Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Основною задачею автомобільного транспорту є своєчасне задоволення потреби народного господарства України в перевезеннях вантажів і пасажирів, зниження їх собівартості, підвищення безпеки руху і охорони праці.

Основні шляхи рішення цих задач:

- випуск промисловість надійнішого і економічного рухомого складу різного типажу;

- зниження трудових і матеріальних витрат на виконання ТЕ і ремонту рухомого складу;

- підвищення надійності в роботі автомобілів, збільшення міжремонтних пробігів;

- зниження енергетичних ресурсів і капіталовкладень;

- реалізація всіх технічних можливостей, закладених в конструкцію автомобілів.

Велика роль виробництва виконаних ТЕ і ТР автомобілів в підвищенні ефективності роботи автомобільного транспорту. Вони повинні забезпечувати своєчасне і якісне виконання робіт. Для цього на підприємстві необхідно аналізувати існуючий організаційний і технічний рівень виробництва, стан умов праці, систему його оплати і на підставі такого аналізу розробляти і упроваджувати комплекси організаційно-технічних заходів щодо вдосконалення ремонтного виробництва.

Необхідність ремонту автомобілів визначені технічними і економічними чинниками. Технічні причини обумовлені тим, що сучасне виробництво автомобілів передбачає різні терміни служби деталей і складальних одиниць.

Повне використовування ресурсів основних частин автомобіля може бути забезпечене тільки за умови виконання комплексу заходів по їх ТЕ і ремонту.

Економічна доцільність капітального ремонту автомобілів і їх агрегатів витікає з того, що до 65-70 % можна відновлювати з меншими витратами матеріальних і трудових ресурсів в порівнянні з витратами на виробництво нових.

Важлива роль в рішенні цих задач належить молодим висококваліфікованим фахівцям автомобільного транспорту, потреба в яких в даний час зростає. Сучасні інженери і техніка повинні досконало володіти передовими технологіями ремонту автомобілів, підвищувати якість і надійність, збільшувати ресурс відновлених автомобілів.

Під час розробки дипломного проекту і переддипломної практики, вивчивши і проаналізувавши існуючий стан механічної ділянки 126 в/ч А 0910 на підставі вищевикладених шляхів вдосконалення ремонтного виробництва, розробив організаційно-технічний заходи щодо вдосконалення його роботи.

Ці заходи закладені в основу даного дипломного проекту. Реалізація їх підвищить якість ремонту, надійність і довговічність. Доцільність їх підтверджена економічним обґрунтуванням проекту.

1. Загальний розділ

1.1 Призначення ділянки

Слюсарно-механічна ділянка (СМД) призначена для відновлення деталей методом механічної обробки, виготовлення нових деталей і окремих видів товарної продукції - виготовлення шлюзових затворів різних видів, проведення капітальних ремонтів тракторів Т-150 і інших видів сільгосптехніки, виконання індивідуальних замовлень на виготовлення окремих видів сільгосптехніки - плоскорізи, дискові фрези, освоєний випуск трельовщиків на базі ЛТБ-М і трактора Т-150к.

Для виконання робіт СМД має в своєму розпорядженні необхідне технологічне устаткування і оснащення, а також робітників високої кваліфікації. Слюсарно-механічна ділянка входить у склад дільниці відновлення і виготовлення деталей (ДВВД).

У своєму складі ДВВД має наступні дільниці: механічну, слюсарно-механічну, слюсарно-складальну, інструментальну та шліфувально-механічну.

1.2 Річна виробнича програма

Річна виробнича програма (ГПП) СМД залежить від ГПП заводу, який підлеглий Міністерству оборони України (МОУ). У зв'язку з різким скороченням об'ємів військових замовлень, на АРЗ освоєний випуск нових великих міських автобусів «Скіф» 5402, 5205, капітальний ремонт тракторів Т-150 з переобладнанням під двигун ЯМЗ-236, 238, ремонт вантажопідйомних кранів, а також завод має велику номенклатуру робіт по виконанню капітального ремонту автомобілів сімейства ГАЗ, ЗІЛ, УРАЛ, МАЗ, КАМАЗ, КРАЗ і іншої спеціальної техніки на базі військової техніки ЛТД-М. Освоєний випуск трельовочної техніки на базі ЛТД-М і трактора Т-150к.

Задана програма ремонту автомобілів сімейства МАЗ-54322 складає 920 шт. в рік. Ця програма відносить виробництво на підприємстві до легкосерійному типу з його особливостями і характерними частинами.

На ділянці ремонтують окремі види деталей автомобіля, перелік яких представлений в таблиці 1.1., кількість деталей залежить від коефіцієнта ремонту.

Таблиця 1.1- Перелік відновлених деталей

Найменування деталей	К-ть деталей	ГПП ділянки	Коеф. ремонту	К-ть ремонт. деталей
1	2	3	4	5
1. Колінчастий вал	1	920	0,85	782
2. Розподільний вал	1	960	0,70	644
3. Гільзи блоку циліндрів	8	960	0,85	6256
4. Привід ТНВД	1	960	0,50	460
5. Вал приводу ТНВД	1	960	0,40	368
6. Шків водяного насоса	1	960	0,50	460
7. Вал водяного насоса	1	960	0,80	736
8. Вентилятор	1	960	0,85	782
9. Колінчастий вал компресора	1	920	0,50	460
10. Шків компресора	1	920	0,80	736
11. Головка блоку циліндра	2	960	0,85	1564
12. Шатун	8	960	0,8	5888
13. Блок циліндрів	1	960	0,3	276
14. Первинний вал КПП	1	960	0,30	276
15. Вторинний вал КПП	1	960	0,30	276
16. Проміжний вал КПП	1	960	0,30	276
17. Фланець вторинного валу	1	960	0,70	644
18. Фланець первинного валу	1	960	0,85	732
19. Фланці карданного валу	4	960	0,50	1840
20. Втулка шліцьова К.В.	1	960	0,75	690
21. Розтискні кулаки	4	9600,80	2994	1568
22. Ролик гальмівної колодки	8	960	0,70	5152
23. Палець ролика	8	960	0,70	5152
24. Напівосі	2	960	0,40	736
25. Хрестовина диференціала	1	960	0,30	276
26. Вал головної передачі	1	960	0,40	368
27. Маточини	4	920	0,60	2208
28.Драбини ресор	8	920	0,80	5888
29. Палець вушка задньої ресори	2	960	0,85	1564
30. Поворотні кулаки	2	960	0,80	1472
31. Важіль поворотного кулака	3	960	0,30	822
32. Рульова тяга	2	960	0,75	1380
33. Пальці рульової тяги	6	960	0,80	4416
34. Гальмівні колодки	8	960	0,85	6256
35. Палець вушка передньої ресори	2	920	0,85	1564

1.3 Короткий технологічний процес слюсарно-механічної ділянки

Деталі для ремонту на ділянку поступають з складу деталей, які чекають ремонту або безпосередньо з суміжних цехів і ділянок. При необхідності вони проходять попередню обробку на термічному, зварювальному, гальванічному і інших ділянках заводу. Після цього вони піддаються механічній обробці на механічній ділянці, а після ухвалення ОТК вони здаються в проміжну комору з подальшою передачею на склад готової продукції або безпосередньо у відповідні цехи для збірки і комплектації.

СМД пов'язаний технологічно з іншими структурними підрозділами заводу. Схема взаємозв'язків представлена на малюнку 1.

Оскільки механічна обробка деталей є одним з основних способів відновлення, важливо уважно враховувати всі потреби ділянки в технологічному устаткуванні і організації виробництва.



Малюнок 1- Схема технологічного процесу механічної ділянки

Виробничі ділянки:

ДКРВТ - ділянка капітального ремонту військової техніки;

ДКРД - ділянка капітального ремонту двигунів;

ДКРК - ділянка капітального ремонту кранів;

ДВА - ділянка виготовлення автобусів.

2. Організаційний розділ

2.1 Розрахунок норм часу

Трудомісткістю називається час, який необхідно витратити робітникам на вироблення даної продукції.

При проектуванні АРП використовують передові норми часу, одержані на основі передових досягнень науки і техніка і аналізу існуючих підприємств даної потужності.

Норми трудомісткості коректуються на величину заданої програми (К2) і марку автомобіля (К1).

Приймаємо К1 = 1,19; К2 = 1,10.

[Л.8 (таблиця 2.2 стор. 13), таблиця 2.6. стор. 16].

Трудомісткість на одиницю заданої продукції з розбиттям по видах робіт представлена в таблиці 2.1.

Визначаємо трудомісткість відновлення деталей на ділянці.

Трудомісткість робіт по відновленню деталі рівна

Тм = tм * = 39,2 * = 33,91 чол-г.,

де tм - загальна трудомісткість ремонту шасі автомобілю МАЗ-5335;

n1 - % загального об'єму робіт.

Визначаємо трудомісткість механічних робіт

Тм = чол..-год.,

де n1 - % об'єму механічних робіт.

Визначаємо трудомісткість слюсарних робіт

Тс = чол.-год.,

де n2 - % об'єму слюсарних робіт.

Таблиця 2.1 - Трудомісткість робіт на одиницю заданої програми СМД

Види робіт	Трудомісткість на од. КР, чол.-г.	Коефіцієнт корекції	Розрахункова трудомісткість, чол.-г.
		К1	К2
Механічні	12,34	1,19	1,10	15,15
Слюсарні	7,36	1,19	1,10	9,63

2.2 Річний об'єм робіт

Річний об'єм робіт - це час, який необхідно витратити виробничим робітникам для виконання річної виробничої програми. Річний об'єм робіт є трудомісткістю ремонту (відновлення) конкретних виробів і виражається в людино-годинах.

Розрахунок виробляють по формулі, чол.-г.

Тгд * t * N,

де t - трудомісткість на одиницю продукції, чол.-г.;

N - річна виробнича програма.

Результати розрахунків занесені в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 - Річний об'єм робіт

Види робіт	Розрахункова трудомісткість, чол.-г.	ГПП	Тгд, чол.-г.
Механічні	16,15	920	14858
Слюсарні	9,63	920	8860
Всього	25,78	920	23718

Розподіл трудомісткості по видах робіт на проектованій ділянці визначаємо по рекомендації [Л.4, стор. 104] з урахуванням коректувань, результати розрахунків зведені в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 - Розподіл трудомісткості механічних робіт по видах обробки

Види обробки	% співвідношення	Тгд, чол.-г.	Тгд по видах оброб
1. Токарні	41	14858	6092
2. Стругальні і довбальні	6		891
3. Револьверні	7		1040
4. Свердлувальні	14		2080
5. Фрезерні	6		891
6. Пресові	3		446
7. Шліфувальні	15		2229
8. Зубонарізні	5		743
Інші	3		446
Всього	100		14858

2.3 Режим роботи ділянки

Режим роботи ділянки встановлюється відповідно до режиму роботи заводу або проектованого підприємства відповідно до положень трудового законодавства і визначається кількістю робочих днів в році, кількістю робочих змін в добу і тривалістю роботи в році, яке залежить від типу виробництва - що переривається або безперервного.

Ремонтне виробництво є безперервний процес. У зв'язку з цим на проектованій ділянці встановлюється наступний режим роботи:

а) кількість календарних днів в році - 366

з них:

- робітників - 251

- вихідних - 105

- святкових - 10

б) кількість робочих змін - 1

в) тривалість робочої зміни, година - 8

г) тривалість робочого тижня, година - 40

д) тривалість робочої зміни в

передсвяткові дні, годину - 7

е) початок робочої зміни - 7.45

ж) перерва на обід - 11.30-12.10

з) закінчення роботи - 16.15

2.4 Річні фонди робочого часу

2.4.1 Визначення річного фонду часу робітників

Виходячи з режиму роботи ділянки, визначаємо річні фонди часу робітника і устаткування - номінальний і дійсний.

Номінальне значення фонду робочого часу (Фнр) чисельно рівне кількості робочих днів в перебігу року, час роботи за зміну.

Дійсний фонд робочого часу (Фдр) є часом в годиннику, з номінального фонду часу, який доводиться на чергову відпустку, виконання державних обов'язків, хвороб і т.д.

Річні фонди часу робітників по рекомендаціях [Л.8, стор. 22] заносимо в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 - Річні фонди часу робітників

Найменування професії	Номінальний річний фонд часу Фнр	Число днів основної відпустки	Дійсний річний фонд часу Фдрч
Верстатники по механічній обробці металів	2070	24	1860

2.4.2 Визначення річного фонду часу устаткування

Номінальний річний фонд часу роботи устаткування Фну - це час в годиннику, протягом якого може працювати устаткування при заданому режимі роботи.

Дійсний річний фонд часу роботи устаткування Фду є часом в годиннику, протягом якого устаткування може бути повністю завантажене роботою.

Фду = Фнр * ?о,

де ?о - коефіцієнт використовування устаткування, що враховує простої устаткування в ремонті.

Річний фонд часу устаткування визначаємо згідно рекомендаціям [Л.4, стор. 23] і заносимо в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5 - Річні фонди часу устаткування

Устаткування	Номінальний річний фонд часу, Фнр	?о	Дійсний річний фонд часу
Верстати металоріжучі	2070	0,986	2040

2.5 Необхідна кількість фахівців

Призначають обліковий і явочний склад робітників. Обліковий - склад робітників, що числяться за списками на ділянці, включаючи що як фактично є на роботу, так і відсутніх з поважних причин (відпустка, лікарняна, вихідний і т.п.) і прогули. Явочний - склад робітників, реально присутніх на ділянці, на робочих місцях.

2.5.1 Розрахунок кількості виробничих робітників

Число виробничих робітників визначається по формулах, чол.

mяв =,

mоб =,

де mяв - явочна кількість робітників;

mоб - облікова кількість робітників;

Кп - коефіцієнт, що враховує перевиконання плану.

Кп = 101-105%,

Ко - коефіцієнт, що враховує кількість робітників, обслуговуючих одиницю устаткування.

Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.6.

Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих робітників

Види робіт	Тгд, чол.-г.	Фнр, Година	Фдр, Год.	Розрахункова кількість робітників	Прийнята кількість робітників
				mяв	Mоб	mяв	Mоб
1. Токарні	6092	2070	1860	2,94	3,3	3	3
2. Стругальні і довбальні	891	2070	1860	0,43	0,48	-	1
3. Револьверні	1040	2070	1860	0,50	0,56	1	1
4. Свердлувальні	2080	2070	1860	1,0	1,12	1	1
5. Фрезерні	891	2070	1860	0,43	0,48	1	1
6. Пресові	446	2070	1860	0,22	0,24	-	-
7. Шліфувальні	2229	2070	1860	1,08	1,2	1	1
8. Зубонарізні	743	2070	1860	0,36	0,40	-	-
9. Слюсарні	8860	2070	1860	4,3	4,8	4	5
Інші	446	2070	1860	0,22	0,24	-	-
Разом	23718			11,46	12,75	11	13

При розрахунку загальної річної трудомісткості ділянки приймаємо 10 % від загальної трудомісткості на виконання робіт по самообслуговуванню, чол.-г.

Тд = Тгд + Тгд * 0,1,

Тд = 23718 + 23718 * 0,1 = 26089,8 чол-г.

2.5.2 Розрахунок чисельності допоміжних робітників

Розрахунок чисельності допоміжних робітників виробляється по формулі:

Mдоп = (0,30 - 0,40) * mоб, чол.,

де mоб - облікова кількість виробничих робітників.

Mдоп = 0,3 * 13 = 3,9 чол.

Приймаємо mдоп - 4 чоловіка.

Обліковий склад виробничих робітників розподілений по розрядах залежно від складності виконаних робіт, який приведений в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Розподіл робітників по розрядах

Види робіт	Mоб, чол.	Розряди
		1	2	3	4	5
1. Токарні	3	-	-	1	1	1
2. Стругальні і довбальні	1	-	-	-	1	-
3. Револьверні	1	-	-	-	1	-
4. Свердлувальні	1	-	-	-	1	-
5. Фрезерні	1	-	-	-	1	-
6. Пресові	-
7. Зубонарізні	-	-	-	-	-	-
8. Шліфувальні	1	-	-	-	-	1
Інші	-	-	1	2	2	-
Разом	13	-	1	3	7	2

Середній розряд виробничих робітників визначаємо по формулі

Rср =,

де R1,R2,Rn - розряди робітників;

m1, m2, mn - число робітників відповідного розряду.

Rср = = 3,77.

2.5.3 Розрахунок чисельності молодшого обслуговуючого персоналу

Розрахунок чисельності МОП виробляється по формулі

mмоп = (0,02 - 0,03) mоб, чол.,

mмоп = 0,02 * 13 = 0,26 чол.

Приймаємо mмоп - 0.

2.5.4 Розрахунок чисельності ІТР і службовців

Розрахунок чисельності ІТР виробляємо по формулі

mітр = (0,1 - 0,15) * (mоб + mдоп) = 0,1 (13 + 4) = 1,7 чол.

Приймаємо 2 людини.

Розрахунок чисельності службовців виробляємо по формулі

mсл = (0,04 - 0,06) * (mоб + mдоп) = 0,05 (13 + 4) = 0,85 чол.

Приймаємо - 1 чоловік.

2.5.5 Відомість працюючих на ділянці

Відомість працюючих на ділянці представлена в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Відомість працюючих на ділянці

Групи працюючих	Число працюючих	Середній розряд	Обґрунтування розрахунку
1	2	3	4
1. - Виробничі робітники - верстатники, - слюсарі	13 8 5	3,71 3,77 3	mсп =
2. Допоміжні робітники	4	-	Mдоп = mоб*n, де n = 0,3
Разом	17
3. ІТР	2		mітр = (mоб + mдоп) n, де n = 0,1
4. МОП	-		mмоп = mоб * n, де n = 0,02
5. Службовці	1		mсл = (mоб + mдоп) n, де n = 0,05
Разом	3
Всього	20

Таким чином, середній розряд робітників в СМД складає 3,77, а загальна кількість працюючих - 20 чоловік.

2.6 Необхідна кількість устаткування

Число одиниць технологічного устаткування розраховують і підбирають методом розрахунку. Кінцева кількість розрахункової величини одиниць устаткування залежить від специфіки технологічного процесу на ділянці і від річної виробничої програми.

У проекті кількість технологічного устаткування розраховують по трудомісткості технологічних операцій.

Хо =, шт.,

де Трд - річна трудомісткість, чол.-г.;

Фду - дійсний річний фонд часу роботи устаткування, ч.

Результати розрахунку зводимо в таблицю 2.9.

Таблиця 2.9 - Розрахунок чисельності технологічного устаткування

Види робіт	Тгд, чол.-г.	Фдо, Год/	Розрахункова к-ть устаткування	Прийняте к-ть устаткування	Примітка
1. Токарні	6092	2040	2,99	3	Токарні верстати
2.Строгальні і довбальні	891	2040	0,44	1	Стругальний верстат
3. Револьверні	1040	2040	0,50	-	-
4. Свердлувальні	2080	2040	1,02	1	Сверліль- ний верстат
5. Фрезерні	891	2040	0,44	1	Фрезерний верстат
6. Пресові	446	2040	0,22	1	Прес гідравлічний
7. Шліфувальні	2229	2040	1,09	1	Шліфуваль- ний верстат
8. Зубонарізні	743	2040	0,36	1	Зубонарізной верстат
9. Слюсарні	8860	2040	4,34	5
Інші	446		0,22	-	-
Разом	15504		11,63	14	-

2.7 Підбір устаткування

2.7.1 Підбір підйомно-транспортного устаткування

Підбір ПТУ виробляється з розрахунку маси і габаритних розмірів виробів, які підіймаються і переміщаються. ПТУ є складовою частиною технологічного оснащення технологічного процесу.

На проектованій ділянці застосовується кран-балка вантажопідйомністю 1,0 т.

2.7.2 Підбір технологічного устаткування

Технологічне устаткування на СМД вибирають з урахуванням виробничої необхідності, технологічного процесу і вироблених раніше теоретичних розрахунків. Але при цьому слід враховувати специфіку технології відновлення на ділянці, розташування устаткування, завантаження. При виборі устаткування слід розраховувати на обслуговування декількох одиниць одним робітникам, при цьому технологічний час завершення операції на одному верстаті повинен знаходиться в проміжку технологічного часу операції верстата передування по обробці.

2.8 Відомість устаткування

На підставі каталога-довідника і прийнятого технологічного процесу виробляється підбір технологічного устаткування, пристосувань і оснащення, які приведені в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Відомість устаткування

Найменування	Тип модель	Кількість, од., шт	Габаритні розміри, мм	Площа, кв.м	Потужність кВт	Вартість, грн.
				Однієї од.	Загальна	Однієї од.	Загальна	Однієї од.	Загальна
	Технологічне устаткування
1.Токарно-гвинторізний верстат	16К20Г	2	2470*1185	2,93	5,86	10	20	12200	24400
2. Токарно-гвинторізний верстат	1А62	1	3700*1500	5,92	5,92	15	15	12000	12000
3. Вертикально-свердлувальний верстат	2Н125	1	1140*810	0,93	0,93	2,2	2,2	4500	4500
4. Горизонтально-фрезерний верстат	6Р82Г	1	1960*2030	4,5	4,5	7,5	7,5	10000	10000
5. Гідравлічний прес	Р337	1	1800*1000	1,0	1,0	2,5	2,5	1800	1800
6. Універсальний круглошліфувальний верстат	ЗМ153Л	1	2650*1750	4,64	4,64	5,5	5,5	19600	19600
7. Плоскошліфувальний верстат	ЗЛ722	1	3410*2200	3,41	3,41	11	11	20000	20000
8. Зубонарізний верстат	5К324А	1	2500*1400	3,5	3,5	7,8	7,8	14300	14300
9. Стругальний верстат	7Б420	1	2580*1510	3,9	3,9	4,5	4,5	14500	14500
10. Кран-балка	110	1				8,0	8,0	10000	10000
	Організаційне оснащення			41,47		111,4		149500
11. Верстат слюсарний		5	1240*800	0,99	4,95			600	3000
12. Стелаж для деталей		2	1400*500	0,7	1,4			250	500
13. Стелаж для пристосувань		2	1000*500	0,5	1,0			300	600
14. Стіл контрольний		1	1000*800	0,8	0,8			750	750
15. Перевірочна плита		1	1000*650	0,65	0,65			670	670
16. Розмічальна плита		1	900*800	0,72	0,72			650	650
17. Верстат заточний		2	630*430	0,22	0,54	1,7	3,4	1200	1200
18. Скриня для відходів		4	500*500	0,25	1,0			50	200
19. Стелаж для заготівок		2	2000*800	1,6	3,2			300	600
20. Пристосування для свердлення отворів			250*80	0,02	0,02			180	180
21. Вогнегасник	ОУ-10	4						120	480
22. Ящик з піском		2	1000*400	0,4	0,8			80	160
23. Пожежний щит		1	1500*1200	-	-			100	100
Всього					48,74		87,4		140190

2.9 Площа ділянки

Площа СМД визначається по формулі, м2

Fу = Fуст * Кп,

де Fуст - площа підлоги, займана устаткуванням і інвентарем, м2;

Кг - коефіцієнт густини розстановки устаткування.

Fу = 48,74 * 4 = 195 м 2.

На ділянці передбачаємо інструментальну комору розміром 6,0 * 3,0м=18 м2, а також робоче місце майстра і технолога 3,0 * 2,0 = 6 м2.

Сумарна площа ділянки складає

195 + 18 + 6 = 219 м2.

Згідно будівельних Норм і Правил визначаємо фактичну площу ділянки

Fф = 12 * 18 = 216 м2.

Це не перевищує 2,0 % від розрахункової площі по нормі ± 15 %.

2.10 Встановлений порядок розміщення устаткування, його обґрунтування

Все технологічне устаткування розставлене так, щоб була можливість швидко і своєчасно виконати слюсарно-механічні роботи, пов'язані з ремонтом деталей. Металоріжуче устаткування згруповане по ознаці однорідності: револьверні, токарно-гвинторізні, фрезерні, стругальні, шліфувальні верстати.

Для виконання початкових операцій звичайно розміщують групи револьверних і токарно-гвинторізних верстатів, потім послідовно розміщують фрезерні, стругальні і шліфувальні верстати, на яких звичайно завершують слюсарно-механічну обробку деталей.

Для переміщення важких деталей, а також для навантажувально-розвантажувальних робіт передбачено на ділянці кран-балка вантажопідйомністю 1,0т.

2.11 Будівельні вимоги і сантехнічні заходи

СМД розташований в окремому виробничому корпусі авторемонтного заводу в одноповерховій будівлі з сіткою колон 12 * 6м, заввишки приміщення 6м. Розміри колон 500 * 500, матеріал - залізобетон. Товщина стін (цеглина) - 510мм. Розміри віконних отворів приймаються рівними 2 * 3м. На ділянці передбачені ворота відкриваються назовні, розміром 3,6 * 3,0м, а також тепловий тамбур.

Підлоги виконані бетонними з мармурової крихти, відшліфовані і мають гладку неслизьку поверхню.

Перекриття ділянки виконане фермами, на які встановлені плити перекриття 6,0 * 3,0м., утеплені керамзитом і покриті м'якою крівлею в 3 шари.

2.12 Енергетика: а) силова електроенергія, б) освітлювальна електроенергія; в) стисле повітря; г) вода на технологічні цілі

2.12.1 Розрахунок силової електроенергії

Витрати силової електроенергії в рік визначаємо по формулі 30 [Л.8 стор. 82], кВт-год.

Wс = Рвст * Фдо * ?у * Кп,

де Рвст - встановлена потужність силових електроприймачів, кВт;

?у - коефіцієнт завантаження устаткування (0,70-0,75);

Кп - коефіцієнт попиту, що враховує неодночасність роботи устаткування (0,30-0,50).

Wс = 87,4 * 2040 * 0,7 * 0,3 = 37442 кВт-год.

2.12.2 Розрахунок освітлювальної електроенергії

Річний розрахунок освітлювальної електроенергії визначаємо по формулі 33 [Л.8 стор. 82], кВт-год.

Wо = R - Q * Fу,

де R - норма витрати електроенергії на 1 м2, площі ділянки, кВт/м2, R = 15-20.

Q - річна кількість годин роботи освітлення, год.

Wо = = 2592 кВт-год.

2.12.3 Розрахунок потрібної кількості стислого повітря

Річну витрату стислого повітря визначаємо по формулі 32 [Л.8 стор. 82], м3

Qст = К * q * n * Кв * Ко * Фдо,

де До - коефіцієнт, що враховує експлуатаційні втрати стислого повітря До = 1,2-1,4;

q - номінальна витрата стислого повітря одним споживачем м3/мин.;

n - кількість однойменних споживачів стислого повітря, шт.;

Кв - коефіцієнт використовування споживачів;

Ко - коефіцієнт одночасності роботи споживачів.

Qсж = 1,2 * 3,0 * 2,0 * 0,1 * 0,9 * 2040 = 1322 м 3.

2.12.4 Розрахунок води для виробничих цілей

На ділянці вода використовується для приготування охолоджуючої рідини шляхом додавання у воду каустичної соди.

Для охолоджування деталей витрати води можуть бути 3-5 м3 в рік. Приймаємо 3 м3.

2.12.5 Розрахунок пара на виробничі цілі

На ділянці пар використовується при приготуванні охолоджуючої рідини.

Річна витрата пара на підігрів розчину визначається по формулі 40 [Л.8 стор. 87]

Qп = q * Фдо * ?,

де q - витрата пари на підігрів розчину, в середньому складає 70-100 кг/г;

? - коефіцієнт використовування установки.

Qп = 70 * 2040 * 0,01 = 1,4.

Дані розрахунків зведені в таблицю 2.11.

Таблиця 2.11- Споживана енергетика

Види енергетики	Одиниці вимірювання	Значення
Енергетика силова	кВт-година.	37442
Енергетика освітлювальна	кВт-година.	2592
Стисле повітря	м3	1322
Вода	м3	3
Пар	м3	1,4

3. Охорона праці і захист навколишнього середовища

3.1 Заходи щодо виробничої естетики і НОП

Виробнича естетика - це галузь науки у сфері виробництва. Естетика виробничого середовища проходить по наступних напрямах: колірне оформлення, озеленення території, виробничий одяг.

Вплив колірного оформлення виробничих приміщень на робітників виявляється, в основному, як чинник психологічного комфорту.

Колір надає помітну емоційну дію на людину. Відомо, що червоний і оранжевий кольори порушують, блакитний і зелений - заспокоюють, жовтий - бадьорить.

Колір використовується як засіб орієнтування у виробничих умовах. Забарвлення повинне використовуватися як додатковий чинник, що підвищує життєдіяльність працівників.

Устаткування і пристосування офарблюють в ясно-зелені тони, щити огорож - в оранжевий колір, пожежне устаткування - в червоний, кран-балку - в оранжевий. Стіни і стелі офарблюють в білі тони, панелі в ясно-блакитний колір, оскільки це сприяє поліпшенню освітлення приміщення. Віконні отвори - білі, двері - світло-сірі, підлога - мармурова крихта полірована. Прилади опалювання забарвлені в світло-сірий колір. Таке колірне рішення інтер'єру покращує зоровий комфорт, підвищує настрій і бажання трудитися краще.

Озеленення території і цехів підприємства відноситься до естетичних чинників виробничого середовища. Воно створює сприятливий мікроклімат, знижує виробничий шум, позитивно впливає на емоційний стан людини, створюючи відчуття затишку, є елементом естетичного оформлення АРП.

Виробничий одяг повинен відповідати ряду вимог: бути зручною для роботи і робітника; відповідати естетичним вимогам по колірному оформленню моделі, не повинна утрудняти свободу рухів при роботі.

Одним з головних чинників виробничої естетики є організація праці на виробництві, яка є системою заходів, направлених на забезпечення раціонального функціонування живої праці з метою підвищення його продуктивності при найефективнішому використовуванні засобів виробництва і створення найсприятливіших умов праці.

Наукова організація праці (НОП) - це комплекс науково-обгрунтованих заходів щодо вдосконалення організації праці з метою підвищення її продуктивності. НОП заснована на останніх досягненнях науки і техніка, передового досвіду упровадження у виробництво.

У СМД були розроблені основні напрями раціональної організації праці:

- раціональна розстановка устаткування і оснащення;

- раціональна організація робочих місць і їх обслуговування;

- створення умов для підвищення кваліфікації працівників і їх культурно-технічного рівня;

- організація раціональної оплати праці працівників, стимулююча виконання більшого об'єму робіт;

- проведення заходів щодо зміцнення трудової дисципліни і раціонального використовування робочого часу.

3.2 Охорона праці

3.2.1 Організація охорони праці

Відповідно до Указу Президента України від 24.05.2002 р. № 717/2000 «Основні напрями соціальної політики на період до 2004» головною метою державної політики в галузі охорони праці на 2001-2004 рр. є істотне зниження рівня виробничого травматизму і професійних захворювань.

Забезпечення безпеки умов праці регламентує і система Державних стандартів по безпеці праці. Директор заводу очолює систему по охороні праці. Організація безпечних умов праці на АРЗ покладена на заступника директора по охороні праці. Схема управління охороною праці на АРЗ представлена на малюнку 2.

Малюнок 2 - Схема управління охороною праці

де

адміністративне підпорядкування;

------------------- оперативне підпорядкування.

Основні задачі управління охорони праці:

- забезпечення працівників безпечними методами праці;

- нормалізація санітарно-гігієнічних і психологічних умов праці на АРЗ;

- забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

- забезпечення безпеки виробничих процесів, технологічного устаткування.

Обов'язки посадовців по охороні праці регламентуються КЗоПом.

На адміністрацію АРЗ покладається проведення інструкцією працівників по техніці безпеки, виробничої санітарії, електробезпеки, пожежної безпеки і іншими правилами охорони праці.

Встановлені наступні види інструктажів: ввідний, первинний, повторний, позаплановий, поточний.

Велика увага надається навчанню працівників з питань охорони праці, розробляються і реалізуються комплекси заходів щодо поліпшення охорони праці.

За порушення законодавчих і нормативних актів по охороні праці, невиконання колективного договору, угод по охороні праці адміністративно-технічні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної і у виняткових випадках до кримінальної відповідальності.

3.2.2 Вимоги техніки безпеки і виробничої санітарії

3.2.2.1 Загальні вимоги техніки безпеки

- систематично проводити інструктажі по ТБ;

- все устаткування з електроприводом повинне мати захисне заземлення, переносні світильники повинні бути із запобіжними сітками - напругою не більше 42 В.

- у лещатах не повинні хитатися притискні планки;

- місцеве освітлення повинне давати зосереджений потік світла на все робоче місце;

- шланги на штуцерах кріпляться хомутами;

- забороняється застосовувати етілірованний бензин для миття деталей.

3.2.2.2 Вимоги ТБ перед початком роботи

1. Одягнути одяг, заправивши її, щоб не було кінців, що розвиваються, застебнути рукави, підготувати засоби захисту.

2. Підготувати робоче місце до безпечних умов роботи: прибрати все зайве, звільнити проходи, проїзди, переконатися в хорошому освітленні, інструмент і пристосування розкласти в зручному порядку, перевірити їх справність.

3. При виявленні несправності інструменту, пристосувань, устаткування і освітлення припинити роботу і повідомити про це майстра.

3.2.2.3 Вимоги ТБ під час роботи

1. Забороняється використовувати несправний інструмент, пристосування, устаткування.

2. Дотримувати правила користування краном-балкою, використовувати її для переміщення важких деталей, заготівок, надійно закріплювати при транспортуванні і використовувати пристосування відповідного вигляду і призначення.

3. Не допускати перекосу деталей при їх установці на верстаті або пристосування.

4. Надійно закріпити деталь в патрон верстата, пристосування або лещата.

5. Не здувати металеву стружку і пил стислим повітрям, а видаляти щіткою-кмітливістю.

6. Зняті деталі складують на стелажі, а не на підлогу.

7. Пол повинен бути сухим і не слизьким.

8. При користуванні зубилом надягати захисні окуляри.

9. При травмі негайно звернутися по допомогу і повідомити майстра.

3.2.2.4 Вимоги ТБ по закінченню роботи

1. Вимкнути устаткування і привести в порядок робоче місце.

2. Забороняється мити руки в бензині, гасі і витирати їх дрантям, забрудненим стружкою, тирсою.

3. Повідомити майстра про всі недоліки, знайдені під час роботи.

3.2.2.5 Вимоги виробничої санітарії

Вся територія ділянки повинна міститися в чистоті і порядку. Необхідно своєчасно прибирати опале листя і випавший сніг. Проходи і проїзди містити у вільному стані, не захаращувати.

Щонеділі виробляти вологе прибирання виробничого приміщення.

Після закінчення роботи стружка повинна бути прибрана з верстатів, інструменти і пристосування повинні бути прибрані в спеціально призначені шафи для інструменту або здані в інструментальну комору. Стружка складується в спеціальні ємності, які знаходяться біля будівлі на спеціальному майданчику, обладнаному тельфером.

Один раз в місяць на ділянці проводиться генеральне прибирання приміщень (миття смуг з дезинфікуючим розчином, миття стекол, прибирання устаткування і прилеглої території).

3.2.3 Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Небезпечні і шкідливі виробничі чинники (НШВЧ) можуть привести до нещасного випадку або захворювання.

Спеціальний стандарт і ССБТ класифікують їх за природою дії на: фізичні, хімічні, біологічні і психофізичні НШВЧ.

У СМД основному фізичні НШВЧ, є і хімічні і психофізичні.

Основні фізичні НШВЧ:

- переміщувані вироби з використанням крана-балки;

- рухомі частини пневмогайковертов;

- гострі крихти, задирки і шорсткість поверхонь деталей і інструменту;

- замикання електричних ланцюгів через тіло людини, підвищена напруга;

- порушення вимог ТБ при виконанні роботи на устаткуванні і слюсарних роботах.

Основні хімічні НШВЧ:

- мінеральний пил при роботі на шліфувальному і заточному устаткуванні;

- пари лужних розчинів емульсії.

Основні психофізичні НШВЧ:

- підвищення або пониження температури, вогкості, наявність протягів;

- недостатня освітленість робочої зони, пульсація світлового потоку;

- фізичне навантаження робітників в процесі роботи;

- виникнення аварійних ситуацій, порушення технології і організації робіт.

3.2.4 Умови праці по їх складових частинах з відповідними розрахунками

3.2.4.1 Розміри і забезпечення чистоти приміщення

Площа приміщення на одного працюючого, м2

Fр =,

Fр = = 10,8 м 2.

Набуте значення Fр - значно більше мінімально допустимого 4,5 м2/чол.

Об'їм приміщення на одного працюючого, м3

Vр =,

Vр = = 64,8 м 3.

Згідно нормативів, прибирання робочих місць, прибирання устаткування виробляється щодня, очищення світильників - 2-4 рази на місяць, очищення стін, миття вікон, дверей - 2-3 рази на квартал.

3.2.4.2 Повітря і мікроклімат робочої зони

Категорія умов праці в СМД відповідає середній категорії тяжкості. Взимку в приміщенні підтримується температура 17-19 0С, відносна вогкість повітря 60-40 %, швидкість руху повітря не більш 0,2-0,3 м/с. Виділення шкідливих речовин в повітря приміщення - мінеральний пил від шліфувального і заточного устаткування, їдкий луг від охолоджуючої емульсії. Граничнодопустима концентрація до 5 мг/м3 - мінерального пилу, 0,5 мг/м3 - їдкі луги, 5 мг/м3 - окисли азоту, 20 мг/м3 - окисли вуглецю, 0,01 мг/м3 - аерозолі свинцю, 0,5 мг/м3 - альдегіду.

3.2.4.3 Виробнича вентиляція

У виробничому приміщенні передбачені такі системи вентиляції:

- природна вентиляція - через кватирки, двері, що відкриваються, не густину в них при закритому положенні;

- загальна приточування-витяжна (механічна);

- місцеві відсмоктування.

Розрахунок площі кватирок, м2

Fк =,

де Вк - відсоток площі кватирок від площі підлоги (2-4).

Fк = = 4,3 м 2.

Розрахунок загальної механічної вентиляції.

Розрахунок годинного повітрообміну, куб м/г

Vo = Fп * Н * Кп,

де Н - висота приміщення, м;

Кп - кратність повітрообміну.

Vо = 216 * 6 * 4 = 5184 куб. м/ч.

Розрахунок кількості вентиляторів, шт.

Nв = = = 2,6 шт.,

де Qв - продуктивність вентилятора, куб м/г;

ЕВРП-2 складає 2000 м3/ч.

Прийнято: кількість вентиляторів Nв - 3 шт.

Розрахунок потужності двигунів приводу вентиляторів, кВт.

Nд =,

де Рв - тиск, що розвивається вентилятором, Па (250);

Ккд - коефіцієнт корисної дії вентилятора (0,45).

Nд = = 9,08 кВт.

Приймаємо модель вентилятора ЕВРП-2.

Продуктивність - 2000 м3/ч.

Тиск, що розвивається, - 250 Па.

Частота обертання - 1000 об/хв.

КПД - 0,45.

3.2.4.4 Опалювання приміщення

Система опалювання здійснюється гарячою водою з температурою 30-700 від заводської котельної, через бойлери. Нагрівальні прилади встановлюються під світловими отворами і на в'їзних вороттях встановлені калорифери з вентиляторами для відсічення холодного повітря.

Система опалювання забезпечує температуру повітря в холодний і перехідні періоди в приміщенні 17-19 0с.

3.2.4.5 Виробниче освітлення

Загальна характеристика освітлення.

У приміщенні є природне освітлення через вікна, штучне - загальне і місцеве освітлення.

Організація раціонального освітлення робочих місць є одним з основних питань охорони праці.

Розрахунок світлової площі віконних отворів, м2

Fвік =,

де Fп - площа приміщення, квартири м;

Кпо - коефіцієнт природного освітлення;

Кво - коефіцієнт обліку втрат природного освітлення - 0,75.

Fвік = = 80,6 кв. м.

Визначаємо кількість вікон, при їх розмірі 2*3м.

nвік = = = 13 вікон.

Розрахунок загального штучного освітлення.

Розрахунок індексу приміщення:

In = = = 1,44,

де А, В - відповідно довжина і ширина ділянки, м;

Н - висота підвіски ламп.

Розрахунок кількості ламп і їх потужності, шт.

п =,

де Е - норма освітленості, лк - 300;

К - коефіцієнт запасу освітленості - 1,3-1,7;

Ф - світловий потік однієї лампи - 12500лм;

Кв - коефіцієнт використовування світлового потоку залежно від індексу приміщення - 0,25.

п = = 26,9.

Прийнято:

Тип ламп - газорозрядні.

Потужність лампи, Вт Nа = 250Вт.

Кількість ламп п = 27 шт.

Загальна потужність встановлених ламп

No = = = 6,75 кВт.

Розрахунок річних витрат штучного освітлення, кВт/рік.

Аїо = Nо * Др * Тсм * Кп,

де Кп - коефіцієнт попиту роботи освітлення - 0,4.

Аїо = 6,75 * 250 * 8 * 0,4 = 5400 кВт/рік.

Розрахунок місцевого освітлення.

Місцевим освітленням оборудується верстатне устаткування, напруга не більш 42 В, потужність ламп 60 вт.

Nмо = (nоб + nв) *Nл = (9 + 5) * 60/ 1000 = 0,84 кВт.

Розрахунок річних витрат місцевого освітлення

Амо = Nмо * Др * Тсп * Кп.,

де Кп - коефіцієнт попиту роботи місцевого освітлення.

Амо = 0,84 * 250 * 8 * 0,1 = 168 кВт/рік.

Розрахунок річних витрат освітлювальної електроенергії складає

Ао = Аїо + Амо = 5400 + 168 = 5568 кВт/рік.

3.2.4.6 Водопостачання і каналізація

Для постачання водою в приміщенні виконується водопровідна мережа, сполучена зі всередині дворовою мережею водопостачання підприємства. Ця вода використовується в побутових приміщеннях і для приготування емульсії. Вона повинна відповідати ГОСТУ 2874-82, її температура повинна бути в межах 8-20 0С. Гаряча вода - температурою - 60-75 0С поступає з бойлерною. Скидання господарсько-побутових і виробничих стічних вод здійснюється в місцеві очисні споруди підприємства. Після попереднього очищення здійснюється скидання в міську каналізаційну мережу.

3.2.4.7 Рівень шуму і вібрації

Допустимий рівень шуму - 85 Гц. Для боротьби з шумом, ультразвуком і вібрацією використовуються різні засоби і методи колективного захисту, а коли вони виявляються неперспективними, застосовуються засоби індивідуального захисту.

Як методи колективного захисту від шуму використовуються архітектурно-планувальні методи, акустичні засоби, організаційно-технічні методи.

3.2.4.8 Електробезпека

По ступеню безпеки СМД відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки. По ступеню надійності електропостачання всі споживачі відносяться до 3-неї категорії. Корпуси електродвигунів, пускової апаратури, світильників мають захисне заземлення.

Як заземлітели використовуються сталеві труби, діаметром не менше 35мм і завдовжки не менше 3,0м, які сполучені сталевою смугою перетином не менше 48 мм2. Опір заземлітеля не більш 4 Ом.

Використовується захисне відключення, що забезпечує автоматичне відключення аварійної ділянки мережі при замиканні на корпус або на землю.

Світильники загального і місцевого освітлення, встановлені нижче 2,5м від рівня підлоги і переносні світильники повинні бути під напругою не вище 42В. Переносні світильники повинні мати запобіжні сітки, укріплені на рукоятках, гачки або захоплення від їх підсвічування.

3.2.4.9 Забезпечення робітників спецодягом і захисними засобами

Відповідно до «Типових галузевих норм» робочим верстатникам видаються бавовняний комбінезон, робоче взуття і захисні окуляри; робочим слюсарям додатково видаються робочі рукавиці. Робітники на виробництві забезпечуються миючими засобами.

3.2.4.10 Психофізичні умови праці

Медичне обслуговування.

Основною задачею медпункту є проведення заходів щодо зниження захворюваності, поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці, медичні огляди, диспансерне обслуговування, надання психологічної і медичної допомоги при травмах, гострих отруєннях.

Характеристика праці робітника.

Категорія праці по тяжкості - середня, робітники виконують різні роботи, праця не монотонна, нервова напруженість - середня.

Режим праці і відпочинку робітника.

Вигляд і тривалість робочого тижня - п'ятиденна, 40 годин.

Режим роботи з 7.45 до 16.25, тривалість зміни - 8 годин.

Перерва на обід з 11.30 до 12.10.

Тривалість відпустки - 24 дні.

Кількість планових робочих днів в році

Дпр = 365 - 104 - 10 - 24 = 227.

Втрати робочого часу з поважних причин складають 4%.

Дпп = Дпр * 0,04 = 227 * 0,04 = 9,08 дн.

3.2.5 Фінансові витрати на реалізацію заходів щодо охорони праці

Фінансування заходів щодо охорони праці цілком покладається на власника підприємства. На АРЗ створюються цільові фонди по охороні праці:

- для підтримки рівня виконання умов і вимог по охороні праці на рівні належних норм, а також підвищення цього рівня;

- на госпрозрахункових умовах, незалежно від форм власності.

Власник підприємства сам призначає і визначає порядок використовування засобів від цих цільових фондів, а також посадовців, що реалізовують сам процес управління і відповідальних за одержані результати.

Засоби для поповнення цільових фондів по охороні праці формуються з таких джерел:

- частина прибутку від підприємницької діяльності;

- відрахувань засобів підприємства;

- відрахувань госпрозрахункових засобів підприємства;

- засобів, сплачених за недотримання актів і ухвал по охороні праці, у вигляді штрафів.

3.3 Охорона навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища, зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу є однією з найважливіших екологічних і соціальних задач держави.

З метою підтримки чистоти атмосферного повітря в межах норм на АРЗ передбачають попереднє очищення вентиляційних і технологічних викидів з подальшим їх розчиненням в атмосфері. Для цього встановлюються витяжні пристрої, оснащені відповідними фільтрами і пиловловлювачами.

Забруднені стічні води змащувальними матеріалами, миючими розчинами, піском перед скиданням в каналізацію заздалегідь очищають в очисних спорудах.

Відходи від виробництва, дрантя збираються в скрині для відходів, а потім забираються в спеціальні контейнери.

Скорочення шкідливих викидів двигунами автомобілів можна добитися різними шляхами і перш за все, підтримкою справного технічного стану автомобіля, якісним ремонтом двигуна.

3.4 Протипожежний захист

Правовой основой деятельности в отрасли пожарной безопасности является Конституция, Закон Украины «О пожарной безопасности», постановление Верховного Совета Украины. Согласно с Законом обеспечение пожарной безопасности есть составной частью производственной деятельности предприятий.

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною державної діяльності по охороні життя і здоров'я людей.

МУ по ступеню пожежної небезпеки відноситься до категорії «Д» (пожежабезпеки). Система пожежного захисту організована відповідно до вимог і норм закону «Про пожежну безпеку». Відповідальність за пожежну безпеку і організацію пожежної охорони на АРЗ покладена на директора. Схема управління пожежної безпеки представлена на малюнку 3.

Мал. 3 - Схема управління пожежної безпеки АРЗ

На АРЗ створена пожежно-технічна комісія, яку очолює заст. директора по службі безпеки і пожежної безпеки (СБ і ПБ). Вона розробляє протипожежні заходи, контролює їх виконання, проводить роз'яснювальну роботу по пожежній безпеці.

Бойовий розрахунок спільно з ДПД контролюють дотримання протипожежного режиму в підрозділах АРЗ, стан первинних засобів пожежегасіння, ліквідовують виниклі вогнища спалаху.

Пожежа може виникнути з таких причин як:

- несправність електроустаткуванні і освітлення, їх неправильна експлуатація;

- самозагорання обтиральних матеріалів;

- необережне поводження з відкритим вогнем і ін.

Основні заходи щодо попередження пожеж:

- дотримання норм і правил монтажу і експлуатації електроустаткуванні і освітлення;

- зберігання використаних обтиральних матеріалів в металевій скрині з кришкою і щоденне прибирання їх в кінці зміни;

- куріння в строго відведеному місці;

- забороняється захаращувати отвори, проїзди, підходи до протипожежного інвентарю, використовувати його не за призначенням;

- проводити прибирання приміщення із застосуванням вогненебезпечних, легкозаймистих рідин;

- забороняється прогрівати замерзлі трубопроводи за допомогою відкритого вогню;

- забороняється проводити роботи із застосуванням відкритого вогню в заборонених місцях.

Зі всіх виробничих і допоміжних приміщень повинні забезпечуватися умови для безпечної евакуації людей на випадок виникнення пожежі. Двері пожежного виходу відкриваються назовні (у бік виходу), їх ширина на менше 0,8 м.

У СМД передбачені такі засоби пожежегасіння як вогнегасники, ящики з піском і пожежний щит.

3.4.1 Розрахунок протипожежних засобів

Розрахунок кількості вогнегасників:

N вог = = = 4,32 шт.,

де Nвог - норма площі на 1огнетушитель.

Приймаємо 4 вогнегасника ОУ-8.

Розрахунок ящиків з піском, шт.

Nящ = = = 2,16 шт.,

де Nя - норма площі на 1 ящик з піском.

Приймаємо 2 ящика з піском.

Розрахунок кількості пожежних щитів, шт.

Nщ = = = 0,72 шт.,

де Nщ - норма площі на 1щит.

Приймаємо 1 пожежний щит.

4. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

4.1 Характеристика деталі, її конструктивні особливості

Палець вушка задньої ресори автомобіля МАЗ-54322 є невід'ємною частиною підвіски автомобіля і служить для кріплення задньої ресори автомобіля з рамою за допомогою знімного вушка ресори і кронштейна рами.

Він має правильну циліндрову форму діаметром 50 мм. Від провертання в кронштейні рами зроблені вибірки з 2-х сторін, якими він входить у виступи кронштейна і фіксується. З другого боку він кріпиться за допомогою гайки М38*1,5 і фіксується шплінтом O 6 мм. Для мастила є канал спеціальний з проточкою. Мастило подається через прейсмасленку, яка встановлюється в канал за допомогою різьблення М10*1. Палець піддається термообробці, глибина гарту 2,0-3,5мм з твердістю загартованого шару НRС 56-62. Різьбовий кінець на відстані 35 мм гарту не піддається.

Палець вушка задньої ресори виготовляється із сталі 45 ГОСТ 1050-74, він позначається 500-2914428.

4.2 Умови роботи деталі, характерні дефекти і причини їх виникнення

Палець вушка задньої ресори працює в умовах підвищених навантажень, сприйманих задньою ресорою схилу автомобіля, тягових зусиль заднього моста, гальмівних моментів і деформації дорожнього покриття при русі.

В процесі експлуатації можуть виникнути наступні дефекти:

- тріщини, облом, вигин через різке збільшення зусиль сприйманих пальцем при русі автомобіля;

- знос посадочних поверхонь через тривалу експлуатацію без мастила;

- пошкодження канавки під мастило через тривалу експлуатацію без мастила, а також природного зносу;

- забиті канали під мастило і отвори під шплінт через порушення правил технічної експлуатації;

- знос різьблення через порушення процесу збірки і моменту затягування.

Для розбирання технологічного процесу відновлення приймаємо певний маршрут, який передбачає усунення даних несправностей.

Беручи до уваги всі чинники, що впливають на знос вузлів відновлених в процесі ремонту, необхідно відстежувати всілякі методи для збільшення тривалості роботи вузла, до моменту виникнення необхідності в ремонті. Це використовування дорогий з якіснішим покриттям, використовування більш високоякісних і менш дорогих матеріалів, що мастять, ретельніший контроль після проведення ТО і ремонту.

4.3 Технічні умови на контроль і дефектацию

До пальця вушка задньої ресори пред'являються наступні вимоги:

- глибина гарту 2,0-3,5 мм;

- твердість загартованого шару НRС 56-62;

- різьбовий палець на відстані 35 мм гарту не піддається.

ТУ на контроль і дефектацию виконані окремо на форматі А4.

Ремонтне креслення деталі виконане на форматі А4.

4.4 Вибір раціональних способів відновлення

Дана деталь має наступні типові дефекти:

Дефект 1. Тріщини або облом, вигин визначають зовнішнім оглядом або дефектоскопом при виявленні - бракувати.

Дефекти 2 і 3. Знос посадочних поверхонь і пошкодження канавки під мастило. Згідно ТУ рекомендується ремонтувати наплавленням під флюсом, хромуванням, осталіванієм.

Значення коефіцієнтів довговічності для даних способів відновлення наступний:

наплавлення під флюсом - 1,0

хромування - 0,97-1,0

осталіваніє - 0,9-1,0

Значення коефіцієнтів техніко-економічної ефективності для даних способів наступний:

наплавлення під флюсом - 0,436

хромування - 0,087

осталіваніє - 0,637

Порівнюючи дані коефіцієнти приймаємо осталіваніє, оскільки техніко-економічна ефективність відновлення методом осталіванія значно вище, отже трудовитрати будуть менше - це економічно доцільніше в нашому випадку.

План операції відновлення дефекту № 2.

005	Дефектувальна
	Визначення дефекту згідно ТУ

010	Шліфувальна
	Шліфувати поверхню до виведення дефекту як «чисто» O 49,8

015	Підготовча
	Підготувати деталь до осталіванію

020	Гальванічна
	Нанесення покриття методом осталіванія, витримавши розмір O50,2 мм l -130мм.
025	Слюсарна
	Промивка деталі

030	Шліфувальна
	Шліфувати поверхню, витримавши розмір O 50-0,05 мм, l -130мм.

035	Контрольна
	Контроль якості виконання робіт згідно ТУ

План операції відновлення дефекту № 3.

005	Дефектувальна
	Визначення дефекту згідно ТУ

010	Фрезерна
	Фрезерувати поверхню канавки під мастило, витримавши розмір t-2,5мм, l - 120мм.

015	Шліфувальна
	Шліфувати поверхню до виведення дефекту «як чисто», витримавши розмір O 48,0 мм, l -130мм.

020	Підготовча
	Підготувати деталі до осталіванію

025	Гальванічна
	Нанесення покриття методом осталіванія, витримавши розмір O 50,2 мм l -130мм.

030	Слюсарна
	Промивка деталі

035	Шліфувальна
	Шліфувати поверхню, витримавши розмір O 50-0,05 мм, l -130мм.

040	Фрезерна
	Фрезерувати поверхню канавки під мастило, витримавши розмір t-2,0мм, l - 120мм.

045	Контрольна
	Контроль якості виконання робіт згідно ТУ

Дефекти 4 і 5 забиті канали під мастило і отвір під шплінт згідно ТУ ремонтують на свердлувальному верстаті, прочистившися канали відповідним свердлом.

План операції відновлення дефекту 4 і 5.

деталь автомобіль відновлення механічний

005	Дефектувальна
	Визначення дефекту згідно ТУ

010	свердлувальна
	Прочистити канали під мастило свердлом O 5 і O 8 мм. Прочистити отвір під шплінт свердлом O 6 мм.

015	Контрольна
	Контроль якості виконання робіт згідно ТУ

Дефекти 6 і 7. Пошкодження різьблення під масельничку і гайку кріплення пальця відновлюють згідно ТУ шляхом наплавлення під флюсом з подальшою обробкою під номінальний розмір.

План операції відновлення дефекту 6.

005	Дефектувальна
	Визначення дефекту згідно ТУ

010	Наплавлювальна
	Заплавіть отвір під масельничку

015	Слюсарна
	Підготовка поверхні до свердлення

020	Свердлувальна
	Просвердлити отвір, витримавши розмір O 8,0 мм.

025	Слюсарна
	Нарізувати різьблення М 10*1 - 6 м

030	Контрольна
	Контроль якості виконання робіт згідно ТУ

План операції відновлення дефекту №7.

005	Дефектувальна
	Визначення дефекту згідно ТУ

010	Токарна
	Проточити зношене різьблення, витримавши розмір O 35мм, l 35мм.

015	Наплавлювальна
	Наплавити поверхню, витримавши розмір O 40 мм, l - 35 мм.

020	Токарна Проточити поверхню, витримавши розмір O 38, 2-35 мм. Зняти фаску 2*440, нарізати різьбу М 38*1,5-6Н.

025	Свердлувальна
	Прочистити (просвердлити) отвір під шплінт свердлом O 6 мм

045	Контрольна
	Контроль якості виконання робіт згідно ТУ

4.5 План операції відновлення деталі

Виходячи з розглянутих дефектів і прийнятих способів відновлення, складаємо план операцій, пов'язаних з відновленням настановних баз, завжди потрібно виконувати першими. Після цього виконують всі операції, пов'язані з підготовкою деталі для нанесення шару металу, обробка до номінального розміру і отримання заданих шорсткостей, контроль якості ремонту.

У даному випадку план операцій відновлення деталі наступний.

005	Дефектувальна
	Визначення дефекту згідно ТУ

010	Фрезерна
	Прочистити поверхню канавки під мастило, витримавши розмір t-2,5мм, l - 120мм

015	Шліфувальна
	Шліфувати поверхню до виведення дефекту «як чисто», витримавши розмір O 48,0 мм, l -130мм

020	Підготовча
	Підготувати деталі до осталіванію

025	Гальванічна
	Нанесення покриття методом осталіванія, витримавши розмір O 50,2 мм l -130мм.

030	Слюсарна
	Промивка деталі

035	Шліфувальна
	Шліфувати поверхню, витримавши розмір O 50-0,05 мм, l -130мм

040	Фрезерна
	Фрезерувати поверхню канавки під мастило, витримавши розмір t-2,0мм, l - 120мм

045	Токарна
	Проточити зношене різьблення, витримавши розмір O 35 мм, l-35мм

050	Наплавлювальна
	Наплавити поверхню, витримавши розмір O 40 мм, l - 35 мм. Заплавіть отвір під масельничку.

055	Токарна
	Проточити поверхню, витримавши розмір O 38 мм. Зняти фаську 2*450, нарізувати різьблення М 38*1,5-6Н. Просвердлити отвір під масельничку, витримавши розмір O 8 мм, нарізувати різьблення М10*1-6Н.

Подобные документы

• Проектування механічної дільниці для обробки деталі

  Складання проекту механічної дільниці для обробки деталі "Корпус". Вивчення типового маршрутного технологічного процесу обробки деталі,розрахунок трудомісткості. Визначення серійності виробництва, розрахунок необхідної кількості верстатів та площ.
  
  курсовая работа [543,9 K], добавлен 04.07.2010
  

• Технологічний процес обробки деталі "вал"

  Технічні вимоги на деталь "вал". Повний конструкторсько-технологічний код деталі. Матеріал деталі, його механічні та технологічні властивості. Вибір виду і способу виготовлення заготовок. Розробка технологічного процесу механічної обробки заданої деталі.
  
  дипломная работа [642,3 K], добавлен 25.04.2012
  

• Виготовлення деталей та їх класифікація

  Технологічний процес виготовлення деталі на виробничій дільниці. Характеристика деталі, робота її в вузлі. Важіль для використання у механізмі підйому радіорелейної щогли. Вибір виду заготовки і методу її одержання. Охорона праці на виробничий дільниці.
  
  курсовая работа [883,0 K], добавлен 08.12.2010
  

• Розробка дільниці з випуску модернізованих верстатів мод

  Службове призначення й конструкція машини, розробка технологічного процесу її зборки. Механічна обробка деталей-представників. Розрахунок і конструювання контрольно-вимірювальних пристосувань і інструментів. Технологічне проектування цеху, обґрунтування.
  
  дипломная работа [1,1 M], добавлен 08.09.2014
  

• Технологічний процес відновлення кришки розподільних шестерень автомобіля ГАЗ-53

  Характеристика деталі і умови її роботи. Характерні дефекти та причини їх виникнення. Схема технологічного процесу відновлення. Визначення режимів різання на розточувальну та наплавлювальну операцію. Призначення та функції пристосування для фрезерування.
  
  курсовая работа [212,7 K], добавлен 31.03.2015
  

• Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі "Шпиндель"

  Вибір матеріалів, розрахунок вибору заготовки. Використання технологічного оснащення та методи контролю. Розрахунок спеціального пристрою для механічної обробки шпинделя. Проектування дільниці механічного цеху, охорона праці. Оцінка ефективності рішень.
  
  дипломная работа [641,9 K], добавлен 23.06.2009
  

• Процес виготовлення деталі поршневої групи

  Аналіз службового призначення машини, вузла, деталі, опис установки. Технічні вимоги і визначення технічних завдань при виготовленні деталі, типи виробництва й форми організації роботи. Розробка варіанта технологічного маршруту механічної обробки деталі.
  
  курсовая работа [82,6 K], добавлен 17.12.2010
  

• Виготовлення деталі шестерня в машинобудуванні

  Технологічний аналіз конструкції деталі шестерня. Вибір типу заготовки і обґрунтування методу її виготовлення. Розробка маршрутного технологічного процесу виготовлення деталі. Вибір обладнання та оснащення. Розробка керуючої програми обробки деталі.
  
  дипломная работа [120,4 K], добавлен 28.03.2009
  

• Організація механічної дільниці та виготовлення кришки Кр3

  Вибір методу організації виробничого процесу. Визначення фондів часу роботи обладнання і працівників. Розрахунок кількості обладнання потокової лінії з виготовлення кришки Кр3. Визначення площі механічної дільниці. Організація допоміжних господарств.
  
  контрольная работа [101,9 K], добавлен 24.12.2012
  

• Проектування дільниці механічної обробки деталі "барабан"

  Визначення річного випуску деталей. Планування обладнання на дільниці. Розрахунок кількості верстатів, коефіцієнту їх використання, числа виробничо-промислового персоналу; вартості матеріалів; фонду заробітної плати робітників; повної собівартості виробу.
  
  курсовая работа [65,9 K], добавлен 18.11.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам