Проблеми сучасного менеджменту і можливі шляхи їх вирішення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Приазовський державний технічний університет

Проблеми сучасного менеджменту і можливі шляхи їх вирішення

Капранов К.В.

Студент 3го курсу

м. Маріуполь, Україна

В сучасних умовах ринкової економіки, ефективність управління має чималий вплив на конкурентоспроможність підприємства. Якщо ми поглянемо на вітчизняні підприємства, то помітимо що вони поступаються закордонним конкурентам, це відбувається через низку причин, до яких також входить низький рівень розвитку українського менеджменту. Подібне становище потребує аналізування проблем сучасного менеджменту України і знаходження шляхів їх вирішення.

У своїх роботах Б.П. Будзан виділяє наступні негативні риси сучасного менеджменту в Україні:

· латентність великої потреби в менеджерах;

· нехтування довгостроковим плануванням управління;

· невміння імпортувати нові технологічні прийоми;

· брак "клем" для підключення інтелектуального потенціалу;

· не досить високий професійний рівень директорів підприємств;

· брак корпоративної культури; конфлікти в українському менеджменті. [2, c. 166-181].

Проведена Г.В. Щокіним робота по аналізу організаційних структур управління для більшого числа підприємств різноманітних галузей народного господарства дала змогу виявити наступні основні недоліки діючих організаційних структур:

· слабка диференційованість, як відображення адміністративно-командних методів управління;

· непомірна централізація управління, небажання делегувати повноваження, переводити працівників апарату управління ближче до виробництва;

· надмірна чисельність й мала ефективність штабного апарату;

· відсутність уваги до аналізу ринку;

· незадовільний рівень стратегічного планування (відсутні відповідні підрозділи, керівні кадри вищої ланки не відчувають відповідальності за здійснення стратегічних функцій);

· недостатній зв'язок відділів збуту й технічного розвитку;

· відсутність чіткого розподілу функцій та повноважень між підрозділами організаційної структури;

· слабка мотивація працівників;

· низька ефективність техніко-економічного планування

Пропонується наступна модель вдосконалення організаційних структур и системи управління фірми

1) Встановлення напрямків розвитку фірми як базисних пунктів для зміни організаційної структури

2) Визначення цілей і задач. На цьому етапі відбувається аналіз и оцінка руху матеріалів під час виробничого процесу, проектується його оптимально організація, виділяються певні ланки для реалізації управлінських рішень

3) Розробка круга повноважень і відповідальності за кожну виділену ціль та задачу, розподілення цілей і задач по коміркам структури.

4) Оцінка повноважень за ступеню відповідальності, складністю проблем що вирішуються, рівню потреб та ін., розробка механізму мотивації керівних кадрів

5) Розробка альтернативних варіантів поєднання централізації та децентралізації.

6) Розробка альтернативних варіантів організаційної структури.

7) Розробка системи економічного управління фірмою. [1, c. 285 - 286].

За відсутності певних знань та досвіду, побудувати щось нове та досконале «з нуля» дуже проблематично. Тому, українському менеджменту доведеться вивчати, аналізувати й адаптувати досягнення менеджменту найбільш розвинених країн. Проте слід бути обережним, просте автоматичне копіювання чужого досвіду не дає позитивних результатів, тому слід обирати ті методи, які дійсно допоможуть «оживити» вітчизняний менеджмент. [3, с. 23-24]:

На мою думку, проблеми адаптації досвіду менеджменту інших країн до українського бізнесу такі:

1) Слід уникати необдуманого копіювання різних шкіл західного менеджменту

2) Необхідно звертати увагу на основні тенденції розвитку світової економіки та міжнародного менеджменту

3) Організаційна культура фірми повинна враховувати інтереси всіх учасників бізнесу: підприємців, менеджерів, фахівців і робітників.

Отже, можна зробити наступні висновки:

1) Сучасний рівень менеджменту українських підприємств досить низький, що призводить до низької конкурентоспроможності вітчизняних фірм, порівняно з їх закордонними аналогами.

2) Слід проводити комплексне вдосконалення сучасного українського менеджменту, застосовувати досвід більш розвинених країн, але не просто копіювати, а обдумувати різні варіанти і обирати найкращий.

управління менеджмент конкурентоспроможність адаптація

Список використаних джерел

1) Щокін Г.В. Практична психологія менеджменту: Як робити кар'єру. Як будувати організацію: Науково-практичний посібник.-- К.: Україна, 1994.-- 399 с

2) Будзан Б.П. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи. - К.: Основи, 2001. - 349 с

3) Колесніков Г. Концептуальні основи формування організаційної культури українського менеджменту // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2002. - №7/4

Размещено на Allbest.ru