Управління персоналом на підприємстві ПОСП АФ "Мир"

Докладні розрахунки здійснювались за допомогою прикладних програм та EXCEL, основні висновки приводимо нижче. З урахуванням зроблених нами позначень початкове рівняння множинної регрессії отримало вигляд:

Y = 16,046+3,7472X₁-0,3584X₂ + 2.4217 * Х₃

В якості критерію мультиколінеарності може бути прийнято дотримання наступних нерівностей:

r(xjy)> r(xkxj); r(xky)> r(xkxj).

Якщо одна з нерівностей не дотримується, то виключається той параметр xk або xj, зв'язок якого з результативним показником Y виявляється найменше тісним. Статистичного аналіз одержаного рівняння регресії полягає у перевірці значущості рівняння і його коефіцієнтів, дослідженню абсолютних і відносних помилок апроксимації. Перевірка гіпотез щодо коефіцієнтів рівняння регресії (перевірка значущості параметрів множинного рівняння регресії).

1) t-статистика

Статистична значущість коефіцієнта регресії b0 підтверджується

Статистична значущість коефіцієнта регресії b1 підтверджується

Статистична значущість коефіцієнта регресії b2 підтверджується

Статистична значущість коефіцієнта регресії b3 не підтверджується

Отримані результати свідчать про помилкову специфікацію моделі, оскільки третій чинник статистично не значимий, тому його треба виключити з моделі. Таким чином остаточний вид моделі множинної регресії від впливаючих факторів має наступний вигляд:

Y = 16,046+3,7472X₁-0,3584X₂

Отже, у результаті виконаного дослідження було встановлено, що обсяги продажу суттєво впливають такі фактори як якість продукції, та незначною мірою витрати на сировину та матеріали. Отриману модель можна застосовувати на базі існуючої інформації при прогнозуванні попиту продукції.

2.5 Планування трудового процесу і нормування праці

Будь-яка діяльність повинна мати мету і здійснюватися за раніше складеним планом. Повною мірою це стосується і праці менеджера. Менеджерові складно, або неможливо, складати конкретні плани на більш-менш тривалий період, оскільки під впливом всіляких непередбачуваних факторів їх доведеться постійно переглядати. Тому на практиці, як правило, обмежуються розробкою плану особистої роботи на день, тиждень, місяць. Причому план на місяць часто складають недокладно, зазначаючи в ньому лише невідкладні і найбільш важливі справи.

В ПОСП АФ «МИР» планування праці менеджера проходить в такій послідовності: На першому етапі менеджер складає перелік справ, які слід виконати протягом планового періоду. Це можуть бути: завдання із перспективного переліку справ; завдання, що не виконані у минулому періоді; додані інші справи; завдання, які періодично виникають. Перелік робіт слід складати у письмовій формі. При цьому першими до плану особистої праці менеджера заносяться справи із зовнішньої ініціативи. Наприклад, у переліку справ на день відображають такі питання: проведення нарад, прийомів, робота з документацією, поїздки, контроль, телефонні переговори та ін. На цій стадії достатньо лише наближеного ранжування завдань, тобто розподілу їх за ступенем важливості або терміновості. Другий етап: після складання переліку робіт на плановий період необхідно визначити витрати часу, потрібного для виконання кожного виду роботи. Третій етап: оскільки заздалегідь неможливо передбачити, які завдання потрібно буде виконати протягом планового періоду, слід зарезервувати час для непередбачених справ. Четвертий етап: необхідно визначити фонд робочого часу планового періоду. Визначаючи плановий час, слід виходити з 5-6 год на день. Таким чином, у тижневому плані на п'ятиденний тиждень загальний фонд робочого часу становитиме 40 год, а для вирішення планових завдань -- не більше, як 30 год. П'ятий етап: перш ніж остаточно встановити план особистої роботи, необхідно здійснити контроль шляхом співставлення розрахованих на другому етапі витрат часу на виконання планових робіт з фондом робочого часу. Мал. 3.5.1

В ПОСП АФ «МИР» функціями відділами організації виробництва є:

1) визначення стратегії розвитку та зонального розміщення галузей рослинництва з урахуванням кон'юнктури ринку;

2) подання пропозицій до проектів програм і прогнозів регіонального соціально-економічного розвитку, а також відповідних цільових програм розвитку галузей агропромислового комплексу та програм розвитку сільських територій;

3) внесення Міністерству аграрної політики і продовольства України пропозицій щодо удосконалення механізму державної підтримки підприємств галузі рослинництва;

4) надання методичної допомоги сільськогосподарським товаровиробникам з питань науково-технічних розробок, провадження інноваційно-інвестиційної діяльності, інформатизації, нарощування експортного потенціалу, створення нових та реконструкції діючих виробничих об'єктів у галузі тваринництва;

5) у межах повноважень та чинного законодавства вжиття заходів для боротьби з корупцією в галузі рослинництва;

6) у межах повноважень забезпечення доступу до публічної інформації;

7) здійснення в межах повноважень заходів щодо ефективного використання ресурсного потенціалу та впровадження новітніх технологій у виробництві та маркетингу продукції рослинництва;

Принципово важливим питанням організації праці є забезпечення відповідності трудового доходу кількості та якості праці, що вкладена в загальний результат колективних дій. Така відповідність характеризується як співвідношення між мірою праці та мірою заробітної плати. В ПОСП АФ «МИР» виміром праці займається фінансовий відділ. Для нормування праці працівників застосовують норму виробітку, його основу покладено встановлений обсяг роботи (кількість одиниць продукції), який працівник чи група працівників відповідної кваліфікації повинні виконати (виготовити, перевезти та ін.) за одиницю робочого часу в певних організаційно-технічних умовах.

На підприємстві використовується такий метод нормування праці, а саме сумарний. При використанні сумарного методу норми розраховуються на операції в цілому без аналізу та проектування їх структури. На основі такого методу норми встановлюються нормувальником чи майстром на основі особистого досвіду, тобто ґрунтується на вже досягнутому рівні виробництва і не стимулює росту продуктивності праці. Норми, які встановлені сумарним методом нормування праці, називають досвідно-статистичними і використовують лише в індивідуальному виробництві.

Карта хронометражу робочого часу токаря табл. 2.5.2

Система оплати праці в ПОСП АФ «МИР», а саме категорії робітників здійснюється за допомогою відрядної форми заробітної плати. Система оплати праці, що використовується на підприємстві, є, з одного боку, з`єднувальною ланкою між нормуванням праці й тарифною системою, а з іншого, - засобом для досягнення певних кількісних і якісних показників. Цей елемент організації заробітної плати є інтегрованим способом установлення залежності заробітної плати від кількості, якості праці та її результатів.

2.6 Розміщення обладнання і планування приміщень

В ПОСП АФ «МИР» продукцію вирощують обладнання в організації розміщується за принципом розміщення за видами продуктів (предметне). У даному типі розміщення устаткування і робоча сила приписуються до якогось одного продукту. Як правило, при цьому організується потокова лінія, з приводом чи без. Робочі місця розташовуються в порядку стадій технологічного процесу і звичайно зближені настільки, щоб вистачало місця тільки для міжопераційного заділу між ними. У випадку застосування механічного конвеєра такі заділи іноді створюються за рахунок подовження конвеєрної стрічки між операціями. Структура управління відображає структуру планування: майстри відповідають за окремі лінії, а не за окремі технологічні етапи.

Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування, складування і виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами - починаючи від первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Матеріальні потоки в ПОСП АФ «МИР» можна показати за допомогою мал. 3.6.1

На мал. 3.6.1 матеріальні потоки на підприємстві та між підприємством і його господарським середовищем позначені стрілками. Матеріальні потоки складаються з товарних потоків (ресурсів і продуктів), фінансові потоки - це рух вартостей (потоки платежів). Відповідно на підприємстві можна виділити дві сфери: виробничо-господарську та фінансово-економічну (виробничі або фінансові процеси). При цьому фінансові процеси - це відбиток виробничих процесів у вартісній або грошовій формі.

План розміщення офісу в ПОСП АФ «МИР». На сьогодні в плануванні офісу з'явилась тенденція до організації відкритих офісів з робочими місцями, відокремленими тільки невисокими перегородками. Щоб створити сприятливі умови для спілкування і командної роботи компанії, усувають капітальні стіни. Вивіски, символи і реклама при плануванні офісу ще важливіше, ніж для підприємства роздрібної торгівлі. Наприклад, габарити і орієнтація робочих столів можуть вказувати на рівень професіоналізму, чи на посаду, яку займає службовець.

Ознаки вдалого розміщення для виконання виробничих і офісних операцій:

1. прямолінійна структура потоку

2. мінімальний час повернення у вихідне положення

3. передбачуваність часу виробництва

4. невеликий запас проміжних матеріалів

5. відкриті заводські цехи, що дозволяє кожному бачити процес виробництва

6. контроль «вузьких» місць

7. близьке розміщення робочих місць

8. чітко організоване транспортування і зберігання матеріалів

9. відсутність непотрібних приміщень

10. адаптація до змінних умов

Ознаки сприятливого розміщення сервісних служб «обличчям до обличчя»:

1. зрозуміла структура сервісного потоку

2. наявність приміщення для очікування

3. зручність спілкування з клієнтами

4. легко підтримуване спостереження за клієнтом

5. вільний вхід і вихід з відповідними засобами контролю

6. відділи і робота організовані таким чином, що клієнти бачать тільки те, що ви хочете, щоб вони побачили

7. рівномірний розподіл приміщень для очікування і сервісу

8. мінімум переміщень матеріалів та ходінь

9. відсутність безладу

10. високий об'єм продажу на один квадратний метр площини.

Визначемо переваги та недоліки планування офісу на підприємстві табл. 2.6.1

2.7 Управління закупівлею

Раціональна організація закупівель в значною мірою зумовлює на підприємстві рівень використання засобів виробництва, зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку і рентабельності. Цим визначається роль і значення закупівель в системі управління підприємством. Закупівельна діяльність підприємства - діяльність підприємства - покупця по придбанню вихідних факторів виробництва на ринку постачальників. У широкому сенсі закупівельна діяльність включає також точну оцінку потреби в матеріалах і послугах; пошук і відбір відповідних постачальників; узгодження з постачальниками таких питань, як, наприклад, ціни і терміни поставок; обговорення умов контрактів і замовлень; ясне розуміння того, чи буде фірма-постачальник надійним партнером протягом усього терміну дії договору. ПОСП АФ «МИР» орієнтує свою діяльність на вироблення продукції.

Проблеми які виникають в ПОСП АФ «МИР» між споживачем і постачальником:

1. Графік поставок. Для постачальника найприйнятніший є графік, характеризується стабільністю поставок за обсягом та у часі, споживач ж зацікавлений у поставках за потребою, причому ця потреба у матеріалах, яка з обсягами виробництва та змінюється водночас і відповідно до змінами попиту вироблену продукцію.

2. Інженерні зміни. Зміни у своєї продукції і процесі виробництва у споживача викликають необхідність внесення змін - у графіці постачання і ці зміни у споживача і постачальника вимагають взаємного узгодження.

3. Вимоги до якості. Споживач завжди пред'являє високі вимоги до якості поставлених йому товарів, постачальник ж тоді зможе розглядати ці вимоги як завищені,т.к. їх задоволення призвело б до збільшення витрат постачальника і зробив його відносини з цим споживачем не вигідними.

4. Розмір партій. Часто постачальник і споживач розсуваються в різні оцінці економічно доцільного кожного з них розміру партій та періодичності поставки. І тут має місце ситуація з перенесенням витрат зберігання на когось однієї з них (зазвичай, на постачальника, вимушеного працювати у режимі частих поставок невеликими партіями).

5. Відстані. Віддаленість споживача може зштовхуватися з його вимогами про частих поставках невеликими партіями, що одне може виявитися економічно не вигідним для постачальника.

Завдання 2.

Організація постачання для підприємства передбачає створення інфраструктури процесу організації постачання й організаційної структури управління постачанням. Інфраструктура постачання включає підрозділи складського, транспортного, заготівельного господарств. На окремих підприємствах можуть бути і підрозділ з переробці відходів виробництва та тарного господарства. У промислових фірмах переважно застосовуються дві форми організації управління постачанням -- централізована і децентралізована. Для ПОСП АФ «МИР» характерна централізована форма управління, тому що випускають однорідну продукцію. Основною перевагою централізації управління постачанням полягають у зниженні витрат та створення умов розробки єдиної заготівельної, збутової і транспортної політики фірм.

До обов'язків менеджера із закупівель (Purchasing Manager) входить постійне дослідження ринку продукту, який закуповується, перевірка якості цього продукту у відповідності з необхідним рівнем, відстеження руху цін на ринку, з'ясування репутації потенційних постачальників, обговорення умов контракту, термінів та умов поставки, транспортних і митних питань. Основними вимогами, які пред'являються до менеджера із закупівель, є відмінні аналітичні навички, знання контрактних умов поставок, знання роботи транспорту і митниці, і, нарешті, сильний характер, можливість приймати відповідальні рішення.

В області управління постачанням можна умовно розділити на завдання: визначення потреби в закупівлі матеріалів, комплектуючих; визначення необхідної кількості закуповуваних ресурсів; вибір постачальників, які задовольняють вимогам якості, надійності, ціни, швидкості поставки; вироблення вигідних умов постачання і подальше укладення договору про постачання. Головною функцією упарвління постачанням це автоматизація процесу постачання та введення у використання різних виробничих систем.

2.8 Управління постачанням

Завдання процесу постачання полягає в забезпеченні потреб виробничого процесу в різноманітних факторах виробництва - сировині, матеріалах, паливі, тарі, запасних частинах, малоцінних та швидкозношуваних предметах, основних засобах (будівлях, спорудах, транспортних засобах, машинах, верстатах, устаткуванні), живій робочій силі (робітники, управлінці, службовці), капіталі (інвестиції, гроші) та інших ресурсах. На виході з системи знаходиться готова продукція, яка призначена для збуту споживачам. Від споживачів продукції на підприємство надходять гроші, а виходять - при оплаті постачальникам факторів виробництва.
Завданням відділу постачання є визначення рівня витрат на організацію постачання, здійснення політики щодо постачальників, укладання договорів тощо. У вузькому розумінні під управлінням постачання розуміють процес планування і щоденного керівництва забезпеченням поставок для виробничих і невиробничих потреб.

За процес постачання в ПОСП АФ «МИР» відповідає менеджер з логістики. Основне завдання менеджера: не допускати «замороження» засобів у запасах, вчасно розраховуватися із постачальниками, застосовувати штрафні санкції до тих постачальників, які затримують поставки. Особливу роль відіграє відділ постачання його функції входить координація дій з постачальниками в графіках, строках і безперервності поставок, хеджуванні ризиків, пошук нових джерел чи розробка нових схем поставок. Потрібно оперативний контроль за виконанням договорів віднести на задній план, а основну увагу приділити оптимізації транспортних потоків, зниженню транспортно-заготівельних витрат, аналізу виконання договорів поточними постачальниками та залученню більш вигідних.

Споживач виконує стратегічну роль у визначенні видів і кількості продуктів, що виробляються. Стосунки ПОСП АФ «МИР» з постачальниками дотримуються таких принципів, як стратегічна стійкість; відповідність фундаментальним цінностям; єдність інтересів; розвиток партнерства; плановість; повне та достовірне інформування; гнучкість; підтримання безпеки. Нажаль інноваційних систем типу «Канбан», ЛТ підприємство не використовує. Постачання на підприємстві визначаються в господарському договорі. Надходження основних засобів оформлюється Актом приймання-передачі (ф. № 03-1), в якому зазначаються первісна вартість об'єкта, коротка технічна характеристика, місце експлуатації. До акта додається технічна документація, яка стосується цього об'єкта. Основними типовими документами з оприбуткування запасів від вітчизняного постачальника є накладні, товаротранспортні накладні, залізничні накладні, акти про приймання матеріалів, податкові накладні тощо. Платіжними документами, які використовуються при операціях оплати товару є рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки банків тощо.

2.9 Планування потужностей

Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю провідних цехів, дільниць, поточних ліній, станків (агрегатів) з урахуванням заходів щодо ліквідації “вузьких місць” та можливої кооперації виробництва. До провідних належать ті виробничі підрозділи підприємства, які виконують головні технологічні процеси (операції) і мають вирішальне значення для забезпечення випуску профільних видів продукції. Під виробничою потужністю розуміють максимально можливий випуск продукції (переробки сировини) за рік (добу, зміну) в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі. Виробнича потужність є вихідним пунктом планування виробничої програми підприємства. Вона відображає потенційні можливості об'єднань, підприємств, цехів по випуску продукції. Визначення величини виробничої потужності займає головне місце у виявленні і оцінці резервів виробництва.

Метод дерева рішень - це один з методів автоматичного аналізу величезних масивів даних. Метод дерева рішень передбачає графічну побудову різних варіантів дій, які можуть бути здійснені для вирішення існуючої проблеми. Аналіз виробничих потужностей методом «Дерева рішень». Директор підприємства прийняв рішення розробити план щодо вдосконалення управління фірмою. Період удосконалення повинен зайняти 3 роки.

Першим кроком в підсиленню потужності фірми є створити торгові точки для підприємства, розширити межі торгових місць.

Менеджер має в своєму розпорядженні наступну інформацію:

1. Вірогідність збільшення попиту і об'єму продажів складає 70%.(сприятливий ринок)

2. Якщо відкрити філіали, фірма отримає 30256,7тис.грн./рік. Надходжень за рахунок збільшення об'ємів продажів. При низькому об'ємі продажів (несприятливий ринок) надходження складає 21767,7тис. грн./рік.

3. За умови розширення основної точки, значний об'єм продажів (сприятливий ринок) принесе 15376,7тис.грн./ рік., а при несприятливому ринку 6376,7тис.грн./ рік.

4. Якщо ситуацію залишити без зміни дохід складе 2374,7тис.грн./ рік. при сприятливому ринку і 4749,4тис.грн./ рік. - при несприятливому.

5. Розширення наявних площ основної точки обійдеться в 18766,7тис.грн., а для розвитку мережі (філій) потрібно буде 30768,7тис.грн.

6. При сприятливому ринку, якщо розширення основної торгової точки буде виконано в перебігу 2-го року, воно обійдеться в 18766,7 грн.

7. Необхідно побудувати дерево рішень, обчислити величини доходів і визначити кращій варіант рішення із запропонованих альтернатив.

Розв'язання

1) Відкриття філій при сприятливому ринку (збільшення об'ємів продажів) принесе фірмі:

30256,7*3= 90770,1тис.грн.

2) При низькому об'ємі продажів (несприятливий ринок) надходження складе:

21766,7*3=65300,1тис. грн.

3) За умов розширення основної точки при значному об'ємі продажів (сприятливий ринок) дохід ПОСП АФ «МИР» складатиме:

15376,7*3=46130,1тис. грн.

4) За умов несприятливого ринку ( при низькому об'ємі продажів) підприємство отримає:

6376,7*3=19130,1тис.грн.

5) Якщо ситуацію залишити без змін, то дохід ПОСП АФ «МИР» при сприятливому ринку, у випадку розширення площ через 2 роки:

13000+ (1620*4)=770080 грн.

6) При несприятливому ринку ПОСП АФ «МИР» отримає:

130000*5=650000 грн.

7) Якщо ситуацію залишити без змін при несприятливому ринку:

2374,7*3=7124,1 тис.грн

Звичайно розширення площ і розвиток додаткових мереж (філій) не можливе без витрат. Тому розширення площ ПОСП АФ «МИР» обійдеться в 18766.7тис.грн.; розвиток мереж 30768,7 тис.грн. У випадку значних об'ємів продажів розширення основної торгової точки обійдеться 18766.7тис.грн..

Проаналізувавши прибуток підприємства і визначивши витрати виробництва, можна розрахувати загальну дохідність підприємства за формулою:

П - З = Д

1) Відкриття додаткових торгових точок при сприятливому ринку:

90770,1 - 30768,7=60001,4 тис.грн

2) Відкриття додаткових торгових точок при несприятливому ринку:

65300,1 - 30768,7=34531,1тис.грн

3) За умов розширення основної точки при значному об'ємі продажів загальна дохідність підприємства складе:

46130,1-18766,7 =27363,4 тис.грн

4) За умов розширення основної точки при значному об'ємі продажів загальна дохідність підприємства (несприятливий ринок) складе:

19130,1-18766,7=363,4 тис.грн

5) Якщо ситуацію залишити без змін (при сприятливому ринку), можливе розширення торгової точки в перебігу 2-х років при збільшенні об'ємів продажів загальна дохідність дорівнює:

770080 - 59995=710085

6) При несприятливому ринку:

650000 - 0=650000

7) Якщо ситуацію залишити без зміни при несприятливому ринку -

7124,1 - 0=7124,1 тис.грн

Вірогідність збільшення попиту і об'єму продаж дорівнює 70%, вірогідність невдач 30%, тому:

1) Відкриття додаткових філій (сприятливий ринок):

60001,4 *0,7=42000,98 тис.грн

Несприятливий ринок:

34531,1*0,3=10359,33 тис.грн

Загальна дохідність при відкритті додаткових торгових точок дорівнює:

42000,98 +10359,33 =52360,31тис.грн

2) Розширення наявних площ:

Сприятливий ринок:

27363,4 *0,7=19154,38тис.грн

Несприятливий ринок:

363,4 *0,3=109,02тис.грн

Загальний дохід дорівнює:

19154,38+109,02=19263,4 тис.грн

3) При незмінній ситуації:

а) 710085*0,7=497059,5

б) 650000*0,7=455000

497059,5+455000=952059,5

в) 300000*0,3=90000

Загальна дохідність дорівнює:

952059,5+90000=1042059,

Побудуємо дерево рішень

Провівши аналіз даної задачі я, прийшов до висновку, що найраціональнішою стратегією для ПОСП АФ «МИР» є залишити ситуацію без змін, оскільки прибутковість такого рішення 1042059,5.

2.10 Управління інноваційною діяльністю

Особливість інноваційної діяльності полягає в тому, що вона є діяльністю підвищеного ризику порівняно зі звичайним підприємництвом (що також здійснюється на власний ризик). Цей підвищений ризик зумовлений новизною, творчим характером науково-технічної роботи, можливістю одержання як позитивного, так і негативного результату, тому більша частина підприємців не бажають займатися інноваціями. Інноваційний проект -- це система взаємопов'язаних цілей і програм їхнього досягнення, що являють собою комплекс науково-дослідних, дослідно-конструкторських, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних та інших заходів, відповідним чином організованих, оформлених комплектом проектної документації, що забезпечують ефективне вирішення конкретного науково-технічного завдання, вираженого в кількісних показниках і приводить до інновації.

В ПОСП АФ «МИР» використовується інноваційні проекти, тому що:однозначно сформульовані цілі і завдання, що відбивають основне призначення проекту; комплекс проектних заходів щодо вирішення інноваційної проблеми і реалізації поставлених цілей;
організація виконання проектних заходів, тобто ув'язування їх за ресурсами і виконавцями для досягнення цілей проекту в обмежений період часу й у рамках заданих вартості і якості; основні показники проекту (від цільових -- за проектом в цілому, до часток -- за окремими завданнями, темами, етапами, заходами, виконавцями), у тому числі показники, що характеризують його ефективність. Інноваційні проекти можуть формуватися як у складі науково-технічних програм, реалізуючи завдання окремих напрямків (завдань, розділів) програми, так і самостійно, вирішуючи конкретну проблему на пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки.

У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання - обчислення собівартості окремих виробів.

Під калькуляцією собівартості розуміють процедуру обчислення вартості одиниці продукції в розрізі калькуляційних статей.

Покажемо статті калькуляції в ПОСП АФ «МИР» табл. 3.10.1

Аналіз сучасної економічної практики свідчить, що високих результатів підприємства можуть досягти лише за умов систематичного і цілеспрямованого новаторства, націленого на пошук можливостей, які відкриває середовище господарювання щодо виготовлення і впровадження нових видів товарів, нових виробничих і транспортних засобів, освоєння нових ринків і форм організації виробництва. Інноваційна діяльність є невід'ємною частиною виробничо-господарської діяльності підприємства, зорієнтованої на оновлення та вдосконалення його виробничих сил і організаційно-економічних відносин. В ПОСП АФ «МИР» проводиться інноваційна діяльність, а саме в розв'язанні технічних завдань, завдань щодо створення нового продукту, нової технології чи удосконалення наявних, а й відбір перспективних науково-технічних досягнень, своєчасне патентування винаходів, просування наукомістких товарів на ринок. Завдання щодо впровадження новацій вирішуються менеджерами залежно від рівня управління. Так, менеджери вищої ланки, маючи добре розвинуту інтуїцію, всебічні знання у галузях економіки, інноватики, володіючи сучасними інформаційними і комунікаційними технологіями, визначають перспективні напрями розвитку бізнесу, ставлять стратегічні цілі, окреслюють коло інновацій, що можуть бути використані для реалізації поставленої мети. Менеджери середньої управлінської ланки керують втіленням у життя інноваційних рішень керівництва, що передбачає вміння консолідувати персонал для досягнення цілей, здатність створити відповідний психологічний клімат у колективі, сформувати у ньому відповідні мотиваційні преференції (лат. praefero - уважаю за краще), організувати і координувати роботу виконавців відповідно до визначених завдань. Важливою складовою інноваційної діяльності є праця висококваліфікованих технологів, конструкторів, маркетологів, економістів, фінансистів, які виконують специфічні функції з технологічного проектування та конструювання новацій, забезпечення фінансами науково-дослідних і проектно-пошукових робіт, калькулювання витрат ресурсів, цінового проектування, просування на ринок (у разі інновації-товару) тощо. Усі ці працівники є суб'єктами інноваційної діяльності у вузькому значенні (стосовно окремого підприємства).

Виробничо-господарська діяльність підприємства спрямована на задоволення потреб наявних і потенційних споживачів відповідного сегменту ринку.

В ПОСП АФ «МИР» застосовує такий алгоритм стратегічного планування інноваційної діяльності підприємства.

1. Визначення місії та цілі підприємства

2. Формування стратегії розвитку підприємства

3. Розробка та впровадження стратегії розвитку підприємства

4. Розвиток підприємства

5. Формування стратегій інноваційної діяльності

6. Розробка альтернативних варіантів інноваційної діяльності

7. Аналіз та оцінка альтернатив інноваційної діяльності

8. Оцінка стратегій інноваційної діяльності. Щодо відповідності встановленим критеріям

Інноваційна діяльність підприємства проходить у вигляді збереження та підвищення родючості ґрунтів. Родючість грунтів визначає такий компонент, як гумус (перегній). Це органічна речовина, що утворилася з решток відмерлих організмів, а також у результаті життєдіяльності організмів, які переробляють ці рештки, розкладають, збагачують вуглекислим газом, водою, аміаком та іншими речовинами. Процес утворення грунту (ґрунтоутворення) -- важлива частина біологічного кругообігу речовин й енергії. Грунт забезпечує рослини калієм, вуглецем, азотом, фосфором тощо.

Родючість грунту залежить від кількості цих речовин у гумусі, вмісту гумусу в грунті та товщини шару грунту. Кращі чорноземи містять до 70--90% гумусу (залежно від того, живий він чи мертвий).

Завдання 4.

За останні 3 роки ПОСП АФ «МИР» впровадив такі інновації:

Виведення з експлуатації застарілої техніки, модернізація оснащення, створення покращених умов для праці.

2.11 Управління витратами в організації

Управління витратами -- це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Воно є важливою функцією економічного механізму будь-якого підприємства. Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат за їхніми видами; облік та аналіз витрат; стимулювання економії ресурсів і зниження витрат. Такими підсистемами керують відповідні структурні одиниці підприємства залежно від його розміру (відділи, бюро, окремі виконавці).

Критичне узагальнення наявних підходів до визначення витрат виробництва, а також врахування особливостей їх ознак при прийнятті найважливіших рішень на підприємстві з таких питань, як ціноутворення, планування майбутнього виробництва, планування прибутку в сучасних умовах господарювання, дозволили сформулювати уточнене визначення цього поняття, а саме: "витрати виробництва" -- це вартісний вираз факторів виробництва, необхідних для вирішення виробничих завдань, ефективність яких визначається впливом на кінцевий результат підприємства.

ПОСП АФ «МИР» використовує такі важелі по зниженню витрат:

1. Впровадження нової техніки, механізація і автоматизація виробничого процесу, вдосконалення технології, впровадження прогресивних матеріалів: як можна більш дешевих і водночас більш якісних за своїми фізичними і споживчими властивостями. Мова тут йде про так званих інноваціях на підприємствах: продуктові, технологічні та організаційні інновації, тим чи іншим чином передбачають отримання деякого економічного ефекту від свого впровадження, спрямовані на зниження витрат підприємства на виробництво продукції: економію сировини і матеріалів, електро-і теплоенергії, витрат на управління підприємством і просування продукції на ринок. Це основний метод зменшення собівартості і всі наступні методи безпосередньо пов'язані з ним.

2. Розширення спеціалізації і кооперування. На спеціалізованих підприємствах з масово - потоковим виробництвом собівартість продукції значно нижче, ніж на підприємствах, що виробляють цю продукцію в невеликих кількостях. Розвиток спеціалізації вимагає встановлення й найбільш раціональних кооперованих зв'язків між підприємствами.

3. З ростом продуктивності праці скорочуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже зменшується питома вага заробітної плати в структурі собівартості. Збільшення вироблення продукції на одного робітника може бути досягнуте за рахунок здійснення організаційно-технічних заходів, завдяки чому змінюються, як правило, норми виробітку і відповідно їм розцінки за виконувані роботи. Збільшення вироблення може відбутися і за рахунок перевиконання встановлених норм виробітку без проведення організаційно-технічних заходів. Норми виробітку і розцінки в цих умовах, як правило, не змінюються.

4. Найважливіше значення в боротьбі за зниження собівартості продукції має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скорочення витрат на обслуговування виробництва та управління, у ліквідації втрат від браку й інших непродуктивних витрат.

5. Резерви скорочення цехових і загальнозаводських витрат, які полягають насамперед у спрощення та здешевлення апарату управління, в економії на управлінських витратах. До складу цехових і загальнозаводських витрат у значній мірі включається також заробітна плата допоміжних і підсобних робітників. Проведення заходів щодо механізації допоміжних і підсобних робіт призводить до скорочення чисельності робочих, зайнятих на цих роботах, а отже, і до економії цехових і загальнозаводських засобів. Найважливіше значення при цьому мають автоматизація і механізація виробничих процесів, скорочення питомої ваги витрат ручної праці у виробництві. Автоматизація і механізація виробничих процесів дають можливість скоротити і чисельність допоміжних і підсобних робітників у промисловому виробництві. Скороченню цехових і загальнозаводських витрат сприяє також економне витрачання допоміжних матеріалів, використовуваних при експлуатації устаткування і на інші господарські потреби.

6. Створення ефективної внутрішньофірмової системи комунікацій шляхом застосування різних інформаційних технологій (IT).

ПОСП АФ «МИР» користується такими методами розрахунку витрат:

Зменшення витрат сировини і матеріалів досягається за рахунок зниження норм їхнього використання, скорочення відходів і втрат у процесі виробництва і збереження, повторне використання матеріалів, впровадження безвідходних технологій. На розмір витрат істотний вплив має зміна цін на сировину і матеріали. При їхньому збільшенні витрати зростають, а при зниженні - зменшуються. Відсоток зниження розміру витрат за рахунок зменшення матеріальних витрат і зміни цін на сировину та матеріали може бути розрахований по формулі:

ЗВ_м = ( 1 - j_м x j_ц )У_м х 100, де

j--індекс зміни норм використання сировини і матеріалів на одиницю продукції;

j_ц--індекс зміни цін на сировину і матеріали;

У_м--питома вага вартості матеріальних витрат у витратах підприємства ( у відсотках ).

Зниження витрат підприємства забезпечується за рахунок зменшення витрат живої праці на одиницю продукції і темпів зростання його продуктивності стосовно темпів зростання середньої заробітної плати. Розмір зниження витрат ( у відсотках ) за рахунок росту продуктивності праці можна визначити за формулою:

ЗВ_зп = ( 1 - j_зп: j_пп )У_зп х 100, де

j_зп--індекс росту середньої заробітної плати;

j_пп--індекс росту продуктивності праці;