Проектування технологічного процесу виготовлення жіночого жакету без підкладки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Київський професійно - педагогічний коледж

імені Антона Макаренка

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни

«Технологія швейного виробництва»

На тему

« Проектування технологічного процесу виготовлення жіночого жакету без підкладки»

Виконала

студентка групи 3тх ш

Глущенко А.М.

Перевірила:

Павлова Т.А.

Київ - 2010

Зміст

Вступ

1. Технологія виробництва

1.1 Вибір об'єкту проектування

1.1.1 Характеристика напряму моди

1.1.2 Характеристика умовного виробу

1.2 Характеристика вибраних матеріалів

1.2.1 Режим обробки рекомендованих матеріалів

1.3 Характеристику методів обробки і обладнання

1.3.1 Ступінь готовності виробу до примірки

1.3.2 Рекомендовані методи обробки

1.3.3 Технологічна характеристика обладнання

1.4 Технологічна послідовність обробки

1.4.1 Форма технологічної послідовності

1.4.2 Розрахунок часу на керівництво бригадою

1.4.3 Аналіз затрат часу по видам робіт. Розрахунок коефіцієнту механізації

2. Розрахунок вибраного типу процесу

2.1 Характеристика вибраного типу процесу

2.2 Попередній розрахунок вибраного типу процесу

2.3 Розрахунок умов узгодження часу операцій з тактом процесу

2.4 Виробничі вимоги до комплектування організаційних операцій

2.5 Технологічна схема розподілу праці

2.6 Схема послідовності виготовлення

2.7 Розрахунок техніко-економічних показників

Висновки

Бібліографія

Додатки

Вступ

Легка промисловість України охоплює галузі, що виробляють товари народного споживання -- тканини, одяг, взуття, предмети галантереї та парфумерії тощо. Серед них -- текстильна, швейна, трикотажна, шкіряно-галантерейна, взуттєва, хутрова та інші галузі. Крім того підприємства легкої промисловості виробляють й товари виробничого призначення - корд, канати, штучну шкіру тощо.

Сировиною для галузі є натуральні, штучні та синтетичні волокна. Легка промисловість України переробляє як власну (льон, шкіра, хутро, хімічні волокна, вовна), так і привізну (вовна, бавовна, текстиль) сировину.

В Україні легка промисловість почала формуватися в другій половині ХІХ ст. Саме тоді з'явилися перші шкіряні заводи у Києві та Бердичеві, джутова фабрика в Одесі, канатний завод у Харкові. Підприємства легкої промисловості на початку ХХ ст. більше походили на кустарні майстерні та мали незначний обсяг виробництва. Проте вже через півстоліття, коли було збудовано низку потужних підприємств, галузь розвивалася прискореними темпами. Наприкінці ХХ ст. легка промисловість посідала вагоме місце в економіці України. Її частка у структурі промислового виробництва становила майже 12%. Проте в останні роки спостерігається суттєве скорочення обсягів її виробництва (1% у структурі промисловості України в 2003 р.).

Серед галузей виробництва непродовольчих товарів однією з найважливіших є легка промисловість, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо, а промисловість -- кордом, технічними тканинами та ін.

Виробничий потенціал легкої і текстильної промисловості України давав можливість виготовляти 11,3 м2 тканин, 5,6 панчішно - шкарпеткових і 2,9 шт. трикотажних виробів, 2,0 пари взуття на кожну людину!!!

У галузі легкої промисловості налічується 483 виробничих підприємства, з них 188 у 1994 р. були ще державними, 179 -- орендними, 116 -- колективними.

Розвиток швейної промисловості неможливий без тісних зв'язків з іншими галузями економіки, серед яких головне місце посідає текстильна промисловість /сировина/, машинобудування устаткування транспорту та торгівлі.

Особливо важливе співробітництво з торгівлею, тому що швейна промисловість повинна забезпечити населення одним з трьох основних елементів матеріальних благ (їжа, одяг житло). Постачаючи у торгівельну мережу готові швейні вироби, галузь утворює необхідний товарний фонд їхніх видів, від кількості та якості яких залежить забезпечення попиту ринку. Так у 1940 р. у товарообігу непродовольчих товарів України одяг та білизна складали 185 млн.крб. а у І990 р. сума від, реалізації цих товарів досягла 5526 млн крб., тобто збільшилась майже у 30 раз. Товарна структура роздрібного товарообігу державної та кооперативної торгівлі України непродовольчими товарами завжди характеризувалася високою часткою швейних виробів у 1940 р. вона складала 14.1%. а в 1990р. - 15%.

Зростання товарообігу швейних виробів у значній мірі визначається об'ємом їхнього виробництва, а також залежить від якості, асортименту та відповідності до моди. Сучасний одяг класифікують за такими ознаками

а/щодо матеріалу - з тканини, трикотажу, нетканих, дубльованих та плівкових матеріалів, натурального та штучного хутра, натуральної та штучної шкіри

б/ за статевовіковими ознаками - жіночий, чоловічий, дитячий.

в/ за сезоном: літній, зимовий, демісезонний;

г/ за призначенням: побутовий, формений, спортивний, спеціальний.

Сучасна сировинна база швейної промисловості включає тканини, штучні шкіри, плівкові матеріали, хутро, підкладочні тканини та матеріали, фурнітуру тощо. Серед усіх видів сировини найбільшу питому вагу як за об'ємом так за вартістю мають тканини. Тому основними постачальниками сировини для швейного виробництва є підприємства текстильної галузі, які направляють у швейну промисловість що 75% випуску тканин. Текстильна промисловість України забезпечує менше Ѕ необхідного об'єму тканин, тому швейна промисловість у значній мірі використовує тканини, що виробляють підприємства Росії; Білорусі. Так,у І990 р. при власному виробництві 590 млн. м. бавовняних тканин в Україну було їх завезено (включаючи імпорт) 930 млн. метрів, (а вивезено 86 млн.м). Швейна промисловість розширює свою сировинну базу за рахунок хімічних матеріалів, особливо хімічних волокон - лавсану, капрону, нейлону. Це дає змогу поліпшити споживчі та естетичні характеристики виробів. Наприклад, на зміну важким пальтам "на ваті" прийшов легкий, теплий одяг з синтетичних, тканин, дубльованих з некополіуретаном чи штучним хутром.

1.Технологія виробництва

1.1 Вибір об'єкту проектування

1.1.1 Характеристика напрямку моди

Сучасна мода, як і людське життя, досить різноманітна. Знайти свій неповторний стиль, форму непросто,як і розробити сучасні моделі одягу. А сучасний стиль не можливо спроектувати без моделювання. Як технічного так і художнього.

Основним завданням технічного моделювання є розкриття методик переміщення нагрудної та тальової виточок, проектування складок, підрізів,драпувань. Моделювання рукавів та поясних виробів жіночого одягу.

Основним завданням композиції одягу є закони проектування моделі. Елементами композиції є : силует, лінії, пропорції, ритм, колір, тканина, вид оздоблення, зорові ілюзії в одязі.

Основним завданням художнього моделювання є надання моделі новизни та не повторюваності у світі моди.

Основою технічного моделювання є правильність читання ескізу моделі, та в наступному отриманні деталей крою для формування форми одягу.

При читанні ескізу необхідно звертати увагу на такі речі .як форма моделі (об'ємна чи ні), силует (щільний, прилеглий, напів-прилеглий, вільний тощо), Покрій та фасон рукава (вшивний, типу реглан і т. д.), та розробку фасону.

Розрізняють два види єскізування моделі:

- Художнє ескізування

- Технічне ескізування

Художнє ескізування подається у довільній формі. Воно дає поняття про форму, силует, пропорції, створює образ, дає вигляд напрямку моди іноді навіть фактуру тканини.

Технічне ескізування передає характер моделі. Передає більш технічну сторону ескізу.

Розрізняють 3 види технічного моделювання: графічний, макетний та прикладний спосіб.

Графічний спосіб (конструктивний) базується на побудові конструкції основі нескладних фасонів з використанням мірок та розрахунків які дають можливість побудови та отримання деталей крою. Цей вид технічного моделювання доцільно використовувати у створенні виробу класичного стилю, особливо на пропорційну фігуру.

Макетний спосіб (муляжний або наколка). Суть цього методу в тому що кусок тканини просто викладається на фігурі чи манекені. Такий спосіб моделювання обов'язково звіряється з графічним кресленням. Розрізняють 3 види наколки матеріалу: простий (шматок тканини заколюється на конкретний об'єм, таким чином отримуємо викройку без розрахунків), складний (великий шматок тканини заколюють на об'єму. Найчастіше такий спосіб використовують у оформленні інтер'єрів, вітрин), комбінований (полягає в тому, що як основу використовують графічний метод, видозмінюється по фасону, потім сколюється або зметується, щоб перевірити об'ємну форму). Саме останнім, комбінованим видом наколки створюють моделі високої моди.

Прикладний (шаблонний або трафаретний) метод моделювання на площині. Саме цей метод найпопулярніший у швейному виробництві. Він дозволяє скоротити процес роботи. Він полягає в тому що використовується базова основа яка отримана шляхом розрахунків. Шаблони цього способу використовуються багаторазово.

Маючи лише базову конструкцію виробу можна змінити зовнішній вигляд моделі, розробити конструкції різноманітних форм крою. До таких прийомів відносяться: переведенні виточки з однієї ділянки основи на іншу, переведення виточки у зборку, склади, драпірування, защипи, м'які склади, підрізи тощо, розчленування основи на окремі частини (кокетки, рельєфи), розширення окремих ділянок шляхом конічного чи паралельного розведення (зборка, драпірування, склади), зміна конфігурації зрізів (горловини, пройми, плеча, окату та ін..), об'єднання вшивного рукава з основою ліфа чи лише його верхньою частиною для створення нових кроїв (суцільно кроєних рукавів, комбінованих рукавів).

Нижче можна розглянути ряд моделей - аналогів умовного виробу.

1.1.2 Характеристика умовного виробу

Відповідно до розробленого ряду моделей-аналогів, які відповідають сучасним напрямкам моди, необхідно виконати опис зовнішнього вигляду моделей.

Опис зовнішнього вигляду умовного виробу.

Жіночий жакет без підкладки прилеглого силуету, з тканини атлас-котон. Двобортний з коміром «шаль» (стійка, комір американського типу). Застібка центральна, на зав'язку по лінії талії (на одну обметану петлю та ґудзик, на 4 гачка та 4 петлі). Довжиною на 5 см вище лінії стегон.

Пілочка складається з 4х частин: 2х центральних та 2х бічних, що з'єднані між собою вертикально - з'єднувальними швами від пройми до лінії низу. Центральні частини з цільнокрійними підбортами та нижнім коміром.

Спинка складається з верхньої частини та нижньої-баски. Верхня частина складається з 4х частин: дві центральні та дві бічні, що з'єднані між собою вертикально - з'єднувальними швами. Центральні частини спинки з'єднані середнім швом. Баска, довжиною 15 см, призібрана у шві пришивання - лінії талії.

Рукава вшивні, одношовні, призібрані по окату. Довжиною 20 см (30см, ѕ).

По низу рукавів, краю коміра та низу жакету прокладена оздоблювальна строчка.

Аналізуючи опис зовнішнього вигляду умовного виробу можна визначити конструктивні та технологічні особливості обробки, мінімальну складність обробки, перелік ускладнюючих елементів та відсоток їх повторюваності. (Таблиця 1.1., Таблиця 1.2.).

Фасонні, конструктивні і технологічні особливості обробки у виробі мінімальної складності

Таблиця 1.1

№ п/п	Особливості обробки	Номер моделі	Повторення, %
1	Силует: - прилеглий	1,2,3,4.	100
2	Вертикально - з'єднувальні шви від пройми до лінії низу: по спинці по пілочці	1,2,3,4 1,2,3,4	100 100
3	Середній шов спинки	1,2,3,4.	100
4	Комір: «шаль» «стійка» американського типу	1,2. 3. 4.	50 25 25
5	Застібка центральна: на зав'язку на обметану петлю та ґудзик на 4 гачки та 4 петлі	1,4. 2 3	50 25 25
6	Баска по спинці	1,2,3,4.	100
7	Рукав вшивний одно шовний довжиною 20 см довжиною 30 см довжиною ѕ	1,4 3 2	50 25 25
8	Оздоблювальна строчка по низу рукавів, краю коміра, низу жакету	1,2,3,4.	100

Перелік ускладнюючих елементів і відсотків їх повторюваності у сукупності умовних виробів

Таблиця 1.2.

№ п/п	Ускладнюючі елементи	Номер моделі	Повторення %
1	Вертикально - з'єднувальні шви по пілочці та спинці	1,2,3.	75
3	Середній шов спинки	1,2,3,4	100
4	Застібка на зав'язку	1,4.	50
5	Застібка на обметану петлю та ґудзик	1	25
6	Застібка на 4 гачки та 4 петлі	1	25
7	Оздоблювальна строчка по краю коміра, рукавів та низу жакету.	1,2,3,4.	100

Підрахувавши суму відсотків повторення ускладнюючих елементів

у сукупності моделей, які проектуються, можна провести розрахунок

середньої кількості ускладнюючих елементів за формулою:

К ус.ел.= Е % ус.ел. / 100

К ус.ел.= 375 % / 100 = 3, 75

1.2 Характеристика вибраних матеріалів

При проектуванні нових моделей одягу та розробці їх конструкцій один з початкових етапів робіт - це обґрунтований вибір матеріалів верху, підкладки (якщо вона присутня) та прокладки для виробу з урахуванням конструктивних особливостей виробу, методів його технологічної обробки та умов експлуатації. Успішне вирішення цих задач потребує чіткого формулювання вимог до матеріалів, які використовуються для виготовлення даного конкретного виробу; встановлення переліку характеристик основних властивостей, за показниками яких здійснюється вибір матеріалів.

Про розробці ряду моделей - аналогів необхідно зробити вибір і матеріалів які будуть складати немалу частину зовнішнього вигляду моделі. Матеріал повинен обов'язково відповідати моді по кольору, малюнку та складу.

При виготовленні жакету були використані такі матеріали: тканина - «атлас-котон»(бежевого кольору), тканина - джинс ( синього кольору), дублірін (білого та чорного кольорів), нитки, ґудзики та гачки з петлями.

Атлас-котон: тканина бавовняна, світло-бежевого, кольору. На лицьовій поверхні має блиск. Гладко фарбована, зносостійка. Виготовлена з бавовняного волокна. Практична в носінні. При пошитті труднощів не виникає.

Джинс. Тканина гладко фарбована, синього кольору, зносостійка. При пошитті на носінні труднощів не виклакає. Виготовлена з бавовняного волокна.

Прокладний матеріал. Універсальний трикотажний дублерін на віскозній основі,білого кольору. На поверхні має подвійне крапкове нанесення поліамідного клею. Дублюється з деталями верху при температурі 140 - 150 С.

Нитки армовані. Це синтетичні нитки, які мають сердечник з поліамідних або поліефірних комплексних ниток, який обвивають волокнами бавовни або полінозними. Нитки завдяки тому що армовані бавовною мають блиск, міцні, еластичні, мало розтяжні та стійкі до високих температур та до оплавлення. Нитки в тон тканини.

Ґудзик костюмний, пластмасовий круглої форми, чорного кольору. Має гладку поверхню. Має два отвори для кріпленні його до виробу. Призначений для пальтових та костюмних тканин.

1.2.1 Режими оброби рекомендованих матеріалів

При розробці моделі тканина та допоміжні матеріали, відіграють немало важливу роль у виготовленні, зовнішньому вигляді та безпосередньо у носінні одягу. Вимоги до виробу встановлюються в залежності від його призначення та умов експлуатації. При цьому для одних видів одягу деякі властивості та якості можуть мати першорядне значення, а для інших - другорядне.

Всі вимоги до матеріалів, при виборі їх для конкретного виду швейного виробу, поділяються на 9 груп:

1. Відповідність фактичних показників властивостей матеріалів нормативам відповідних стандартів.

2. Конструктивно - технологічні вимоги до матеріалів, які визначаються властивостями швейного виробу, особливостями його конструкції та методами технологічної обробки.

3. Гігієнічні вимоги до матеріалів.

4. Експлуатаційні вимоги до матеріалів.

5. Естетичні вимоги до матеріалів

6. Функціональні вимоги до матеріалів.

7. Технологічні вимоги до матеріалів.

8. Вимоги зі зносостійкості.

9. Раціональна вартість та економічна доцільність використання.

Дані матеріали відповідають призначенню та вимогам споживача та підприємства.

Для даних матеріалів рекомендується режими обробки, які наведені нижче у таблицях:

- технічні умови виконання ниткових з'єднань (таблиця 1.3.),

- режим волого - теплової обробки (таблиця 1.4.),

- режим клейових з'єднань (таблиця 1.5.).

Технічні умови виконання ниткових з'єднань

Таблиця 1.3

Вид матеріалу	Вид строчки	Кількість стібків в 1 см	Номер ниток	Тип, номер голки, ГОСТ 22249-82
			Бавовняні нитки	Армовані нитки
Атлас - котон	човникова	2,5-3	60-70	60-70	Голки 0203 №75-110
Джинс	човникова	2,5-3	60-70	60-70	Голки 0203 №75-110
Дублерін	човникова	2,5-3	60-70	60-70	Голки 0203 №75-110

Режим волого - теплової обробки

Таблиця 1.4

Вид матеріалу	Вид обладнання
	Праска	Прес
	Температура нагріву прасувальних поверхонь	Вага (маса), кг	Час витримки, с	Температура нагріву пресувальних поверхонь	Час витримки, с
Атлас котон	110 - 130	2,2	8	150-200	4
Джинс	110 - 130	2,2	8	150-200	4
Дублерін	110 - 130	1,69	10	150-200	6

Режим клейових з'єднань

Таблиця 1.5

Вид обладнання	Види клейових матеріалів	Температура з'єднання	Час витримки	Зволоження у % до маси матеріалу	Зусилля прасування
Ручний прес MTYP 1/2/3	Дублерін	150-200	6	10-15	-
Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER	Дублерін	110-130	10	15-20	20

1.3 Характеристика методів обробки і обладнання

1.3.1 Ступінь готовності виробу до примірки

Не зважаючи на сучасне обладнання для пошиву одягу яке значно зменшує навантаження на працівника, а також час обробки того чи іншого вузла, при виготовленні одягу по індпошиву виникає необхідність і проведення примірки. Для підготовки виробу до примірки необхідно виконати цілий ряд підготовчих операцій. Це дасть можливість забезпечити точність виробу по фігурі замовника.

У сучасному світі пошиву найпоширеніше виготовляти одяг проводячи лише одну примірку. Це дає можливість значно скоротити цикл виробничого процесу , ліквідуючи повторення операцій, збільшує продуктивність праці та зменшує час виготовлення виробу не зменшуючи його якість.

Для проведення примірки необхідно виконати деякі операції:

- продублювати деталі крою (комір, підборт суцільно викроєний з коміром)

- прокласти контрольні мітки та позначки

- зметати рельєфи пілочки та верхньої частини спинки

- зметати зрізи середнього шва спинки

- приметати баску до верхньої частини спинки

- обробити край борта підбортом суцільно викроєним з коміром

- зметати плечові зрізи

- зметати бічні зрізи

- зметати зрізи рукава

- заметати низ рукава

- вметати рукав у пройму

- заметати низ жакету

Після виконання цих операцій провести примірку та виконати уточнення деталей крою після примірки.

1.3.2 Рекомендовані методи обробки

На якість виробу, його вартість та час пошиття впливає також вибір методів обробки.

Існує 3 методи обробки:

1. Послідовна обробка;

2. Паралельна обробка;

3. Паралельно - послідовна обробка;

Методи та режими обробки обирають залежно від конструкції моделі та тканини з якої вона виготовляється.

При виготовленні жакету за індивідуальним замовленням в бригаді з 5 чоловік доцільно використовувати послідовний метод обробки. Він забезпечує зручність при пошитті, послідовність обробки вузлів та послідовність виконання безпосередньо самих операцій. Для того щоб прискорити пошиття виробу проводять заміну ручних операцій на машинні, роботу на універсальних машинах міняють на роботу на спецмашинах.

1.3.3 Технологічна характеристика обладнання

Сучасне обладнання досить різноманітне. Не говорячи про те що воно характеризується чисельністю артикулів, цін та характеристикою. Проте обираючи обладнання для виготовлення майбутнього виробу необхідно пам'ятати про те, що вдало обрані машини та інші пристосування відіграють не мало важливу роль як у якості пошиття так і у його швидкості.

Безперечно автоматизація підприємства впливає і на саму ціну виробу. Важливо обрати не лише універсальну чи спеціальну машину, а й обладнання для волого - теплової обробки, пресування та прасування. Обираючи необхідне обладнання необхідно зрівняти декілька варіантів та обрати те, яке найкраще буде виконувати свої обов'язки.

Характеристику технологічного обладнання та обладнання для ВТО записано в таблицях 1.6 та 1.7.

Характеристику технологічного обладнання

Таблиця 1.6

Клас, завод виробника	Технічне призначення машини	Тип стібка	Частота обертання головного валу	Довжина стібка	Голки, ГОСТ 22249-82	Товщина матеріалів під лапкою, мм
NV - 400 Brother RS - 260	З'єднання деталей одягу, автоматичне обрізання ниток, піднімання лапки і виконання закріпки	301	4500	0 - 6	90 - 150	Легкий та середній
LBH - 780 U	Петельна машина. Для виготовлення петель з вічком	101	1500	6 - 32	70 - 100	До 2,5

Характеристика обладнання для ВТО

Таблиця 1.7

Вид обладнання, завод-виробник	Марка, тип обладнання	Вид нагрівання	Маса, кг	Потужність	Тип приводу
Парогенератор	SPR/MN2005 SILTER	Ел.	2,2	800 Вт
Ручний прес	MTYP 1/2/3/	Ел.	295	0,37 kW
Пароманекен	MAJESTIC A	Ел.		13,5 кВт

1.4 Технологічна послідовність

1.4.1 Форма технологічної послідовності

Технологічна послідовність виробу - це певний перелік технологічно неподільних операцій. Всі операції необхідно виконувати в певній послідовності, це забезпечить правильність та зручність пошиття виробу. Перед складанням технологічної послідовності необхідно визначити модель, які особливості у майбутнього виробу, який тип рукава, коміра, наявність підкладки та інше.

Технологічна послідовність виготовлення жіночого жакету

Таблиця 1.8

№	Найменування операції	Вид робіт	Розряд роботи	Витрати часу по збірці, с	Повторюваність особливостей обробки, %	Затрати часу з урахуванням повторюваності	Обладнання, інструменти, приладдя
Підготовка виробу до примірки
1	Перевірити наявність деталей крою	Р	2	60	100	60
2	Перенести контрольні лінії та позначки	Р	2	160	100	160	Крейда, лінійка.
3	Продублювати деталі крою ( підборт суцільнокрійний з коміром, деталі банта)	П	3	15	100	15	Ручний прес MTYP 1/2/3
4	Зметати рельєфні шви пілочки	Р	2	250	100	250	Голка, нитка, ножиці, наперсток
5	Зметати рельєфні шви спинки	Р	2	250	100	250	Голка, нитка, ножиці, наперсток
6	Зметати середній шов спинки	Р	2	180	100	180	Голка, нитка, ножиці, наперсток
7	Приметати баску	Р	2	120	100	120	Голка, нитка, ножиці, наперсток
8	Зметати зрізи рукавів	Р	2	180	100	180	Голка, нитка, ножиці, наперсток
9	Заметати низ рукава	Р	2	80	100	80	Голка, нитка, ножиці, наперсток
10	Зметати плечові зрізи	Р	2	60	100	60	Голка, нитка, ножиці, наперсток
11	Зметати бічні зрізи	Р	2	110	100	110	Голка, нитка, ножиці, наперсток
12	Вметати рукав у пройму	Р	3	320	100	320	Голка, нитка, ножиці, наперсток
13	Уточнення виробу після примірки	Р	3	200	100	200	Лінійка, крейда
Обробка пілочки
14	Зшити рельєфні шви	М	3	60	100	60	NV-400 Brother RS-260
15	Розпрасувати рельєфи	П	3	50	100	50	Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER
16	Обкантувати зрізи	См	4	90	100	90	Brother RS-260 Лапка для обкантовування
Обробка спинки
17	Зшити рельєфи спинки	М	3	60	100	60	NV-400 Brother RS-260
18	Розпрасувати рельєфи	П	3	50	100	50	Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER
19	Обкантувати зрізи	См	4	90	100	90	Brother RS-260 Лапка для обкантовування
20	Зшити середній шов спинки	М	3	30	100	30	NV-400 Brother RS-260
21	Розпрасувати зрізи середнього шва спинки	П	3	30	100	30	Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER
22	Обкантувати зрізи середнього шва	См	4	45	100	45	Brother RS-260 Лапка для обкантовування
23	Пришити баску	М	3	60	100	60	NV-400 Brother RS-260
24	Обкантувати зрізи	См	4	40	100	40	Brother RS-260 Лапка для обкантовування
25	Запрасувати припуски шва пришивання баски	П	3	30	100	30	Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER
Обробка рукавів
26	Зшити зрізи рукавів	М	3	60	100	60	NV-400 Brother RS-260
27	Розпрасувати зрізи	П	3	80	100	80	Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER
28	Обкантувати зрізи ліктьового шва	См	4	180	100	180	Brother RS-260 Лапка для обкантовування
29	Обкантувати зріз низу рукавів	См	4	40	100	40	Brother RS-260 Лапка для обкантовування
29	Заметати низ рукавів	Р	2	100	100	100	Голка, нитка, ножиці, наперсток
30	Припрасувати низ рукавів	П	3	10	100	10	Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER
31	Прокласти оздоблювальну строчку по низу	М	3	60	100	60	NV-400 Brother RS-260
Обробка коміра суцільнокрійного з підбортом
32	Зшити плечові шви	М	3	80	100	80	NV-400 Brother RS-260
33	Розпрасувати припуски плечових швів	П	3	40	100	40	Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER
34	Обкантувати зрізи плечових швів	См	4	90	100	90	Brother RS-260 Лапка для обкантовування
35	Зшити середній шов нижнього коміра	М	3	60	100	60	NV-400 Brother RS-260
36	Розпрасувати зрізи	П	3	30	100	30	Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER
37	Наметати верхній комір з підбортами на нижній комір та бортові зрізи пілочки	Р	3	120	100	120	Голка, нитка, ножиці, наперсток
38	Обшити комір та бортові зрізи	М	3	140	100	140	NV-400 Brother RS-260
39	Виметати край коміра	Р	2	180	100	180	Голка, нитка, ножиці, наперсток
40	Припрасувати край коміра та бортові зрізи	П	3	15	100	15	Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER
41	Прокласти оздоблювальну строчку по краю коміра	М	3	80	100	80	NV-400 Brother RS-260
Монтаж виробу
42	Зшити бічні зрізи	М	3	110	100	110	NV-400 Brother RS-260
43	Розпрасувати бічні зрізи	П	2	50	100	50	Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER
44	Обкантувати зрізи бічних швів	См	4	120	100	120	Brother RS-260 Лапка для обкантовування
45	Вметати рукава	Р	3	320	100	320	Голка, нитка, ножиці, наперсток
46	Припрасувати по окату	П	3	50	100	50	Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER
47	Вшити рукав	М	3	200	100	200	NV-400 Brother RS-260
48	Обкантувати нижній зріз	См	4	80	100	80	Brother RS-260 Лапка для обкантовування
49	Заметати нижній зріз	Р	2	40	100	40	Голка, нитка, ножиці, наперсток
50	Припрасувати	П	3	20	100	20	Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER
51	Прокласти оздоблювальну строчку по низу	М	3	150	100	150	NV-400 Brother RS-260
52	Видалити нитки тимчасового призначення	Р	2	30	100	30	Голка, нитка, ножиці, наперсток
Обробка застібки (50% бант - зав'язка, 25% на обметану петлю та ґудзик, 25% гачки та петлі)
53	Обшити деталі	М	3	20	50	10	NV-400 Brother RS-260
54	Висікти у кутиках	Р	2	4	50	3	Ножиці
55	Вивернути бант - зав'язку	Р	2	8	50	4	Кілочок
56	Виметати бант - зав'язку	Р	2	60	50	30	Голка, нитка, ножиці, наперсток
57	Припрасувати бант - зав'язку	П	3	10	50	5	Парогенератор SPR/MN/2005 SILTER
58	Намітити лінію пришивання застібки	Р	2	10	100	10	Лінійка, крейда
59	Пришити бант	М	3	6	50	3	NV-400 Brother RS-260
60	Намітити лінію обметування петлі	Р	2	4	25	1	Лінійка, крейда
61	Обметати петлю	См	4	8	25	2	Петельна машина LBH - 780 U
62	Пришити ґудзик	Р	2	6	25	1,5	Голка, нитка, ножиці, наперсток
63	Пришити гачки та петлі	Р	2	100	25	25	Голка, нитка, ножиці, наперсток
Кінцеве ВТО виробу
64	Волого теплова обробка виробу	П	3	200	100	200	Tefal GV 7150, паровий манекен TJ PUPPE

5471 5800 % 5333,5

1.4.2 Розрахунок часу на керівництво бригадою

Затрати часу на виготовлення умовного виробу середньозваженої трудомісткості визначається за формулою:

Т вир.= Т мін.скл. + Т ускл.ел.хв.

Сер від уск.ел. = 5800 / 64 / 100%= 0,9

Т вир. = (5471 + 5333,5) * 0,9 = 9724,05 / 60 = 162 хв

Розрахунок часу на виконання бригадирських функцій обчислюється за формулою:

t бр.=Т н.обсл. * Т вир. / N * Т змін.

Т н.обсл = 82 хв.

N = 5 чоловік

Т зміни = 480 хв.

T бр= 82 * 162 / 5 * 480 = 13284 / 2400 = 5,5 хв. = 5,5 * 60 = 330 с.

Середньозважена затрата часу на виготовлення виробу мінімальної складності з урахуванням бригадирського часу розраховується за формулою:

обробка примірка послідовність операція

Т* мін.скл. = Т мін.скл. + t бр _в..

Т* мін.скл. = 5471 + 330 = 5801 с. = 5811 / 60 = 96,7 хв.

Середньозважена затрата часу на виготовлення всього виробу з урахуванням бригадирського часу розраховується за формулою:

Т* вир. = Т вир. + t бр = 162 + 5,5 = 167,5 хв.

1.4.3 Аналіз затрат часу по видам робіт. Розрахунок коефіцієнту механізації

Аналіз затрат часу по видам робіт представлено у таблиці 1.9.

Користуючись цими даними можна розрахувати коефіцієнт механізації.

Аналіз затрат часу

Таблиця 1.9

Вид робіт	Затрати часу	Всього	Питома вага, %
	Мінімальна складність	Ускладнюючі елементи
Ручні роботи	2952	2833,5 * 0,9 = 2550,15	5502,15	50,6%
Машинні роботи	1236	1233 * 0,9 = 1109,7	2345,7	24,1
Прасувальні роботи	690	680 * 0,9 = 612	1302	13,4%
Спец. Машинні роботи	603	597 * 0,9 = 537,3	1140.3	11,7%
Пресувальні	15	15 * 0,9 = 18	28,5	0,2%

1. 5502,15 / Т вир.* 100% = 5502,15 / 9724,05 * 100 % = 50,6 %

2. 2345,7 / Т вир. * 100% = 2345,7 /9724,05 * 100 % =24,1 %

3. 1302 / Т вир. * 100 % = 1302 / 9724,05 * 100 % = 13,4 %

4. 1140,3 / Т вир. * 100 % = 1140,3 / 9724,05* 100 % = 11,7%

5. 43 / Т вир. * 100 % = 28,5 / 9742,05 *100% = 0,2 %

2. Розрахунок вибраного типу процесу

2.1 Характеристика вибраного типу процесу

При організації виробничого процесу виникає необхідність пристосування до одночасного виготовлення виробів різних фасонів, з різного матеріалу , за індивідуальним замовленням.

Для такого виготовлення одягу характерний бригадно - груповий метод організації виробничого процесу, з рівномірним розподілом праці між робітниками. В даному проекті було залучено для роботи 5 робітників.

Проектування технологічного процесу на підприємствах визначає такі важливі фактори, як необхідність дотримання строків замовлення, врахування сезонів, попит населення та ін.

Технологічний процес за часом роботи може бути в одну зміну (з'ємний), та в дві зміни (нез'ємний). Причому останній забезпечує безперервне виготовлення виробів, та значно скорочує час виготовлення. Для даного проекту передбачається 8-ми годинний робочий день (тобто в одну зміну).

Для розрахунку технологічного процесу необхідно визначити такт потоку. Такт потоку - це середня тривалість часу виконання операції в процесі виготовлення одним робочим.

2.2 Попередній розрахунок технологічного процесу

Попередній розрахунок включає:

1. Розрахунок такту потоку :

l = T вир. / N = 9724,05 / 5 = 1944,81 с.

В зм. = Т зм. / І = 28800 / 1944,81 = 15 штук.

2. Розрахункова кількість робітників у потоці:

N р. = Т вир. / І = 9724,05 / 1944,81 = 5 чоловік

3. Розрахунок площі, що займає потік:

Sп = Sн * Nр. * К = 7 * 5 * 1 = 35 м2

Sн - норма площі на одного працюючого,м2;

Nр. - розрахункова кількість робітників (5 чоловік);

К - коефіцієнт, що показує середню кількість робочих місць на одного робітника в потоці (1)

2.3 Розрахунок умов узгодження часу операцій з тактом процесу

Умови узгодження часу операцій з тактом потоку змінюється відповідно до типу потоку. Коли потік секційний, умови узгодження розраховуються для кожної секції потоку.

Для конвеєрних потоків з послідовним запуском тривалість організаційної операції розраховується за формулою:

t орг.оп. = (0,90 - 1,10) * І * К

0,90 - 1,10 - коефіцієнт допустимого відхилення від такту +- 10%

К - кількість чоловік, що виконують одну й ту ж саму операцію.

К = 1

t орг.оп. = 1 * 1944,81 * 1 = 1944,81 с.

2.4 Виробничі вимоги до комплектування організаційних операцій

При об'єднанні неподільних операцій в організаційні потрібно врахувати ряд вимог, як виносяться до комплектування операцій.:

- збереження неподільності та послідовності операцій

- допускається поєднання операцій різних за видами робіт (ручна - прасувальна, машинна - ручна)

- неподільні операції які виконуються на одному виді обладнання об'єднуються в одну організаційну операцію

- час виконання організаційної операції повинен дорівнювати або бути кратним такту потоку.

Всі дані подані нижче у таблиці 2

Технологічна схема розподілу праці по виготовленню жіночого жакету без підкладки

Таблиця 2

№ організаційної операції	№ технологічно неподільної операції	Вир роботи	Розряд	Затрата часу по нормі, с
1	1,2,13	Р	2	420
2	4,5,6	Р	2	680
3	7,8,9	Р	2	380
4	10,11,12	Р	2	490
5	3,53	П	3	25
6	14,17,20	М	3	150
7	15,18,21	П	3	130
8	16,19,22	См	4	225
9	23,26,32	М	3	200
10	25,27,33	П	3	150
11	24,28,34,44	См	4	430
12	35,42	М	3	170
13	37,36	Р,П	2-3	150
14	29,38,54	Р,М	2-3	260
15	39,55,56,57,45,46,43	Р,П	2-3	672
16	47,48	М,См	3-4	280
17	49,29,30,50,58,59,61	Р,П	2-3	194
18	31,41,51,60,63,64	Р,М	2-3	402
19	62,65	См,П	3-4	208

2.5 Технологічна схема розподілу праці

Вихідними даними для складання схеми розподілу праці є: технологічна послідовність обробки виробу, тип потоку, вид запуску, умови узгодження часу операцій з тактом потоку, вимоги до комплектування організаційних операцій.

Схема розподілу праці при бригадному методі роботи складається з організаційних операцій, кількість яких відповідає кількості робітників в бригаді. Технологічна схема розподілу праці подається у вигляді таблиці 2.1

Технологічна схема розподілу праці по виготовленню жакету на 5 робочих

Таблиця 2.1

Кількість робочих	№ організаційної операції	Вид роботи	Розряд	Затрата часу по нормі,с
1	3,6,9,18	Р-М	2-3	1132
2	10,11,16,19	См-П	3-4	1068
3	2,8,12,	М-См	3-4	1075
4	5,7,13,14,15	Р-П	2-3	1237
5	1,4,17	Р-П	2-3	1104

2.6. Схема послідовності обробки умовного виробу

- Ручні роботи

- Зшивання

- Запрасувати, розпрасувати

- Дублювання

- Оздоблювальна строчка

- Обкантування

1.Підготовка до примірки

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

2.Обробка пілочки

14.

15.

16.

3.Обробка спинки

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

4.Обробка рукавів

26.

27.

28.

29.

30.

31.

5.Обробка коміра суцільнокрійного з підбортом

32.

33.

34

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

6.Монтаж виробу

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

51.

51.

52.

7.Обробка застібки

53.

54.

55.

56.

57.

58.

59.

60.

61.

62.

63.

64.

8.Кінцеве ВТО

65.

2.7 Розрахунок техніко - економічних показників

В таблиці 2.2 подані звітні розрахункові техніко - економічні показники роботи бригади : середньозважена затрата часу на пошиття, випуск виробів за зміну, зв місяць, продуктивність праці одного робітника, середній тарифний розряд, середньозважена ціна, виготовлення виробів в бригаді, дані про механізацію праці.

Техніко - економічні показники технологічного процесу

Таблиця 2.2

№	Показники	Одиниці вимірювання	Формули та розрахунки показників	Величина показників
1	Затрата часу на пошиття виробу середньозваженої трудомісткості, по виробу мінімальної складності; по ускладнюючим елементам	хв	Т вир.= Т змін.скл + + Т ускл.ел	Т вир. = 5471 + 5333, 5 *0,9 = 9724,05 / 60 = 162
2	Кількість робітників	Чоловік	По завданню	5
3	Потужність процесу	Шт.	В зм. = Т зм./ І	28800 / 1944,81 = 15
4	Такт процесу	Хв..	І = Твир./ N	9724,05 / 5 = 1944, 81 / 60 = 32,4
5	Продуктивність праці	Шт.	ПП = Т зм./ Т вир.	28800 / 9724,05 = 3

Висновок

Метою даної курсової роботи була розробка технологічного процесу виготовлення умовного виробу, жіночого жакету, а також підбір матеріалів, обладнання та способів обробки.

При розробці цього проекту було використано багато інформації з літератури, теоретичних та практичних знань. Про те виконуючи дану роботу я багато що нового дізналася, та навчилася як правильно робити розрахунки такту потоку, вартості виробу, потужності та ін..

При обробці також було застосовано сучасне обладнання яке відіграє дуже важливу роль у швидкості пошиття та вартості виробу, адже правильно та обґрунтовано підібране обладнання - мінус 50 % скорочення затрат часу на виконання різних операцій. При розробці технологічного ряду моделей також було враховано і напрямки моди, адже задоволення потреб споживача, а це найголовніше.

Бібліографія

1. Борецька Є.Я. Легкий жіночий і дитячий одяг; навч. Посібник/ Є. Я. Борецька, І,І. Пацюрковська; Б.Б Троць:- Вища шк., 1995 - 384 с..

2. Бузов Б.А и др. Материаловедение швейного производства -М: Легкая индустрия, 19982.

3. Демина Н.А. Потоки швейного производства - М: Легкая индустрия, 1980.

4. Труханова А.Т. Технология детской и женской одежди : учеб.для проф.учеб.заведений.- 3е изд, стер. М: Висш. Шк.Изд.Центр « Академия» 2001 - 416с..

5. Савостицкий А.В. , Меликов Е.Х. Технология швейних изделий - М: Легкая индустрия,1982.

6. ГОСТ 12807 - 88. « Изделия Швейные, класификация стежков,строчек,швов».

7. ГОСТ 25295 - 91 « Одежда верхняя пальтово - костюмного ассортимента».

Размещено на Allbest.ru