Проектування моделей жіночих курток для жінок молодшої вікової групи у художній системі "колекція" під девізом "просто і комфортно"

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра технології та конструювання швейних виробів

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту з курсу «Проектування художніх систем одягу» на тему:

«Проектування моделей жіночих курток для жінок молодшої вікової групи у художній системі «колекція» під девізом «Просто і комфортно»

Виконав: ст.гр. ШВ(к,сп)з-6

Курс: VІ спеціальність ШВ

Курбатова Т.В.

Перевірив: доц. Краснюк Л.В.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, 2011

Содержание

Вступ

1. Коротка характеристика художніх систем у проектуванні одягу

2. Характеристика колекції, що розробляється, як художньої системи

3. Характеристика перспективного напрямку моди

4. Характеристика образного вирішення та розробка моделей-ідей колеції

5. Характеристика композиційних елементів моделей-ідей колекції

6. Характеристика композиційних засобів зв'язку моделей-ідей колекції

7. Формування колекції та опис зовнішнього вигляду моделей

8. Практична реалізація творчого задуму

Висновки

Вступ

Художнє проектування одягу - це творчий процес художнього оформлення нових моделей одягу із врахуванням призначення, властивостей матеріалів, існуючого стилю та моди, зовнішності людини.

Художнє проектування одягу - один із найважливіших видів прикладного мистецтва, який відрізняється від інших видів тим, що безпосередньо пов'язаний із людиною, формуванням її зовнішнього вигляду. При цьому одяг відіграє активну роль, за його допомогою можна виявити та підкреслити, зробити більш яскравими певні риси зовнішності людини, надати фігурі інших пропорцій. Як вид мистецтва художнє проектування формує та напрвляє смаки людей, задовольняє їх потреби у різноманітному та красивому одязі, розвиває нові напрямки у моді.

Художнє проектування займається великим асортиментом виробів різноманітного призначення. Його задачею є розробка зразків моделей для їх наступного впровадження у виробництво. Це обумовлює необхідність різного підходу при проектуванні нових форм одягу, а саме застосування різних видів художніх систем.

Легка промисловість України на початку 90-х років виготовляла продукцію на суму до 15 млрд. Доларів, в ній було зайнято понад 500 тис. кваліфікованих працівників. Галузь забезпечила 11 % промислового виробництва України, майже стільки, як і чорна металургіяю

Забезпечення широкого спектра потреб ношого населення, зростання його добробуту є основною задачею розвитку вітчизняної легкої промисловості.

Зорієнтована безпосередньо на споживача, вона є провідною з виробництва товарів народного споживання, серед яких тканини всіх видів, трикотажний одяг, взуття, шкіргалантерея, шкіротовари, фурнітура.

Основу галузі становлять 25 підгалузей, а це майже 900 великих і середніх, а також кілька тисяч дрібних підприємств.

Найтяжчий рівень виробництва в галузі має місце в 1998 році: обсяг виробництва скоротився в 10-20 разів.

Ключовим негативним чинником є погіршення ситуації на внутрішньому ринку, суттєве підвищення надходження до України одягу з Туреччини, Китаю, та інших країн. Згідно із статистичними даними за 6 місяців 2005 року кількість імпортного одягу та взуття проти відповідного періоду 2004 року збільшилось в десятки разів і досягла рекордних значень.

Причинами виникнення кризи в галузі є втрата джерел сировини та скорочення ринку збуту, яке викликане падінням внутрішнього попиту.

Основним напрямком розвитку швейної промисловості є:

Розробка та впровадження сучасних моделей одягу;

Застосування нових матеріалів;

Постійне вдосконалення технологічного процесу обробки виробів.

Для того, щоб подолати проблеми, що стоять перед працівниками швейної галузі необхідно мати влпсних кваліфікованих працівників, які повинні вміти:

Розробляти технічні та робочі проекти швейних виробів;

Розробляти технологічні процеси та режими виготовлення виробів;

Складати плани розміщення обладнання;

Розраховувати техніко-економічні показники;

Розробляти креслення лекал та конструкторську документацію;

Розробляти технологічну документацію;

Здійснювати контрольза дотриманням технологічної дисципліни та правильною експлуатацією технологічного обладнання;

Проводити теоретичні та експерементальні дослідження.

Отже, в даному курсовому проекті розроблено нові моделі одягу в художній системі «колекція», які необхідні як для реалізації перспективної моди, так і для впровадження у промислове виробництво.

1. Коротка характеристика художніх систем у проектуванні одягу

художня система одяг модель колекція

В проектуванні одягу виділяють:

проектування одиничних виробів;

проектування комплекту;

проектування ансамбля;

проектування колекції.

Проектування одиничних виробів, як правило, виробляється для промислового виробництва, для великих та малих серій. Воно орієнтовано на типову фігуру споживача, будується по єдиній методиці конструювання і повинно відповідати потребам масового спросу. Наряду з цим, актуальним є проектування одиничних виробів, пов'язаних загальним стилем, кольоровою гамою та модним напрямком.

Швидка сезонна зміна гострих прикмет моди заставляє споживача самого підбирати окремі речі, які можна було б складати в більш або менш гармонічні комплекти з взаємозамінних елементів. Така можливість комплектування окремих предметів одягу повинна бути закладена в процесі проектування.

Виділяють наступні системи організації елементів костюма:

Сімейство - серія виробів, яка розроблена на одній конструктивній основі у зв'язку з вимогами уніфікації конструювання і моделювання в умовах масового виробництва.

Гарнитур - повний набір предметів (виробів), які служать для якої-небудь визначенної мети і поєднаних загальністю стиля, матеріалу та оздоблення.

Комплект - набор одягу і предметів, доповнюючих його та складаючих разом з ним костюм, який відповідає визначеному призначенню та художньому вирішенню.

Одиничні вироби комплекту можуть змінювати своє призначення при варіантном поєднанні в різних комплектах. Тому при проектуванні комплектів виробів необхідно враховувати цю обставину та розширювати можливості використання окремих речей.

Як правило, єдинство окремих складових комплекту забезпечується їх відповідністю друг до другу по кольору, формі, силуету, декору, що необхідно продумувати на стадії проектуванні промислової колекції одягу. Можливість комбінування є одною з головних вимог, які сучасні споживачі пред'являють до готового одягу. Ця особливість відрізняє промислові колекції німецьких фірм.

Всі частини комплекту можуть відповідати один одному і по стилю, але в 1970-і роки з'явивсі «дифузний» стиль в одязі, який змішує елементи різних стилів. В сучасному комплекті часто поєднують речі різних кольорів, малюнків та стилей.

В системі «комплект» кінця 1990-х років велике значення набули нові прийоми носіння одягу: комплекти відрізняються продуманою небрежністю, вільною посадкою виробів на фігурі, асиметрією в результаті зміщення застібки виробу в одну сторону, часто зустрічались рукава різної довжини. Всі елементи комплектів, як правило, моделювались з матеріалів різних фактур. В колекціях на 2000 рік з'явилось багато варіантів поєднання контрастних по кольору різних речей, а також виявилась тенденція до багатошарійності.

Ансамбль - совокупність складових костюма предметів, вирішених по визначеному художньому задуму, продуманий зв'язок та поєднання одягу та доповнень, складаючих в цілому костюм для визначеної людини, для конкретного використання, для вираження художнього образу.

Ансамбль звичайно складається з декількох частин та включає в себе одяг, взуття, головні убори, зачіску, прикраси, є єдиним цілим та не передбачає ніяких змін. Любе доповнення або вилучення якого-небудь елемента порушує його цілістність. Ансамбль є закритою системою.

До ансамблей відносяться: нарядні туалети, костюми для святкових подій, костюм дял весілля, костюм для спеціального призначення.

Туалет - підібраний одяг визначенного призначення.

Цілістність, завершеність завжди рахувалась одним з критеріїв естетичного вигляду костюма в європейській традиції. Всі частини костюма, які призначені для визначенного випадку, старалися поєднати по кольору, малюнку тканини, оздобленням тощо.

2. Характеристика колекції, що розробляється, як художньої системи

Колекція - це систематизоване зібрання однорідних предметів, які представляють науковий, історичний чи художній інтерес. Колекція в моделюванні одягу - це серія моделей різного призначення, об'єднаних єдністю авторської концепції, образу, матеріалів, кольорового вирішення, форми, базових конструкцій, стильового вирішення. Колекція може складатись із різних елементів - ансамблів, комплектів або одиничних виробів.

Основні вимоги до художньої системи колекція полягають: в художній образній розробці теми; новизні розробок форми моделей; стилістичній виразності моделей в рамках теми; композиційному зв'язку моделей в колекції; наявності сценарію або сюжетного плану колекції; наявності сценарію або режисури показу колекції

Головна ознака колекції - це її цілісність, що відрізняє колекцію від механічного зібрання різних моделей. Цілісність забезпечується єдністю стиля, творчого методу, кольорової гами, структури матеріалів, форми, єдністю образів. Цікаве конструктивне чи декоративне рішення, що є “родзинкою” колекції повинно в кожній новій моделі повертатись “новими гранями” в колекції повинні бути представлені всі можливі варіанти розвитку ідеї. Необхідною умовою цілісності колекції одягу та її завершеності є наявність композиційного центру.

Типи колекцій одягу

В умовах моделюючих організацій проектуються різні типи колекцій моделей одягу. В залежності від призначення колекції поділяються на:

1. Перспективні, які втілюють концепцію моди на майбутнє, як правило на майбутній сезон і представляють нові стилі і тенденції. До перспективних колекцій відноситься більшість колекцій високої моди ведучих будинків моделей та колекції прет-а-порте, створені відомими дизайнерами. Перспективні колекції представляють образи майбутнього, для них характерні загострені форми і силуети, яскраві образи, експерименти із матеріалами, технологіями і конструкціями.

2. Промислові базові колекції, які відпрацьовують концепцію асортименту для впровадження на промисловий ринок. Такі колекції демонструються на ярмарках моди для представників торгівлі. Для промислових колекцій характерні м'які форми, вже апробовані рішення. Модні тенденції втілюються в певних структурах матеріалів та кольоровій гамі.

3. Творчі авторські колекції відображають потенційні творчі можливості художника-модельєра. Авторськими є колекції високої моди і колекції прет-а-порте, створені як для індивідуального клієнта, так і для масового споживача. Авторські колекції демонструються на міжнародних виставках і ярмарках, на презентаціях, тощо.

4. Спеціальні колекції (колекції спеціального та відомчого одягу, наприклад, шкілької форми).

Всі перелічені типи колекцій можна диференціювати за наступними ознаками: асортиментом; сезонністю; віковою категорією; за конкретним призначенням.

Крім того, колекції підрозділяються в залежності від того, кому вони призначені, на наступні групи:

- "індивідуальний гардероб" (моделі призначені для індивідуального клієнта);

- масові (для масового виробництва або для певного типу споживачів);

- групові (розроблені для визначеної кількості моделей) -

- колекції форменого та фірмового одягу, колекції для представників та делегацій.

Як будь-який інший об'єкт промислового дизайну, промислова колекція одягу створюється у певній послідовності.

Перший етап створення колекції включає в себе вивчення динаміки прибутків населення та виявлення типологічних особливостей споживачів (стать, вік, ступінь активності у моді тощо). На другому етапі розробки промислової колекції виконується реалізація результатів досліджень, яка полягає визначенні типів формоутворення одягу. Третій етап - це випробовування створених форм одягу на контрольній групі споживачів. Четвертим етапом є створення реклами нової колекції, тобто розробка рекламних образів, плакатів тощо.

Процес створення художнього образу.

Художній образ - це відображення дійсності у мистецтві з точки зору певного естетичного ідеалу. Іншими словами художній образ в проектуванні одягу - це гармонійне поєднання образу людини і костюма в певному середовищі.

Процес створення художнього образу можна розділити на два етапи:

1. Виникнення образної ідеї в руслі поставленої проектної задачі. Образна ідея втілюється у вигляді форм, ліній, кольору, фактури матеріалів.

2. Створення цілісного художнього образа людини в костюмі.

Творчими джерелами при проектуванні одягу можуть бути будь-які явища природи, події у суспільстві, предмети оточуючої дійсності, під впливом яких у дизайнера виникає певна ідея, яка конкретно або узагальнено втілюється у художній образ. Образ ідеї трансформується в форму, яка повинна відповідати задуму. Вміння абстрагуватися від другорядних властивостей об'єкта, узагальнювати та розвивати свою ідею у потрібному напрямку входить у вирішення конкретної композиційної задачі.

Вирішуючи поставлену задачу, необхідно вибрати засоби, які можуть найбільш повно і точно виразити ідею. Творчими джерелами в костюмі традиційно були історичний і національний костюма, ретромода, англійська класика, предмети декоративно-прикладного мистецтва, рослинний та тваринний світ. В наш час джерелом фантазії також можуть бути продукти цивілізації, урбанізм міст, комічні дослідження, інженерні ідеї, машинні форми, нові матеріали і технології, соціальні катаклізми у суспільстві.

При створенні костюму ще до початку роботи в уяві складається визначене і цілісне уявлення про його основні елементи і форми. На виникнення задуму впливає творча індивідуальність автора, його здатність і прагнення виявити те, що він вважає найбільш важливим і суттєвим, виразити у костюмі конкретні почуття, настрій, асоціації.

Основою для виникнення задуму створення колекції може стати девіз, який виражає призначення колекції, засоби погодження чи єдності форм, спільні принципи конструкції Творчий процес часто неможливо пояснити, однак його можна піддати деякому аналізу. Ідея виникає під впливом навколишнього світу, потім конкретно або узагальнено втілюється у художній образ, який в свою чергу трансформується у форму.

Шлях трансформації джерела творчості у форми одягу можна представити наступним чином. Якщо це предмет матеріального світу, то перш за все його потрібно вивчити, проаналізувати , виявити характерні риси. При цьому важливе значення має вигляд предмета, його пропорції, пластика ліній, колір і фактура, а також зв'язок з оточуючим середовищем.

Потім можна переходити до наступного етапу -- виконанню начерків з натури, відзначаючи найбільш характерні особливості форми, принципи її внутрішньої орнаментації, колористичне рішення. На основі цих замальовок виконується серія малюнків, де реальний образ джерела трансформується в більш умовний, узагальнений, стилізований.

Сама важка задача на етапі створення ескізу -- визначити, що в джерелі підлягає перетворенню і в чому суть цього перетворення. Іншими словами, потрібно знайти спосіб перетворення натуралістичної форми в декоративну. Дуже важливо на цьому етапі, зображуючи умовний образ, не втратити природності і жвавості образного першоджерела.

Послідовний ряд подальших замальовок на основі перших начерків поступово наближається до силуетів проектованих костюмів. Цікаво, що образне джерело може дати одночасно кілька імпульсів і напрямків розвитку ідеї. Так, наприклад, форма квітки дає поштовх до розробки силуетної форми костюма, ліній внутрішнього членування, прийомів декоративного оформлення, кольорового, фактурного рішення і т.д. Так на рис. 2 показані етапи трансформації природної форми -- акваріумної декоративної рибки -- у сучасний побутовий костюм.

3. Характеристика перспективного напрямку моди

Мода, в широкому розумінні, - існуючі в певний період загальновизнані на даному етапі відношення до зовнішніх форм культури (стиль, життя, поведінка, одяг).

Причини зміни моди різноманітні. Це і прагнення людей до оновлення, зростання їх естетичних вимог, науковий прогрес, історичні події, вимоги торгівлі.

Сучасна мода приділяє велику увагу до одягу жінки. Тому в теперешній час випускається дуже багато колекцій від провідних дизайнерів, журнали мод та бутіки з гарним одягом. Розглянувши останні журнали мод, а саме «Бурда» та «Ательє» слід відмітити прямий силует та асимеирію. Це надає жінці загадковості та елегантності. Куртки невиликої довжини дають можливість сучасній молоді виглядати модно та екстравагантно. Також в даному сезоні є модним сучасні види оздоблення, які надають виробам об'ємності та неповторності.

Щодо кольору, кольори модні різні, але мода приділяє велику увагу однотонним тканинам. В даному сезоні осінь-весна 2009 модними є такі кольори - зелений, фіолетовий, синій, жовтий та червоний.

Вивчичши сучасний напрямок моди, слід дати загальну характеристику асортименту одягу, що проектується. Куртка жіноча повсякденного призначення для жінок молодшої вікової групи. Довжина куртки до лінії стегон. Пілочка та спинка складається з центральної частини, бічних, рельєфи фігурні, склади, защіпи, кокетки. Застібка - на тасьму-блискавку та на петлі і гудзики або потайна. Комір відкладний, стійка, апаш. Рукав вшивний двошовний, довжиною до лінії запясття. А також велику увагу приділяють поясам, які прикрашають виріб та підкреслюють фігуру споживача.

2. Промислові базові колекції, які відпрацьовують концепцію асортименту для впровадження на промисловий ринок. Такі колекції демонструються на ярмарках моди для представників торгівлі. Для промислових колекцій характерні м'які форми, вже апробовані рішення. Модні тенденції втілюються в певних структурах матеріалів та кольоровій гамі.

3. Творчі авторські колекції відображають потенційні творчі можливості художника-модельєра. Авторськими є колекції високої моди і колекції прет-а-порте, створені як для індивідуального клієнта, так і для масового споживача. Авторські колекції демонструються на міжнародних виставках і ярмарках, на презентаціях, тощо.

4. Спеціальні колекції (колекції спеціального та відомчого одягу, наприклад, шкілької форми).

Всі перелічені типи колекцій можна диференціювати за наступними ознаками: асортиментом; сезонністю; віковою категорією; за конкретним призначенням.

Крім того, колекції підрозділяються в залежності від того, кому вони призначені, на наступні групи:

- "індивідуальний гардероб" (моделі призначені для індивідуального клієнта);

- масові (для масового виробництва або для певного типу споживачів);

- групові (розроблені для визначеної кількості моделей) -

- колекції форменого та фірмового одягу, колекції для представників та делегацій.

Як будь-який інший об'єкт промислового дизайну, промислова колекція одягу створюється у певній послідовності.

Перший етап створення колекції включає в себе вивчення динаміки прибутків населення та виявлення типологічних особливостей споживачів (стать, вік, ступінь активності у моді тощо). На другому етапі розробки промислової колекції виконується реалізація результатів досліджень, яка полягає визначенні типів формоутворення одягу. Третій етап - це випробовування створених форм одягу на контрольній групі споживачів. Четвертим етапом є створення реклами нової колекції, тобто розробка рекламних образів, плакатів тощо.

3. Процес створення художнього образу.

Художній образ - це відображення дійсності у мистецтві з точки зору певного естетичного ідеалу. Іншими словами художній образ в проектуванні одягу - це гармонійне поєднання образу людини і костюма в певному середовищі.

Процес створення художнього образу можна розділити на два етапи:

1. Виникнення образної ідеї в руслі поставленої проектної задачі. Образна ідея втілюється у вигляді форм, ліній, кольору, фактури матеріалів.

2. Створення цілісного художнього образа людини в костюмі.

Творчими джерелами при проектуванні одягу можуть бути будь-які явища природи, події у суспільстві, предмети оточуючої дійсності, під впливом яких у дизайнера виникає певна ідея, яка конкретно або узагальнено втілюється у художній образ. Образ ідеї трансформується в форму, яка повинна відповідати задуму. Вміння абстрагуватися від другорядних властивостей об'єкта, узагальнювати та розвивати свою ідею у потрібному напрямку входить у вирішення конкретної композиційної задачі.

Вирішуючи поставлену задачу, необхідно вибрати засоби, які можуть найбільш повно і точно виразити ідею. Творчими джерелами в костюмі традиційно були історичний і національний костюма, ретромода, англійська класика, предмети декоративно-прикладного мистецтва, рослинний та тваринний світ. В наш час джерелом фантазії також можуть бути продукти цивілізації, урбанізм міст, комічні дослідження, інженерні ідеї, машинні форми, нові матеріали і технології, соціальні катаклізми у суспільстві.

При створенні костюму ще до початку роботи в уяві складається визначене і цілісне уявлення про його основні елементи і форми. На виникнення задуму впливає творча індивідуальність автора, його здатність і прагнення виявити те, що він вважає найбільш важливим і суттєвим, виразити у костюмі конкретні почуття, настрій, асоціації.

Основою для виникнення задуму створення колекції може стати девіз, який виражає призначення колекції, засоби погодження чи єдності форм, спільні принципи конструкції Творчий процес часто неможливо пояснити, однак його можна піддати деякому аналізу. Ідея виникає під впливом навколишнього світу, потім конкретно або узагальнено втілюється у художній образ, який в свою чергу трансформується у форму.

Шлях трансформації джерела творчості у форми одягу можна представити наступним чином. Якщо це предмет матеріального світу, то перш за все його потрібно вивчити, проаналізувати , виявити характерні риси. При цьому важливе значення має вигляд предмета, його пропорції, пластика ліній, колір і фактура, а також зв'язок з оточуючим середовищем.

Потім можна переходити до наступного етапу -- виконанню начерків з натури, відзначаючи найбільш характерні особливості форми, принципи її внутрішньої орнаментації, колористичне рішення. На основі цих замальовок виконується серія малюнків, де реальний образ джерела трансформується в більш умовний, узагальнений, стилізований.

Сама важка задача на етапі створення ескізу -- визначити, що в джерелі підлягає перетворенню і в чому суть цього перетворення. Іншими словами, потрібно знайти спосіб перетворення натуралістичної форми в декоративну. Дуже важливо на цьому етапі, зображуючи умовний образ, не втратити природності і жвавості образного першоджерела.

Послідовний ряд подальших замальовок на основі перших начерків поступово наближається до силуетів проектованих костюмів. Цікаво, що образне джерело може дати одночасно кілька імпульсів і напрямків розвитку ідеї. Так, наприклад, форма квітки дає поштовх до розробки силуетної форми костюма, ліній внутрішнього членування, прийомів декоративного оформлення, кольорового, фактурного рішення і т.д. Так на рис. 2 показані етапи трансформації природної форми -- акваріумної декоративної рибки -- у сучасний побутовий костюм.

Підкладка поліпшує зовнішній вид виробу, забезпечує добру його посадку на фігурі, надає виробу більш високу зносотійкість та кращі експлуатаційні якості. Для виготовлення даного виробу запропонована напівшовкова підкладкова тканина, яка виготовлена саржевим переплетенням з віскозних ниток лінійної щільності 13,3 текс в основі та бавовняної пряжі лінійної щільності 15,4 текс в утоку, поверхнева щільність 110 г/м2. Це міцні, зносостійкй гладкофарбовані тканини.

Також необхідно підібрати прокладкову тканину для надання необхідної форми та жорсткості окремим деталям швейного виробу та для зберігання її в процесах експлуатації одягу. За основними структурними показниками та технологічними властивостями вони повинні відповідати матеріалам верху. Враховуючи всі властивості тканини верху, обрано флізелін артикул 915512 - це меланжеві полотна з суміші віскозного волокна з капроновим. Шириною 130 см, поверхневою щільністю 95 г/м2 , товщиною 0,5 мм.

Швейні нитки - це основний вид матеріалу для з'єднання деталей швейних виробів. Крім того, нитки можуть використовуватися і як оздоблювальний матеріал. Для зберігання зовнішнього виду та якості виробів необхідно, щоб нитки за показниками міцності, розтяжності, усалди відповідали властивостям основного матеріалу. Пропонується використовувати синтетичні швейні нитки - лавсанові комплексні нитки торгового номеру 33Л (11,1 текс ? 3), дані нитки теплостійкі, безусадочні, еластичні.

Гудзики використовують для застібання та оздоблення виробу. Асортимент гудзиків дуже різноманітний. Для виготовлення куртки обрано пластмасові гудзики круглої форми, діаметром 22 мм, за способом прикріплювання - з напівтаємним вушком.

4. Характеристика образного вирішення та розробка моделей-ідей колеції

Творчий процес - це надзвичайно складне, часто непоясниме явище, але його можна підвергнути деякому аналізу. В дизайні важливо прослідкувати, як проходить придумування, фантазування не взагалі, а на задану тему, і яким чином досягається результат.

В даному курсовому проекті розробляється моделі жіночих курток для жінок молодшої вікової у художній системі «колекція» під девізом «Просто і комфортно» джерелом якої є Європейский костюм 60-70рр.

Якщо озирнутись на моду десятиліття від 1965 до 1975 років, то із здивуванням відмічаємо що це було „время” неперервних змін стилів, час коли модельєри не мали змоги дозволити собі відпочити. Говорять про хаотичний розвиток моди цих років. Мода змушена була реагувати на суттєво інший погляд жінки на одяг. До половини шестидесятих років жінки прагнули подобатись і мода їм у цьому плані йшла на зустріч. Однак молоді жінки стали відмовлятись від одноманітності модного диктату, вони хотіли своїм одягом шокувати, самі прагнули вибором одягу відображати в ньому свою особистість. Молоде покоління зовсім відмовилось від моди паризьких ательє, які призначенні для зрілих, грошовитих, елегантних жінок складаючи велику частину її клієнтури. Французька швейна промисловість стала орієнтуватись на молодь, так як статистика стверджувала, що молодь скупляє більше предметів одягу, ніж всі інші зростаючі категорії разом. Незабаром на таке положення зреагували паризькі модельєри ф створили новий тип „жінки - дитини” ( baby - look ). Серед них самими видними були Андре Курреж, П'єр Карден, Эмануел Унгаро, Луї Феро, в Англії Мері Кент.

Моду другої половини шестидесятих років створювали модельєри по своїй професії архітектори та графіки; їхні ескізи та розуміння одягу нагадують архітектурні рішення.

Самий крупний модельєр нової моди був Андре Курреж. Він одинадцять років працював у Балансіачі і в нього він навчився кроїти і шити. В своїх роботах він не приховував архітектора. В 1967 році він вирішив розробити копію із своєї колекції в колекції з назвою „мода майбутнього” ( Couture Future ). Критики того часу стверджували, що всі інші модельєри у порівняні з Куррежом далеко не сучасні. Своїми ідеями йому ближче всіх був П'єр Карден. Він розробив ескізи моди насамперед для чоловіків. Його піджак без лацканів від 1961 року, у доповненні з брюками в матросному стилі внизу розширені, історія оцінює як перша принципова зміна, внесена в чоловічу моду після французької революції.

Перше місце на англійській модній арені в 1965-1975 роках займала Мері Куант. Вона закінчила художнє училище для ювелірів, але ще в кінці 50-х років вона займалася виключно моделюванням одягу. Свої моделі продавала у невеликому бутіку, за вітриною якого їх під цікавим спостереженням бажаючих також шила. Її роботи задовольняли гучне покоління битників. Вона не була задоволена тим, що її моделі приймала саме та група молоді, зате збут великий.

Роботи видатних модельєрів Емануеля Унгаро та Луї Ферроа були ближче Куррежу. Ів Сен Лоран який був наймолодший, був близький до Кардена. Ів Сен Лоран народився в Алжирі в сім'ї французьких батьків, після закінчення школи в Парижі працював у Діора його асистентом. Після смерті Діора в 1957 році молодий Сен Лоран керував діорівським ательє моди. Під час війни в Алжирі в його відсутності обов'язки керівника у Діора взяв на себе Марк Боан. Він мав великий успіх, що Сен Лорана назад вже до Діора не прийняли. Ів Сен Лоран вирішив відкрити своє ательє мод. Одразу ж його перша колекція в 1962 році користувалася виключно успіхом. Лоран віддавав перевагу класичній формі та елегантності в дусі своїх примірників, Коко Шанель та Балансіагі.

„Мені хотілось, щоб у молоді була своя особиста мода... Мода цілком в дусі двадцятого століття...” Так говорила Мері Куант, одним рухом ножиць змінила стиль життя, звички і поведінка цілого покоління. Дівчина-підліток в міні - спідниці, в облягаю чому светрі та з геометричною стрижкою - ось образ 60-х років.

„Нова мода” Мері Куант - це дуже короткі сукні і пальто, геометричні малюнки і плоске взуття - було розраховано тільки на молодих і струнких в кінці 60-х років всі жінки одягались подібним чином. Молодість стала культом (рис.4).

Андре Курреж на при кінці 60-х років ( Париж ) також піддався духу експерименту та нової моди. Андре Курреж за своїм принципом роботи з клієнтами належить до високої моди. На його моделі здійснювали вагомий вплив на формування стилю епохи - на моду вулиці. Курреж включив в повноцінний жіночий костюм вузькі прямі брюки в поєднанні з коротким жакетом чи пальто геометричних форм і взуття на плоскій підошві.

Андре Курреж в своїх роботах не приховав архітектора. З матеріалів він віддавав перевагу габардину, малюнок для своїх коротких міні подібних суконь, довжина яких залежала від довжини кінчиків пальців на руці, вибирав найчастіше полоску чи клітинку нагадуючи віконні рамки. Його улюбленим поєднанням кольорів були білий і чорний. Першим створив в своїй колекції відомий в 1965 році одяг жінки космічного віку, використовуючи пластмасові матеріали яскравих кольорів.

Вся увага була зосереджена на новому силуеті та співвідношення об'єму завдяки білому кольорі. Іноді додавались декілька кольорових акцентів ( найчастіше яскраво-оранжевий колір ).Він впровадив в моду біле в'язане тріко, білі сукні, юпки та жакети, які слід носити з відповідними аксесуарами - білі перчатки, капелюхи, та великими непрозорими білими очками з проріззю для очей. Одяг та аксесуари стилі Куррежа були настільки популярними, що з'явилася колосальна кількість підробок низької якості. Тому Курреж працював виключно з постійними клієнтами та для невеликих фабрик.

Андре Курреж першим показав світу моду майбутнього. Мало того, що він ще в 1961 році ввів міні-юпки в арсенал „від кутюр”, в 1964 році створив „стиль космічного віку”, означаючий розрив зі всіма традиціями. Його манекенниці виходили на подіум швидким кроком в білих чоботах без каблука, в білосніжних та сріблястих костюмах старого геометричного покрою. Вони здавалися створіннями іншої галактики, які щойно прилетіли на землю з космосу. П'єр Карден, також зачарований футуристичними ідеями, створював костюми, які ніби призначенні для роботів і підкреслений геометричний крій, випуклість і впадини. Візерунки та вирізи на його коротких прямих сукнях відтворювали таке враження ніби їх створили за допомогою циркуля і лінійки, під сукні одягали чорні водолази. Як і Курреж він також полюбляв строгий чорно-білий рисунок, але також застосовував звичайні кольорові співвідношення.

Починаючи з 60-х років дизайнери розробляли ідеї футуристичної моди (тобто мода майбутнього ), одночасно в пошуках нових форм вони звертались і до традиційних культур різних народів. В середині 70-х років знов популярний етнічний стиль, що ввібрав в себе різноманітність світу. Етнічний стиль пережив декілька хвиль впливу. В 1966 - 68 році пройшла перша - індійська: в моді були жакети в стилі Hepy; але широку світову популярність мали в 1966 - 68 роках після того як американський президент Ніксон віддав Китай, настала черга захоплення китайськими мотивами.

Створено нових конструкцій 60-х - 70-х років сприяло „омолодження” моди. Ще важливим фактором було освоєння космосу, яке обіцяло безпосереднє майбутнє після безпосереднього розвитку, яке носило безмежні перспективи в слід за безмежним розвитком. Вже в 1960 році космос відвідала перша людина і це вплинуло на нову епоху, яка змінила і наш одяг.

Детально вивчивши джерело творчості, а саме - Європейський костюм 60-70рр. слід виділити основні моменти. Для трансформації джерела творчості та втілення історичного костюма взято кольорова гама та конструктивно-декоративне вирішення костюма.

Трансформація джерела творчості виконана втри етапи - на першому етапі здійснена зарисовка мотива джерела творчості, а саме історичного костюма.

На другому етапі трансформації джерела творчості є розробка фор-ескізів - малюнків зовнішньої форми моделі з приблизним зображенням її основних ознак.

Останнім, третім, етапом роботи є розробка творчих ескізів 10 моделей-ідей колекції з детальним проробленням та зображенням не тільки загальної форми виробів, яле й окремих його елементів. Моделі-ідеї розроблені у двох напрямках: перши - декоративно-конструктивне вирішення форми; другий - кольорове вирішення. Моделі ідеї представлені у додатку.

5. Характеристика композиційних елементів моделей-ідей колекції

Аналіз моделей-ідей колекції:

Геометричний вид форми в цілому і її частин - кожний вид форми визначається трьома характеристиками: степеню об'ємності, контурами форми в цілому і її частин та її поверхнею. Степінь об'ємності залежить від співвідношення вимірів форми по трьом координатам простору, в формах одягу вона має границі в границях можливості фігури людини, як опори для одягу. Степень об'ємності данної колекції відноситься до проміжної по об'єму між лінійними та об'ємними формами.

Загальна форма та силует одягу самі по собі виражають художній задум. Так вони одночасно служать основою різних декоративних рішень. Поверхня форми одягу складається з прямолінійних площин, а також ломаних - складки, плісе, рюши, волани. Поєднання цих поверхонь форми сприяє посиленню виразності загальної форми та силуету одягу.

Силуетом називається площинне однотонне або контурне зображення якого-небудь предмета. Разом з тим силует дає чітке уявлення про об'ємність одягу, оскільки він явліється проекцією об'ємної форми. Зовнішні окреслення, контур силуета одягу створюють лінії. Завдяки лініям в силуеті одягу можуть бути розкриті задуми простоти та лаконічності, строгості та стриманності, жіночності та м'якості, динаміки та екстревагантності. Лінії надають силуету виразності, визначають пропорції, сприяють розкриттю задуму композиції, виражають напрямок моди. Проаналізувавши моделі-ідеї слід сказати, що вони створені напівприлеглого силуету.

Конструктивні лінії. Любу форму створюють засобами ліній, які створені швами. Лінії ці умовно можна поділіти на основні конструктивні та конструктивно-декоративні. Основні конструктивні лінії в колекції є - плечові шви, бічні шви, шви по лінії талії, шви вшивання рукавів, виточки.

Конструктивно-декоративні лінії. Оскільки одяг повинен відповідати не лише утилітарним, але і естетичним вимогам, композицію її вирішують засобами як конструктивних, так і конструктивних-декоративних ліній, які несуть подвійне навантаження. В проектованій колекції використано горизонтальні, вертикальні, діагональні та плавні криві. Конструктивність всіх цих ліній заключається в тому, що вони доповнюють конструктивну побудову всередині самої форми, замінюючи виточки. Декоративність їх в тому, що вони збагачують форму, беручи участь у вирішені фасону.

Декоративні лінії є вирішуючими при розробці фасону. В даній колекції до них відносяться : бейки, вишивка, кружево, манжети, кишені, пояса, коміри.

Величина форми і її частин. Цей елемент виражає співвідношення одягу з фігурою людини, а також окремих форм одягу між собою. Від величини форми залежить степінь об'ємності, зорова легкість форми одягу. В моделюванні одягу проектовоної колекціїї, в роботі над композицією використоно ефкт противопоставлень великих та малих величин. (гудзики, кишені).

Маса форми. Маса - це зорова вагома кількість форми одягу в цілому і її складових частин: ширина плечей, обхвати грудей, талії та стегон, розміри рукавів, комірів. Всі перераховані елементи форми взаємопов'язані; змінт показників одного елемента форми впливає на зміни показників інших елементів. Дані вироби колекції мають мінімальну масу.

Колір, малюнок та фактура матеріалу. Ці елементи форми мають суттєвий вплив на зовнішній вид форми одягу і її виразності. Колір володіє властивістю зорово збільшувати та зменшувати форму одягу, надавати формі легкості або тяжкості, заспокоювати людину. Для створення колекції застосовуються різна кольорова гама - червоний, сірий, фіолетовий, зелений, жовтий. Матеріал, який оформлений малюнком, має різне заповнення поверхні, від цього залежить величина і маса форми одягу, який виготовлений з цього матеріалу. Малюнок на матеріалі розташований щільно, що зменшує величину і масу одягу. Фактура матеріала має велике значення для виявлення степеня об'ємності і маси одягу. Фактура тканини, яка застосовується для колекції жіночих курток під девізом «Просто і комфортно» - гладкі з мало вираженою рельєфністю, що зорово зменшує об'єм, надає легкість одягу.

6. Характеристика композиційних засобів зв'язку моделей-ідей колекції

Композиція визначає загальні закономірності побудови форми в дизайні одягу. Метою композиції є отримання утилітарної форми речей, які мають функціональну, конструктивну та естетичну цінність. Композиційний пошук основан на використанні для вирішення проектної задачи визначених прийомів:

контраст, нюанс, тотожність;

масштаб, масштабність;

симетрія, асиметрія;

статика, динаміка;

ритм і метричні порядки;

пропорції.

Головним принципом композиції: єднітсь змісту і форми, цілісність структури. Композиційні прийоми використовуються для розширення проектного пошуку та досягнення оптимального та цікавого результата.

Контраст - різька різниця форми, розмірів, пластики, кольору, фактур. Контраст в моделювання дуже важливий, оскільки він створює найбіль виразну форму в цілому, підкреслює різницю характеристик та надає динамічність загальній формі костюма. Отже в даній колекції жіночих курток прослідковується контраст в кольорі, пластики та розмірів деталей виробів.

Нюанс - незначна різниця характеристик з елементами подобія. Нюансні відносини достатньо часто зустрічаються в моделюванні одягу, так вони проглядаються в проктованій колекції: в конструктивних лініях, в деталях, у фактурі. При використанні нюанса незначна різниця елементів характеристик чітко проглядається.

Тотожність - рівність характеристик форм, розмірів, пластики, кольору, фактур.

Масштабність - співрозмірність форми костюма і її елементів фігурі людини. З масштабністю пов'язані стійкість та рівновага форми. Іншими словами, масштабність - це контраст форм, не доведених до абсурда. Всі форми, які складають косюм, повинні підчинятися пропорціям реальної людської фігури. Масштабність в колекції - 1/3.

Масштаб - відносна величина предмета.

Симетрія - однаковість розташування елементів відносно точки, осі або площини. Симетрія деталей крою передбачена в моделях-ідей.

Асиметрія - розташування елементів при відсутності точки, осі або площини симетрії. Асиметрія надає формі різну степінь динаміки. Асиметрія не передбачена в моделях-ідей.

Статика - стійкість положення форми у пространстві. Статика характеризується рівновагою частин форми. Як правило, пальто з вертикальною віссю симетрії статичен, а отже всі моделі які мають симетрію будуть статично врівноважені.

Динаміка - ністійкість положення форми у просторі з елементами руху всередині форми при загальній статичності форми; за формою внаслідок асиметричності форми; за формою в результаті виходу у простір деталей пальто, а також поєднання внутрішньої та зовнішньої динаміки з рухом самої фігури людини.

Таким чином, динаміку не мають всі моделі, які мають асиметрію крою.

Пропорції - розмірні співвідношення елементів форми. Пропорційні співвідношення - це співрозмірність елементів, єдність частин та цілого. В моделюванні одягу пропорції являються самим головним фактором. Пропорції в даному курсовому проекті для створення колекції жіночих курток використовуються прості - 3/8.

Отже, застосовано гармонічно пропорціональні відношення та засновані на неоднаковості пропорцій.

Ритм - чередування яких-небудь елементів, що виконується з визначеною послідовністю, частотою. Ознакою ритму є повтореність елементів форми та інтервалів між ними на площині або у просторі. Повторення елементів, мотивів, форм найбільш часто використовується двох типів: проста (статична або метрична) і складна (динамічна). Отже, у всіх виробах, які розроблені з елементами оздоблення, проглядається динамічний ритмічний ряд строчок.

Ритми можуть бути різного виду: променеві, радіальні, спиральні, зустрічної нгаправленості. На ритмі побудовано:

оздоблення строчками;

застібка на гудзики, пояс.

Створені моделі-ідеї відповідають головним принципам побудови

єдність змісту і форми;

цілістність структури;

наявність композиційного центру;

співрозмірність окремих частин між собою та цілим.

Охарактеризувавши композиційні засоби зв'язку моделей-ідей колекції жіночих курток для жінок молодшої вікової групи під девізом «Просто і комфортно», слід зробити висновок, що моделі володіють гармонійністю композиційної побудови, а отже можна над ними далі працювати та створювати колекцію.

7. Формування колекції та опис зовнішнього вигляду моделей

Використовувавши дані в розділі 6 необхідно виділити, з переліку можливих засобів об'єднання моделей у колекцію, самі основні, на основі яких буде створена майбутня колекція моделей жіночих курток під девізом «Просто і комфортно»:

контраст (довжини, кольору, членування);

ритм (оздоблення, строчок, застібки, лінії);

тотожність (довжина, комір).

Керуючись вище сказаними засобами із 10 моделей-ідей обрано 5 та сформовано з них колекцію з моделей.

Композиційним центром виділено модель 7, оскільки вона володіє більшою масою, насиченістю оздоблюючих елементів, включає в себе як горизонтальне членування, так і вертикальне.

Ескізний проект колекції представлено в графічній частині курсового проекту на аркуші 1.

Опис зовнішнього вигляду моделей колекції:

Модель 1 - куртка жіноча для жінок молодшої вікової групи для повсякденного призначення з курткової тканини. Куртка напівприлеглого силуету довжиною нижче лінії талії, застібка однобортова на гудзики. Спинка складається з центральних частин, які з'єднані середнім швом. На спинці розташовані плечові та тальові виточки. Пілочка складається з центральних частин на яких розташовані тальові виточки. Рукав вшивний одношовний довжиною ?, по низу пришивна манжета, до низу рукав прямий. Комір відкладний. Куртка на синтетичній підкладці пришивною по лінії низу.

Модель 2 - куртка жіноча для жінок молодшої вікової групи для повсякденного призначення з курткової тканини. Куртка напівприлеглого силуету довжиною нижче лінії талії, застібка двобортова на гудзики.

Спинка складається з центральних частин, які з'єднані середнім швом. На спинці розташовані плечові та тальові виточки. Пілочка складається з центральних частин на яких розташовані тальові виточки. Рукав вшивний одношовний довжиною до лінії зап'ястку, по низу пришивна манжета, до низу рукав прямий. Комір-стійка. Куртка на синтетичній підкладці пришивною по лінії низу.

Модель 3 - куртка жіноча для жінок молодшої вікової групи для повсякденного призначення з курткової тканини. Куртка напівприлеглого силуету довжиною нижче лінії талії, застібка центральна на тасьму-блискавку. Спинка складається з центральної та двох бічних частин, які поєднані рельєфами. Пілочка складається з центральних та бічних частин, рельєфи мають початок від плечового шва та прямують до низу виробу. На пілочці розташовані прорізні кишені з листочкою з вшивними кінцями. Рукав вшивний двошовний довжиною до лінії зап'ястку. Комір-стійка. Куртка на синтетичній підкладці пришивною по лінії низу.

Модель 4 - куртка жіноча для жінок молодшої вікової групи для повсякденного призначення з курткової тканини. Куртка напівприлеглого силуету довжиною нижче лінії талії, застібка центральна на тасьму-блискавку. Спинка складається з центральної та двох бічних частин, які поєднані рельєфами. Пілочка складається з центральних та бічних частин, рельєфи мають початок від плечового шва та прямують до низу виробу. На пілочці розташовані кишені в шві рельєфа. Рукав вшивний двошовний довжиною до лінії зап'ястку. Комір відкладний. Куртка на синтетичній підкладці пришивною по лінії низу.

Модель 5 - куртка жіноча для жінок молодшої вікової групи для повсякденного призначення з курткової тканини. Куртка напівприлеглого силуету довжиною нижче лінії талії, застібка центральна на три гудзика. Спинка складається з центральної та двох бічних частин, які поєднані рельєфами. Пілочка складається з центральних та бічних частин, рельєфи мають початок від плечового шва та прямують до низу виробу. На пілочці

розташовані кишені в шві рельєфа. Рукав вшивний двошовний довжиною до лінії зап'ястку. Комір відкладний. Куртка на синтетичній підкладці пришивною по лінії низу. По коміру та рельєфам пілочки оздоблення у вигляді кружева.

8. Практична реалізація творчого задуму

Заключним етапом процесу художнього проектування колекції одягу є превірка можливості реалізації творчого задуму у вигляді модельних конструкцій виробів. З цією метою виконано побудову креслення базової основи конструкції центральної моделі колекції та виконано її технічне моделювання - графічна частина аркуш 2.

Базова основа конструкції побудована по методиці ЄМКО РЕВ.

Відповідно до перспективного плану співробітництва при проведенні наукових та технічних досліджень у галузі швейної промисловості та культури одягу в період з 1976 по 1981 роки спеціалістами країн - членів РЕВ була проведена спеціальна наукова робота з теми «Розробка єдиної методики конструювання одягу на встановленн для країн - членів РЕВ типові фігури». У результаті цієї роботи була розроблена та перевірена у виробничих умовах Єдина методика конструювання одягу - ЄМКО РЕВ. У основу методики був закладений єдиний метод побудови конструкції чоловічого, жіночого та дитячого одягу.

В ЄМКО РЕВ викладені теоретичні основи методів промислового конструювання одягу: класифікація конструкцій; система основних конструктивних відрізкіів та вихідні величини; система прибавок, припусків та допусків; основи конструкцій; система градації деталей одягу й уніфікація конструктивних елементів.

При розробці ЄМКО РЕВ були вибрані оптимальні рішення різних вузлів конструкцій з урахуванням узагальненого виробничого досвіду країн, які брали участь у її створенні.

У даній методиці прийнятий єдиний метод побудови конструкції одягу для всієї популяції чоловічого, жіночого та дитячого населення, а саме:

Єдина система розмірних ознак;

Єдина система та класифікація конструктивних прибавок;

Єдина структура формул та послідовність побудови конструкції одягу;

Єдині основи конструкцій та базові конструкції основних видів одягу;

Єдині принципи градації деталей одягу;

Єдині правила технічного креслення конструкцій одягу;

Єдина термінологія, символіка та цифрові позначення конструктивних точок та відрізків;

Єдина за змістом, оформленням та обсягом конструкторська документація.

ЄМКО РЕВ є універсальною методикою, тому передбачається використовувати її як вихідну базу для розробки одягу різного асортименту, різних видів, варіантів та покрою; з різних видів матеріалів; для масового та індивідуального виробництва; для розробки стандартів для КСЄ і методичної літератури для підготовки спеціалістів з конструювання одягу в різних навчальних закладах.

ЄМКО РЕВ є науково обгрунтованою методикою, тому що при її створенні були використані:

Результати антропометричних досліджень населкння країн Східної Європи;

Скульптурні еталони типових фігур і розгортки поверхонь манекенів;

Комплекс науково обгрунтованих величин конструктивних прибавок та технологічних припусків;

Розрахунково-аналітичний метод побудови конструкцій одягу;

Розрахункові формули першого виду, за допомогою яких величини основних конструктивних відрізків визначаються безпосередньо на основі використання відповідних розмірних ознак практично без застосування емпіричних формул, що дозволяє з найменшими витратами часу побудувати конструкцію одягу з доброю посадкою її на фігурі людини.

ЄМКО РЕВ є перспективною методикою, її впровадження у виробництво сприяло значному поліпшенню якості та конкурентоспроможності швейних виробів на світовому ринку.

Технічне моделювання було виконано застосовувавши моделювання першого та другого виду.

Окрім центральної моделі побудова базової основи та її моделювання виконано і на реште моделей у масштабі 1:4, що преставлено у додатку .

Отже, дана колекція жіночих курток для жінок молодшої вікової групи під девізом «Просто і комфортно» має можливість практичного реалізації творчого задуму в моделях.

Висновки

В даному курсовому проекті розроблено проектування одягу моделей жіночої куртки для жінок молодшої вікової групи у художній системі «колекція» під девізом «Просто і комфортно».

1. Розглянуто та проаналізовано перспектив розвитку швейної галузі України, який пов'язаний з проектуванням нових моделей одягу та розвитком моди.

2. Подана характеристика художніх систем одягу в залежності від особливостей їх проектування, вказано відмінні риси та особливості кожної з систем.

3. Обгрунтовані основні ознаки художньої системи «колекція», виканана порівняльна характеристика різних типів колекції та обрана для пректування в курсовому проекті промислова колекція одягу.

4. Проаналізований перспективний напрямок моди для жіночих курток на період осінь-весна 2011. розкрито перспективні тенденції моди стосовно форми і силуетів виробів, кольорової гами, малюнку та фактури матеріалів.

5. Відповідно до девізу обрано за джерело творчості - історичний європейський костюм та викокано трансформацію джерела творчості.

6. Виконана детальна характеристика композиційних елементів 10 моделей-ідей.

7. Керуючись засобами об'єднання моделей в колекцію обрано та сформована колекці з 5 моделей жіночих курток.

8. Перевірено можливості реалізації творчого задуму у вигляді модельних конструкцій виробу.

Размещено на Allbest.ru