Кадрові ризики в системі кадрової безпеки органів публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет цивільного захисту України

КАДРОВІ РИЗИКИ В СИСТЕМІ КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Денис Ковальський

Здобувач

м. Харків

Анотація

Стаття присвячена аналізу місця кадрових ризиків в системі кадрової безпеки організації. Встановлено, що кадрова безпека, займає домінуюче становище стосовно інших елементів системи безпеки, оскільки вона безпосередньо спрямована на роботу з людьми (кадровим складом), що є первинною ланкою в будь-якій державі в цілому та органі публічного управління. З поняттям кадрової безпеки тісно пов'язують категорію «ризик», який є похідною від стану невизначеності та встановлює можливість небажаної події.

Відзначено, що кадровий ризик - це небезпека ймовірної втрати ресурсів організації або недоотримання вигоди порівняно з варіантом, розрахованим на раціональне використання людських ресурсів, внаслідок можливих прорахунків та помилок в управлінні людськими ресурсами. Сформовано авторське бачення категорії «кадровий ризик органу публічного управління», під яким запропоновано розуміти ймовірність виникнення у органу публічного управління в процесі його діяльності втрат і збитків (включаючи всі види шкоди, в тому числі, майнової і немайнової (втрата ділової репутації, псування іміджу), а також шкоди здоров'ю або життю людей), об'єднаних із дією людського фактору (а саме працівників організації).

Доведено, що до кадрових ризиків можна віднести процеси, пов'язані з: підбором надійних співробітників, які мають достатню кваліфікацію; контролем надійності та лояльності персоналу, їх відповідності умовам проходження державної служби; своєчасним виявленням та локалізацією причин та обставин загроз, у тому числі мінімізації проблеми заміни старих кадрів новими; «відсіюванням» співробітників, які створюють загрози стійкій діяльності (організації), та «утриманням» особливо цінних співробітників.

Наголошено, що для усунення причин ризикових ситуацій необхідна типізація видів кадрових ризиків органів публічного управління, знання якої дозволить розпізнавати ризикові обставини для кадрового складу організації. Класифікація ризиків дає можливість не тільки точно встановити місце кожного ризику в загальній системі, а й обрати найдієвіший метод управління ним.

Ключові слова: кадрова безпека, кадровий ризик органу публічного управління, класифікація кадрових ризиків, управління кадровими ризиками органу публічного управління.

Annotation

Denys Kovalskyi Postgraduate, National University of Civil Defense of Ukraine, Kharkiv

PERSONNEL RISKS IN THE PERSONNEL SECURITY SYSTEM OF INSTITUTION OF PUBLIC ADMINISTRATION

The article is devoted to the analysis of the place of personnel risks in the personnel security system of the organization. It is established that personnel security occupies a dominant position in relation to other elements of the security system, as it is directly aimed at working with people (personnel), which is the primary link in any state as a whole and public administration body. The category "risk" is closely related to the concept of personnel security, which is derived from a state of uncertainty and establishes the possibility of an undesirable event.

It was noted that personnel risk is the danger of a probable loss of the organization's resources or a lack of benefit compared to the option calculated for the rational use of human resources, as a result of possible miscalculations and errors in the management of human resources. The author's vision of the category "personnel risk of a institution of public administration" has been formed, under which it is proposed to understand the probability of losses and damages in the course of its activity at a institution of public administration (including all types of damage, including property and non-property (loss of business reputation, image damage), as well as harm to the health or life of people), combined with the action of the human factor (namely, the employees of the organization).

It has been proven that personnel risks can include processes related to: selection of reliable employees who have sufficient qualifications; control of the reliability and loyalty of personnel, their compliance with the conditions of public service; timely detection and localization of the causes and circumstances of threats, including minimizing the problem of replacing old personnel with new ones; "screening out" employees who pose threats to sustainable activity (of the organization), and "retention" of especially valuable employees.

It is emphasized that in order to eliminate the causes of risky situations, it is necessary to typify the types of personnel risks of institution of public administration, the knowledge of which will allow recognizing risky circumstances for the personnel of the organization. Classification of risks makes it possible not only to accurately establish the place of each risk in the overall system, but also to choose the most effective method of its management.

Keywords: personnel security, personnel risk of the institution of public administration, classification of personnel risks, management of personnel risks of the institution of public administration.

Постановка проблеми

ХХІ століття ніяким чином не можна пов'язувати із встановленням безпеки у всіх сферах життя. У науковій спільноті вже давно здійснено прогнози щодо майбутнього суспільства, які констатують про зростання по експоненті різних небезпек, внаслідок чого питання, пов'язані з безпекою набувають характеру глобальності, системності та універсальності, по суті, торкаючись кожного з нас. Тому як ніколи стає актуальною необхідність розробки та реалізації концепцій та стратегій забезпечення безпеки, системи управління державою та суспільством, підготовки кадрів, здатних на адекватні відповіді викликам новій соціальній реальності. Негативні зміни у збільшенні ризиків і загроз, пов'язаних із персоналом, обумовлюють доцільність удосконалення процесу забезпечення кадрової безпеки, що визначається як здатність організації запобігати ризикам і загрозам, що пов'язані з персоналом, його інтелектуальним потенціалом, організацією праці, трудовими відносинами в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Кадрова безпека і кадрові ризики були і залишаються поняттям складним і багатогранним. Вагомий внесок у вивчення проблем теорії та практики кадрової безпеки зробили відомі зарубіжні та вітчизняні вчені, зокрема: Баглей Д.Ю., Гавкалова Н.Л., Гомба Л.А., Гончарова К.Г., Гречішкіна А.А., Жабинець О.Й., Живко З.Б., Лащенко О.Ю., Левковець Н.П., Литовченко О.Ю., Любавская Л.М., Мігус І.П., Момот Т.В., Назарова Г.В., Руда Т.В., Сліпа О.З., Томаневич Л.М. та інші. Аналіз теоретичних і практичних досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених дає можливість зробити висновок про недостатню розробленість питань забезпечення кадрової безпеки органів публічного управління, відсутність єдності у визначенні підходів до класифікації кадрових ризиків, не приділяється належна увага визначенню інструментарію управління цими ризиками.

Мета статті - полягає у визначенні сутності кадрових ризиків в діяльності органів публічного управління на основі докладного аналізу наукової літератури, проведення їх типологізації та окреслення базових підходів до управління ними.

Виклад основного матеріалу

Етимологічно поняття «безпека» означає «...Стан, коли кому-,чому-небудь ніщо не загрожує...» [1], іншими словами відсутність внутрішніх та зовнішніх загроз особистості, суспільству та державі. Багаторівневість поняття «безпека» передбачає виділення різноманітних її рівнів та видів: глобальну, міжнародну, державну, національну, економічну, інформаційну, особисту, безпеку життєдіяльності та інші. Однак, зважаючи на те, що людські ресурси є одним із найважливіших елементів функціонування організації, варто виділити ще один важливий елемент - кадрову безпеку, яка визначається як система забезпечення комплексу заходів щодо запобігання ризикам та небезпекам, пов'язаним з персоналом, його трудовою діяльністю та інтелектуальним потенціалом

Відомий американський письменник Е. Хемінгуей у романі «По кому дзвонить дзвін» визначив безпеку як «...ситуацію, коли знаєш, як уникнути небезпеки...» [2]. Один із засновників політичної науки М. Макіавеллі у відомій праці «Государ» так витлумачив безпеку: «...Государя чатують дві небезпеки: одна зсередини або з боку підданих, інша ззовні - від сильних сусідів. Із зовнішньою небезпекою можна впоратися за допомогою гарного війська та добрих союзників. А якщо небезпека ззовні буде усунена, то й всередині збережеться світ за умови, що не порушать таємні змови...» [3]. Нідерландський філософ Б. Спіноза пов'язував забезпечення безпеки з безпосереднім функціонуванням органів управління: «.Для безпеки держави неважливо, якими мотивами керуються люди, належним чином керуючи справами, аби ці останні керувалися належним чином» [4].

Якісні зміни у всіх сферах суспільства безпосередньо пов'язані з діяльністю управлінських кадрів. У світовій практиці відомо чимало випадків, коли нелояльність, непрофесіоналізм чи проста недбалість чиновників завдавали не менших збитків, ніж зовнішні загрози.

Серед внутрішніх загроз національній безпеці нашої держави слід вважати: зниження якості та рівня життя людей, економічна та фінансова кризи, зростання злочинності, міжнаціональні конфлікти. Асцатур Г.Є. неефективність колишніх управлінських систем пов'язує з одного боку з глобалізацією, підвищеною соціальною динамікою, ускладненням трансформаційних процесів під впливом нових інноваційно-комунікаційних технологій, а з іншого - з локалізацією суспільних взаємодій. Зазначені обставини змушують змінюватись державу як соціальний інститут управління структурно та функціонально, організаційно та в кадровому сенсі, щоб відповідати новим викликам, ризикам, небезпекам і загрозам [5].

Саме кадрова безпека, на наш погляд, займає домінуюче становище стосовно інших елементів системи безпеки, оскільки вона безпосередньо спрямована на роботу з людьми (кадровим складом), що є первинною ланкою в будь-якій державі в цілому та органі публічного управління, зокрема. На підтвердження цьому стає активне використання гасла: «Кадри вирішують усе». Необхідність забезпечення кадрової безпеки пов'язують із високим рівнем ймовірності та масштабом як майнових, так і немайнових втрат (ризиків), причини яких мають пряме відношення до дій персоналу.

З поняттям кадрової безпеки тісно пов'язують категорію «ризик», який є похідною від стану невизначеності та встановлює можливість небажаної події. Це ймовірність втрат, яка потребує захисту. Ризик сприймається як можливість настання деякої несприятливої події, що тягне за собою різного роду втрати; як певна загроза, небезпека виникнення шкоди у найширшому значенні цього слова.

У сучасній науковій і діловій літературі можна знайти безліч різних способів визначення ризику і його класифікації - від найбільш загальних до більш складних і спеціалізованих.

У загальноприйнятому розумінні ризик постає у вигляді можливої невдачі, небезпеки, матеріальних та інших втрат, які можуть настати в результаті втілення в життя обраного рішення [6]. Розглядаючи поняття ризику в сфері господарської або підприємницької діяльності, до матеріальних втрат, як правило, відносять втрату ресурсів, неотримання доходів та упущену вигоду. Наприклад, фахівці рейтингового агентства «Експерт РА» під ризиком розуміють «...потенційну супутню ймовірність втрати ресурсів або неотримання доходів.» [7].

Авторами О. С. Шапкіним і В. О. Шапкіним в роботі «Теорія ризику і моделювання ризикових ситуацій» [8] пропонується визначати категорію ризику як «.небезпеку потенційно можливої, імовірної втрати ресурсів або недоотримання доходів у порівнянні з варіантом, який розрахований на раціональне використання ресурсів у даному виді підприємницької діяльності». Іншими словами, на думку авторів, ризик - це загроза того, що підприємець понесе втрати у вигляді додаткових витрат або отримає доходи нижчі за ті, на які він розраховував.» [8, с.33].

У роботі К. В. Балдіна та С. Н. Воробйова «Ризик-менеджмент» під ризиком розуміють «.баланс можливих доходів і збитків, баланс схильності і унебезпечення від втрат, і цей баланс формується самим підприємцем.» [9, с. 21].

В свою чергу, Д. Марцинковський, визначає ризик як «співвідношення ймовірності виникнення ризикових ситуацій і їх можливих наслідків». На його думку, реалізація ризику призводить до відхилення фактичних результатів діяльності від запланованих [10].

Складніше формулює поняття ризику В. Н. Уродовскіх, розглядаючи його як діяльність, пов'язану з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, в процесі якої є можливість кількісно і якісно оцінити ймовірність досягнення передбачуваного результату, невдачі і відхилення від мети [11, с. 6].

У роботі Е. А. Уткіна і Д. А. Фролова зазначено, що ризик може бути визначений як рівень фінансової втрати, що виражається в змозі не досягти поставленої мети, в невизначеності прогнозованого результату, в суб'єктивності оцінки прогнозованого результату [12, с. 25].

Характеристика ризику як можливої перешкоди на шляху до досягнення мети, поставленої перед господарюючим суб'єктом, простежується і в зарубіжних джерелах. При цьому ризик може бути визначений як будь-яка зовнішня чи внутрішня ситуація або подія, що мають потенціал вплинути на організацію, перешкоджаючи успішному досягненню її цілей, надання нею послуг, отримання вигоди від можливостей чи виконання проектів або заходів [13, с. 1].

Кадровий ризик - це небезпека ймовірної втрати ресурсів організації або недоотримання вигоди порівняно з варіантом, розрахованим на раціональне використання людських ресурсів, внаслідок можливих прорахунків та помилок в управлінні людськими ресурсами. З кадровими ризиками органи публічного управління стикаються протягом усієї своєї діяльності. Умов для виникнення ризикових ситуацій безліч. У практиці управління державними установами є дві полярні точки зору на кадрові ризики.

Відповідно до першої точки зору кадрові ризики мають переважно випадковий, тимчасовий, частково циклічний характер, зумовлені незначними помилками, рідкісними прорахунками в управлінні персоналом або погіршенням загальної зовнішньої ситуації. Отже, у керівників немає потреби звертати увагу та виділяти ресурси на управління кадровими ризиками.

З іншого боку, кадрові ризики є наслідком недостатньо ефективної роботи з людськими ресурсами та є причиною всіх інших видів ризиків в організації. Наведені погляди різнополярні та ілюструють модель управлінської діяльності, спрямованої на прогнозування та мінімізацію кадрових ризиків. На нашу думку, перший підхід є дещо спрощеним і включає ігнорування керівництвом організації кадрових проблем. Натомість другий підхід наголошує на необхідності не лише реагування на кадрові ризики, а й їх попереднього виявлення.

На нашу думку, під кадровим ризиком слід розуміти ймовірність виникнення у органу публічного управління в процесі його діяльності втрат і збитків (включаючи всі види шкоди, в тому числі, майнової і немайнової (втрата ділової репутації, псування іміджу), а також шкоди здоров'ю або життю людей), об'єднаних із дією людського фактору (а саме працівників організації).

До кадрових ризиків можна віднести процеси, пов'язані з:

- підбором надійних співробітників, які мають достатню кваліфікацію;

- контролем надійності та лояльності персоналу, їх відповідності умовам проходження державної служби;

- своєчасним виявленням та локалізацією причин та обставин загроз, у тому числі мінімізації проблеми заміни старих кадрів новими;

- «відсіюванням» співробітників, які створюють загрози стійкій діяльності (організації), та «утриманням» особливо цінних співробітників.

Для усунення причин ризикових ситуацій необхідна типізація видів кадрових ризиків органів публічного управління, знання якої дозволить розпізнавати ризикові обставини для кадрового складу організації. Крім того, саме класифікація ризиків дає можливість не тільки точно встановити місце кожного ризику в загальній системі, а й обрати найдієвіший метод управління ним. Так на основі систематизації наявних наукових досліджень нами запропонована така класифікація кадрових ризиків.

1. За рівнем виникнення ризику

- індивідуальні - ризики, зумовлені індивідуальними, особистісними особливостями кожного працівника (біологічні (вік, стан здоров'я); соціальнопсихологічні (конфліктність, демотивованість, особливості характеру); моральні (переконання, цінності, норми, культура); інтелектуальні (рівень освіти, інтелекту); економічні (професійний потенціал, кваліфікація, компетенції, досвід роботи, працездатність); ризики ненадійності (недалекоглядність, недбалість, побоювання шантажу, раптове погіршення чи поліпшення матеріального становища, соціального становища, марнославство, бажання зберегти посаду, залежність від чогось чи когось, інтриганство, компрометуюче коло спілкування, великий борг, легка навіюваність, довірливість, брехливість, наявність судимості, жадібність, уразливість, мстивість, підступність, нестійкість до стресів, самотність, скритність).

- організаційні - ризики, що виникають при неналежному виконанні функцій управління персоналом в органи публічного управління (неефективні державно-управлінські рішення; недосконалий механізм реалізації управлінських рішень; інформаційний ризик; комунікаційний ризик.

2. За формою можливої шкоди:

- майнові - додаткові (позапланові) витрати роботодавця (фінансові (штрафи, пені, зумовлені діяльністю співробітників), матеріально технічні (псування обладнання));

- немайнові - погіршення іміджу органу публічної влади.

3. За розміром шкоди

- локальні понесені втрати не мають принципового впливу на погіршення результатів діяльності органу публічного управління;

- середні понесені втрати об'єктивно не здатні принципово погіршити результати діяльності органу публічного управління;

- масштабні понесені втрати принципово погіршують кінцеві результати діяльності органу публічного управління;

- глобальні (стратегічні) можуть спричинити ліквідацію органу публічного управління або значне вивільнення працівників.

4. За рівнем регулярності потенційного прояву:

- разові (випадкові) ризики, пов'язані з функціями, що досить рідко здійснюються органом публічного управління;

- регулярні ризики, які у діяльності органу публічного управління з'являються періодично, але не мають постійного характеру;

- постійні ризики, пов'язані з операціями за основними напрямами діяльності органу публічного управління.

5. За значимістю для органів публічного управління:

- пріоритетні ризики, що збігаються з основним напрямом діяльності органу публічного управління;

- вторинні ризики, що мають для органу публічного управління менш значущий характер.

За рівнем чутливості до ризиків можна виділити такі види кадрових ризиків як:

- допустимі ризики, за якими можлива невелика шкода - до 25%;

- прийнятні ризики, за якими можлива шкода становить від 26 до 50 %;

- критичні ризики, за якими обсяг завданої шкоди може бути в діапазоні 51-75%

- катастрофічні ризики, за якими можлива шкода сягає 75-100%

За ступенем усвідомлення участі у виникненні кадрового ризику можна виділити такі:

- випадкові (ненавмисні) обумовлені відсутністю усвідомлення суті того, що відбувається, і наслідків своїх дій (несумлінність, зневага, неуважність, робота « абияк» тощо); слабким внутрішньоорганізаційним навчанням; власним баченням ситуації (добрі наміри); розривом між істинними та декларованими організаційними цінностями;

- невипадкові (цілеспрямовані) обумовлені: власним баченням ситуації; персональним інтересом; переважанням індивідуальних цінностей над цінностями організації; розривом між істинними та декларованими організаційними цінностями; низькою зацікавленістю у існуванні (розвитку) організації; політичними інтригами, міжгруповими конфліктами; відсутністю або слабкою лояльністю, демотивованістю.

За локалізацією джерела загроз виокремимо такі види кадрових ризиків як:

- внутрішні свідомі, випадкові або необачні дії співробітників, що призводять до шкоди для органу публічного управління (загрози на стадії входу (відбір, наймання, прийом кадрів); загрози на стадії діяльності (розкрадання, шахрайство, ділова оцінка, мотивація, навчання, організація праці, організація службових переміщень, інформування, несвоєчасне заміщення посад, несвоєчасне скорочення чисельності, диспропорція чисельності персоналу, управління конфліктами, адаптація, організація безпеки праці); загрози на стадії виходу (вивільнення);

- зовнішні несприятливі впливи оточуючого середовища на внутрішньоорганізаційні процеси (непрогнозоване зростання інфляції; неоднозначна ситуація на ринку праці (виникнення певних труднощів при пошуку «дефіцитних» спеціалістів); вплив згубних звичок співробітників на виникнення залежностей (алкоголізм, наркоманія, клептоманія та ін.); діяльність громадських організацій, рухів, партій; діяльність кримінального середовища (шахрайство, здирство); природні (повені, зсуви тощо) та техногенні фактори (пожежі, хімічне та радіоактивне зараження, війна тощо).

Ризики, пов'язані з кадровою роботою органу публічного управління можна розподілити на такі групи:

- ризики набору та відбору (порушення процедур найму на посади державної служби, у т.ч. прийом на роботу людей із груп ризику; ненадійність набраних співробітників; непрофесіоналізм працівника кадрової служби);

- ризики адаптації (відсутність наставника, коуча; значний обсяг делегованих повноважень; розчарування у роботі; стрес; несприйняття колективом тощо);

- ризики професійного розвитку (небажання навчатись та підвищувати кваліфікацію; невикористання отриманих професійних знань на робочому місці);

- мотиваційні ризики (відсутність трудової мотивації; вибіркове використання мотиваційних засобів (тільки методи «батога», мотивування певної категорії працівників тощо); дефіцит коштів у організації підтримки високого мотиваційного рівня до праці);

- ризики контролю - опір персоналу процедурам контролю (відмова від використання електронних перепусток; недосконалість (або відсутність) системи контролю);

- ризики, пов'язані з розголошенням інформації (розголошення конфіденційної інформації або інформації для службового користування, інформації, що становить державну таємницю; скарги до наглядових органів тощо).

Своєчасна профілактика зазначених ризиків, управління ними, виявлення та протидія таким загрозам становлять сутність процесу забезпечення кадрової безпеки органу публічного управління. Як правило, це завжди комплексна система, яка залежно від масштабів, профілю діяльності органу державного управління та умов, у яких він працює, поділяється на окремі складові, такі як економічна, фізична, інформаційна безпека тощо.

Усі кадрові ризики можна умовно розділити на керовані, частковокеровані та некеровані. Залежно від того, до якої групі віднесено ризик, застосовуються різні методи управління ними. Так, зокрема, для мінімізації виникнення некерованих кадрових ризиків в органі публічного управління повинні розроблятися адаптаційні системи.

Для управління керованими та частково керованими ризиками доцільно використовувати такі методи як мінімізація ризику або його запобігання; страхування ризиків; диверсифікація (зокрема використання технологій кадрової логістики).

Прагнення звести кадровий ризик до нуля, усунувши його повністю, не є гарантією безпеки організації будь-якого рівня. Потрібно визначити необхідний безпечний для розвитку органу публічного управління рівень ризику, і керувати ним, не даючи перетнути межу відносної безпеки.

Серед підходів до управління кадровими ризиками можна виділити два основні: профілактичний та реагуючий. Перший шлях має на меті усувати ризики до моменту їх виходу на стадію кризового розвитку; другий, навпаки, націлений на усунення негативних наслідків ризиків.

Всім залученим до управління людськими ресурсами в органі публічного має бути зрозуміло, що проблема управління кадровою безпекою є настільки ж важливою, як і складною. Вона стосується всіх без винятку аспектів роботи зі співробітниками: коректний підбір та відбір нових працівників, оптимальне розміщення персоналу, всебічна оцінку персоналу, адекватну мотивацію та стимулювання персоналу, формування сприятливої організаційної культури, удосконалення механізмів управління людськими ресурсами та ін. Упущення в будь-якому з перерахованих аспектів можуть призводити до зниження надійності працюючого персоналу, що завжди може призвести до неприємних, а іноді й катастрофічних наслідків для органу публічного управління. кадровий ризик безпека управління

Висновки

Таким чином, на основі системного аналізу встановлено, що кадрові ризики в діяльності органу публічного управління являють собою ймовірність виникнення в процесі його діяльності втрат і збитків (включаючи всі види шкоди, в тому числі, майнової і немайнової (втрата ділової репутації, псування іміджу), а також шкоди здоров'ю або життю людей), об'єднаних із дією людського фактору (а саме працівників організації) та спрямовані на порушення балансу кадрової безпеки. Проведена типізація видів кадрових ризиків органів публічного управління, що дозволить вчасно ідентифікувати ризикові обставини для кадрового складу організації, встановити місце кожного ризику в загальній системі та визначити найдієвіший метод управління ним.

Література

1. Тлумачний словник української мови. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=% D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0

2. Хемингуей Э. По ком звонит колокол / Пер. Н. Волжина. М.: АСТ, 2009. 218 c.

3. Макиавелли Н. Государь. М., 1990. 356 c.

4. Спиноза Б. Богословско-политический трактат. Избр. произвед: в 2-х томах. Т. 1. М.: Госполитиздат, 1957. 218 c.

5. Асцатуров Г.Е. Государственная служба как социальный институт. М., 2007. 320 c.

6. Иода Е. В., Иода Ю. В., Мешкова Л. Л., Болотина Е. Н.. Управление предпринимательскими рисками. 2-е изд. испр. и перераб. Харьков, 2002. 212 с.

7. Управление рисками. URL: http://www.risk-manage.uа/likbez.

8. Шапкин А. С., Шапкин В. А.. Теория риска и моделирование рисковых ситуаций: Учебник. Одесса: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°». 2005. 880 с.

9. Балдин К. В., Воробьев С. Н. Риск-менеджмент: Учебное пособие. М.: Гардарики. 2005. 285 с.

10. Марцынковский Д. Обзор основных аспектов риск-менеджмента. URL: http://www.cfin.uа/finanalysis/risk/main_meths.shtml.

11. Уродовских В. Н. Управление рисками предприятия: Учеб. пособие. Донецк:. 2011. 168 с.

12. Уткин Э. А., Фролов Д. А. Управление рисками предприятия: уч.пособие. Донецк.: ТЕИС. 2003. 247 с.

13. WA Government Risk management guidelines: second edition.: Insurance Commission of Western Australia - RiskCover Division, August 2011.

References

1. Tlumachnyy slovnyk ukrayins'koyi movy. [Explanatory dictionary of the Ukrainian language.]. Retrieved from: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D0%B5%D0%B7% D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0 [in Ukrainian]

2. Kheminguyey E. (2009) Po kom zvonit kolokol [For whom the bell tolls]/ Tr. N. Volzhina. Moskva: AST. 218. [in Russian]

3. Makiavelli N. (1190) Gosudar' [Sovereign]. Moskva. 356. [in Russian]

4. Spinoza B. (1957) Bogoslovsko-politicheskiy traktat [Theological and political treatise]. Fav. produced: in 2 volumes. V. 1. Moskva: Gospolitizdat. 218. [in Russian]

5. Astsaturov G.Ye. (2007) Gosudarstvennaya sluzhba kak sotsial'nyy institute [Public service as a social institution]. Moskva. 320. [in Russian]

6. loda Ye. V., loda YU. V., Meshkova L. L., Bolotina Ye. N.. (2002) Upravleniye predprinimatel'skimi riskami [Business risk management]. 2-ye izd. ispr. ipererab-2nded. correct and reworked.. Khar'kov. 212. [in Russian]

7. Upravleniye riskami [Risk management]. Retrieved from: http://www.risk-manage.ua/ likbez. [in Russian]

8. Shapkin A. S., Shapkin V. A. (2005). Teoriya riska i modelirovaniye riskovykh situatsiy [Theory of risk and modeling of risk situations]: Uchebnik - Textbook. Odessa: Izdatel'sko-torgovaya korporatsiya «Dashkov i K°». 880. [in Russian]

9. Baldin K. V., Vorob'yev S. N. (2005) Risk-menedzhment [Risk management]: Uchebnoyeposobiye - Textbook. Moskva: Gardariki. 285. [in Russian]

10. Martsynkovskiy D. Obzor osnovnykh aspektov risk-menedzhmenta. [Overview of the main aspects of risk management]. Retrieved from: http://www.cfin.ua/finanalysis/risk/main_ meths.shtml. [in Russian]

11. Urodovskikh V. N. (2011) Upravleniye riskami predpriyatiya [Enterprise risk management]: Ucheb. Posobiye - Textbook. Donetsk. 168. [in Russian]

12. Utkin E. A., Frolov D. A. (2003) Upravleniye riskami predpriyatiya [Enterprise risk management]: Ucheb. Posobiye - Textbook. Donetsk.: TEIS. 247. [in Russian]

13. (2011) WA Government Risk management guidelines: second edition.: Insurance Commission of Western Australia - RiskCover Division, August. [in English]

Размещено на Allbest.ru