Місце стратегічного менеджменту в сучасних умовах нестабільності

Мета - дослідити роль стратегічного менеджменту в сучасних нестабільних умовах, визначити сильні та слабкі сторони фірм при динамічній зміні зовнішнього середовища та встановити потенційні загрози перед керівним складом та менеджерами фірм.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Вагомий внесок у дослідження стратегічного менеджменту зробили такі вчені: А. Чандлер, І. Ансофф, К. Єндрюс, Х. Віссєма, М. Портер, Д. Кліланд, Г. Емерсом, Ф. Тейлор, Г. Мінцберг, А. Дж. Стрікленд, О.С. Віханський, В.А. Винокуров, Б. Карлоф, А.П. Градов, А. Стрікленд, В.С. Єфремов, А. Файол, Г.Б. Клєйнер та ін.

Виклад основного матеріалу. Сучасний світ динамічно змінює умови ведення бізнесу, а стан невизначеності та непередбаченості примушує менеджерів впроваджувати новизну в свою діяльність та по новому розв'язувати проблеми розвитку організацій. Сучасна практика розвитку стратегічного менеджменту схиляється до того, що в ході управління діяльністю фірми за умов постійних змін зовнішніх факторів, стратегічна діяльність менеджменту проходить ряд факторів, серед яких базовими виділяють наступні:

• проведення базового фінансового планування; ключова мета планування - досягнення такого рівня контролю, за якого стає можливим потрапляння в рамки річного бюджету;

• проведення планування, в основу якого покладені прогнози; таке прогнозування дає можливість запланувати перспективний розвиток, що не обмежується рамками майбутнього року;

• зовнішнє спрямоване планування, яке завдяки чітко спланованим стратегічним діям допомагає підвищити рівень конкурентоздатності;

• стратегічний менеджмент - створення конкурентних переваг ще на етапі розробки стратегії, з врахуванням можливих ускладнень її реалізації, проведення оцінок та контролю.

На сьогоднішній день не дивним є те, що вітчизняні та зарубіжні дослідники вважають знаходження українського ринку в тій фазі, коли відсутність чітко сформованого порядку дій створює перепони в діяльності бізнесу. Така позиція вкрай негативно впливає на залучення іноземних інвестицій в нашу державу. Значна частина менеджерів та керівників вітчизняних підприємств розуміють необхідність розробки стратегії розвитку власного бізнесу. Цьому сприяє формування нових пріоритетних цільових інтересів організації та її робітників.

До ще одного спонукального мотиву щодо появи нових методів, систем та цілого ряду підсистем управління варто віднести швидкі зміни зовнішнього робочого середовища фірм. В даний час значна більшість установ в Україні працюють за умов швидких змін зовнішніх факторів, що підкреслює вагомість стратегічного менеджменту.

Передумови зміни концепції стратегічного управління пов'язані з циклами економічного розвитку, процесами, що відбуваються в економіці, а саме глобалізацією бізнесу, поширенням меж ринків діяльності, диверсифікацією діяльності, інтенсивністю конкуренції, а також розвитком науково-технічного прогресу [2, с. 21].

Атмосфера невизначеності, яка посилюється пропорційно динамічності регіонального та міжнародного бізнес-середовища, негативно впливає на здатність суб'єктів господарювання відслідковувати зміни зовнішнього середовища та адаптуватися до них. Внаслідок цього зменшується контроль підприємства над зовнішнім середовищем і посилюється його вразливість перед впливом соціально-економічних, політичних факторів, що деструктивно впливають на можливості експлуатації обмежених джерел ресурсів, розвиток ринків збуту, темпи виробництва. З точки зору забезпечення ефективності механізму управління суть цієї проблеми - у відсутності досвіду та відповідної інформаційної бази, котра служила б основою обґрунтування довгострокових стратегій.

Таким чином, стратегічне планування діяльності підприємства як агента міжнародної комерційної діяльності потребує оновлення механізмів і методів прогнозування та адаптації до ймовірних змін зовнішнього бізнес-оточення [7, с. 366].

За таких умов у керівників вітчизняних організацій зростає розуміння значимості формування довгострокових цілей та планування розвитку в довгостроковій перспективі. Натомість на заваді практичній реалізації такого розуміння є відсутність необхідної інформації, зокрема відсутність систематизованих орієнтирів, що можуть задати вектор необхідного розвитку.

У світовій практиці стратегічний менеджмент досяг рівня, за якого головною його цінністю стало надання безпосередньої допомоги керівництву фірм за умов динамічних змін зовнішнього середовища. Таким чином від менеджерів всіх ланок раціональним є очікування аналізу змін зовнішнього та внутрішнього середовища та прийняття участі у розробленні та модифікації стратегічних планів.

Сучасні інновації набули того етапу розвитку, за якого заміна кожного продукту або технології вимагає все менше часу. Проте це не завжди має виключно позитивний ефект та наштовхує менеджерів на відсутність постійної конкурентної переваги. Тобто на сьогоднішній день практично будь-яка стійка конкурентна перевага визначається не в дотриманні чітких інструкцій затвердженого плану дій, а поєднанні цілого ряду стратегічних дій, що обмежені в часовому просторі та здатні враховувати найновіші зміни у зовнішньому середовищі.

Сучасні умови задають ритм змінам та вимагають своєчасного їх врахування, а конкурентну перевагу отримують ті установи, чия здатність переходу від однієї стратегії до іншої є швидшою. Так, спроможність до швидких змін потребує наявності критичних ресурсів, а також залучення висококваліфікованого персоналу, що забезпечить створення, накопичення та перетворення наявних знань та навичок на комплекс стратегічних дій. Фірми, наділені такими можливостями, рідко знаходяться в стані стабільності, для них характерним є саморозвиток та проведення експериментів. Саме тому доцільним є залучення до діяльності стратегічного менеджменту менеджерів всіх ланок, а також зовнішніх експертів.

В стратегічному менеджменті серед цілого ряду елементів виділяють чотири основні: сканування середовища; формування стратегії; реалізація стратегії; оцінювання та контроль.

Сканування зовнішнього та внутрішнього середовища здійснюється з метою своєчасного встановлення загроз та виявлення нових перспективних можливостей. Також таке сканування надає можливість менеджеру дослідити сильні та слабкі сторони. Під час сканування внутрішнього середовища більше уваги варто приділити ресурсному підходу до діяльності організації. Під такими ресурсами розуміється фізичні активи, людські ресурси, організаційні ресурси. Також не варто нехтувати вміннями організації ефективно використовувати вище наведені ресурси. Така здатність безпосередньо залежить від підприємницького хисту та навиків керівника.

Отримана своєчасно інформація відіграє ключову роль в стратегічному менеджменті, що за своєю природою передбачає аналіз, формування та розвиток стратегії. Саме на отриманій інформації про зовнішнє та внутрішнє середовище відбувається прогнозування стратегічних цілей та складаються можливі альтернативи розвитку. В майбутньому такі цілі задають вектор для розробки корпоративних планів та складання бюджетів.

В сучасних складних політико-економічних умовах в багатьох організаціях керівний склад та менеджери постали перед рядом проблем:

• погана збалансованість системи обраної стратегії;

• обмеження стратегічного планування локальним характером;

• невідповідність стратегії з поточними планами;

• нееластичні обрані стратегії;

• повільна реакція на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі.

Наведений перелік проблем підкреслює потребу стратегічного менеджменту в комплексній системі інформаційної підтримки, що здатна своєчасно надавати об'єктивну інформацію.

Зазначимо, що сучасні науковці звертають увагу на такі риси стратегічного менеджменту, як активізація творчого процесу, що дозволяє розглядати проблеми з різних позицій, а отже призводить до зменшення тиску керівництва на нижні ланки робітників.

В працях сучасних дослідників зазначається, що стратегічний розвиток полягає у використанні в фінансово-господарській діяльності нових можливостей, які з'являються внаслідок розширення масштабів бізнесу. Політика управління господарським потенціалом має ґрунтуватися на розумінні того, що запорукою перемоги в конкурентній боротьбі є не накопичення ресурсів, рушійних сил, факторів виробництва, а ефективне їх використання

На думку дослідників стратегічного менеджменту, сучасні тенденції руху економіки направленні в сторону зближення організацій з їх споживачами. Йде мова про зміну самої концепції цінностей, зокрема від цінності створених продуктів чи наданих послуг до спільної взаємодії у створенні цінності споживачем та фірмою (рис. 1).

Доцільно зауважити, що за сучасних умов зникають бар'єри між розробленням нової стратегії фірми та її втіленням у життя, тобто зменшується чітка границя між ідеєю, введенням та дією. Тенденція йде до розділення таких моментів, а не до їх розмежування.

Суть сучасних комплексних систем стратегічного управління полягає в тому, що у великих корпораціях, з одного боку, існує чітко виділене та організоване так зване "формальне" стратегічне планування, а з другого боку, структура управління цими корпораціями, системи та механізми взаємодії основних їх ланок побудовані так, щоб забезпечити розробку довгострокової стратегії саморозвитку для перемоги у конкурентній боротьбі. Що особливо важливо - це те, що створюються інструменти управління для перетворення стратегічних заходів у поточні виробничі плани і програми розвитку. Тобто створюється цілісна інтегрована система цільового управління, яка забезпечує динамізм, адаптованість і конкурентоспроможність розвитку підприємств. Таким чином, стратегічне управління є на сьогодні важливою компонентою сучасного менеджменту. Компанії усього світу активізують процеси реорганізації, децентралізації відповідальності за стратегічне управління і перерозподіл влади шляхом побудови організаційних структур з меншим числом рівнів управління [2, с. 22].

Реалізація тієї чи іншої моделі стратегічного розвитку потребує організації злагодженої роботи функціональних підрозділів підприємства та системи управління у зв'язку з тим, що функції управління реалізовуються в усіх сферах фінансово-господарської діяльності та набувають визначених природою суб'єкта впливу форм, переслідують певні цілі, які, в свою чергу, підпорядковуються загальним цілям [7, с. 367].

Висновки

В теперішній час, коли зовнішнє середовище характеризується нестабільністю та непередбаченістю, перед управлінням підприємства постають дедалі глобальніші питання. Використання стратегічного менеджменту в певній мірі дозволяє уникнути вагомих втрат, а відповідно з цим значна частина менеджерів та керівників вітчизняних підприємств розуміють необхідність розробки стратегії розвитку власного бізнесу. Цьому сприяє формування нових пріоритетних цільових інтересів організації та її робітників. В практиці більш розвинутих країн, стратегічний менеджмент набув такого рівня розвитку, за якого головною його цінністю стало надання безпосередньої допомоги керівництву фірм.

Вагомості набуває отримання своєчасної інформації, яка відіграє ключову роль у стратегічному менеджменті, що за своєю природою передбачає аналіз, формування та розвиток стратегії. Саме на отриманій достовірній інформації про зовнішнє середовище відбувається планування стратегічних завдань та складаються майбутні варіанти дій.

Список використаних джерел

1. Белявцев П.Л. Стратегічний менеджмент / П.Л. Белявцев. - К. : КНЕУ, 2009. - 158 с.

2. Галушко З.І. Стратегічний менеджмент як нова управлінська філософія: суть та етапи розвитку / З.І. Галушко // Маркетинг та менеджмент інновацій. - 2011. - № 3. Т 1.

3. Галазюк Н.М. Стратегічне планування зовнішньоекономічної діяльності як основа управління підприємством на сучасному етапі розвитку / Н.М. Галазюк // Економічні науки. Серія "Облік і фінанси" : зб. наук. пр. - 2013. - № 10.

4. Клівець Г.І. Страегічний менеджмен: навч. посб. / Г.І. Клівець. - К. : Академвидав, 2007. - 320 с.

5. Кузнецов Б.Т. Стратегический менеджмент: учеб. пособие / Б.Т. Кузнецов. - М. : ЮНИТИ- ДАНА, 2007. - 623 с.

6. Лапин А.Н. Стратегическое управление современной организацией / А.Н. Лапин. - М. : ООО "Журнал "Управление персоналом", 2006. - 288 с.

7. Шиманська Л.М. Побудова системи механізмів реалізації завдань стратегічного розвитку підприємства у сфері зовнішньоекономічної діяльності [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.business-inform.net.

Размещено на Allbest.ru