Розробка технологічного процесу виготовлення літнього польового камуфльованого костюму в умовах ВП "Вес-на" УТОГ

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ СЕРВІСУ ТА ДИЗАЙНУ

Дипломний проект

Розробка технологічного процесу виготовлення літнього польового камуфльованого костюму в умовах ВП “Весна” УТОГ

Спеціальність: 5.091812 “Швейне виробництво”

Студент гр. Т-3 Костенко Л. О

Керівник: Степура А. О

Рецензент: Писаренко Т. Є

Допустити до захисту

Заступник директора з НР Тимченко С.В

Проект захищений з оцінкою

Біла Церква 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Модельно - конструкторська розробка

1.1 Аналіз тенденцій перспективного розвитку напрямку моди

1.2 Розробка ескізів моделей асортиментного ряду

1.3 Формування вихідних даних для проектування одягу

1.3.1 Вибір розмірних ознак

1.3.2 Розрахунок прибавок

1.4 Розробка конструкції базової моделі

1.4.1 Розрахунок та побудова креслення базової конструкції

1.4.2 Розробка конструкції нової моделі

1.5 Розробка конструкторської документації на нову модель

2. Технологічна частина

2.1 Обґрунтування вибору моделі

2.2 Обґрунтування вибору матеріалів

2.3 Вибір обладнання, інструментів та пристроїв малої механізації

2.4 Вибір методів обробки

2.5 Складання технологічної картки типового або уніфікованого вузла

2.6 Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу

3. Проектування технологічних потоків

3.1 Попередній розрахунок потоку

3.2 Складання схеми поділу праці

3.3 Планування робочих місць та технологічного потоку в цеху

4. Організаційно - економічна частина

4.1 Організаційна та виробнича структура підприємства

4.2 Асортимент виробів та ринок збуту продукції

4.3 Тип виробництва, та особливості технологічного процесу

4.4 Розрахунок собівартості, прибутку та рентабельності виробу

4.5 Розрахунок техніко - економічних показників цеху (потоку)

5. Охорона праці

5.1 Основи електробезпеки

5.2 Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках

5.3 Захист статичної електрики

5.4 Захист споруд і будівель від блискавки

Загальні висновки та рекомендації

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Швейне виробництво - складова частина легкої промисловості. Вона в свою чергу є провідною галуззю народного господарства України. Легка промисловість тісно пов'язана із текстильною в якій виготовляють різноманітні швейні вироби.

Швейна промисловість на сьогодні являє собою індустріальну галузь народного господарства, в якій використовуються передові методи автоматизації і механізації, електрично - обчислювальної техніки, а також досягнення ряду інших галузей промисловості. Все це потребує від спеціалістів великого запасу знання, вміння і професійних навиків.

Впродовж 2008 року легка промисловість зберігала позитивну динаміку розвитку, однак темпи нарощування обсягів виробництва поступово уповільнювалися.

Світова фінансова криза, що торкнулася і України, негативно вплинула на роботу всієї промисловості, зокрема легкої. Це привело до виникнення низки проблем у роботі підприємств галузі, а саме:

- Отримання та погашення кредитів через нестабільну роботу банківської системи та коливання курсів валют.

- Скорочення інвестиційних потоків від іноземних інвесторів на підприємства, що працюють за давальницькою схемою, через кризові явища у країнах замовників.

- Зменшення обсягів реалізації продукції галузі на внутрішньому ринку через скорочення виробництва у суміжних галузях промисловості та різке зниження платоспроможного попиту населення.

Однак сьогодні текстильна та трикотажна її галузі переживають не най кращі часи. Вітчизняна текстильна та швейна промисловості зіткнулись з проблемами, які пов'язані з глобалізацією світової економіки і конкуренцією швидко зростаючих азіатських (китайських) ринків, щоб зберегти свій бізнес товаровиробник має шукати такі чинники, які б дали змогу виробляти суттєво якісну продукцію, безпечну для здоров'я людини, екології.

Стратегія підвищення конкурентоспроможності галузі полягає в розробці системи менеджменту стратегії реконструкції, та підвищення конкурентоспроможності виробництва і продукції, що випускається.

Пошук своїх споживачів розробка нових моделей самі собою на можуть зберегти конкурентні переваги та стійкість підприємств, якщо якість виготовлення продукції не відповідає світовим стандартам. Зрозуміло, що високоякісну продукцію можна виробляти на технічно сучасному підприємстві. мода ескіз модель асортиментний

Одним з ефективніших засобів забезпечення конкурентоспроможності, та стійкості підприємства є гнучкість його виробничих систем, здатність адаптуватися до зміни умов функціонування з меншими витратами і без витрат.

За останні роки проведено багато ергономічних досліджень робочого та спеціального одягу, проте ще й досі відсутній єдиний методичний підхід до визначення номенклатури ергономічних показників якості (особливо з урахуванням вимог споживачів). Проектування робочого одягу неможливе без виявлення основних побажань та вимог до нього робітників (споживачів). Тому об'єктом дослідження є ергономічні вимоги споживачів до робочого одягу.

Перехід до створення та використання гнучких виробничих систем здійснюється залежно від цілей і завдань, конструкторських, технологічних, функціональних та інших особливостей виробництва.

Щоб виконати поставлені перед нами питання, було обрано тему дипломного проекту : " Розробка технологічного процесу виготовлення літнього польового камуфльованого костюму в умовах ВП "Весна" УТОГ ".

Колектив підприємства ВП "Весна" УТОГ " в непростих умовах останніх років успішно вирішує питання технічного переоснащення виробництва. Для випуску своєї продукції підприємство використовує різноманітні матеріали: сукно, брезент, бавовняні та синтетичні тканини.

Останнім часом найбільшою часткою продукції, що випускається є формений одяг, який виготовляється для потреб Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ України, Прикордонної служби України, Митної служби України, Служби безпеки України, користується попитом одяг для державних та приватних охоронців.

На початку дипломного проекту були поставлені такі завдання:

1. Розглянути та дослідити наукову літературу та інші джерела інформації пов'язані з розробкою технологічного процесу;

2. Дослідити основні теоретичні питання проекту

3. Узагальнити теоретичний матеріал та дати характеристику головних аспектів дипломного проекту

4. Більш досконало вивчити нормативно - технічну документацію швейного виробництва

5. Розробити технологічний процес виготовлення літнього польового камуфльованого костюму для військовослужбовців

6. Здійснити аналіз роботи та запровадити методичні рекомендації технологам та керівникам підприємства.

Вдосконалення робочого одягу посідає важливе місце у комплексі заходів щодо зниження несприятливих впливів робітничого середовища, забезпечення безпечних умов праці, ліквідації професійних захворювань та виробничого травматизму [ ]. Тепер значно зросли вимоги споживачів до робочого одягу, який є носієм складних функцій (захисно - улітарної, соціальної, інформаційної та художньої). Під час проектування робочого одягу необхідно знати, що саме цінують в цьому одязі споживачі.

1. МОДЕЛЬНО - КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА

1.1 Аналіз тенденцій перспективного розвитку напрямку моди

Останнім часом мода частіше змінюється за умов погоди та навколишнього середовища, тому модельєри та експерти моди почали втілювати в індустрію моди, те - що не повторне [ ]. Так, як мода - це тимчасова спільність засобів художньої промисловості, на відміну від стилю. Мода в обсязі виражається в нетривалому пануванні у певному суспільному середовищі тих або інших навичок і смаків в оформленні виробів, пов'язаних із природною потребою людини, у постійному відновленні, поліпшенні виробів відповідно до умов життя і смаків. Форма одягу змінюється з віком, під впливом природно - кліматичних умов тощо.

Мода визначається соціальними й економічними умовами життя. Прагнення людини до нового і оригінального спонукає її купувати нові модні вироби, що помітно відрізняється від старих, тобто психологічні причини роблять періодичні зміни моди у формі одягу, тому що настає психологічне стомлення споживачів від одноманітності панівної моди і виникає бажання обновити устояні форми.[ ]

Стиль - історично сформована тривала спільність прийомів і засобів художньої промисловості. Стильова єдність виражається в загальній системі організації форми. Стиль епохи складається під впливом соціально-економічних умов суспільства. Зміна історичних умов визначає систему стилів і, отже, зміни одягу [ ].

Мода з'явилася ще в часи, коли люди носили одяг з шкур тварин. З кожним днем люди змінювали деякі елементи в одязі і зрозуміли, що можливі зміни. На сьогоднішній день зміни в одязі, та в самих елементах можливе завдяки моделюванню, проектуванню, конструюванню одягу.

40 - і роки мода воєнного часу ці роки були най похмурішим десятиліттям ХХ століття. Війна відзначила суворістю цей період, і жінки знову змушені піти працювати.

Оскільки всі працювали на потреби фронту, індустрія моди теж зазнавала обмежування. Уряди вимагали, моди виявляли винахідливість й діяли за принципом «обходьтеся тим, що є, і лагодьте це», тоді як суворі закони нормування продуктів залишали їм мало виробу. Навіть після війни зберігся продаж за картками, оскільки світ повільно ставав на ноги.

30 -і роки закінчилися новим більш різким силуетом, і це виявилося придатним для функціонального одягу воєнних років. Плечі акцентували під плечиками і широким кроєм, створюючи трикутний ефект, я сукні та костюми звужувалися до облягаючої талії. Кольори вибирали темних відтінків - коричневий, зелений, синій, а рисунки були в дрібну квіточку або абстрактними.

Дизайнери змушені були погодитись з обмежуванням урядів, які диктували усе - від метражу використовуваної тканини до числа ґудзиків і

кількості стібків. Замість того, щоб бути наляканими такими обмежуваннями, дизайнери реагували інноваційним кроєм і технікою конструювання, які створювали враження щедрого крою, додержуючись при цьому правил.

Коли 30 - і роки підходили до кінця, дизайнери створювали екстравагантні романтичні вечірні сукні, натхненні кінофільмами того десятиліття, таким, як «Віднесенні вітром». Процес цього стилю був перерваний обмежуванням війни, коли усе стало суворо регламентованим, навіть традиційні вечірні тканини, такі як шовк, спрямовували на потреби фронту.[ ]

Спецодяг в нашій державі дуже різноманітний, як для робочих так і для інших працівників. Для розкриття актуальності теми, було вибрано костюм літній польовий камуфльований для військовослужбовців спеціального призначення. Костюм відноситься до спортивного стилю.

1.2 Розробка ескізів моделей асортиментного ряду

Костюм літній польовий камуфльований призначений для військовослужбовців, прямого силуету.

Коли зорова симетрія не однакових елементів змінюється образним повторенням різних, але одночасних елементів. Даний виріб камуфльований, камуфляж існує різних кольорів:

- Синій - чорний - сірий;

- Коричневий - чорний - синій;

- Зелений - чорний - синій

Для більш детального ознайомлення з запропонованим виробом, подана родина моделей в різних стилях та кольорах. (рисунок )

1.3 Формування вихідних даних для проектування одягу

Одяг - це виріб, що покриває тіло людини і призначений для захисту його від зовнішніх впливів.

Сучасний одяг - є результатом багатовікового досвіду людства, один із перших його винаходів. Зміни форм одягу відбувалися разом із змінами в суспільстві, трудовій діяльності, культурі, мистецтві, зміни клімату. Одяг з давніх - давен відігравав важливу роль в житті та побуті людини. Перший одяг захищав від впливу навколишнього середовища. Вимоги, що ставляться до одягу - це своєрідна інформація про те, яким властивостям одягу споживач або суспільство надає перевагу.[ ]

Вимоги, що ставляться до одягу поділяються на дві групи:

- споживчі;

- промислові.

До споживчих вимог визначають відповідність одягу, його основному призначенню, фігурі людини, фізіологічним властивостям, естетичному оформленню, що відповідає сучасному розвитку суспільства.

До промислових вимог відносяться вимоги, що визначають ступінь технологічної досконалості виробів, методів проектування технології з урахуванням витрат на виробництво одягу.[ ]

Споживчі вимоги поділяються на:

- соціальні;

- функціональні;

- ергономічні;

- естетичні;

- експлуатаційні.

Соціальні - це інформація про те, який одяг необхідний суспільству, чи буде одяг конкурентноспроможній;

Функціональні вимоги визначають ступінь відповідності одягу своєму призначенню та умов експлуатації;

Ергономічні вимоги визначають ступінь відповідності одягу розміром тіла людини в статиці та динаміці, функціональним можливостям та особливостям людини, зручність в користуванні;

Естетичні вимоги визначають виразність зовнішньої форми художнього оформлення віку, статі, загальному вигляду людини;

Експлуатаційні вимоги визначають ступінь стабільності збереження якості одягу в процесі експлуатації, повинен витримувати певні навантаження, хімічну чистку, прасування. При цьому форма одягу не повинна змінюватись.

Техніко - економічні вимоги визначають ступінь технічної досконалості конструкції, методів проектування і технології одягу з урахуванням витрат на його виготовлення.[ ]

Техніко - економічні вимоги поділяються на:

- показники технологічності;

- показники економічності;

- показники стандартизації;

- показники уніфікації.

Показники технологічності визначають витрати на створення та споживання виробу.

Показники стандартизації визначають раціональне виробництво за рахунок зведення до мінімуму різних видів одягу одного призначення.

Показники уніфікації визначають приведення різних видів та розмірів до однаковості при збереженості якості та красивого зовнішнього вигляду.

При проектуванні виробу необхідно врахувати уніфікацію вузлів та раціональну розкладку лекал.

Важливим в процесі виготовлення одягу є витрати на матеріали, тому перед впровадженням у виробництво порівнюють матеріали ємкість виробу, що проектується з нормативними показниками аналогічного виробу.[ ]

1.3.1 Вибір розмірних ознак

Розмірна ознака - це вимір тіла людини, що дає його розмірну характеристику. До основних розмірних ознак відносяться:

- зріст;

- обхват грудей III

- обхват стегон у жінок;

- обхват талії у чоловіків.

Основними розмірними ознаками називаються такі розмірні ознаки, які беруться за основу при визначені типів фігур та обумовлюють поділ виробу по номерам. Основні розмірні ознаки повинні відповідати наступним вимогам:

1. Вони повинні бути найбільшими серед усіх розмірних ознак і визначити габаритні розміри людини.

2. Вони повинні розташовуватись в різних площинах

3. Кожна основна розмірна ознака повинна мати тісний зв'язок з розмірними ознаками розташованими в тій же площині.

4. Основні розмірні ознаки повинні легко і точно визначатися.

5. Вони повинні відповідати базисним вимірам креслення конструкції.

6. Основними розмірними ознаками, що характеризують чоловічу фігуру є:

- Довжина тіла (зріст) впливає на виріб довжини виробу

- Обхват грудей III визначає розмір одягу

- Обхват талії різниця між обхватом грудей III та обхватом талії визначає повнотну групу

Розмірні ознаки чоловічої фігури, що необхідні для конструювання одягу подані в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Розмірні ознаки типової фігури розміром 176 - 100 - 88

Умовне позначення розмірної ознаки	Найменування розмірної ознаки	Величина розмірної ознаки	Примітки
1	2	3	4
	Зріст (висота точки верхівки)	176
1	2	3	4
Вят	Висота яремної точки	144,2
Вкт	Висота ключичної точки	145,6
Воснт	Висота точки основи шиї	151,1
Впт	Висота плечової точки	145,0
Вст	Висота соскової точки	128,6
Влт	Висота лінії талії	110,0
Вопт	Висота остисто - підвздогина точка	100,7
Вкт	Висота колінної точки	49,4
Вшт	Висота шийної точки	151,7
Взкп	Висота заднього кута підпахвової	132,0
Впт	Висота підсідничної точки	80,8
Ош	Обхват шиї	41,0
Ог I	Обхват грудей 1	102,3
Ог II	Обхват грудей 2	104,0
Ог III	Обхват грудей 3	100
От	Обхват талії	88
Ос	Обхват стегон з урахуванням живота	103,9
Ост	Обхват стегон без урахуванням живота	100,6
Ос	Обхват стегна	56,7
Ок	Обхват коліна	38,7
Огом	Обхват гомілки	37,4
Онгом	Обхват над гомілкою	24,1
Дсб	Відстань від лінії талії до полу збоку	110,8
Дсп	Відстань від лінії талії до полу з переду	110,2
Дн	Довжина ноги по внутрішній поверхні	81,4
Опл	Обхват плеча	32,2
1	2	2	4
Озап	Обхват зап'ястка	18,5
Ок	Обхват кісті	26,3
Шпс	Ширина плечового скату
Дрл I	Відстань від точки основи шиї до лучової	49,3
Дрз I	Відстань від точки основи шиї до зап'ястка	74,9
Дпрп	Відстань від шийної точки до лінії	28,9
Вг	Висота грудей (через точку основи шиї)	35,2
Дтп	Довжина талії з переду	55,7
Дпрк	Відстань від шийної точки до рівня заднього кута підпахвових впадин з переду (висота пройми коса)	32,4
Дп	Дуга через найвищу точку плеча	36,0
Дпрз	Відстань від шийної точки до лінії обхвату грудей 1 та 2 з урахуванням виступу лопаток	21,4
Дтс	Довжина спинки до талії	45,4
	Висота плеча коса	48,9
Дтс I	Відстань від точки основи шиї до талії	50,1
Двчт	Дуга верхньої частини тулуба	95,1
Шг	Ширина грудей	38,3
Цг	Відстань між сосковими точками	22,8
Шс	Ширина спинки	40,7
Огол	Обхват голови	57,5
дс	Відстань від талії до площини сидіння	26,2
В	Вага	77,5
Впкл	Висота плеча коса попереду	45,4
Дпл	Довжина плеча	33,9

Відповідно вибравши розмірні ознаки, які необхідні для побудови чоловічого костюму безпосередньо підбираємо прибавки.

1.3.2 Розрахунок прибавок

Прибавка - це величина, на яку розміри одягу перевищують розміри тіла людини. Тому одяг виготовляють більшим за розміри тіла людини.

Форми та розміри одягу дуже різноманітні й залежать від виду та призначення одягу, функціональних, естетичних, експлуатаційних вимог та моди. Зручність під час конструювання одягу визначається його антропометричною відповідністю формі, розмірам тіла людини та характеру рухів, які найчастіше виконуються.[ ]

Одяг не може бути точною колією тіла людини. Та частина тіла, де одяг прилягає щільно, називається опорною поверхнею. Нижче опорної поверхні між одягом і тілом утворюється повітряний прошарок, який забезпечує вільне дихання та рухи, створює об'ємну форму одяг відповідно до конструктивного оформлення та зручності.

Прибавка на вільне облягання складається з технічної прибавки (забезпечує вільне дихання та рухи, а повітряний прошарок регулює теплообмін) та прибавки на декоративно - конструктивне оформлення одягу. Щоб спростити розрахунки, використовують сумарну прибавку на вільне облягання [ ].

Прибавка позначається буквою П величини прибавок на вільне облягання. Вибір прибавок залежить від вимог моди.

Розрахунок рекомендованих прибавок приведені в таблиці 1.2 та 1.2.1

Таблиця 1.2- Розрахунок прибавок для літньої польової камуфльованої куртки для військовослужбовців

Умовне позначення прибавки	Місце застосування	Величина прибавки, см	Примітки
1	2	3	4
Сш + П	Ширина горловини спинки	1
Сг II + П	Ширина базисної сітки	7
Шг + П	Ширина пілочки	1,5
Впкп + П	Ширина плечового зрізу	1+1
Вг + П	Довжина пілочки	0,5
Дтп I + П	Лінія висоти грудей	1
Дтс I + П	Лінія талії , стегон, лопаток	1
Шп + П	Ширина плечового зрізу	0,5
Дрл	Довжина ліктя	0,5+1
Др + П	Лінія низу	1+1
Оп + П	Ширина базисної сітки для рукава	8
Озап + П	Ширина рукава по низу	12,5
dp	Діаметр руки	3,5
Вб + П	Лінія висоти пройми	2
Впкс + П	Нахил плечового зрізу спинки, подовження плечового зрізу	1+1
Шс + П	Центр лопаток	2
Двир + П	Лінія низу	0,5+1

Таблиця 1.2.1- Розрахунок прибавок для літніх польових камуфльованих штанів для військовослужбовців

Умовне позначення прибавки	Місце застосування	Величина прибавки, см	Примітки
1	2	3	4
Пд	Відстань від лінії талії до підлоги спереду, підйом бічного зрізу	1
Пдк	Відстань від підлоги до лінії коліна	0,5
Пт	Ширина штанів по лінії талії	1
Пс	Ширина штанів по лінії стегон	4
Пок	Відстань від згину до крокової лінії та бічної лінії задньої частини штанів по лінії низу	3,5
Попс	Відстань від згину до крокової лінії та бічної лінії передньої частини штанів по лінії низу	3
Пшкп	Ширина кроку передньої частини штанів	1

1.4 Розробка конструкції базової моделі

Базова конструкція - це розгортка основних деталей виробу на креслені, їх взаємному розташуванні відповідно до лінії базисної сітки.

Для розробки конструкції базової моделі чоловічого костюму для військовослужбовців обрано розрахунково - графічний метод побудови креслення. Цей метод відноситься до методики конструювання першого класу. Суть даного методу полягає в тому, що відповідно вибраних ліній розгортання визначається положення основних точок креслення на площинні.

1.4.1 Розрахунок та побудова креслення базової конструкції

Базисна сітка - сукупність допоміжних вертикальних і горизонтальних ліній, які визначають загальні розміри основних частин будь-якого виду одягу.

Для розрахунку та побудови креслення базової конструкції було обрано чоловічий літній польовий камуфльований костюм для військовослужбовців. [ ].

Штани - це поясний верхній одяг, яким укривають нижню частину тулуба та ноги, кожну окремо до ступні.

Безпосередньо куртка складається з таких деталей:

Пілочка - основна передня деталь плечових виробів, обмежена зверху горловиною й плечовими зрізами , а з боків - проймою й бічними зрізами.

Спинка - одна з основних деталей плечових виробів, обмежена зверху ростком і плечовими зрізами, а з боків проймою й бічними зрізами.

Рукав - частина одягу, що влягається на руку.

Комір - деталь з тканини, хутра, трикотажу, мережива та інших матеріалів, яка оформляє горловину одягу; викроюють її разом з пілочками й спинкою або окремо.

Манжета - суцільнокроєна або пришивна деталь з основного або оздоблювального матеріалу, яка призначається для прикрашення низу рукава або брюк.

Кокетка - верхня відрізна частина спинки або пілочки, яка доходить, приблизно, до ліній грудей і є конструктивним і одночасно оздоблювальним елементом одягу.

Підборт - суцільнокроєна з пілочкою або відрізна деталь з основного або оздоблювального матеріалу, призначена для оформлення бортового краю.

Штани мають такі мілкі деталі:

Хлястик - прямокутна або фігурна деталь - застібка на спинці виробів, по низу рукавів, у поясі брюк, кальсон, у низках штанин спеціального й спортивного одягу.

Пояс - 1. стрічка, шнур, пас, ланцюжок, які є оздоблювальними деталями туалету або призначаються для стягування одягу по талії, стегнах, під грудьми. 2. пришивна смужка у верхній частині спідниці, брюк, призначена для закріплення їх на талії, або вшивна смужка в сукнях і пальтах деяких фасонів.

Відкосок - права деталь потайної застібки чоловічих брюк, на яку кріплять ґудзики.

Гульфік - деталь з петлями в потайній застібці брюк, пальта та інших виробів.

Лея - двошарова накладка з підкладкової тканини з виворотного боку брюк, яка прикриває вузол з'єднання середнього шва з кроковими швами.

Ознайомившись з деталями з яких складається обраний виріб переходимо до розрахунку та побудови креслення.

Таблиця 1.3 - Розрахунок креслення базової конструкції чоловічої літньої польової куртки для військовослужбовців. Розмір типової фігури 176-100-88

Умовне позначення ділянки креслення	Розрахункова формула	Розрахунок, см	Примітки
1	2	3	4
Розрахунок та побудова базисної сітки пілочки та спинки
А1Т1	Дтс I + П	50,1 + 1 = 51,1
Т1С1	0,4 х Дтс I - 1	0,4 х 50,1 - 1 = 19
А1Н1	Двир + П	85 + 0,5 + 1 = 86,5
А1У1	0,3 х Дтс I + П	0,3 х 50,1 +0,3 = 15,3
А1А7	Сг II + П	52 +7 = 59
А1А3	Шс + П	20,4 + 2 = 22,4
А7А5	Шг + П	19,2 + 1,5 = 20,7
Т3Г3	Вб - П	24 - 2 = 22
Розрахунок та побудова основи спинки
А1А2	1/3 х Сш + П	1/3 х 20,5 + 1 = 7,8
А1А11	0,15 х Сш + П	0,15 х 20,5 = 3,1
Дуга А2П	Шп + П	15,5 + 0,5 = 16
Т1Т11	2ч2,5	2ч2,5
Дуга Т11П	Впкс + П	48,5 + 1+ 1 = 50,9
У1У2	1/3 х Шс	1/3 х 20,4 = 6,8
А2в	1/3 х А2П	1/3 х 16 =5,3
вв1	8ч10	8ч10
в2в3	2,5ч3,5	2,5ч3,5
Дуга в2П	Впкс + П	48,5 + 1 +1 = 50,9
Дуга Т11П1	Впкс + П	48,5 + 1 +1 = 50,9
Г3Г4	0,6 х Г3Г5	0,6 х 15,9 = 9,5
Г3П3	Г3Г4	0,6 х Г3Г5 = 9,5
Розрахунок та побудова основи пілочки
Т7Т6	1/2 х Шг	1/2 х 19,2 = 9,6
Т6Т71	1/4 х Ст	1/4 х 44 = 11
Т71Г7	Дтп I - Вг + П ; з'єднати точки Т71 та Г7 прямою та подовжити її доверху. З точки Т71 вниз опустити вертикальну лінію	45 - 24,5 + 0,5 = 21
Г7Г6	Цг ; з точки Г6 провести пряму лінію паралельну прямій Т71Г7	11,4
Г71А71	Вг + П	24,5 + 0,5 = 25
Г71	З точки Г6 провести перпендикуляр до лінії Г6А6 на перетині з лінією Т71Г7 поставити точку Г71
А6А71	А1А2 + 1 ч 2	7,8 + 2 = 9,8
А71А72	А1А2	7,8
А71А73	А71А72 + 1 З'єднати точки А72 та А73 дугою	7,8 + 1 = 8,8
Дуга Т7П2	Впкп + П	45,5 + 1 + 1 = 47,4
Г5П5	0,4 х Г3Г5	0,4 х 15,9 = 6,4
П5П2	З'єднати точки П5 та П2 прямою, яку потім прогнути по центру на 0,5 ч 1 см

Таблиця 1.3.1 - Розрахунок креслення базової конструкції чоловічих літніх польових камуфльованих штанів для військовослужбовців. Розмір типової фігури 176 - 100 - 88

Умовне позначення ділянки креслення	Розрахункова формула	Розрахунок, см	Примітки
1	2	3	4
Т4Я4	Вс-1,5ч2	27-1,5=25,5см
Я4С4		см
Т4Н4	Др	100см
Я4К4	ч6см
С4С7
С4С6
Н6Н8=Н6Н41
Звуження по лінії коліна		1-1,5см
Оформлення бантового зрізу	С7С7*	0,5см
Т7Т41		ч5=22,5+4=26,5см
По низу від точки Н6 прогин		0,5-1 см
Побудова заднього полотнища брюк
Н6Н8= Н6Н42
Т7Т1	0,1 Сс-1,5ч2	0,1•52-2=3,2
С1С41
Т11Т42

Нижня частина середнього зрізу оформляється ввігнутою лінією, паралельно бантового зрізу.

1.4.2 Розробка конструкції нової моделі

Слово модель в перекладі з латинської мови означає зразок , міра, норма. Якщо говорити про модель в швейній промисловості, то це первинний зразок одягу, в якому втілено задум художника.

Моделювання - це творчий процес створення нової моделі з урахуванням її призначення властивостей тканини та зовнішнього вигляду людини [ ].

Процес моделювання поділяється на художнє та технічне моделювання.

Моделювання штанів:

На штанах заднього полотнища перш за все закриваємо виточку, за рахунок цього зменшиться ширина штанів. На передніх половинка оформляємо кошені у швах.

Моделювання куртки:

На задній половинці оформляємо кокетку, відповідно відміряємо довжину кокетки, яка буде в готовому вигляді, відстань відкладаємо на креслені, при цьому виточка закриється.

1.5 Розробка конструкторської документації на нову модель

Нормативно - технічна документація на швейний виріб поділяється на:

- технологічну та конструкторську

- проектну та робочу

До нормативно - технічної документації в першу чергу відносяться стандарти . Стандарти поділяються на:

- міжнародні

- державні

- галузеві

- міжгалузеві

- стандарти підприємства

Також до нормативних документів відносяться технічні умови та технічний опис.

Технічне завдання - це проектний конструкторський документ, що встановлює основне призначення та вихідні дані майбутнього виробу. Вихідними даними з технічного завдання, є найменування та призначення виробу, статево-вікова група та умови виробництва [ ].

Стадії розробки:

1. розробка технічного завдання

2. узгодження та затвердження

До складу технічного завдання входять наступні компоненти:

1. Найменування виробу та його призначення вказується найменування, цільове призначення, географічний район, пора року, конкретизуються умови експлуатації, вказується розмір, ріст, повнотна та вікова група, та відображається морфологічні можливості моделі, вказується вид матеріалу обробки, фурнітури. Додається характеристика швейного потоку.

2. Вимоги до проектованого виробу обґрунтовуються найважливіші, споживчі та промислово - економічні вимоги

3. Вимоги до матеріалів оформляються основні умови, вимоги до матеріалів якими повинен володіти даний виріб

4. Склад конструкторських документів обґрунтовується та визначається обсяг робіт та склад конструкторських документів до проектуємого виробу[ ]

Технічна пропозиція - проектна конструкція, документація, яка містить технологічне обґрунтування доцільності розробки нового виробу на підставі аналізу технічного завдання та опрацювання можливих варіантів конструкції.

Ескізний проект - проектна конструкторська документація, яка містить техніко - економічне обґрунтування та принципові конструктивні розв'язки, що дають загальне уявлення про конструкцію, про принцип дії виробу, а також дані, що визначають його відповідне призначення його габаритним розмірам.

Технічний проект - проектно - конструкторська документація, яка містить остаточні технічні розв'язки, що дають повну уяву про будову та конструкцію розроблюваного виробу та початкові дані для розробки робочої документації[ ].

Технічний опис - це експлуатаційний документ, що містить відомості про будову принцип роботи і технічні характеристики виробу, необхідні для його виготовлення та правильної експлуатації. Технічний опис для швейних виробів відповідно до державного стандарту України ДСТУ 2162-93 - це документ, що містить опис художньо - технічного зразка моделі особливостей її виготовлення, перелік та витрати основних та допоміжних матеріалів.

Таблиця 1.4 - Таблиця вимірів лекал та деталей готової літньої польової камуфльованої куртки для військовослужбовців (176-100-88)

№ п/п	Назва ділянки виміру	Величина виміру в лекалах, см	Ширина припусків на шви, см	Величина виміру в готовому виробі, см	Допустимі відхилення, см
1	2	3	4	5	6
1	Довжина спинки посередині від шва вшивання коміра до низу	78,50	2	76,50	± 1,0
2	Довжина кокетки спинки посередині	11,50	2	9,50	± 0,3
3	Ширина спинки на рівні пришивання кокетки	51,00	2	49,00	± 0,5
4	Ширина пілочки на самому вузькому місці	28,20	2	26,20	± 0,5
5	Відстань від кута плечового шва і горловини до низу паралельно краю борта	77,00	2	75,00	± 1,0
6	Відстань від краю борта до переднього кута горішньої кишені	10,00	2	8,00	± 0,3
7	Довжина горішньої кишені	18,00	2	16,00	± 0,3
8	Ширина горішньої кишені	15,50	2	13,50	± 0,3
9	Довжина клапана горішньої кишені	16,20	2	14,20	± 0,3
10	Ширина клапана горішньої кишені	8,00	2	6,00	± 0,3
11	Відстань від кута плечового шва і горловини до переднього горішнього кута клапана кишені пілочки	26,30	2	24,30	± 0,5
12	Ширина куртки на рівні глибини пройми від середини спинки до краю борта	66,00	2	64,00	± 1,0
13	Ширина куртки внизу від середини спинки до краю борта	63,00	2	61,00	± 1,0
14	Довжина коміра по відльоту	53,50	2	51,50	± 1,0
15	Ширина коміра посередині та в кінцях	9,50	2	7,50	± 0,3
16	Ширина уступа борта	5,50	2	3,50	± 0,2
17	Довжина рукава	66,50	2	64,50	± 1,0
18	Ширина рукава на рівні глибини пройми	29,30	2	27,30	± 0,5
19	Ширина рукава внизу	22,00	2	20,00	± 0,3
20	Ширина хлястика рукава	8,00	2	6,00	± 0,3
21	Довжина кишені рукава	16,50	2	14,50	± 0,3
22	Ширина кишені рукава	13,00	2	11,00	± 0,3
23	Довжина клапана кишені рукава	13,40	2	11,40	± 0,3
24	Ширина клапана кишені рукава	7,50	2	5,50	± 0,3
25	Відстань від вищої точки окату до клапана кишені рукава	12,00	2	10,00	± 0,3
26	Відстань від верхнього кута кишені рукава до ліктьового шва	9,30	2	7,30	± 0,5
27	Довжина підсилюючої накладки рукава	22,00	2	20,00	± 0,5
28	Ширина підсилюючої накладки рукава	16,00	2	14,00	± 0,5
29	Відстань від низу рукава до нижнього краю підсилюючої накладки	20,70	2	18,70	± 0,5
30	Довжина внутрішньої кишені	21,00	2	19,00	± 0,5
31	Ширина внутрішньої кишені	16,50	2	14,50	± 0,5
32	Відстань від уступа борта до горішньої петлі	16,30	2	14,30	± 1,0
33	Відстань від нижньої петлі до низу куртки	22,00	2	20,00	± 1,0

Таблиця 1.4.1 - Таблиця вимірів лекал та деталей готових літніх польових камуфльованих штанів для військовослужбовців ( 176-100-88)

№ п/п	Назва ділянки виміру	Величина виміру в лекалах, см	Ширина припусків на шви, см	Величина виміру в готовому виробі, см	Допустимі відхилення, см
1	2	3	4	5	6
1	Довжина по бічному шву	110,50	2	108,50	± 1,0
2	Довжина по кроковому шву	85,50	2	83,50	± 1,0
3	Ширина на рівні середнього шва	38,50	2	36,50	± 1,0
4	Ширина на рівні коліна	30,00	2	28,00	± 1,0
5	Ширина внизу	23,50	2	21,50	± 0,5
6	Ширина на рівні талії	46,00	2	44,00	± 1,0
7	Довжина входу бічної кишені	18,50	2	16,50	± 0,5
8	Довжина підкладки бічної кишені	34,50	2	32,50	± 0,5
9	Ширина підкладки	22,00	2	20,00	± 0,5
10	Відстань від горішнього краю штанів до підсилюючої накладки задньої частини	13,50	2	11,50	± 0,5
11	Довжина підсилюючої накладки задньої частини по кроковому шву	18,00	2	16,00	± 0,5
12	Ширина підсилюючої накладки задньої частини на рівні середнього шва у найширшому місці	31,00	2	29,00	± 0,5
13	Відстань від горішнього краю штанів до підсилюючої накладки задньої частини	52,00	2	50,00	± 1,0
14	Довжина підсилюючої накладки передньої половинки штанів	22,00	2	20,00	± 0,5
15	Довжина хомутика	9,00	2	7,00	± 0,3
16	Ширина хомутика	3,30	2	1,30	± 0,2
17	Довжина кишені для жетона	7,00	2	5,00	± 0,2
18	Ширина кишені для жетона	5,00	2	3,00	± 0,2

Таблиця 1.5 - Специфікація лекал та деталей крою на літню польову камуфльовану куртку для військовослужбовців (176-100-88)

Назва матеріалу	Назва деталі	Кількість
		Лекал	Деталей
1	2	3	4
Верх	Спинка	1	1
	Кокетка спинки	1	2
1	2	3	4
	Пілочка	1	2
	Горішня частина рукава	1	2
	Нижня частина рукава	1	2
	Комір верхній	1	1
	Комір нижній	1	1
	Клапан горішньої кишені	1	2
	Накладна горішня кишеня	1	2
	Клапан кишені рукава	1	2
	Накладна кишеня рукава	1	2
	Хлястик рукава	1	2
1	2	3	4
	Погон	1	2
	Ліктьова накладка	1	4
	Планка супатної застібки	1	1
	Вішалка	1	1
	Підпагон	1	2
	Вішалка 2	1	1
Підкладка	Підкладка пілочки	1	2
	Підкладка планки супатної застібки	1	1
	Внутрішня накладна кишеня	1	1
Всього	22	37

Таблиця 1.5 - Специфікація лекал та деталей крою на літні польові камуфльовані штани для військовослужбовців (176-100-88)

Назва матеріалу	Назва деталі	Кількість
		Лекал	Деталей
Верх	Задня половинка штанів	1	2
	Передня частина штанів	1	2
	Бочок	1	2
	Підсилююча накладка передньої половинки	1	2
	Підсилююча накладка задньої частини	1	2
	Гульфік	1	1
	Відкосок	1	1
	Хлястик	1	2
	Хомутик	1	1
	Пояс	1	1
	Обшивка входу в бокову кишеню	1	2
	Кишенька для жетона	1	1
	Хомутик 2	1	2
	Хомутик 3	1	1
	Хомутик 12 шт	1	1
Підкладка	Підпояс	1	1
	Підкладка бокової кишені	1	2
	Лея	1	2
	Підзакріпка гачка	1	1
Всього	19	29

В модельно - конструкторському розділі подано інформацію про розвиток спеціального одягу, виконано родину моделей до обраного виробу. На обрану модель по заданим розмірним ознакам підібрані прибавки відповідно до призначення та силуету виробу. Подані розрахунки та побудова креслення базової конструкції моделі, які оформлені у вигляді таблиці. Відповідно до креслення базової конструкції здійснено моделювання ескізу.

У швейній промисловості основною задачею конструкторської робочої документації та конструкторської підготовки в цілому є забезпечення необхідними документами підприємства для запуску моделі у виробництво.

Для того, щоб дана продукція була конкурентноспроможною на ринку необхідно вдосконалювати конструкторську підготовку виробництва. На підприємстві ВП «Весна» УТОГ усі вимоги щодо розробки конструкторської документації виконується у повному обсязі.

2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні перед працівниками легкої промисловості стоїть відповідальне завдання - задовольнити потреби населення асортиментом високоякісних швейних виробів, що користуються попитом.

Вирішення цього завдання не може бути повною мірою забезпечене без інженерних кадрів, які повинні досконально знати технічні процеси виготовлення одягу, обладнання та устаткування галузі, вміти прогнозувати високоефективні методи виготовлення швейних виробів на основі досягнень науки і техніки, робити техніко - економічні розрахунки, проводити аналіз, обґрунтування та вибір оптимальних технологічних процесів. [ ].

Тому, розробити товар, який найбільше повною мірою відповідає задоволенню потреби споживача, визначити обсяг пропозиції, вивести його на ринок та реалізувати - все це основа гарантованого успіху підприємства на ринку.

В розділ подається:

- Обґрунтування вибору моделі;

- Технічний рисунок;

- Обґрунтування вибору матеріалів;

- Вибір обладнання;

- Вибір методів обробки;

- Складена технологічна послідовність;

- Розроблена технічна карта обробки уніфікованого вузла.

До розділу виконані додатки: опис художньо - технічного оформлення

зразка моделі, конфекційна карта, обробка вузлів.

2.1 Обґрунтування вибору моделі

Вдосконалення робочого одягу посідає важливе місце у комплексі заходів щодо зниження несприятливих впливів робітничого середовища, забезпечення безпечних умов праці, ліквідації професійних захворювань та виробничого травматизму [ ]. Тепер значно зросли вимоги споживачів до робочого одягу, який є носієм складних функцій (захисно - улітарної, соціальної, інформаційної та художньої). Під час проектування робочого одягу необхідно знати, що саме цінують в цьому одязі споживачі. Існує багато видів опитування, проте одним з розповсюдженіших методів виявлення та фіксації думок, які характеризують процеси формування, розвитку та зміни споживчих оцінювань та попиту є анкетування, бо воно дає змогу мати найчіткіші відповіді [ ].

Одяг будь-якого виду і призначення має відповідати складному комплексу вимог, що ставлять до нього споживчі, з одного боку, і виробництво - з іншого. Тому всю різноманітність цих вимог оцінюють двома групами показників - споживчими і виробничими чи техніко-економічними показниками якості.[ ]

Як правило, одяг виконує дві споживчі функції: перша полягає в тому, що він має виконувати своє пряме призначення, яке називається улітарним; друга - задовольняти деякі соціальні потреби, пов'язані з об'єднанням людей в різні соціальні групи, і ця функція є не менш значущою, ніж перша [ ].

Костюм літній польовий для військовослужбовців, що зображений у вигляді технічного рисунка у двох проекціях - вигляд спереду і вигляд ззаду представлено в таблиці 1.2, відповідає споживчим показникам якості і вимогам до одягу, що визначають, безпосередньо суспільну та індивідуальну цінність для одягу людини.

Технічний рисунок - це технологічний документ, що містить художньо - технічне оформлення моделі у двох проекціях, вигляд ззаду та вигляд спереду, з урахуванням усіх вимог.

Споживчі показники якості і вимоги до одягу визначають безпосередню суспільну та індивідуальну цінність одягу для людини. До цих показників належать:

- соціальні, що вказують на відповідність розмірно-ростового асортименту одягу споживчому попиту, на конкурентність одягу на внутрішньому і світовому ринках, а також на відповідність прогнозу споживчого попиту;

- функціональні, які визначають ступінь відповідності виробу конкретному призначенню, умовам експлуатації; ступінь відповідності розмірним і повнотно - віковим характеристикам споживача, його зовнішньому вигляду і психологічним особливостям;

- естетичні, що визначають художню концепцію одягу і ступінь відповідності його сформованому суспільному естетичному ідеалу, новизну моделі і конструкції (тобто відповідність сучасному стилю і моді), ступінь досконалості композиції моделі, товарний вигляд; одяг має бути відображенням свого часу;

- ергономічні, що визначають ступінь відповідності одягу, його окремих частин антропометричним і психофізичним особливостям людини; його гігієнічну відповідність санітарно-гігієнічним нормам; зручність користування виробом у різних побутових і виробничих умовах;

- експлуатаційні, які визначають ступінь стабільності збереження якості одягу при носінні, його надійність (стійкість матеріалів і з'єднувальних швів до розривних навантажень, формостійкість деталей і країв одягу, зносостійкість матеріалів і елементів конструкції, тобто довговічність).

Техніко - економічні (виробничі) показники якості одягу визначають ступінь технічної досконалості конструкції, методів проектування і технології одягу з урахуванням витрат на його виготовлення і споживання. До цих показників належать:

- показники стандартизації та уніфікації конструкції, що визначають ступінь конструктивної і технологічної однорідності проектованого одягу;

- показники технологічності, що визначають ступінь прогресивності конструкції і технології, ступінь механізації й автоматизації, трудо- і матеріаломісткість виробу;

- показники економічності, що характеризують витрати на проектування, технологічну підготовку, розкрій і виготовлення одягу. Ці показники якості визначають економічну ефективність витрат на розробку, виготовлення й експлуатацію продукції.[ ]

Спеціальний одяг призначений для захисту робітників від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Він належить до числа індивідуальних засобів захисту. Цей одяг, у свою чергу, поділяється на групи і підгрупи залежно від його захисних властивостей (механічних пошкоджень, підвищених і понижених температур, радіоактивних речовин, рентгенівських випромінювань, нафтопродуктів та ін.). спеціальний одяг, так само як і побутовий, поділяється на види - куртки, штани, комбінезони, напівкомбінезони, плащі та ін.

Відомчий одяг включає формений одяг для військовослужбовців, залізничників та ін. Основні види - шинель, кітель, пальто, сукні, головні убори.

Технологічний (санітарний) одяг призначений для гігієнічного захисту предметів праці від працівника і працівника від загальних виробничих забруднень [ ].

Назва виробу: Костюм літній польовий для військовослужбовців

Основний матеріал: Камуфляж

Виробник: ВП «Весна» УТОГ

Вартість:

2.1.1 Обґрунтування необхідності визначення параметрів надійності одягу спеціального призначення

Як зазначено в ГОСТ 12.4.015-76, спеціальний одяг, що використовують для захисту від впливу на людський організм небезпечних та шкідливих підприємств, поділяється на 15 груп та 36 підгруп. Поміж них четверте місце посідають засоби індивідуального захисту від контакту з такими агресивними середовищами як розчини мінеральних кислот та рідких реагентів на їх основі кислотного, лужного нейтрального характеру.

Залежно від концентрації мінеральних кислот, як найбільшого шкідливого чинника, спеціальний одяг, що захищає від впливу, поділено на чотири групи. До першої групи належать спецодяг, що захищає від впливу мінеральних кислот, концентрація яких більше 80 %. Друга група спецодягу захищає від кислот концентрацією 50 - 80%, а третя і четверта мають захищати працюючого від розчинів кислот концентрацією відповідно 20 - 50 і до 20%.

Наведений розподіл затверджено нормативними документами [ ], проте багаторічна практика їх застосування проблему щодо спеціального одягу, який має захищати від названих агресивних середовищ, не розв'язала з багатьох причин, а тому й нині її слід вважати актуальною.

Головна причина ситуації, яка склалася, полягає в тому, що стандартами передбачено вибір матеріалів для кисло захисного одягу тільки щодо сірчаної кислоти. Що ж стосується соляної та азотної кислот, як летких і хімічно активніших реактивів, а також фосфорної й плавікової кислоти, лугів, розчинів солей на їх основі тощо, то методи оцінки властивостей текстильних матеріалів відсутні. Це призводить до того, що спеціальні костюми, специфікацією яких проведено тільки щодо розчинів сірчаної кислоти різної концентрації, не можуть бути використані для захисту від інших агресивних середовищ кислотного або лужного характеру. Тому, з метою підвищення надійності, проби спеціальних матеріалів, які плануються для виготовлення захисних костюмів, необхідно вивчати щодо впливу конкурентних агресивних чинників, з урахуванням їх діючої та можливої концентрації, температури, рідкої або газоподібної фази тощо. Отримані результати досліджень дадуть змогу оцінити матеріал як з погляду хімічної стійкості волокон проти агресивної рідини, так й її проникнення через його товщу.

Іншою, проте не менш важливою причиною, яка суттєво впливає на ступінь надійності одягу спеціального призначення, є відсутність контролю за динамікою зміни його захисних властивостей залежно від терміну експлуатації, частоти контакту з небезпечними та шкідливими чинниками підприємства і кількості циклів очищення.

Остання операція «очищення», як показала практика , проводиться в кінці кожного тижня, або у разі переходу робітника, наприклад, з першої зміни в другу. Якщо згідно типових норм одяг має знаходитись в експлуатації шість місяців, то за цей період його очищатимуть 20…25 раз. Крім того , відомо, що для підвищення захисних властивостей тканин, які використовуються для виготовлення даного одягу, їх апретують кремній - або фторорганічними сполуками. В процесі експлуатації та очищення одягу, особливо прання в мильно - садовому розчині, зазначені гідрофобізуючі препарати мігрують з поверхні волокнистих матеріалів, що спричиняється до різкого зменшення його захисних властивостей або повної їх відсутності. Такий момент може наступити після трьох циклів прання або п'ятьох хімочищення і, якщо на підприємствах його не відслідковують через відсутність обґрунтованих контролюючих показників, то спеціальних одяг уже в найближчий час стає непридатним для експлуатації. Таким чином, якщо фахівці не приділятимуть розв'язанню даної проблеми належної уваги, ступінь надійності спеціального одягу вітчизняного виробництва на відповідатиме технічним вимогам підприємств, а відтак, буде неконкурентоспроможним.

Для виготовлення кисло захисного одягу, залежно від його класифікації на підгрупи [ ], раніше використовували спеціальні тканини, до складу яких входили вовняні, поліпропіленові та поліефірні, в основному лавсанові волокна. Якщо спеціальний одяг захищав від концентрованої кислоти, волокнистий склад тканини мав співвідношення 20…30% вовняного волокна і 80…70% поліпропіленового волокна. Для захисту від кислоти концентрацією 50…80% спеціальні тканини виготовляли з вовни та поліефірного волокна.

Захист працюючих від впливу розчинів мінеральних кислот концентрацією 50% здійснювали за допомогою костюмів, які пошивали з кислотостійкого полотна, до складу якого входила вовна і полівінілхлорид не волокно, або із лавсанобавовняної тканини.

Практика використання спеціального одягу за умов виробництва мінеральних кислот, лугу, хлору, аміаку, окислювачів тощо свідчить, що на стадіях їх отримання вони бувають більше висококонцентровані й водночас беруть участь в технологічному процесі. Прикладом може бути технологічний процес отримання газоподібного хлору, де на матеріал спеціального одягу одночасного одягу одночасно впливає розчин кухонної солі, лугу, хлору і соляної кислоти. Тому, очевидно, що використання зазначених вище волокон для виготовлення кисло захисного одягу є обґрунтованим.

Тепер підприємства легкої промисловості України теж випускають кисло - захисні тканини для спеціального одягу до волокнистого складу яких входять вовняні, віскозні та поліамідні волокна відповідно у співвідношенні 60…70, 10…20 та 20 %. Як гідрофобізуючі препарати використовують такі, на думку авторів статті, неефективні апрети - парафінофталатну та гідрофобну емульсії. Тому вивчення хімічної стійкості та проникності проб матеріалів, що використовувалися раніш , порівняно з теперішніми, свідчить про різке зменшення контрольних показників, а відтак, і ступеня надійності виробу загалом.

Якщо проаналізувати отримані результати і зважити на те, що такі показники як товщина матеріалів, їх розривні характеристики, поверхнева щільність та ін. при цьому залишаються на одному рівні як для полотен, що використовувалися раніш, і теперішніх, то до причин зменшення надійності кислотозахисних виробів необхідно віднести також волокнистий склад та природу апретів.

Таким чином, наведені результати, їх аналіз та аргументація свідчать про необхідність розроблення єдиною керуючої системи оцінювання надійності, яку слід вважати багатофакторною функцією [ ].

2.1.2 Дослідження на основі результатів анкетування ергономічних вимог споживачів до робочого одягу

Об'єкти та методи дослідження

За останні роки проведено багато ергономічних досліджень робочого та спеціального одягу, проте ще й досі відсутній єдиний методичний підхід до визначення номенклатури ергономічних показників якості. Проектування робочого одягу неможливе без виявлення основних побажань та вимог до нього робітників. Тому об'єктом дослідження є ергономічні вимоги споживачів до робочого одягу.

Постановка завдання

Метою є дослідження ергономічних вимог споживачів до робочого одягу та виявлення на основі результатів анкетування найважливіших для робітників ергономічних показників якості.

Результати та їх обговорення

Анкетне опитування допомагає формувати споживчі оцінювання та попит, а саме обумовлювати найважливіші вимоги до даного виду робочого одягу. Проте одяг є не тільки предметом споживання, а й об'єктом виробництва. Відповідно до цього для проведення опитування складено дві анкети: перша призначена для опитування споживачів, друга - для опитування, як споживачів, так і фахівців з виробництва робочого одягу.

Перше опитування споживачів було спрямовано на визначення їхніх побажань щодо проектування та вдосконалення нових моделей робочого одягу. Далі наведено деякі запитання анкет та наступні вимоги споживачів. З трьох сотен опитуваних, 50% зарахували себе до молодіжної, 40,33 - до середньої, 9,67% - до старшої вікової групи. Тобто в процесі проектування робочого одягу слід орієнтуватися на групу споживачів достатньо молодшого віку, які, в основному, слідкують за модою та хочуть виглядати естетично та привабливо навіть в процесі роботи. При цьому 70,67% належать до чоловічої статі, 29,33% - до жіночої.

Лише 9% вважають важливими гігієнічні властивості робочого одягу; 39 - естетичні; більшість респондентів обирають захисно - експлуатаційні. Багато з опитуваних споживачів вважають можливим поліпшення деяких гігієнічних властивостей одягу завдяки використанню конструктивно - декоративних елементів та згодні поступитися деякими незручностями для поліпшення естетичного вигляду робочого одягу.