Стратегія інноваційного розвитку підприємств металургійної промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Щепкіна Наталія Миколаївна

УДК 669.001.76

Стратегія інноваційного розвитку підприємств металургійної промисловості

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Маріуполь - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в Донбаському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Алчевськ).

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Лисаченко Олексій Іванович,

Донбаський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Алчевськ), професор кафедри економіки та управління.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Аптекар Савелій Семенович,

Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), завідувач кафедри інвестиційного менеджменту;

кандидат економічних наук,

Дегтярьова Юлія Василівна,

Донбаська державна машинобудівна академія Міністерства освіти і науки України (м. Краматорськ), доцент кафедри економіки підприємств.

Захист дисертації відбудеться “29” квітня 2010 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою:

87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий «29» березня 2010 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інноваційна діяльність сучасних підприємств розглядається як провідний чинник, що сприяє посиленню конкурентних позицій на вибраних ринках. Під час адаптації науково-технічного прогресу до ринкових умов відбувається складний процес переходу від нововведень технологічного поштовху до нововведень, які ґрунтуються на виклику з боку попиту, і від традиційних лінійних моделей нововведень до сучасних нелінійних і системноінтегрованих. Водночас промислові підприємства повинні розгортати якісно нову інноваційну діяльність за умови відсутності повноцінної національної інноваційної системи, слаборозвиненої інноваційної інфраструктури, продуманої державної промислової політики.

Проблема розроблення інноваційної стратегії металургійного підприємства, хоча і визнається украй актуальною, але не виокремлюється як самостійна для дослідження. На цей час у практиці металургійного бізнесу необхідність стратегічного керування інноваційним розвитком декларується, але стратегічні плани, що розробляються, мають переважно формальний характер. Відсутність належної методологічної бази стримує розв'язання практичних питань стратегії і тактики щодо виходу підприємства на якісно новий рівень розвитку.

Питання стратегії інноваційного розвитку розглядались багатьма вченими. До найбільш відомих зарубіжних дослідників вказаної проблематики можна віднести: В. Аньшина, М. Бейкера, А. Бовіна, Ж.-Ж. Ламбена, В. Мединського, Н. Ричкову, Р. Такера, Е. Терещенка, Й. Шумпетера, С. Філіна, Р. Фатхутдінова.

Серед вітчизняних вчених слід відзначити тих, хто займається проблемами інноваційної діяльності у сфері промисловості: С. Аптекаря, В. Андрієнка, Л. Антонюк, Б. Адамова, М. Білопольського, Ю. Гохберга, Ю. Дегтярьову, В. Зарубу, С. Ілляшенка, О. Кленіна, Н. Краснокутську, Є. Крикавського, Р. Ларіну, О. Лисаченка, В. Пілюшенка, С. Савчука, А. Турило, Н. Ткачову.

Роботи цих авторів висвітлюють різні аспекти формування та реалізації стратегії інноваційного розвитку, проте питання формування стратегії інноваційного розвитку вітчизняних металургійних підприємствах у напрямку отримання конкурентних переваг з урахуванням специфіки функціонування світового ринку металопродукції, досліджено недостатньо, що зумовило актуальність, мету і завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи Донбаського державного технічного університету, за темою «Стратегічні напрями інноваційного розвитку промислових підприємств» (номер державної реєстрації 0108U006866), де особисто здобувачем визначено науково-теоретичні та методичні засади обґрунтування стратегічних напрямів інноваційного розвитку металургійних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формулювання теоретичних і методичних підходів, спрямованих на удосконалення процесу організації інноваційного розвитку металургійних підприємств.

Відповідно до поставленої мети дослідження сформульовано та вирішено наступні завдання:

проаналізовано понятійно-категоріальний апарат теорії інновацій, класифікації ознак та цілей інновацій, вивчено складові інноваційного процесу;

узагальнено теоретичні підходи до виокремлення типів інноваційного процесу;

досліджено стан та перспективи інноваційної діяльності металургійних підприємств України;

з'ясовано умови та запропоновано інструмент обґрунтування впровадження продуктових інновацій на металургійних підприємствах;

запропоновано інструменти для обґрунтування типу стратегії інноваційного розвитку металургійних підприємств;

удосконалено методичний підхід до оцінювання ризику стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства;

розвинуто методичний підхід до формування стратегії інноваційного розвитку.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретично-методичні засади забезпечення процесу формування стратегій інноваційного розвитку.

Об'єкт дослідження - процес формування та обґрунтування стратегії інноваційного розвитку металургійних підприємств.

Методи дослідження. Методологичною основою дослідження були фундаментальні положення економічної науки у сфері теорії інновацій, стратегічного управління, економіко-математичних методів, які розроблено у працях провідних учених-економістів України, СНД і зарубіжних країн. Інформаційну базу дослідження становлять матеріали Державного комітету статистики України, дані публічної звітності металургійних підприємств, дані опитування керівників і фахівців металургійних підприємств України.

У ході дослідження використовувалися методи: монографічного аналізу та узагальнення при визначенні категоріального базису інноваційного розвитку; статистичного аналізу при дослідженні стану інноваційної діяльності в металургійної галузі; аналізу й узагальнення при обґрунтуванні тенденцій і перспектив інновацій у металургії; стратегічного аналізу для визначення і обґрунтування інноваційного розвитку металургійних підприємств; матричного моделювання для удосконалення інструментів розроблення стратегії розвитку підприємства.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації здійснено постановку та розв'язання актуального завдання щодо теоретичного обґрунтування і удосконалення методичних підходів з формування стратегії інноваційного розвитку металургійних підприємств. У дослідженні отримано наступні наукові результати:

вперше:

запропоновано теоретичний підхід до класифікації типів інноваційного процесу на основі співвідношення пріоритетності об'єктів інновації та характеру інноваційного процесу, що дозволило виокремити три його узагальнюючих типи («інновація - прорив», «інновація - удосконалення», «інновація - модифікація») та сформувати матрицю вибору типології інноваційного процесу, що в комплексі надає можливість конкретизувати складові інноваційного процесу та впорядкувати обсяг необхідних ресурсів, потрібних для реалізації інновації певного типу;

удосконалено:

методичний підхід до формування стратегії інноваційного розвитку металургійних підприємств внаслідок введення до його складу етапу оцінювання ефективності реалізації стратегії інноваційного розвитку та використання інструментарію стратегічного аналізу, що дозволило визначити позиції металургійних підприємств на ринку інноваційних продуктів, з'ясувати рівень ресурсного забезпечення інноваційного процесу та оцінити рівень досягнення цілей інноваційного розвитку;

методичний підхід до обґрунтування типу стратегії інноваційного розвитку підприємства за рахунок використання матричного аналізу шляхом розробки матриці ідентифікації рівня забезпеченості ресурсами та спрямування інноваційного розвитку «ЗР-СІР», яка дозволила обґрунтувати умови для реалізації стратегії інноваційного розвитку;

процедуру визначення оптимальної кількості інноваційних продуктів підприємств металургії, основою якої є використання стратегічного аналізу ринкового середовища за допомогою матриці «типологія ринку - типологія інноваційної діяльності», за результатами якої залежно від об'єкту, характеру інноваційного процесу та ризиків впровадження інновацій визначаються ринок, де металургійне підприємство планує реалізовувати продуктові інновації та глибина інноваційної зміни продукту;

отримали подальший розвиток:

теоретичні зачади організації процесу інноваційного розвитку на промислових підприємствах внаслідок уточнення понять:

- інновації як результату системної діяльності, спрямованої на реалізацію досягнень науково-технічного прогресу та їх удосконалень, що сприяє кількісним та якісним змінам у внутрішньому середовищі підприємства та забезпечує підвищення ефективності й отримання конкурентних переваг,

- інноваційної діяльності як системи заходів, що спрямованих на визначення необхідності удосконалення будь-якої складової у діяльності підприємства, формування певної інновації та розроблення заходів щодо впровадження та поширення інновацій з метою підвищення ефективності діяльності підприємства та посилення його ринкових позицій,

- інноваційного процесу як узагальнення системи знань, через яку створюються ідеї, що у подальшому впроваджуються у вигляді комерціалізації або системи змін, які спричиняють поширення інновацій через нові продукти або процеси, що здатні задовольнити потреби на якісно новому рівні,

- стратегії інноваційного розвитку підприємства як планування та реалізація заходів щодо досягнення поставлених цілей, виражених у конкретних числових параметрах, які спрямовані на посилення ринкових позицій підприємства за рахунок виробництва та реалізації інноваційних продуктів, упровадження нових технологій і процесів,

- базових класифікаційних ознак - причина виникнення інновації (зниження продуктивності, зростання собівартості, неефективність управління, криза, стагнація), значущість інновації (стратегічна, тактична, оперативна), вплив на процес виробництва (кардинальний, локальний, точковий), що слугувало основою розвитку теоретично - методичних засад управління інноваційним розвитком підприємства та їх уніфікації;

методичний підхід до оцінювання ризику стратегій інноваційного розвитку, на основі доповнення його основних складових (процеси) та варіантів їх формування відповідно до ступеня новітності, на підставі чого удосконалено матрицю оцінювання ризиків стратегії інноваційного розвитку. Це дозволило отримати методом експертних оцінок 4 шкали значень показника ризику стратегії інноваційного розвитку для 12 варіантів формування її складових;

система показників оцінювання ефективності впровадження та реалізації стратегії інноваційного розвитку шляхом використання системи збалансованих показників, яка дає можливість оцінювати рівень реалізації стратегії інноваційного розвитку підприємства залежно від її спрямованості (технічної, технологічної, продуктової чи управлінської) за певними блоками показників (фінанси, клієнти, бізнес-процеси, персонал).

Практичне значення отриманих результатів. Викладені в дисертації теоретичні положення і практичні рекомендації дозволяють сформувати комплексний, системний методичний підхід до формування, впровадження та реалізації стратегії інноваційного розвитку металургійних підприємств в умовах кризи. Результати дослідження, які містяться в дисертації, використовуються в навчальному процесі при викладанні наступних дисциплін: «Маркетингова інноваційна політика», «Промисловий маркетинг», «Стратегічний маркетинг», «Інноваційна діяльність».

Результати дисертаційної роботи впроваджено на ВАТ «АМК» (довідка про впровадження № 04/37 від 24.03.2008 р.) та на ВАТ «Алчевськкокс» (довідка про впровадження № 09/2248 від 21.03.2008).

Особистий внесок здобувача. Висновки, положення і рекомендації, які викладено в роботі, отримані автором самостійно. Особистий внесок здобувача у праці, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів роботи. Результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях: Всеукраїнський конференції «Маркетинг і торгівля: проблеми й перспективи» (м. Донецьк, 2007 р.), Міжвузівській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки» (м. Рівне, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Донецьк, 2007 р.), ІІ та ІІІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих вчених «Маркетинг у третьому тисячолітті» (м. Донецьк, 2007, 2008 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 11 роботах загальним обсягом 3,48 друк. арк., у тому числі 6 статей у спеціалізованих фахових виданнях загальним обсягом 2,84 друк. арк., 5 тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев'яти підрозділів, висновків і списку використаних джерел із 129 найменувань на 13 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 184 сторінки, вона містить 27 таблиць, 28 рисунків.

стратегія інноваційний розвиток металургійний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методичні основи формування стратегії інноваційного розвитку підприємств» проаналізовано та уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження, визначено класифікацію ознак інновацій та типологію інноваційного процесу, сформульовано теоретичний підхід до класифікації типів інноваційного процесу та методичний підхід до оцінювання ризику стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства.

Проведене дослідження понятійно-категоріального апарату теорії інновацій та особливостей їх використання у металургійній галузі дозволило обґрунтувати необхідність уточнення низки визначень (інновації, інноваційна діяльність, інноваційний процес, стратегія інноваційного розвитку підприємства), для вдосконалення теоретичних основ організації процесу інноваційного розвитку у такій сфері.

На основі теорії динамічності уточнено визначення інновації як результату системної діяльності, спрямованої на реалізацію досягнень науково-технічного прогресу, що сприяє кількісним та якісним змінам у внутрішньому середовищі підприємства та забезпечує підвищення ефективності та отримання конкурентних переваг.

Систематизація класифікацій інновацій дає підстави стверджувати, що серед існуючих класифікаційних ознак відсутні такі, які б визначали першопричину інновацій, їх значущість на підприємстві, вплив на процес виробництва. Це дало можливість доповнити систематизовану класифікацію класифікаційними ознаками: причина виникнення інновації (зниження продуктивності, зростання собівартості, неефективність управління, криза, стагнація), значущість інновації (стратегічна, тактична, оперативна), вплив на процес виробництва (кардинальний, локальний, точковий). Пропонується використовувати уточнену класифікацію для планування інноваційної діяльності та обґрунтування стратегії інноваційного розвитку.

Декомпозиція поняття «інновації», яке пропонувалося різними авторами, дозволила виділити цілі інновацій, що є різноспрямованими, проте водночас взаємозв'язаними і взаємодоповнювальними. Упорядкування цілей інновацій сприяло формуванню системи цілей, яких може досягти підприємство, реалізовуючи власну політику інноваційного розвитку (рис.1). Визначено, що найпростішою метою впровадження інновацій на підприємстві є використання досягнень, які є каталізатором виникнення подальших цілей, реалізація яких спричиняє розвиток підприємства і зростання його прибутку.



Рис. 1. Взаємозв'язок системи цілей інновацій

На підставі системного підходу удосконалено поняття інноваційної діяльності як системи заходів, спрямованих на визначення необхідності удосконалення будь-якої складової у діяльності підприємства, формування певної інновації та розроблення заходів щодо впровадження та поширення інновацій з метою підвищення ефективності діяльності підприємства та посилення його ринкових позицій. Визначено, що інноваційна діяльність є категорією варіативною та залежить від виду інновації, яка планується до розробки та впровадження.

З урахуванням взаємозв'язків вхідних та вихідних елементів інноваційного процесу доповнено його визначення, яке пропонується. Інноваційний процес - це узагальнення системи знань, через яку створюються ідеї, що у подальшому впроваджуються у вигляді комерціалізації або системи змін, які спричинюють поширення інновацій через нові продукти або процеси, здатні задовольнити потреби на якісно новому рівні.

На підставі узагальнення отриманих результатів дослідження теоретично-методичних основ формування стратегії інноваційного розвитку підприємств запропоновано теоретичний підхід до класифікації типів інноваційного процесу. Сутність запропонованого підходу полягає в урахуванні співвідношення пріоритетності об'єктів інновації та характеру інноваційного процесу. Як результат реалізації запропонованого теоретичного підходу сформовано матрицю вибору типології інноваційного процесу (рис.2) через виокремлення трьох узагальнюючих типів характеру інноваційного процесу відповідно до ступеня новітностей, що впроваджуються: «інновація - прорив», «інновація - удосконалення», «інновація - модифікація». Згідно із запропонованою матрицею визначено дев'ять типів інноваційного процесу, відповідно: за типом «інновація - прорив» - процес «продуктова революція», процес «процесна революція», процес «стратегічна революція»; за типом «інновація - удосконалення» - процес «продуктове удосконалення», процес «процесне удосконалення», процес «стратегічне удосконалення»; за типом «інновація - модифікація» - процес «продуктова модифікація», процес «процесна модифікація», процес «стратегічне реагування». Це дозволило схарактеризувати базові складові дев'яти типів інноваційного процесу на основі співвідношення пріоритетності об'єктів інновації та характеру процесу, що дає можливість впорядкувати обсяг ресурсів, необхідних для реалізації інновації певного типу.

Рис. 2. Матриця вибору типології інноваційного процесу

Запропонована матриця вибору типології інноваційного процесу є попереднім етапом обґрунтування рівня ефективності та ризику стратегії інноваційного розвитку підприємства. Встановлено, що стратегія інноваційного розвитку підприємства - це планування та реалізація заходів щодо досягнення поставлених цілей, виражених у конкретних числових параметрах. Ці заходи спрямовані на посилення ринкових позицій підприємства шляхом виготовлення і реалізації інноваційних продуктів, впровадження нових технологій і процесів. Обґрунтування рівня ризику реалізації стратегії дозволило розвинути методичний підхід до оцінювання ризику стратегій інноваційного розвитку, на підставі варіювання основних її складових (продукт, ринок, технологія, процеси) та ступеня їх новітності порівняно з ринковими (новий та існуючий), відповідно до чого удосконалено матрицю оцінювання ризиків стратегії інноваційного розвитку (рис.3). У матриці отримано 12 варіантів формування складових стратегії інноваційного розвитку за рівнем їх ризику - від найменш ризикованого «4 І» (існуючі: продукт, ринок, технологія, процеси) до найбільш ризикованого «4 Н» (нові: продукт, ринок, технологія, процеси), для кожного з яких пропонується бальне значення показника ризику стратегії інноваційного розвитку від 0 до 1, визначеного методом експертних оцінок. Ступінь заливання вічок характеризує ступінь потенційної загрози для реалізації стратегічних цілей.

Існуючий продукт Існуючий ринок Існуюча технологія Існуючі процеси 4 «І» 0	Існуючий продукт Новий ринок Існуюча технологія Існуючі процеси ІНІІ 0,01-0,25	Існуючий продукт Новий ринок Нова технологія Існуючі процеси ІННІ 0,251-0,50
Новий продукт Існуючий ринок Існуюча технологія Існуючі процеси НІІІ 0,01-0,25	Новий продукт Новий ринок Існуюча технологія Існуючі процеси ННІІ 0,251-0,50	Новий продукт Новий ринок Нова технологія Існуючі процеси НННІ 0,501-0,75
Існуючий продукт Існуючий ринок Існуюча технологія Нові процеси ІІІН 0,01-0,25	Існуючий продукт Новий ринок Існуюча технологія Нові процеси ІНІН 0,251-0,50	Існуючий продукт Новий ринок Нова технологія Нові процеси ІННН 0,501-0,75
Новий продукт Існуючий ринок Існуюча технологія Нові процеси НІІН 0,251-0,50	Новий продукт Новий ринок Існуюча технологія Нові процеси ННІН 0,501-0,75	Новий продукт Новий ринок Нова технологія Нові процеси 4 «Н» 0,751-1,0

Рис. 3. Матриця оцінювання ризиків стратегії інноваційного розвитку промислового підприємства

Комплексне використання отриманих теоретичних та методичних результатів стає основою розвитку організації процесу інноваційного розвитку на промислових підприємствах.

У другому розділі «Інноваційна діяльність металургійних підприємств України: проблеми та перспективи» досліджено стан та перспективи інноваційної діяльності металургійних підприємств України, з'ясовано умови та запропоновано інструмент обґрунтування впровадження продуктових інновацій на металургійних підприємствах.

Проведений аналіз стану інноваційної діяльності як взагалі промислових підприємств України, так і підприємств металургійної галузі (табл.1) свідчить, що темп зростання кількості інновацій на металургійних підприємствах невпинно збільшувався і у 2008 р. становив 174,14%. Водночас спостерігалося зростання кількості впроваджених інноваційних маловідходних та ресурсозберігальних технологій (151,61%). Кількість підприємств металургії та оброблення металу, які впроваджували інновації, зросла до 90 одиниць (115,4%). Зазначимо, що майже половина з цих підприємств впроваджувала інновації, пов'язані з придбанням машин, обладнання та програмного забезпечення.

Аналіз інноваційної діяльності дозволив констатувати, що на понад половині інноваційно активних підприємств такі заходи сприяли розширенню асортименту продукції, збереженню і розширенню традиційних ринків збуту і створенню нових ринків збуту в Україні, підвищенню гнучкості виробництва.

Таблиця 1. Впровадження нових технологічних процесів (кількість процесів) на промислових підприємствах України у 2006-2008 рр.

Показники	Усього впроваджено процесів	З них маловідходних, ресурсозберігальних, безвідходних
	2005	2006	2007	2008	2005	2006	2007	2008
Промисловість України	1808	1145	1419	1647	690	424	634	680
Темп зростання ланцюговий, %	-	63,33	123,93	116,07	-	61,45	149,53	107,26
Металургія та обробка металу	85	56	58	101	39	24	31	47
Темп зростання ланцюговий, %	-	65,88	103,57	174,14	-	61,54	129,17	151,61

Кожне друге інноваційно активне підприємство відзначило поліпшення умов праці, збільшення виробничих потужностей, зниження забрудненості довкілля, створення нових ринків збуту за межами України, кожне третє - скорочення енергетичних витрат, кожне четверте, - скорочення матеріальних витрат і заміну застарілої продукції. Проте світова криза 2008-2009 рр. змушує підприємства шукати шляхи інтенсифікації споживання на внутрішньому ринку. Слід відзначити, що споживання на внутрішньому ринку почало досить повільно відновлюватись. Таким чином, металургійні підприємства мають реальні умови для активізації впровадження інновацій.

Дослідження стану інноваційної діяльності на металургійних підприємствах дозволило визначити наступні умови формування перспектив подальшого їх розвитку:

фінансування інноваційної діяльності у галузі зросло майже вдвічі, темпи зростання проведення інновацій у металургії та обробленні металу мають позитивну тенденцію, проте скоротилась кількість підприємств, що витрачала кошти на дослідження і розробки, у тому числі й тих, що витрачали кошти на придбання нових технологій;

джерела фінансування інноваційної діяльності є нестабільними, за винятком власних коштів підприємств;

співвідношення основних інновацій (пов'язаних із виробництвом) та допоміжних (пов'язаних з маркетингом та рекламою, інших), становить 1:1,5, тобто на 1 основну інновацію припадає 1,5 допоміжних;

у видовій структурі інновацій на металургійних підприємствах спостерігається зростання частки впровадження технологічних і процесних інновацій за скорочення частки продуктових інновацій. Спостерігається зростання частки впроваджених маловідходних, ресурсозберігальних та безвідходних технологій;

у структурі реалізації інноваційної продукції частка інноваційної продукції металургії є незначною, при чому більша частка припадає на реалізацію продукції, що була новою тільки для підприємства, а менша частка характеризує реалізацію продукції, нової для ринку;

спостерігаються тенденції відходу від локальних, точкових і переходу до фундаментальних інновацій - значне скорочення освоєння виробництва нових видів продукції; частіше проведення заходів щодо комплексної механізації та автоматизації на об'єктах та дільницях, що мають значний вплив на процеси виробництва. Все це спричинює позитивні зміни відносно технологічних та управлінських інновацій;

найбільша кількість інноваційних витрат припадає на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення. Це свідчить про те, що металургійні підприємства майже не генерують власних інновацій. Тобто інноваційна діяльність металургійних підприємств полягає у використанні готового обладнання та технологій, і тільки потім йде генерація процесних, управлінських і продуктових інновацій на металургійних підприємствах.

З огляду на це зроблено висновок, що більшість вітчизняних металургійних підприємств упроваджує фундаментальні технічні та технологічні інновації, які значно впливають на процеси виробництва. Зокрема, вони завжди стають фундаментом для впровадження цілої низки похідних, продуктових інновацій. На цьому етапі перед підприємством постає питання визначення оптимального складу інноваційних продуктів з різною ступінню глибини інноваційних перетворень для різних типів ринків.

Для розв'язання цього завдання потрібне проведення стратегічного аналізу ринкового середовища. На першому етапі аналізу слід систематизувати всі існуючі та майбутні ринки збуту та оцінити їх пріоритетність. На другому - проводиться прогнозування їх ємності у коротко- та довгостроковій перспективі. На третьому етапі обґрунтовується необхідність внесення змін до існуючого сортаменту. Як інструмент для такого аналізу запропоновано використовувати матрицю «типологія ринку - типологія інноваційності продукції», яка дозволяє з'ясувати, з одного боку характеристику ринку щодо поточної ситуації, а з другого - визначити необхідність змін у сортаменті відповідно до трансформації потреб кінцевих споживачів. Такий підхід дозволяє стандартизувати стратегічні спрямування металургійних підприємств щодо власної інноваційної діяльності залежно від положення у квадранті матриці (рис.4).

Таким чином, залежно від об'єкту, характеру інноваційного процесу та ризиків впровадження інновацій за допомогою цієї матриці визначається ринок, де підприємство планує реалізовувати продуктові інновації та визначається глибина інноваційної зміни продукту.

У третьому розділі «Удосконалення стратегії інноваційного розвитку металургійних підприємств» запропоновано інструменти матричного аналізу для обґрунтування типу стратегії інноваційного розвитку (СІР), методичний підхід до формування СІР та показники для оцінювання впровадження та реалізації стратегії інноваційного розвитку.

Успішне формування ефективної стратегії інноваційного розвитку неможливе без оцінювання ресурсної забезпеченості металургійних підприємств у зв'язку зі спрямуванням інноваційного розвитку. Для цього було розроблено ідентифікаційну матрицю, яка дозволила з'ясувати поточний рівень забезпеченості металургійних підприємств трьома основними видами ресурсів

Рис. 4. Матриця «типологія ринку - типологія інноваційності продукції»

- інформаційних, фінансових та організаційних. Оцінювання забезпеченості цими ресурсами здійснювалася на підставі шкалірування - від 1 (мінімальне забезпечення) до 15 (максимальне) балів. Зважаючи на те, що матрицю побудовано у межах значень «забезпечення ресурсами» та «спрямування інноваційного розвитку», вона матиме таку саму назву - матриця «забезпечення ресурсами - спрямування інноваційного розвитку» (матриця «ЗР - СІР»).

Інтерпретація результатів експертного оцінювання дозволила ідентифікувати металургійні підприємства залежно від рівня ресурсного забезпечення та спрямувань інноваційного розвитку (рис.5).

Відповідно до матриці ідентифікації було визначено наступні типи металургійних підприємств:

1-й тип - металургійні підприємства, що мають найбільш сприятливі умови для впровадження та реалізації стратегії інноваційного розвитку (спрямування на власні інноваційні розробки). До них належать: у межах продуктового спрямування інноваційного розвитку - ВАТ «Запоріжсталь» та ЗАТ «Істіл-Донецьк»; у межах технічного спрямування - ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»; у межах технологічного спрямування - ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» та ВАТ «Єнакіївський металургійний завод».

Рис. 5. Матриця ідентифікації «забезпечення ресурсами - спрямування інноваційного розвитку» для металургійних підприємств

2-й тип - металургійні підприємства, що мають помірні умови для впровадження та реалізації стратегії інноваційного розвитку (впровадження провідних інноваційних розробок світових лідерів галузі). До цієї групи належать: у межах продуктового спрямування інноваційного розвитку - ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», ВАТ «Краматорський металургійний завод», ТОВ «Азовелектросталь»; у межах продуктового спрямування: ВАТ «Азовсталь», ВАТ «Донецький металургійний завод».

3-й тип - металургійні підприємства, що мають слабкі умови для впровадження та реалізації стратегії інноваційного розвитку (удосконалення існуючих продукції, процесів). До цієї групи належить: у межах продуктового спрямування - ВАТ «Макіївський металургійний комбінат».

З'ясовано, що підприємствам 3-го типу доцільно використовувати методичний підхід до формування стратегії інноваційного розвитку на підставі моделювання стійкості підприємства за інформаційними характеристиками.

Підприємствам 2-го типу рекомендовано використовувати три стратегії - стратегію реструктуризації бізнес-процесів, стратегію захисту та стратегію вдосконалення виробничих процесів.

Для підприємств 1-го типу рекомендується наступні стратегії - антикризова стратегія, стратегія «захоплення неосвоєних територій», стратегія підтримки виробничих процесів.

Одним із найважливіших завдань, яке постає перед металургійними підприємствами в ході реалізації інноваційного процесу, є отримання комплексної оцінки результативності реалізації стратегії інноваційного розвитку підприємства. Для розв'язання цього завдання запропоновано використовувати збалансовану систему показників (ЗСП), яка ґрунтується на матричній формі групування показників за змістовими блоками та спрямуванням стратегій інноваційного розвитку. Відповідно до розробленої системи всі показники згруповано у чотири змістові блоки: фінанси, клієнти, бізнес-процеси, персонал. Оцінювання запропонованих показників проводиться за наступними спрямуваннями інноваційної стратегії: управлінське, продуктове, технологічне, технічне (табл. 2).

Таблиця 2. Збалансована система показників (ЗСП) за спрямованістю стратегій інноваційного розвитку металургійних підприємств

Співставлення отриманих результатів із нормативними значеннями, які продукуються на етапі планування, а також оцінка динаміки вказаних показників за низку періодів дозволить визначити ступінь досягнення цілей стратегій інноваційного розвитку за окремими складовими, які визначають рівень забезпечення реалізації стратегії в цілому.

За результатами проведених досліджень в роботі удосконалено методичний підхід до формування стратегії інноваційного розвитку металургійних підприємств, схему якого наведено на рис.6.

Удосконалення проведено за рахунок доповнення окремих блоків даного підходу розробленими в роботі елементами. Так, блок аналізу інструментів підтримки інноваційного розвитку було доповнено описаними вище інструментами стратегічного аналізу на підставі матриці вибору типології інноваційного процесу та матриці оцінювання ризиків. Також у межах цього блоку запропоновано оцінювати поточну ринкову ситуацію та визначати необхідність інноваційних змін, спираючись на описану вище матрицю «типологія ринку - типологія інноваційності продукції».

Рис. 6. Схема методичного підходу до формування стратегії інноваційного розвитку металургійних підприємств

Блок визначення напрямів інноваційного розвитку запропоновано доповнити визначенням відповідності забезпеченості ресурсами обраному спрямуванню інноваційного розвитку, яке в даній роботі запропоновано отримувати на підставі матриці ідентифікації «забезпеченість ресурсами - спрямування інноваційного розвитку». Також у роботі було запропоновано включити до методичного підходу до формування стратегії інноваційного розвитку металургійного підприємства етап оцінювання ефективності впровадження та реалізації стратегії інноваційного розвитку підприємства.

Комплексна реалізація запропонованих науково-теоретичних та методичних рекомендацій дозволить сформувати стратегію інноваційного розвитку металургійного підприємства, оцінити ефективність її реалізації, і в разі необхідності, розробити корегувальні заходи, спрямовані на її підвищення.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичні, методичні та практичні розв'язання актуального наукового завдання: активізації інноваційної діяльності металургійних підприємств внаслідок формування стратегії її розвитку. Основні висновки й результати, отримані в ході проведених досліджень полягають у наступному.

1. У ході дослідження проаналізовано понятійно-категоріальний апарат теорії інновацій, класифікації ознак та цілей інновацій, вивчено складові інноваційного процесу та сформульовано теоретичні основи організації процесу інноваційного розвитку на промислових підприємствах за рахунок уточнення понять: інновація, інноваційна діяльність, інноваційний процес, стратегія інноваційного розвитку підприємства.

Доповнено класифікацію інновацій шляхом доповнення базових ознак - причини виникнення інновації, значущість інновації, вплив на процес виробництва.

Отримані результати стали основою розвитку теоретично - методичних засад управління інноваційним розвитком підприємства та їх уніфікації.

2. Узагальнено теоретичні підходи до виокремлення типів інноваційного процесу та вперше запропоновано теоретичний підхід до класифікації типів інноваційного процесу. Основною класифікаційною ознакою було обрано співвідношення пріоритетності об'єктів інновації та характеру процесу, що дозволило виокремити три узагальнюючих типи інноваційного процесу («інновація - прорив», «інновація - удосконалення», «інновація - модифікація»). Також було розроблено матрицю вибору типології інноваційного процесу, яка дозволила конкретизувати складові інноваційного процесу та впорядкувати обсяг необхідних ресурсів, потрібних для реалізації інновації певного типу

3. Досліджено стан та перспективи інноваційної діяльності металургійних підприємств України, що дозволило визначити наступні умови формування перспектив подальшого їх розвитку:

фінансування інноваційної діяльності у галузі зросло майже вдвічі, темпи зростання проведення інновацій у металургії та обробленні металу мають позитивну тенденцію, проте скоротилась кількість підприємств, що витрачала кошти на дослідження і розробки, у тому числі й тих, що витрачали кошти на придбання нових технологій;

джерела фінансування інноваційної діяльності є нестабільними, за винятком власних коштів підприємств;

співвідношення основних інновацій (пов'язаних із виробництвом) та допоміжних (пов'язаних з маркетингом та рекламою, інших), становить 1:1,5, тобто на 1 основну інновацію припадає 1,5 допоміжних;

у видовій структурі інновацій на металургійних підприємствах спостерігається зростання частки впровадження технологічних і процесних інновацій, за скорочення частки продуктових інновацій. Спостерігається зростання частки впроваджених маловідходних, ресурсозберігальних та безвідходних технологій;

у структурі реалізації інноваційної продукції частка інноваційної продукції металургії є незначною, при чому більша частка припадає на реалізацію продукції, що була новою тільки для підприємства, а менша частка характеризує реалізацію продукції, нової для ринку;

спостерігаються тенденції відходу від локальних, точкових і переходу до фундаментальних інновацій - значне скорочення освоєння виробництва нових видів продукції; частіше проведення заходів щодо комплексної механізації та автоматизації на об'єктах та дільницях, що мають значний вплив на процеси виробництва. Все це спричинює позитивні зміни відносно технологічних та управлінських інновацій;

найбільша кількість інноваційних витрат припадає на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення. Це свідчить про те, що металургійні підприємства майже не генерують власних інновацій. Тобто інноваційна діяльність металургійних підприємств полягає у використанні готового обладнання та технологій, і тільки потім йде генерація процесних, управлінських і продуктових інновацій на металургійних підприємствах.

З огляду на це зроблено висновок, що більшість вітчизняних металургійних підприємств упроваджує фундаментальні технічні та технологічні інновації, які значно впливають на процеси виробництва. Зокрема, вони завжди стають фундаментом для впровадження цілої низки похідних, продуктових інновацій. На цьому етапі перед підприємством постає питання визначення оптимального складу інноваційних продуктів з різною ступінню глибини інноваційних перетворень для різних типів ринків.

4. З'ясовано умови та запропоновано інструмент обґрунтування впровадження продуктових інновацій на металургійних підприємствах. Так для визначення оптимальної кількості інноваційних продуктів підприємств металургії проведено удосконалення спеціальної процедури, основою якої є використання стратегічного аналізу ринкового середовища за допомогою матриці «типологія ринку - типологія інноваційної діяльності». Відповідно до отриманих результатів визначаються ринок, де металургійне підприємство планує реалізовувати продуктові інновації та глибина інноваційної зміни продукту. Основними ознаками, на підставі аналізу яких приймається рішення, є об'єкт та характер інноваційного процесу, а також характер та рівень ризиків, що притаманні процесу впровадження інновацій.

5. Удосконалено методичний підхід до оцінювання ризику стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства. Основою удосконалення стало доповнення основних складових оцінки (процеси) та варіантів їх формування у відповідності до ступеня новітності, що дозволило розширити матрицю оцінювання ризиків стратегії інноваційного розвитку. Використання нової матриці та метода експертних оцінок дозволило автору дослідження отримати 4 шкали значень показника ризику стратегії інноваційного розвитку для 12 варіантів формування її складових. Значення рівня ризику коливаються у межах від 0 до 1, а в якості основних складових стратегії інноваційного розвитку використовуються продукти, ринки, технології та процеси.

6. В роботі удосконалено методичний підхід до обґрунтування типу стратегії інноваційного розвитку підприємства. В його основу покладено використання матричного аналізу в рамках якого було розроблено матрицю ідентифікації рівня забезпеченості ресурсами та спрямування інноваційного розвитку (ЗР-СІР), використання якої дозволило обґрунтувати умови для реалізації стратегії інноваційного розвитку металургійних підприємств.

7. Отримані результати дозволили сформулювати методичний підхід до формування стратегії інноваційного розвитку металургійних підприємств за рахунок введення до його складу етапу оцінювання ефективності реалізації стратегії інноваційного розвитку. Таке оцінювання запропоновано проводити за допомогою системи збалансованих показників, яка надає можливість оцінювати рівень реалізації стратегії інноваційного розвитку підприємства в залежності від її спрямованості (технічної, технологічної, продуктової чи управлінської) за визначеними блоками показників (фінанси, клієнти, бізнес-процеси, персонал)

Ще одним аспектом удосконалення вказаного методичного підходу є обґрунтування доцільності використання інструментів стратегічного аналізу для визначення позицій металургійних підприємств на ринку інноваційних продуктів, з'ясування рівня ресурсного забезпечення інноваційного процесу та оцінювання рівня досягнення цілей інноваційного розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Щепкіна Н. М. Етимологія й сутність інновацій у стратегії підприємства / Н. М. Щепкіна // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - С. 421-426.

2. Щепкина Н. М. Методический подход к формированию инновационного процесса на предприятиях металлургической промышленности / Н. Н. Щепкина // Особливості регулювання в державному секторі економіки: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк: ДонДУУ, 2006. - Т. VII, вип. 73. - С. 47-52.

3. Щепкіна Н. М. Впровадження інновацій в діяльність металургійних підприємств: регіональний аспект / Н. М. Щепкіна // Прометей: регіон. зб. наук. пр. з економіки. - Донецьк: ДЕГІ, 2007. - Вип. 2 (23). - С. 98-107.

4. Щепкіна Н.М. Зростання внутрішнього споживання металопродукції як одне з джерел розвитку металургійного комплексу в умовах кризи / Н.М. Щепкіна // Маркетинг підприємств та територій: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк: ДонДУУ, 2008. - Т. IХ, вип. 112. - С. 256-265.

5. Лисаченко О.І. Стратегія інноваційного розвитку підприємств металургійної промисловості / О.І. Лисаченко, Н.М. Щепкіна // Торгівля і ринок України: тематичний збірник наукових праць. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - Т. 2, вип. 25. - С. 198-203. Особистий внесок здобувача: виокремлено напрями впровадження інновацій; сформульовано методичний підхід до розроблення стратегії інноваційного розвитку підприємством металургійної промисловості.

6. Щепкина Н.Н. Кризисы в металлургии: причины возникновения и опыт преодоления / Н.М. Щепкіна // Економіка: проблема теорія та практики: збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - Т. 9, вип. 250. - С. 495-506.

Матеріали наукових конференцій:

7. Щепкіна Н.М. Інновації в металургійній промисловості / Н.М. Щепкіна // Наукова конференція викладачів і аспірантів. - Донецьк, 2007.

8. Щепкіна Н.М. Регулювання та стимулювання інноваційної діяльності / Н.М. Щепкіна // Актуальні проблеми теорії ї практики менеджменту в умовах трансформації економіки: зб. тез міжвуз. наук.-практ. конф. - Рівне: НУВГПТ, 2007. - С. 144-145.

9. Щепкина Н.М. Оценка соответствия нового товара / Н.Н. Щепкина // Маркетинг у третьому тисячолітті: зб. тез наук. доповідей Другої Всеукр. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. - Донецьк, 2007. - С. 545-546.

10. Щепкіна Н. М. Напрями дослідження інноваційної діяльності промислових підприємств регіону / Н.М. Щепкіна // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. - С. 269-271.

11. Лисаченко, А.И. Факторы внедрения инноваций в металургию / А.И. Лисаченко, Н.Н. Щепкина // Маркетинг у третьому тисячолітті: зб. тез наук. доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. - Донецьк, 2008. - С. 369-371. Особистий внесок здобувача: формування факторів, які стримують впровадження інновацій.

АНОТАЦІЯ

Щепкіна Н.М. Стратегія інноваційного розвитку металургійного підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (металургія та машинобудування). - Приазовський державний технічний університет, Маріуполь, 2010.

У роботі досліджено та удосконалено понятійно-категоріальний аппарат: інновації, інноваційний процес, інноваційна діяльність. Конкретизовано чинники та стимули інновацій. Визначено взаємозв'язок цілей інновацій. З'ясовано та узагальнено авторські підходи до класифікації інновацій з подальшим доповненням класифікаційних ознак. Аналіз елементів процесу інновацій дозволив визначити систему цілей інновацій, які є підставою формування і реалізації цілісної інноваційної політики підприємства. Визначено складові типології інноваційного процесу та розроблено матрицю її вибору. Вдосконалено методичний підхід до оцінювання ризиків стратегії інноваційного розвитку та запропоновано матрицю оцінювання ризиків інноваційної стратегії.

Досліджено стан інноваційної діяльності металургійних підприємств України. З'ясовано напрями впровадження інновацій на металургійних підприємствах. Досліджено перспективні інноваційні заходи. Визначено шляхи активізації інноваційної діяльності та впровадження продуктових інновацій на металургійних підприємствах. Запропоновано для використання матрицю «типологія ринку - типологія інноваційності продукції». Розроблено матрицю «забезпечення ресурсами - спрямування інноваційного розвитку» для підприємств металургії. Здійснено оцінювання забезпечення ресурсами та спрямувань інноваційного розвитку підприємств.

Рекомендовано до застосування набір стратегій інноваційного розвитку для трьох типів металургійних підприємств. Запропоновано матрицю конкретизації стратегії інноваційного розвитку металургійних підприємств. Визначено методичний підхід до формування стратегії інноваційного розвитку, визначено етапи та заходи щодо удосконалення оцінки реалізації стратегії інноваційного розвитку.

Запропонована система оцінювання ефективності реалізації стратегії інноваційного розвитку металургійного підприємства, яка ґрунтується на розрахунку збалансованої системи показників за окремими напрямами інноваційної діяльності підприємства.

Ключові слова: металургійні підприємства, матричні моделі, інновації, інноваційний процес, стратегія інноваційного розвитку.

АННОТАЦИЯ

Щепкина Н.Н. Стратегия инновационного развития металлургического предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (металлургия и машиностроение). - Приазовский государственный технический университет, Мариуполь, 2010.

В работе исследовано и усовершенствовано понятийно-категориальный аппарат: инновации, инновационный процесс, инновационная деятельность. Конкретизированы факторы и стимулы инноваций. Определена взаимосвязь целей инноваций. Выяснены и обобщены авторские подходы к классификации инноваций с последующим дополнением классификационных признаков. Анализ элементов процесса инноваций позволил определить систему целей инноваций, которые являются основой формирования и реализации целостной инновационной политики предприятия.

Определены составляющие архитектуры инновационного процесса и разработана матрица типологии выбора характера инновационного процесса. Сформирован методический подход к оценке рисков стратегии инновационного развития и предложена матрица их оценки.

Исследовано состояние инновационной деятельности металлургических предприятий Украины. Обобщены направления внедрения инноваций на металлургических предприятиях. Исследованы перспективные инновационные мероприятия, определены пути активизации инновационной деятельности. Обоснована возможность внедрения технологических и продуктовых инноваций на металлургических предприятиях. Доказана возможность использования металлургическими предприятиями матрицы «типология рынка - типология инновационности продукции» для обоснования целесообразности внедрения определенных типов продуктовых инноваций.

Обоснована взаимосвязь инновационных стратегий на металлургических предприятиях. Разработана матрица «обеспечение ресурсами - направление инновационного развития» для предприятий металлургии, с помощью которой осуществлена оценка возможностей реализации направлений инновационного развития конкретными предприятиями. Разработан к применению набор стратегий инновационного развития для трех типов металлургических предприятий. Предложена матрица конкретизации стратегии инновационного развития металлургических предприятий.

Предложена система оценки эффективности реализации стратегии инновационного развития металлургического предприятия, которая основана на расчете сбалансированной системы показателей по отдельным направлениями инновационной деятельности предприятий. Определены этапы и мероприятия по совершенствованию оценки реализации стратегии инновационного развития. Разработан методический подход к формированию стратегии инновационного развития.

Ключевые слова: металлургические предприятия, матричные модели, инновации, инновационный процесс, стратегия инновационного развития.

ANNOTATION

Schepkina N.N. The strategy of development innovation is enterprises metallurgy. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences from specialty 08.00.04 is Economy and management enterprises (metallurgy and engineering). Priazovsky state technical university, Mariupol, 2010.

In-process investigational and improved vehicle: innovations, innovative process, innovative activity. Intercommunication of aims of innovations is certain. Found out and generalized author going near classification of innovations. Making architectures of innovative process are certain and the matrix of its choice is developed.