Постановка проблеми. Процеси глобалізації та інтернаціоналізації обумовили активізацію процесів зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств, що проектується на розвитку їх відносинах з іноземними партнерами.

У порівнянні з господарською діяльністю на внутрішньому ринку зовнішньоекономічна діяльність для підприємства є більш складним рівнем ведення бізнесу, тому особливої гостроти набуває проблема стратегічного управління, а саме процес розробки корпоративної стратегії.

Завоювання та утримання зарубіжних ринків вимагає від менеджменту національних підприємств стратегічного бачення розвитку зовнішньоекономічної діяльності, що обумовлено пріоритетом сталого розвитку над короткостроковою метою максимізації прибутку від її здійснення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концепція стратегічного розвитку підприємства є предметом пильної уваги зарубіжних та вітчизняних науковців і практиків. Теоретичні та практичні аспекти проблеми розробки корпоративної стратегії знайшли відображення у наукових працях багатьох науковців, зокрема Р. Акоффа, О. Амоша, І. Ансоффа, О. Бондар-Підгурська [5-6], І. Марцинюк [5], П. Друкера, Л. Довгань [4], П. Клівець [1], О. Лапченко [3], Мінцберга, Р. Майлза, М. Портера, Р. Румельта, В. Нємцова, А. Стрікленда, К. Сноу, А. Томпсона, Е. Чандлера, З. Шершньової [2], Р. Фатхутдінова та ін. Проте, специфічні умови господарювання національних підприємств вимагають подальшого дослідження методичних аспектів процесу розробки корпоративної стратегії підприємства, як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Формулювання мети. Метою даної статті є дослідження методичних аспектів процесу розробки корпоративної стратегії підприємства, як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є головним способом отримання конкурентних переваг підприємствами, оскільки дозволяє їм найбільш раціонально і ефективно використовувати ресурси і розподіляти капіталовкладення за рахунок встановлення нових зовнішньоекономічних зв'язків, розвитку потенціалу, поглиблення спеціалізації, поширення впливу на інші регіони тощо.

Корпоративна стратегія підприємства, що здійснює ЗЕД є сукупністю перспективних планів і завдань, які необхідно виконати, щоб досягти поставлених цілей. Проаналізувавши думки вчених М.В. Афанасьєва та П.Г. Клівеця щодо компонентів корпоративної стратегії, ми дійшли висновку, що ці компоненти можна розглядати як сукупність обов'язкових складових загальної стратегії (табл.1.1) [1, с.62; 4, с.242].

Табл. 1.1. Складові стратегії суб'єкта ЗЕД та їх характеристика

Таким чином, ефективна реалізація корпоративної стратегії підприємства, що здійснює ЗЕД забезпечує: створення організаційної структури, що сприяє успішному виконанню стратегії; складання бюджету для спрямування ресурсів підприємства у вирішальні, з позиції стратегії, підрозділи; вдосконалення методів управління; введення системи стимулювання, яка спрямована на спонукання співробітників активно працювати як у процесі розробки стратегії, так і в процесі її реалізації.

Послідовність процесу вироблення стратегії не є детермінованою і відрізняється за кожною окремою економічною системою. Проте, для окремого суб'єкта господарювання, взагалі, її можна відобразити у вигляді ланцюга, основними ланками якого є:

аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища;

розробка місії і цілей підприємства;

вибір конкретної стратегії розвитку;

реалізація підприємством вибраної стратегії [2, с.145].

Проте, коли мова йде про корпоративну стратегію підприємства, що здійснює ЗЕД, на нашу думку, необхідно виокремити етап оцінки ефективності реалізації. Адже, саме при реалізації корпоративної стратегії підприємства, що здійснює ЗЕД менеджери повинні забезпечити досягнення наступних цілей: зростання частки ринку; забезпечення задоволеності споживачів; утримання існуючих клієнтів; розширення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД); зменшення витрат на експорт; підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД); створення репутації відповідального і надійного постачальника; збереження персоналу; підвищення цінності персоналу; освоєння виробництва інноваційних зразків продукції з урахуванням мінімізації відходів і можливості їх подальшого використання для випуску інших товарів; розширення номенклатури продукції за рахунок розробки і виробництва багатофункціональної техніки, здатної конкурувати із зарубіжними аналогами; збільшення валютних надходжень від експорту продукції шляхом використання досягнень науково-технічного прогресу.

Таким чином, при здійсненні оцінювання за з боку менеджерів зовнішньоекономічної діяльності слід взяти до уваги небажані тенденції: негативну динаміку індикаторів, недосягнення запланованих значень індикаторів, відставання за індикаторами від конкурентів. Розраховуються відхилення, визначаються чинники, що вплинули на формування небажаних тенденцій та розробляються заходи щодо їх запобігання. Це дозволить створювати систему превентивних заходів і запобігати розвитку кризових ситуацій.

Значну роль і вплив на ефективність процесу розробки та реалізації корпоративної стратегії підприємства, що займається ЗЕД мають принципи формування корпоративної стратегії передбачають вимоги до неї, визначають характер і зміст економічної діяльності корпоративної структури. Дотримання цих принципів є запорукою ефективної роботи корпорації, уникнення негативних результатів під час реалізації обраної стратегії підприємства (табл.1.2).

Таблиця 1.2. Принципи формування корпоративної стратегії [2, с.56]

Однак, на нашу думку, даний перелік принципів необхідно доповнити такими:

принцип відповідності ринковим вимогам - визначає рівень та можливість швидкої адаптації структури, мети, завдань та напрямків діяльності підприємства до змін умов ринкового середовища з метою забезпечення його ефективного функціонування в довгостроковій перспективі;

принцип маневрування навантаженням і ресурсами - передбачає ефективне комбінування в процесі використання загальних ресурсів з метою рівномірного їх споживання та розподілу навантаження в процесів діяльності;

принцип балансу цілей та інтересів - визначає в процесі реалізації заходів антикризового характеру спрямованих як на недопущення кризового стану, так і на його подолання та ліквідацію негативних наслідків необхідно враховувати інтереси кожного з учасників підприємства, які забезпечують функціональний розвиток ЗЕД, з метою недопущення поглиблення кризового ситуації.

стратегічне управління зовнішньоекономічна діяльність

Висновки