Діагностування циліндро-поршневої групи дизеля зернозбирального комбайна за віброакустичними параметрами

F_kp - сила тертя кілець об гільзу;

І₀ - момент інерції поршневого комплекту відносно центру тяжіння О_ц.т;

L_j - координата рівнодіючої гідродинамічного тиску в шарі масла відносно центру тяжіння О_ц.т;

L_y - дезаксаж поршневого пальця;

L_k - координата нижнього кільця відносно О_ц.т;

P_t - сила тертя поршня об гільзу;

D - діаметр циліндра;

М₀ - момент сили тертя поршневого пальця об верхню головку шатуна.

Дану модель доповнюють врахування гідродинамічного тиску в змінному масляному клині та сила тертя юбки поршня об гільзу.

Сумарний тиск в шарі масла описується складним рівнянням:

,(4)

де - динамічна в'язкість масла;

D⁰ - діаметр юбки поршня;

D¹ - діаметр гільзи циліндра;

v - швидкість поршня;

L_ю - довжина юбки поршня.

Сила тертя юбки поршня об гільзу виражається залежністю:

,(4)

При роботі з акустичним сигналом для вирішення ряду задач, пов'язаних з діагностуванням машин, виникає питання вибору моделі віброакустичного імпульсу, визначення ширини спектру та частоти квантування детектованного сигналу.

Нами прийнята модель віброакустичного імпульсу x(t), у якого передній фронт веде себе як зростаюча півхвиля синусоїди з деякою частотою, а задній - як затухаючий по експоненті:

(5)

де - кругова частота;

- коефіцієнт затухання коливань імпульсу.

Використання перетворення Фур'є для виразу (5) дозволяє розрахувати дійсну і комплексну складові спектру віброакустичного імпульсу, які в свою чергу визначають його ширину:

(6)

де АG(_і) - амплітудний спектр;

АG₁(_і) - спектр потужності акустичного сигналу.

Фаза виникнення віброударного посилання неоднозначно характеризує стан ЦПГ дизельного двигуна (нерівномірна подача палива, спрацювання газорозподільного механізму тощо.). Суттєво те, що області справного і несправного (дефектного) станів зазвичай пересікаються і тому в спільній зоні принципово неможливо вибрати значення х₀ , при якому прийняття рішення про стан не давало б помилок. Тому для цього використовується синтезований метод, який базується на методах Баєса, максимальної правдоподібності та зрізаного і описується системою рівнянь для прийняття рішення:

(7)

де D₀, D₁ - відповідно область справного і несправного станів;

С₀, С₁ - відповідно пороги для справного і несправного станів ();

L - відношення правдоподібності.

Дана математична модель радіального переміщення поршня в зазорі ЦПГ, дає змогу теоретично визначити залежність фази виникнення віброударного посилання від зазору в спряженні “поршень-гільза”. Синтезований метод прийняття рішення про технічний стан ЦПГ, покладено в основу комп'ютерної програми оцінки достовірності діагнозу.

У третьому розділі “Програма і методика експериментальних досліджень” наведені методики: моделювання залежності фази виникнення віброударного посилання від зазору в ЦПГ; зняття віброударних характеристик перекладки поршня в зазорі ЦПГ; виміру структурних параметрів ЦПГ; обробітку експериментальних даних; оцінки оптимального частотного діапазону; автоматизованого обробітку сигналів; визначення віброударних посилань при діагностуванні; непараметричного синтезу методу прийняття рішення з оцінкою достовірності діагнозу; визначення залишкового ресурсу за фазовими параметрами віброударних посилань.

Методика моделювання залежності фази виникнення віброударного посилання від зазору в ЦПГ побудована на основі математичної моделі, розглянутої в розділі 2. Для визначення залежності фази віброударного посилання від зазору в спряженні “поршень - гільза” складено програму на мові MathCad2000.

Вхідними параметрами були змінні частоти обертання колінчастого валу (n=750,1000...2000), кути нахилу поршня (=0.0014,0.0165...0.0054) та зазор в ЦПГ (h()=0.00022,0.00026...0.00086) у функції від кута нахилу.

Зняття віброударних характеристик перекладки поршня в зазорі ЦПГ базується на використанні програмно-апаратного комплексу МІС-200, до складу якого входили: ПЕОМ Notebook PC; апаратні засоби збору інформації (інструментальні плати АЦП-ЦАП і модулі фірми L-card); програмно-апаратні засоби для досліджень, технічного контролю, моніторингу і діагностики механізмів (програмний продукт “Пакет обробітку сигналів” ПП ПОС).

Вимір структурного параметру ЦПГ (зазор) проводився мікрометражем деталей циліндро-поршневої групи у відповідності з картами мікрометражу (ГОСТ 18509-80).

Обробіток експериментальних даних віброакустичних сигналів включав у себе: визначення оптимального частотного діапазону за сукупністю спряжень; оцінку отриманих оптимальних параметрів виявлення і ідентифікації сигналів із запису в 15 с. (при частоті 750 хв^-1) і формування масивів значень діагностичної ознаки (фази); побудову гістограми ознаки для відповідного стану (справний, несправний) і оцінку довірчої межі вірогідності правильної діагностики.

Методика автоматизованого обробітку віброакустичних сигналів передбачала використання пакету програм ПОС. Базою роботи алгоритму двостороннього контрасту є відношення “сигнал - перешкода”. Алгоритм працює наступним чином. Вибирається стробуючий імпульс (задається кут початку і кінця відносно ВТМ робочого ходу). В стробуючому імпульсі від початку до кінця рухаються три вікна певного розміру (ліве бокове, центральне і праве бокове). На кожному відліку вираховується математичне очікування центрального () і бокових плаваючого лівого () та правого () вікон.

Точка, в якій це відношення буде найбільше, відповідає максимуму потужності процесу. При цьому фіксуються діагностичні ознаки: фаза і відносна амплітуда. Вибір параметрів роботи алгоритмів продовжувався до досягнення оптимальності.

Оптимальними вважаються параметри роботи програми, при яких досягається правильний вибір максимуму потужності процесу для справного і несправного спряження ЦПГ. Оптимальність такого вибору перевірялись за залежністю:

,(8)

де, , , - відповідно фази для справного стану ЦПГ, визначені програмою, інтерактивно та фази для несправного стану ЦПГ, визначені програмою і інтерактивно;

n_n - кількість об'єктів аналізу справного (несправного станів);

К - загальна кількість справних і несправних об'єктів порівняння.

Тобто оптимальними вважаються параметри, при яких усереднений квадрат модуля різниці між фазами, визначеними програмою і вручну, є мінімальний.

Для технічного діагностування машин в умовах експлуатації необхідні малогабаритні переносні прилади. Нами створено такий прилад для безрозбірного діагностування ЦПГ дизельних двигунів за віброакустичними параметрами.

Прилад розроблено для діагностування двигунів СМД-31А, СМД-31 та СМД-23, встановлених на зернозбиральних комбайнах сімейства Дон. При комплектуванні спеціальними пристроями для кріплення датчиків є можливим використання приладу для діагностування інших марок дизельних двигунів.

Відомо, що ресурс двигуна залежить від багатьох факторів, сукупність яких ніколи не повторюється, тому прогнозування залишкового ресурсу без використання ПЕОМ є досить складним завданням. Тому нами розроблена програма на основі функціональної залежності фазового параметру виникнення віброударного посилання від наробітку дизельного двигуна . шляхом визначення поліноміальної регресії векторів експериментальних даних -значення фази та -значення для індивідуального прогнозування залишкового ресурсу. Вхідними параметрами роботи програм є фаза - Faza та наробіток на момент діагностування-Td.

У четвертому розділі “Результати обчислювальних і експериментальних досліджень” приведені теоретичні залежності фази виникнення віброударного посилання від зазору в циліндро-поршневій групі дизельних двигунів; теоретичний та експериментальний спектри віброакустичних ударів ЦПГ; експериментальні залежності роботоздатності дизельного двигуна СМД-31А від параметрів фази і амплітуди віброудару; результати діагностування дизельного двигуна СМД-31А та параметри прогнозування його залишкового ресурсу. Наведені також результати економічної ефективності запропонованого методу.

На основі математичної моделі визначення залежності фази виникнення віброударного посилання від зазору отримані графічні залежності фази виникнення удару від зазору і частоти обертання колінчатого вала двигуна.

Аналіз показує, що із збільшенням частоти обертання колінчатого вала фаза виникнення удару зменшується, а поперечна швидкість поршня в момент удару зростає. Це пояснюється збільшенням циклової подачі палива в циліндр і, як наслідок, значним підвищенням швидкості наростання тиску в циліндрі та величини бокової сили N, яка викликає удар. Тому один і той же шлях, рівний величині зазору, поршень проходить за менший проміжок часу.

Із збільшенням зазору фаза виникнення удару по відношенню до опорної точки зростає. Інтенсивність зростання фази від збільшення зазору для різної частоти обертання двигуна різна. З більшою інтенсивністю фаза зростає на менших обертах, тобто має найбільший приріст. Це призводить до збільшення зони роботоздатного стану двигуна. Так, зона робото-здатного стану для n=750 хв^-1 становить більше 6⁰, тоді як для 2000 - близько 3,5⁰. Таким чином, вибір діагностичної частоти обертання колінчатого вала частково здійснювався на етапі теоретичних розрахунків. Вибір частоти, близької до номінального режиму роботи двигуна, призвело б до невиправдано різкого підвищення вимог до дискретності (чутливості) діагностичного засобу, що в кінцевому результаті спричинить підвищення його вартості і зниження точності постановки діагнозу. Щоб позбутися перерахованих недоліків, нами вибрано на початковому етапі за діагностичну частоту -750 хв^-1.

Лабораторні випробовування підтвердили результати теоретичних досліджень. За отриманими даними побудовані графіки лінійної регресії.

Аналізуючи даний графік, можна відмітити схожість кута нахилу експериментальних і теоретичних прямих. Ця схожість свідчить про повноту математичної моделі, яку можна використовувати для розрахунку фази виникнення віброударних посилань інших рядних дизельних двигунів. Розбіжність же зазначених кривих пояснюється сталою величиною затримки смугового ультразвукового фільтра. Дана затримка становить для 750 хв^-1 - 1,18⁰, а для 1000хв^-1 відповідно 1,53⁰ п.к.в. В загальному ж дана затримка незмінна і в часовому еквіваленті становить 0.26*10^-3 с, що завжди може бути враховано при теоретичному розрахунку інших двигунів. Вища купчастість отриманих експериментальних даних фази виникнення віброудару в порівнянні з амплітудою підтверджує експериментальні дослідження Ждановського М.С.

Рівняння лінійної регресії експериментальних даних мають вигляд: При 750 хв^-1:

фаза:

;(9)

відносна амплітуда:

.(10)

При 1000 хв^-1:

фаза:

;(11)

відносна амплітуда

.(12)

Вибір інформативної смуги спектру сигналу і її нормування з метою пошуку найбільшого відношення “сигнал-перешкода” показав, що на отриманому спектрі є в наявності 5 виражених максимумів сигналу. А саме на частотах - 29.5, 41.3, 47.2 та 70.8 кГц. найбільше відношення “сигнал-перешкода” буде за зоною резонансу. Тому діагностування з'єднання “поршень-гільза” доцільно проводити в зарезонансній зоні ультразвукового діапазону на частоті близько 70 кГц. Використання даного діапазону дозволить підвищити відношення “сигнал-перешкода”. Результатами експериментальних досліджень спектральної щільності сигналу перекладки поршня встановлено, що із зміною частоти обертання колінчастого вала дизельного двигуна, частотний діапазон пружних коливань змінюється несуттєво (на 800-1200 Гц). Із збільшенням зазору в ЦПГ зміна частотного діапазону не спостерігалась.

Точність і правильність постановки діагнозу в умовах інтенсивного, нерівномірного зношення ЦПГ дизельного двигуна залежить значною мірою від знання закономірностей розподілу щільності вірогідності векторів діагностичних ознак W0 та W1.

Аналіз наведених закономірностей показує, що характеристика розподілу фази в при частоті обертання колінчатого вала 1000 хв^-1 є одномодальною. Як видно з графіка, області справного D₀ і несправного D₁ станів перетинаються. Величина зони невизначеності для фазового параметру однакова для різних частот обертання і становить 5 комірок (величина комірки 2.5) з тією лише різницею, що для 750 хв^-1 перекриття наступає пізніше на 1 комірку. Однак, порівнюючи величини щільностей вірогідності векторів фази в зоні перекриття, можна відмітити значну різницю між векторами справного і несправного станів, що свідчить про роздільність цих станів.

Точність діагнозу оцінювалась використанням отриманих законів розподілу щільностей вірогідності векторів діагностичних ознак W0 та W1. При цьому значення хибної тривоги не перевищить 7 випадків на 1000 об'єктів діагностування, а значення пропуску дефекту - 20 випадків на 1000. Ці дані певною мірою можуть характеризувати точність постановки діагнозу про дійсний стан ЦПГ.

Відповідно до методики експериментальних досліджень були отримані значення фази виникнення віброударних відгуків дизельного двигуна СМД-31А, викликаних перекладкою поршня, визначених за допомогою розробленого діагностичного приладу. Двигун мав наробіток близько 600 мото. -год. Результатом лабораторних досліджень є усереднені значення фази на кожній частоті обертання колінчатого вала для кожного циліндра (табл.1).

Таблиця 1 Усереднені значення фази та коефіцієнтів кореляції Пірсона

Аналіз таблиці свідчить, що визначені коефіцієнти кореляції Пірсона вказують на існування досить щільного зв'язку між фазою і зазором в ЦПГ. Більші значення зазначеного коефіцієнту отримані при менших частотах обертання колінчастого вала, що повністю підтверджує теоретичні положення стосовно вибору швидкісного режиму і можливість використання розробленого приладу для діагностування ЦПГ дизельного двигуна СМД-31А.

прогнозування залишкового ресурсу дизельного двигуна СМД-31А зводилось до визначення його для ЦПГ.

Найбільш точним серед методів є прогнозування по реалізації (зміні параметра технічного стану) реальної машини в залежності від наробітку. При прогнозуванні за індивідуальною реалізацією простіше і точніше враховуються конкретні якості машини і умови експлуатації, проте використання цього методу залежить від наявності відомостей про наробіток кожного двигуна, а це не завжди можливо. Виходом з даного положення є введення поправочного коефіцієнта, який показує відмінність (різницю) індивідуальних параметрів роботи конкретного двигуна від середньостатистичних. Таким поправочним коефіцієнтом прийнято коефіцієнт інтенсивності зношення к_інт. При виробничих випробовуваннях розробленого приладу для віброакустичного діагностування ЦПГ був отриманий статистичний ряд наробітку дизельного двигуна СМД-31А на межі зношення. Фаза віброакустичного посилання становила від 14 до 14.2 п.к.в., що відповідає зазору в ЦПГ- 0.62-0.64 мм. Встановлена функціональна залежність фазового параметру виникнення віброударного посилання від наробітку дизельного двигуна . Рівняння регресії залежності наробітку від фази має вигляд:

,(13)

Враховуючи визначену обернену лінійну залежність зазору від фази , рівняння регресії залежності наробітку від зазору матиме вигляд:

,(14)

Однак, якими б повними не були аналітичні вирази для визначення залишкового ресурсу, використання останніх пов'язано з великою кількістю розрахунків, що вирішується двома шляхами: побудовою номограми або ж використанням ПЕОМ.

Для практичного використання результатів розрахунку в умовах експлуатації розроблено номограму визначення зазору h в ЦПГ, залишкового ресурсу T_зал, коефіцієнту інтенсивності зношування к_інт та вірогідності відхилень від закону нормального розподілу наробітку Р(Т_і ) для різних умов експлуатації. Для користування номограмою на горизонтальній вісі фази відкладають визначену при діагностуванні фазу _д (точка А). На вертикальній вісі відкладають значення наробітку Т_д (точка В). Із точки А проводять вертикальну, а з точки В горизонтальну лінії до їх перетину С. Відшукують також точку перетину продовженої вертикальної лінії з похилою, що характеризує зміну зазору (точка D). Проводять з точки D горизонтальну лінію вліво до перетину з віссю h (точка F). Дана точка вказує на фактичне значення зазору в ЦПГ.З точки С вправо проводять лінію, паралельну кривим зношення, до перетину останньої з вертикальною стінкою номограми (точка І). Горизонталь, проведена з даної точки вказує на граничний ресурс Т_д^гр. Різниця між величинами Т_д^гр і Т_д є залишковим ресурсом. Провівши спочатку горизонтальну, а потім похилу лінію, паралельну направляючим з точки I, до перетину з допоміжною прямою коефіцієнта зношення, отримаємо значення цього коефіцієнта (точка К). Даний коефіцієнт вказує на умови експлуатації двигуна, що діагностується, у порівнянні з середньостатистичним. Якщо даний коефіцієнт перевищує 1, це відповідає погіршеним умовам експлуатації, в порівнянні знову ж таки із середньостатистичними. І навпаки. Продовживши вертикаль до перетину із кривою нормального розподілу (точка М), визначають вірогідність відхилення від закону нормального розподілу Р(Т).

Для позбавлення дискретності, яка притаманна номограмі, розроблено програму прогнозування залишкового ресурсу на ПЕОМ.

Економічну ефективність від впровадження віброакустичного методу діагностування ЦПГ розраховували за економією річних приведених витрат в порівнянні з існуючими методами, за рахунок підвищення точності діагностування. За базовий варіант прийнято існуючі методи діагностування ЦПГ, розглянуті в розділі 1 (середня похибка діагностування складає 20%). Сумарна похибка діагностування за розробленим методом визначалась за залежністю:

,(15)

де - відповідно сумарна кількість помилок першого (хибна тривога) і другого видів (пропуск дефекту).

Результатом розрахунку за залежністю (16) є похибка, що складає 1.8% для умов лабораторних досліджень. Враховуючи що в рядовій експлуатації умови роботи відрізняються від лабораторних в гірший бік для економічних розрахунків приймалася похибка 10%.

Проведений розрахунок економічної ефективності пропонованого віброакустичного методу діагностування в порівнянні з існуючими свідчить, що економія приведених витрат за годину та сезон роботи комбайна, для озимої пшениці, становить відповідно 72.74 та 12365.8 грн.

Ефективність від впровадження запропонованого методу віброакустичного діагностування ЦПГ підтвердилась виробничою перевіркою у МДП НАУ “Агротехінформсервіс”. Результатом впровадження даного методу у підприємстві є отримання річного економічного ефекту, що складає 152 ум. од. на кожен двигун СМД-31А зернозбирального комбайна Дон-1500, який діагностувався.

Висновки

Список опублікованих праць

Демко А.А., Надточій О.В., Марченко В.В. Аналіз методів і засобів для ресурсного діагностування циліндро - поршневої групи дизельних двигунів // Механізація сільськогосподарського виробництва. -Зб. наук. пр. НАУ. -Том IV. - К.: 1998, С. 117-122. (Особистий внесок - дослідження існуючих методів та їх класифікація).

Надточій О.В. До математичної моделі перекладки поршня в зазорі циліндро - поршневої групи дизельних двигунів // Механізація сільськогосподарського виробництва. -Зб. наук. пр. НАУ. Том VІІ. - К.: 2000, С. 56-61. (Особистий внесок - дослідження визначення сили тиску газів).

Надточій О.В. Аналіз математичної моделі перекладки поршня в зазорі циліндро-поршневої групи // Механізація сільськогосподарського виробництва. -Зб. наук. пр. НАУ. Том IV. - К.: 1998, С. 122-125. (Особистий внесок - дослідження радіального переміщення поршня).

Надточій О.В., Марченко В.В, Гельман Л.М.. Результати теоретичних і експериментальних досліджень залежності фази виникнення віброударного посилання від зазору в циліндро-поршневій групі дизельних двигунів // Механізація сільськогосподарського виробництва. -Зб. наук. пр. НАУ. Том IХ. - К.: 2000, С. 135-141. (Особистий внесок - обгрунтування параметрів діагностування).

Надточій О.В., Марченко В.В. Проблеми віброакустичного діагностування високофорсованих дизельних двигунів та шляхи їх розв'язання. -Агроінком. -1998. -№5-6. -С. 14-16. (Особистий внесок - дослідження методики віброакустичного діагностування).

Демко А.А., Надточій О.В. Особливості використання зернозбиральних комбайнів в Україні // Перспективи розвитку механізації, електрифікації, автоматизації та технічного сервісу сільськогосподарського виробництва // Тези доповідей міжнародної науково-технічної конференції /1-3 жовтня 1996 р., Глеваха, С. 51

Анотація

Надточій О.В. Діагностування циліндро-поршневої групи дизеля зернозбирального комбайна за віброакустичними параметрами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.05.11. - машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва. - Національний аграрний університет, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено підвищенню надійності визначення технічного стану рядного дизельного двигуна шляхом удосконалення методу віброакустичного діагностування циліндро-поршневої групи. У роботі обґрунтовано основні параметри алгоритму діагностування, які забезпечують мінімум помилок.

У роботі теоретично і експериментально визначені фазові параметри виникнення віброакустичного посилання від перекладки поршня для рядного дизельного двигуна. Розглядаються питання індивідуального прогнозування залишкового ресурсу за допомогою розробленої комп'ютерної програми.

Ключові слова: вібрація, поршень, циліндро-поршнева група, ресурс, діагностика, алгоритм.

Надточий А.В. Диагностика цилиндро-поршневой группы дизеля зерноуборочного комбайна по виброакустическим параметрам.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.05.11. - машины и средства механизации сельскохозяйственного производства. - Национальный аграрный университет, Киев, 2001.

Диссертация посвящена повышению надежности определения технического состояния рядного дизельного двигателя путем усовершенствования виброакустического метода диагностирования цилиндро-поршневой группы.

Установлено, что большинство факторов, влияющих на работоспособность ЦПГ, могут быть устранены благодаря своевременной диагностике виброакустическими методами. Проведенный в работе анализ показал на невозможность определения технического состояния ЦПГ с достаточной достоверностью, несмотря на значительное количество методов без их усовершенствования.

Уточненная в работе математическая модель радиального перемещения поршня в зазоре ЦПГ, которая характеризуется поступательным и вращательным движениями последнего в процессе перекладки, дает возможность теоретически определить зависимость фазы возникновения виброударной посылки от зазора в сопряжении “поршень-гильза”. Обоснована зависимость спектра виброакустического сигнала от продолжительности соударений поршня об гильзу, что позволяет определить его ширину.

В роботе приведены методики: моделирования зависимости фазы возникновения виброударной посылки от зазора в ЦПГ; снятия виброударных характеристик перекладки поршня; измерения структурных параметров ЦПГ; обработки экспериментальных данных; оценки оптимального частотного диапазона; автоматизированной обработки сигналов; непараметрического синтеза метода принятия решения с оценкой достоверности диагноза. Обоснованные основные параметры алгоритма двустороннего контраста обеспечивают минимум ошибок первого и второго рода.

Использование усовершенствованной математической модели позволяет теоретически определять фазу возникновения виброудара. Приведенные в работе результаты расчета данного параметра выполненные для рядного двигателя СМД-31А показали, что с увеличением частоты вращения коленчатого вала фаза возникновения виброакустического отклика уменьшается в противовес поперечной скорости в момент удара. В тоже время в процессе износа ЦПГ фаза, по отношению к опорной точке, увеличивается. Интенсивность увеличения фазы при увеличении зазора для разной частоты вращения коленчатого вала двигателя разная. С наибольшей интенсивностью фаза растет при меньших оборотах, то есть имеет наибольшее приращение. Это приводит к увеличению зоны работоспособного состояния двигателя. Так, зона работоспособного состояния при n=750 мин^-1 составляет больше 6⁰, тогда как для 2000 - около 3,5⁰. Следовательно, выбор частоты, близкой к номинальной приведет за собой к неоправданно резкому повышению требований к дискретности (чувствительности) диагностического средства, что в результате способствует повышению его стоимости и снижению точности постановки диагноза. Избавления перечисленных недостатков возможно для диагностики ЦПГ при 1000 мин^-1.

Выбор информативной полосы спектра сигнала и ее нормирование с целью поиска наибольшего отношения “сигнал-помеха” показал, что спектр сигнала перекладки поршня имеет 5 ярко выраженных максимума. А именно на частотах - 29.5, 41.3, 47.2 та 70.8 кГц. Наибольшее отношение “сигнал-помеха” будет за зоной резонанса. Следовательно диагностику соединения “поршень-гильза” целесообразно проводить в за резонансной зоне ультразвукового диапазона на частоте около 70 кГц. Использование данного диапазона позволит увеличить отношение “сигнал-помеха”. В результате экспериментальных исследований спектральної плотности сигнала перекладки поршня установлено, что с изменением частоты вращения коленчатого вала дизельного двигателя, частотный диапазон упругих колебаний изменяется несущественно (на 800-1200 Гц).

Использование синтезированного метода принятия решения о техническом состоянии цилиндро-поршневой группы, положенного в основу компьютерной программы, позволяет оценить достоверность диагноза.

Для практического использования результатов исследований в условиях рядовой эксплуатации разработаны компьютерные программы индивидуального прогнозирования остаточного ресурса двигателя СМД-31А, базирующиеся на теоретических и экспериментальных исследованиях и обеспечивающих его определение без дополнительных затрат на ТОР.

Усовершенствованный в работе метод, может быть положен в основу создания единой системы анализа работоспособности рядного дизельного двигателя, а разработанный прибор для виброакустической диагностики ЦПГ в ультразвуковом частотном диапазоне (на частоте около 70 кГц) может использоваться как средство постоянного мониторинга двигателя.

Ключевые слова: вибрация, поршень, цилиндро-поршневая группа, ресурс, диагностика, алгоритм.

Nadtochey А.V. Diagnostics of cylinder-piston group of a diesel engine a grain to clean of combine on vibro-acoustics to parameters. - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of engineering science on a speciality 05.05.11. - Machines and means of mechanization of agricultural production. - National Agrarian University, Kyiv, 2001.

The thesis is devoted to rise of reliability of definition of availability index of product in a number of a diesel drive by refinement of a method vibro-acoustics of diagnostics of cylindro-piston group. In operation the main parameters of algorithm of diagnostics providing a minimum of errors are justified.

In a thesis theoretically and experimentally phase parameters of origin vibro-acoustic of sending from impact of the piston for rise of a diesel drive are defined. The problems of individual prediction of a residual resource with the help of a designed computer program are considered

Key words: vibration, piston, cylinder-piston group, resource, diagnostics, algorithm.

Размещено на Allbest.ru