Технологія ремонту асинхронних електродвигунів
Призначення і будова асинхронного електродвигуна. Електрична, принципова електросхема приладу, опис роботи. Несправності асинхронних електродвигунів, причини їх виникнення і способи їх усунення. Організація процесу виробництва і надання ремонтних послуг.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.01.2014 |
| Размер файла | 2,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Рисунок 12 - Схема пристрою: (а) загальний вид, (б) віброграф ВР
2. Технологічна частина
2.1 Можливі несправності електродвигуна та приладу
Несправності електродвигунів виникають у результаті зносу деталей і старіння матеріалів, а також при порушенні правил технічної експлуатації. По місцеві їхнього виникнення і характеру походження ушкодження електродвигунів підрозділяють на електричні і механічні.
До електричного відносять ушкодження ізоляції або струмопровідних частин обмоток, колекторів, контактних кілець і аркушів сердечників. Механічними ушкодженнями вважають ослаблення кріпильних сполучних різьблень, посадок, порушення форми і поверхні деталей, перекоси і поломки. Ушкодження звичайно мають явні і прямі ознаки, очевидні легко або установлювані вимірами.
Несправності часто можна установити лише по непрямих ознаках. При цьому приходиться не тільки робити виміру, але і зіставляти виявлені факти з відомими з досвіду і робити логічні висновки. Типові ознаки і причини несправностей асинхронних електродвигунів і способи їхнього усунення приведені в таблиці 2.
Таблиця 2
Несправності асинхронних електродвигунів, причини їх виникнення і способи їх усунення
|
Несправність і її ознаки |
Причина виникнення |
Спосіб усунення |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Активна сталь статора рівномірно перегріта, хоча навантаження двигуна не перевищує номінальної |
Напруга мережі вище номінальної. Несправний вентилятор. |
Знизити навантаження або підсилити вентиляцію двигуна. Зняти захисний кожух і відремонтувати вентилятор. |
|
|
Активна сталь при нехолостому ході двигуна і номінальній напрузі мережі місцями сильно нагрівається |
Місцеві замикання між окремими листами активної сталі, викликані заусеницями чи зачіпанням ротора об статор. Зубці активної сталі в окремих місцях вигоріли й оплавлені внаслідок коротких замикань в обмотці статора або пробою обмотки на корпус |
Видалити заусениці, роз'єднати з'єднані листи стали і відлакувати їх ізоляційним лаком повітряного сушіння. Вирубати або вирізувати ушкоджені місця. Між окремими листами прокласти тонкий електрокартон чи пластинки слюди і відлакувати їх ізоляційним лаком. У випадку великої кількості ушкоджень необхідно зробити повну перешихтовку сталі з перемотуванням статора |
|
|
Обмотка статора рівномірно перегріта |
Двигун перевантажений чи порушена його нормальна вентиляція. Напруга на виводах двигуна нижче номінальної, унаслідок чого двигун при номінальній потужності перевантажений струмом. Обмотка статора з'єднана не в зірку, а в трикутник. |
Знизити навантаження або підсилити вентиляцію (запросити завод-виготовлювач про способи посилення вентиляції). Підвищити напругу до номінальної чи зменшити струм навантаження до номінального. З'єднати обмотку статора в зірку. |
|
|
Обмотка статора сильно нагрівається. Струм в окремих фазах неоднаковий. Двигун сильно гуде і гальмується. Ротор, а іноді і статор перегріваються. Двигун гуде, струм у статорі сильно пульсує. Двигун з навантаженням погано запускається і не розвиває номінальної частоти обертання; момент обертання менше номінального |
Виткове замикання між двома фазами. Коротке замикання між двома фазами. Несправність викликана поганим контактом у ланцюзі ротора: поганий контакт у пайках лобових частин обмотки або в нульовій точці, у перехідних з'єднаннях між рівнобіжними групами. поганий контакт у з'єднаннях обмотки з контактними кільцями поганий контакт у з'єднаннях між контактними кільцями і пусковим реостатом або у пусковому реостаті |
В основному визначається обмацуванням обмотки після її відключення. Ушкоджене місце відремонтувати або ж перемотати ушкоджену частину обмотки. Для усунення цієї несправності необхідно: перевірити усі пайки обмотки ротора; ті з них, що несправні чи вселяють підозру, перепаяти. Якщо зовнішнім оглядом не вдається знайти місце поганої пайки, перевірити методом спадання напруги перевірити контакти струмопроводів у місцях з'єднання їх з обмоткою і контактними кільцями перевірити справність контактів у місцях приєднання проводів до ротора і реостата, перевірити й очистити контакти і щітки пускового реостата |
|
|
Двигун не запускається |
Немає струму у статорі, що може спостерігатися внаслідок перегоряння запобіжників або вимикання несправного автоматичного вимикача |
Поставити нові запобіжники; виправити автоматичний вимикач |
|
|
Двигун не запускається: при повертанні рукою працює поштовхами і ненормально гуде; в одній фазі статора немає струму |
Обрив в одній фазі ланцюга чи мережі внутрішній обрив в обмотці статора. Якщо обривши фази відбудеться під час роботи двигуна, то при відсутності належного максимального захисту може перегоріти обмотка чи статора ротора |
Перевірити вольтметром напругу на виводах статора. Якщо мається обрив в одній фазі мережі або напруга у всіх трьох фазах несиметрична (у випадку перегоряння запобіжника або обриву в одній фазі первинної обмотки трансформатора), то усунути несправність мережі. Якщо мережа справна, то усунути обрив в обмотці статора |
|
|
Двигун не запускається, незважаючи на те що напруга на виводах статора номінальна, а струм у всіх трьох фазах статора однаковий. Усі три напруги на кільцях рівні при нерухомому розімкнутому роторі Двигун з короткозамкнутим ротором добре запускається без навантаження; з навантаженням не запускається Іскріння супроводжується підвищеним нагріванням колектора і щіток |
Обрив у двох (чи трьох) фазах пускового реостата або в сполучних проводах між ротором і пусковим реостатом Сильне однобічне притягання ротора до статора унаслідок великого зносу вкладишів підшипників, зсуву підшипникових щитів або підшипникових стояків. Навантаження при пуску велике. Щітки в поганому стані і неправильно встановлені в щіткотримачах. Розміри обойм щіткотримачів не відповідають розмірам щіток, поганий контакт між щітками і їх арматурою |
Відшукати за допомогою мегомметра або контрольної лампи місце обриву й усунути. Замінити вкладиші підшипників і відрегулювати підшипникові щити. Зменшити навантаження при пуску. Вугільні щітки мають нерівну обігрівальну робочу поверхню з подряпинами; погано пришліфовані; їхні краї обламані чи обгоріли. Варто правильно установити щіткотримачі і щітки |
|
|
Стукіт у підшипниках кочення Підвищення вібрації при роботі |
Руйнування доріжок або тіл кочення Порушення балансування ротора шківами або муфтами; неточне центрування валів агрегату; перекіс сполучних напівмуфт |
Замінити підшипник Додатково відбалансувати ротор, шківи або напівмуфти; зробити центрування двигуна і машини; зняти і знову правильно установити напівмуфту. Знайти місце обриву або поганого контакту й усунути пошкодження |
2.2 Аналіз причин, які викликають дефекти електродвигуна та приладу
При експлуатації електродвигунів можливі випадки, коли раніше нормально працюючий двигун починає працювати ненормально, тобто електродвигун не запускається; при пуску не набирає номінальних оборотів; при роботі гуде, вібрує, перегрівається; сильно іскрять щітки; чується ненормальний шум і т.п. Обслуговуючий персонал повинний визначити несправність і при можливості усунути її чи відправити двигун у капітальний ремонт. При визначенні несправностей рекомендується визначений порядок.
Асинхронні електродвигуни. У випадку, коли двигун при роботі перегрівається, необхідно перевірити навантаження, вимірюючи силу струму статора, і живляча напруга. У випадку перевантаження двигун перегрівається і необхідно зменшити навантаження до номінальної. У випадку збільшення або зменшення напруги понад припустимі значення двигун також перегрівається. У цьому випадку, як правило, довести напругу до номінального значення не завжди можливо, тому що значення напруга регулюється на підстанціях або електростанціях. Для зменшення перегріву двигуна варто зменшити навантаження.
Перегрів двигуна може відбуватися через обрив стрижнів ротора або замикання витків у його обмотці; шум і вібрація можуть виникати при ослабленні кріплення сердечників ротора або статора, порушенні балансування ротора, замикання в його обмотках. Ці несправності можна знайти тільки після розбирання двигуна. Якщо двигун не запускається спочатку, необхідно перевірити цілісність запобіжників і правильність роботи пускової апаратури. Потім перевіряють наявність і значення напруги живлення на затисках двигуна. Для цього знімають кришку коробки виводів і на затисках вольтметром вимірюють напругу між проводами, що підводять. Для трифазних асинхронних двигунів напруга на усіх фазах повинне бути однаковим і мати номінальне значення. Якщо напруга має велику різницю по фазах, необхідно перевірити живильну мережу. Якщо живильна мережа в порядку, приступають до перевірки двигуна. Для цього знеструмлюють живильну мережу і відключають її від двигуна. Конструкції сучасних двигунів, як правило, не дозволяють оглянути деталі і вузли, розташовані усередині двигуна, без його розбирання; тому спочатку здійснюють перевірку за допомогою приладів. Перевірку починають з того, що намагаються, якщо це дозволяє приводний механізм, повернути вал двигуна рукою і переконатися в легкому обертанні ротора.
При обертанні ротора рукою можна в деяких випадках знайти несправності підшипників або визначити „чіпляння" ротора за статор. Потім мегаомметром перевіряють опір ізоляції на корпус і між фазами. Цією перевіркою можна знайти пробій ізоляції на корпус і між фазами. Попередньо від'єднують усі кінці двигуна від вивідної дошки. Мегаомметром перевіряють відсутність обриву в кожній фазі. Наступна перевірка складається у вимірі опору обмоток постійному струму, що виконують методом амперметра і вольтметра, одинарним чи подвійним мостом. Цією перевіркою визначають відсутність обривів рівнобіжних галузей обмотки або елементарних провідників у випадку, коли ефективний провідник складається з декількох елементарних. В асинхронних двигунах з фазним ротором перевірки опору ізоляції й опори постійному струму проводять для статора і ротора. У випадку, коли вищенаведені перевірки не дозволяють установити несправність, двигун розбирають і оглядають відповідно до вимог поточного ремонту або відправляють у ремонтний цех.
2.3 Розробка технологічного процесу ремонту визначення норм часу на операції
1) Підготовка робочого місця.
2) Зовнішній огляд та перед ремонтна перевірка електродвигуна.
3) Розбирання електродвигуна:
- продути електродвигун від пилу зжатим повітрям;
- встановити електродвигун на верстат;
- відгвинтити гвинти кріплення кожуху вентилятора, зняти його, зняти з'ємником вентилятор з валу;
- від'єднати вивідні кінці;
- відгвинтити гвинти кріплення підшипникових щитів та зняти задній підшипниковий щит;
- зняти передній підшипниковий щит разом з ротором и обережно витягнути ротор не доторкаючись ротором за обмотку статора;
- зняти щит з ротора и випресувати підшипники.
4) Перевірка та напресування підшипників.
5) Виїмка обмотки статора.
- встановити ротор на токарний станок;
- обрізати лобову частину обмотки статора;
- розігріти ізоляцію обмотки статора при температурі 250…300° С на протязі 30…40 хв.;
- коли обмотка статора охолоне до температури 80…90° С. Встановити тримач активної сталі та видалити обмотку з пазів;
- зняти тримач активної сталі;
- очистити пази від залишків старої ізоляції.
6) Чистка та мийка деталей, крім ротора та статора.
7) Заготовка пазів ізоляції.
8) Намотка секцій та котушок.
- закріпити шаблон на станку, намотати котушку( повторювати операцію до завершення намотування секції;
- зняти шаблон зі станка;
- перевірити опір та перевірити вагу;
9) Укладка обмотки статора та бандаж.
- взяти одну групу фази та розв'язати нитки, які пов'язують группу;
-
10) Пропитка та сушіння статорної обмотки.
11) Збирання електродвигуна виконуємо в зворотному порядку.
12) Іспит.
13) Покраска двигуна.
2.4 Контроль якості ремонту та методи випробування
Методи технічного контролю забезпечують належну якість ремонту приладу і обслуговування замовників при мінімальних затратах праці працюючих.
Забезпечення якості ремонту досягається:
1. Концентрацією і спеціалізацією виробництва, яке дозволяє використовувати поточні методи ремонту, передову технологію, сучасне обладнання і засоби контролю, обмінні фонди завчасно відремонтованих вузлів і деталей побутових приладів з гарантійним рівнем їх якості.
2. Своєчасним і якісним матеріально-технічним забезпеченням ремонту обладнання і оснастки
3. Впровадженням наукової організації праці, диспетчерської служби підприємства, високою організацією прийому та видачі замовлень, суворим додержанням технологічної дисципліни.
4. Організацією метрологічного забезпечення служб стандартизації, створенням відділу управління якістю.
5. Використанням прогресивних форм обслуговування населення.
6. Технологічною оснасткою і підготовкою підприємства.
7. Використанням прогресивних технологічних процесів.
8. Професійною підготовкою робітників.
9. Організацією соцзмагання, раціоналізації, винахідництва.
10.оральним та матеріальним стимулюванням робітників.
11. Створенням мікроклімату, культури і чистоти виробництва.
Правила випробувань колекторних машин проводяться за програмою:
1. Вимірювання опору ізоляції обмоток відносно корпусу і між обмотками.
2. Вимірювання опору обмоток в холодному стані.
3. Випробування при збільшеній частоті обертання.
4. Випробування ізоляції обмоток на електричну міцність.
5. Випробування міжвиткової ізоляції обмоток якоря на електричну міцність.
6. Перевірка комутації при номінальному навантаженні і тимчасовому перевантаженні по струму.
7. Визначення характеристик холостого ходу.
8. Визначення робочої швидкості.
9. Випробування на нагрів.
10. Визначення ККД.
11. Вимірювання вібрації.
12. Вимірювання радіоперешкод.
13. Вимірювання рівня шуму.
3. Організаційна частина
3.1 Особливості діяльності підприємств з ремонту електропобутової техніки.
Основною задачею підприємства по ремонту електропобутової техніки є найбільш повне задоволення потреб населення в послугах по ремонту електропобутової техніки.
До задач першої групи можна віднести:
поліпшення якості ремонтних робіт і скорочення термінів виконання замовлень населення;
впровадження прогресивних форм і методів обслуговування населення;
створення зручностей для населення при користуванні послугами;
підвищення культури обслуговування.
До задач другої групи відносяться:
безперервне вдосконалення провадження ремонтних робіт на базі прогресивної техніки і технології, передових методів організації виробництва і праці;
максимальне використання виробничих потужностей;
поліпшення якісних показників виробничо-господарської діяльності (підвищення продуктивності праці, зниження собівартості ремонтних робіт, підвищення рівня рентабельності, збільшення прибутку).
Характерною особливістю підприємств по ремонту електропобутової техніки є те, що вони покликані займатися не масовим випуском нових товарів для реалізації їх через торгову мережу, а наданням населенню в індивідуальному порядку побутових ремонтних послуг. Крім того, підприємства безпосередньо реалізовують послуги в індивідуальному порядку без допомоги торгуючих організацій.
Побутові послуги ремонтного підприємства з економічної точки зору являють собою трудову діяльність колективу працівників, направлену на збереження і відновлення споживчих вартостей електропобутових машин і приладів.
3.2 Організація виробництва та реалізації послуг
Процес виробництва і надання ремонтних послуг складається з великої кількості різних робіт, виконання яких в певному обсязі, з певною якістю і у встановлені терміни повинно бути заплановано і організовано. Першочерговою задачею при організації і плануванні на підприємствах по ремонту побутової техніки є правильне планування обсягу провадження ремонтних робіт виходячи з вивчення попиту населення на ремонтні послуги.
Процес виробництва на підприємствах по ремонту побутової техніки відноситься до числа найбільш складних виробництв. А чим складніше і різноманітніше процес виробництва, тим складніше його організація і планування. Складні технологічні процеси, які є на підприємствах по ремонту побутової техніки, повинні бути організовані у просторі і часі. Важливо також відмітити, що організація і планування процесів виробництва ремонтних послуг ускладнюється тим, що у населення в експлуатації знаходяться побутові машини і прилади самих різних марок і конструкцій.
Нерівномірне надходження всієї цієї техніки в ремонт, стислі терміни виконання замовлень ще більш ускладнюють організацію і планування виробничих процесів. Відомо, організації виробництва є потокові. Однак, надходження в ремонт машин і приладів, різних за конструкцією, і не завжди достатній об'єм однорідних ремонтних робіт ускладнюють, а іноді унеможливлюють впровадження таких методів організації виробництва. У зв'язку з цим вельми актуальними потрібно вважати задачі з розробки заходів, направлених на створення сприятливих умов для впровадження передових методів організації ремонтних робіт. Щоб забезпечити раціональну організацію провадження ремонтних робіт, необхідно знати можливе надходження в ремонт машин і приладів по марках, основні види несправностей і т. п. Тому так важлива робота підприємства з населенням, що проживає в зоні обслуговування даного підприємства, під якою маються на увазі облік побутової техніки, що знаходиться в експлуатації у населення, вивчення попиту на ремонтні послуги, вивчення і впровадження передових форм і методів обслуговування.
Першорядне значення мають організація праці робітників, її технічне нормування, оплата праці найбільш прогресивними методами.
Ефективна діяльність підприємств неможлива без чітко налагодженого техніко-економічного планування (причому не тільки основного виробництва, але і допоміжних і обслуговуючих господарств інструментального, ремонтного, енергетичного, складського, транспортного). У зміст робіт по техніко-економічному плануванню на підприємстві входить планування виробництва і реалізації послуг, праці і заробітної плати, матеріально-технічного постачання, собівартості прибутку і рентабельності, утворення і використання фондів економічного стимулювання, фінансового становища підприємства.
Поруч з техніко-економічним плануванням однією з важливих робіт, що проводиться на підприємстві, є оперативно-виробниче планування, до складу якого входять: порядок розробки оперативних планів, доведення планових завдань до підрозділів підприємства і робочих місць, диспетчерювання виробництва, контроль за терміном і якістю виконання замовлень.
У зв'язку з цим, як перед підприємствами-виробниками побутових машин і приладів, так і перед підприємствами по ремонту побутової техніки поставлений ряд задач. До найважливіших з них відносяться: забезпечення високої якості і надійності роботи побутових машин, що випускаються і приладів, особливо в період гарантійного терміну їх експлуатації; своєчасне і повне задоволення потреб підприємств, що здійснюють ремонт побутових машин і приладів, в запасних частинах, деталях, вузлах, агрегатах, спеціальному обладнанні, інструменті, пристроях, приладах, а також в необхідній технічній документації для ремонту побутових машин і приладів.
У наш час затверджуються нові типові договори на технічне обслуговування і ремонт побутових машин і приладів, передбачивши в цих договорах підвищення відповідальності заводу-виробника побутових машин і приладів за постачання запасних частин, деталей, вузлів і агрегатів як власного виробництва, так і купівельних (для ремонту побутових машин, що виготовляються ним і приладів) і підприємства побутового обслуговування населення за забезпечення своєчасного і якісного ремонту цих виробів. Нові типові договори повинні забезпечити спрощення порядку розрахунків заводу-виробнику з ремонтним підприємством за роботи, виконані в період гарантійного терміну експлуатації предметів побутової техніки. Відсутність договору на технічне обслуговування і ремонт побутових машин і приладів в період гарантійного терміну їх експлуатації між підприємствами побутового обслуговування населення і підприємствами-виробниками побутових машин і приладів не є основою для відмови громадянам в ремонті.
При організації та плануванні робочого місця необхідно додержуватись таких умов:
- організація та планування робочого місця повинні бути таким, щоб виключити можливості нанесення травм;
- повинні мати гарне освітлення;
- загальне оформлення робочого місця повинно відповідати потребам технічної естетики;
- кількість інструменту та пристроїв на робочому місці повинна бути мінімальною і в той же час повністю забезпечувати безперервність праці за зміну з найменшою втратою часу;
- набір інструментів, які постійно потрібні, треба зберігати на робочому місці.
3.3 Планування робочого місця електромонтера з ремонту та обслуговування електропобутової техніки.
Щоб забезпечити виконання встановлених перед працівниками торговельного підприємства конкретних задач, необхідно відповідним чином організувати працю людей, зокрема:
- визначити функції кожного працівника;
- розробити форми кооперації праці;
- визначити робочі місця;
- вказати методи виконання роботи.
Характер організації праці в колективі визначається мірою прогресивності техніки і технології, що застосовуються, а також рівнем кваліфікації працівників. Наукова організація праці передбачає систематичне впровадження досягнень науки і передового досвіду та дозволяє найкращим чином поєднувати техніку і людей в єдиному виробничому процесі, забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, безперервне підвищення продуктивності праці.
Важливість раціональної організації робочих місць визначається тим, що на робочому місці людина проводить третину свого трудового життя. Тому основним завданням управління є створення оптимальних робочих місць, які б сприяли ефективній реалізації творчого і фізичного потенціалу працівників, що спільно виконують роботу чи якусь операцію.
3.4 Розрахунок чисельності працюючих
Для визначення чисельності працюючих необхідно розрахувати річний дійсний фонд часу роботи обладнання і робітників.
Розрізняють: календарний, номінальний та дійсний фонди часу.
Календарний фонд часу дорівнює кількості календарних днів у році
Фк =365 днів.
Номінальний фонд часу дорівнює кількості календарних днів за винятком вихідних та святкових днів
Фн = (Фк -Дв.с.) • tзм - Дпс • tск, год
де Дв.с. - кількість вихідних та святкових днів;
tзм - тривалість зміни в годинах;
Дпс - кількість передсвяткових днів;
tск - скорочення тривалості робочої зміни на 1 год. в передсвяткові дні.
Фн = (365-114) • 8 - 10 • 1 = 1998, год
Дійсний фонд часу роботи обладнання дорівнює номінальному за винятком планових витрат часу.
Дійсний фонд часу роботи обладнання визначається за формуло
Фд.о = Фн • Кз • Кв , год
де Кзм - кількість змін
Кв - коефіцієнт ,який враховує втрати часу на ремонт обладнання (0,95).
Фд.о = 1998 • 1 • 0,95 =1898,1 год.
Дійсний фонд часу роботи робітників визначається за формулою:
Фд.р = Фн • Кв , год
де Кв - коефіцієнт, який враховує втрати часу із-за невиходу робітників на роботу з поважних причин .
Фд.р = 1998 • 0,9 =1798,2 , год
Чисельність основних робітників ,зайнятих виконанням ремонтних робіт на дільниці , визначається за формулою :
Чр.р = tшт • Nр / 60 • Фд • Квн, чол.
Де tшт - трудомісткість ремонту, хв.
Nр - річна програма виробництва ремонтних робіт, шт.
Фд - річний дійсний фонд робочого часу , год .
Квн - коефіцієнт виконання норм (1-2).
Чр.р =??? • 2400 / 60 • 1798,2 • 1 = ?? чол .
Згідно кваліфікаційного довідника і складності виконуваних робіт ремонтним робітникам дільниці з ремонту електром'ясорубок присвоюється розряди . Отримані висновки заносяться до таблиці.
Чисельність основних робітників за професіями і розрядами
|
Перелік професій |
Кількість робітників |
В тому числі за розрядами |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|||
|
Слюсар з ремонту побутової техніки |
||||||||
|
Разом |
Крім основних на дільниці можуть працювати допоміжні робітники. Їх кількість встановлюється орієнтовно в залежності від кількості основних робітників.
Управлінський процес на дільниці здійснюється в особі начальника дільниці.
4. Економічна частина
4.1 Розрахунок фонду оплати праці
До складу загального фонду заробітної плати відносяться основна заробітна плата і додаткова.
Розраховуємо фонд заробітної плати основних ремонтних робітників. Основна заробітна плата ремонтних робітників розраховується на підставі годинних тарифних ставок і трудомісткості робіт.
ЗПосн = ?Рі • Nф.і , грн.
де Рі - відрядний розцінок на виконання однієї
Nф.і - фактична кількість виконаної роботи за певний час, шт.
Рі = tшт • Сг , грн
де tшт - час на виконання однієї операції, год.
Сг - ставка годинна певного розряду.
Р1 = 20 • 11,516/60 = 3,838 грн.
Р2 = 120 • 10,390/60= 20,78 грн.
Р3 = 59 • 10,390/60 = 10,21 грн.
Р4 = 69 • 9,438/60 = 10,85 грн.
Р5 = 15 • 12,988/60 = 3,247 грн.
ЗПосн = ( 3,838 + 20,78 + 10,21 + 10,85 + 3,247) • 2700 = 132097.5 грн.
Дані для розрахунку основної заробітної плати основних робітників заносимо в таблицю
Розрахунок основної заробітної плати основних робітників
|
Найменування операції |
Розряд |
Ставка годинна |
Трудоміст-кість, хв. |
Розцінка, грн. |
На річну програму ремонтних робіт, грн. |
|
|
1.Виявлення несправності |
4 |
11.516 |
20 |
3,838 |
10352.5 |
|
|
2.Заміна підшипників в хрестовині |
3 |
10,390 |
120 |
20,78 |
56106 |
|
|
3. Заміна зливного насосу |
3 |
10,390 |
59 |
10,21 |
27567 |
|
|
4.Заміна ТЕНа |
2 |
9,438 |
69 |
10,85 |
29205 |
|
|
5.Випробування м'ясорубки |
5 |
12,988 |
15 |
3,247 |
9369 |
|
|
Разом |
283 |
48.925 |
132799.2 |
Основна заробітна плата допоміжних робітників залежить від тарифної ставки і фактично відпрацьованого часу.
Розрахунок фонду заробітної плати допоміжних робітників
|
Професії працівників |
Кількість |
Розмір тарифної ставки |
Дійсний фонд часу |
Заробітна плата за місяць |
Зарплата за рік, грн. |
|
|
Прибиральниця |
1 |
6,843 |
1798.2 |
1025.4 |
12305.08 |
|
|
Разом |
1 |
1025.4 |
12305.08 |
Оплата праці керівників, спеціалістів та службовців здійснюється за схемами посадових окладів.
Розрахунок заробітної плати за рік керівників і спеціалістів
|
Професії працівників |
Кількість |
Оклад, грн. |
Заробітна плата за місяць, грн. |
Заробітна плата за рік,грн. |
|
|
Працівник відділу постачання |
1 |
2300 |
2300 |
27600 |
|
|
Директор |
1 |
3200 |
3200 |
38400 |
|
|
Бухгалтер |
1 |
2500 |
2500 |
30000 |
|
|
Разом |
3 |
8000 |
8000 |
96000 |
Фонд оплати праці представляє собою суму грошових засобів, необхідних для розподілення між окремими категоріями робітників по кількості і якості праці.
Зведена відомість річного фонду оплати праці на дільниці
|
Категорія робітників |
Кіль-кість |
Основна заробітна плата, грн. |
Загальний фонд оплати праці на дільниці, грн. |
Відрахування на соц. заходи, грн. (39,5%) |
Середньомісячна заробітна плата,гр |
|
|
Основні робітники |
7 |
132799.2 |
165999 |
65569.6 |
1976.17 |
|
|
Допоміжні робітники |
1 |
12305.08 |
13535.58 |
5346.55 |
1127.96 |
|
|
Працівник відділу постачання |
1 |
27600 |
33120 |
13082.4 |
2760 |
|
|
Директор |
1 |
38400 |
46080 |
18201.6 |
3840 |
|
|
Бухгалтер |
1 |
30000 |
34500 |
13627.5 |
2875 |
|
|
Разом |
11 |
244704.28 |
293234.58 |
115827.65 |
12579.13 |
Середньомісячна заробітна плата одного працюючого розраховується за формулою:
ЗПсер = ЗФОП/12 х Ч працюючих, грн.
де ЗФОП - загальний фонд оплати праці на дільниці за умови виплати повної зарплати;
Ч працюючих - загальна чисельність всіх категорій працюючих на дільниці, чол.
ЗПсер(осн) = 165999/12 х 7 = 1976.17
ЗПсер(доп) = 13535.58/12 х 1 = 1127.96
ЗПсер(доп) = 13535.58/12 х 1 = 1127.96
ЗПсер(прац. відд. пост. ) = 33120/12 х 1 = 2760
Зпсер(дирек.) = 46080/12 х 1 = 3840
Зпсер(бухг.) = 34500/12 х 1 = 2875
4.2 Розрахунок загально виробничих витрат дільниці
Згідно Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 16 до складу загальновиробничих витрат входять:
1.Матеріальні витрати:
а) на утримання будівель, виробничого обладнання, електромеханічних приладів і інструментів, виробничого і господарського інвентаря. Згідно встановлених норм та відповідно до групи визначаємо їх за формулою:
Вм = Вбал • Нм / 100, грн.
де Нм - норма матеріальних витрат у вартості основних виробничих фондів підприємства, % (1 група - 17%, 2 група - 26%, 3 група - 13%, 4 група 34%).
Вм1 = 19200 • 17 / 100 = 3264 грн
Вм2 = 3112.5 • 26 / 100 = 809.25 грн
Вм3 = 4150 • 13 / 100 = 539.5 грн
Вм4 = 2075 • 34 / 100 = 705.5 грн
б) на спецодяг, взуття і захисні засоби згідно норм безпеки праці визначається у розмірі 1% від фонду заробітної плати основних робітників з урахуванням відрахувань на соціальні заходи.
Вспец = 132799.2 • 1 / 100 = 1327.99 грн
2. Витрати на електроенергію містять в собі витрати на освітлення і на роботу електричних двигунів обладнання.
Річні витрати електроенергії на освітлення:
Qe.ocв. = 25 • S • Тосв / 1000, кВт/год.
де 25 - витрати електроенергії на освітлення 1 кв. м , Вт
S - площа підрозділу, кв. м.
Тосв -- тривалість роботи з освітленням за рік (при однозмінному режимі роботи - 800 год).
Qe.ocв. = 25 • 40 • 800 / 1000 = 800 кВт/год.
Річні витрати силової електроенергії:
Qс.е. = ?W • Фд.о. • Ко / К1 • К2, кВт/год.
де ?W - сумарна потужність обладнання, кВт
Фд.о - дійсний фонд роботи обладнання, год
Ко - коефіцієнт одночасної роботи (0,7)
К1 - коефіцієнт втрат електроенергії (0,96)
К2 - коефіцієнт корисної дії (0,85).
Qс.е. = 4,2 • 1906,6 • 0,7 / 0,96 • 0,85 = 6869,36 кВт/год
Загальна сума витрат на електроенергію:
Се = ЦкВт • (Qe.ocb + Qс.е.), грн.
де ЦкВт - вартість 1 кВт/год, грн. (0,72 грн.)
Се = 0,72 • (800 + 6869,36) = 5521.93 грн.
3.Витрати на водопостачання містять в собі витрати на виробничі, побутові та інші потреби:
Qв.п.п. = (40 • Nр + 1,5 • S) • 1.2 • Др / 1000, куб. м.
де 40 - норма витрат води на 1 чоловіка в зміну, л
Nр - кількість робітників, чол
1,5 - норма витрат води на 1 кв. м площі, л
S - площа дільниці, кв. м
Др - дні роботи робітників.
Qв.п.п = (40 • 11 + 1,5 • 40) • 1,2 • 252 / 1000 = 151.2 куб. м
Річні витрати води для виробничих потреб:
Qв.в.п = Фд.о • Nоб • Кз / 1000, куб. М
де Nоб - кількість одиниць обладнання, шт.
Кз - коефіцієнт завантаження обладнання (0,6-0,9)
Qв.в.п = 1906,6 • 6 • 0,7 / 1000 = 8 куб. м
Загальна сума витрат на водопостачання:
Св = Цв • (Qв.п.п + Qв.в.п), грн.
де Цв - вартість витрат 1 куб. м води, (5,12 грн)
Св = 5,12 • (151.2 + 8) = 815.1 грн.
4. Вартість опалення на опалювальний сезон:
Вопал = (q • Н • V) / (i • 1000) • Ц, грн.
де q - витрати тепла на 1 куб. м (15 Гкал)
Н - тривалість опалювального сезону (4368 год)
V - об'єм будівлі
i - тепловіддача (540 Ккал/кг)
Ц - ціна 1 Гкал (484.18 грн.)
Вопал = (15 • 4368 • 108) / (540 • 1000) • 484.18 = 6344.69 грн.
|
Найменування статей |
Сума,грн |
Примітка |
|
|
Матеріальні витрати: |
|||
|
- на утримання будівель |
3264 |
3.9 |
|
|
- на утримання виробничого обладнання |
809.25 |
3.9 |
|
|
- на утримання електромеханічних приладів і інструментів |
539.5 |
3.9 |
|
|
- на спеціальний одяг, взуття і захисні засоби згідно норм безпеки праці |
1327.99 |
3.10 |
|
|
- на утримання виробничого і господарського інвентаря |
705.5 |
3.9 |
|
|
Разом: |
6646.24 |
||
|
Витрати на амортизацію |
|||
|
- амортизаційні витрати на виробниче обладнання |
788.12 |
Табл. 3.7 |
|
|
- амортизаційні витрати на електромеханічні прилади і інструменти |
622.5 |
Табл. 3.7 |
|
|
- амортизаційні витрати на господарський інвентар |
518.75 |
Табл. 3.7 |
|
|
Разом: |
1929.37 |
||
|
Витрати на оплату праці: |
|||
|
- заробітна плата службовців |
33120 |
Табл. 3.6 |
|
|
- заробітна плата керівника |
46080 |
Табл. 3.6 |
|
|
- заробітна плата спеціаліста |
34500 |
Табл. 3.6 |
|
|
- заробітна плата допоміжного робітника |
13535.58 |
Табл. 3.6 |
|
|
Разом: |
136235.58 |
||
|
Відрахування на соціальні заходи |
115827.65 |
Табл. 3.6 |
|
|
Витрати на енергію: |
|||
|
- електроенергія на освітлення |
576 |
3.11 |
|
|
- силове електроенергія |
4945.93 |
3.12 |
|
|
- вода на побутові потові потреби |
774.14 |
3.14 |
|
|
- вода для виробничих потреб |
40.96 |
3.15 |
|
|
- на опалення |
6344.69 |
3.17 |
|
|
Разом |
12681.72 |
||
|
Ремонтні послуги: |
|||
|
- ремонт будівлі |
2304 |
3.18 |
|
|
- ремонт обладнання |
622.5 |
3.19 |
|
|
Разом: |
2926.5 |
||
|
Витрати на раціоналізацію та винахідництво |
330 |
3.20 |
|
|
Всього кошторис |
276577.06 |
||
|
Основна заробітна плата основних робітників (за рік) |
132799.2 |
Табл. 3.6 |
|
|
% загальновиробничих витрат |
4 |
3.21 |
5.Витрати на поточний ремонт будівлі Впр. буд, встановленої в розмірі 11-15% від її вартості: Впр = 19200 • 12 / 100 = 2304 грн.
6.Витрати на поточний ремонт обладнання Впр.об розраховують згідно норм витрат на ПР обладнання, які складають 13-17% від його вартості:
Впр.об = 4150 • 15 / 100 = 622.5 грн.
7.Витрати на раціоналізацію та винахідництво визначається у розрахунку 30 грн. на одного працюючого в рік:
Врац. і винах. = 30 • Чпрац., грн.
де Чпрац - чисельність працюючих
Врац. і винах = 30 • 11 = 330 грн.
8.Відсоток загальновиробничих витрат (ЗВВ) визначається за формулою:
%ЗВВ = (?ЗВВ / ?ЗПо.р) • 100%
?ЗВВ -- сума загальновиробничих витрат за кошторисом, грн
?Зпо.р -- річний фонд основної заробітної плати основних робітників, грн
%ЗВВ =(276577.06/132799.2) • 100 = 208.26
У графі Примітка вказую номер формули або номер таблиці, з яких взяті значення суми для розрахунку кошторису загальновиробничих витрат.
Результати розрахунків зводимо у таблицю ???
Кошторис загальновиробничих витрат
4.3 Розрахунок собівартості, оптової та відпускної ціни ремонту
З метою дотримання діючого податкового законодавства при реалізації ремонтних послуг на підприємствах до оптової ціни ремонту додається сума податку на додану вартість. Згідно Закону України “Про податок на додану вартість” його величина складає 20%. Сума оптової ціни і податку на додану вартість складає відпускну ціну, яка визначається за формулою:
Цв = Цопт • 1,2, грн
де Цопт - оптова ціна ремонту
1,2 -ставка податку на додану вартість.
Цв = 1966.14 • 1,2 = 2359.368 грн
4.4 Визначення техніко-економічних показників роботи дільниці
Розрахунок продуктивності праці одного робітника:
ПП = Т / N , люд. год.
Т = tшт /60 • Np, люд. год.
де Т - річна програма роботи дільниці, год.
N - кількість робітників, чол.
Т = 283/60 • 2700 = 12735 люд. год.
ПП=12735 / 7 =1819.28 люд. год.
Розрахунок продуктивності праці одного працюючого:
ПП = Т / N , люд. год.
де N - кількість працюючих
ПП = 12735 / 11 = 1157.72 люд. год.
Розрахунок фондовіддачі:
ФВ = Д / ОФ грн.
де Д - доход дільниці, грн
ОФ - вартість основних фондів, грн
Д = Цопт • Np, грн.
Д = 1966.14 • 2700 = 5308578 грн.
ФВ = 5308578 / 28537.5 = 186.02 грн
Розрахунок фондомісткості:
ФМ = 1 / ФВ, грн
ФМ = 1 / 186.02 = 0,005 грн
Розрахунок фондоозброєності:
ФО = ОФ / N, грн
де N - кількість робітників, чол
ФО = 28537.5 / 7 = 4076.78 грн
Розрахунок річного прибутку
П= П1рем • Np, грн
П= 271.19• 2700 =732213
Розрахунок рентабельності одного ремонту
Р = (Ці - Сі) / Сі •100%
де Ці - оптова ціна ремонту, грн
Сі - повна собівартість ремонту,грн
Р = (1966.14 - 1694.95) / 1694.95 • 100 = 16%
Техніко-економічні показники роботи дільниці.
|
Перелік показників |
Одиниці виміру |
Числові значення |
|
|
Річна програма ремонту |
шт |
2700 |
|
|
Трудомісткість ремонтних робіт (річна) |
люд. год. |
12735 |
|
|
Площа виробничого підрозділу |
кв.м |
40 |
|
|
Загальна чисельність працюючих |
чол |
11 |
|
|
Загальний фонд оплати праці |
грн |
293234.58 |
|
|
Середньомісячна заробітна плата одного працюючого |
грн |
2515.82 |
|
|
Продуктивність праці одного працюючого |
люд.год |
1157.72 |
|
|
Продуктивність праці ремонтного робітника |
люд.год |
1819.28 |
|
|
Чисельність ремонтних робітників |
чол |
7 |
|
|
Середня заробітна плата одного ремонтного робітника |
грн |
1976.17 |
|
|
Середній тарифний розряд робітників |
4 |
||
|
Повна собівартість ремонту |
грн |
1694.95 |
|
|
Оптова ціна ремонтних робіт |
грн |
1966.14 |
|
|
Відпускна ціна ремонтних робіт |
грн |
2359.368 |
|
|
Відсоток загальновиробничих витрат |
% |
208.26 |
|
|
Прибуток |
грн |
271.19 |
|
|
Доход |
грн |
5308578 |
|
|
Рівень рентабельності одного ремонту |
% |
16 |
|
|
Фондовіддача |
грн |
186.02 |
|
|
Фондомісткість |
грн |
0,005 |
|
|
Фондоозброєність |
грн |
4076.78 |
5. Охорона праці
5.1 Техніка безпеки
Техніка безпеки:
організація охорони праці на дільниці;
технічні засоби попередження травматизму;
електробезпека;
правила безпеки на робочому місці.
5.2 Промислова санітарія: мікроклімат ділянки, опалення, вентиляція, освітлення
Діючі в теперішній час «Правила безпеки і виробничої санітарії по ремонту електропобутових машин і приладів» розраховані на проведення ремонту, в умовах ремонтної майстерні. В них передбачені: місцева і спільна витяжка при пайки агрегатів; установка балонів з пропаном, киснем - окремо на спеціальних відгороджених ділянках; заземлення виробничого обладнання і електроінструменту, відділення ділянки, де проводяться паяльні і вогняні роботи, від інших.
У відповідності з цими правилами на ділянці пайки повинні бути відсутні ємкості з паливо-мастильними матеріалами, горючі вироби та матеріали.
Для запобігання порушення здоров'я працюючих і людей, яким надаються послуги, при проведенні капітального ремонту побутових приладів повинні дотримуватись основних вимог.
З метою запобігання ураження електричним струмом все ремонтне електрознаряддя у період ремонту повинно бути заземлене або занулене та вимкнене з електромережі. Якщо немає змоги на дільниці занулити або заземлити електрознаряддя, то воно вмикається через пристрій захисного вимикання. При неможливості виконання заземлення, занулення і відсутності захисного вимкнення, якщо це спричиняє вагомі труднощі, допускають обслуговування електрознаряддя з ізоляційних дільниць.
Ізоляційні дільниці повинні бути розташовані так, щоб точки дотику до незаземлених деталей, які являють небезпеку, могло бути тільки з дільниці при цьому повинна бути виключена можливість одночасного дотику до електроприладів та приладдя, що мають своєрідне заземлення (газові плити, радіатори опалення).
Необхідно надійно захистити механіка-ремонтника від попадання у дихальні шляхи фтористого водню, що виникає при пайці із застосуванням флюсів, які містять фтор.
Попадання навіть незначної кількості фтористого водню у дихальні шляхи надзвичайно небезпечно для здоров'я. Тому механіку у момент пайки слід використовувати респіратор.
Після пайки цех для ремонту провітрюють. Можливо при цьому застосовують мало масштабні пристрої для висмоктування газів, що виникли при пайці, наприклад, пилосос з невеликим зонтом, улаштованим у зоні пайки.
Необхідно щоб механік був ознайомлений з правилами роботи з вогненебезпечними речовинами. Механік повинен мати кваліфікаційне посвідчення на право самостійної роботи з електрообладнанням напругою більше 1000 Вт.
Обов'язкова регулярна перевірка стану здоров'я механіка.
На дільниці де будуть проводитись ремонтні роботи повинні бути вжиті заходи для запобігання травматизму працюючих. Все обладнання яке застосовується для ремонту повинно бути надійно закріплене і перевірене на ізоляцію, воно повинно бути так розташоване щоб працюючий не відчував дискомфорту при його використанні.
Для проведення ремонту працівник повинен бути одягнений в спеціальний одяг, який призначений для проведення ремонтних робіт. Також працюючий повинен мати відповідний ремонту головний убір. При роботі з обладнанням яке використовується для роботи з металом працюючий повинен бути захищений окулярами, рукавицями. На місті роботи з електрообладнанням на підлозі повинен бути резиновий килим на якому повинен стояти працівник.
Для запобігання захворювань працюючих на дільниці повинно бути опалення. Температура повітря повинна досягати кімнатної.
Щоб провести відповідний ремонт працівник повинен отримувати максимальне освітлення. Освітлення дільниці може бути двох видів: штучне та природне. Місце проведення ремонту (стіл робітника) повинен бути якомога ближче розташований до вікна, коли цього світла не вистачає вмикають штучне освітлення. На столі повинна бути також лампа освітлювання яка змінює своє положення для освітлення різних частин ремонтуємого приладу Світло повинно надходити з правої сторони від працівника.
Література
ремонт асинхронний електродвигун
1. А.А. Осьмаков. Технология и оборудование производства электрических машин. "Высшая школа", 1971.
2. А.И Вольдек. Электрические машины. "Энергия", 1974.
3. А.И. Важнов. Электрические машины. "Энергия", 1969.
4. В.И. Зимин [и др.]. Обмотки электрические машины. ГЭИ, 1961.
5. Воронина А.А., Шибенко Н.Ф. Безопасность труда в электроустановках: Учеб. пособ. для сред. ПТУ. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1984. - 192 с.: ил. - (Профессионально-техническое образование).
6. Г.Н. Петров. Электрические машины. Ч. І, 1974, ч. ІІІ, "Энергия", 1968.
7. Д.А. Завалишин [и др.]. Электрические машины малой мощности. ГЭИ, 1963.
8. Д.Э. Брускин, А.Е. Зорохович, В.С. Хвостов. Электрические машины и микромашины. "Высшая школа", 1971.
9. Каминский М. Л. и Получанкин В. Т. Монтаж электрических машин. Учебное пособие для рабочих-электромонтажников. М., "Энергия", 1974.
10. Кацман М.М. Электрические машины и трансформаторы. Машины постоянного тока и трансформаторы. Учебник для техникумов. Изд. 4-е, доп. и перераб. М., "Высш. школа", 1976.
11. Корнилов Ю.В., Бредихин А.Н. Слесарь-электромонтажник: Учеб. пособ. для СПТУ. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1988. - 256 с.: ил.
12. М.П. Костенко, Л.М. Пиотровский. Электрические машины. Ч. І. "Энергия", 1973.
13. П.С. Сергеев, Н.В. Виноградов, Ф.А. Горяипов. Проектирование электрических машин. "Энергия", 1969.
14. П.С. Сергеев. Электрические машины. ГЭИ, 1955.
15. Токарев Б. Ф. Электрические машины. Учебник для техникумов.- М.: Энергоатомиздат, 1989.-672 с.: ил.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Огляд способів побудови природної механічної характеристики асинхронного електродвигуна. Визначення значення зовнішніх опорів у колі статора, необхідних для знижки пускового моменту в два рази, точки спільної роботи електродвигуна й відцентрового насосу.
практическая работа [4,1 M], добавлен 20.03.2012Технологія виробництва ремонтно-механічного заводу. Технічні характеристики верстата. Вимоги до освітлення робочих місць та його розрахунок. Режими роботи електродвигунів. Вибір пускорегулюючої та захисної апаратури. Опис схеми електричної принципової.
курсовая работа [450,9 K], добавлен 24.12.2012Технічні характеристики пральної машини LG WD-10350NDK, основні конструктивні вузли та елементи. Устаткування та технічні засоби для ремонту. Вірогідні несправності та шляхи їх усунення. Розрахунок робочих параметрів або одного з елементів приладу.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 21.03.2012Машинно-тракторний парк ТОВ "Агрофірма "Маяк". Призначення мельничного комплексу, його технічна характеристика. Будова та опис технологічного процесу млина. Підготовка мельниці до роботи. Призначення і будова оббивальної машини. Розрахунок проводу машини.
дипломная работа [535,5 K], добавлен 07.06.2012Призначення, конструкція і технічна характеристика реактора. Розрахунок взаємного впливу отворів на верхньому днищі. Технологія ремонту окремих збірних одиниць, деталей обладнання. Робота реактора, можливі несправності апарата та засоби їх усунення.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 10.10.2014Насоси як гідравлічні машини призначені для переміщення рідини під тиском, історія їх виникнення і розвиток. Ознаки і причини несправності електродвигуна. Ремонт вузла електрообладнання. Технічні способи і засоби захисту від враження електричним струмом.
курсовая работа [695,4 K], добавлен 30.10.2014Поняття, призначення та класи ручних електричних машин (РЕМ). Електропривід РЕМ та вимоги до нього. Різновиди електродвигунів і джерел живлення РЕМ. Особливості застосування РЕМ у різних галузях господарства. Правила безпеки при експлуатації РЕМ.
реферат [571,2 K], добавлен 22.02.2011Фізико-хімічні особливості процесу виробництва полівінілацетату у двоступеневому реакторі-полімеризаторі. Принципова електрична схема дистанційного керування електродвигунами у виробництві. Якість перехідних процесів в аналоговій та дискретній системі.
курсовая работа [965,7 K], добавлен 07.02.2013Схема автоматизації технологічного процесу виробництва та її опис. Технічні характеристики приладів і засобів автоматизації, методики проведення ремонтних та налагоджувальних робіт. Заходи з протипожежної безпеки та екології, заходи з енергозбереження.
отчет по практике [296,8 K], добавлен 24.05.2015Визначення і класифікація легованих сталей. Характеристики, призначення, будова та принцип дії установок плазмового зварювання, способи усунення несправностей. Дугове електричне та повітряно-дугове різання металів та їх сплавів, апаратура та технологія.
дипломная работа [322,3 K], добавлен 19.12.2010
