Управління конкурентоспроможністю автотранспортного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний економічний університет

УДК 656. 078.89

Управління конкурентоспроможністю автотранспортного підприємства

Спеціальність 08.06.02 - підприємництво, менеджмент та маркетинг

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Бондаренко Ганна Сергіївна

Харків 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті Міністерства освіти і науки України.

Провідна організація - Київський національний торгівельно-економічний університет, кафедра маркетингу, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 30.11.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01 у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

Автореферат розісланий 30.10.2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.С. Дороніна

конкурентоспроможність управління транспортний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Формування і подальший розвиток ринкових відносин в Україні ініціює зміни в управлінні автотранспортними підприємствами. Більшість з цих змін ґрунтуються на емпіричній основі як відповідній реакції на існуючі труднощі та проблеми. Це призводить до того, що системи управління не пристосовані до вирішення нових, постійно виникаючих задач, тобто ефективність їхнього функціонування згодом знижується. Тому необхідна система управління, яка володіє більшою гнучкістю та динамічністю управління, враховує зовнішні фактори та наділена цільовою орієнтацією всіх підрозділів підприємства на кінцеву мету - формування та розвиток конкурентних переваг.

Актуальність теми. Управління конкурентоспроможністю підприємства - складна наукова проблема, вирішення якої пов'язано з удосконаленням всієї системи управління підприємством, із здійсненням специфічної діяльності із збереження, розвитку та нарощування конкурентних переваг, зі створенням системи обліку, аналізу і контролю діяльності конкурентів, з розробки та реалізації стратегії конкуренції.

Вирішенню окремих задач цієї проблеми присвячені дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених І.Ансоффа, А.Вайсмана, А.П.Градова, В.Л.Диканя, Ю.Б.Іванова, В.І. Коршунова, М.І. Круглова, Ж-Ж. Ламбена, М.Х. Мексона, М.Портера, В.С. Пономаренка, А.А. Томпсона, Р.А. Фатхутдінова, В.Г. Шинкаренка, А.Ю. Юданова та інших. Однак вони не охоплюють всіх аспектів даної проблеми. Крім цього, функціонування автомобільного транспорту в сучасних умовах вимагає переусвідомлення раніше отриманих результатів і вирішення комплексу нових задач, що виникли.

Так, вимагає уточнення поняття конкурентоспроможності підприємства як об'єкта управління. Необхідно наукове обґрунтування системи управління конкурентоспроможністю підприємства, визначення її структури, складу і змісту управлінських функцій.

Наявні методичні матеріали з дослідження діяльності конкурентів не враховують специфіки автотранспортного виробництва. Це, насамперед, стосується методів сегментування ринку, визначення пріоритетних конкурентів, оцінки конкурентоспроможності транспортних послуг і підприємств, розробки і реалізації стратегії конкуренції.

Отже, має місце проблемна ситуація - протиріччя між існуючими методами управління підприємствами і новими вимогами щодо їх ефективного функціонування в конкурентному середовищі. Виявлена проблемна ситуація обумовлює актуальність дослідження задач управління конкурентоспроможністю підприємства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до наукового напрямку кафедри менеджменту Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, реалізованого в рамках держбюджетної науково-дослідної теми: "Соціально-економічні проблеми функціонування та розвитку підприємств транспортного комплексу в умовах ринку".

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних основ і методичних рекомендацій з удосконалення управління конкурентоспроможністю автотранспортного підприємства.

Відповідно до поставленої мети було розв'язано комплекс таких задач:

визначення конкурентоспроможності підприємства як об'єкта управління;

розробка системи управління конкурентоспроможністю підприємства;

обґрунтування ознак сегментації ринку транспортних послуг;

виділення системоутворюючих ознак класифікації параметрів транспортної продукції;

встановлення способу виділення пріоритетних конкурентів;

удосконалення методики оцінки конкурентоспроможності автотранспортних послуг і підприємства в цілому;

розробка алгоритму вибору, моделювання і реалізації стратегії конкуренції автотранспортного підприємства.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є конкурентоспроможність автотранспортних підприємств. Предметом - процес управління конкурентоспроможністю підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною основою проведених досліджень є наукові роботи класиків економічної науки і сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з питань управління, закони та нормативні акти України в сфері економіки. Методичною основою досліджень є філософські принципи пізнання, діалектики, логічний і системний підходи до розгляду процесів і явищ в економіці. У процесі дослідження були використані загальнонаукові методи: спостереження, порівняння, вимірювання, узагальнення, абстрагування, формалізації, аналізу та ін. Серед спеціальних методів використовувались: економіко-математичні, зокрема методи порівняльного багатомірного аналізу - для аналізу конкурентоспроможності підприємства, для оцінки і порівняння різних варіантів стратегії конкуренції; експертних оцінок - для визначення приватних показників конкурентоспроможності транспортних послуг і формування конкурентного простору; вибірка статистичних і звітних даних, групування, анкетування - для формування вихідної інформації з дослідження діяльності конкурентів і моделювання параметрів стратегії конкуренції; графічний метод - для побудови конкурентного простору, визначення траєкторії та виділення типових векторів розвитку підприємства; економіко-математичне моделювання і комп'ютерне програмування - для розробки програми моделювання параметрів стратегії конкуренції.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні документи, офіційні статистичні матеріали, звітні дані автотранспортних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації

вперше:

розроблено систему управління конкурентоспроможністю підприємства у вигляді проблемно-орієнтованого контуру;

одержало подальший розвиток:

поняття конкурентоспроможності підприємства як об'єкта управління на основі системного підходу;

ознаки сегментації ринку вантажних транспортних послуг, які враховують потреби клієнтів через вид перевезеного вантажу і тип рухомого складу, необхідного для здійснення перевезення;

удосконалено:

методику дослідження діяльності конкурентів, а саме:

встановлення пріоритетних конкурентів з використанням поля конкуренції;

оцінки конкурентоспроможності транспортних послуг на основі урахування якості пропозиції транспортних послуг, виконання перевезення і задоволеності клієнта;

визначення конкурентоспроможності автотранспортних підприємств за показниками ринкової частки, конкурентоспроможності транспортних послуг і фінансового стану підприємства за допомогою побудови комплексно-графічної моделі конкурентного простору.

методичні рекомендації щодо розробки і реалізації стратегії конкуренції з використанням теорії шкіл позиціювання і ситуаційного аналізу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що їхня реалізація дозволить підприємствам транспорту:

адаптувати свою діяльність до динамічних умов конкуренції;

створити на підприємстві постійно діючу систему обліку, аналізу і контролю конкурентів;

розробити стратегію конкуренції, яка дозволить зберігати і нарощувати конкурентні переваги і досягати своєї мети у довгостроковій перспективі.

Запропоновані методичні розробки впроваджені в ВАТ "АТП-16354" (довідка № 705, від 05.09.01), ЗАТ "АТП-16357" (акт впровадження № 179, від 17.04.01) та ВАТ "АТП-16363" (акт впровадження № 653, від 21.05.01). Результати дослідження представлені у вигляді “Положення з розробки стратегії конкуренції для підприємств вантажного транспорту” [12], які одержали схвалення і рекомендовані до використання у практичній діяльності автотранспортних підприємств міста Харкова та Харківській області.

На основі матеріалів дисертації автором розроблені методичні вказівки до практичних занять з курсу “Маркетинг транспортних послуг” для студентів спеціалізації “Менеджмент підприємств та організацій автомобільного транспорту”, що застосовуються в навчальному процесі ХНАДУ (протокол № 3 від 13.12.00).

Особистий внесок здобувача в опублікованих у співавторстві роботах полягає в наступному: у роботі [2] - виділено контур управління конкурентоспроможністю підприємства; у роботі [6] - розроблено ознаки сегментації ринку вантажних транспортних послуг; у роботі [8] - уточнено поняття “якість продукції”; у роботі [10] - обґрунтовано ознаковий простір для оцінки конкурентоспроможності автотранспортного підприємства; у роботі [12] - розроблено спосіб оцінки конкурентоспроможності автотранспортного підприємства та запропоновано програму щодо моделювання параметрів стратегиіі конкуренції.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися й обговорювалися на міжнародних наукових конференціях: “Проблеми теорії і практики створення соціально-оріентованої ринкової економіки”, Харків (1999 р.), “Автомобильный транспорт и дорожное хозяйство на рубеже 3-го тысячилетия”, Харків (2000 р.), “Наука і соціальні проблеми суспільства: людина, техніка, технологія, довкілля”, Харків (2001 р.); IV науково-практичній конференції молодих економістів, ХДЕУ, Харків (2000 р.); наукових конференціях професорсько-викладацького складу Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (1998-2001 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових статей, 7 з який надруковані у наукових виданнях, визнаних ВАК фаховими з економічних наук, 3 тези доповідей. Загальний обсяг публікацій складає 5,6 ум.-друк. арк., з них особисто автору належить 4,9 ум.-друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків і офіційних документів про впровадження результатів дослідження. Загальний обсяг дисертації - 201 с., у т.ч. основного тексту - 149 с. Дисертація містить 13 таблиць (9 повних сторінок), 23 рисунків (12 с.), список використаних джерел складається з 177 найменувань (16 с.), 6 додатків (15 с.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, предмет і об'єкт дослідження, сформульовано задачі, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - "Теоретичні основи управління конкурентоспроможністю підприємства" - уточнено поняття конкурентоспроможності підприємства як об'єкта управління з позицій системного підходу, виділено контур управління конкурентоспроможністю підприємства, на основі якого розроблено систему управління конкурентоспроможністю підприємства.

В економічній літературі конкурентоспроможність розглядається як економічна категорія і як об'єкт управління. В останньому випадку конкурентоспроможність розглядається як сукупність різних підсистем підприємства, що забезпечують конкурентні переваги. Однак дані розробки реалізовані не цілком і вимагають додаткових досліджень. Об'єкт управління варто розглядати у розвитку й у просторі. Цьому відповідає історико-системний підхід. Виділено і реалізовано наступні етапи цього підходу: 1) визначення причин виникнення системи; 2) дослідження процесу розвитку системи (еволюція); 3) опис системи, через побудову її моделі.

Розгляд конкурентоспроможності підприємства з позицій історико-системного підходу і розробка моделі системи конкурентоспроможності дає можливість визначити її як об'єкт управління. Конкурентоспроможність підприємства як об'єкт управління є системою взаємозалежних елементів, яка складається із внутрішнього середовища підприємства, його споживачів і конкурентів, об'єднаних у єдине ціле для вирішення задачі забезпечення міцних конкурентних позицій, збереження існуючих і нарощування нових конкурентних переваг.

Під управлінням конкурентоспроможністю підприємства запропоновано розуміти систематичний, планомірний і цілеспрямований вплив на систему конкурентоспроможності з метою збереження ії стійкості чи переведення з одного стану в інший за допомогою необхідних і достатніх способів і засобів впливу.

Управління конкурентоспроможністю не еквівалентно всій діяльності підприємства з досягнення кінцевих цілей, а містить в собі тільки ті функції і дії, що пов'язані з розробкою і реалізацією стратегії конкуренції, зі спонуканням до здійснення стратегії, з цільовою орієнтацією різних видів діяльності тощо. На цій підставі у дисертації виділено контур управління конкурентоспроможністю, що визначає "вбудованість" системи управління конкурентоспроможністю у загальне управління підприємством. Під контуром управління розуміється замкнута сукупність елементів системи управління, орієнтована на виконання функцій управління конкурентоспроможністю. Контур управління, націлений на забезпечення конкурентоспроможності, називаємо системою управління конкурентоспроможністю (рис. 1).

Запропонована система управління конкурентоспроможністю підприємства представлена у вигляді розширеного і елементарного циклів управління. Обидва цикли передбачають виконання трьох блоків функцій: вирішального, перетворювального та інформаційно-контрольного.

Таким чином, запропонована система управління конкурентоспроможністю підприємства заснована на виділенні проблемно-орієнтованого контуру управління. Вона носить цільовий циклічний характер, дозволяє вчасно враховувати і реагувати на зміни у зовнішньому і внутрішньому середовищі підприємства і тим самим забезпечити високий рівень його адаптивності до динамічних умов середовища; систематизувати вхідні і вихідні інформаційні потоки по циклах і контурах управління; оперативно використовувати отриману інформацію в системі управління.

Спрямованість подальшого дослідження складається в розробці науково-методичного забезпечення системи управління конкурентоспроможністю підприємства, зокрема в розробці методичних рекомендацій з дослідження діяльності конкурентів та вибору і реалізації стратегії конкуренції.

У другому розділі - "Дослідження діяльності конкурентів" - визначено структуру проведення дослідження, обґрунтовано спосіб встановлення пріоритетних конкурентів, удосконалено методику оцінки конкурентоспроможності транспортних послуг, запропоновано спосіб оцінки конкурентоспроможності автотранспортного підприємства.

Під дослідженням діяльності конкурентів розуміється постійно діюча система обліку, аналізу і контролю конкурентів, метою якої є визначення позицій конкурентів, виявлення сильних і слабких сторін їхньої діяльності, оцінка власних можливостей підприємства і на цій основі розробка стратегії і тактики конкурентного поводження на ринку.

Аналіз переваг і недоліків існуючих методик дослідження діяльності конкурентів показав, що деякі з них носять більше загальнотеоретичний, ніж прикладний характер. Інші, описуючи прикладні методи, не враховують загальні цілі дослідження. Загальним недоліком є відірваність методик від цілей і задач системи управління, внаслідок чого управляюча підсистема не отримує необхідної інформації для прийняття рішень. Тому в роботі запропоновано циклічну схему дослідження діяльності конкурентів, що включає в себе етапи, подані на рис. 2.

Встановлення пріоритетних конкурентів - це виділення з усієї сукупності конкурентів тих, що за певними ознаками знаходяться у безпосередній близькості до підприємства або впливають на його діяльність. У дисертації запропоновано спосіб виділення пріоритетних конкурентів на основі диференціації за двома ознаками: сегменту ринка транспортних послуг та величини ринкової частки конкурента. Виходячи з цього, пріоритетними конкурентами вважаються ті підприємства, що на даному сегменті ринку транспортних послуг займають чи можуть зайняти найбільшу ринкову частку.

Сегментування ринку транспортних послуг запропоновано здійснювати на основі апріорної ознаки - виду вантажу, який споживачі надають для перевезення. Властивості вантажу визначають спосіб його збереження, транспортування та вибір транспортних засобів для перевезення. У роботі виділено 12 типових сегментів ринку транспортних послуг.

Оцінка конкурентоспроможності транспортних послуг здійснена на підставі розробленої класифікації параметрів транспортної продукції. Виділення параметрів транспортної продукції запропоновано робити за двома ознаками: у часі - за стадіями виробництва і реалізації послуг і у просторі - за місцями формування параметрів.

Конкурентоспроможність транспортної послуги в окремому сегменті ринку запропоновано оцінювати через індекси конкурентоспроможності стадій виробництва і реалізації послуги: індекс пропозиції транспортной послуги, індекс виконання перевезення та індекс задовільності клієнта наданою послугою.

Підсумковий показник конкурентоспроможності транспортних послуг у цілому по автотранспортному підприємству визначається за формулою:

Ктп = У бz * Кsтп ,

де Ктп - підсумковий показник конкурентоспроможності транспортних послуг у цілому по автотранспортному підприємству;

бz - питома вага z-го виду перевезень у загальному обсязі перевезень автотранспортного підприємства;

s - кількість видів перевезень, здійснюваних автотранспортним підприємством (кількість сегментів ринку, на яких є присутнім підприємство) z = (1, 2, …,s).

Оцінку конкурентоспроможності підприємства запропоновано здійснювати на підставі побудови конкурентного простору. Конкурентний простір будується у тривимірній площині, створеній показниками рівня конкурентоспроможності транспортних послуг (вісь ОХ), фінансового стану підприємства (вісь ОУ) і величини ринкової частки (вісь ОZ). Виділення показників здійснено на основі результатів експертного опитування. На конкурентний простір наносяться координати всіх підприємств-конкурентів, що беруть участь в аналізі. Приклад побудови конкурентного простору поданий на рис. 3.

Встановлюючи позицію підприємства у тривимірному просторі, дослідник окреслює простір, що належить кожному з підприємств. Об'єм, який займає кожне підприємство, відповідає рівню його конкурентоспроможності. Отже, формула для визначення конкурентоспроможності підприємств має вигляд:

Запропонована модель розрахунку конкурентоспроможності підприємства має ряд переваг. По-перше, вона носить комплексний характер, тому що відбиває основні напрямки оцінки та забезпечення конкурентоспроможності підприємств: фінанси, ринкові позиції та ефективність роботи зі споживачем. По-друге, крім однозначної кількісної оцінки конкурентоспроможності, ця модель дозволяє порівняти і проаналізувати підприємства з однаковим рівнем конкурентоспроможності без додаткових дослідницьких і аналітичних процедур. На рис. 3 графічно представлена така ситуація. Підприємство А забезпечує конкурентоспроможність за рахунок стабільного фінансового стана і, напевно, працює у певному сегменті ринку чи ринковій ніші та виробляє високоякісну дорогу продукцію. Підприємство Б, навпаки, орієнтовано на масовий ринок, і прибутковість бізнесу забезпечується за рахунок обсягів виробництва. Хоча, як видно, конкурентоспроможність цих підприємств однакова. По-третє, при постійно діючому процесі дослідження конкурентів така модель дасть можливість глибоко проаналізувати причини спроможності або неспроможності підприємства витримувати конкуренцію; встановити поточні стратегії конкурентів і визначити майбутню стратегію конкуренції.

У третьому розділі - "Розробка конкурентної стратегії діяльності автотранспортного підприємства" - визначено зміст і процес розробки та реалізації стратегії конкуренції, запропоновано спосіб моделювання параметрів обраної стратегії конкуренції.

Процес розробки стратегії конкуренції полягає в узгодженні цілей підприємства з умовами зовнішнього середовища, можливостями підприємства та існуючими альтернативами досягнення поставленої мети. Запропоновано методику розробки стратегії конкуренції, яка містить у собі наступні етапи: аналіз динаміки і структури транспортного ринку, визначення позицій підприємства та його конкурентів, дослідження траєкторії розвитку підприємства, вибір і розробку стратегії конкуренції.

Для дослідження траєкторії розвитку підприємства використовується конкурентний простір, на який наносяться координати автотранспортного підприємства, яке аналізується, у різні періоди часу. Потім вершини просторів з'єднуються векторами, які характеризуватимуть траєкторію розвитку підприємства. Вихідні дані та приклад побудови траєкторії розвитку аналізованого автотранспортного підприємства за 15 років подані віподідно в табл. 1 і на рис. 4.

Для формалізації й опису траєкторії розвитку підприємства виділено типові напрямки розвитку. Під типовими напрямками розуміються вектори розвитку підприємств у конкурентному просторі, які характеризують значні зміни у фінансовому стані підприємства, величині ринкової частки та рівні конкурентоспроможності транспортних послуг, а також впливають на розміщення конкурентних сил на ринку. Кількість ступенів свободи у конкурентному просторі і, отже, типових векторів розвитку підприємства буде дорівнювати 14 (6 граней + 8 вершин простору).

Розробка стратегії передбачає перетворення обраної стратегії конкуренції у конкретні дії, а потім у результати. Сутність перетворення полягає у моделюванні її параметрів. З цією метою застосовано методи порівняльного багатомірного аналізу, які автоматизовані у середовищі Microsoft Excel. Використання розробленої програми дозволить описувати стратегію конкуренції у кінцевих вимірюваних і контрольованих показниках. Це підвищує ефективність її реалізації і дає можливість контролювати цей процес.

Реалізація стратегії містить у собі два взаємозалежних елементи: проведення стратегічних змін і мобілізацію потенціалу підприємства для здійснення обраної стратегії конкуренції. Для цього розроблено докладний алгоритм процесу розробки і реалізації стратегії конкуренції, який дозволяє систематизувати рішення, упорядкувати, підкорити їх визначеному логічному плану, а також значно полегшити контроль і координацію дій виконавців.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження зроблено такі висновки і пропозиції:

1. Ринкові перетворення ініціюють зміни в системі управління автотранспортними підприємствами. На цей час необхідна система управління, яка володіє більшою гнучкістю і динамічністю управління, яка враховує зовнішні фактори, яка наділена цільовою орієнтацією всіх підрозділів підприємства на кінцеву мету - формування і розвиток конкурентних переваг.

2. Визначено конкурентоспроможність підприємства як об'єкт управління на основі системного підходу. Конкурентоспроможність підприємства як об'єкт управління є системою взаємозалежних елементів, яка складається з внутрішнього середовища підприємства, його споживачів і конкурентів, об'єднаних у єдине ціле для вирішення задачі забезпечення міцних конкурентних позицій, збереження існуючих і нарощування нових конкурентних переваг.

3. Розроблено систему управління конкурентоспроможністю автотранспортного підприємства у вигляді проблемно-орієнтованого контуру. Це дозволить забезпечити інтеграцію всіх частин загальної системи управління підприємством і наділити їх цільовою орієнтацією на реалізацію розробленої стратегії конкуренції і на постійне підвищення конкурентоспроможності транспортних послуг і підприємства в цілому.

4. Запропоновано ознаки сегментації ринку вантажних транспортних послуг, які виділені на апріорній основі і враховують потреби клієнтів через вид перевезеного вантажу і тип рухомого складу, необхідного для здійснення перевезення.

5. Обґрунтовано спосіб встановлення пріоритетних конкурентів автотранспортних підприємств за двома ознаками: за величиною ринкової частки та видом здійснюваних перевезень на основі використання поля конкуренції. Воно формується, виходячи з ролі підприємства у конкурентній боротьбі і сегментів ринку, в яких функціонують конкуренти.

6. Удосконалено методику оцінки конкурентоспроможності транспортних послуг з використанням розробленої класифікації параметрів транспортної продукції, що враховує якість пропозиції транспортних послуг, виконання перевезення і задоволеність клієнта. Запропонована методика дозволяє здійснювати диференційовану оцінку конкурентоспроможності на кожній стадії виробництва і реалізації транспортних послуг, на кожному сегменті ринку, в якому працює автотранспортне підприємство.

7. Розроблено методику оцінки конкурентоспроможності автотранспортного підприємства за допомогою побудови комплексно-графічної моделі конкурентного простору. Конкурентоспроможність підприємства визначається, виходячи з величини ринкової частки, конкурентоспроможності транспортних послуг і фінансового стану підприємства.

8. Визначено зміст і процес розробки та реалізації стратегії конкуренції на основі теорії шкіл позиціювання та ситуаційного аналізу. Запропоновано спосіб моделювання параметрів обраної стратегії конкуренції, автоматизований у середовищі Microsoft Excel. Використання розробленої програми дозволить описати обрану стратегію конкуренції у кінцевих вимірюваних і контрольованих показниках. Запропоновано докладний алгоритм процесу розробки і реалізації стратегії конкуренції, який дозволяє систематизувати рішення, упорядкувати, підкорити їх визначеному логічному плану, а також значно полегшити контроль і координацію дій виконавців.

9. Практичне використання розроблених методичних рекомендацій з дослідження діяльності конкурентів та розробки стратегії конкуренції дозволять підприємствам транспорту адаптувати свою діяльність до динамічних умов конкуренції; створити на підприємстві постійно діючу систему обліку, аналізу і контролю конкурентів; розробити стратегію конкуренції, яка дозволить зберігати і нарощувати конкурентні переваги і досягати своєї мети у довгостроковій перспективі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бондаренко А.С. Конкурентоспособность предприятия как объект управления // Сучасні проблеми розвитку виробництва: Збірник матеріалів Четвертої науково-практичної конференції молодих економістів. - Харків: Модель Всесвіту, 2000. - С. 18-19.

2. Шинкаренко В.Г., Бондаренко А.С. Система управления конкурентоспособностью предприятия // Бизнес-информ. - 2000. - № 7-8. - С. 98 - 101.

3. Бондаренко А.С. Теоретические основы позицирования предприятия // Тезисы докладов международной научной конференции "Проблеми теорії і практики створення соціально-орієнтованої ринкової економіки". - Харьков: ХГАДТУ. - 1999. - С. 264-265.

4. Бондаренко А.С. Оперативное управление конкурентоспособностью предприятия // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут": Збірка наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес та ефективність виробництва. - Харків: НТУ "ХПІ". - 2001. - № 9. - С.21-24.

5. Бондаренко А.С. Признаки сегментации рынка грузовых автотранспортных услуг по группам потребителей // Економіка транспортного комплексу: Зб. наук. пр.: Харків: ХДАДТУ. - 1999. - Вип.2.- С.56-65.

6. Шинкаренко В.Г., Бондаренко А.С. Установление приоритетных конкурентов автотранспортных предприятий // Економіка транспортного комплексу: Зб. наук. пр.: Харків: ХДАДТУ. - 2000. - Вип.3.- С. 55-59.

7. Бондаренко А.С. Оценка конкурентоспособности автотранспортных услуг // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Збірник наукових праць. Випуск 7. - Одеса: ОДМУ, 2000. - С. 176-183.

8. Пронкина Л.И., Бондаренко А.С. Проблема качества в условиях рыночного хозяйственного механизма // Проблемы изучения экономической теории, макро- и микроэкономики: Материалы республиканской научно-методической конференции 28-29 сентября Харьков, Украина, 1994. - С. 205-206.

9. Бондаренко А.С. Факторный метод оценки конкурентоспособности предприятия // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол.монографія у двох томах. Т.1/За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: IАЕ, 2001. - С.620-622.

10. Шинкаренко В.Г., Бондаренко А.С. Оценка конкурентоспособности автотранспортных предприятий // Экономика транспортного комплекса: Сб. научн. тр.: Харьков: ХГАДТУ. - 1998. - Вып.1. - С.106-116.

11. Бондаренко А.С. Разработка и реализация стратегии конкуренции // Економіка транспортного комплексу: Зб. наук. пр.: Харків: ХДАДТУ. - 2001. - Вип.4.- С.116 - 123.

12. Шинкаренко В.Г., Бондаренко А.С. Положение по разработке стратегии конкуренции для предприятий грузового автомобильного транспорта. - Харьков: ХНАДУ. - 2001. - 32 с.

Размещено на Allbest.ru