Матричні критерії ефективності діяльності та управління в науковій сфері

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Матричні критерії ефективності діяльності та управління в науковій сфері

Б.Р. Кияк, Д.В. Сасюк, Т.Е. Соколовська, О.П. Токар

Анотація

У рамках наукознавчої діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень із застосуванням електронних комп'ютерних технологій дані оцінки та спрогнозовано подальший розвиток вітчизняного наукового потенціалу. З метою підвищення ефективності використання інтелектуального потенціалу держави та вдосконалення системи державного управління у сфері науки проаналізовані та запропоновані шляхи її демократизації, експертного, прогнозного оцінювання наукового рівня. Для модернізації структури науки доцільно ширше використовувати інформаційно-комунікаційні технології та нові організаційні форми, що відповідають переходу до ринкових відносин.

Аннотация

В рамках науковедческой деятельности Государственного фонда фундаментальных исследований с применением электронных компьютерных технологий даны оценки и прогнозируется дальнейшее развитие отечественного научного потенциала. С целью повышения эффективности использования интеллектуального потенциала государства и усовершенствования системы государственного управления в сфере науки дается анализ и предложены пути ее демократизации, экспертные, прогнозные оценки научного уровня. Для модернизации структуры науки необходимо шире использовать информационно-коммуникационные технологии и новые организационные формы, которые отвечают переходу к рыночным отношениям.

управління наука інтелектуальний електронний

1. Образ сучасної вітчизняної науки є далеко неоднозначним. З одного боку - це ореол минулих здобутків, а отже, й амбіції сьогодення. А з іншого - це певні кризові явища в науці, що не дозволили їй спрогнозувати та пояснити серйозні суспільні трансформації останніх десятиліть. Дотримуючись думки про наукову сферу як про відкриту, нелінійну та віддалену від стану рівноваги систему, можна припускати, що в процесі самоорганізації виникне її нова впорядкованість. Але доцільно і шляхом ринкових управлінських рішень прискорити цей трансформаційний процес під знаком синергетичної парадигми. У цій складній ситуації зростає потреба не лише осмислення процесів змін, а й оцінка механізмів цих змін, забезпечення аналітичного передбачення, переосмислення з метою напрацювання критеріальних оцінок та умов підвищення ефективності вітчизняного інтелектуального потенціалу. Відповіді на актуальні питання сучасної науки слід шукати з позиції системного, міждисциплінарного погляду.

Враховуючи входження світової спільноти в інформаційну епоху, що супроводжується створенням наукоємних інформаційних технологій, необхідно визначити пріоритетні напрями їхнього застосування для науково-технічного та економічного розвитку держави [1]. З цією метою слід оцінити наявні інтелектуальні ресурси, їх інформаційний потенціал. Це тим більш актуально з точки зору участі нашого суспільства у процесах глобалізації. До групи пріоритетних базових інформаційних технологій, що співвимірні з показниками світового рівня, відносять інтелектуальні інформаційні технології, засновані на знаннях, що забезпечують їх накопичення, розуміння та використання. На них грунтуються ті принципові перетворення на шляху до суспільства знань, що враховують негативний стан іміджу науково-технологічної сфери, ситуаційні зміни пріоритетів її розвитку, виходячи з доцільності та прагматизму [2].

Для орієнтації в інформаційному просторі науки та підвищення ефективності управління нею необхідна побудова систем пошуку інформації. З іншого боку, нова управлінська система повинна бути побудована на самоврядуванні та самоконтролі, коли не лише посилюється інформаційна озброєність тих, хто працює, а й їхній індивідуальний творчий потенціал, тобто без поглиблення уніфікації [3].

Особливістю поставлених проблем є їх оптимізаційний характер: високорозмірні (з великою кількістю вільних параметрів) та сильнонелінійні (з пов'язаними між собою параметрами) задачі потребують інтелектуальних методів розв'язання. Наукометричні дослідження ґрунтуються на двох оптимізаційних стратегіях - детерміністичній та стохастичній [4]. У них використовуються еволюційні алгоритми шляхом відбору найбільш відповідних параметрів, що оптимізуються. Наприклад, в [4] з цією метою використано аналіз динаміки інформаційних потоків у певних досліджуваних напрямах. Подібну складну задачу, а саме визначення ефективності науковців та оцінки створеної ними якісної наукової продукції, намагаються вирішувати методами комп'ютерного моделювання [5]. Це питання є надзвичайно важливим для вищих навчальних закладів, які здійснюють пошук ефективних механізмів управління персоналом, використовуючи вибірку, групування та аналіз баз даних з виділенням зв'язків між інформаційними таблицями та розробленням алгоритму розрахунку параметрів/критеріїв.

Можливості ширшого застосування електронних комп'ютерних технологій для оцінки та прогнозування подальшого розвитку вітчизняного наукового потенціалу показані нижче через призму наукознавчої діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД).

Мірою будь-яких змін у відкритій соціально-економічній системі є інформація. Ключовими для інформаційної економіки стають ринкові фактори. У рамках такого підходу інформація виступає як товар або послуга з набором відповідних характеристик [6]. На сучасному етапі інформаційні (інтенсивні) методи розвитку та обміну із середовищами починають превалювати над речовинно-енергетичними (екстенсивними) методами. Необхідним є багатоаспектний аналіз інформації, що ґрунтується на методологічному апараті для оцінювання та вимірювання кількості інформації, на законах збереження і системності інформації, принципі самозбереження систем. У класичній (ймовірнісній) теорії Р. Хартлі та К. Шеннона інформація вимірюється як логарифм від кількості можливих варіантів завершень випробувань. І чим менша ймовірність завершення певного випробування, тим більше інформації воно несе. Інформація є лише там, де є процеси керування, тобто там, де існують кібернетичні системи, що відкриті для отримування, кодування, запам'ятовування, опрацювання та передавання образів-сигналів. Методи оцінювання інформації мають уніфіковані принципи, у тому числі й кількісне оцінювання номенів, сентенцій чи повідомлень. Не менш важливими характеристиками інформації є її новизна, що оцінюється масивами еталонних, кодованих образів, програми розпізнавання і банки даних кібернетичних систем, а також поняття цінності інформації, завдяки якій системи досягають поставленої мети.

Інформаційні потоки мають принципове значення для ефективної самоорганізації систем, відхилення від стану рівноваги яких описують за допомогою ентропії, а динаміка їх поведінки визначається флуктуацією внутрішніх параметрів під дією незначних збурень. Виміром рівня упорядкованості та складності стану систем знання є створені інформаційні ресурси, що забезпечують прийняття обґрунтованих науково-організаційних рішень, адекватних соціально-економічним змінам.

Реалізувати інформаційно-комунікаційні технології, здійснювати функцію управління повинні організації, що цілеспрямовано відбирають інформацію. Ситуація вимагає створення віртуальних підприємств - це новий тип міжорганізаційного кооперативного підприємства. Особливістю такого віртуального підприємства є те, що основою об'єднання фізичних і юридичних осіб є сучасні інформаційні або комунікаційні технології [3]. Економічна ефективність таких нових інформаційних структур може бути оцінена показниками чистого приведеного доходу, індексу прибутковості або рентабельності, внутрішньої норми прибутковості [7]. Ще одним аспектом оцінки ефективності системи є визначення ефективного рівня наповнення її інформаційної бази (за кількістю та якістю інформації). Враховуючи те, що більшість помилкових рішень обумовлена дефіцитом інформації, інформаційна система покликана для підвищення ефективності маркетингу не лише накопичувати, зберігати інформацію, а й систематизувати, аналізувати її. Щодо оцінки вартості інформації - вона визначається як різниця між очікуваними результатами в умовах повної поінформованості та результатами такої самої дії або рішення, коли поінформованість неповна. Крім того, ефективність пошуку інформації можна оцінити показниками похибки і повноти пошуку, знаючи обсяги загальної виданої інформації та релевантної інформації, що вимірюються кількістю документів або у стандартних одиницях кількості інформації [7]. Оцінкові критерії інформаційної системи повинні мати характер прогнозу.

2. На нашу думку, принципи успішного розвитку інтелектуального потенціалу суспільства, такі, як [2]: свобода творчості; недоторканість інтелектуальної власності; синхронізація і взаємодоповнення суспільних змін; взаємопов'язаність інтелектуалізації та інформатизації; наповнення структурних утворень суспільства новим змістом; активне включення у міжнародний розподіл праці - всі ці підходи спроможні реалізувати різні наукові фонди, що шляхом незалежного експертного відбору на конкурсних засадах надають грантову підтримку ініціативним проектам і розробкам. Така раціональна система є загальновизнаною світовою науковою спільнотою, перші елементи якої (у т.ч. ДФФД) були започатковані в Україні в 1992 році, коли стало зрозумілим те, що успіх руху до суспільства та економіки знань в умовах глобалізації повинен супроводжуватися не лише демократизацією процесу на фоні технологічних і культурних досягнень, а й створенням національної інноваційної системи.

Досвід дванадцяти проведених ДФФД конкурсів наукових і науково-технічних проектів, значна результативність їх виконання (понад 10 тисяч публікацій) свідчать про доцільність ширшого запровадження грантової підтримки вітчизняного наукового потенціалу як гнучкої системи, що забезпечує нову мотивацію для праці висококваліфікованих спеціалістів незалежно від місця їх роботи і проживання. Конкурсна система відбору пріоритетних проектів ДФФД, виконавці яких можуть об'єднуватись у тимчасові творчі колективи незалежно від відомчої підпорядкованості базових структур, дозволяє вирішувати проблеми проведення міждисциплінарних досліджень, а саме: розмежування наук як за предметом та об'єктом, так і за досліджуваними проблемами. Не менш важливим є і подальший напрямок державної інноваційної політики, що намагається підтримати ДФФД, - оптимізація територіального розміщення та використання науково-технічного потенціалу країни [8]. Для його реалізації необхідно виходити не лише зі стану і можливостей регіональних наукових інституцій, а й збереження економічної безпеки України.

З метою оптимізації роботи ДФФД при проведенні конкурсних відборів наукових проектів розроблено програмний комплекс інформаційно-пошукових баз даних, що дало можливість зберігати, аналізувати та використовувати інтелектуальні продукти, створені впродовж 14 років українськими науковцями при фінансовій підтримці Фонду. Такий комп'ютерний підхід до великого обсягу накопиченої інформації дозволяє отримувати ститистично-підсумкові показники і напрацьовувати практичні рекомендації у діяльності ДФФД з використанням сучасних інформаційних технологій.

Програмний комплекс “ДФФД” (рис. 1) розроблено у середовищі “Delphi 6”. Як сервер баз даних використовується MySQL-сервер 4.x. База даних постійно розвивається і розширюється. На сьогодні база вміщує 59 таблиць (інформаційних зрізів).

До програмного комплексу входять такі складові:

Рисунок 1 - Програмний комплекс “ДФФД”

- програми створення електронних конкурсних анкет (для кожного конкурсу розробляється своя власна специфічна анкета);

- програми збору карток у попередню базу та присвоєння їм унікальних реєстраційних номерів;

- програми конвертування даних анкет в універсальний формат анкети ДФФД. Існують як специфічні конвертори (орієнтовані на конвертування інформації тільки певного конкурсу), так і універсальні (наприклад, конвертор простих анкет txt формату);

- програма перегляду анкет універсального формату ДФФД;

- модуль завантаження універсальних анкет ДФФД до бази (здійснюється аналіз даних, обробка та приведення до єдиного вигляду, зіставлення з довідниками та створення нових записів у довідниках, створення усіх структур картки проекту в базі);

- сервіс модифікацій існуючих даних бази з Excel-файлів (завантаження даних експертизи, даних додаткових угод і т.д.);

- програма роботи з базою даних: розмежування прав доступу різних користувачів, робота з довідниками, пошук та редагування карток проектів (виконавців, організацій, договорів, додаткових угод і т.п.);

- статистичний модуль здійснює обробку масивів даних та надає за наперед заданим шаблоном готові статистичні вибірки на запит оператора.

Система дозволяє провести проект повністю через усі етапи: створення конкурсного проекту; реєстрація проекту; завантаження проекту до бази даних; завантаження результатів експертизи; завантаження договорів та додаткових угод; завантаження звітів виконаної роботи; аналіз статистичних даних.

Найбільш вагомі сервіси та можливості клієнта бази даних:

- універсалізація структури проекту залежно від конкурсу (проекти різних конкурсів мають різні поля, різне групування, різні масиви міток);

- автоматичне завантаження анкет універсального формату ДФФД. Оскільки існує прошарок “універсальна анкета dffd” між базою та інформацією, то в базу можна завантажити дані з будь-якого джерела, не модифікуючи код клієнта. Достатньо написати програму-конвертор інформації у цей універсальний та відкритий формат анкет та завантажити анкети DFFD до бази. Це забезпечує додаткову автономність програмного продукту;

- сервіс модифікації існуючих даних бази з Excel-файлів. У цих Excel-файлах зазначається: що саме потрібно модифікувати (картка проекту, виконавця, договору), ідентифікатор картки (номер проекту, номер договору, ПІП/б та рік народження виконавця) та поля, які потрібно модифікувати (номер експертизи проекту, бали експертизи, кошторисні обсяги договорів та додаткових угод);

- модуль перегляду, пошуку та модифікації карток проектів. Пошук за майже всіма полями проекту, комплексний пошук в усіх текстових полях, деякі поля підтримують складний логічний пошук. Фільтрування масиву проектів (тільки проекти-переможці певного конкурсу та певного напряму). Генерація списку E-mail адрес для названих проектів. Масові операції над вибраними проектами (поставити усім вибраним проектам перший етап проходження);

- модуль перегляду, пошуку та модифікації карток виконавців. Пошук за усіма полями і можливість створення загальної картки для виконавця. Зв'язок між усіма картками виконавця бази (виконавець брав участь у різних конкурсах);

- модуль перегляду, пошуку та модифікації карток договорів та додаткових угод;

- модуль перегляду, пошуку та модифікації карток організації;

- модуль статистики;

- кожен користувач має визначені права. Можна давати право на редагування тільки певних напрямів певного конкурсу;

- вбудована система обміну повідомленнями між користувачами.

У таблиці 1 наведено перелік проведених конкурсів за роками, кількість поданих заявок, кількість отриманих грантів і кількість організацій, що брали участь у конкурсах. Цей масив даних дає змогу організувати комп'ютерний моніторинг усіх фундаментальних досліджень, які проводяться при грантовій підтримці ДФФД, що може сприяти значній економії ресурсів за рахунок виключення дублювання робіт і підвищення їх ефективності.

Зібрані дані дають об'єктивне уявлення стосовно стану та розвитку вітчизняної фундаментальної науки (на прикладі діяльності ДФФД). Розроблена програма автоматично забезпечує отримання статистичних параметрів, а саме: розподіл проектів за науковими напрямками; розподіл проектів за підпорядкованістю виконавців; регіональний розподіл проектів; визначення частоти вживання ключових слів (наукових термінів) в українсько- та англомовних варіантах запиту; визначення наукової школи, до якої належить керівник проекту; показники проектів за вченими званнями керівників і виконавців; гендерний розподіл учасників проектів; віковий розподіл учасників конкурсів; сумарний кошторис за статтями витрат та за окремими етапами; посадові показники виконавців проектів; перелік кандидатів та докторів наук - учасників досліджень.

У ДФФД простежується виразна тенденція до зростання ролі інформаційно-аналітичного супроводу конкурсів. Створена комп'ютерна мережа Фонду - це “місце” збору і зберігання інтелектуальних продуктів, що технологічно вивчаються, узагальнюються й оперативно можуть надавати об'єктивну інформацію для аналізу результатів. Масштабне запровадження нових інформаційних технологій, чітке впорядкування інформаційної інфраструктури є необхідною передумовою участі наукового потенціалу України у процесах глобалізації та міжнародної співпраці.

3. Статистичний аналіз баз даних ДФФД дозволяє зробити такі висновки: частка таких досліджень, як фізико-математичні, хімічні, біологічних, зокрема такі, що пов'язані з приладобудуванням та розвитком електроніки, хімічними і ресурсозберігаючими технологіями, в обсязі фундаментальних наукових досліджень у 2003-2005 роках значно нижча у порівнянні з 1995 р. Кількість організацій, що виконували фундаментальні наукові дослідження (академічний, галузевий, вузівський, заводський сектори) впродовж останніх 10 років майже не змінилася. Для забезпечення ефективності діяльності наукових установ різного профілю необхідно продовжити комп'ютерний моніторинг усіх фундаментальних наукових досліджень, що проводяться у країні (за їх результативністю), а також створити кадастр наукових досліджень (за роками і виконавцями). Важливо порівняти віковий та регіональний розподіли експертів і грантоотримувачів. З метою інтеграції науки і освіти необхідно якомога більше залучати студентів до роботи при поданні запитів на участь у конкурсах і в подальшій науковій роботі за отриманими грантами. Враховуючи те, що будь-які наукові дослідження (включаючи й дослідне виробництво та зразки) мають як основу фундаментальні дослідження, підтримка фундаментальної науки і є одним із найбільш ефективних шляхів розвитку наукового потенціалу в цілому та інтеграції науки з виробництвом.

На початку 2005 року ДФФД провів Інтернет-опитування переможців сьомого конкурсу Фонду. Що стосується відповідей на питання анкети: “Яку наукову тематику, що близька до Ваших наукових інтересів, Ви вважаєте найбільш пріоритетною?“, то на їх підставі можна сформулювати такі напрями пріоритетних фундаментальних досліджень:

1-й напрямок (математика, механіка, інформаційні технології) - математичне моделювання, математична фізика, диференціальні рівняння, теорія рішень, фрактальний аналіз;

2-й напрямок (фізика та астрономія) - нанофізика, наноелектроніка, нанофотоніка, нанохімія, фізика плазми, ядерна фізика;

3-й напрямок (хімія) - наноматеріали, нанохімія, фізико-хімічні процеси на нанорівні, супрамолекулярна хімія;

4-й напрямок (наукові основи нових перспективних технологій) - нанорозмірні об'єкти, біоінформатика, наноструктурне матеріалознавство, нанофізика, наноелектроніка, керамічне матеріалознавство;

5-й напрямок (біологія) - вивчення молекулярних механізмів фундаментальних біологічних процесів, дослідження біологічних тканин за допомогою фізико-математичних підходів, комп'ютерне моделювання процесів;

6-й напрямок (наука про Землю та Всесвіт і проблеми навколишнього середовища) - біоінформатика, біотехнологія, біосенсори, біосферологія, теоретичні основи застосування нанотехнологій в медицині, екологічні проблеми;

7-й, 8-й, 9-й напрямки (гуманітарні) - міграція населення, прикордонне соціально-економічне співробітництво, соціально-економічні аспекти інтеграції України в ЄС.

З наукової доповіді [9] відомо, що сьогодні обсяги державних видатків на фундаментальні дослідження посідають останнє 10-те місце в рейтингу. Необхідне цільове спрямування коштів на фундаментальні дослідження, асигнувати їх тим інституціям, які мають відомі школи у світі науки, високу наукову репутацію (для цього повинна бути розроблена система критеріїв, що дозволяли б відслідковувати наукову репутацію, наприклад, індекс цитування як окремого автора, так і організацій). Ці питання можуть бути вирішені тільки з використанням створених програмних комплексів і баз даних.

В умовах недостатнього ринкового механізму регулювання у науково-технологічній сфері, а у випадку фундаментальних досліджень має місце ще й невизначеність і довгоочікуваність результатів, значні бюджетні витрати на проведення наукових пошуків, отже, і відповідальність за них покладається на державні структури. Зміст сучасної науково-технічної політики передбачає такі елементи/етапи її формування та реалізації: визначення пріоритетів науково-технічного розвитку, що відповідають цілям загальнодержавної стратегії; організаційне і ресурсне забезпечення вибраних шляхів розвитку; оцінка отриманих результатів з подальшим корегуванням стратегії.

Тому нова концепція розвитку наукової сфери, яка має бути розроблена у відповідності до Розпорядження Президента України від 03.10.05 №1183/2005-рп, повинна бути спрямована на підвищення ефективності використання інтелектуального потенціалу держави, вдосконалення системи державного управління у сфері науки як шляхом її демократизації, так і експертного, прогнозного оцінювання наукового рівня. А основні заходи з модернізації структури науки мають бути спрямовані на реформу її державного сектору в поєднанні з підтримкою нових організаційних форм, що відповідають переходу до ринкових відносин.

Література

Гриценко В. Суспільство в інформаційну епоху: реалії і перспективи розвитку // Вісник НАН України. - 2005.- №6. - С. 28-32.

Геец В.М. Социально- экономические трансформации при переходе к экономике знаний. Социально-экономические проблемы информационного общества: Монография / Под ред. Л.Г. Мельника.- Сумы: ВТД «Университетская книга». - 2005. - С.16-33.

Євдокімов А.В., Мельник Л.Г., Карінцева О.І. Людські виміри трансформацій України до інформаційного суспільства. Фундаментальні орієнтири науки: Збірник статей. - Київ: Видавничий Дім “Академперіодика”, - 2005. - С.246-270.

Неклюдов І., Клепіков В. та ін. Еволюційні алгоритми у природничих науках. Науковометричне дослідження//Вісник НАН України. - 2005. - №9. - С. 19-25.

Мокіна Ю.В., Штельмах І.М. Компґютерне моделювання процесу визначення ефективності діяльності докторів наук та професорів ВНЗ із підготовки науково-педагогічних кадрів та створення якісної наукової продукції // Вісник Вінницького політехнічного інституту. -2005. - №4. - С.42-49.

Гасслер Р.С. Социально-политическая и экономическая теория информации: методология многомерной экономической теории. Социально-экономические проблемы информационного общества: Монография / Под ред. Л.Г. Мельника.- Сумы: ВТД «Университетская книга», 2005. - С. 149-171.

Ильяшенко С.Н. Экономическая эффективность информационных систем промышленных предприятий. Социально-экономические проблемы информационного общества: Монография / Под ред. Л.Г.Мельника. - Сумы: ВТД «Университетская книга», 2005. - С.332-349.

Кияк Б.Р. Целевые фундаментальные исследования и региональные приоритеты // Вестник Фонда фундаментальных исследований, - 2004. - № 1. - С. 118-125.

Економіка знань та її перспективи для України/Наукова доповідь Інституту економічного прогнозування НАН України; За редакцією В.М. Геєця. - К., 2005. - 168 c.

Размещено на Allbest.ru