Розрахунок реактора з лопатевою мішалкою

Будова та принцип дії реактора механічного перемішування з лопатевою мішалкою. Здійснення технологічного, теплового, конструктивного та енергетичного розрахунків обладнання. Характеристика процесу перемішування та приготування продукту (шампуню).

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.05.2011
Размер файла 1,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Пояснювальна записка: стор.____, рис.1, табл.1, літературних джерел 9.

Ключові слова: реактор, мішалка, перемішування, будова, принцип, баланс, розрахунок, монтаж, експлуатація, безпека, охорона.

Об'єкт розробки: реактор механічного перемішування з лопатевою мішалкою

Мета курсового проекту: провести аналіз, розглянути будову і принцип дії обраного обладнання, здійснити технологічний, тепловий, конструктивний та енергетичний розрахунки.

Охарактеризований процес перемішування та приготування продукту (шампуню). Описані будова та принцип дії реактору МЗС-316 із лопатевою мішалкою. Розглянуті способи і методи перемішування. Розраховані матеріальний і тепловий баланси процесу перемішування.

Виконані конструктивний, енергетичний розрахунки. Визначено основні розміри реактору з перемішуючим пристроєм. Описані основні положення у розділі охорони праці та безпеки експлуатації реактору для перемішування.

Зміст

  • 1. Вступ
  • 2. Аналіз конструкції обладнання
  • 2.1 Технічна характеристика
  • 2.2 Будова та принцип дії
  • 2.3 Технологічний розрахунок
  • 2.4 Тепловий розрахунок
  • 2.5 Конструктивний розрахунок
  • 2.6 Енергетичний розрахунок
  • 2.7 Монтаж і експлуатація мішалки
  • 2.7.1 Монтаж датчиків і регулюючих органів на об'єкті
  • 2.7.2 Експлуатація
  • 4. Список використаної літератури

1. Вступ

Косметика користується великим попитом у населення. Її продукція завдяки широкому використанню екстрактів цілющих рослин, ефірних олій, рафінованих жирних олій, вітамінів має неабиякі профілактично-лікувальні властивості і все більше зближується з фармацевтикою та медициною. Все більша частка її продукції реалізується через аптеки, кількість яких неймовірно зростає. Збуту продукції допомагає реклама на радіо, телебаченні, в метро, пресі, на бігбордах. Цьому ж сприяє швидке зростання кількості спеціалізованих магазинів, супермаркетів та гігамаркетів. Косметичний ринок нашої країни разом з ринками Росії, Білорусі, Польщі та Чехії стрімко зростає.

Серед засобів для миття косметико-гігієнічного призначення шампуні є поширеною й різноманітною за асортиментом категорією товарів. За останні 10-15 років шампуні зазнали істотної еволюції як у якісному, так і в функціональному відношенні. Значна увага до дерматологічної м'якості, естетичного оформлення та косметичних аспектів привела до певних змін у виборі поверхнево-активної основи, розширила набір кондиціонуючих та біологічно активних компонентів.

Шампунь (згідно з Державним стандартом України 2472-94 "Продукція парфумерно-косметична. Терміни та визначення") - косметичний засіб для очищення волосся, шкіри голови та догляду за ними. За консистенцією шампуні випускаються у формі рідини, гелю, крему або порошку. За складом шампуні можуть бути на основі синтетичних поверхнево-активних речовин, на основі мил або змішаній основі.

Косметичний ефект гігієнічних шампунів полягає в очищувальній, знежирювальній дії, направленій на поверхню волосся та шкіри голови; лікувально-профілактичні шампуні забезпечують усунення лупи, перешкоджають випадінню волосся, виявляють регенеруючий ефект за рахунок введення комплексу БАР, спеціальних добавок; декоративні шампуні забезпечують короткочасний відтінковий ефект.

На ефективність косметичних препаратів у великій мірі впливає застосоване залежно від конкретних обставин дисперсійне середовище і товарна форма препарату.

І наскільки відомо споживач часто вибирає косметику за зовнішнім виглядом, за консистенцією. Отже, процес змішування відіграє важливу роль.

Змішування - це механічний процес рівномірного розподілу частинок окремих компонентів у всьому об'ємі суміші під дією зовнішніх сил.

Устаткування для змішування - виконує ведучу роль в технологічних лініях виробництва шампуню шляхом змішування компонентів вихідної сировини. Процеси в цьому устаткуванні багато в чому визначають ефективність подальших процесів і формують якість готового продукту. Воно призначене дня отримання однорідних сумішей з двох або декількох компонентів, забезпечення однорідної консистенції при зберіганні, а також прискорення тепло - і масообміну в процесі виробництва продукції.

Змішування здійснюється стислим повітрям або парою; у резервуарі змішувача, що обертається; робочими органами, що швидко обертаються (лопаті, гвинти, ножі, шнеки); пропусканням маси під тиском через сопла і щілини; ультразвуком або гідродинамічним ефектом і ін.

Для змішувача конфігурацію і форму лопастей вибирають, враховуючи стан перемішуючої маси, її об'єм, товщину шару, продуктивність, співвідношення змішуваних компонентів, ступінь однорідності, спосіб завантаження і вигрузки продукту, вимоги технології.

Ефективність змішування оцінюють таким показником, як однорідність отриманої суміші, а для кількісної оцінки використовують коефіцієнт неоднорідності. Практично однорідною вважається суміш, в якій вміст компонентів в будь-якому її об'ємі не відрізняється від заданого змісту для всієї суміші.

реактор лопатева мішалка обладнання

На ефективність змішування впливають щільність початкових компонентів, гранулометричний склад (форма, розміри, дисперсійний розподіл по ступеню великої для неоднорідних компонентів) частинок компонентів суміші, вологість компонентів, стан поверхні частинок, сили тертя і адгезії поверхонь частинок і т.д.

Аналіз показує, що змішування умовно складається з трьох елементарних процесів:

конвективне змішування - переміщення груп частинок з одного об'єму суміші в іншій впровадженням і ковзанням шарів

дифузійне змішування - поступове переміщення частинок різних компонентів через знов утворені межі їх розділу;

сегрегація - зосередження близьких формою, масою і розмірами частинок в різних місцях змішувача.

Якщо розділити за часом змішування на три інтервали, то в першому переважає конвективне змішування, у другому - дифузійне, у третьому - сегрегація. Перші два процеси сприяють рівномірному розподілу частинок в суміші, останній перешкоджає цьому. Тому доцільно закінчувати процес в кінці другого інтервалу змішування.

Змішування продуктів здійснюється в змішувачах наступних типів: шнекових, лопатевих, барабанних, пневматичних (стислим повітрям) і комбінованих.

Перемішуючі апарати класифікуються:

— за призначенням:

для змішування, розчинення і т.д.;

— по розташуванню апарата:

вертикальні, горизонтальні, похилі, спеціальні;

— по характеру обробки робочого середовища:

змішування одночасне у всьому об'ємі, в частини об'єму і плівкове змішування;

— по характеру руху рідини в апараті:

радіальне, осьове, тангенціальне і змішане;

— за принципом дії:

механічні, пневматичні, ежекторні, циркуляційні і спеціальні;

— по відношенню до теплових процесів:

із стіночною поверхнею теплообміну, з погруженою поверхнею теплообміну і без використання теплових процесів.

2. Аналіз конструкції обладнання

2.1 Технічна характеристика

Реактор МЗС-316 призначений для змішування в'язких та рідких продуктів має наступні технічні характеристики:

Таблиця 1

Показник

Характеристика

Робоча ємкість, л

500

Поверхня нагріву, м2

2,2

Робочий тиск, МПа:

у паровій камері

0,3

в корпусі

0,07

Частота обертів мішалки, хв-1

70

Встановлена потужність, кВт

1,7

Габаритні розміри, мм

1300•1240•1960

Маса, кг

740

2.2 Будова та принцип дії

Мішалки лопатевого типу - це пристрої, що складаються з двох або більше лопастей прямокутного перетину, закріплених на вертикальному валу, що обертається.

Основні переваги лопатевих мішалок - простота пристрою і невисока вартість виготовлення. До недоліків мішалок цього типу слід віднести низьку насосну дію мішалки (слабкий осьовий потік), що не забезпечує достатньо повного перемішування у всьому об'ємі апарату. Унаслідок незначного осьового потоку лопатеві мішалки перемішують тільки ті шари рідини, які знаходяться в безпосередній близькості від лопастей мішалки. Розвиток турбулентності в об'ємі перемішуваної рідини відбувається поволі, циркуляція рідини невелика. Тому лопатеві мішалки застосовують для перемішування рідин, в'язкість яких не перевищує 103 мн. сек/м2. Ці мішалки непридатні для перемішування в протоці, наприклад в апаратах безперервної дії.

Рис.1

На рисунку 1 зображений реактор для перемішування МЗС-316.

Перемішування продукту здійснюється мішалкою 4, що складається з вертикального валу з укріпленими на ньому лопостями. У нижній частині корпусу 5 є два патрубки для спуску конденсату і вивантаження готового продукту.

Над реактором змонтований привід, що включає електродвигун 1 і редуктор 2. Для санітарної обробки верхньої частини є кришка 3.

2.3 Технологічний розрахунок

Визначимо продуктивність котла за формулою:

,

де W1 - вологість продукту, що завантажується, %;

W1 = 80%;

W2 - вологість кінцевого продукту, %;

W2 = 78%;

G - маса продукту, який завантажують, кг;

,

де - ступінь загрузки ( = 0,85);

V - об'єм апарата, м3; (V = 500 л = 0,5 м3);

- густина продукту, кг/м3; ( = 1412 кг/м3).

(кг);

- час завантаження, с; ( = 6000 с);

- час перебування продукту в апараті, с; ( = 11520 с);

- час розвантаження, с; ( = 9000 с).

Отже:

(кг/с).

Потрібну кількість складових частин шампуню визначають за рівнянням матеріального балансу:

де - кількість легкоплавких компонентів, що завантажуються в котел, кг;

- кількість тугоплавких компонентів, що завантажуються в котел, кг;

- кількість завантаженої в котел води, кг;

- кількість одержуваного продукту, кг.

Відношення компонентів А та Б в шампуні становить:

Баланс вологи для продукту складає:

,

де Wпр. - вологість шампуню (Wпр. = W1 = 80% = 0,8);

WА - вологість легкоплавких компонентів (WА = 33% = 0,33);

WБ - вологість тугоплавких компонентів (WБ = 10% = 0,1).

, кг,

,

2.4 Тепловий розрахунок

Площа поверхні нагріву котла визначається:

,

де - витрати корисного тепла в апараті, Дж;

- середній коефіцієнт теплопередачі, ;

( =200 );

;

Витрати корисного тепла на нагрів:

,

де - витрати корисного тепла на нагрів легкоплавких компонентів, Дж;

,

де - питома теплоємкість легкоплавкого компонента, ; СА = 2031 ; ТкА, ТпА - кінцева та початкова температура легкоплавкого компонента, К, ТкА = 313,15 К; ТнА = 289,15 К.

Тоді:

Дж;

- витрати корисного тепла на нагрів тугоплавких компонентів, Дж;

,

де СБ - питома теплоємкість тугоплавкого компонента, ; СБ = 1181 ; ТкБ, ТпБ - кінцева та початкова температура тугоплавкого компонента, К; ТкБ = 313,15 К; ТпБ = 289,15 К.

Тоді:

Дж.

- витрати корисного тепла на нагрів води, Дж;

,

де Своди - питома теплоємкість води, Дж/;

Своди = 4190 ;

Ткв, Тпв - кінцева та початкова температура води, К;

Ткв = 313,15 К;

Тпв = 291,15 К.

Тоді:

Дж.

Отже:

Дж.

Витрати корисного тепла на розчинення:

,

де qк - схована теплота кристалізації 1 кг продукту, Дж/кг

qк = 4190 Дж/кг;

Дж; Отже:

Дж.

Середня різниця температур теплоносія і середовища, що сприймає тепло:

,

де Т1 - початкова температура теплоносія, ;

1 = 20);

Т2 - кінцева температура теплоносія, ;

2= 50);

Т/1 - початкова температура продукту,;

/1 = 18);

Т/2 - кінцева температура продукту,;

/2 = 45),

.

Отримали площу поверхні нагріву котла:

м2.

Витрати гарячої води на один цикл:

,

де - загальні витрати тепла на 1 цикл, Дж;

.

і1 - ентальпія гарячої води при температурі 37;

1 = 1770000 Дж/кг);

і2 - ентальпія гарячої води при температурі 16

2 = 694000 Дж/кг).

Витрати тепла в навколишнє середовище через стінки апарату:

,

де F - площа поверхні нагріву котла, м2; (F = 5,9 м2);

- коефіцієнт теплопровідності, Вт/ м2•К;

(= 11,04 Вт/ м2•К);

Тст. - температура стінки, ; (Тст. = 37);

Тпов. - температура повітря, ; (Тпов. = 16).

Отже:

Вт = 1277,94 Дж

Загальні витрати складають:

Дж,

кг/с.

2.5 Конструктивний розрахунок

Визначимо радіус півсфери котла з відомої площі поверхні нагрівання:

,

де - площа поверхні нагріву котла, м2;

м.

Визначимо висоту циліндричної частини апарату:

де - площа циліндричної частини апарату, м2;

,

- площа зовнішньої поверхні апарату, м2;

( = 8,3 м2);

- площа поверхні нагрівання котла, м2;

(= 5,9 м2);

, м2,м

Розрахуємо рівень рідини в стані спокою:

,

де V - об'єм рідини, м3;

,

Rап. - радіус апарата, м; (Rап. = 0,97 м);

.

Гранична кутова швидкість обертання лопастей, при якій рідина не буде випліскуватися за край ємкості:

(рад/с),

Гранична кутова швидкість обертання лопатей, при якій буде виконуватися умова не оголення дна апарата:

рад/с,

Вибираємо = 0,7 рад/с.

Визначимо максимальну висоту рідини в апараті:

Тоді висота апарату дорівнює:

,

де К - запас висоти, м;

(К = 0,3 м);

- висота утвореної піни, м;

(= 0,6 м)

.

Визначимо мінімальну висоту рідини, при якій процес перемішування буде протікати нормально:

, .

2.6 Енергетичний розрахунок

Потужність, затрачувана на привід лопатевої частини мішалки:

,

де z - кількість лопат мішалки;

(z =2);

w - кутова швидкість лопати, рад/с;

(w = 0,7 рад/с);

k - коефіцієнт опору середовища;

(k = 2000);

h - висота лопоті мішалки, м;

(h = 0,08 м);

R - радіус найбільшого кола, описуваного лопастю, м;

(R =0,375 м);

r - радіус найменшого кола, описуваного лопастю, м;

(r = 0,04 м);

- ККД лопоті;

( = 0,7).

кВт.

Потужність електродвигуна:

,

де - ККД привода;

( = 0,85).

(кВт).

2.7 Монтаж і експлуатація мішалки

2.7.1 Монтаж датчиків і регулюючих органів на об'єкті

При монтажі первинних вимірювальних перетворювачів і відбірних пристроїв основним є правильний вибір місця встановлення і конструктивне рішення вузла встановлення, яке відповідає умовам роботи даного пристрою і експлуатаційним вимогам.

Монтаж первинних вимірювальних перетворювачів і відбірних пристроїв безпосередньо на технологічному обладнанні і його комунікаціях повинен відповідати наступним вимогам:

мінімально можливе транспортне запізнення при використанні первинних вимірювальних перетворювачів для автоматичного регулювання;

гранично можлива точність відображення реакції первинного вимірювального перетворювача на зміни контролюючої або регулюючої величини дійсного стану об'єкту в найбільш характерній для даного процесу в робочій зоні;

відсутність зворотного впливу на процес;

Особливо при малих розмірах трубопроводів і обладнання, в яке встановлюються первинні вимірювальні пристрої і відбірні пристрої. Крім того, необхідно враховувати можливість впливу матеріалів, з яких виготовлено вимірювальні пристрої, на стан та якість шампуню. Це насамперед пов'язано з можливістю утворення хімічних з'єднань, які шкідливо впливають на готовий косметичний продукт, змінюючи його колір та погіршуючи певні властивості, а також на корисну мікрофлору при проведенні біохімічних і мікробіологічних процесів;

зручність місця встановлення пристрою для обслуговування, монтажу, повірки, чистки, ремонту, їх зберігання та забезпечення умов техніки безпеки;

відповідність розмірів зануреної частини первинного чутливого елементу розташуванню чутливого елемента в тій зоні, де необхідно відбирати сигнал про необхідний стан контролюючого параметра;

забезпечення швидкого демонтажу первинного елементу або його заміни без виникнення даного технологічного вузла або з короткочасним припиненням технологічного режиму.

Регулюючі органи необхідно монтувати в суворій відповідності з проектом та робочими кресленнями. Значне віддалення регулюючого органу від об'єкту викликає підвищення запізнення в передачі регулюючого впливу.

При монтажеві регулюючого органу необхідно забезпечити:

зручність в експлуатації та ремонті;

можливість їх відключення без необхідності відключення технологічного обладнання (трубопроводу чи об'єкта);

рівномірність та сталий режим потоку регулюючого середовища в місці встановлення регулюючого органу;

вільне пересування рухомих частин;

дотримання правил техніки безпеки;

Перед монтажем треба перевірити відповідність монтажних регулюючих органів проектним даним і характеристикам. Електричні регулюючі органи монтують відповідно до правил монтажу електроапаратури. Після монтажу регулюючого органу перевіряють відповідність проекту або інструкції характеристик, надійності спрацювання, відсутність перебоїв та інших факторів які негативно впливають на правильність роботи. Інші прилади та засоби автоматизації монтуються за допомогою закладних конструкцій згідно з інструкціями по монтажу та експлуатації даних пристроїв.

2.7.2 Експлуатація

Підготовку до роботи та подальшу експлуатацію даного обладнання проводять згідно інструкції, що вказана в технічному паспорті.

Підготовка до роботи включає в себе наступні пункти:

1) Безпосередньо перед початком кожної зміни майстер по технічному обслуговуванню проводить зовнішній огляд реактора. При цьому слід звернути особливу увагу на цілісність заземлення, справність усіх видимих вузлів та елементів.

2) При необхідності майстер відновлює контакт з контурем заземлення, очищає контактуючі поверхні від забруднень та затягує гайки.

3) Подають живлення на пульт керування, для чого включають ввідний

автомат. При цьому повинні засвітитися світлодіоди над кнопками "Стоп" і "Выкл", а також цифрова шкала вимірника-регулятора температури ТРМ-1, що показує дану температуру.

4) При первинному ввімкненні реактору необхідно залити у сорочку теплоносій.

5) Для запобігання утворення накипу на внутрішніх поверхнях сорочки і на електронагрівачах ТЕНах, в якості теплоносія рекомендується використовувати дистильовану або пом'якшену воду.

6) Заповнення сорочки водою краще за все здійснювати, під`єднавши спеціальний шланг до верхнього штуцеру сорочки, і подавати воду до тих пір, доки вона не почне витікати через верхній штуцер.

7) Для подальшої нормальної роботи реактору слід запрограмувати блок терморегулювання ТРМ на підтримку заданої температури.

8) Ввімкнення приводу лопатевої мішалки здійснюється натисканням на перемикач. Перемикання швидкостей регулюється тумблером.

9) По закінченню роботи всі механізми реактору необхідно відключити, після чого відключають подачу живлення на електросхему реактору.

Для підтримки реактора з лопатевою мішалкою у належному робочому стані, слід дотримуватись основних вимог, зазначених у технічному паспорті:

1) Після запуску реактора в експлуатацію, через два тижні необхідно перевірити герметичність сальникового ущільнення валу лопатевої мішалки. Через 150-200 годин роботи мішалки реактора поповнюють набивку в корпусі ущільнення спеціальним матеріалом.

2) Щоденно необхідно проводити огляд внутрішньої поверхні реактору. При цьому перевіряють стан та справність мішалки.

3) Необхідно слідкувати за натяжкою ременів у приводі турбінної мішалки і, при необхідності, проводити підтяжку згідно до норм.

4) При використанні в якості теплоносія жорсткої води, один раз на рік обов'язково перевіряють стан поверхні гріючих елементів, розташованих у карманах в нижній частині сорочки реактора, при необхідності очищувати їх від накипу механічним або хімічним способом.

5) Один раз на рік обов'язково проводити ревізію пускової і повірку контрольної апаратури.

4. Список використаної літератури

1. Машины и аппараты пищевых производств. В 2 кн. Кн.1: Учеб. для вузов/ С.Т. Антипов, И.Т. Кретов, А.Н. Остриков и др.; Под ред. акад. РАСХН В.А. Панфилова. - М.: Высш. шк., 2001. - 703 с.: ил. ISBN 5-06-004168-9

2. Машины и аппараты пищевых производств. В 2 кн. Кн.2: Учеб. для вузов/ С.Т. Антипов, И.Т. Кретов, А.Н. Остриков и др.; Под ред. акад. РАСХН В.А. Панфилова. - М.: Высш. шк., 2001. - 680 с.: ил. ISBN 5-06-004168-7

3. Малахов Н.Н., Плаксин Ю.М., Ларин В.А. Процесси и аппарати пищевых производств: Учебник. - Орел: Изд. Орловского государственного технического университета, 2001. - 687 с. рисунков 302, таблиц 24, библиография: 13 названий.

4. Кавецкий Г.Д., Васильев Б.В. Процессы и аппараты пищевой технологии. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Колос, 1999. - 551 с. (Учебники и учеб. пособия для студентов высших учеб. заведений). ISBN 5-10-003174-3

5. Горбатюк В.И. Процессы и аппараты пищевых производств. - М.: Колос, 1999. - 335 с.: ил. - (Учебники и учеб. для студентов средних специальных учебных заведений). ISBN 5-10-003139-5

6. Основы расчета и конструирования машин и аппаратов пищевых производств / Под ред. А.Я. Соколова. - 1980. - 740 с.

7. Богомолов О.В. "Курсове та дипломне проектування обладнання переробних і харчових підприємств" - 2005 р.

8. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. "Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии". - Л. Химия, 1976.

9. "Основные процессы и аппараты химической технологии" под редакцией Ю.И. Дытнерского.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Властивості та технічні характеристики білої сажі. Її застосування, упаковка та транспортування. Конструкція і режим роботи хімічного реактора, структура математичної моделі. Схема типового проточного реактора з мішалкою. Моделювання системи управління.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 17.03.2015

  • Розрахунок реактора з перемішуючим пристроєм лопатевого типу для перемішування розчину неорганічної солі. Опис технологічного процесу виробництва винної кислоти. Обґрунтування вибору конструкції, технічна характеристика апарату із перемішуючим пристроєм.

    курсовая работа [774,8 K], добавлен 19.11.2014

  • Призначення, конструкція і технічна характеристика реактора. Розрахунок взаємного впливу отворів на верхньому днищі. Технологія ремонту окремих збірних одиниць, деталей обладнання. Робота реактора, можливі несправності апарата та засоби їх усунення.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 10.10.2014

  • Основні поняття про сухі будівельні суміші та області їх застосування. Особливості заводської технології виготовлення СБС. Розрахунок параметрів змішувача та клинопасової передачі. технологія проектування машини для перемішування сухих будівельних сумішей

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 13.09.2009

  • Класифікація процесів харчових виробництв. Характеристика і методи оцінки дисперсних систем. Сутність процесів перемішування, піноутворення, псевдозрідження та осадження матеріалів. Емульгування, гомогенізація і розпилення рідин як процеси диспергування.

    курсовая работа [597,4 K], добавлен 22.12.2011

  • Організація і проведення ремонту реактора у виробництві стеарату кальцію на стадії кристалізації. Характеристика механічної майстерні по ремонту. Планування ремонту обладнання та розрахунок його вартості. Розрахунок очікуваного економічного ефекту.

    курсовая работа [69,7 K], добавлен 19.08.2012

  • Загальна характеристика хімічної промисловості. Фізико-хімічні основи та технологічна схема виробництва азотної кислоти. Розрахунок балансу хіміко-технологічного процесу. Теплові розрахунки хімічного реактора. Розрахунок ентропії та енергії Гіббса.

    курсовая работа [865,2 K], добавлен 25.09.2010

  • Описання технологічного процесу обробки кишок. Розрахунок кількості сировини та готової продукції. Підбір та розрахунок технологічного обладнання для кишкового цеху. Організація контролю виробництва та вимоги до якості сировини і готової продукції.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 17.06.2011

  • Расчет сферического днища корпуса химического реактора, нагруженного внутренним избыточным давлением: эллиптической крышки аппарата, сферического днища аппарата, цилиндрической обечаек реактора, конической обечайки реактора, массы аппарата и подбор опор.

    курсовая работа [349,3 K], добавлен 30.03.2008

  • Характеристика обладнання міні-цеху по виробництву котлет. Відомості про існуюче на ринку обладнання. Основні етапи виробництва. Машини для подрібнення м'яса, перемішування фаршу. Характеристика котлетоформовочних машин. Технологічна лінія по виробництву.

    контрольная работа [48,0 K], добавлен 24.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.