Особливості управління підвищенням кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості управління підвищенням кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості

Зуб'як Р.М.

Анотація

У статті на основі логічного аналізу розкриваються особливості управління підвищенням кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості.

Ключові слова: особливості управління підвищенням кваліфікації, підвищення кваліфікації керівників, загальноосвітні навчальні заклади сільської місцевості.

Однією з проблем інститутів післядипломної педагогічної освіти є визначення специфіки управлінської діяльності керівника ЗНЗ сільської місцевості. Радикальні соціально-економічні перетворення, які відбуваються нині в сучасному українському суспільстві загострюють проблему відставання рівня освіти сільських регіонів від зростаючих освітніх запитів населення і потреб економічного розвитку. Про це свідчать наукові дослідження таких авторів як М. Набок [4, c. 36], І. Осадчий [5, c. 8089], М. Романенко [6, c. 57], В. Ястребова [9]. Г. Федькович [8, c. 5860], І. Аносов [1, c. 2428], М. Елькін [3, c. 2931 ], І. Бевз [2, c. 3436.] та ін.

Спираючись на дослідження зазначених вище авторів, можна зробити певні узагальнення. Головне те, що сільська школа була, є і буде реальним важелем економічного, соціального, мовно-культурного життєзабезпечення сільської місцевості, практично єдиним осередком опору бездуховності та аморальності, чи не єдиною неушкодженою ланкою у виховному середовищі дитини. управлінський керівник сільський

Метою поданої статті є розкриття особливостей управління підвищенням кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості.

Здавна в селі традиційно соціальна структура була завжди однорідною. Проте за роки незалежності нашої держави ця структура об'єктивно почала змінюватися: почали зникати такі інституції, як радгоспи, колгоспи, будинки культури тощо. Школа в нових історичних умовах почала брати на себе функції, які раніше були їй не притаманні. Окрім освітніх послуг, з'явилася потреба розв'язувати соціальні, екологічні та інші проблеми села. Мова йде про зміну вектора діяльності, власне, на перетворення сільської школи в основу для відродження та розвитку самого села. Саме тому нині йде посилений пошук сучасної моделі розвитку сільської школи серед досвідчених, а також молодих, перспективних керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Зокрема, основними проблемами, які впливають на стан сільської освіти можна назвати наступні: недостатнє фінансування; демографічна ситуація, яка призвела до зменшення учнівських контингентів; недостатній штат педагогічних працівників; недостатній рівень результативності навчання; пасивна громадська позиція батьків, відокремленість навчальних закладів від місцевої територіальної громади та потенційних соціальних партнерів. Поряд з тим, існуюча система підвищення кваліфікації педагогів та керівників ЗНЗ сільської місцевості не задовольняє їх освітніх потреб [4, с. 3]. Зазначені проблеми потребують професійного вирішення. Але, незважаючи на те, що стан навчання і виховання у сільських малокомплектних і малочисельних школах перебуває на постійному контролі місцевих органів управління освіти, ці проблеми продовжують залишатися у переліку надскладних, що обумовлюється наявними соціально-економічними умовами.

Аналіз наукових праць, власний досвід автора дали змогу визначити основні суперечності, які виникають в діяльності сільської загальноосвітньої школи, між:

реальними освітніми можливостями закладу і потребою громадян в отриманні якісної освіти;

необхідністю підвищення ефективності роботи школи та недостатнім науково-методичним забезпеченням навчального процесу;

слабкою матеріально-технічною базою та великими затратами на її утримання (зменшується наповнюваність класів, великі площі залишаються, в той же час розрахунок фінансування іде на 1 дитину, великі затрати на енергозабезпечення, утримання обслуговуючого персоналу, тощо);

необхідною та наявною кількістю педагогічних працівників (викладання одним вчителем кількох різних предметів, складність із залученням фахівців-сумісників до викладання предметів, які мають малу кількість годин в навчальних планах, організація позакласної та позаурочної роботи, старіння кадрів тощо);

необхідністю підвищення ефективності роботи школи та діючими нормативами штатного розпису (наявність посад заступника директора школи, заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора, лаборантів, практичного психолога, соціального педагога тощо залежить від кількості учнів тому інколи директор виконує не специфічні для нього обов'язки).

Результати аналізу зазначеного вище дозволили виділити особливості сільської школи та виокремити особливості управлінської діяльності її керівника (табл. 1).

Таблиця 1

Основні особливості діяльності сільської ЗНЗ та її керівника

Для зменшення або зняття труднощів керівника сільської школи необхідно врахувати в змісті підвищення їх кваліфікації зазначені особливості та створити відповідний освітній простір, який дозволить здійснювати вибір для адресного набуття управлінських компетентностей, що інтегрують знання, уміння, практичний досвід, ставлення до виконання своїх обов'язків та особистісні якості.

Серед інших викликів доводиться констатувати, що на сьогодні в Україні немає ефективної кадрової політики, яка б сприяла динамічному розвиткові елітарної групи інтелігенції - директорів шкіл, у тому числі директорів сільських шкіл як однієї з багаточисельних категорій освітянської еліти. Практично не використовується ні ресурс підготовки (відсутня система освіти упродовж усього життя для потенційних та нинішніх керівників шкіл, не використовується потенціал тих керівників, які змогли самотужки або завдяки участі у міжнародних програмах вийти на якісно новий, вищий рівень підготовки, формальною є підготовка кадрового резерву тощо), ні ресурс відбору (немає прозорої, демократичної, конкурентної системи просування кадрів), ні ресурс організації (прогресивний менеджмент на рівні району чи міста, завдяки якому створюються умови для самореалізації керівників шкіл, практично відсутній резерв кадрів).

Підвищенням управлінської кваліфікації керівників ЗНЗ сільської місцевості переважно займаються обласні інститути післядипломної педагогічної освіти. Інноваційність сучасного освітнього процесу в ІППО полягає у виявленні основних його суперечностей і пошуку шляхів їх узгодження та подолання.

Зокрема, проведені дослідження теорії і практики підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ сільської місцевості у системі післядипломної педагогічної освіти та зазначені вище особливості (табл. 1) дозволили виділити низку протиріч між:

об'єктивними вимогами, які висуває суспільство до шкільної освіти в умовах глобальних інноваційних змін та інертністю професійної самосвідомості керівників ЗНЗ сільської місцевості;

новою соціально-економічною реальністю, логікою внутрішнього розвитку післядипломної педагогічної освіти та необхідністю підготовки й реалізації науково-методичного супроводу освітніх процесів і технологій навчання в ІППО;

необхідністю спеціалізації професійної діяльності керівних кадрів освіти, зорієнтованої на попит ринку праці та недостатнім обсягом і повнотою освітньо-кваліфікаційних послуг, що надаються, зокрема, керівникам ЗНЗ сільської місцевості в ІППО;

соціальним замовленням на підвищення ефективності управління навчальними закладами в сільській місцевості та станом організації підготовки керівників ЗНЗ в ІППО;

обсягом державного фінансування системи підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти та вимогами щодо ефективного використання матеріального, фінансового, інтелектуального та кадрового потенціалу закладів післядипломної освіти в наданні освітніх послуг.

Необхідність послаблення цих та інших протиріч є джерелом розвитку як системи післядипломної педагогічної освіти в цілому, так і окремих її ланок, а також слугує підставою для розробки й упровадження нових педагогічних технологій.

Особливості управління підвищенням кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості ми визначили у відповідності з особливостями їх управлінської діяльності. У другій графі табл. 2 подано перелік управлінських рішень, які корелюють з наведеними у першій графі особливостями діяльності керівника ЗНЗ. Останні, в свою чергу співвідносяться з особливостями діяльності сільської школи.

Таблиця 2

Особливості діяльності керівників ЗНЗ сільської місцевості та управління підвищенням їх кваліфікації

Зупинимося на умовах створення у закладі післядипломної педагогічної освіти насиченого освітнього середовища, в якому важливе місце належить активній пізнавальній діяльності. Пізнавальна діяльність може характеризуватися ефективністю, за умови створення певної інформаційної насиченості та інформаційного комфорту, що забезпечують інтелектуальні комунікації, самовираження особистості, можливість широкого та вільного доступу до необхідної інформації. Інформаційний комфорт створюється за допомогою ефективно організованих джерел інформації: бібліотеки, інформаційної комп'ютерної бази, консультацій викладачів та досвідчених керівників ЗНЗ сільської місцевості, спеціальних додаткових курсів за виявленими потребами тощо.

Для забезпечення якості підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ сільської місцевості ми розглядаємо інформаційно-діяльнісну модель насиченого освітнього середовища. Вона складається з п'яти модулів: "Збагачення соціально-управлінської інформації в сфері управління ЗНЗ"; "Проведення спеціальних тренінгів з прийняття управлінських рішень на інтерактивній основі"; "Організація майстер-студій з креативного досвіду керівників ЗНЗ сільської місцевості та інтелектуального досвіду провідних вчених у сфері управління освітою"; "Насичення освітнього середовища різноплановими інформаційними та матеріальними ресурсами"; "Створення можливостей для формування та розвитку управлінської компетентності керівника сільської школи". Ці модулі можуть діяти для всіх категорій слухачів ОІППО шляхом зміни змісту відповідно до конкретної категорії слухачів (учителів-предметників, керівників, вихователів тощо).

З метою створення оптимального інформаційно-навчального середовища для слухачів курсів в Інститутах створюються освітні портали, де розміщаються різноманітна навчальна інформація, інформаційно-методичні матеріали, електронні каталоги бібліотек, статистичні бази даних, навчально-прикладні програми тощо. Крім того, на порталі можна провести Інтернет-конференції, обговорення актуальних проблем на форумах, ін.

Одним з важливих видів збагачення освітнього середовища є спецкурси за вибором слухачів. Надання можливості вибору спецкурсів дає змогу задовольнити різноманітні освітні потреби слухачів.

Для розширення насиченості освітнього середовища в умовах очно-дистанційного навчання виникає нагальна потреба створення дистанційних спецкурсів.

У створенні умов для неперервного підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти велику роль відіграє розширення інформаційно-комунікаційного простору шляхом своєчасного наповнювання навчального порталу (сайту) інституту та забезпечення оперативного отримання освітньої професійно орієнтованої та особистісно значущої інформації керівними та педагогічними працівниками за допомогою впровадження зазначених вище нових форм та методів дистанційного навчання. Для цього необхідно стимулювати професорсько-викладацький склад ОІППО до оперативної розробки різних інформаційно-методичних матеріалів з метою організації самостійної роботи слухачів, а саме: електронних навчальних посібників;науково-методичних комплексів; методичних рекомендацій щодо виконання завдань поточного контролю та написання атестаційних робіт. Важливим у цьому напрямі є також впровадження у навчальний процес нових інформаційних технологій, компґютерних програм, педагогічних інновацій, сучасних моделей управління закладами освіти, тощо [7].

Таким чином, особливостями управління підвищенням кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості визначені у відповідності з особливостями їх управлінської діяльності, які корелюють з особливостями діяльності сільської школи. Однією з обов'язкових умов, яка забезпечує якість навчання є також створення насиченого освітнього середовища. Проте потребують подальших досліджень форми, методи та технологія підвищення кваліфікації керівників сільських шкіл.

Список використаної літератури

1. Аносов І.П. Сучасна сільська школа: проблеми i перспективи входження в освітній простір / І.П Аносов // Управління школою. 2007. - № 33 (189). С.24-28.

2. Бевз. І. Село живе, допоки в нім працює школа / Іван Бевз // Рідна школа. - 2002. №3 (866). - С. 34-36.

3. Елькін М.В. Формування професійної компетенції майбутніх керівників сільської школи в умовах магістратури / М.В. Елькін // Управління школою. 2007. - № 33 (189). С. 2931.

4. Набок М. Бути чи не бути? Сільська школа та управління нею / М. Набок // Управління освітою. № 6 (126). - 2006. С. 36.

5. Осадчий І. Освіта сільського регіону: проблеми та знахідки / І. Г. Осадчий // Директор школи, ліцею, гімназії - 2001. № 4 - С. 80-89.

6. Романенко М.І. Концептуально-методологічні засади реформування сільської школи / М.І. Романенко // Управління школою. № 25-26 (73 -74), 2004. С. 5?7.

7. Теоретичні і методичні засади моделювання фахової компетентності керівників закладів освіти: монографія / [Єльникова Г.В., Зайченко О.І., Маслов В.І. та ін.]; за ред. Г.В. Єльникової. Київ-Чернівці: Книги ? XXI, 2010. 460 с.

8. Федькович Г. Проблеми управлінської діяльності в малокомплектних школах / Г. Федькович // Директор школи, ліцею, гімназії. 2002. № 6. C. 5860.

9. Ястребова В.Я. Освітня програма сільської школи: методичний матеріал / В.Я. Ястребова. Х. : Вид. група "Основа", 2004. 112 с.

Размещено на Allbest.ru