Теоретичні основи внутрішньої корпоративної соціальної відповідальності бізнесу

- Пільгові продукція та харчування - безкоштовне харчування у їдальнях підприємства; механізаторам, які працюють у полі, організовано доставку обідів з їдальні на поле.

- Безкоштовна доставка працівників на роботу/з роботи - для механізаторів організована ранкова та вечірня розвозки; можливість оренди транспортних засобів; забезпечення спеціалістів корпоративним службовим транспортом.

- Забезпечення молодих спеціалістів та працівників тимчасовим та постійним житлом - компенсація оренди житла для молодих спеціалістів підприємства; можливість безкоштовного проживання у гуртожитку для працівників підприємства.

До послуг працівників компанія надає 4 гуртожитки.

Протягом 9р. на соціальне забезпечення працівників було витрачено 80 471,00 грн.

Кількість працівників підприємства налічує: 349.

Середня заробітна плата по підприємству: 10 532,00 грн.

Сприяння місцевим громадам та розвитку району в 2019 р.:

Податкові відрахування в місцеві і районні бюджети - 21990538,00 грн.

Загальний бюджет корпоративної соціальної відповідальності - 1 626 243,09 грн.

Проведемо детальний аналіз структури та динаміки персоналу даної компанії.

У таблиці 2.3 показана чисельність персоналу на підприємстві.

Таблиця 2.3 Аналіз складу персоналу ПрАТ «Агрофорт» за різними ознаками у 2018 - 2019 рр.

№	Показники (в особах)	Роки	Абсолютне відхилення, осіб	Темп росту,%
		2018	2019
1	Всього персоналу, в тому числі:	345	349	4	101,16
2	За гендерною ознакою:
2.1	жінок	117	131	14	111,97
2.2	чоловіків	228	218	-10	95,61
3	За віком:
3.1	до 20 років	29	27	-2	93,10
3.2	21 - 30 років	95	93	-2	97,89
3.3	31 - 40 років	117	121	4	103,42
3.4	41 - 50 років	64	70	+6	109,38
3.5	понад 50 років	40	38	-2	95,00
4	Осіб з інвалідністю	0	0	0	0

У таблиці 2.4 наведено структуру персоналу за підрозділами ПрАТ «Агрофорт».

Таблиця 2.4 Структура персоналу ПрАТ «Агрофорт»за підрозділами у 2018 - 2019 рр.

№	Показники (у %)	2018	2019	Відхилення в структурі, %
1	Керівний апарат	19	19	0
2	Адміністративні працівники	44	47	3
3	Робітники	282	283	1

Досліджуване нами підприємство функціонує на ринку недосконалої конкуренції. На ринку присутні всі три види конкуренції - функціональна, так як підприємства - конкуренти продають товари, що задовольняють одні й ті ж потреби; видова, так як на ринку присутня суперництво між різними товарами, що задовольняють одну і ту саму потребу; предметна, так як підприємства - конкуренти продають ідентичні товари, які користуються підвищеним попитом.

Різні чинники впливають на підприємство, це вплив буває внутрішнє і зовнішнє. Внутрішні чинники - це явища, що існують усередині підприємства. Зовнішні чинники створюються поза організації.

За допомогою PEST - аналізу здійснюється аналіз макросередовища підприємства, що значною мірою дозволяє розробити фінансову стратегію.

При проведенні PEST - аналізу необхідно проаналізувати можливий вплив на діяльність підприємства чотирьох основних чинників макроекономічного середовища: Political - політичний; Economic -економічний; Social - соціальний; Technological - технологічний.

Політичний фактор зовнішнього середовища вивчається, в першу чергу, для того, щоб мати розуміння про наміри органів державної влади щодо розвитку суспільства та про засоби, за допомогою яких держава передбачає втілювати в життя свою політику.

Аналіз економічного аспекту зовнішнього середовища дозволяє зрозуміти, як на рівні держави формуються і розподіляються економічні ресурси. Для більшості підприємств це є найважливішою умовою їх ділової активності.

Вивчення соціального компонента зовнішнього оточення направлено на те, щоб усвідомити і оцінити вплив на бізнес таких соціальних явищ, як відношення людей до праці і якості життя, мобільність людей, активність споживачів та ін.

Аналіз технологічного компонента дозволяє передбачити можливості, пов'язані з розвитком науки і техніки, вчасно перебудуватися на виробництво і реалізацію технологічно перспективного продукту, спрогнозувати момент відмови від використовуваної технології.

У таблиці 2.5 наведені основні ключові фактори впливу зовнішнього середовища на діяльність підприємства ПрАТ «АГРОФОРТ».

Таблиця 2.5 PEST-аналіз ПрАТ «АГРОФОРТ»

Політика	Оцінка впливу	Економіка	Оцінка впливу
1. Зміни в податковому законодавстві.	+2	1. Рівень попиту.	+5
1.		2. Дефляція.	+1
2. Політична нестабільність	-2	3. Коливання валютних курсів	-3
1.		4. Інфраструктурні та ресурсно-сировинні зміни, залежність від імпортної сировини	-4
Соціум	оцінка впливу	Технологія	Оцінка впливу
1. Кадровий дефіцит.	-2	1. Технологічна відсталість, високий знос основних фондів.	-2
2. Зміна доходів населення.	+2	1.
3. Низький рівень умов праці і техніки безпеки	-1	2. Швидкість поновлення і освоєння нових технологій	+3
4. демографічні зміни	-1	1.

PEST-аналіз певною мірою виступає як складова SWOT-аналізу, яка відноситься до встановлення факторів зовнішнього середовища непрямого впливу, що впливають на формування можливостей і загроз для підприємства.

Розглянувши узагальнюючу матрицю PEST-аналізу можу зробити висновок, що найбільш впливовими для підприємства є економічні чинники, а саме попит на продукцію, зміни рівня цін на ринку і залежність від імпортної сировини, а також політичні чинники, які проявляються в умовах нестабільності та зміни в податковому законодавстві .

Складемо SWOT-аналіз для аналізованого підприємства (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 SWOT-аналіз ПрАТ «АГРОФОРТ»»

Сильні сторони	Слабкі сторони
· система навчання нових співробітників; · гідний рівень заробітної плати; · маленький відсоток плинності кадрів; · висока якість товару; · сучасне технічне обладнання.	· неоднорідний рівень кваліфікації персоналу; · недостатність кадрового ресурсу;
можливості	загрози
· розширення асортименту для більш широкого споживчого сегмента; · відвоювання частки ринку, захопленої конкурентами.	· розкрадання товарно-матеріальних цінностей персоналом; · нестабільність курсу долара (прихильність до долара, а продаж товару в гривні) · залежність цін від курсу долара; · залежність від зовнішніх кредиторів.

Так, в умовах нестійкості зовнішнього оточення, невизначеності і ризику виникає проблема своєчасної адаптації підприємства до зовнішніх змін. При цьому слід враховувати високий динамізм зовнішнього середовища.

Таким чином, проаналізувавши сильні і слабкі сторони, можливості і загрози, можна визначити стратегічні напрямки його діяльності.

Оскільки компанія працює на ринку, що розвивається з високим рівнем конкуренції, то для неї найкращою буде комбінована стратегія, яка спрямована на вирішення своїх конкурентних переваг і передбачає більш глибоке проникнення на ринок.

Вивчення теоретичних підходів і практичний аналіз обробки різних поглядів провідних вітчизняних і зарубіжних вчених дозволить підприємству визначитися з вибором моделі оцінки конкурентоспроможності. Найбільш поширеною є модель, яка включає в комплекс «4Р»: продукт, ціну, місце, просування. Виходячи з попередніх міркувань щодо найважливішого для підприємств текстильної промисловості фактора забезпечення конкурентоспроможності - якості продукції, основним елементом комплексу для них повинен стати продукт мікс. В цьому плані комплекс слід розглядати як сукупність заходів, що забезпечують підприємству просування своєї продукції на певному цільовому ринку. Як відомо, товар-мікс характеризується широтою (кількість товарних позицій), довжиною (загальна кількість асортиментних різновидів), глибиною (кількість товарних підпозицій), гармонійністю (сумісність з точки зору виробництва, просування і т.п.). На підставі цих характеристик підприємства-виробники споживчих товарів можуть планувати свій розвиток за наступними напрямками: розширювати асортимент, насичувати його за загальною кількістю, впроваджувати нові види товарів, посилювати гармонійність асортименту.

Для проведення оцінки конкурентоспроможності підприємства, відповідно до методичних рекомендацій, були залучені десять провідних експертів в діяльності сільського господарства і вчених, які глибоко досліджували діяльність агропідприємств. Коефіцієнт варіації отриманих результатів не перевищує 33%.

2.2 Аналіз напрямків корпоративної соціальної відповідальності та соціальних проектів ПрАТ «АГРОФОРТ» у зовнішньому середовищі

Формальний виклад цінностей і принципів побудови ділових відносин компанії знаходить відображення на деяких підприємствах в корпоративному кодексі. в ньому представлена спільна ідеологія компанії, її цінності, етичні норми поведінки, бізнес - норми тощо. зазначених правил і мінімальних стандартів, виписані кодексом, повинні дотримуватися керівництво компанії, співробітники, постачальники, підрядники та інші ділові партнери.

В результаті, розглядаючи внутрішню форму корпоративної соціальної відповідальності, часто не приділяють уваги такій важливій групі стейкхолдерів, як власники компанії (акціонери, власники часток), хоча без їх участі соціальні програми не зможуть бути прийняті і реалізовані. власники очікують прибутку від власних вкладень, вони розраховують на те, що компанія буде привабливою на ринку праці, на зростання її капіталізації, на стійкість і надійність бізнесу. Акціонери та інвестори, співробітники і партнери є основними внутрішніми зацікавленими сторонами. карта включає чотири блоки: економічний вплив (забезпечення робочих місць, національне виробництво, експорт продукції, сплата податків), екологічна безпека (екологічні інвестиції, оптимізація використання ресурсів, зменшення впливу компанії на навколишнє середовище), умови праці (високі соціальні стандарти, гідна оплата праці , навчання і розвиток персоналу, стандартизована система охорони праці та безпеки персоналу, працевлаштування інвалідів) та соціальні інвестиції (освітні проекти, допомогу соціально незахищеним верствам населення, сприяння відродженню духовності, розвиток спорту).

На сьогодні поки лише єдина соціальна програма «ПрАТ «Агрофорт» - дітям» реалізується на підприємстві з 2009 року. Основною метою проєкту є допомога у вихованні, професійній орієнтації, організації дозвілля для вихованців дитячих будинків, шкіл-інтернатів, притулків, загальноосвітніх установ м. Київ та Київської області.

Проект включає в себе кілька основних напрямків роботи з дітьми:

- спортивні заходи (в тому числі щорічний футбольний турнір для дітей з дитячих будинків, інтернатів і притулків «Відкрите поле»);

- благодійні збори для дитячих будинків, інтернатів, притулків.

Зовнішніми стейкхолдерами ПрАТ «Агрофорт» є споживачі, постачальники, конкуренти, органи державного управління, акціонери, ЗМІ, фінансуючи групи, громадянські організацію. До внутрішніх стейкхолдерів відносяться працівники ПрАТ «Агрофорт».

ПрАТ «Агрофорт» працює над досягненням п'яти Цілей сталого розвитку:

- сталий розвиток міст і громад;

- партнерство заради сталого розвитку;

- якісна освіта;

- захист та відновлення екосистем суші

- подолання бідності;

ПрАТ «Агрофорт» прагне відповідати найкращим світовим стандартам і приділяє вeлику увагу корпоративній соціальній відповідальності.

Зокрема ведення бізнесу компанії ґрунтується на таких принципах:

1. Якіcне задоволення потреб cпоживачів продукції.

2. Бездоганне дотримання законодавства. Кодекс етики і ділової поведінки містять сформульовані та систематизовані принципи поведінки, яких повинні дотримуватися всі співробітники ПрАТ «Агрофорт».

3. Забезпечення безпеки праці та інвестування в розвиток людського потенціалу. Управління системою безпеки праці є основою для прийняття заходів із забезпечення ефективності та безпеки виробництва.

4. Відкритість і прозорість, розвиток соціальної звітності. Корпоративна соціальна відповідальність ПрАТ «Агрофорт» має публічний характер. Це проявляється у прозорості реалізованих нею соціальних проєктів. Компанія взяла на себе зобов'язання випускати соціальні звіти з періодичністю раз на два роки.

Отже, соціальна відповідальність ПрАТ «Агрофорт» сьогодні - це основний чинник формування корпоративної стратегії, що є сферою діяльності корпоративних стрyктyр, яка пов'язана з добровільно узятими на себе соціальними зобов'язаннями щодо зацікавлених груп і суспільства в цілому.

Також, визначення рівня сталого розвитку ПрАТ «Агрофорт» дозволило зробити наступні висновки:

- рівень сталого розвитку нерідко не пов'язаний з величиною економічних, соціальних і екологічних показників, оскільки не є прямим наслідком їх величини;

- економічний розвиток підприємства може мати прогресивний характер, але в той же час бути нестійким, тоді як сталий економічний розвиток завжди прогресивний, тобто стійкість розвитку ПрАТ «Агрофорт» має прямий взаємозв'язок з його прогресом. Таким чином, краще становище на ринку буде займати підприємство, що має більш високий рівень стійкості розвитку;

- аналіз стійкості розвитку ПрАТ «Агрофорт» свідчить про те, що підприємства з високим рівнем сталого розвитку та високими економічними показниками займають більш конкурентоспроможну позицію, ніж підприємства з високим рівнем сталого розвитку та низькими економічними показниками;

пропоную розкласти механізм управління сталим розвитком ПрАТ «Агрофорт» на кілька напрямків, а саме:

- управління в сфері економічної політики підприємства;

- управління в сфері соціальної політики;

- управління в сфері екологічної політики.

Оцінка ефективності механізму управління сталим розвитком є аналітичним процесом, до якого залучаються як фахівці підприємства, так і експерти з питань сталого розвитку різних аналітичних агентств. Системний підхід до формування механізму управління сталим розвитком підприємства виступає об'єктивною необхідністю і обумовлюється взаємним впливом всіх складових частин механізму.

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності внутрішньої корпоративної соціальної відповідальності бізнесу

3.1 Дослідження практик реалізації корпоративних програм для персоналу відомих компаній

Для українських підприємницьких структур характерно звуження кола значущих стейкхолдерів, таких як профспілки і місцева влада. Соціально орієнтовані некомерційні організації, які поряд з корпораціями є основними ініціаторами реалізації програм соціальної відповідальності бізнесу в країнах Європи і США, в Україні такої ролі не грають. Якщо в цих країнах вони дуже численні і різноманітні за своїм складом, то в України вони нечисленні і не мають істотним впливом. Соціальна звітність та її стандарти в цих країнах адаптовані і застосовуються значною кількістю великих компаній, при цьому кожні п'ять років кількість підприємницьких структур, що публікують нефінансову звітність, подвоюється. При складанні нефінансової звітності вони орієнтуються практично на всіх стейкхолдерів. В України ж на даний момент число компаній, що практикують соціальну звітність на регулярній основі, не перевищує кількох десятків, найчастіше корисність і значимість їх складання недооцінюється в довгостроковій перспективі.

У країнах з розвиненою економікою ініціатива соціальної відповідальності йшла безпосередньо від бізнесу. В результаті чого в цих країнах сформувалися три окремих самостійних суб'єкта, які вплинули на формування концепції та практики корпоративної соціальної відповідальності: держава в особі уряду, громадянське суспільство, головним чином в особі соціально орієнтованих некомерційних організацій, а так само бізнес. Таким чином, між цими суб'єктами з часом склався певний рухливий тристоронній компроміс з певними характерними особливостями для цих країн. У українських же умовах спостерігається переважний вплив держави.

На сьогодні практично відсутні заперечення щодо пріоритетної ролі транснаціональних корпорацій у розвитку світової економічної системи. Діяльність транснаціональних корпорацій пронизує всі сфери суспільного життя та визначає основні засади формування конкурентоспроможності ринкових суб'єктів.

Кожна з компаній має власну стратегію розвитку КСВ, концентруючи свої зусилля навколо окремих напрямків. Проаналізувавши лідерів за рівнем КСВ згідно з рейтингом Глобального інституту репутації (Google (США), Walt Disney Company (США), Lego (Данія), Microsoft (США), Bosch (Німеччина)), можна зробити висновок, що найбільша увага на сьогодні приділяється екологічному напрямку соціальної відповідальності (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Напрямки соціальної діяльності компаній з високим рівнем корпоративної соціальної відповідальності

Компанія	Країна базування	Напрямки
Google	США	- екологічні програми (збереження води, збереження енергії, переробка відходів); - програми покращення ланцюгів надавання послуг
Walt Disney Company	США	- екологічні програми (збереження води, зменшення викидів, переробка відходів); - покращення рівня здоров'я населення
Lego	Данія	- розвиток дітей (безпека, права дітей); - покращення умов праці; - вирішення екологічних проблем (збереження води, переробка відходів)
Microsoft	США	- підтримка локальних громад; - політика покращення умов праці (гендерна рівність, безпека та здоров'я працівників, підвищення рівня освіти); - вирішення екологічних проблем (збереження води та енергії, переробка відходів)
Bosch	Німеччина	- покращення умов праці; - будування зв'язків та ланцюгів поставок шляхом кооперації; - вирішення екологічних проблем

LEGO Group - приклад компанії, що успішно реалізовує корпоративну відповідальність та має чудові результати в бізнесі. Основною перевагою лідерства у корпоративної соціальної відповідальності є підтримка споживачів (57% респондентів заявили, що обов'язково будуть купувати продукцію LEGO, що на 13,7 п.п. вище середнього показника CR RepTrak 100).

Поряд із The LEGO Group, високі оцінки у сфері орпоративгої ссціальної відповідальності отримали Natura, Microsoft, Google и The Walt Disney Company. Uber значно покращив показники етичної поведінки та відкритості. Завершує рейтинг 2019 Global CR RepTrak 100 знаменита мережа кав'ярня Starbucks, яка змогла значно покращити основні фактори корпоративної соціальної відповідальності - корпоративну культуру та громадянську позицію, управління та умови праці.

Ураховуючи майже завжди не високі оцінки енергетичних компаній у сфері корпоративної соціальної відповідальності, значний прогрес соціальної активності відмічено у ExxonMobil, Chevron і Shell. Хача ExxonMobil ще треба отримати місце у топ-100 найбільш соціально відповідальних компаній, американському гіганту вдалося досягнути значних успіхів у цьому напрямі. Компанія інвестувала $100 млн у розроблення нових методів зниження емісій парникових газів. У цілому, з 2018 року ExxonMobil виділила $16,5 млрд на впровадження енергозберігаючих технологій, результатом чого стало підвищення за рік показника корпоративної соціальної відповідальності на 4,9 бали.

Одним з найбільших активістів у сфері корпоративної соціальної відповідальності є пивна компанія «Heineken». З 2016 року вона отримала три незалежні престижні нагороди, що демонструють результат її роботи в області задоволення суспільних потреб - European Excellence Award, EU Sustainable Energy Award, а також зайняла почесне місце в рейтингу «Топ-50 компаній, здатних змінити світ». Запорука успіху - стратегія «Brewing a Better World», до створення якої були залучені різні групи стейкхолдерів. Паралельно над нею працювала група внутрішніх фахівців, які визначили кілька факторів корпоративної соціальної відповідальності, прямо або побічно впливають на роботу компанії. Всі принципи, які покладені в основу стратегії Brewig a Better World, нерозривно пов'язані з бізнес-цілями виробника. Однім з найбільш значущих проєктів в рамках цієї стратегії є створення в Австрії пивоварні «Goss brewery» - першої в світі пивоварні з обсягом виробництва понад 1 млн. гл. на рік, що не виробляє викидів парникових газів.

Багато в чому своїми нинішніми успіхами відомий автовиробник «BMW Group» завдячує саме активній участі в соціальних проектах. Стратегічне значення має саме екологічна ефективність. Ще в 1973 р. автовиробник «BMW Group» стала першим автовиробником, який ввів посаду Environmental Officer - співробітника, відповідального за дотримання екологічних норм виробництва. За останні десять років автовиробнику «BMW Group» вдалося скоротити викиди своїх нових авто, що продаються в Європі, на 40%. Впровадження прогресивних технологій дозволяє значно скоротити споживання палива і емісію газів. Компания «BMW Group» підтримує також масштабні освітні програми, займається проблемами дорожньої безпеки, бере участь в лікуванні пацієнтів з ВІЛ/СНІД. Автовиробник «BMW Group» Foundation Herbert Quandt і The Eberhard von Kuenheim Foundation вносять свій внесок у розвиток сучасного мистецтва, джазу, класичної музики, дизайну та архітектури.

Високі показники активності в області корпоративної соціальної відповідальності демонструє і один з флагманів економіки ОАЕ - авіакомпанія «Emirates». Особливий напрямок діяльності - підтримка місцевих громад і благодійних проектів в країнах, де компанія є найбільшим перевізником (Індія, Пакистан і ін.). Серед численних соціальних ініціатив - підтримка великих спортивних подій і організацій, включаючи Чемпіонат світу з футболу і Міжнародна рада крикету. Також авіакомпанія «Emirates» виступає генеральним спонсором відомого британського клубу Arsenal, давши своє ім'я новому стадіону і розмістивши логотип на футболках гравців. За 100 млн фунтів стерлінгів компанія придбала можливість до 2021 р. пов'язувати себе з одним з найдорожчих спортивних брендів в очах 27 - мільйонної армії уболівальників клубу. Одна з головних задач авіакомпанія «Emirates» в області корпоративного громадянства - формування позитивного образу Дубая за межами країни і Близькосхідного регіону.

Серед компаній технологічного спрямування зацікавленість викликає досвід компанії «Microsoft», яка давно інтегрувала рішення задач в області соціальної відповідальності в свою бізнес-стратегію. Більш того, ініціативи в області корпоративної соціальної відповідальності стали частиною корпоративної культури. Щорічно організовуючи сотні спеціалізованих заходів, співробітники компанії протягом 30 років пожертвували на соціально важливі проекти більше $ 1 млрд. Величезний резонанс отримав проект корпорації під назвою «Yo soy empleo» («Я працюю»), спрямований на працевлаштування іспанців під час кризи. У програму було інвестовано 26,5 млн., euro чверть з яких вклали в комунікації. Соціальна ініціатива передбачала комплексну підтримку не працевлаштованих громадян: надання фінансової допомоги, організацію тренінгів, перекваліфікацію фахівців і юридичні консультації. В результаті реалізації проєкту були працевлаштовані 10 тис. іспанців, 55% з яких отримали постійну роботу, 13% - можливість реалізувати власні проєкти. З усіх працевлаштованих фахівців 40% були у віці до 35 років і до цього моменту не могли знайти роботу на протязі 14 місяців.

На різних етапах свого розвитку компанія «Coca-Cola» також надавала підтримку різним соціальним проектам. Великий успіх мала програма, спрямована на надання допомоги молодим жінкам-підприємцям. Головним завданням було створення нових можливостей для 5 млн представниць з країн, що розвиваються, що не тільки вирішило б їхні проблеми, а й створило позитивний ефект для інших зацікавлених груп. В Україні компанія не менш активна. Один з основних соціальних напрямків - це розвиток соціально незахищеної молоді. У 2017 році компанія ініціювала проєкт «Youth Empowered», який реалізуємо спільно з нашим партнером - громадською організацією «Освіторія». Мета проєкту - до 2020 року допомогти 25 тис. молодим українцям здобути вищу освіту, знайти гідну роботу. Також велику увагу компанія приділяє ініціативам, спрямованим на захист навколишнього середовища і водозбереження. Так, 2019 році більше 880 волонтерів компанії в 30 містах України взяли участь в акції «Зелений день». Крім цього компанія підтримує системи управління відходами в шести населених пунктах Закарпаття в рамках проекту «День Дунаю».

Зазначу, що реалії ведення бізнесу доводять, що легше домогтися бажаного результату, об'єднавши зусилля з однодумцями. Один з основоположних принципів згаданої раніше стратегії компанії «Heineken» в сфері корпоративної соціальної відповідальності - програма «1+1=3», спрямована на співпрацю з іншими компаніями. У її рамках компанія «Heineken» взаємодіє з Центром міжнародного промислового співробітництва (UNIDO). Їх спільною метою стало забезпечення якісного водопостачання в деяких віддалених районах Нігерії, Індонезії та Ефіопії, де знаходяться 23 пивоварні концерну. В Африці спільно з Міністерством закордонних справ Нідерландів і EUCORD компанія «Heineken» реалізує освітню програму, що допомагає місцевим фермерам отримувати нові знання і навички. Завдяки співпраці з експертами з організації «Shift» в компанії «Heineken» почали розробку спеціальної програми щодо дотримання прав людини на робочому місці.

Проведеній аналіз світових трендів в сфері корпоративної соціальної відповідальності, надає можливість визначити основні принципи та напрями діяльності українських компаній в цьому напрямі. Багато ідей і практик корпоративної соціальної відповідальності принесли в Україну саме міжнародні компанії і завдяки інтеграції в українські реалії своїх глобальних проєктів. Проте за останні десять років український бізнес теж зробив своєрідний «соціально відповідальний» прорив, розвиваючи непрофільні для себе види діяльності, які мають соціальну і репутаційну складові.

Для подолання наявних труднощів і існуючих проблем, пов'язаних з реформуванням соціальної сфери в України, необхідно враховувати ряд істотних особливостей, властивих нашій економіці. До їх числа можна віднести: недостатній рівень фінансування соціальної сфери; бідність працюючого населення - специфічна проблема сучасної України; завищені соціальні очікування при низькій активності населення.

В даний час в України склалося досить дивне поєднання різнопланових підприємств, які умовно поділяють на п'ять груп з точки зору реалізації ними концепції корпоративної соціальної відповідальності.

Перша група - це містоутворюючі підприємства в невеликих містах, тобто міста-комбінати.

Друга група - це підприємства, які в процесі приватизації передали інфраструктуру в ведення держави, але мають можливість залучати ресурси з різних джерел для впровадження стандартів соціально відповідального поведінки в усіх напрямках діяльності.

Третя група - українські представництва і дочірні структури великих підприємств з іноземною власністю (в основном транс національні корпорації ).

Четверта група - малі та середні підприємства, які не ведуть великий соціальної активності.

П'ята група - це підприємства, які не виконують навіть необхідні мінімальні вимоги чинного законодавства.

Виходячи з вищевикладеного, можу зробити висновок, що дані особливості існуючих підприємницьких структур необхідно враховувати, як при розробці внутрішньофірмової стратегії ведення соціально відповідального бізнесу, так і при формуванні національної моделі корпоративної соціальної відповідальності та її основоположних принципів.

Разом з тим, держава ніяк не стимулює розвиток корпоративної соціальної відповідальності і навіть формально не підтримує компанії, які впроваджують принципи соціальна відповідальність бізнесу, що знижує стійкість розвитку країни в довгостроковій перспективі.

Державні заходи щодо вдосконалення системи соціальної відповідальності бізнесу в України, повинні здійснюватися шляхом державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу та повинні передбачати удосконалення нормативно-правової бази, використання системи економічних регуляторів; обов'язкову соціальну звітність великого бізнесу і створення системи державно-приватних партнерств в області соціальної відповідальності бізнесу.

В існуючих економічних умовах держава зобов'язана забезпечити правову базу для ефективного і корисного для суспільства функціонування бізнесу. Успішний розвиток соціальної політики корпорацій не представляється можливим без вдосконалення чинного законодавства.

Аналіз прогресивної зарубіжної практики дозволяє, зокрема, зробити висновок, що успішна реалізація системи державних економічних регуляторів соціальної відповідальності бізнесу передбачає, перш за все, цілеспрямовану роботу по комплексній модернізації системи державного управління, кардинальної зміни вимог до державних менеджерам і їх світогляду, розробку системи важелів впливу на підприємницькі структури, внесення поправок і доопрацювань до Податкового кодексу України, а також в ряд федеральних законів, з метою створення умов для розвитку соціальної відповідальності в Україні.

У зв'язку з тим, що в Україні відсутня єдина державна політика з просування соціальна відповідальність бізнесу на загальнодержавному рівні, а стимулювання підприємств до соціально-відповідальної діяльності здійснюється лише на регіональному та місцевому рівнях і, таким чином, не носить системного характеру, існуюча українська модель соціальна відповідальність бізнесу не є цілісною і ефективно діючої. З огляду на вищевикладене, можу зробити висновок про те, що ні держава, ні суспільство не є основними двигунами соціальна відповідальність бізнесу в України.

Разом з тим, як відомо, застосування моделей детермінується традиціями, рівнем економічного розвитку країни і його законодавства і створює умови для поступового, послідовного формування національної моделі соціальна відповідальність бізнесу.

З огляду на нинішній рівень ринкових відносин в Україні, державі слід не стільки примушувати бізнес до соціально відповідальної діяльності, скільки заохочувати його на законодавчому рівні, формуючи для нього режим «найбільшого сприяння» в рамках формується моделі соціальна відповідальність бізнесу.

3.2 Обґрунтування соціального проекту «ImageStays» для потенційних кандидатів ПрАТ «АГРОФОРТ»

Для поліпшення формування іміджу ПрАТ «АГРОФОРТ» і підвищення у пізнаваності їх представників за допомогою використання ЗМІ, було проведено медіа планування і розроблений медіаплан.

Об'єкт - ПрАТ «АГРОФОРТ».

Предмет - репутаційний імідж ПрАТ «АГРОФОРТ».

Мета - поліпшення формування іміджу ПрАТ «АГРОФОРТ»

Завдання - розробка і реалізація медіаплану для освітлення соціальної діяльності компанії в ЗМІ

Цільова аудиторія:

- за географічною ознакою: жителі і відвідувачі м. Київ, Київської області;

- за соціально-демографічними ознаками: чоловіки і жінки, яка досягла віку 18 років. Ядро цільової аудиторії - громадяни у віці 30-60 років, які мають стабільний фінансовий дохід;

- за психолого-соціальними ознаками: громадяни з активною життєвою позицією, які люблять подорожувати.

Терміни проведення кампанії - з червня 2021 року по листопад 2021 року.

Стратегічний медіаплан для взаємодії з населенням.

Медіа-завдання - домогтися упізнаваності ПрАТ «АГРОФОРТ» і позитивного ставлення до них у 50% населення з 01.07.2021 по 31.12.2021.

Медіа-тактика - публікація матеріалів в місцевих друкованих ЗМІ та офіційному сайті ПрАТ «АГРОФОРТ»; трансляція репортажу, прямих ефірів і брифінгів на місцевому телеканалі.

Крім прямих звернень представників ПрАТ «АГРОФОРТ», таких як інтерв'ю, прямий ефір, брифінг, також пропонується частіше побічно впливати на аудиторію, встановлюючи приховані контакти. Згадувати ненароком про діяльність різних напрямках компанії.

РR - вид маркетингової комунікації, що дозволяє створити певний образ, імідж компанії. Така комунікація не містить закликів до придбання, а просто знайомить потенційних клієнтів з брендом, організацією, формує довіру і переконує в необхідності своєї роботи.

В сучасному світі проблема формування позитивного іміджу актуальна для всіх без винятку елементів сучасного українського суспільства. Для сільськогосподарського підприємства завдання цілеспрямованого формування власного позитивного іміджу представляється особливо актуальною. Успішне вирішення такого завдання дозволяє забезпечити ПрАТ «АГРОФОРТ» необхідний рівень довіри з боку населення.

Пропонується проводити наступні РR-заходи:

1. Круглий стіл, присвячений проблемам міжнародного розвитку міста Київ

Опис заходу. В ході обговорення присутні розглянуть актуальні питання, що стосуються перспектив розвитку міжнародного та міжрегіонального розвитку міста.

Очікувані результати. Так як захід буде висвітлюватися в ЗМІ, а значить, назва ПрАТ «АГРОФОРТ» буде на слуху, що підвищить його в пізнаваність.

2.Участь співробітників ПрАТ «АГРОФОРТ» у суботнику на День міста.

Мета заходу - участь співробітників ПрАТ «АГРОФОРТ» в благоустрій міста, на особистому прикладі показати важливість даного заходу, привернути увагу, нагадати «про себе» в засобах масової інформації в позитивному контексті.

Опис заходу. Очищення території біля річки Дніпро. Має бути провести ремонт квітників, висадку квітів, дерев і чагарників.

Бюджет. 50000 грн.

Очікувані результати. Інформувати населення про себе з метою підвищення впізнаваності в уявленнях населення.

3. Організація фотоконкурсу «Київ. Місто. Люди», в якій міг би взяти участь будь-який житель міста, всього лише надіславши фото. Переможців нагороджував би керівник ПрАТ «АГРОФОРТ».

Мета заходу - підвищити лояльність і довіра населення до ПрАТ «АГРОФОРТ», зацікавити жителів в участі в конкурсі, «нагадати про себе».

Аудиторія - населення міста Київ.

Допускається завантаження робіт тільки власного авторства, до 10 штук. Можлива заміна завантажених фотографій аж до закінчення прийому робіт. Закінчення прийому фоторобіт - 9 год.00 хв. 01.09.2021 р

Роботи, представлені на фотоконкурс, а так само їх назва і опис не повинні містити явних рекламних матеріалів.

На фотоконкурс не братимуться роботи із зображенням алкогольної, тютюнової продукції або наркотичних речовин, роботи порнографічного характеру, пропагують екстремізм, що містять сцени насильства або порушують чинне законодавство України.

Фотографи, роботи яких будуть представлені на фотовиставці «Київ - Місто і люди. «Світ дитинства» повинні надати фотографії в дозволі, достатньому для друку в форматі А3.

Критерії оцінки щорічного конкурсу фотографій у номінаціях, «Київ - місто і люди», «Світ дитинства»

- відповідність тематиці;

- художньо-естетичний рівень фотороботи;

- оригінальність виконання;

- техніка виконання;

- композиційне рішення;

- світлове оформлення роботи;

- історико-культурна цінність;

- інформаційна значимість;

- якість виконання.

Терміни. Фотоконкурс «Київ. Місто. Люди» планується проводитися з 01.06.2021 р по 30.09.2021 р

Бюджет. Загальний призовий фонд конкурсу становитиме 25 тисяч грн. в 4 номінаціях:

- «Приз глядацьких симпатій» -2000 грн.;

- «Київ-Місто і люди» -10000 грн;

- «Світ дитинства» -10000 грн;

- «Приз керівника ПрАТ «АГРОФОРТ»» - 3000 грн.

Очікувані результати. Велика залученість жителів міста Київ в конкурсі, активна взаємодія представників ПрАТ «АГРОФОРТ», позитивне ставлення жителів округу до підприємства.

На розробку і проведення PR заходів загальні витрати складуть 225000 грн.

Роблячи висновок, хочеться відзначити, що заходів, в яких так чи інакше задіяні представники ПрАТ «АГРОФОРТ», має бути така кількість, щоб постійно залишатися на слуху у жителів міста. Потрібно постійно оперативно інформувати населення про діяльність ПрАТ «АГРОФОРТ»і їх реакції як на позитивні події, так і на кризові ситуації.

Таким чином, в цьому розділі представлена ??коротка організаційно-економічна характеристика ПрАТ «АГРОФОРТ», розглянуті основні заходи, які реалізує компанія в рамках корпоративної політики соціальної відповідальності та запропоновано нові заходи для поліпшення і оптимізації робочого процесу. Розроблений PR-проект спрямований на поліпшення формування іміджу ПрАТ «АГРОФОРТ» і підвищення упізнаваності їх представників за допомогою використання ЗМІ. Для цього було розроблено 3 заходи, обґрунтовані терміни їх реалізація, складений бюджет і визначена цільова аудиторія. Реалізація даного медіаплану сприятиме зміцнення репутаційного капіталу ПрАТ «АГРОФОРТ».

Висновки

Таким чином, розгляд основних положень теорій зацікавлених сторін, різних класифікацій груп стейкхолдерів, аналіз поняття «стейкхолдер», визначення перспективних для подальших досліджень проблемних питань вищезазначеної теорії дозволяє зробити висновок, що всі групи, які так чи інакше впливають на підприємство, є його зацікавленими сторонами, інтереси яких потрібно однозначно враховувати у діяльності підприємства. Усі групи стейкхолдерів повинні бути ідентифіковані та вивчені, дані про них повинні використовуватися при розробці стратегій та планів діяльності підприємства. Важливо розуміти, яким чином вони впливають на підприємство і які саме мають інтереси, також навчитися управляти стейкхолдерами, тобто цілеспрямовано впливати на них.

Під впливом об'єктивних причин відбуваються глибокі зрушення в сфері підприємницької діяльності, які є індикатором змін в сфері організаційно-економічних і соціально - трудових відносин. У зв'язку з цим особливої уваги заслуговує проблема соціальної відповідальності бізнесу, яка знаходиться в площині узгодження інтересів, бізнес-структур та суспільства. Її рішення можна вважати важливою складовою соціальної політики, спрямованої на підвищення якості життя населення в сучасних умовах.

Соціальна відповідальність бізнесу - це добровільний внесок бізнесу в розвиток суспільства в соціальній, економічній та екологічній сферах, пов'язаних з основною діяльністю компанії.

З огляду на соціальну роль сучасного бізнесу вже недостатньо говорити тільки про його соціальної відповідальності. Наявність у бізнесу характерних якісних соціальних ознак дозволяє стверджувати, що поступово відбувається соціалізація бізнесу. Народжена спочатку інтересами індивідуального характеру, вона з часом переростає в форму поєднання приватних і громадських інтересів, що сприяє прогресу суспільства в цілому.

Поступова еволюція бізнесу на соціальних засадах, маючи об'єктивний характер, в значній мірі залежить від тих загальних умов, при яких здійснюється підприємницька діяльність. Вирішальна роль тут належить державному регулюванню. Заходи державного впливу розрізняються в різних країнах. Тому прийнято говорити про різні моделі державного регулювання корпоративної соціальної відповідальності. Провідними серед них вважаються американська, європейська і японська. Основні відмінності між ними полягають в ступені правового впливу на соціальну діяльність підприємницьких структур та в обраних методах заохочення бізнесу до вирішення соціальних питань.

Період розвитку корпоративної соціальної відповідальності в України становить близько п'ятнадцяти років. На початку XXI століття в зв'язку з пожвавленням економічної і політичної діяльності і виходом українських компаній на світові ринки виникла потреба в перегляді їх підходів до соціальної відповідальності. Таким чином, підвищення соціальної відповідальності компаній було природним ходом подій.

Наявні дослідження, пов'язані з підвищенням соціальної відповідальності підприємницьких структур, вказують на те, що суб'єктами відповідальності стають, як правило, найбільші українські компанії і підрозділу міжнародних корпорацій, а про соціальну відповідальність середнього і малого українського бізнесу практично нічого не відомо.

Найбільшими вітчизняними компаніями найуспішніше адаптується європейська модель, яка передбачає економічне обґрунтування соціальних ініціатив і їх інтеграцію в стратегію корпоративного управління.

У зв'язку з тим, що в Україні відсутня єдина державна політика з просування корпоративної соціальної відповідальності на федеральному рівні, а стимулювання підприємств до соціально-відповідальної діяльності здійснюється лише на регіональному та місцевому рівнях і, таким чином, не носить системного характеру, існуюча українська модель корпоративної соціальної відповідальності не є цілісною і ефективно діючої. З огляду на вищевикладене, можна зробити висновок про те, що ні держава, ні суспільство не є основними двигунами корпоративної соціальної відповідальності в України.

З огляду на нинішній рівень ринкових відносин в Україні, державі слід не стільки примушувати бізнес до соціально відповідальної діяльності, скільки заохочувати його на законодавчому рівні, формуючи для нього режим «найбільшого сприяння» в рамках формується модель корпоративної соціальної відповідальності.

Список використаних джерел

1. Абросимов Н.В. PR-підтримка та супровід рекламної кампанії. К: Біном, 2017. - 144 с.

2. Антипов К.В. Основи реклами. М: Дашков і К°, 2019. - 328 с.

3. Аренс К., Аренс У., Вейнголд М. Сучасна реклама. М: Ексмо, 2018. - 880 с.

4. Баканова Е.С. Інституційні основи формування соціальної відповідальності бізнесу в економіці України / В.С. Баканова: автореф. дісс.канд. екон. наук. - СПб, 2018. - 17 с.

5. Барден Ф. Злом маркетингу. М: Манн, Іванов і Фербер, 2016. - 304 с.

6. Бізнес і соціальна відповідальність. Повні уроки.

7. Бобко Л.О. Сучасний стан та перспективи розвитку корпоративної соціальної відповідальності в Україні. Ефективність державного управління. 2016. № 1 (2). С. 41-47.

8. Гавра Д.П. Основи теорії комунікації для бакалаврів і фахівців: навч. посібник. СПб: Пітер, 2018. - 285 с.

9. Гаркавченко М.О., Ушенко Н.В. Розвиток корпоративної соціальної відповідальності авіабізнесу. «Молодий вчений». 2018. № 1 (53). С. 3-8.

10. Голубкова Е.Н. Маркетингові комунікації. М: Финпресс, 2018. - 304 с.

11. Грей К.Ф., Ларсон Е.У. Управління проектами. М: «Справа і Сервіс», 2018. - 528 с.

12. Дементьєва А. Корпоративна соціальна відповідальність // Маркетинг. - 2019. - №4 - С. 3-12.

13. Джоунс Дж. Ф. Рекламний бізнес: діяльність рекламних агентств, створення реклами, медіапланування, інтегровані комунікації. М: Вільямс, 2017. - 435 с.

14. Дмитрієва Е.В. Метод фокус-груп: проблеми підготовки, проведення, аналізу. М: Соціологічні дослідження, 2018. - 144 с.

15. Думки та погляди населення України щодо соціальних інвестицій бізнесу в українську громаду: за даними Всеукр. конференції «Фонди громад в Україні: стан та перспективи розвитку» / підготовила Любов Паливода.

16. Зимен С. Оксамитова революція в рекламі. М: Ексмо, 2018. - 228 с.

17. Зінченко А. Розвиток КСВ в Україні: 2010-2018. Київ: Юстон, 2017. 52 с.

18. Іванов А.Н. Заздрість і інші вічні двигуни реклами. М: Біблос, 2017. - 212 с.

19. Іванов А.Н. Реклама. Гра на емоціях. М: Паблішер, 2017. - 256 с.

20. Іванов А.Н. Як придумати ідею, якщо ви не Огілві. М: Паблішер, 2017. - 264 с.

21. Ініціативи соціальної відповідальності 2007 «Майкрософт Україна»

22. Калінеску Т.В. Соціальна відповідальність: підручник / Т.В. Калінеску, Г.С. Ліхоносова, В.С. Альошкін. - Сєвєродонецьк: СНУ ім. В. Даля, 2015. - 480 с.

23. Король С. Соціально відповідальне підприємство: поняття, ідентифікація, рівні. Економіка України. 2018. № 6. С. 69-83.

24. Корпоративна соціальна відповідальність. Аналітичний вісник 2017. - №26 (278). - 76 с.

25. Корпоративная социальная ответственность. Общие понятия.

26. Куліш А. Соціальна відповідальність бізнесу в банківській сфері у запитаннях та відповідях / А. Куліш. - К.: Поліграфсервіс, 2017. - 80 с.

27. Офіційний сайт ПрАТ «АГРОФОРТ»

28. Саприкіна М.А., Ляшенко О.В., Саєнсус М.А. Корпоративна соціальна відповідальність: моделі та управлінська практика: посібник. Київ: Вид-во «Фарбований лист», 2011. 480 с.

29. Соціальна відповідальність бізнесу.

30. Соціальна відповідальність бізнесу: Центр перспективних соціальних досліджень НАНУ.

31. Соціально відповідальний бізнес в Україні.

Размещено на Allbest.ru