Методика оптимізації блоку структурних змінних організацій аграрного сектора

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ім. ПЕТРА ВАСИЛЕНКА

Навчальний посібник

для студентів які навчаються за програмами спеціальностей "Менеджмент організацій", освітньо-кваліфікаційних рівнів 7.050201 (спеціаліст) і 8.050201 (магістр)

ПРАКТИКУМ З МЕНЕДЖМЕНТУ АПК

МЕТОДИКА ОПТИМІЗАЦІЇ БЛОКУ СТРУКТУРНИХ ЗМІННИХ ОРГАНІЗАЦІЙ АГРАРНОГО СЕКТОРА

ВИПУСК 1

М.М. Турченко

Харків

2006



Зміст

Вступ

1. Основні параметри сільської агломерації на яку базується об'єкт проектних пророблень

1.1 Схематична карта землекористувань в межах Зеленокутської сільської агломерації

1.2 Величини та показники, які характеризують соціальну структуру населення Зеленокутської сільської агломерації

1.3 Величина та показники, які характеризують забезпечення господарських організацій Зеленокутської сільської агломерації площею ріллі та персоналом

1.4 Величина та показники, які характеризують забезпечення господарських організацій Зеленокутської сільської агломерації поголів'ям сільськогосподарських тварин

1.5 Динаміка витрат частини бюджету Зеленокутської сільської Ради за період 2002-2004 років

2. Визначення потреби об'єкта проектних пророблень у матеріальних ресурсах

2.1 Визначення потреби у поголів'ї сільськогосподарських тварин

2.2 Визначення обсягу будівельно-монтажних робіт які виконуються господарським способом

2.3 Визначення потреби у тракторах, складних самохідних сільськогосподарських машинах (СГМ) та автомобілях усіх марок

2.4 Визначення потреби у автомобільному рухомому складі

2.5 Визначення потреби у потужностях енергетичного господарства

3. Визначення потреби функціональних зон (блоків) об'єкта проектних пророблень у операційному персоналі

3.1 Визначення потреби функціонального блоку "Виробництво сирої продукції рослинництва" у операційних працівниках на перспективу

3.2 Визначення потреби функціонального блоку "Виробництво сирої продукції тваринництва" у операційних працівниках на перспективу

3.3 Визначення потреби функціонального блоку "Промислове підсобне господарство" у операційних працівниках на перспективу

3.4 Визначення потреби функціонального блоку "Виробництво будівельної продукції" у операційних працівниках на перспективу

3.5 Визначення потреби функціонального блоку "Надання соціально-побутових послуг" у операційних працівниках на перспективу

3.6 Визначення потреби функціонального блоку "Надання ветеринарних послуг" у операційних працівниках на перспективу

3.7 Визначення потреби функціонального блоку "Надання господарських послуг" у операційних працівниках на перспективу

3.8 Визначення потреби функціонального блоку "Надання транспортних та спеціальних послуг" у операційних працівниках на перспективу

3.9. Визначення потреби функціонального блоку "Технічна експлуатація машин та обладнання" у операційних працівниках на перспективу

3.10 Визначення потреби функціонального блоку "Експлуатація енергетичного господарства" у операційних працівниках на перспективу

3.11 Визначення основних параметрів виробничої структури СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" у періоді після освоєння проекту

4. Комплектування формальних груп в межах функціональних зон (блоків) об'єкта проектних пророблень

4.1 Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку "Виробництво сирої продукції рослинництва"

4.2 Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку "Виробництво сирої продукції тваринництва"

4.3 Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку "Промислове підсобне виробництво"

4.4 Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку "Виробництво будівельної продукції"

4.5 Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку "Надання соціально-побутових послуг"

4.6 Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку "Надання ветеринарних послуг"

4.7 Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку "Надання господарських послуг"

5. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку "Надання транспортних та спеціальних послуг"

6. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку "Технічна експлуатація машин та обладнання"

7. Комплектування формальних груп в межах функціонального блоку "Експлуатація енергетичного господарства"

8. Зведена інформація про оптимальну організаційну структуру операційного персоналу СТОВ Агрофірма "Зоря Нова", запропонована на перспективу



Вступ

Загальновідомо, що стратегічна (довгострокова) організаційно-економічна реструктуризація є важливим напрямком ринкової трансформації організації аграрного сектора [5,15,16,19]. Як видно з рис.01, механізм стратегічної (довгострокової) організаційно-економічної реструктуризації орієнтований з одного боку на оптимізацію блоку структурних змінних, а з іншого боку - на становлення та розвиток локальної інтегрованої виробничої системи (сільського АПК) в межах сільської агломерації на яку базується реформована організація аграрного сектора.

Тут і далі сільська агломерація (територія) - це конгломерат господарюючих суб'єктів різних організаційно-правових форм і розмірів які у адміністративному плані підпорядковані конкретній сільській (селищній) раді. Вона є просторовим базисом для стратегічних зон господарювання (СЗГ) та зон стратегічних ресурсів (ЗСР) [18], розташованих по відношенню до реформованої організації найближче від будь яких інших аналогічних компонентів зовнішнього середовища.

Цілком зрозуміло, що ринкова трансформація організацій аграрного сектора багато в чому залежить від теоретико-методологічного обґрунтування та практичного визначення основних напрямків здійснення стратегічної (довгострокової) організаційно-економічної реструктуризації, у розробленні методичного інструментарію для реалізацій цілей цієї останньої в організаціях аграрного сектора Лівобережного Лісостепу України. Особливо актуальними були і все ще залишаються такими проблеми пов'язані із структурними перетвореннями в аграрному секторі АПК, проблеми корекції структурних змінних зокрема. Адже вирішення цих проблем є обов'язковою передумовою становлення та ефективного функціонування малих та середніх суб'єктів підприємництва.

При цьому обов'язково треба ураховувати двовекторність процесу стратегічної (довгострокової)організаційно-економічної реструктуризації організацій аграрного сектора. З одного боку він орієнтований на

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 01. Блок-схема стратегічної (довгострокової) організаційно-економічної реструктуризації

формування внутрішньогосподарського підприємницького середовища, а з іншого - на формування локального міжгосподарського підприємницького середовища в межах сільських агломерацій, на які ці організації базуються.

Дослідження проведені на кафедрі організації виробництва, бізнесу і менеджменту Харківського національного технічного університету сільського господарства, які були складовою частиною тематикою науково-дослідних робіт "Адаптація організаційно-економічного механізму агропромислового комплексу до ринкових умов" (номер державної реєстрації 0103U008436). Згадані дослідження дозволили прийти до висновку про те, що первинною, низовою одиницею спостереження аграрного сектора, як це традиційно вважалось до останнього часу. Первинною, низовою ланкою (одиницею) реформування має бути сільська агломерація на яку базуються окремі господарські організації.

Загальновідомо, що успіх вирішення будь-яких організаційно-економічних проблем визначається перш за все обґрунтованістю методологічних підходів, принципів, методів які при цьому використовуються. При укладанні даного навчального посібника були використані методичні підходи які базувались на системному, комплексному, інтегральному, нормативному та маркетинговому науковими підходах.

Як відомо [7], системний науковий підхід вимагає розглядати досліджуваний об'єкт як сукупність взаємозалежних та взаємопов'язаних елементів, яка має вхід, вихід, зв'язок із зовнішнім середовищем та зворотній зв'язок. Досліджуваними об'єктами в даному випадку є господарські організації аграрного сектора, які співіснують з іншими господарськими та негосподарськими організаціями в межах конкретних сільських агломерацій. Тому найпершим завданням ринкової трансформації організацій аграрного сектора є визначення ролі кожної з них у життєдіяльності цих останніх.

Разом з тим кожна окрема господарська організація аграрного сектора уявляє собою систему внутрішніх змінних серед яких провідну роль відіграє блок структурних змінних - виробничої структури, організаційної структури та організаційної структури управління [15,16]. Виробнича структура - це певним чином упорядкована сукупність функціональних зон (областей або блоків). Від складу цих сукупностей залежить не лише повнота задоволення всіх потреб персоналу кожної даної окремої господарської організації, але і потреб інших господарських організацій разом з якими вона базується на конкретну сільську агломерацію, утворюючи з ними локальну інтегровану виробничу систему.

Однією з негативних особливостей сучасного етапу ринкової трансформації економіки АПК України є недостатньо послідовне використання системного підходу до менеджменту, так званої концепції

"7-S" зокрема. Згадана концепція передбачає теоретичне обґрунтування, емпіричну перевірку та формулювання різних типових практичних рішень в області організації виробництва і менеджменту, систем внутрішньогосподарського планування та бухгалтерського, інформаційно-обчислювальних систем, в підборі кадрів стосовно до кожної типової управлінської ситуації. Авторами концепції "7-S" є Атос Е., Паскаль Р., Пітерс Т. і Уотерман Р. Ця концепція відома як модель Мак-Кінсі "7-S"яка включає сім взаємопов'язаних змінних, назви яких в англійській мові починаються з літери "S":

1. Стратегія (strategy).

2. Структура (structure).

3. Система управління (systems).

4. Персонал (staff).

5. Кваліфікація співробітників (skill).

6. Цінності (shared values).

7. Стиль (style).

Серед них важливе місце займає змінна "структура (structure)". Нагадаємо, що у буквальному перекладі з латинської мови структура - взаєморазташування та зв'язок складових частин будь-чого. У даному випадку йде мова про такі складові частини внутрішнього середовища організацій аграрного профілю як функціональні зони (області або блоки), формальні групи та органи управління. Кожна з них уявляє собою організаційне утворення ієрархічного типу і має свою специфічну побудову. Це виробнича структура (ВС), організаційна структура (ОС) і організаційна структура управління (ОСУ). Теоретично, кожна з них на різних етапах життєвого циклу господарських організацій можуть бути оптимальними, або неоптимальними [4,5,9]. У відповідності з вимогами нової парадигми управління і моделі менеджменту XXI століття оптимальною структурою господарської організації аграрного сектора можна вважати лише за умови здатності її сприяти безкомпромісному досягненню нею можливого. Формальною ознакою оптимальної структури організації є її приналежність до числа підприємницьких, тобто таких, які дозволяють освоїти внутрішньогосподарське підприємництво (інтрапренерство), внутрішньогосподарський комерційний розрахунок, а також здатні сприяти повному подоланню такого ганебного явища яким є безробіття в сільських агломераціях.

Основним методом вирішення проблеми оптимізації структури господарюючих суб'єктів аграрного сектора АПК має бути метод "сценаріїв майбутнього". Вихідним пунктом опрацювання "сценаріїв майбутнього" завжди має бути точна оцінка існуючої структурної ситуації господарської організації та міри її відповідності системі оптимальних величин та показників які характеризують оптимальну структуру організації.

Комплексний науковий підхід вимагає від усіх причетних до вирішення проблем, пов'язаних із здійсненням стратегічної (довгострокової) організаційно-економічної реструктуризації господарських організацій аграрного сектора ураховувати об'єктивну необхідність задоволення потреб персоналу окремих господарських організацій і населення даної сільської агломерації як у продукції функціональних блоків матеріального виробництва, так і в наданні послуг функціональними блоками які репрезентують соціальну та виробничу інфраструктуру.

Інтегральний науковий підхід передбачає можливість та доцільність перерозподілу функціональних блоків між окремими учасниками локальних інтегрованих виробничих систем з метою підвищення рівня концентрації виробництва та пониження інфраструктурного навантаження.

Нормативний науковий підхід передбачає встановлення та широке використання нормативів які визначають оптимальність підсистем господарської організації - цільової та контролю, функціональної (або перероблюючої) та забезпечуючої. У навчальному посібнику "Менеджмент в АПК", підготовленому колективом авторів який очолював Королев Ю.Б. [7] приведено перелік нормативів для згаданих підсистем:

· для підсистеми цільової та контролю - нормативи якості та ресурсоємності продукції, параметри ринку, показники організаційно-технічного рівня виробництва, соціального розвитку колективу, охорони довкілля;

· для функціональної підсистеми - нормативи якості планів, якості менеджменту, стимулювання якісної праці;

· для забезпечуючої підсистеми - нормативи забезпеченості окремих виконавців та формальних груп всім необхідним для нормальної роботи, виконання поставлених перед ними завдань та нормативи ефективності використання виробничих ресурсів;

Разом з тим, обов'язковим є визначення нормативів функціонування елементів зовнішнього середовища та створення їх банку з тим, щоб забезпечити їх додержання.

Маркетинговий науковий підхід, як наголошується у згаданому вище навчальному посібнику [7] передбачає орієнтацію підсистеми управління організації аграрного сектора при вирішенні будь-яких задач на споживача. Першочергової уваги при цьому заслуговують наступні пріоритетні напрямки діяльності:

· підвищення якості праці персоналу організації до рівня за якого вона відповідала б інтересам задоволення потреб споживачів;

· забезпечення економії ресурсів завдяки раціональному їх використанні;

· підвищення якості менеджменту.

Останній напрямок діяльності є особливо важливим у періоді ринкової трансформації організацій аграрного сектора. Він передбачає перш за все використання надбань нової парадигми управління яка одержала назву "тиха управлінська революція". Не може бути й мови про перехід до моделі менеджменту XXI століття. Ця остання, як відомо [2,5,7], покликана продемонструвати принципово новий критерій якості менеджменту: не як "досягнення заданого", а як "безкомпромісне досягнення можливого".

Основними параметрами цього "можливого" для господарських організацій аграрного сектора Лівобережного Лісостепу України можна вважати наступні [15-17]:

· забезпеченість основними засобами без урахування вартості землі 21-22 тис. грн. на один га. ріллі;

· забезпеченість оборотними коштами 6,4-6,5 тис. грн. на один га. ріллі;

· обсяг реалізації у розрахунку на один га. ріллі 18,0 тис. грн.;

· рівень рентабельності за собівартістю 35-40%;

· темп розширеного відтворення 2,5-3,5%;

· оплата праці та виплати з чистого прибутку у розрахунку на одного працюючого 6,0-6,5 тис. грн. за місяць.

Все сказане вище було покладено в основу конструювання архітектоніки даного навчального посібника, який включає чотири розділи.

1. Основні параметри сільської агломерації на яку базується об'єкт проектних пророблень.

2. Визначення потреби об'єкта проектних пророблень у матеріальних ресурсах.

3. визначення потреби функціональних зон (блоків) об'єкта проектних пророблень у операційному персоналі.

4. Комплектування формальних груп в межах функціональних зон (блоків) об'єкта проектних пророблень.



1. Основні параметри сільської агломерації на яку базується об'єкт проектних пророблень

Дослідження проведені на кафедрі у 2001-2004 роках у Кегічивському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області показали, що функціонуючі в їх межах сільські агломерації відрізняються одна від одної за цілим рядом ознак. По-перше вони відрізняються чисельністю населення. Цей показник коливається від 250-300 чол. до 4500-5000 чол. Разом з тим має місце суттєва розбіжність у складі господарських організацій, які базуються на сільські агломерації. Адже в даний час в Харківській області можна зустріти більш 40 найменувань організаційно-правових форм офіційно зареєстрованих організацій аграрного профілю. Так, наприклад різновидів товариств з обмеженою відповідальністю є чотири - ТОВ, СТОВ, АТОВ і ВПТОВ. Різновидів акціонерних товариств є п'ять (АТ, ВАТ, ЗАТ і ВС/ГАТ), а різновидів приватних організацій - дев'ять (ПСП, ПП, ПС/ГП, ПОСП, ПОП, ПСОП, ПАОП і ПОС/ГП).

Треба також ураховувати різноманітність господарських організацій аграрного сектора за ознакою їх розміру. Загальновідомо, що в даний час виділено за цією ознакою наступні види організацій:

· крупно-технологічні;

· малі;

· мікропідприємства;

· господарства окремих громадян, які ведуть товарне виробництво без створення юридичної особи;

· особисті селянські господарства(ОСГ);

· особисті підсобні домогосподарства (ОПДГ).

Нагадаємо що особисті селянські господарства - це господарюючі суб'єкти з площею ріллі не більше 2,0 га і з доходом який у розрахунку на одного зайнятого не перевищує мінімальну заробітну плату.

Цілком зрозуміло, що знайти дві цілком ідентичні за складом землекористувачів сільські агломерації неможливо, хоча він багато в чому визначає їх життєдіяльність. Тому обрання в якості об'єкта розрахунків в даному навчальному посібнику якоїсь конкретної сільської агломерації було б некоректним. Адже у цьому випадку далеко не всі параметри сільських агломерацій, які мають місце у практичному житті вдалося б відтворити на сторінках даного навчального посібника. Саме це спонукало нас обрати в якості об'єкта проектних пророблень не реальну, а модельну сільську агломерацію та модельні організації аграрного профілю, які на неї базуються.

Об'єктом проектних пророблень даного навчального посібника є модельна організація СТОВ агрофірма "Зоря Нова", яка базується на Зеленокутську сільську агломерацію. Першотравневого району. Назви сільської агломерації та адміністративного району тут також умовні, як і назви населених пунктів. Оскільки Зеленокутська сільська агломерація в натурі не існує, то її "портрет" уявляє своєрідний колаж Колаж [фр. collage наклеювання] - технічний засіб у образотворчому мистецтві - наклеювання на якусь основу матеріалів які відрізняються за кольором та фактурою. з окремих фрагментів реально існуючих сільських агломерацій. Завдяки цьому вона репрезентує пересічну, модельну сільську агломерацію якій властиві практично всі параметри різних реальних сільських агломерацій Лівобережного Лісостепу України.

Завдання даного розділу полягало у тому, щоб основні параметри згаданої вище модельної сільської агломерації продемонструвати для осмислення та обміркування. А для того, щоб такого роду осмислення та обміркування були успішними даний розділ поділено на п'ять підрозділів:

1.1. Схематична карта землекористувань в межах Зеленокутської сільської агломерації.

1.2. Величини та показники, які характеризують соціальну структуру населення Зеленокутської сільської агломерації.

1.3. Величини та показники, які характеризують забезпеченість господарських організацій Зеленокутської сільської агломерації площею ріллі та персоналом .

1.4. Величини та показники, які характеризують забезпеченість господарських організацій Зеленокутської сільської агломерації поголів'ям сільськогосподарських тварин.

1.5. Динаміка витратної частини бюджету Зеленокутської сільської ради за період 2002-2004 років.

1.1 Схематична карта землекористувань в межах Зеленокутської сільської агломерації

На рис. 1.1. приведена схематична карта землекористувань в межах Зеленокутської сільської агломерації яка підпорядкована Зеленокутській сільській раді. Загальний масив землекористувань в межах Зеленокутської сільської агломерацій вписується у прямокутник із сторонами 12х15 км. Північно-східна, південно-західна , західна та північно-західна частини площі цього прямокутника відносяться до землекористувань інших сільських агломерацій. Якщо ці площі виключити, залишиться біля 9,0 тис. га з яких біля 7,0 тис. га складає рілля.

У загальному напрямку з півночі на південь площу прямокутника розрізає ріка Вербова. Вздовж неї розміщуються села Вербівка та Зелений Кут. На схід від північної околиці цього останнього знаходиться село Світле. На відстані 1 км від нього знаходиться залізнична станція Білокалинівка і вихід на територіальну місцевого значення автомагістраль Т-2107 Першотравневе - Вузлова.

Відгалуження цієї автомагістралі пролягає від станції Білокалинівки до північної частини села Зелений кут і далі входить за межи Зеленокутської сільської агломерації на захід до села Олійники сусіднього адміністративного району. Це відгалуження у північній частині зелений Кут пересікає з півночі на південь така ж автомагістраль довжиною біля 15 км від північної околиці села Вербівка до південної околиці села Зелений Кут. Поряд з автомагістраллю Першотравневе - Вузлова пролягає залізниця яка з'єднує згадані пункти. На ній крім станції Білокалинівки є дві зупинки поїзду Петропавлівка та Шуляки. На відстані 1 км від першої з них розміщений хутір Шевське.

Все сказане дозволяє прийти до висновку про цілком задовільну щільність транспортної мережі в межах Зеленокутської сільської агломерації та про цілком задовільний зв'язок з ринками збуту продукції яка тут виробляється та з центрами матеріально - технічного постачання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Умовні позначення на рис. 1.1.

- річка

- залізниця

Размещено на http://www.allbest.ru/

- залізнична станція

Размещено на http://www.allbest.ru/

- зупинка поїзда

Размещено на http://www.allbest.ru/

- залізниця Першотравневе - Вузлова

1 - станція Білокаливка

2 - зупинка поїзда Петропавлівська

3 - зупинка поїзда Шуляки

Размещено на http://www.allbest.ru/

- Автодороги з твердим покриттям місцевого значення.

Размещено на http://www.allbest.ru/

- Автодорога станція Білокалинівка - с. Зелений Кут.

Размещено на http://www.allbest.ru/

- Автодорога Першотравневе - Вузлова.

Размещено на http://www.allbest.ru/

- Автодорога с. Зелений Кут - с. Олійники.

4 - Автодорога с. Вербівка - с. Зелений Кут.

Размещено на http://www.allbest.ru/

- Території населених пунктів.

- Господарський двір.

- межа землекористування СТОВ "Агрофірм "Зоря Нова"

- межі малих організацій

- межі колишніх відділків колишнього КСП "Зоря"

Рис. 1.1. Схематична карта землекористувань в межах Зеленокутської сільської агломерації. Частина 2.



1.2 Величини та показники, які характеризують соціальну структуру населення Зеленокутської сільської агломерації

В табл. 1.1. представлена інформації про величини та показники, які характеризують соціальну структуру населення Зеленокутської сільської агломерації. Як видно з цієї таблиці, Зеленокутська сільська агломерація відноситься до числа середніх за розміром, адже її громада нараховує набагато більше 1000 жителів. А це означає, що вона здатна забезпечити становлення та розвиток в своїх межах високопродуктивної локальної інтегрованої виробничої системи - сільського АПК. Разом з тим, не можна не відмітити вкрай негативну сторону соціальної структури працездатного населення - питому вагу незайнятих осіб (безробітних) біля 45,0 %. Головним винуватцем цього ганебного явища є недосконалість існуючої виробничої структури організацій аграрного профілю в межах Зеленокутської сільської агломерації.

1.3 Величина та показники, які характеризують забезпечення господарських організацій Зеленокутської сільської агломерації площею ріллі та персоналом

У табл. 1.2. представлена інформація про "портрет" пересічної, модельної сільської агломерації (графа 2.), забезпеченість організацій площею ріллі (графи 3-6), а також про розподіл зайнятих між господарськими організаціями (графи 7-10). Як видно з цієї таблиці, у вихідному періоді в межах Зеленокутської сільської агломерації нараховувалось 551 господарських організацій різних організаційно-правових форм і розмірів, питома вага яких складала:

· крупно-технологічна організація 0,18%

· малі організації 0,36%

з них фермерські господарства (ФГ) 0,18%

· мікропідприємства 2,2 %

· особисті селянські господарства (ОСГ) 8,0 %

· ОПДГ 89,26%

Таблиця 1.1.

Величини та показники, які характеризують соціальну структуру населення Зеленокутської сільської агломерації

Найменування соціальних груп населення	Чисельність соціальних груп	Середня чисельність соціальних груп
		чол.	в %
	2002	2003	2004
	чол.	в %	чол.	в %	чол.	в %
Соціальна структура населення сільської агломерації в цілому
1. Населення разом	1769	100	1652	100	1631	100	1684	100
1.1. Населення у працездатному віці	835	47,2	870	52,7	821	50,3	842	50
1.2. Навантаження працездатного населення дітьми та людьми похилого віку	934	52,8	782	47,3	810	49,7		Х
Соціальна структура населення у працездатному віці.
2. Населення у працездатному віці	835	100	870	100	821	100	842	100
2.1. Зайняті в органах державного управління та соціальній сфері	49	5,9	46	5,3	34	4,1	43	5,1
2.2. Зайняті у господарських організаціях різних організаційно-правових форм і розмірів	420	50,3	414	47,6	420	51,2	418	49,7
2.3. Незайняті особи. (безробітні)	391	43,8	385	47,1	367	44,7	381	45,2



Таблиця 1.2.

Величини та показники які характеризують забезпеченість господарських організацій Зеленокутської сільської агломерації площею ріллі та персоналом

Господарські організації	Площа ріллі, га	Площа ріллі, га	Чисельність зайнятих в господарюючих організаціях	Площа ріллі у розрахунку на одного зайнятого
Категорії організацій	Кількість	Загальна	У розрахунку на одну організацію	зрошуваної	осушеної	Загальна	У розрахунку на одну організацію
						в обс. од. вим.	в % до підсумку
1. Крупно-технологічна СТОВ Агрофірма "Зоря Нова"	1	5114	5114	-	-	289	69,4	289	17,7
2. Малі разом	2	637,5	637,5	-	-	42	10,0	21	15,2
В т. ч.: ПСП "Степове"	1	425	425	-	-	26	6,2	26	16,3
ФГ "Петропавлівське"	1	850	850	-	-	16	3,8	16	53,1
3. Мікропідприємства	12	96	8,0	-	-	36	8,6	3	12,7
4. Господарства окремих громадян які ведуть товарне виробництво без створення юридичної особи	-	-	-	-	-	-	-	-	-
5. Особисті селянські господарства з площею ріллі 2,0 га. і з доходом який у розрахунку на одного зайнятого не перевищує мінімальну оплату праці (ОСГ)	44	88	2,0	-	-	51	12,2	1,16	1,7
	6. ОПДГ	492	394	0,8	-	-

7481¹ [748]=418-51+318,

де: 418 - загальна чисельність зайнятих;

51 - зайняті у С.Г.;

Разом по сільській агломерації	551	6967	12,6	-	-	418	100	Х	16,7

У середньому на одну господарську організацію припадало 12,6 га при найменшій площі 0,8 га в ОПДГ та найбільшій площі у крупно - технологічній організації 5114,0 га.

Загальна площа ріллі 6967,0 га розподілялась між групами організацій так:

· крупно-технологічна організація 73,41%

· малі організації 18,3%

з них фермерські господарства (ФГ) 12,2%

· мікропідприємства 1,38%

· особисті селянські господарства (ОСГ) 1,26%

· ОПДГ 5,65%

Як бачимо, біля 92% ріллі знаходилось у володінні крупно - технологічної та малих організацій, які здатні (особливо крупно - технологічна) з найбільшою повнотою використати ефект масштабу виробництва.

Зайняті у господарських організаціях розподілялись по групам цих останніх крім ОПДГ так:

· крупно-технологічна організація 69,2%

· малі організації 10,0%

з них фермерські господарства (ФГ) 3,8%

· мікропідприємства 8,6%

· особисті селянські господарства (ОСГ) 12,2%

Отже, майже 20% зайнятих - це працівники крупно - технологічної організації. На кожного з них припадало 17,7 га ріллі при середньому навантаженні ріллі по сільській агломерації в цілому 16,7 га. Найбільшим навантаження ріллі було у ФГ - 53,1 га на одного зайнятого. Правда, питома вага цих останніх складала усього 3,8%.

Доцільно звернути увагу на особливість розрахунку навантаження ріллі на одного зайнятого в ОПДГ, обумовлену тим, що в них задіяні також і не зайняті особи, тобто безробітні.

1.4 Величина та показники, які характеризують забезпечення господарських організацій Зеленокутської сільської агломерації поголів'ям сільськогосподарських тварин

У табл. 1.3. міститься інформація про забезпеченість господарських організацій Зеленокутської сільської агломерації поголів'ям сільськогосподарських тварин. Як видно з цієї таблиці, крупно - технологічна організація, яка володіє 73,4 % загальної площі ріллі сільської агломерації утримувало усього біля 43 % поголів'я сільськогосподарських тварин. В той же час особисті селянські господарства (ОСГ) та ОПДГ, які володіли біля 7 % площі ріллі утримували 57 % загальної чисельності поголів'я сільськогосподарських тварин. Сказаного достатньо для висновку про те, що у вихідному періоді співвідношення між тваринництвом і рослинництвом було явно неоптимальним. А оптимальним воно було б за умови забезпечення щільності поголів'я на рівні 75 умовних голів на 100 га ріллі.

Фактична щільність поголів'я складала по сільській агломерації в цілому лише 19,4 умовних голів, а у крупно - технологічній організації - 11,3 умовних голів. В той же час цей показник у ОСГ та ОПДГ перевищував нормативний рівень у 1,3 і 2,5 рази відповідно. Отже, ці господарські організації не потерпали від нестачі організаційних добрив на відміну від крупно - технологічної організації. Потреба цієї останньої у органічних добривах задовольнялась лише на 15,0 %. Всі ж інші господарські організації не мали жодної голови і тому продовжували активне руйнування гумусу в ґрунті.

В графі 13 табл. 1.3 приведені дані про об'єктивно

необхідну чисельність поголів'я сільськогосподарських

тварин за оптимальної його щільності 75 умовних голів на 100 га ріллі.

Таблиця 1.3.

Величини та показники, які характеризують забезпеченість господарських організацій Зеленокутської сільської агломерації поголів'ям сільськогосподарських тварин

Найменування категорій господарюючих суб'єктів	Поголів'я сільськогосподарських тварин у фізичному обстеженні	Поголів'я сільськогосподарських тварин в умовному обчисленні	Щільність поголів'я сільськогосподарських тварин на 100 га ріллі	Об'єктивно необхідна чисельність поголів'я сільськогосподарських тварин за оптимальної щільності 75 гол. на 100 га ріллі
	ВРХ	Свині	Вівці і кози	Птиця	Коні	В абсолютних одиницях виміру	В % до підсумку
	Корови	Молодняк	Разом
1. Крупно-технологічна організація	250	393	649	200	-	-	9	579	42,9	11,3	3836
2. Малі разом в т.ч. ПСП ФГ	- - -	- - -	- - -	- - -	- - -	- - -	- - -	- - -	- - -	- - -	956 318 638
3. Мікропідприємства	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	72
4. Господарства окремих громадян які ведуть товарне виробництво без створення юридичної особи	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
5. Особисті селянські господарства з площею ріллі не більше 2,0 га і з доходом який у розрахунку на одного зайнятого не перевищує мінімальну заробітну плату	32	18	50	44	-	880	6	81	6,0	92	66
6. ОПДГ	245	115	356	664	120	7921	3	691	51,1	175,4	296
Разом по сільській агломерації у фізичному обчисленні в умовному обчисленні	527 527	525 346	1052 873	908 272	120 12	8801 176	18 18	Х 1351	Х 100	19,4 10	Х 5225

Як видно з цієї графи, крупно - технологічні і малі організації та мікропідприємства повинні будуть збільшити поголів'я сільськогосподарських тварин з 579 до 4863 умовних голів, тобто у 8,4 рази. Це дозволить здійснити на площі 6485 га ріллі якою володіють перераховані вище господарські організації оптимізацією співвідношення між тваринництвом і рослинництвом і внесення добрив у відповідності з вимогами зональної системи землеробства.

1.5 Динаміка витрат частини бюджету Зеленокутської сільської Ради за період 2002-2004 років

З сказаного вище випливає висновок про те, що сучасний стан зовнішнього середовища СТОВ "Зоря Нова", тобто внутрішнє середовище Зеленокутської сільської агломерації є несприятливим для її нормального соціального та економічного розвитку. Ця обставина негативно вплинула на формування витратної частини бюджету Зеленокутської сільської Ради у періоді 2002-2004 роках, що й видно з табл. 1.4.



Таблиця 1.4.

Динаміка витратної частини бюджету Зеленокутської сільської Ради у періоді 2002-2004 років

	2002 рік	2003 рік	2004 рік	В середньому за період 2002-2004 рр.
	тис. грн.	в % до підсумку	тис. грн.	в % до підсумку	тис. грн.	в % до підсумку	тис. грн.	в % до підсумку
1.Державне управління	56,8	38,2	38,0	40,25	31,3	39,64	42,03	33,15
2. Соціально-орієнтовані статті витрат разом	73,3	49,4	22,8	26,32	20,7	27,06	59,93	47,27
в тому числі: · освіта	31,0	21,0	-	-	-	-	21	16,56
· охорона здоров'я	27,2	18,3	12,5	13,24	12,1	15,82	28,31	22,33
· культура	15,0	10,1	12,3	13,08	8,6	11,24	10,62	8,38
3. Інші витрати	18,84	12,4	31,6	33,5	25,5	33,3	24,83	19,58
Разом витрат	148,4	100	94,4	100	76,5	100	126,79	100
Чисельність населення, чол.	1769	1652	1631	1684
Соціально орієнтовані витрати у розрахунку на душу населення, грн.	41,3	13,8	12,69	35,59



2. Визначення потреби об'єкта проектних пророблень у матеріальних ресурсах

Об'єктом проектних пророблень в даному навчальному посібнику є СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" Зеленокутської сільської агломерації. Ця господарська організація, як видно з рис. 1.1 і табл. 1.2 є єдиним кандидатом на статус системостворюючого ядра майбутньої локальної інтегрованої виробничої агропромислової системи - Зеленокутського сільського АПК.

Загальновідомо, що обсяг та структура матеріальних ресурсів будь-якої господарської організації визначають кількість робочих місць, а отже і об'єктивно необхідну для даних умов потребу у операційних працівниках, тобто дозволяють визначити розміри функціональних зон (блоків) за чисельністю зайнятих. В свою чергу інформація про потребу у операційних працівниках та її функціональну структуру завжди є вихідним пунктом для опрацювання плану комплектування формальних груп в межах запроектованих функціональних зон (блоків).

Виходячи з сказаного вище можна визначити завдання даного розділу. Воно зводиться до визначення потреби об'єкта проектних пророблень СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" у матеріальних ресурсах. Для успішного виконання цього завдання даний розділ поділено на п'ять підрозділів:

2.1. Визначення потреби у поголів'ї сільськогосподарських тварин.

2.2. Визначення обсягу будівельно-монтажних робіт, які виконуються господарським способом.

2.3. Визначення потреби у тракторах, складних самохідних сільськогосподарських машинах (СГМ) та автомобілях усіх марок.

2.4. Визначення потреби у автомобілях окремих марок.

2.5. Визначення потреби у потужностях енергетичного господарства.



2.1 Визначення потреби у поголів'ї сільськогосподарських тварин

Даний підрозділ доцільно поділити на пункти:

2.1.1. Визначення загальної потреби у поголів'ї сільськогосподарських тварин.

2.1.2. Прийняття рішення про видовий склад поголів'я сільськогосподарських тварин.

2.1.3. Визначення чисельності поголів'я свиней, овець та птиці.

2.1.4. Визначення чисельності поголів'я великої рогатої худоби та його структури.

Визначення загальної потреби у поголів'ї сільськогосподарських тварин

Як видно з таблиці 1.3., у вихідному періоді 5114,0 га або 73,4 % ріллі Зеленокутської агломерації якими володіє крупно-технологічна організація СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" забезпечені органічними добривами усього на 15,0 %. Для повного забезпечення поголів'ям сільськогосподарських тварин їх поголів'я потрібно довести до 3835 умовних голів.

1371 га або 14,8 % ріллі Зеленокутської сільської агломерації, якими володіють дві малі організації та дванадцять мікропідприємств зовсім позбавлені органічних добрив тому, що не мають жодної сільськогосподарської тварини. Для повного забезпечення органічними добривами цих організацій поголів'я сільськогосподарських тварин в них його потрібно довести до 1028 ум. голів.

У особистих селянських господарствах (ОСГ) та ОПДГ у вихідному періоді утримувалось 772 умовні голови. У видимій перспективі не видно будь-яких причин для скорочення чисельності цього поголів'я.

Отже, разом в межах Зеленокутської сільської агломерації має утримуватись 5635 (3835+1028+772) умовних голів. Але виникає питання про розподіл поголів'я сільськогосподарських тварин між господарськими організаціями, починаючи від мікропідприємств і до крупно-технологічної організації включно, адже можливі два варіанти:

Варіант 1. Всі 4863 ум. голови (3835+1028) розподіляються пропорційно площі ріллі:

· СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" 3835 ум. голів;

· ПСП 425 ум. голів;

· ФГ 850 ум. голів;

· Мікропідприємства - по 6 голів у кожному 96 ум. голів.

Варіант 2. Всі 4863 ум. голів розміщуватимуться лише у СТОВ Агрофірма "Зоря Нова".

Найбільш прийнятним є варіант 2, адже він забезпечує найбільш повне використання ефекту масштабу виробництва. Разом з тим у крупно-технологічній організації буде більш ефективним застосування мікробіологічних технологій виробництва органічних добрив і біогазу. Як відомо [1,8,12,14], ці технології дозволяють одержувати з однієї тони звичайного гною органічне добриво яке має, як мінімум до 20% більше діючої речовини, а також 30-50 м3 метану. Це означає, що з'являється можливість одержувати той же ефект від чисельності поголів'я сільськогосподарських тварин яка є меншою на 20% від чисельності розрахованої з використанням нормативу 75 умовних голів. Отже у СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" цілком достатньою чисельністю поголів'я сільськогосподарських тварин є підстави вважати не 4863, а 3890 умовних голів (4863х0,8).

Прийняття рішення про видовий склад поголів'я сільськогосподарських тварин

Не потребують доказу припущення про те, що товарне виробництво продукції вівчарства та птахівництва на постіндустріальній основі доцільно сконцентрувати у спеціалізованих господарських організаціях, якими були у Першотравневому районі до реформування аграрного сектора інші господарства. Тому даними проектними проробленнями впровадження цих галузей тваринництва у СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" не передбачається. Отже залишаються два напрямки тваринницької галузі - скотарство та свинарство. Оскільки широкомасштабне товарне виробництво продукції свинарства також має бути сконцентроване у спеціалізованих господарських організаціях, у СТОВ Агрофірмі "Зоря Нова" йому доцільно надати статус доповнюючої галузі, орієнтованої на задоволення внутрішньогосподарських потреб. Статус головної галузі тваринництва за цієї умови одержує скотарство.

Визначення чисельності поголів'я свиней

Виходячи з того, що всі правопопередники СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" (колгосп "Зоря" та КСП "Зоря") не спеціалізувались на виробництві свинини і ця галузь матиме статус додаткової, доцільно чисельність свиней встановити на рівні, за якого забезпечується хоча б беззбиткове виробництво свинини. Таким рівнем як вважається [1,8,12,20] є 1200 голів у фізичному обчисленні, або 192 голів (1200х0,16) - в умовному. Поголів'я великої рогатої худоби матиме наступну структуру у фізичному обчисленні:

Визначення чисельності поголів'я великої рогатої худоби та його структури

За умови, що поголів'я свиней має складати в умовному обчисленні не менше 192 голів, загальна чисельність великої рогатої худоби має складати 4671 (4863-192) умовних голів. Завданням даного пункту є визначення чисельності поголів'я у фізичному обчисленні яке може коливатись в залежності від його структури. Треба також враховувати і потребу у поголів'ї коней.

Потреба у поголів'ї коней в сучасних умовах є підстави вважати цілком виправданою 0,75 голови на 100 га. ріллі. В даному випадку воно має складати 38,4 голів або після заокруглення - 40 голів або 26,4 в умовному обчисленні. Отже далі мова йтиме про 4645 голов великої рогатої худоби в умовному обчисленні.

А тепер перейдемо до визначення структури поголів'я великої рогатої худоби, виходячи з можливості вибору одного з трьох можливих її варіантів - молочного, молочно-м'ясного та м'ясо-молочного. За кожного з них питома вага корів у череді великої рогатої складає:

· молочний 75,0%;

· молочно-м'ясний 50,0%;

· м'ясо-молочний 35,0%;

Питома вага молодняку у 20-денному віці реалізованого на сторону складатиме:

· молочний 65,0%;

· молочно-м'ясний 30,0%;

· м'ясо-молочний 0,0%;

У табл. 2.1. приведена інформація про розрахунок чисельності поголів'я великої рогатої худоби господарських організацій з різною чисельністю корів від 100 до 2200 голів та з різною їх питомою вагою у загальній чисельності великої рогатої худоби. Як видно з цієї таблиці найбільш прийнятним для СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" є варіант з поголів'ям корів 2000 корів та їх питомою вагою у поголів'ї великої рогатої худоби 35,0%. Але цей варіант до потрібної чисельності 4645 голів не "додає" 187 голів (4645-4460). Отже визначене у пункті 1.1.3. поголів'я свиней треба буде збільшити на 187 умовних голів:

122+197=379 голів в умовному обчисленні, або 2360 голів у фізичному обчисленні.

Поголів'я великої рогатої худоби матиме наступну структуру у фізичному обчисленні:

· разом - 5720 голів;

· корів - 2000 голів;

· молодняку - 3720 голів.



Таблиця 2.1.

Розрахунок чисельності поголів'я великої рогатої худоби для господарських організацій з різною його структурою та різною чисельністю корів

Чисельність корів, голови	Загальна чисельність череди великої рогатої худоби, фізичних голів (графа1х100): питома вага корів	Чисельність молодняка великої рогатої худоби	Загальна чисельність череди великої рогатої худоби, умовних голів графа1+графа4
		У фізичному обчисленні графа 2-графа 1	в умовному обчислені графа 3х0,66
Питома вага корів 75%
100	133	33	22	122
200	266	66	44	244
300	399	99	66	366
400	532	132	88	488
600	798	198	132	732
800	1064	264	176	976
1000	1330	330	220	1220
1200	1596	396	264	1464
1400	1862	462	308	1708
1600	2128	528	352	1952
1800	2394	594	396	2196
2000	2660	660	440	2440
2200	2860	726	484	2684
Питома вага корів 50%
100	200	100	66	166
200	400	200	132	332
300	600	600	396	696
400	800	800	528	928
600	1200	1200	792	1352
800	1600	800	528	1328
1000	2000	1000	660	1660
1200	2400	1200	792	1992
1400	2800	1400	924	2324
1600	3200	1600	1056	2656
1800	3600	1800	1188	2988
2000	4000	2000	1320	3320
2200	4400	2200	1452	3652
Питома вага корів 35%
100	286	186	123	223
200	572	372	246	446
300	858	558	369	669
400	1144	744	492	4492
600	1716	1116	732	1332
800	2288	1488	984	1784
1000	2860	1860	1230	2230
1200	3432	2232	1476	2676
1400	4004	2604	1722	3122
1600	4576	2976	1968	3568
1800	5148	3348	2214	4014
2000	5720	3720	2460	4460
2200	6292	4092	2706	4906

Зональна система ведення сільськогосподарського виробництва в організаціях аграрного сектора Лівобережного Лісостепу України передбачає обов'язкове впровадження важливого відгалуження галузі тваринництва яким є бджолярство. Воно потрібне не лише для одержання меду, воску, прополісу та перги, але і для запилення сільськогосподарських рослин, що сприяє суттєвому підвищенню їх врожайності.

Отже виникає питання яку кількість бджолосімей можна вважати оптимальною для СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" у періоді після освоєння проекту. А оптимальною кількістю бджолосімей є така за якої на один га. соняшнику припадає одна бджолосім'я. Тут зразу виникає питання якою має бути площа соняшника. Для її визначення треба виходити з того, що питома вага площі польових сівозмін має складати 87,0-89,0% у площі ріллі, тобто у середньому 88,0%. У СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" вона складатиме біля 4500 га (5114х0,88). Питома вага соняшнику у площі польових сівозмін повинна бути біля 10% тобто 450,0 га.



2.2 Визначення обсягу будівельно-монтажних робіт які виконуються господарським способом

Визначення об'єктивно необхідного обсягу будівельно-монтажних робіт які мають бути виконані господарським способом зручно здійснити за допомогою наступного розрахунку:

1. Об'єктивно необхідний обсяг будівельно-монтажних робіт у господарській організації аграрного профілю яка повністю забезпечена будівлями, спорудами, інженерними мережами, розвиненою мережею доріг з твердим покриттям тощо має складати 500,0 тис. грн. на 1000 га. ріллі.

2. В СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" за цієї умови обсяг будівельно-монтажних робіт має складати 2557 тис. т.. (500 тис. грн. х 5,114 тис. га.).

У вихідному періоді фактичний обсяг будівельно-монтажних робіт виконаних господарським способом у СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" не перевищував 27,0-28,0 тис. грн., що складає усього 1,08% по відношенню до об'єктивно необхідного. І у цьому нічого дивного не має. Справа в тому що за повної забезпеченості основними засобами вони мають складати 21,0-22,0 тис. грн. на один га. ріллі і у тому числі 17,0-18,0 тис. грн. у будівлях та спорудах. За цієї умови СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" повинна була б мати основні засоби вартістю біля 110000 тис. грн., з яких будівлі і споруди мали складати біля 88000 тис. грн. У вихідному ж періоді у цій організації вартість основних засобів складала 31460 тис. грн. з яких 23595 була вартістю будівель та споруд. А це складало на один га. ріллі 6,15 і 4,61 тис. грн. відповідно. сільський агломерація тварина трактор

2.3 Визначення потреби у тракторах, складних самохідних сільськогосподарських машинах (СГМ) та автомобілях усіх марок

Спочатку була розроблена нормативна потреба у фізичних машинах у розрахунку на 1000 га. ріллі. Ми при цьому користувались типовими технологічними картами, виданими науково-дослідними установами аграрного профілю, в тому числі і технологічними картами, опрацьованими на кафедрі організації виробництва, бізнесу та менеджменту Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка [19] і у Капітальній праці "Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України" [11].

На наш погляд нормативну потребу у фізичних машинах треба обов'язково визначати у розрізі основних функціональних зон (блоків) господарської організації аграрного сектора АПК. Перелік таких зон (блоків) приведено нижче. Як показали дослідження та ознайомлення із спеціальною літературою, сучасна крупно-технологічна організація аграрного сектора має містити у своєму складі 11 функціональних блоків (див. рис. 2.1.):

1) виробництво сирої продукції рослинництва;

2) виробництво сирої продукції тваринництва;

3) промислове підсобне виробництво;

4) виробництво будівельної продукції;

5) надання соціально-побутових послуг;

6) надання ветеринарних послуг;

7) надання господарських послуг;

8) надання транспортних та соціальних послуг;

9) технічна експлуатація машин та обладнання;

10) експлуатація енергетичного господарства;

11) блок центрального корегування та центрального регулювання.

Розміри функціональних блоків вимірюються чисельністю задіяних в них операційних працівників. Між функціональними блоками має бути забезпечене об'єктивно необхідне співвідношення. За його відсутності не може бути й мови про можливість впровадження у життя надбань нової парадигми управління.

У табл. 2.2. представлена інформація про нормативну потребу у фізичних машинах (у розрахунку на 1000 га. ріллі) господарської організації аграрного сектора. Дані підсумкового рядка цієї таблиці вносимо в графу 2 табл. 2.3., в якій здійснено розрахунок потреби СТОВ Агрофірми "Зоря Нова" у фізичних машинах.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2. Типова схема горизонтального поділу праці в крупно-технологічних організаціях аграрного сектора АПК Лівобережного Лісостепу України



Таблиця 2.2.

Нормативна потреба функціональних блоків у фізичних машинах у розрахунку на 1000 га. ріллі

Найменування основних функціональних зон (блоків)	Найменування технічних засобів, шт.	Разом фізичних машин, шт.
	Трактори, шт.	Комбайни та інші складні сільськогосподарські машини	Автомобілі усіх марок
	разом	в т.ч. з постійно-змонтованими машинами
1. Виробництво сирої продукції рослинництва	12	-	8	-	20
2. Виробництво сирої продукції тваринництва	3	1	-	-	3
3. Промислове підсобне виробництво	-	-	-	-	-
4. Виробництво будівельної продукції	1	-	-	0,251)	1,25
5. Надання соціально-побутових послуг	-	-	-	-	-
6. Надання ветеринарних послуг	-	-	-	0,252)	0,25
7. Надання господарських послуг	-	-	-	43)	4
8. Надання транспортних та спеціальних послуг	4	4	-	104)	14
9. Технічна експлуатація машин та обладнання	-	-	-	15)	1
10. Експлуатація енергетичного господарства	-	-	-	0,86)	0,8
11. Блок центрального корегування та центрального регулювання	-	-	-	-	-
Разом по організації	20	5	8	16,3	44,3
Розшифрування потреби в автомобілях усіх марок 1) автокран 0,25
2) дезинфекційна пересувна установка 0,25
3) автомобілі для перевезень пасажирів та спеціальні автомобілі для оснащення служби пожежно-сторожової охорони з них: легкові 1 автобуси 2 пожежні автомобілі 1
4) вантажні автомобілі 7 з них: бортові та самоскиди 6 цистерна для води 1 цистерна для молока 1 цистерна для нафтопродуктів 1
5) пересувні ремонтні майстерні для: МТП - ПРМ Тваринницького обладнання - ПРМТ 0,4
6) пересувні ремонтні майстерні для експлуатаційного ремонту: електротехнічного обладнання - ПРМЕО 0,4 слабкострумових пристроїв та засобів - ПРМ СП 0,4

Таблиця 2.3.

Результати розрахунку потреби СТОВ Агрофірма "Зоря Нова" у фізичних машинах

Найменування видів технічних засобів	Потреба згідно з проектом	Наявність за станом на 01.01.2005
	Нормативна на 1000 га.	Розрахункова на 5114 га.	У абсолютних одиницях виміру	В % до графи 3
1. Трактори разом	20	102	28	27,5
в т.ч. з постійно змінюваними машинами	5	26	3	11,5
2. Комбайни та інші складні СГМ	8	41	6	14,6
3. Автомобілі усіх марок	16	83	26	31,3
Разом фізичних машин	46	226	60	26,5

2.4 Визначення потреби у автомобільному рухомому складі

В табл. 2.4. приведено результати розрахунку потреби СТОВ Агрофірми "Зоря Нова" в автомобілях окремих марок.



Таблиця 2.4.

Результати розрахунку потреби СТОВ Агрофірми "Зоря Нова" у автомобільному рухомому складі

Найменування типів, груп моделей та окремих моделей	Потреба згідно з проектом	Наявність за станом на 01.01.2005
	Нормативна на 1000 га.	Розрахункова на 5114 га.	у абсолютних одиницях виміру	Розрахункова на 5114 га.
Вантажний рухомий склад
1.1. Вантажні загального призначення (бортові)	3	15,3?15	4	26,7
1.2. Вантажні спеціалізовані разом 1.2.1. Самоскиди 1.2.2. Цистерни з них для: води молока нафтопродуктів	7	35,8?36	11	30,6
	4	20,5?21	8	38,1
	3	15,3?15	3	20,0
	1	5	1	20,0
	1	5	1	20,0
	1	5	1	20,0
Разом вантажний рухомий склад	10	51,1?51	15	29,4
2. Пасажирський рухомий склад
2.1. Легкові (місткість не більше восьми чол.)	1	5	5	100,0
2.2. Автобуси (місткість більше восьми чол.)	2	10	4	40,0
Разом пасажирський рухомий склад	3	15,3?15	9	60,0
3. Спеціальний рухомий склад
3.1. Автокрани	0,25	1,3?1	-	-
3.2. Дезинфекційні	0,25	1,3?1	-	-
3.3. Пожежні	1	5	1	20,0
3.4. Механізовані засоби технічного обслуговування машин та обладнання на шасі автомобілів 3.4.1. для МТП (ПРМ) 3.4.2. для тварин-ницького обладнання (ПРМТ) 3.4.3. для електро-технічного облад-нання та слабко-струмових пристроїв і засобів

Подобные документы

• Формування системи мотивації праці у сільськогосподарських підприємствах Сокальського району Львівської області

  Соціально-економічна суть та сучасні теорії мотивації праці. Мотиваційні чинники в управлінні персоналом. Аналіз кадрового забезпечення сільськогосподарських підприємств. Формування ефективної моделі мотивації в сільськогосподарських формуваннях.
  
  дипломная работа [327,2 K], добавлен 17.12.2010
  

• Планування і формування персоналу на підприємстві

  Зміст, завдання та принципи кадрового планування, методи визначення потреб персоналу. Форми та методи комплектування організації персоналом, професійний розвиток і навчання, підвищення кваліфікації кадрів. Поняття, види та етапи адаптації персоналу.
  
  контрольная работа [124,4 K], добавлен 19.10.2010
  

• Менеджмент персоналу

  Науково-методичне забезпечення, інформаційна база, кадрове забезпечення менеджменту персоналу. Види адаптації: професійна, соціально-організаційна, психологічна та їх характеристика. Регламентування діяльності структурних підрозділів та посадових осіб.
  
  контрольная работа [109,0 K], добавлен 26.11.2014
  

• Теоретико-методологічні аспекти мотивації праці у сільському господарстві

  Сутність та особливості мотивації праці в умовах формування нових економічних відносин у сільському господарстві. Визначення впливу соціальних, економічних та організаційних чинників на трудову активність персоналу сільськогосподарських підприємств.
  
  статья [141,6 K], добавлен 05.10.2017
  

• Основи менеджменту персоналу

  Методологічні та соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу. Стратегія та політика менеджменту персоналу організації, його ресурсне забезпечення. Особливості процесу визначення потреби організації в персоналі, управління процесами його руху.
  
  книга [2,4 M], добавлен 03.02.2010
  

• Оптимізація організаційної структури малого підприємства

  Середовище і стратегії виробничого планування. Керування трудовими ресурсами. Комплектування штату організації. Методи дослідження ринку збуту. Інструменти політики ціни й умов. Методика визначення та оптимізації цінової та кадрової політики підприємства.
  
  дипломная работа [1,1 M], добавлен 09.03.2013
  

• Організаційна структура управління персоналу підприємства

  Вивчення етапів системи управління людськими ресурсами. Визначення складу підсистеми менеджменту підприємства: загальне і лінійне керівництво, планування, облік та розвиток персоналу, мотивація поведінки, правового та інформаційного забезпечення.
  
  контрольная работа [156,3 K], добавлен 20.01.2010
  

• Система управління в приватних сільськогосподарських підприємствах, економічні і правові основи їх функціонування

  Суть та методи управління приватними сільськогосподарськими підприємствами, організаційна структура, правові основи функціонування. Аналіз виробничо-економічних показників та кінцевих результатів діяльності підприємства, удосконалення управління.
  
  дипломная работа [155,4 K], добавлен 30.09.2014
  

• Менеджмент персоналу ПАТ "Фольксбанк"

  Формування кадрової політики організації. Організація роботи з персоналом. Набір, випробування та відбір персоналу. Кадрове планування потреби у персоналі. Оцінювання персоналу та результатів його трудової діяльності. Управління рухом персоналу.
  
  курсовая работа [74,9 K], добавлен 26.12.2013
  

• Переваги та недоліки, пов'язані із залученням кандидатів на посаду із внутрішнього та зовнішнього ринків праці

  Управління персоналом як процес вирішення проблем комплектування організації персоналом відповідної якості і кількості. Організація набору та відбору персоналу: позитивні та негативні фактори. Джерела та шляхи задоволення потреби в персоналі підприємства.
  
  реферат [32,0 K], добавлен 17.04.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам