Управління інноваційною діяльністю промислових підприємств (на прикладі машинобудування)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 330. 341. 1: 338.45

Спеціальність 08.00.04 - економіка та

управління підприємствами (машинобудування)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ (НА ПРИКЛАДІ МАШИНОБУДУВАННЯ)

Бурєнніков Юрій Юрійович

Хмельницький - 2009



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Вінницькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Швець Віктор Григорович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри обліку та аудиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Бельтюков Євген Афанасійович, Одеський національний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємств;

кандидат економічних наук, доцент Собко Ольга Миколаївна, Тернопільський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економіки підприємств і корпорацій.

Захист відбудеться 17 вересня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.01 Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 110.

Автореферат розіслано 13 серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. І. Гончар



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап економічних перетворень в Україні ставить на порядок денний формування системи ефективного управління інноваційною діяльністю підприємств як одне з головних завдань в області конкурентного розвитку, оскільки без запровадження інновацій в промислове виробництво не можливо досягти таких результатів, котрі здатні конкурувати на внутрішньому та зовнішньому ринках. У цьому аспекті розробка сучасної концепції управління інноваційною діяльністю може стати відповідною базою для кількісного обґрунтування її параметрів та оцінки впливу цієї діяльності на динаміку розвитку підприємства.

Дослідження теоретичних та практичних аспектів управління інноваційною діяльністю отримали значного розвитку завдяки науковим доробкам зарубіжних та вітчизняних вчених. Так, вагомий внесок у розвиток цього напряму зробили такі видатні науковці, як Ансофф І., Друкер П., Кондратьєв М., Менш Г., Портер М., Санто Б., Твісс Б., Туган-Барановський М., Фримен К., Хучек М., Шумпетер Й. та інші. Серед сучасних українських та російських авторів можна виділити Бажала Ю., Бельтюкова Є., Бланка І., Валдайцева С., Василенка О., Волкова О., Войнаренка М., Геєця В., Гончарова Ю., Денисенка М., Завліна П., Ільєнкову С., Йохну М., Казанцеву А., Лапко О., Микитюка П., Морозова Ю., Нижника В., Оголєву Л., Орлова О., Покропивного С., Стадник В., Собко О., Уткіна Є., Федулову Л., Фатхутдінова Р., Швеця В., Шегду А., Яковця Ю. та інших.

Разом з тим, характер розвитку та аналіз стану інноваційної діяльності національних промислових підприємств у сучасних умовах потребують удосконалення системи управління нею, в тому числі, на підприємствах машинобудування як галузі, котра здійснює системоутворювальні функції. Зазначене набуває особливої актуальності за умов пошуку потенційних можливостей забезпечення інноваційного розвитку підприємств і спрямування економічного вектора до стабільного зростання.

Необхiднiсть удосконалення сучасної системи управління інноваційною діяльністю промислових підприємств з огляду на її практичну реалізацію в умовах трансформаційної нестабільності та використання для оцінки результатів зазначеної діяльності показників, які враховують одночасно її кількісні та якісні складові з метою управління, обумовили вибір теми, формування мети i задач дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в межах двох науково-дослідних робіт, зокрема, “Економіко-математична та структурована модель корпоративної соціальної відповідальності бізнесу з врахуванням факторів зовнішнього середовища” (ДР 0107U011050) та “Розробка концепції розвитку пасажирського автомобільного транспорту з метою оптимізації маршрутної мережі м. Вінниця” (ДР 0107U012444). Внесок автора полягає, відповідно, у вдосконаленні системи управління інноваційною діяльністю підприємств Вінниччини і розробці шляхів підвищення ефективності управління цією діяльністю з використанням економіко-математичного моделювання та лінійного програмування.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних основ управління інноваційною діяльністю промислових підприємств, а також методичних підходів та прикладних рекомендацій стосовно оцінки їх інноваційної діяльності з метою регулювання та сприяння інноваційному розвитку.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: інноваційний управління методичний промисловий

здійснити аналіз існуючих теоретичних підходів щодо сутності й змісту категорії “інноваційний процес”, “інноваційна діяльність”, класифікації інновацій та управління інноваційною дiяльнicтю на промислових підприємствах;

обґрунтувати обрану систему показників оцінки інноваційної діяльності за кінцевими результатами, яка адекватна процесам інноваційного розвитку економіки, з метою управління зазначеною діяльністю промислових підприємств, зокрема машинобудівних;

реалізувати системний та логістичний підходи до управління інноваційною діяльністю на промислових підприємствах;

обґрунтувати вибір моделі управлінських ситуацій щодо інноваційної діяльності за обраною системою показників оцінки за кінцевими результатами;

удосконалити систему управління інноваційною діяльністю промислових підприємств з виділенням структури та функцій;

здійснити практичне застосування в системі управління інноваційною діяльністю запропонованої оцінки за кінцевими результатами.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати роботи, які містять наукову новизну та виносяться на захист, полягають у такому:

вперше:

- обґрунтовано підхід щодо врахування якісних та кількісних характеристик інноваційного процесу при застосуванні системи показників його комплексної оцінки за кінцевими результатами з метою ефективного управління інноваційною діяльністю промислових підприємств;

- запропоновано модель виникнення та розвитку управлінських ситуацій інноваційної діяльності, яка, на відміну від існуючих, дає змогу здійснювати аналіз динаміки стану управління за кінцевими результатами з метою виявлення їх відхилень та виправлення на стадії регулювання;

удосконалено:

- визначення інноваційного процесу як сукупності основного (від появи інноваційної ідеї до її практичної реалізації) і супутнього процесів (забезпечення основного процесу фінансовими, матеріальними, трудовими, інформаційними ресурсами тощо), що сприяє оцінці результатів інноваційної діяльності;

- визначення інноваційної діяльності як такої, котра охоплює всі ті наукові, технологічні, управлінські, фінансові та комерційні заходи, які фактично чи за задумкою приводять до отримання кінцевого результату - інноваційного продукту (інновації), метою реалізації якого є отримання синергетичного ефекту (економічного, соціального, екологічного, наукового, науково-технічного тощо) за рахунок задоволення потреб суспільства у більш динамічний, ефективний спосіб через комерційне використання і диверсифікацію нових або вдосконалених за своїми властивостями видів продукції, технологічних процесів, форм і методів організації управління та маркетингу;

- методичні підходи до оцінювання інноваційної діяльності на основі системи показників складових результативності, що сприяє прийняттю оптимального управлінського рішення щодо цієї діяльності за кінцевими результатами;

дістали подальшого розвитку:

- класифікація інновацій, яка на відміну від існуючих, базується на врахуванні властивостей окремих об'єктів інноваційної діяльності і сприяє визначенню пріоритетних напрямів розвитку промислових підприємств та ефективному управлінню ними;

- логістичний підхід до управління інноваційною діяльністю, який ґрунтується на використанні системного підходу до вивчення економічних процесів з метою підвищення її ефективності та результативності;

- система управління інноваційною діяльністю з виділенням підсистеми її регулювання як процесу, спрямованого на досягнення та підтримку параметрів функціонування цієї системи в заданому діапазоні, на основі обчислених індексів складових результативності інноваційної діяльності, що дозволяє прийняти ефективне управлінське рішення в контексті поставлених завдань.

Об'єктом дослідження є процеси управління інноваційною діяльністю промислових підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів щодо процесів управління інноваційною діяльністю промислових підприємств за кінцевими результатами.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано такі методи наукового пізнання: метод наукових абстракцій, індукції та дедукції, аналізу та синтезу (для уточнення економічних категорій, пов'язаних з інноваційною діяльністю); конкретно-історичний (при врахуванні еволюції поглядів на інноваційні процеси); системного підходу (до визначення сутності інноваційної діяльності та системи управління нею); порівняльного аналізу, економіко-статистичного аналізу (для діагностики показників оцінки результативності інноваційної діяльності); економіко-математичного моделювання (при вирішенні проблеми практичного забезпечення засобів моделювання інноваційної діяльності підприємства).

Інформаційною базою досліджень є Укази Президента України, Постанови Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Закони України, офіційні аналітичні та статистичні дані Державного комітету статистики України, монографії та наукові видання вітчизняних і зарубіжних вчених, періодичні видання, облікові, аналітичні та звітні дані окремих машинобудівних підприємств Вінниччини.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження розвивають теорію, методологічні підходи та практику управління інноваційною діяльністю підприємств за умов інноваційного розвитку країни на основі оцінки цієї діяльності, зокрема за кінцевими результатами. Практичні результати дослідження можуть бути використані для управління інноваційною діяльністю, в тому числі, для аналізу, планування, прогнозування, контролю та регулювання складових її результативності на машинобудівних підприємствах, здійснення відповідного рейтингового оцінювання за запропонованими показниками. Реалізація зазначених підходів, рекомендацій та висновків на практиці дозволяє підвищити наукову обґрунтованість управлінських рішень щодо інноваційної діяльності. Результати дисертаційної роботи використовуються в практичній діяльності та запроваджені на ВАТ “Маяк” (довідка № 229 від 12.05.2008 року), ВАТ “Брацлавський машинобудівний завод” (довідка № 126 від 25.06.2008 року), ВАТ “Барський машинобудівний завод” (довідка № 211 від 08.09.2008 року). Напрями дисертаційної роботи збігаються з тими напрямами, результати яких спрямовані на виконання відповідної „Програми економічного і соціального розвитку Вінницької області на 2002-2010 рр.”. Окремі положення та наукові результати дисертаційної роботи прийняті до впровадження Головним управлінням економіки Вінницької обласної державної адміністрації (довідка № 730-04 від 02.03.07 р.).

Основні теоретичні положення наукових досліджень використовуються у навчальному процесі при викладанні курсу “Менеджмент в автомобільному виробництві” у Вінницькому національному технічному університеті (довідка від 15.09.08 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистого доробку автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень, що викладені в дисертаційній роботі, доповідались на Міжнародних науково-практичних конференціях: студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна” (м. Київ, 2004 р.); “Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств на ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС” (м. Хмельницький, 2005 р.); “Сучасний стан і тенденції розвитку економіки регіонів в контексті євроінтеграційних процесів” (м. Ялта, 2007 р.); “Конкурентоспроможність людського потенціалу за умов розвитку міжнародних інтеграційних процесів” (м. Хмельницький, 2007 р.); “Євроатлантична інтеграція України: можливості та перспективи” (м. Вінниця, 2008 р.); “Ринки товарів та послуг України в умовах економічного зростання” (м. Вінниця, 2008 р.); “Ефективність реалізації наукового, ресурсного й промислового потенціалу у сучасних умовах” (м. Київ, 2009 р.); “Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації” (м. Вінниця, 2009 р.). Регіональній науково-практичній конференції “Інноваційно-інвестиційна модель розвитку економіки Вінниччини” (м. Вінниця, 2004 р.) та семи науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, співробітників та студентів Вінницького національного технічного університету за участю працівників підприємств міста Вінниці й області (м. Вінниця, 2003-2009 рр.).

Публікації. Основні положення і результати виконаних наукових досліджень опубліковано у 15 наукових працях, загальним обсягом 5,2 друк. арк., з яких 9 статей надруковано у фахових наукових виданнях та 6 публікацій у матеріалах наукових конференцій. Із публікацій у наукових фахових виданнях особисто автору належить 2,7 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 175 сторінках основного тексту, містить 24 таблиці, із них 4 - на 5 повних сторінках та 32 рисунка у тому числі 3 - на 3 повних сторінках. Додатки в кількості 4 складають 10 сторінок. Список використаних джерел налічує 180 найменувань і розміщено на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, предмет та об'єкт дослідження, висвітлено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення. Наведено відомості про особистий внесок здобувача, апробацію та впровадження результатів дисертаційної роботи, публікації.

У першому розділі “Теоретичні основи управління інноваційною діяльністю підприємств” досліджено й уточнено теоретичну сутність категорій “інновація”, “інноваційний процес”, “інноваційна діяльність”, сформовано класифікацію інновацій з огляду на виникнення їх на промисловому підприємстві, узагальнено теоретичні основи управління інноваційною діяльністю у функціонуванні підприємства, визначено необхідність адаптації промислових підприємств до ринкових умов і застосування сучасних управлінських концепцій, досліджено системні властивості та єдність принципів управління виробничою та інноваційною діяльністю підприємства.

Теоретичне дослідження показало існування двох різних підходів до визначення категорії ”інновація”. Так, у працях Ніксона Ф., Лапко О., Портера М., Рігса Г., Санто Б., Твісса Б., Хіппеля В., Фримена К., Черваньова Д., Шумпетера Й., Яковця Ю. та інших інновація розглядається як процес впровадження нововведень (нових виробів, технологій, методів організації виробництва і праці й методів управління тощо). З іншого боку, такі автори, як Антонюк Л., Бланк І., Гохберг Л., Мединський В., Морозов Ю., Порунчик А., Фатхутдінов Р., Шленов Ю. й інші, передбачають дослідження інновацій як продукту - результату процесів впровадження нової техніки, технології тощо.

Здійснений нами послідовний аналіз підходів до розуміння сутності інновацій з урахуванням об'єкта дослідження, а також вимог міжнародних стандартів (рекомендацій зі збирання й аналізу даних стосовно інновацій “Оslo Manual”) дозволив дати таке їх визначення: інновації - це кінцевий результат інноваційної діяльності, метою якого є отримання синергетичного ефекту (економічного, соціального, екологічного, наукового, науково-технічного тощо) за рахунок задоволення потреб суспільства у більш динамічний, ефективний спосіб через комерційне використання і диверсифікацію нових або вдосконалених за своїми властивостями видів продукції, технологічних процесів, форм і методів організації управління та маркетингу.

Дістали подальшого розвитку визначення категорій “інноваційний процес“ та “інноваційна діяльність”. Автор пропонує розглядати інноваційний процес як сукупність основного процесу (від появи інноваційної ідеї до її практичної реалізації) і супутнього (забезпечення основного процесу фінансовими, матеріальними, трудовими, інформаційними ресурсами тощо), які спрямовані на досягнення кінцевого результату - отримання інноваційного продукту. З огляду на запропоноване трактування інноваційного процесу інноваційна діяльність на промисловому підприємстві є такою діяльністю, що охоплює основний і супутній інноваційні процеси, і здійснює всі ті наукові, технологічні, управлінські, фінансові та комерційні заходи, які фактично чи за задумом приводять до отримання кінцевого результату - інноваційного продукту (інновації). Поглиблення сутності категорії інновації дало можливість автору охарактеризувати інноваційний процес, як динаміку явища. Розкриття саме динамічних характеристик явища та тенденції його змінення дали змогу розглянути його зміст та складові.

У дисертації на основі теоретичного узагальнення і визначення основних класифікаційних ознак щодо інновацій запропонована структурна класифікація інновацій, котра на відміну від існуючих, базується на врахуванні властивостей окремих об'єктів інноваційної діяльності і сприяє визначенню пріоритетних напрямів розвитку промислових підприємств та ефективному управлінню ними й заснована на врахуванні системних властивостей та процесів виникнення і поширення інновацій на них, а саме: сфери (об'єкта) діяльності, ступеня новизни, місця на підприємстві, причин виникнення інновації, принципу відношення до попередника, форми нововведення, оцінки кінцевого результату (рис. 1).

В дисертаційній роботі з метою пошуку шляхів адаптації вітчизняних промислових підприємств до ринкових умов нами здійснено аналіз сучасних управлінських концепцій інноваційної діяльності.

Аналіз літературних джерел показав, що у більшості випадків автори виділяють чотири основні функції управління, які притаманні й інноваційній діяльності: планування, організація, мотивація і контроль. Функція регулювання, яка випливає з функції контролю, виділяється далеко не всіма дослідниками. Враховуючи важливість етапу регулювання як завершального етапу реалізації стратегічних цілей підприємства щодо управління інноваційною діяльністю, автор вважає об'єктивним і необхідним виділення цієї функції.

Результати аналізу сучасних методик щодо управління дали можливість виокремити й запропонувати універсальний цикл Демінга (цикл PDCA) як основу для покращання системи управління інноваційною діяльністю на промисловому підприємстві. Даний підхід декларує наявність чотирьох фаз управління, які, на думку автора, доцільно представити так: планування (plan) - розробка цілей і процесів, які є необхідними для досягнення кінцевих результатів у відповідності із цілями підприємства, його інноваційною політикою та стратегією; впровадження (do) - реалізація інноваційних процесів, які є необхідними для досягнення цілей і створення відповідної структури організації; контроль (check) - постійний моніторинг та оцінювання інноваційних процесів й інноваційної діяльності в порівнянні з визначеними цілями; дія (act) - розробка й реалізація дій щодо постійного покращання показників інноваційних процесів та кінцевих результатів інноваційної діяльності, тобто регулювання.

Результати дослідження властивостей підсистеми управління інноваційною діяльністю як складової системи управління виробничим підприємством дозволили автору окреслити такі спільні властивості виробничої та інноваційної складових: цілісність підсистем загальної системи управління підприємства, цільова орієнтація, ієрархічність, стабільність і адаптованість, зростання й еволюція системи управління.

Внаслідок того, що забезпечення єдності принципів управління промисловим підприємством і управління інноваційною діяльністю на ньому обумовлює й єдність їх загальних системних властивостей, в роботі зроблено висновок про те, що зміст управління інноваційною діяльністю має базуватись на властивостях системи управління промисловим виробництвом. Підкреслено, що системний підхід до управління цією діяльністю дозволяє побачити прояв його конкретних форм через відповідні системні властивості, принципи і закономірності.

У другому розділі “Аналіз управління інноваційною діяльністю промислових підприємств” розглянуто особливості розвитку та здійснено аналіз стану інноваційної діяльності промислових підприємств України та Вінниччини.

Автором проаналізовано стан інноваційної діяльності промислових підприємств України за показниками зазначеної діяльності, а саме: інноваційної активності, джерел фінансування технологічних інновацій, впровадження інновацій на промислових підприємствах, обсягом виконаних наукових та науково-технічних робіт. Результати дослідження показали, що в сучасному інноваційному секторі вітчизняної економіки відбулася активізація низки негативних тенденцій, які призвели до значного спаду показників інноваційної активності підприємств промисловості.

Основним аспектом, який віддзеркалює інноваційну активність промисловості, є показник інноваційної активності промислових підприємств. Так, кількість промислових підприємств, котрі займалися інноваційною діяльністю, становила: у 2003 р. - 1496, 2004 р. - 1359, 2005 р. - 1193, 2006 р. - 1118 і у 2007 р. - 1098. Питома вага цих підприємств у загальній кількості промислових склала: у 2003 р. - 15,1%, 2004 р. - 13,7%, 2005 р. - 11,9%, 2006 р. - 11,2%, 2007 р. - 14,2% (рис. 2.).

Результати аналізу показали, що навіть при врахуванні збільшення питомої ваги відповідних підприємств у загальній кількості промислових у 2007 році, зниження кількості промислових підприємств, які займаються інноваційною діяльністю, є негативною тенденцією розвитку промисловості та економіки країни в цілому. Зокрема, у такій стратегічній галузі промисловості, як машинобудування кількість зазначених підприємств становила: у 2003 р. - 449, 2004 р. - 444, 2005 р. - 394, 2006 р. - 360 та у 2007 р. - 34. Питома вага цих підприємств у загальній кількості промислових становила відповідно: 23,9%, 24,4%, 22,0% 20,2% і 19,4%, що теж підтверджує негативні тенденції стану вітчизняної промисловості.

В результаті проведеного дослідження автором виявлено основні фактори стримування розвитку інноваційної діяльності, серед яких нестача власних коштів підприємств, недостатня фінансова підтримка держави, великі витрати на нововведення, недосконалість законодавчої бази та високий економічний ризик інноваційних заходів.

Виходячи із задач дисертаційної роботи, автором проаналізовано результати інноваційної діяльності - обсяг реалізованої промислової інноваційної продукції та її частку у загальному обсязі реалізованої продукції на рівні країни, а також на рівні шести обстежених промислових підприємств Вінниччини, котрі протягом останніх років характеризуються як інноваційно активні. Відповідний аналіз показав, що на макроекономічному рівні частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізації промислових підприємств країни за останні роки практично залишається без змін, а саме: у 2005 р. - 5,3%, у 2006 р. - 5,7%, у 2007 р. - 5,7%, що є позитивним результатом, якщо враховувати загальні негативні тенденції, які відбулися за цей період. Проте, як показали дослідження, таке значення показника є одним з найнижчих у Європі (середнє значення показника - 44,2%).

Частка реалізованої інноваційної продукції на обстежених промислових підприємствах Вінниччини значно коливається. Так, наприклад, ДП “Вінницятрансприлад“ реалізувало у 2007 р. інноваційної продукції на суму 19888,5 тис. грн., що склало 77,6% від реалізації всієї промислової продукції, а у ВАТ “Плазма Тек” частка реалізованої інноваційної продукції в загальному її обсязі реалізації склала у тому ж році лише 5,7%. Це збігається з показником, який характеризує питому вагу реалізації інноваційної продукції у промисловій продукції в цілому по Україні. Негативною можна назвати тенденцію зниження відповідних показників практично на всіх підприємствах, які досліджувались (ДП “Вінницятрансприлад“, ВАТ “Плазма Тек”, ВАТ “Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. С. М. Кірова”, ВАТ “Хмільниксільмаш”, ВАТ “Барський машинобудівний завод”), крім ВАТ “Маяк”, де зростання частки реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізації промислової продукції у 2007 р. становило 3,7%, але все ж дозволяє віднести зазначені підприємства до інноваційно спроможних.

Поряд з аналізом статистичних даних на підприємствах, які підлягали обстеженню, автором проведено анкетне опитування керівних працівників на них та експертів Вінницької обласної державної адміністрації. Анкетування дозволило виявити перешкоди у впровадженні інновацій на інноваційно спроможних промислових підприємствах Вінниччини. Зокрема, недостатнє фінансування є перешкодою на думку 84,2% опитаних, тривалий термін розробки і впровадження інновацій - 46,6%, недосконалість законодавчої бази - 39,9%, низький рівень організації інноваційних заходів - 39,4%, тривалий термін окупності інновацій - 30,8% опитаних тощо. Результати анкетного опитування підтверджують загальну тенденцію щодо зазначених перешкод в Україні, що підтверджується даними Держкомстату.

Проведений аналіз та анкетне опитування дозволили зробити висновок щодо необхідності врахування в управлінні інноваційною діяльністю окреслених чинників та відповідного оцінювання інноваційної діяльності. Як випливає із результатів дослідження, на сьогоднішній день існує велика кількість показників (понад 280) оцінки результатів інноваційної діяльності підприємства, зокрема, її ефективності. Автор погоджується з думкою тих науковців, які вказують на доцільність оцінки не тільки ефективності, а й результативності інноваційної діяльності. Окрім цього, вказана оцінка повинна базуватись на показниках як фундаментальної діагностики інноваційної діяльності, так і на системі експрес-діагностики, тобто бути комплексною.

Як показали результати дослідження, експрес-діагностика інноваційної діяльності має здійснюватись за кінцевими результатами за ряд років.

У третьому розділі “Удосконалення управління інноваційною діяльністю промислових підприємств”, з метою формування вихідних положень щодо складових елементів та розробки системи управління зазначеною діяльністю запропоновано, використання логістичного підходу до управління інноваційною діяльністю промислових підприємств.

Теоретичне обґрунтування логістичного підходу в контексті системи бізнесу, тобто послідовного перетворення ресурсів підприємства з однієї форми в іншу й особливостей їх функціонування в цих формах, має бути покладено в основу вдосконалення управління основним і супутнім інноваційними процесами, що вимагає здійснення діагностики стану управління інноваційною діяльністю промислових підприємств з метою її регулювання з використанням показників, які повинні характеризувати не тільки ефективність, а й результативність її здійснення.

Схема логістичного підходу до управління інноваційною діяльністю промислового підприємства, на думку автора, може мати вигляд, наведений на рис. 3.

Дана схема ілюструє, що логістичний підхід в процесі управління має забезпечувати функціонування системи управління та сприяти її розвитку. Регулювання ставить на меті забезпечення стійкості стану або поводження об'єкта управління.

Запропонована схема дозволяє сформувати загальне уявлення про структуру системи управління інноваційною діяльністю промислового підприємства та взаємодію його складових (рис. 4).

Даний підхід, зображений на рис. 4, декларує наявність чотирьох фаз управління: планування, впровадження, контроль, регулювання, циклічне виконання яких є ядром створення інноваційного продукту.

Для характеристики системи управління інноваційною діяльністю промислового підприємства автором розроблено схему виникнення та розвитку управлінської ситуації, яка представлена на рис. 5.

Вищенаведена схема має вигляд “дерева відмов” і дозволяє керівним працівникам підприємства оперативно вносити необхідні корективи у відповідні елементи системи управління за кінцевими результатами з метою регулювання на основі обчислених індексів, котрі можуть слугувати індикаторами управлінських дій. Запропонована нами модель виникнення та розвитку управлінської ситуації в інноваційній діяльності промислових підприємств має застосовуватись після аналізу кінцевих результатів цієї діяльності з метою виявлення відхилень та їх виправлення на стадії регулювання.

Як випливає з результатів дослідження, кореневою подією “дерева відмов” є неможливість досягнення оптимального рівня результативності інноваційної діяльності (Ф). Ця подія є результатом взаємодії інших подій, а саме: планування інноваційних заходів (Ф1), рівня організації інноваційної діяльності (Ф2), розробки та впровадження інновацій (Ф3), фінансування інноваційної діяльності (Ф4), взаємодії учасників інноваційного процесу (Ф5), мотивації інноваційної діяльності (Ф6), контролю та регулювання інноваційної діяльності за кінцевими результатами (Ф7). Наведені складові кореневої події містять низку підпорядкованих та елементарних подій (Фij), що за умовою не розкладаються, конкретний перелік яких сформований у дисертаційній роботі. За кількісну оцінку кореневої події слугує ймовірність її виникнення. Вихідними для розрахунку цієї ймовірності є оцінки, отримані від експертів у вигляді суб'єктивних ймовірностей виникнення елементарних подій.

Ми погоджуємось з думкою тих авторів, які пропонують для оцінки інноваційної діяльності за її кінцевими результатами застосовувати показники результативності. Використовуючи вдосконалену методику оцінки результативності та відповідні статистичні дані шести обстежених промислових підприємств Вінниччини щодо обсягу V реалізованої інноваційної продукції і загальної суми G витрат на технологічні інновації (на одного учасника процесу за рік у грн.) за 2005-2007 рр., автором одержано відповідні індекси результативності (табл. 1). При цьому для характеристики складових результативності пропонуємо, виходячи із парадигми кількості та якості, виділяти відповідно кількісну та якісну складові результативності інноваційної діяльності.

Таблиця 1 - Показники складових результативності технологічних інновацій промислових підприємств Вінниччини у порівнянні із середніми значеннями за 2005-2007 рр.

Показники (індекси)	Підприємство	Середнє значення
	ДП “Вінниця-трансприлад” (А)	ВАТ “Маяк” (Б)	ВАТ “Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. С. М. Кірова”(В)	ВАТ “Хмільник-сільмаш” (Д)	ВАТ “Барський Машинобудівний завод” (Е)	ВАТ “Плазма Тек” (Ж)
JK	1,112589	0,1076828	0,3574952	2,906886	1,423195	0,0074787	1
JE	0,9770228	0,9596389	1,43006	1,005452	1,045896	0,9437628	1
JR	1,087025	0,1033366	0,5112396	2,922735	1,488514	0,00705816	1

Автором запропоновано рейтингове оцінювання складових результативності за відповідною шкалою для визначення її рівня з метою встановлення ступеня інноваційної спроможності та активності підприємства в інноваційній діяльності та узагальненої оцінки зазначеної діяльності (табл. 2).

Результати дослідження показали, що у 2005-2007 рр. на підприємствах ВАТ “Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. М. С. Кірова”, ВАТ “Маяк”, ВАТ “Плазма Тек” спостерігалася відносно менша результативність технологічних інновацій у порівнянні із середнім значенням, відповідно, на 48,88; 89,67; 99,29% (індекс JR), за рахунок відносно нижчої кількісної складової результативності, відповідно, на 64,25; 89,23; 99,25% (індекс JK) при відносно вищій якісній складовій результативності на підприємстві ВАТ “Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. М. С. Кірова” (на 43,01%) та відносно нижчій якісній складовій результативності на ВАТ “Маяк”, ВАТ “Плазма Тек”, відповідно, на 4,04 та 5,62% (індекс JE). При цьому кількісна складова результативності була відносно нижчою в основному за рахунок відносно нижчої загальної суми G витрат на технологічні інновації, відповідно, на 58,14, 89,45, 99,27% (індекс JG) при відповідній зміні частки нетехнологічних інновацій у загальному обсязі реалізованої інноваційної продукції (індекс J1+Z/V).

Таблиця 2 - Рейтингове оцінювання складових результативності технологічних інновацій підприємств Вінниччини у порівнянні із середніми значеннями за 2005-2007 рр.

Підприємство		Місце		Місце		Місце
А	1,100038	3	1,01141	3	1,112589	3
Б	0,1055295	6	1,020405	2	0,1076828	6
В	0,4185646	5	0,8540983	7	0,3574952	5
Д	2,914553	1	0,9973691	5	2,906886	1
Е	1,454154	2	0,9787102	6	1,423195	2
Ж	0,0072686	7	1,02891	1	0,0074787	7
Середнє	1	4	1	4	1	4
А	1,112589	3	0,9770228	5	1,087025	3
Б	0,1076828	6	0,9596389	6	0,1033366	6
В	0,3574952	5	1,43006	1	0,5112396	5
Д	2,906886	1	1,005452	3	2,922735	1
Е	1,423195	2	1,045896	2	1,488514	2
Ж	0,0074787	7	0,9437628	7	0,00705816	7
Середнє	1	4	1	4	1	4

При рейтинговому оцінюванні підприємства ВАТ “Плазма Тек”, ВАТ “Маяк” посіли, відповідно, 7 та 6 місця і мають значні резерви за рахунок як кількісної, так і якісної складових результативності технологічних інновацій. У відповідності з вищевикладеним, підприємство ВАТ “Хмільниксільмаш” посідає, відповідно, 5 місце і теж має резерви, але за рахунок кількісної складової результативності технологічних інновацій.

Автор дійшов висновку, що врахування впливу технологічних інновацій на випуск інноваційної продукції, оцінювання показників складових результативності технологічних інновацій промислових підприємств та їх рейтинг мають використовуватись з метою регулювання інноваційної діяльності цих підприємств у системі управління нею.

Висвітлене в даному розділі дослідження основних елементів системи управління інноваційною діяльністю та оцінка цієї діяльності за кінцевими результатами дали змогу авторові розкрити в теоретичному та практичному планах якісні й кількісні характеристики дії зазначеної системи за умов інноваційного розвитку підприємств України.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено системне теоретико-методологічне та прикладне дослідження, що сприяє вдосконаленню системи управління інноваційною діяльністю промислових підприємств.

Проведене дослідження дозволяє сформувати такі висновки:

1. Аналіз існуючих точок зору щодо визначення понять “інновація”, “інноваційний процес”, “інноваційна діяльність” дозволили визначити інноваційний процес як сукупність основного (від появи інноваційної ідеї до її практичної реалізації) і супутнього процесів (забезпечення основного процесу фінансовими, матеріальними, трудовими, інформаційними ресурсами тощо) та інноваційну діяльність як таку, котра охоплює всі ті наукові, технологічні, управлінські, фінансові та комерційні заходи, які фактично чи за задумкою приводять до отримання кінцевого результату - інноваційного продукту (інновації), метою якого є отримання синергетичного ефекту за рахунок задоволення потреб суспільства у більш динамічний, ефективний спосіб через комерційне використання і диверсифікацію нових або вдосконалених за своїми властивостями видів продукції, технологічних процесів, форм і методів організації управління та маркетингу.

2. Поглиблення сутності категорії інновації дало можливість охарактеризувати інноваційний процес, перш за все, як динаміку явища. Розкриття саме динамічних характеристик явища та тенденції його змінення дали змогу розглянути зміст та складові такого явища.

3. Проведення аналізу існуючих класифікаційних ознак стосовно інновацій дозволило здійснити їх структурну класифікацію для визначення пріоритетних напрямів розвитку промислового підприємства та створення на ньому системи ефективного управління інноваційною діяльністю.

4. Ефективне функціонування підприємства і прийняття управлінських рішень щодо виконання поставлених завдань залежать від регулювання. Доведено, що регулювання в системі управління інноваційною діяльністю промислового підприємства як процес, спрямований на досягнення та підтримку параметрів функціонування системи управління в заданому діапазоні, є невід'ємною складовою частиною побудови всієї системи управління підприємством.

5. Обґрунтовано, що системний підхід до управління інноваційною діяльністю дає змогу побачити прояв його конкретних форм через відповідні системні властивості, принципи й закономірності. Він сприяє комплексному вивченню інноваційної діяльності як єдиного цілого з позицій системного аналізу, а також забезпеченню ефективного логістичного управління.

6. Запропоноване здійснення оцінки технологічних інновацій машинобудівних підприємств Вінницької області за кінцевими результатами з використанням відповідної системи показників сприяє вдосконаленню управління інноваційною діяльністю. Отримані результати свідчать про можливість аналітичної оцінки інноваційної діяльності з урахуванням тенденцій цієї діяльності і призначені для покращання функціонування системи управління, в тому числі, для аналізу, контролю та регулювання на основі обчислених індексів складових результативності інноваційної діяльності. Вони слугують індикаторами управлінських дій та сигналізують про інноваційну спроможність підприємства в цілому та зміни зазначених результатів цієї діяльності на промисловому підприємстві; дають змогу прийняти правильне управлінське рішення щодо інноваційної діяльності.

7. Здійснення аналізу стану інноваційної діяльності машинобудівних підприємств Вінниччини дозволило виявити основні фактори стримування її розвитку, які доцільно враховувати в управлінні цією діяльністю для покращання і розвитку системи управління.

8. Обґрунтовано необхідність використання схеми (графічної моделі) станів управлінських ситуацій стосовно інноваційної діяльності з метою виявлення їх відхилень та виправлення на стадії регулювання. Описано основні елементи вказаної моделі та схему взаємодії можливих станів управлінських ситуацій.

9. Доведено, що використання логістичного підходу забезпечує умови існування запропонованої в дисертаційній роботі системи управління інноваційною діяльністю за кінцевими результатами.

10. Застосування системи показників результативності в управлінні інноваційною діяльністю дозволили отримати кількісну оцінку та провести якісний аналіз результатів управлінських рішень з метою врахування індивідуальних особливостей розвитку промислових підприємств та покращання зазначених результатів.

11. Доведено, що прийняття відповідного управлінського рішення з огляду на одержані результати має здійснюватись для кожного підприємства окремо з урахуванням запропонованих складових системи управління інноваційною діяльністю промислових підприємств та моделювання можливих управлінських ситуацій. Результати, які одержані в дисертаційній роботі, надають можливість здійснювати ефективне управління інноваційною діяльністю і сприяють подальшому інноваційному розвитку промислового підприємства.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях:

1. Бурєнніков Ю. Ю. Деякі аспекти діагностики стану управління інноваційною діяльністю підприємства / Ю. Ю. Бурєнніков // Економіка: проблеми теорії та практики. [зб. наук. праць]. - 2008. - Т. І., № 237. - С. 278-285. (0,4 друк. арк.).

2. Бурєнніков Ю. Ю. Формування структури механізму управління інноваційною діяльністю/ Ю. Ю. Бурєнніков // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2007. - № 3 - С. 42-46. (0,3 друк. арк.).

3. Бурєнніков Ю. Ю. Управління інноваційною діяльністю: логістичний підхід / Ю. Ю. Бурєнніков, Н. В. Поліщук // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - 2007. - Т. ІІІ., № 228. - С. 549-555 (0,4 друк. арк., особисто автору належить 0,2 друк. арк. - аналіз різних факторів управління та використання логістичного підходу до управління інноваційною діяльністю промислового підприємства).

4. Бурєнніков Ю. Ю. Проблеми моделювання управління інноваційною діяльністю підприємства / Ю. Ю. Бурєнніков // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2007. - Т. 2., № 5. - С. 97-100 (0,3 друк. арк.).

5. Бурєнніков Ю. Ю. Деякі аспекти управління інноваційною діяльністю суб'єкта господарювання з метою підвищення її ефективності / Н. В. Поліщук, Ю. Ю. Бурєнніков // Економіка: проблеми теорії та практики. [зб. наук. праць]. - 2007. - Т. І., № 225. - С. 180-186 (0,4 друк. арк., особисто автору належить 0,2 друк. арк. - аналіз факторів ефективності, які впливають на якість управління інноваційною діяльністю).

6. Бурєнніков Ю. Ю. Управління інноваційною діяльністю машинобудівного підприємства як об'єкт системного дослідження / Ю. Ю. Бурєнніков // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2006. - Т. 1., № 5. - С. 150-154 (0,3 друк. арк.).

7. Бурєнніков Ю. Ю. Особливості управління інноваційними процесами в структурі функціонування підприємства / Ю. Ю. Бурєнніков // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2005. - Т. 1., № 2. - С. 253-257 (0,4 друк. арк.).

8. Бурєнніков Ю. Ю. Інноваційно-інвестиційні аспекти підвищення конкурентоспроможності економіки регіонів / М. І. Небава, Ю. Ю. Бурєнніков, Д. М. Бершов // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2004. - № 5. -С. 32-37 (0,4 друк. арк., особисто автору належить 0,2 друк. арк. - аналіз факторів підвищення конкурентоспроможності економіки регіонів за рахунок запровадження інноваційних аспектів економічного розвитку).

9. Бурєнніков Ю. Ю. Фінансове стимулювання інноваційної діяльності промислових підприємств / Ю. Ю. Бурєнніков, І. Ф. Острий // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. - 2004. - № 71. - С. 43-45 (0,3 друк. арк., особисто автору належить 0,15 друк. арк. - систематизація джерел фінансового стимулювання інноваційної діяльності промислових підприємств та особливості їх використання за умов формування інноваційної моделі розвитку економіки).

в інших наукових виданнях:

10. Бурєнніков Ю. Ю. Інфраструктурне забезпечення інноваційного розвитку регіону / Ю. Ю. Бурєнніков // Інноваційно-інвестиційна модель розвитку економіки Вінниччини: регіон. наук.-практ. конф., 24 лист. 2004 р. - Вінниця: ВНТУ, 2004. - С. 188-193 (0,3 друк. арк.).

11. Бурєнніков Ю. Ю. Оцінка наслідків інноваційної діяльності промислових підприємств як складова ефективного менеджменту / Ю. Ю. Бурєнніков, І. Русу, Н. В. Поліщук // Сучасний стан і тенденції розвитку економіки регіонів в контексті євроінтеграційних процесів: міжн. наук.-практ. конф., 14-17 вер. 2007 р. - Вінниця: ВТЕІ КНТЕУ, 2007. - С. 317-322 (0,3 друк. арк., особисто автору належить 0,12 друк. арк. - аналіз і групування результатів інноваційної діяльності промислових підприємств).

12. Бурєнніков Ю. Ю. Властивості системи управління інноваційною діяльністю з врахуванням пріоритетів розвитку / І. Русу, Ю. Ю. Бурєнніков Н. В. Поліщук // Євроатлантична інтеграція України: можливості та перспективи: міжн. наук.-практ. конф., 4 бер. 2008 р. - Вінниця: ВТЕІ КНТЕУ, 2008. - С. 112-115 (0,2 друк. арк., особисто автору належить 0,1 друк. арк. - внесення пропозицій щодо врахування пріоритетів розвитку інноваційної діяльності в удосконаленні системи управління нею).

13. Бурєнніков Ю. Ю. Тенденції розвитку інформаційних технологій в управлінні інноваційною діяльністю / Н. В. Поліщук, Ю. Ю. Бурєнніков // Ринки товарів та послуг України в умовах економічного зростання: міжн. наук.-практ. конф., 11 вер. 2008 р. - Вінниця: ВТЕІ КНТЕУ, 2008. - С. 233-236 (0,2 друк. арк,. особисто автору належить 0,1 друк. арк. - аналіз особливостей сучасних інформаційних технологій та їх застосування у процесі управління).

14. Бурєнніков Ю. Ю. Особливості коучінг-технологій у системі трансферу інновацій промислових підприємств / Ю. Ю. Бурєнніков // Ефективність реалізації наукового, ресурсного й промислового потенціалу у сучасних умовах: міжн. пром. конф., 9 лют. 2009 р. - Київ: ІНТТ, 2009. - С. 284-287 (0,3 друк. арк.).

15. Бурєнніков Ю. Ю. Оцінка складових результативності інноваційної діяльності за її наслідками / В. О. Ярмоленко, Н. В. Поліщук, Ю. Ю. Бурєнніков // Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації: міжн. наук.-практ. конф., 24 квіт. 2009 р. - Вінниця: ВТЕІ КНТЕУ, 2009. - С. 316-321 (0,4 друк. арк., особисто автору належить 0,15 друк. арк. - аналіз кінцевих показників інноваційної діяльності промислових підприємств Вінниччини)



АНОТАЦІЯ

Бурєнніков Ю. Ю. Управління інноваційною діяльністю промислових підприємств (на прикладі машинобудування). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (машинобудування). - Хмельницький національний університет. - Хмельницький, 2009.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню, пошуку методичних підходів і прикладних рекомендацій щодо управління інноваційною діяльністю промислових підприємств та її оцінки за кінцевими результатами. Досліджено й уточнено теоретичну сутність категорій “інновація”, “інноваційний процес”, “інноваційна діяльність”, сформовано класифікацію інновацій з огляду на виникнення їх на промисловому підприємстві, узагальнено теоретичні основи управління інноваційною діяльністю у функціонуванні підприємства, визначена необхідність адаптації промислових підприємств до ринкових умов і застосування сучасних управлінських концепцій, досліджено системні властивості та єдність принципів управління виробничою та інноваційною діяльністю підприємства. Розглянуто особливості розвитку й здійснено аналіз стану інноваційної діяльності промислових підприємств України та Вінниччини. На основі здійсненого дослідження з метою формування вихідних положень щодо складових елементів та розробки системи управління зазначеною діяльністю запропоновано використання логістичного підходу до управління інноваційною діяльністю промислових підприємств. Оцінка сутності, структури й основних елементів системи управління інноваційною діяльністю машинобудівного підприємства дало змогу авторові розкрити в теоретичному та практичному плані якісні й кількісні характеристики дії зазначеної системи за умов інноваційного розвитку підприємств України.

Ключові слова: інновація, інноваційний процес, інноваційна діяльність підприємства, управління, ефективність, кінцеві результати, результативність.



АННОТАЦИЯ

Буренников Ю. Ю. Управление инновационной деятельностью промышленных предприятий (на примере машиностроения). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (машиностроение). - Хмельницкий национальный университет. - Хмельницкий, 2009.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию, поиску методических подходов и прикладных рекомендаций по управлению инновационной деятельностью промышленных предприятий и оценке этой деятельности по конечным результатам.

В диссертационной работе проведено научно-теоретическое исследование и уточнена теоретическая сущность категорий “инновация”, “инновационный процесс”, “инновационная деятельность”, сформирована классификация инноваций с учетом их возникновения на промышленном предприятии, обобщены теоретические основы управления инновационной деятельностью в функционировании предприятия, определена необходимость адаптации промышленных предприятий к рыночным условиям и применения современных управленческих концепций, исследованы системные свойства и единство принципов управления производственной и инновационной деятельностью предприятия. Рассмотрены особенности развития и осуществлен анализ состояния инновационной деятельности промышленных предприятий Украины и Винниччины. На основе проведенного исследования с целью формирования исходных положений относительно составных элементов и разработки системы управления указанной деятельностью предложено использование логистического подхода к управлению инновационной деятельностью промышленных предприятий. Исследование сущности, структуры и основных элементов системы управления инновационной деятельностью машиностроительного предприятия дало возможность автору раскрыть в теоретическом и практическом плане количественные и качественные характеристики действия указанной системы в условиях инновационного развития предприятий Украины.

В работе обосновано, что принятие соответствующего управленческого решения на основе полученных результатов должно осуществляться для каждого предприятия в отдельности с учетом предложенных элементов системы управления инновационной деятельностью промышленных предприятий, действенность которых зависит как от того, какие показатели используются в оценке этой деятельности, так и от правильности выбора оптимального управленческого решения на основе анализа тенденций инновационной деятельности, моделирования возможных управленческих ситуаций. Результаты, полученные в диссертационной работе, дают возможность осуществлять эффективное управление инновационной деятельностью и способствуют дальнейшему инновационному развитию промышленного предприятия

Ключевые слова: инновация, инновационный процесс, инновационная деятельность предприятия, управление, эффективность, конечные результаты, результативность.



АNNOTATION

Burennikov Yu. Yu. Innovative activity management at production enterprises (by the example of machine-building production). - Manuscript.

Thesis for awarding the scientific degree of Candidate of Sciences (Economics) on the specialty 08.00.04 - Economics and enterprises management (machine-building). - Kchmelnytskiy National University. - Kchmelnytskiy, 2009.

Thesis is devoted to the theoretical substantiation, search for methodical approaches and applied recommendations on the innovative activity management at production enterprises and this activity evaluation according to end results. Theoretical essence of such categories as “innovation”, “innovative process”, “innovative activity” has been investigated and more exactly defined, classification of innovations is formed in view of their evolving at production enterprises, theoretical foundations of the innovative activity management in the enterprise functioning are summarized, the necessity is determined for the production enterprise to adapt to the market conditions and modern management conceptions application, systematic properties and the unity of principles of the enterprise production and innovative activities have been investigated.