Дослідження можливості роботи холодильного компресора ФВ-6 на озонобезпечному холодоагенті R407C з підвищеним тиском конденсації по відношенню до R22
Побудова циклу холодильної машини. Розрахунок холодильної машини і характеристик компресора. Порівняльний аналіз роботи холодильної установки на холодоагентах R22 та R407C. Заходи по забезпеченню безпеки під час експлуатації рефрижераторних установок.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.03.2011 |
| Размер файла | 1006,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
АНОТАЦІЯ
У даній дипломній роботі було проведено дослідження можливості роботи холодильного компресора ФВ-6 на озонобезпечному холодоагенті R407C з підвищеним тиском конденсації по відношенню до R22.
Це обумовлено необхідністю перезарядки лабораторного стенда холодильної установки з компресором ФВ-6 названими холодоагентами для виконання наукових досліджень. Проведено розрахунок холодопродуктивності холодильної установки, зроблено побудову та обчислення основних параметрів циклу, тепловий розрахунок холодильної машини і характеристик компресора. Крім цього відбулася заміна небезпечного для озонового шару холодоагенту R22 на більш безпечний альтер- нативний багатокомпонентний фреон R407C. Проведено перевірку на міцність самої навантаженої деталі поршневого компресора, якою є кришка циліндрів.
У дипломній роботі розглянуто питання безпепеки людини на морі, охорони праці , протипожежний захист.
ВСТУП
Розвиток рефрижераторних перевезень на водному транспорті зростає швидкими темпами. Сьогодні практично на усіх суднах морського і річкового флоту використовуються холодильні установки. Сфера їх використання визна-чається типом і призначенням судна.
Найбільш широке застосування на суднах знайшли парокомпресійні холодильні машини як найбільш економічні, компактні і універсальні.
В склад суднової холодильної установки можуть входити: одна або декілька холодильних машин, додаткове обладнання: системи, а також прибори і системи управління, контролю, захисту, сигналізації і автоматичного регулювання, що забезпечують нормальну роботу холодильних машин.
Використання штучного холоду на суднах пов'язано в першу чергу із перевозками харчових продуктів і зберіганням продовольчих запасів для екіпажів і пасажирів в провізійних кладових. Умови зберігання і перевезення харчових продуктів визначені інструкціями і нормативими документами.
Робочими тілами, що використовуються в холодильних установках в основному є синтетичні холодоагенти і хімічні з'єднання, які отримали назву фреонів. Довгий час їх вважали нешкідливими, оскільки вони нетоксичні, негорючі, вибухобезпечні. Але проведені дослідження показали, що деякі із них впливають на озоновий прошарок атмосфери, в тому числі фреони R12 і R22, які мали широке застосування на суднах.
В 1987 році усіма державами, які виробляють фреони, був підписаний Монреальський Протокол, згідно якому шкідливі фреони повинні бути вилучені з практичної діяльності. Заміною для фреона R12 став R134а.
Значно складніше вирішується питання заміни R22, оскільки для нього одно-компонентного холодоагенту пока що не знайдено.
Для заміни R22 на довгострокову перспективу рекомендовано суміші з базовим компонентом R32, - наприклад R407С (R32 /125/ 134а).
Зважаючи на це в дипломній роботі зроблена спроба, на підставі проведених розрахунків, проаналізувати можливість роботи компресора ФВ-6 на озонобез-печному холодоагенті R407C призначеним для роботи на холодоагенті R22.
ЗМІСТ
ВСТУП
1. КОРОТКИЙ ОПИС КОМПРЕСОРА І ЙОГО УСТАНОВКИ
2. ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ РОБОТИ ХОЛОДИЛЬНОГО КОМПРЕСОРА НА ОЗОНОБЕЗПЕЧНОМУ ХОЛОДОАГЕНТІ R-407C ПО ВІДНОШЕННЮ ДО R-22
2.1 Розрахунок холодильної машини на базовому холодоагенті R-22
2.1.1 Розрахунок основних параметрів циклу
2.1.2 Побудова циклу холодильної машини
2.1.3 Тепловий розрахунок холодильної машини і характеристик компресора
2.2 Розрахунок холодильної машини на альтернативному озонобезпечному холодоагенті R-407C
2.2.1 Побудова циклу холодильної машини
2.2.2 Тепловий розрахунок холодильної машини і характеристик компресора
2.3 Порівняльний аналіз роботи холодильної установки на холодоагентах R22 та R407C
3. РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ
4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
4.1 Безпека людини на морі
4.1.1 Міжнародні конвенції з охорони людського життя на морі й охорони навколишнього середовища
4.1.2 Боротьба за живучість контейнеровоза
4.2 Охорона праці
4.2.1 Заходи по забезпеченню безпеки під час експлуатації рефрижераторних установок
4.2.2 Вимоги Монреальського протоколу про обмеження озоноруйнівних речовин
4.3 Протипожежний захист судна. Гасіння пожеж на суднах
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. КОРОТКИЙ ОПИС КОМПРЕСОРА І ЙОГО УСТАНОВКИ
Слово компресор походить від «компресії» (з латин. compressio - стиснення - силова дія на газоподібне тіло, яке приводить до зменшення займаємого об'єма, а також до збільшення тиску і температури).
Компресор є одним з основних елементів холодильної установки і служить для здійснення безперервного холодильного циклу за рахунок постійного відсмоктуван-ня парів холодильного агента з випарника і стиснення їх до тиску конденсації.
Компресор ФВ-6 призначений для роботи у складі компресорно- конденсаторних агрегатів загальнопромислового призначення, а також в транспортних і суднових холодильних установках.
Технічна характеристика агрегата
Марка компресора ФВ-6
Тип компресора - вертикальний, фреоновий, безкрейцкопфний, одноступінчатий, непрямоточний.
Число циліндрів - 2.
Діаметр циліндра - 67,5 мм.
Хід поршня - 50 мм.
Число оборотів - 1440 об/хв .
Маса компресора - 50 кг.
Марка агрегата -АК-2ФВ-8/4
Конденсатор - водяного охолодження з накатними трубками поверхнею охолодження - 4
Теплообмінник змієвиковий
Електродвигун - потужність - 2,8 кВт
Габарити агрегата: довжина - 1165 мм;
ширина - 440 мм;
висота - 716 мм;
Маса агрегата - 250 кг.
Холодильний агент - R12 і R22
Холодопродуктивність - 7 кВт
Опис вузлів компресора
Основними робочими механізмами компресора є шатунно- поршнева група і клапанна дошка, що забезпечує процес всмоктування холодильного агента і нагнітання його в конденсатор. За допомогою картера і блоку циліндрів робочі механізми з'єднані в загальний вузол. Місця, через які забезпечується доступ до механізмів компресора, закриваються за допомогою глухих фланців і кришок, що мають ущільнення по роз'ємах за допомогою паронітових прокладок.
Компресор обладнаний запірними всмоктуючим та нагнітальним вентилями.
Картер компресора - чавунна відливка, що має з торців опори для підшипників колінчатого валу. З одного боку в кришці картера розташований графітний сальник, з другого боку картер закритий кришкою, а якої розташований сухар, що служить упором для колінчастого валу. Картер має дві пробки, одна і яких служить для заправлення компресора мастилом, а інша для зливу мастила. На бічній рівень мастила в компресорі. Фланець у верхній частині картера призначений для кріплення до нього блоку циліндрів. Знизу картера с чотири лапи, які слугують для кріплення компресора.
Блок циліндрів об'єднують дно циліндра в одну чавунну відливку, стінці картера розташовано оглядове скло, призначене для контролю за що має два фланці: верхній для приєднання клапанної дошки з кришкою і нижній для кріплення до картера. З боків блок-циліндрів є два приливи, один, порожнина якого розвинена на всю висоту блоку, - для приєднання всмоктуючого вентиля, інший - нагнітального вентиля, всмоктуюча і нагнітальна порожнини з'єднуються з відповідними порожнинами кришки циліндрів.
Колінчатий вал сталевий, штампований, двохколінний, двохопорний, обертається в двох підшипниках; задній -- роликовий і передній - кульковий, на передній частині валу є конус для посадки маховика. Маховик кріпиться на валу гайкою із стопорною шайбою. Шатунно-поршнева група складається з шатуна в зборі, поршня і пальця.
Поршень - тронкового типу, непрохідний, виконаний з алюмінієвого сплаву, має два ущільнюючих кільця і одне мастилоз'ємне. Поршень з'єднай з шатуном за допомогою поршневого пальця.
Поршневий палець - сталевий, порожнистий, плаваючий, від повздовжнього переміщення в поршні фіксується стопорними кільцями, вставленими в канавки бобишок поршня.
Шатун - сталевий, штампований, двотаврового перетину з роз'ємною нижньою і нероз'ємною верхньою головками. Внутрішні поверхні нижньої головки і кришки шатуна залиті бабітом, а у верхню головку шатуна запресована бронзова втулка. В нижній головці, шатуна виконане свердління, що забезпечують подачу мастила до поверхні тертя.
Кришка шатуна - сталева, штампована з двома ребрами жорсткості, приєднується до шатуна за допомогою болтів; гайками, що стопоряться шплінтами.Дошка клапанна встановлюється у верхній частині компресора між блоком циліндрів та кришкою циліндрів, та складається з клапанної плити, пластин всмоктуючих та нагнітальних клапанів, сідел всмоктуючих клапанів, пружин, втулок, направляючих нагнітальних клапанів.
Плита з отвором для проходу парів холодоагенту. Для всмоктуючи клапанів плита має пази, які слугують для напряму руху клапанних пластин, для нагнітальних клапанів плита є сідлом.
Клапанна плита має знімні сідла всмоктуючих клапанів у вигляді сталевих розжарених накладок з двома довгастими щілинами в кожній. Щілини закриваються сталевими пружинними пластинами які розташовані в пазах клапанної плити. Сідла і плита фіксуються штифтами
Пластини нагнітальних клапанів сталеві, круглі, розташовані в кільцевих виточках плити, які є сідлами клапанів. Для попередження бічного зсуву під час роботи пластини центруються штампованими направляючими, ніжки яких упираються в дно кільцевого паза клапанної плити. Зверху пластини притиснуті до клапанної плити пружинами, за допомогою загальної планки, яка кріпиться до плити болтами на втулках
В планці закріплено 4 пальці, на яких поміщені втулки, що обмежують підйом нагнітальних клапанів. Втулки притиснуті до направляючих клапанів буферними пружинами.
За нормальних умов буферні пружини не працюють. Вони служать для запобігання клапанів від поломки при гідравлічних ударах у випадках попадання в циліндри рідкого холодоагенту або надлишків мастила.
Клапанна дошка розділяється внутрішньою перегородкою кришки циліндрів на всмоктуючу і нагнітальну порожнини.
У верхньому крайньому положенні поршня між клапанною дошкою і днищем поршня є зазор 0,2-0,7 мм який зветься лінійним мертвим простором. Запірні вентилі кутові двохсідельні, всмоктуючий і нагнітаючий, служать для під'єднання компресора до системи.
Запірний вентиль складається з корпусу до якого на різьбі кріпиться кутовий або прямий штуцер а також трійник, і тільки на нагнітальному вентилі штуцер.
Усередині корпусу на різьбі перемішується шпиндель із золотником. На шпинделі є конусний буртик, який слугує для перекриття проходу до трійника.
Золотник служить для перекриття проходу в систему. Прохід до штуцера не перекривається ні золотником, ні шпинделем. Вихід хвостовика шпинделя з корпусу ущільнюється сальниковою набивкою, що складається з гумових кілець, двох шайб, піджимаючої букси, і закривається ковпачком для запобігання витоку холодоагенту у разі недостатньої щільності сальника.
До штуцера нагнітального вентиля приєднується реле високого тиску, до трійника - мановакуумметр.
До трійника всмоктуючого вентиля приєднується реле низького тиску і мановакуумметр.
Система змащення компресора.
Змащення частин компресора, що рухаються, здійснюється шляхом розбризкуванням. Шатуни працюючого компресора, ударяючи по поверхні мастила, утворюють в картері туман, яким змащуються частини, що рухаються. Частина мастила проникає в циліндри, а звідти в конденсатор і далі у випарні батареї. З парами холодоагенту мастило всмоктується в компресор, частково відділяється і потрапляє назад в картер, циркулюючи, таким чином по замкнутій системі разом з холодоагентом.
Змащення шатунних шийок колінчастого валу відбувається через свердлення похилих каналів у верхній частині нижньої головки шатуна. Верхня головка шатуна змащується мастилом, то стікає з внутрішньої сторони днища поршня і потрапляє в свердлений отвір верхньої головки шатуна. Для зменшення виносу мастила з картера служить маслоз'ємне кільце на поршні, яке скидає частину масла зі стінок циліндра назад в картер.
Робота компресора
Робота компресора полягає в наступному: при обертанні колінчастого валу поршні одержують поворотно-поступальний рух. При русі поршня вниз в просторі, який утворюється циліндром, поршнем і клапанною дошкою, створюється розрідження, пластини всмоктуючого клапана прогинаються, відкриваючи отвори в клапанній плиті, крізь які пари холодоагенту проходять в циліндр. Наповнення парами холодоагент відбуватиметься до тих пір, поки поршень не дійде до свого нижнього положення. При русі поршня вгору всмоктуючі клапани закриваються. Тиск в циліндрах зростатиме. Як тільки тиск в циліндрі стане більше тиску в нагнітальній лінії, нагнітальні клапани відкриють отвори в клапанній плиті для проходу парів холодоагенту в нагнітальну порожнину.
Дійшовши до верхнього положення, поршень почне опускатися, нагнітальні клапани закриються, і в циліндрі знову буде розрідження. Далі цикли повторюються.
2 ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ РОБОТИ ХОЛОДИЛЬНОГО КОМПРЕСОРА НА ОЗОНОБЕЗПЕЧНОМУ ХОЛОДОАГЕНТІ R-407C ПО ВІДНОШЕННЮ ДО R-22C
Синтетичні холодоагенти і хімічні з'єднання, які з'явилися в 20-х роках минулого століття і які отримали назву фреонів (хлорфторуглероди), довгий час вважалися нешкідливими, оскільки вони нетоксичні, негорючі, вибуховобезпечні.
Але на початку 1970-х років проведені дослідження показали, що деякі із цих речовин, якщо вони попадають в атмосферу, поступово розпадаються з виділенням атомів хлору, якій вступає во взаємодію з азотом і тим самим зменшує його кількість в атмосфері.
Відомо, що озон поглинає більшу частину ультрафіолетової радіації Сонця. Тому руйнування озонового прошарку збільшує рівень ультрафіолетової радіації, яка попадає на Землю, що призводить до збільшення хвороб людей і творин, знищенню рослин, скороченню біологічних ресурсів океану. Таким чином зменшення концентрації озону в стратосфері є глобальною екологічною небезпекою для біологічної форми життя на Землі .Проблема руйнування озонового прошарку Землі поставила перед вченими і промисловістю складну задачу заміни озоноактивних холодильних агентів на альтернативні.
В 1987 році усіма державами, які виробляють хладони. був підписаний Монреальський Протокол, згідно якому ряд широко використовуючих на практиці вуглеводородів, таких як R11, R12, R13,R113, R14, R15, R502, повинні бути виключені з практичної діяльності. В число держав, які підписали Монреальський Протокол ввійшли також Росія, Білорусія, Україна. Було прийнято рішення про заборону зазначених холодоагентів до 31 грудня 1995 року
Холодоагенти R22, R114в, R142в, R23, R124 є менш озононебезпечними і тому відносяться до класу перехідних. Використання їх буде зменшуватися поступово до повної заборони в 2020 році. Така позиція націлила шляхи розвитку холодильної техніки на наступні роки. В основі лежить поетапний перевід холодильного обладнання на озонобезпечні холодоагенти.
На першому етапі (перехідний період) наряду з заміною озононебезпечних холодоагентів озонобезпечними, допускається заміна їх холодоагентами які відносяться до класу перехідних (наприклад R22).
На другому етапі в результаті переобладнання і модернізації хімічної промисловості і всього холодильного сектору все холодильне обладнання буде переведене на озонобезпечні холодоагенти.
Проблема озонобезпечної холодильної техніки вирішується по двум напрямкам:
- створення і організація виробництва холодильних машин нового покоління, в яких використовуються озонобезпечні або перехідні холодоагенти і сумісні з ними холодильні масла;
- перевід парка діючого холодильного обладнання на озонобезпечні або дозволені перехідні холодоагенти.
Загальною першочерговою задачою в обох напрямках є розробка нових холодоагентів, які задовольняють вимоги споживачів.
Оскільки термодинамічні основи роботи холодильної техніки на альтернативних холодоагентах не міняються, вимоги до них багато в чому залишаються такими, як і до традиційних холодоагентів.
Основні вимоги такі:
- екологічні - озонобезпечність, негорючість, не токсичність;
- термодинамічні - максимально приближені до заміняємих холодоагентів по тиску, температурам, питомій об'ємній холодопродуктивності, холодильному коефіцієнту;
- експлуатаційні - термохімічна стабільність, хімічна сумісність з матеріалами і холодильними маслами, достатня взаємна розчинність з маслом для забезпечення його циркуляції;
- економічні - наявність товарного виробництва, доступні ціни
Практично неможливо вибрати альтернативний холодоагент, який відповідав би усім перерахованим вимогам. Тому вибирають той, який найбільше відповідає цим вимогам.
Найбільш близьким по термодинаміці із чистих речовин озонобезпечним замінником для R12 є холодоагент R134a. Для заміни R502 є близький по термодинаміці R125, але його використання обмежене.
Значно складніше вирішуються питання заміни R22 і R502, оскільки для них простих однокомпонентних альтернативних холодоагентів, задовільняючих більшість вимог до робочих тіл холодильних установок, поки ще не знайдено.
Тому ряд виробників холодоагентів пропонують використовувати суміші різних холодоагентів, використовуючи при цьому уже відомі холодоагенти. Ці суміші могуть бути двох - трьох - і чотирьохкомпонентними. Основним призначенням цих сумішей - спростити перевод діючої холодильної техніки, яка працює на озононебезпечних холодоагентах, на альтернативні. Ці суміші називають також сервісними або ретрофітними від слова ретрофіт, що означає процедуру заміни холодоагента альтернативним в діючому обладнанні по спеціальній технології. При формуванні сервісних сумішей дотримуються двох принципів: максимальне приближення до заміняємих холодоагентів по термодинамічним властивостям; сумісність з традиційно використовуючими маслами.
Для заміни R22 на довгострокову перспективу рекомендовано суміші з базовим компонентом R32: R407C (R32 / 125 134а ), R4I0a (R32 /125 ),R410B (R32 /125 ). З перерахованих холодоагентів, які виробляються фірмою DuPont найбільш оптимальною альтернативою R22, з точки зору холодопродуктивності і тиску насиченої пари, є холодоагент R407C (R32 - 23%, R125 -25%, R134а -45%).
Питома об'ємна холодопродуктивність цієї суміші приблизно на 5 % менше, чим у R22. Тиск газу на виході з компресора на 69-103 кПа вища, температура нижча, чим у холодоагенте R22. Оцінка холодопродуктнвності, затраченої потужності, холодильного коефіцієнта та інші показники, отримані при випробуваннях, R22 і 407С дозволяють зробити висновок про те , що вони мало відрізняються між собою.
Основна перевага R407С знаходиться в тому, що холодильні системи не потребують значної зміни. Виробники холодоагентів гадають, що суміш R32 / R125 / R134а - найкраща із всіх запропонованих альтернатив R22. Дослідження зміни складу R407С при контакті з холодильним маслом в системі, також підтверджують перспективу використання даного холодоагента в діючому холодильному обладнанні.
В 2009 році в ОНМА введено в експлуатацію лабораторію з холодильною установкою. Устаткування нове, але розраховане на холодоагент R22, стало питання про можливість проведення наукових досліджень на альтернативному холодоагенті R407C.
В дипломній роботі зроблена спроба, на підставі проведених розрахунків, проаналізувати можливість роботи холодильної установки на озонобезпечному холодоагенті R407С , по відношенню до холодоагента R22C.
2.1 Розрахунок холодильної машини на базовому холодоагенті R-22
Вихідними даними для розрахунку є:
Холодопродуктивність холодильної машини, - 7 кВт
Холодоагент R - 22
Температура в охолоджуваному приміщенні - 0 оС
Температура переохолодження в РТО, - 5 оС
Температура на усмоктуванні, - 8 оС
Температура забортної води - 25 оС
На рис. 2.1 зображені принципова схема і цикл одноступінчастої холодильної машини з регенеративним теплообмінником (РТО).
КМ - компресор; КН - конденсатор; РТО - регенеративний теплообмінник;
ТРВ - регулювальний клапан (терморегулювальний вентиль); И - випарник.
Рис. 2.1 - Принципова схема (а) і регенеративний цикл (б) холодильної машини:
На схемі показані основні елементи холодильної машини, тобто компресор, конденсатор, регенеративний теплообмінник, терморегулювальний вентиль (ТРВ) і випарник, а цикл, в термодинамічній діаграмі i-lgР, відображує процеси, що відбуваються в кожному з них.
2.1.1 Розрахунок основних параметрів циклу
Правильно вибраний температурний режим роботи холодильної машини визначає в цілому ефективність роботи СХУ.
Робочий режим характеризується температурами кипіння холодоагенту , конденсації , переохолодження , всмоктування , що залежать від заданої температури в охолоджуваному приміщенні , відповідно до вантажу, що підлягає термообробці та навколишнього середовища (повітря, забортної води).
Температура конденсації залежить від температури і кількості води, що подається на конденсатор. Тому прийнявши температуру забортної води оС, послідовно визначаємо усі температурні параметри, що характеризують цикл холодильної машини (рис. 2.1б).
Температура води на вході в конденсатор,
оС,
де (1…2) оС - нагрів охолоджуючої води в трубопроводах забортної води до конденсатора.
Температура води на виході із конденсатора,
оС,
де (2…4) оС - нагрів охолоджуючої води під час конденсації пари в конденсатора
Температура конденсації холодоагенту,
оС,
де(2…4) оС додається в наслідок того, що температура конденсації холодоагенту повинна бути більшою, ніж температура охолоджуючої води для забезпечення повної конденсації холодоагенту.
Температура випаровування (кипіння) холодоагенту,
оС
Температура холодоагенту на вході в РТО (парова фаза),
оС,
де (3…5) оС - перегрів пари холодоагенту у випарнику
Температура холодоагенту на виході із РТО (парова фаза),
оС
2.1.2 Побудова циклу холодильної машини
По визначеним температурам у діаграмі i-lgР для прийнятого холодоагенту будуємо робочий цикл холодильної машини, визначаємо параметри у вузлових точках циклу, які заносимо в таблицю 2.1
Рис.2.2 - Робочий цикл холодильної установки на холодоагенті R 22
|
Температура t, °C |
Тиск р, МПа |
Ентальпія i, кДж/кг |
Питомий об'єм v, м3/кг |
Спосіб визначення |
Агрегатний стан холодоагенту |
|
|
1. 8 |
0.30 |
415 |
0.09 |
З побудованого циклу на діаграмі R-22 |
Суха перегріта пара на усмоктуванні компресора (на виході з РТО) |
|
|
2. 78 |
1.25 |
454 |
0.03 |
Суха перегріта пара на вході в конденсатор (на нагнітанні компресора) |
||
|
3. 30 |
1.25 |
412 |
0.025 |
Суха насичена пара в конденсаторі |
||
|
4. 30 |
1.25 |
235 |
0.0012 |
Рідинний холодоагент на вході в РТО (на виході з конденсатора) |
||
|
5. 25 |
1.25 |
230 |
0.0012 |
Рідинний холодоагент на початку процесу дроселювання у ТРВ (на виході з РТО) |
||
|
6. -15 |
0.30 |
230 |
0.020 |
Паро-рідинна суміш на виході у випарник (на прикінці процесу дроселювання у ТРВ) |
||
|
7. -12 |
0.30 |
400 |
0.085 |
Суха перегріта пара на вході в РТО (на виході з випарника) |
||
|
. -7 |
0.30 |
405 |
0.090 |
Суха перегріта пара на виході з РТО (на всасуванні компресора) |
Таблиця 2.1 - Параметри холодоагенту R22 у вузлових точках циклу
2.1.3 Тепловий розрахунок холодильної машини і характеристик компресора
Питома масова холодопродуктивність,
кДж/кг
Питома об'ємна холодопродуктивність,
кДж/м3 ,
де - питомий об'єм пари на вході в компресор, м3/кг, (в точці 1, рис.2.1,б)
Питома теоретична (адіабатна) робота стиску в компресорі (робота затрачена на цикл),
кДж/кг
Теоретичний холодильний коефіцієнт
Маса холодоагенту G0, що надходить у компресор із випарника
(дійсна масова подача компресора),
кг/год
Об'єм пари холодоагенту V0, що надходить у компресор із випарника (дійсна об'ємна подача компресора),
м3/год
Відносна величина шкідливого простору
Тиск конденсації холодоагенту визначаємо з побудованого циклу на діаграмі R-22
МПа
Тиск випаровування холодоагенту визначаємо з побудованого циклу на діаграмі R-22
МПа
Температура конденсації холодоагенту
Температура випаровування холодоагенту
Коефіцієнт подачі компрессора
Годинний обсяг описуваний поршнями компресора
м3/год
Адіабатна потужність компресора,
кВт
Індикаторна потужність компресора,
кВт,
де - індикаторний коефіцієнт корисної дії (ККД).
Індикаторний ККД компресора ,
Умовний питомий тиск механічного тертя
приймаємо
Потужність механічних витрат у компресорі,
кВт
Потужність механічних витрат залежить від розмірів і режиму роботи компресора.
Ефективна потужність на валу компресора,
кВт
Механічний коефіцієнт корисної дії компресора
Механічний ККД залежить від конструктивних особливостей, режиму роботи, якості монтажу і стану компресора.
Енергетична ефективність холодильних компресорів, як і енергетична ефективність холодильних машин в цілому, характеризується дійсними холодильними коефіцієнтами.
Дійсний ефективний холодильний коефіцієнт
Стандартна температура конденсації
оС - стандартне значення
Стандартна температура випаровування
оС - стандартне значення
Питома об'ємна холодопродуктивність при стандартних умовах для R-22
кВт
Тиск конденсації холодоагенту при стандартних умовах з побудованого на діаграмі R-22
МПа
Тиск випарювання холодоагенту при стандартних умовах з побудованого на діаграмі R-22
МПа
Коефіцієнт подачі компресора при стандартних умовах ,
Стандартна холодопродуктивність,
кВт
2.2 Розрахунок холодильної машини на альтернативному озонобезпечному холодоагенті R-407C
Вихідними даними для розрахунку є:
Холодопродуктивність холодильної машини, = 7 кВт
Холодоагент R = 407
Температура в охолоджуваному приміщенні = 0 оС
Температура переохолодження в РТО, = 5 оС
Температура на усмоктуванні, = 8 оС
Температура забортної води = 25 оС
Температура конденсації = 30 оС
Температура випаровування = -15 оС
Температура холодоагенту на вході в РТО = -12 оС
Температура холодоагенту на виході із РТО = -7 оС
2.2.1 Побудова циклу холодильної машини
По визначеним температурам у діаграмі i-lgР для прийнятого холодоагенту будуємо робочий цикл холодильної машини, визначаємо параметри у вузлових точках циклу, які заносимо в таблицю 2.2
Рис. 2.3 - Робочий цикл холодильної установки на холодоагенті R 407C
|
Температура t, °C |
Тиск р, МПа |
Ентальпія i, кДж/кг |
Питомий об'єм v, м3/кг |
Спосіб визначення |
Агрегатний стан холодоагенту |
|
|
1. 8 |
0.35 |
420 |
0.08 |
З побудованого циклу на діаграмі R-407 |
Суха перегріта пара на усмоктуванні компресора (на виході з РТО) |
|
|
2. 68 |
1.5 |
460 |
0.02 |
Суха перегріта пара на вході в конденсатор (на нагнітанні компресора) |
||
|
3. 38 |
1.5 |
425 |
0.017 |
Суха насичена пара в конденсаторі |
||
|
4. 30 |
1.5 |
245 |
0.0009 |
Рідинний холодоагент на вході в РТО (на виході з конденсатора) |
||
|
5. 25 |
1.5 |
235 |
0.00087 |
Рідинний холодоагент на початку процесу дроселювання у ТРВ (на виході з РТО) |
||
|
6. -15 |
0.35 |
235 |
0.020 |
Паро-рідинна суміш на виході у випарник ( наприкінці процесу дроселювання у ТРВ) |
||
|
7. -12 |
0.35 |
405 |
0.075 |
Суха перегріта пара на вході в РТО (на виході з випарювальника) |
||
|
-7 |
0.35 |
410 |
0.080 |
Суха перегріта пара на виході з РТО (на всасуванні компресора) |
Таблиця 2.2 - Параметри холодоагенту R-407 у вузлових точках циклу
2.2.2 Тепловий розрахунок холодильної машини і характеристик компресора
Питома масова холодопродуктивність,
кДж/кг
Питома об'ємна холодопродуктивність,
кДж/м3 ,
де - питомий об'єм пари на вході в компресор, м3/кг,
Питома теоретична (адіабатна) робота стиску в компресорі (робота затрачена на цикл),
кДж/кг
Теоретичний холодильний коефіцієнт
Маса холодоагенту G0, що надходить у компресор із випарника (дійсна масова подача компресора),
кг/год
Об'єм пари холодоагенту V0, що надходить у компресор із випарника (дійсна об'ємна подача компресора),
м3/год
Відносна величина шкідливого простору
Тиск конденсації холодоагенту визначаємо з побудованого циклу на діаграмі R-407C
МПа
Тиск випаровування холодоагенту визначаємо з побудованого циклу на діаграмі R-407C
МПа
Температура конденсації холодоагенту
Температура випаровування холодоагенту
Коефіцієнт подачі компресора
Годинний обсяг описуваний поршнями компресора,
м3/год
Адіабатна потужність компресора,
кВт
Індикаторна потужність компресора,
кВт,
де - індикаторний коефіцієнт корисної дії (ККД).
Індикаторний ККД компресора ,
Умовний питомий тиск механічного тертя
приймаємо
Потужність механічних витрат у компресорі,
кВт
Потужність механічних витрат залежить від розмірів і режиму роботи компресора.
Ефективна потужність на валу компресора,
кВт
Механічний коефіцієнт корисної дії компресора
Механічний ККД залежить від конструктивних особливостей, режиму роботи, якості монтажу і стану компресора.
Енергетична ефективність холодильних компресорів, як і енергетична ефективність холодильних машин в цілому, характеризується дійсними холодильними коефіцієнтами.
Дійсний ефективний холодильний коефіцієнт
2.3 Порівняльний аналіз роботи холодильної установки на холодоагентах R22 та R407C
Приведені вище розрахунки роботи холодильної установки на холодоагенті R22 і альтернативному озонобезпечному R407С дають можливість проаналізувати основні робочі параметри, порівняти їх та зробити висновки про можливість в подальшому використанню холодоагентe R407С замість R22 без заміни основного устаткування.
Розрахункові параметри холодильної установки заносимо в таблицю 2.3 . Показники роботи холодильної установки на альтернативному холодоагенті R407C приведені до холодоагенту R22, тобто показники на R22 приймаємо за 100% і відносно них визначаємо в відсотках відхилення (?%) показників на холодоагенті R407С.
Таблиця 2.3 - Робочі параметри холодильної установки при стандартних умовах на різних холодоагентах
|
Обумовлена величина |
Позначення |
Розмірність |
Холодоагент |
||
|
R22 |
R407C |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Ступінь стиску |
_ |
3.96 |
4,51 |
||
|
Масова питома холодопродуктивність |
кДж/кг |
170 |
170 |
||
|
Робота стиску в компресорі |
кДж/кг |
39 |
40 |
||
|
Коефіцієнт подачі компресора |
_ |
1 |
0,76 |
||
|
Адіабатична потужність компресора |
кВт |
2 |
1,64 |
||
|
Індикаторна потужність компресора |
кВт |
2 |
1,64 |
||
|
Ефективна потужність компресора |
кВт |
2,17 |
1,85 |
||
|
Об`єм пари холодоагенту усмоктуваних компресором |
/г |
13 |
11,84 |
||
|
Об'єм, який описують поршні компресора |
/г |
13 |
15,6 |
||
|
Кількість холодоагенту,який циркулює в системі |
Кг/г |
148 |
148 |
||
|
Холодопродуктивність компресора |
кВт |
7 |
7 |
||
|
Індикаторний ККД |
_ |
1 |
1 |
||
|
Механічний ККД |
_ |
0,92 |
0,88 |
||
|
Теоретичний холодильний коефіцієнт |
_ |
4 |
4,25 |
||
|
Дійсний холодильний коефіцієнт |
_ |
3,2 |
3,78 |
На основі виконаних теплових розрахунків холодильної установки при стандартних умовах на холодоагентах R22 і R407C, та аналізу одержуваних даних приведених в таблиці 2.3 можна зробити слідуючи висновки.
При прийнятій в розрахунках постійній холодопродуктивності (Q const), основні показники роботи холодильної установки на R407C в порівнянні з R22 в деякій мірі відрізняються .
Так ступінь підвищення тиску >14% ; об'ємна питома холодопродук-тивність >12% ; потужність на привід холодильної машини < 14% ; дійсний холодильний коефіцієнт >18 %.
Тому зважаючи на ці показники, розглядаючи це питання на перспективу, і незважаючи на те, що перераховані показники в незначній мірі відрізняються по абсолютним величинам, холодильний агент R407C можна розглядати як найбільш оптимальною альтернативою для холодоагенту R22.
3. РОЗРАХУНОК ДЕТАЛЕЙ НА МІЦНІСТЬ
Перевірка деталей на міцність зводиться до перевірки на міцність самої навантаженої деталі, якою є кришка циліндрів поршневого компресора.
Розрахунок верхньої кришки циліндрів:
Ширина циліндрової кришки( відстань між осями крайніх отворів),
см
Довжина циліндрової кришки ( відстань між осями крайніх отворів)
см
Товщина циліндрової кришки
см
Максимальний тиск альтернативного холодоагента R407C
МПа=
Постійний коефіцієнт, який характеризує можливу не якість виготовлення деталей
Напруга вигину для альтернативного холодоагента R407C
Максимальний тиск для холодоагента R22
МПа
Напруга вигину для холодоагента R22
Визначимо на скільки відсотків зміниться напруга в кришці після переведення системи на альтернативний холодоагент
Перевищення напруги в кришці циліндрів компресора понад 20% не дозволяє застосовувати альтернативний холодоагент для даної установки.
В даному випадку альтернативний холодоагент можна застосовувати для компресора.
Розрахунок необхідної товщини кришки:
Максимальний тиск фреону R12
МПа =
Максимальний тиск гідравлічних випробовувань
= МПа=
На цей тиск проведемо порівняльний розрахунок.
Напруга вигину для фреону R12
Напруга вигину для максимального тиску гідравлічних випробувань дорівнює напругі вигину альтернативного холодоагента R407C
Гранично допустима напруга для чавунної деталі
Необхідну товщину кришки розраховуємо виходячи із гранично допустимої напруги для чавунної деталі.
Розрахунок необхідної товщини кришки при фреону R12
= см
Розрахунок необхідної товщини кришки при гідравлічних випробувань,
гідравлічних випробувань = альтернативного холодоагента R407C
= см
Дістаємось висновку, що товщина кришки 0,79 см задовольняє граничні умови для чавуна при роботі компресора ФВ-6 на альтернативному холодоагенті R407C. Тому застосування холодильного агента R407C є найбільш оптимальною альтернативою. Основна перевага R407C є в тому, що холодильна установка не вимагає змін. З технологічних міркувань можливість виготовлення такої кришки є складною з точки зору жорсткості та пористості чавуну,а з економічних - ця процедура вимагає використання значної кількості грошових коштів.
4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
4.1 Безпека людини на морі
4.1.1 Міжнародні конвенції з охорони людського життя на морі й охорони навколишнього середовища
У 1948 р. у Женеві Морською конференцією ООН була прийнята Конвенція про Міжурядову морську консультативну організацію (ІМКО), яка набрала чинності у 1958 році. У 1982 р. назва організації була змінена на ІМО Міжнародна морська організація.
За час її існування були прийняті і переглянуті декілька важливих міжнародних конвенцій -- COЛAC, МАРПОЛ, ПДНВ, про вантажну марку тощо.
СОЛАС-74 -- Міжнародна конвенція по охороні людського життя на морі, була прийнята 1 листопада 1974 p., набрата сили 25 травня 1980 року Основна мета конвенції СОЛАС -- визначення мінімальних стандартів щодо конструкції, устаткування й плавання суден, що забезпечують їхню безпеку
Конвенція складається з 11 розділів, які розглядають питання забезпечення засобів безпеки з боку конструкції суден, пожежного захисті, засобів пожежної безпеки, рятувальних засобів та радіозв'язку, з безпеки мореплавання, перевезення небезпечних вантажів тощо.
Розділ 9 «Керування безпечною експлуатацією суден» був прийнятий на конференції СОЛАС 24.05.1994 року в Лондоні Він передбачає впровадження й застосування Міжнародного Кодексу з керування безпечною експлуатацією суден і запобігання забруднення моря, (МККБ або ISM Code). Цей кодекс є одним з найважливіших документів по забезпеченню безпеки мореплавання, прийнятих ІМО.
Головною метою МККБ є перехід від організації забезпечення й контролю безпеки мореплавання й охорони навколишнього середовища до керування ними. Призначення кодексу -- забезпечити відповідність вимогам обов'язкових правил і норм; він вказує, які обов'язкові вимоги є предметом для класифікаційного нагляду і нагляду, пов'язаного із законодавством держави, а які - ні.
Система керування безпекою (СКБ) це структурна І документальна система на березі і на судні, що дає можливість персоналу Компанії ефективно проводити в життя політику безпеки й запобігання забрудненню морського середовища.
Конвенція МАРПОЛ 73/78 передбачаг заходи для скорочення і запобігання забруднення морського середовища, як нафтою й нафтопродуктами, так і іншими речовинами, шкідливими для мешканців моря, що перевозяться на суднах або утворюються в процесі їхньої експлуатації.
Правила, що охоплюють різноманітні джерел забруднен-ня з суден, містяться в п'ятьох додатках до МАРПОЛ 73/78:
- Додаток 1 - правила запобігання забрудненню нафтою;
- Додаток 2 - правила запобігання забрудненню шкідливими рідкими речовина- ми, що перевозять наливом;
- Додаток 3 -правила запобігання забрудненню шкідливими речовинами, що перевозяться морем в упаковці, контейнерах, цистернах;
- Додаток 4 - правила запобігання забрудненню стічними водами з суден;
- Додаток 5 - правила запобігання забрудненню сміттям з суден.
Конвенція ПДМНВ 78/95 - Міжнародна конвенція з підготовки та дипломування моряків і несення вахти 1978 року, з доповненнями 1995 року, є документом, що установлює вимоги і правила забезпечення того, щоб моряки на суднах мали належну кваліфікацію і були придатні до виконання своїх обов'язків.
Конвенція визначає конкретні вимоги до підготовки й компетентності членів суднового екіпажа, забезпечення несення безпечної вахти на містку, у машинному відділенні і радіо вахти ; спеціальної підготовки членів екіпажу танкерів, танкерів-хімовозів, газовозів, пасажирських суден, суден типу ро-ро.
Конвенція установлює вимоги до проходження тренажерів, а також до форми й змісту дипломів і підтверджень до них.
4.1.2 Боротьба за живучість контейнеровоза
Трюми контейнеровоза спроектовано таким чином, аби максимально використовувати їх місткість. Тому коефіцієнт проникності таких трюмів при затопленні незначний. Проте останнім часом з'явилися контейнери не 8 футів, а 8 фут 6 дюймів по висоті, тому верхній ряд контейнерів в трюм не входить. Можливий проміжний варіант завантаження, при якому трюм завантажений контейнерами по висоті не повністю. Тому при затопленні відсіку рівень води може піднятися вище контейнерів, і вільна поверхня води працюватиме як при порожньому трюмі. Це дуже небезпечна ситуація, оскільки при цьому підвищується центр ваги судна через наявність контейнерів в нижніх рівнях і, отже, відсутність мас води в цих об'ємах. Іншими словами, води не достатньо, щоб відчутно знизити центр ваги судна,але достатньо для утворення моменту, що кренить, від впливу вільної поверхні. Стан судна при пробоїні погіршується через наявність штабелю палубних контейнерів.
В разі неповного завантаження трюму перед виходом в рейс необхідно мати попередні розрахунки на можливі випадки затоплення, які в першу чергу повинні включати відповіді на питання: чи можливе перевищення рівня води при затопленні над верхнім ярусом контейнерів не повністю завантаженого трюму, як це позначиться на остійності пошкодженого судна при відсіку третьої і другої категорії відповідно.
Зміну остійності при затопленні відсіку, якщо рівень води нижчий за верхній ярус контейнерів, можна оцінити за формулою:
,
де - момент інерції площі вільної поверхні води порожнього трюму,
- момент інерції площі опорної частки всіх контейнерів верхнього ярусу.
,
де m - кількість контейнерів в одному ряді по довжині судна; n - кількість рядів контейнерів по ширині судна; S - площа опорної частки контейнера, м2; - ширина контейнера, м; - відстань між контейнерами, м.
Оскільки та , можна для приблизних розрахунків вважати
.
Контейнеровоз, принаймні, в кінцевих трюмах має подвійний борт, що захищає його у випадку зіштовхнення від розгерметизації. При боротьбі з водою, крім викладеного, особливістю є крайня ступінь тісноти на верхній палубі, оскільки майже вся вона занята палубними контейнерами, і залишаються лише вузькі проходи вздовж борту. Це істотно ускладнює роботу по підведенню пластиру. Крім того, на контейнеровозі, як відомо, немає вантажних пристроїв (стріл і кранів), тому немає й лебідок, які використовують при обтягуванні оснащення пластиру. Для цього приходиться протягувати пілкилеві кінці на брашпиль або кормовий шпиль зі складною системою каніфас-блоків, що ускладнює цю операцію. У контейнерах досить часто перевозиться небезпечний вантаж і в разі виникнення пожежі в якому-небудь з них дістатися до палаючого контейнера, а тим більше проникнути в нього немає ніякої можливості. Єдиний засіб - герметизація трюму і створення в ньому агресивного для вогню середовища, а на палубі - охолодження водою. Контейнер герметичний, тому запас повітря в ньому обмежений і полум'я, що виникло у середині має згаснути саме собою, якщо не відбудеться прогорання або деформаційний розрив стінки контейнера.
4.2 Охорона праці
4.2.1 Заходи по забезпеченню безпеки під час експлуатації рефрижераторних установок
У сучасних рефрижераторних (холодильних) автоматизованих установках, як найбільш економічні і компактні, застосовуються компресорні машини, в яких використовується фреон різних марок (ХФВ-11, ХФВ-12 та їх суміші ХФВ-113 та ін ). Ці фреони виносяться до так званих озоноруйнівних речовин. Холодильні установки компресорного типу, якими обладнані морські судна, працюють на хладоні-12 і хладоні-22.
Конференцією ІМО був схвалений Додаток VI до Конвенції МАРПОЛ 73/78, що містить «Правила по запобіганню забрудненню повітряного середовища з суден», якими обмежується вміст окису сірки й окису азоту у вихлопних газах суднових дизелів. Цими Правилами забороняється також навмисне виділення озоноруйнівних субстанцій. Багато країн, у тому числі й Україна, підписали Монреальский протокол із Лондонськими поправками про припинення виготовлення і використання озоноруйнівних фреонів. Незважаючи на те, що Правила Додатка VI до Конвенції не набрали сили, продовжуються посилені пошуки нейтральних (альтернативних) речовин, призначених для заміни озоно-руйнівних субстанцій. Однак слід зазначити, що застосування таких речовин (наприклад, фреону 22)в існуючих суднових холодильних установках вимагає додаткових витрат, пов'язаних із забезпеченням підвищеної міцності та щільності механізмів і систем цих пристроїв. При цьому необхідна і часткова заміна контрольно-регулюючої апаратури і її настроювання.
З метою безпеки праці суднові холодильні установки повинні утримуватися в справному стані, а експлуатація їх проводиться в точній відповідності з вимогами, викладеними в діючих нормативних документах, та інструкціями заводів-виготовителів.
У рефрижераторному машинному приміщенні на видному місці, повинні бути повішені виписки основних положень з інструкцій з техніки безпеки при експлуатації розміщених у приміщенні машин і апаратів, а також принципові схеми трубопроводів установки, правила надання першої допомоги при ураженні холодоагентом і медична аптечка. При розміщенні холодильного устаткування поза спеціально виділеними приміщеннями ці документи повинні бути вивішені поблизу установок.
В опломбованих шафах біля входу в рефрижераторне машинне відділення (РМВ) або поблизу компресорів (якщо усгановка розташована в МКВ) повинні зберігатися комплекти гумових рукавичок, захисних окулярів та іюлюючих протигазів з примусовою подачею повітря по числу членів вахти в МКВ. Аміачні установки повинні бути оснащені спеціальними фільтруючими протигазами і газонепроникними костюмами по числу працюючих.
Під час ремонту фреонових систем, а також внутрішнього огляду циліндра, картера, масловідділювача та інших частин машин не можна користуватися відкритим вогнем, палити. а також використовувати предмети, нагріті до температури понад 473 К (200 °С), тому що в цих умовах при розкладанні фреону може утворитися токсичний газ фосген.
Перед кожним входом у РМВ потрібно переконатися у відсутності там небезпечного скупчення газів. Наявність хладону (фреону) у повітрі виявляється за допомогою галоїдної лампи чи електронних шукачів течі.
Щоб уникнути травмування очей, не можна наближати обличчя до можливих місць витоку хладону.
У випадку виявлення парів хладону у повітрі РМВ слід негайно вийти з приміщення і щільно закрити за собою двері, потім включити аварійну витяжну вентиляцію і доповісти вахтовому механіку про те, що трапилося. Надягнувши протигаз і залишивши в дверях спостерігача, слід увійти в приміщення, зупинити компресорні машини і перекрити клапани в системі хладону. Після з'ясування причини витоку хладону треба вжити всі можливі в умовах судна заходи для ліквідації аварії.
У холодильних установках із безпосереднім випарюванням можливі витоки хладону в охолоджуваних приміщеннях, де установлені випарники, тому за ходити в холодильні камери і рефрижераторні трюми суден, обладнаних такими установками, дозволясться тільки при наявності спостерігача, який повинен залишатися зовні й мати кисневий апарат для надання допомоги.
Особи, що обслуговують холодильні камери, повинні вміти відкривати двері холодильної камери зсередини в темряві й подавати сигнал тривоги, якщо вони раптово опиняться замкненими у камері.
Усі холодильні камери повинні бути обладнані сигналізацією на випадок мимовільного закриття дверей. Охолоджені батареї рефрижераторних трюмів слід оберігати від ударів і утримувати в справності їхнє огородження. Необхідно, щоб батареї відтавали у природних умовах при виключених агрегатах. Видалення снігової «шуби» з охолоджених поверхонь батарей здійснюється парами хладону, теплим розсолом, гарячою прісною водою, електрогрілками, місцевим чи повним обігрівом камери. З появою перших слідів відтавання необхідно очищати сніг із труб за допомогою твердої мітли. Видаляти снігову «шубу» механічним зіскоблюванням і ударами категорично забороняється.
Під час огляду, регулювання і ремонту діючого холодильного устаткування необхідно користуватися захисними окулярами і гумовими рукавичками. Якщо потрібно провести роботи з підтягування болтів фланцевих з'єднань, клапанів, штуцерів, заміну сальникової набивки, необхідно попередньо відкачати з ушкодженої ділянки хладон і відключити механізм чи трубопровід від іншої системи.
Для освітлення внутрішніх частин холодильних машин дозволяється застосовувати переносні лампи напругою не вище 12 В, а також кишенькові чи акумуляторні ліхтарі.
Балони з різними речовинами, шо мають відповідний колір, написи, маркірування, зберігаються на суднах у роздільних добре вентильованих і захищених від вогню приміщеннях. Забороняється зберігати в одному місці белони з різними газами.
Поводитися з балонами слід обережно. Балони із запасами хлалону повинні зберігатися у вогнестійких ізольованих, добре вентильованих коморах З мпературою повітря не вище 308 К (35 °С). Їх необхідно надійно закріпити, щоб виключити можливість падіння чи зрушення. Порожні балони по можливості потрібно зберігати окремо від заповнених або добре ізолювати один від одного. Не можна балони струшувати чи кидати. Переносити їх необхідно вдвох на носилках, міцно закріпивши і навернувши на клапани сталеві ковпаки.
Забороняється визначати місця пропуску газів «по запаху», а також застосовувати сірчаний шнур для визначення місць витоку парів аміаку.
Роботи із застосуванням галоїдної лампи й електронного шукача течі допускається проводити під відповідальність старшого механіка. До початку робіт необхідно ретельно провентилювати приміщення і виконати вимоги правил пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт на морських суднах.
Справність запобіжних клапанів апаратів і судин, що знаходяться під тиском, необхідно перевіряти продувкою не рідше одного разу на рік із складанням відповідного акта. Клапани повинні бути випробувані на встановлений для них тиск і опломбовані виготовлювачем або механіком.
З особливою обережністю необхідно заповнювати систему хладоном. Приєднувати до системи холодильної установки для її заповнення можна тільки ті балони, в яких міститься потрібний холодоагент. Помилкове приєднання до холодильної установки балона з киснем чи яким-небудь іншим горючим газом може привести до вибуху.
Не можна починати роботи з підзарядки системи фреоном до з'ясування й усунення причин його витоку.
Заряджаючи холодильну установку хладоном, необхідно уважно стежити за тим, щоб штуцер балона був повернений у протилежний бік від людини.
З метою прискорення заповнення систем хладоном допускається підігрів балона теплою водою. Використання джерел відкритого вогню забороняється. Не дозволяється також підігрів балонів при відсмоктуванні залишків фреону. Під час роботи з фреоном необхідно надягти окуляри, а при роботах з розсолами - окуляри, гумові рукавички і фартухи. При роботі в охолоджених приміщеннях (рефрижераторних трюмах і камерах), щоб уникнути простудних захворювань, слід тепло одягатися.
Забороняється робота компресора з різкими змінами тиску хладону в картері, з несправними пристроями для повернення і регенерації масла, тиском масла вище норм, рекомендованих інструкціями з експлуатації, підвищеними зазорами між деталями, з несправною системою підігріву масла в картері компресора.
Щоб уникнути аварії, не дозволяється переповнювати систему хладоном і здійснювати роботу компресора на вологому режимі, що характеризується специфічним звуком, що «чавкає» при всмоктуванні, утворенням інею на компресорі, різким зниженням температури нагнітальної труби, гідравлічними ударами в компресорі. З появою ознак вологого ходу слід прикрити запірні всмоктувальні вентилі, регулювальний вентиль, а якщо стукіт продовжується - зупинити компресор.
Періодичний огляд і контроль устаткування холодильної установки здійснюється регулярно незалежно від появи несправностей. Порядок профілактичних оглядів і контролю викладений у суднових інструкціях.
4.2.2 Вимоги Монреальського протоколу про обмеження озоноруйнівних речовин
У 1987 році держави світу прийняли у Монреалі протокол, що на законодавчому рівні обмежив виробництво і застосування озоноруйнівних речовин.
Озоноруйнівні речовини розбито на кілька груп, визначено їх озоноруйнівну здатність і визначено кількісні обмеження на їх виробництво. В додатку А речовини розбито на 2 групи, і до них застосовуються заходи, передбачені розділами 2А і 2В Протоколу. Розділи 2С і 2Е стосуються інших повністю галоїдованих речовин, які занесено в Додаток В. Гідро-хлор-фтор-вуглеводні розглядаються у розділі 2F. Розділ 2Н стосується бромистого метилу.
У протоколі розроблено процедуру розрахунку регульованих рівнів виробниц-тва, продажу таких речовин, передбачено оцінку і огляд заходів регулювання, допо-могу більш слабким країнам щодо переходу на більш небезпечні холодильні агенти.
Детально прописано багато процедур, шо стосуються контролю виконання протоколу, транспортування, зберігання озоноруйнівних речовин тошо.
За час дії Монреальського протоколу досягнуто деяких успіхів в обмеженні і навіть скороченні випуску озоноруйнівних речовин. Перелік речовин систе-матично переглядається в бік розширення. Хоча докорінно змінити ситуацію ще передбачені розділами 2А і 2В Протоколу. Розділи 2С і 2Е стосуються інших повністю галоїдованих речовин, які занесено в Додаток В. Гідро-хлор-фтор-вуглеводні розглядаються у розділі 2F. Розділ 2Н стосується бромистого метилу.
4.3 Протипожежний захист судна. Гасіння пожеж на суднах
холодильний машина компресор рефрижераторний
Комплексна програма заходів, спрямованих на запобігання пожежі, має велике значення для повсякденної роботи судна. Ймовірність виникнення пожежі завжди в тому чи іншому ступені існує на будь-якому судні.
Тому необхідно цілеспрямовано проводити профілактичну роботу ( регулярні пожежні навчання ) по запобіганню умовам, що сприяють виникненню пожежі на борту судна, набуттю членами екіпажів практичних навичок використання суднових засобів виявлення, локалізації і ліквідації пожежі, що виникла. Через те що на судні існує обмежена кількість вогнегасних засобів, достатня лише для одноразового гасіння пожежі в найбільшому відсіку, дуже важливо виявити осередок пожежі на початковій стадії її розвитку. Не тільки помилки, але й нерішучість у діях екіпажу в початковий момент може привести до непоправних наслідків.
Правильно оцінити обстановку, що створилася при пожежі, допомагає практичний досвід, у тому числі навички по швидкій оцінці обстановки, що складається, по умінню точно визначити головний напрямок атаки і розподілити наявні в розпорядженні адміністрації судна сили і засоби пожежегасіння.
Подобные документы
Теоретичні основи процесу роботи холодильної машини. Спосіб дії парової компресійної машини. Уточнення потужності компресора та електродвигуна. Опис схеми холодильної установки. Термодинамічні розрахунки компресора. Конструювання холодильної установки.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 04.12.2011Цикл холодильної машини та її схема. Холодильні агенти. Термодинамічні розрахунки компресора. Індикаторна потужність компресора. Розрахунок і вибір конденсаторів, параметрів переохолоджувача. Втрати тиску в системі подачі розсолу. Втрати тиску в системі.
реферат [243,3 K], добавлен 11.05.2014Порівняння основних систем відводу теплоти. Тепловий розрахунок холодильної машини. Обчислення параметрів насосів для перекачування води і розсолу. Вибір конденсатора, переохолоджувача та параметрів компресорного агрегату. Переваги аміаку як холодоагенту.
курсовая работа [353,4 K], добавлен 10.02.2013Проект компресійної аміачної холодильної установки для фруктосховища. Розробка технологічної схеми установки, розрахунок основного холодильного устаткування і підбір допоміжного обладнання. Розрахунок компресора, вентиляторної градирні, теплоізоляції.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 15.02.2012Розрахунки турбокомпресора та компресора: обґрунтування вибору та параметрів роботи прилада. Визначення показників вхідного пристрою, обертового прямуючого апарата, робочого колеса компресора, лопаточного та безлопаточного дифузора, збірного равлика.
курсовая работа [126,2 K], добавлен 06.01.2011Вибір елементів конструкції тепловозного дизеля 6RTA52. Розгляд схеми поперечного розтину дизеля. З'ясування розташування цистерни, переливної труби, теплорегулюючого клапана, фільтра грубого очищення, електроприводного насоса та газотурбокомпресора.
презентация [969,7 K], добавлен 22.01.2015Процеси, що протікають в посудомийних машинах. Шляхи поліпшення якості миття. Пристрої автоматизації миття посуду. Розробка лабораторного стенду для дослідження характеристик посудомийної машини. Опис гідравлічної принципової схеми, порядок роботи.
курсовая работа [721,1 K], добавлен 20.06.2013Машинно-тракторний парк ТОВ "Агрофірма "Маяк". Призначення мельничного комплексу, його технічна характеристика. Будова та опис технологічного процесу млина. Підготовка мельниці до роботи. Призначення і будова оббивальної машини. Розрахунок проводу машини.
дипломная работа [535,5 K], добавлен 07.06.2012Побудова механічної характеристики робочої машини. Визначення режиму роботи та потужності електродвигуна. Розрахунок тривалості пуску та часу нагрівання електродвигуна. Вибір апаратури керування і захисту, комплектних пристроїв. Заходи з охорони праці.
курсовая работа [95,5 K], добавлен 28.10.2014Опис роботи функціональної та кінематичної схеми установки. Розрахунок і побудова механічної характеристики робочої машини, електродвигуна та його механічної характеристики. Визначення потужності, споживаної електродвигуном. Вибір пристрою керування.
курсовая работа [270,8 K], добавлен 18.07.2011
