До питання про компетентність

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання про компетентність

Борзенко М.О.

Анотації

До питання про компетентність.

Розглядається поняття "компетентність", на підставі аналізу трудової діяльності людини обгрунтовуваються та пропануються її рівні.

Борзенко М.А.

К вопросу о компетентности.

Рассматривается понятие "компетентность", на основании анализа трудовой деятельности человека обосновываются и предлагаются ее уровни.

Borzenko M.A.

The concept of "competence" is considered, its levels are substantiated and derived on the basis of the analysis of man's labour activity.

Вхід України до мирового ринку техніки, технології та праці потребує від неї постачання на ринок продукції та послуг, які відповідають потребам мирового суспільства.

Тенденції до мирової економічної інтеграції і швидкий технологічний прогрес викликають до життя цілий комплекс проблем, загальних для багатьох держав світу. Однією з таких ключових проблем є підтримка в стані, адекватному швидко змінюваним факторам зовнішнього середовища розвитку трудових ресурсів.

Основним джерелом постачання трудових ресурсів в усі галузі народного господарства залишаються професійно-технічні навчальні заклади (ПТНЗ), підготовка робітників в яких, також повинна відповідати міжнародним стандартам.

У робітників, і перш за все у молоді, що буде вступати до трудової діяльності, повинна бути сформована компетентність, яка задовольняє сучасним вимогам роботодавців.

Компетентність - це якість людини, яка володіє всебічними знаннями в будь-якій галузі і думка якої тому є вагомою, авторитетною. Компетенція - галузь знань або практики, в якій дана (компетентна) особа володіє великими, докладними (точними) знаннями і досвідом практичної діяльності [1, с.254]. компетентність трудовий робітник

Професійна компетентність в сучасній 1 інтерпретації визначається як ступінь становища підготовленого робітника ефективно виконувати виробничі задачі та досягати потрібного результату праці, в межах відповідної професії або виду діяльності, в даному економічному та соціальному контексті і ситуації зайнятості [2, с.11], [3, с.3]. В широкому розумінні професійна компетентність являє собою сукупність наступних складових: відповідні технічні знання; відповідні практичні навички; базові знання, уміння та здібності; універсальні (мобільні) уміння та навички (які, нерідко, іменуються компетентностями, наприклад, усне і письмове спілкування); робочий і життєвий досвід; особисті якості (загальнолюдські цінності) [там же].

Ми вважаємо, що формування професійної компетентності починається з першого року навчання (школи, ПТНЗ), потім вони виявляються в період виробничої практики. У процесі професійної діяльності удосконалюються всі отримані знання, формуються професійні уміння і навички, розвиваються особисті якості і професійні здібності. По закінченню любого навчального закладу, ми неможемо з повною гарантією сказати, що випускник, який навчався в даному закладі, вже компетентний працівник. Проходить ще не один рік, перш ніж він по своїй кваліфікації підніметься на необхідний рівень компетентності. На жаль, цього рівня досягають далеко не всі робітники.

Тому треба говорити не про компетентність взагалі, а про рівень компетентності, який випускник (молодий робітник) здобуває поетапно.

Ураховуючи сказане, ми пропануємо таке поняття рівня компетентності. Рівень компетентності (К) - це комплекс знань, умінь і навичок, які набуті даною (компетентною) особою (учнем, студентом, працівником) при навчанні в будь-якій галузі знань, і які закріплені продуктивною діяльністю (або практичним досвідом) на виробництві з реальним рівнем складності завдань.

Ми вважаємо, що рівней компетентності повинно бути три: підготовчий, адаптивний, професійний (рис. 1).

Перші професійні навички людина отримує в школі (навчальний предмет "Трудове навчання"). При такому підході, в багатьох випадках, учні отримують тільки окремі фрагменти робіт по деякій професії. В цьому випадку отримання документу державного зразку про здібності учня виконувати роботи в рамках деякої професії не передбачається і, отже, він не зможе, при необхідності, улаштуватися на працю. З цієї причини отримані у школі трудові навички не можуть бути офіційно ураховані при вступі до ПТНЗ [2, с. 81]. Тому ми вважаємо, що підготовчий рівень компетентності починається при навчанні у ПТНЗ, де учень набуває продуктивної діяльності, тобто оволодіває вмінням виконувати трудові операції з професії. Продуктивна діяльність може виконуватися або з використанням перетворюавьних, але вже відомих людству способів діяльності, і тоді говорять про уміння та навички, або нікому невідомих способів. В цьому випадку говорять про творчу діяльність [4, с. 70].

Усе життя людини є постійною адаптацією як до нових умов, потреб та завдань свого індивідуального розвитку, так і до динамічного зовнішнього середовища.

У сучасному індустріальному суспільстві, з притаманним йому глибоким розподілом суспільної праці, адаптація нових поколінь людей до самостійної продуктивної трудової діяльності виступає, як правило, у формі так званої професійної адаптації, тобто адаптації до певної професії, нових умов праці.

Ніхто не буде заперечувати, що навчання ПТНЗ безпосередньо вирішує багато традиційних проблем професійної адаптації, таких як оволодіння певними спеціальними знаннями та навичками, ознайомлення та певне пристосування до режиму й організації праці, професійної культури, комунікації і колективного співробництва, тощо. Оцінка досягнень робітника здійснюється, як правило, на робочих місцях або в умовах, наближених до реальних виробничих. Важливою проблемою є наближення компетентності робітника к реальним потребам регіону, підприємства, а також робочого місця.

Таким чином, поняття адаптивний рівень компетентності в широкому розумінні, на наш погляд, збігається з такими поняттями, як "професійне самоствердження особи" та "професіоналізація особи". У вузькому - як адаптація до першого робочого місця на підприємстві.

Процес адаптації молодих робітників (спеціалістів) до умов виробничої діяльності на підприємстві складний та багатоплановий. Сьогодні сучасне підприємство вимагає від робітника не тільки глибоких знань та умінь, але і професійної майстерності. Про професійну майстерність (компетентність) робітника судять по тому, наскільки в нього розвинені навички; якими знаннями та уміннями він володіє.

Під знаннями ми розуміємо той інгредієнт підготовки, який визначає здібність робітника (спеціаліста) адаптуватися до виконання багатьох близьких дій, які не носять циклічного характеру. Під уміннями - здібність робітника (спеціаліста) здійснювати визначені технологічні функції, які багаторазово повторюються в процесі виробництва [5, с.74].

Визначеною ознакою професійної майстерності людини є його здібності до виконання будь-якої діяльності. Рівень здібностей визначається ступенем адекватності компонентів структури особистості та вимогами, які пред'явлені до неї кожною конкретною діяльністю.

Вимоги реальної праці (трудової діяльності робітника) сьогодні не обмежується рамками професійної кваліфікації. Орієнтація на досягнення очікуємого результату (компетентності) залежить від відношення робітника до справи, його особистісного відповідальності, уміння працювати у колективі, виконання допоміжних функцій за власним бажанням, гнучкості розуміння своїх функціональних обов'язків, участі в прийняті рішень, тощо. Це потребує інтеграції визначеного комплексу компетентностей, які забезпечують гнучкість та універсальність робітника, наявності в його професійній підготовці соціальної складової і визначеного "резерву компетентності".

Доречно замітити, що професійної майстерності (компетентності) більшість молодих робітників досягають через три-чотири роки праці на виробництві.

Звичайно, що названі три рівня компетентності, будучи різновидом формування досвіду людини, уявляють собою генетичні ступені розвитку, які відносяться, як до діяльності в цілому, так і до кожної її структурної частини. Ці рівні виділені нами з єдиної мети - розрізнення компетентності. Справа у тому, що природний хід формування індивідуального досвіду (компетентності) не є дискретним, як це зображено схематично на рис. 1. Штрихова лінія показує безперервний процес оволодіння професійним досвідом. Дійсна функція цього процесу залежіть від багатьох факторів і сильно змінюється, але ми умовно її вважаємо лінійною. Кут нахилу цієї лінії до вісі абсцис характеризує швидкість оволодіння компетентністю (досвідом).

Наше виділення трьох рівнів компетентності, засноване на аналізі реальної людської діяльності, яка дає можливість подати безпреривний процес дискретним (суцільна лінія). Кожна надана нами сходинка володіє якісним розрізненням і специфічна в умовах будь-якого виду професійної діяльності.

Таким чином, рівень компетентності характеризує якість і майстерність набутих робітником (на будь-якому етапі) знань і умінь при навчанні або життєвому досвіді і, отже, якість виконаних робіт, які може здійснити робітник в результаті виробничої діяльності.

Резюміруя, можна сказати, що компетентність є характеристикою рівня можливостей і здібностей робітника до реалізації свого професійного потенціалу, знань та особливих якостей в умовах реальної виробничої діяльності і постійної адаптації швидкоплинним змінюванням зовнішнього середовища, вимог робочого місця та середовища, на яку поширюється його діяльність або повноваження.

Література

1. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. Под ред. Д.П. Горского. - М.: Наука. - 1975, с.717.

2. Проблеми розробки та випроваджування модульної системи професійного навчання: Збірник наукових праць // Проблеми сучасного мистецтва і культури. - Київ: Науковий світ, 2001. - с.323.

3. Модули профессиональной компетентности (МПК). Инновационный поход к профессиональному обучению с ориентацией на занятость и развитие компетентности рабочих (Концептуальный документ). - Женева, 2001. - с.41.

4. Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем. (Проблемы и методы психолого-педагогического обеспечения технических обучающих систем). - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1977. - с.303.

5. Дабагян А.В., Михайличенко А.М.. Совершенствование профессиональной подготовки и переподготовки специалистов в современных условиях. - Харьков, 1996. - с.296.

Размещено на Allbest.ru