Основи інноваційного менеджменту
Стадії інноваційного менеджменту, стратегії інновації і заходи, спрямовані на її реалізацію. Стратегічне планування в інноваційному менеджменті. Сутність методу виявлення груп патентів. Основні структурні складові Міжнародної патентної класифікації.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.10.2012 |
| Размер файла | 25,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
1
20
Размещено на http://www.allbest.ru
Основи інноваційного менеджменту
План
- 1. Стадії інноваційного менеджменту
- 2. Сутність методу виявлення груп патентів. Основні структурні складові Міжнародної патентної класифікації
- 3. Практичне завдання
- Список використаної літератури
Стадії інноваційного менеджменту
інноваційний менеджмент стратегія патент
Головна увага в інноваційному менеджменті приділяється виробленню стратегії інновації і заходів, спрямованих на її реалізацію. Розробка і надання нових видів послуг стає пріоритетним напрямком стратегії фірми, тому що визначає всі інші напрямки її розвитку.
Здійснення інноваційного менеджменту в цілому припускає:
розробку планів і програм інноваційної діяльності;
спостереження за ходом розробки нової послуги і її впровадженням;
розгляд проектів створення нових послуг;
проведення єдиної інноваційної політики: координації діяльності в цій області у виробничих підрозділах;
забезпечення фінансами і матеріальними ресурсами програм інноваційної діяльності;
забезпечення інноваційної діяльності кваліфікованим персоналом;
створення тимчасових цільових груп для комплексного рішення інноваційних проблем - від ідеї до серійного надання послуг.
Вибір стратегії є запорукою успіху інноваційної діяльності. Фірма може виявитися в кризі, якщо не зуміє передбачати обставини, що змінюються, і відреагувати на них вчасно. Вибір стратегії - найважливіша складова циклу інноваційного менеджменту. В умовах ринкової економіки керівнику недостатньо надавати нову послугу, він повинний уважно стежити за появою нових технологій і планувати їхнє впровадження у своїй фірмі, щоб не відстати від конкурентів.
Стратегічне планування переслідує дві основні цілі. Ефективний розподіл і використання ресурсів. Це так називана "внутрішня стратегія". Планується використання обмежених ресурсів, таких, як капітал, технології, люди.
Адаптація до зовнішнього середовища. Ставиться задача забезпечити ефективне пристосування до зміни зовнішніх факторів (економічні зміни, політичні фактори, демографічна ситуація й ін.) [4, с.37].
Стратегічне планування ґрунтується на проведенні численних досліджень, зборі й аналізі даних. Це дозволяє мати постійний контроль за ринком. При цьому варто враховувати, що в сучасному світі обстановка стрімко змінюється. Отже, стратегія повинна бути розроблена так, щоб при необхідності її можна було замінити іншою.
Розробка стратегії починається з формулювання загальної мети організації, що повинна бути зрозуміла будь-якій людині. Постановка мети відіграє важливу роль у зв'язках фірми з зовнішнім середовищем, ринком, споживачем.
При виборі мети потрібно враховувати два аспекти: хто є клієнтами фірми і які потреби вона може задовольнити.
Після постановки загальної мети здійснюється другий етап стратегічного планування -- конкретизація цілей. Наприклад, для ТОВ "Оргпром" можуть бути визначені наступні основні цілі:
прибутковість -- домогтися в поточному році рівня чистого прибутку 10 тис. грн.;
продуктивність, наприклад, середнє годинне вироблення на одного робітника 30 од. еквіваленту послуги;
послуги (загальний об'єм наданих послуг);
фінансові ресурси (розмір і структура капіталу; співвідношення власного і позикового капіталу; розмір оборотного капіталу й ін.);
виробничі потужності, обладнання;
НДДКР і впровадження нових технологій (основні показники, технологічні характеристики, вартість, терміни впровадження);
людські ресурси (їхнє використання, рух, навчання і т.п.);
Стратегічне планування спирається на ретельний аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища фірми. Процеси і зміни в зовнішнім середовищі роблять життєво важливий вплив на фірму. Основні фактори, зв'язані з зовнішнім середовищем, - це економіка, політика, ринок, технологія, конкуренція.
Економіка, ринок, технологія вимагають інновації.
Особливо важливим фактором є конкуренція. Тому необхідно виявити основних конкурентів і з'ясувати їхні ринкові позиції (частка ринку, обсяги продажів, мети і т.д.). Ретельне вивчення сильних і слабких сторін конкурентів і порівняння їхніх результатів із власними показниками дозволять краще продумати стратегію конкурентної боротьби.
До серйозних факторів зовнішнього середовища відносяться соціально-поведінкові й екологічні. Фірма повинна враховувати також зміни в демографічній ситуації, освітньому рівні й ін. Аналіз внутрішнього середовища проводиться з метою виявлення сильних і слабких сторін у діяльності фірми.
Стратегія є відправним пунктом теоретичних і емпіричних досліджень. Організації можуть розрізнятися тим, наскільки їхні керівники, що приймають ключові рішення, зв'язали себе зі стратегією використання нововведень. Якщо вище керівництво підтримує спроби реалізувати нововведення, імовірність того, що воно буде прийнято до впровадження в організації, зростає. В міру залучення в процес прийняття рішень вищого керівництва значення стратегічних і фінансових цілей зростає.
Послуги з новими властивостями, надання і реалізація яких додаються до існуючого обсягу послуг, звичайно називають новим продуктом. Прості удосконалення існуючих послуг сюди не входять.
Нові послуги можуть бути або принципово новими послугами, або комбінацією нових пристосувань, механізмів, без зміни самої послуги.
Приклад.
Мету процесу інновації можна звести до наступного:
1) перебування нового технічного рішення задачі - створення винаходу Товариством "Оргпром" - товару з новими, необхідними (привабливими)для споживача якостями;
2) проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР) щодо розробки впровадження нового товару - послуги ТОВ "Оргпром";
3) налагодження механізму надання послуги ТОВ "Оргпром";
4) рівнобіжна підготовка й організація збуту нового товару з покращеними якостями;
5) упровадження нової послуги на ринок;
6) закріплення на нових ринках шляхом постійного удосконалення технології, підвищення конкурентноздатності послуги з боку ТОВ "Оргпром".
Інноваційна діяльність складає органічну частину маркетингової діяльності фірми. Особливо це стосується фірм, зайнятих виробництвом наукомісткої продукції та наданням складних послуг. У них спостерігається особливо тісна взаємодія служби НДДКР зі службою маркетингу.
Підрозділи НДДКР стають трансформаторами ідей і розробок, що виходять від споживачів. Вони беруть активну участь у розробці програм маркетингу з послуги. Між вивченням потреб і НДДКР існує зворотний зв'язок, що дозволяє в процесі НДДКР максимально враховувати вимоги споживачів і коректувати відповідно до них техніко-економічні показники нової послуги з метою її оптимізації.
У ході інноваційного процесу підприємство створює нові потенційні можливості, оцінює їх, усуває найменш привабливі, вивчає уяву споживачів про них, розробляє послугу, випробує її і впроваджує на ринок.
Цей тривалий процес можна розглядати таким, що складається з цілком визначених етапів, на кожному з яких потрібно приймати відповідні обґрунтовані рішення. Назвемо основні етапи інноваційного процесу:
генерація множини інноваційних ідей і пропозицій;
оцінка і вибір найбільш важливих інновацій;
розробка задуму і його перевірка;
економічний аналіз інновацій;
розробка нового виду товару або послуги;
захист інформації, патентне оформлення пріоритету;
розробка реклами, акцентування на інноваційних ознаках товару або послуги;
пробний маркетинг; оцінка ринкових якостей, реакція ринку на перехід до нового ринку споживання;
комерційна реалізація, визначення рівня прибутку, можливості фінансування та подальшого розвитку інноваційної діяльності в обраному напрямку.
Розробка нового товару повинна бути чітко спланованою і кожен етап створення новинки ретельно пророблений.
Такий підхід, здавалося б, веде до збільшення термінів розробки нововведень і до їх подорожчання. Згадаємо, однак, що найдорожчими є завершальні етапи інноваційного процесу. При ретельному і систематичному плануванні, відсів менш перспективних ідей відбувається раніш, більшість причин, що ведуть до невдачі на ринку, вчасно усувається, значно заощаджуються час і кошти.
Генерація множини інноваційних ідей і пропозицій
Розробка будь-якої інновації починається з генерації ідей -- постійного і систематичного пошуку можливостей створення нових товарів. Цей етап -- початковий в інноваційному процесі. Для успішної діяльності на ринку підприємство повинне мати управлінський механізм, здатний використовувати будь-які ідеї.
Аналізуючи інформаційні потоки, що стимулювали виникнення нововведення, і виділяючи ті з них, характер яких мав найбільше значення для зародження ідеї нововведення, дослідники висувають гіпотези "технологічного підштовхування" і "підтягування попитом". Відповідно до цих гіпотез звичайно виділяють науково-технічну (технологічну) і економічну (комерційну) інформацію: перша містить відомості про існуючі технологічних можливостях рішення тієї чи іншої проблеми, друга -- про нестатки споживача. Переважним фактором є "підтягування попитом".
Джерела, зорієнтовані на ринок, виявляють можливості, засновані на обумовлених у ході спеціальних досліджень (опитування клієнтури, групові обговорення, аналіз листів, що надходять, і скарг) бажаннях і нестатках споживачів. Потім на задоволення цих бажань орієнтуються наукові дослідження і конструкторські розробки, і результаті з'являються нові товари, нові послуги.
Існуючі в даний момент науково-технічні можливості (гіпотеза "технологічного підштовхування") також являють собою поле для "збору" ідей нововведень. Не менш важливим джерелом ідей є фундаментальні наукові дослідження, що спрямовані на одержання нових знань і побічно принадять до виникнення інновацій. Найчастіше, таким чином, виникають зовсім нові товари і технології, послуги, що породжують потім швидкий процес удосконалень і модифікацій.
Важливим джерелом інновацій може бути діяльність конкурентів. Поява новинки на ринку найчастіше стає відправною точкою пошуку конкуруючого нововведення.
Відзначимо також, що імітація інновацій, а іноді і пряме запозичення ідей і розробок є хоч і неетичною, але реальною практикою ринкової поведінки підприємств.
Оцінка і відбір найбільш важливих інновацій
Метою вихідного етапу розробки нових товарів є прагнення виробити як можна більшу кількість ідей. Ціль наступних етапів -- скоротити цю кількість, не втративши при цьому жодної з цінних ідей. Першим кроком на цьому шляху є добір ідей.
Ціль добору -- якомога раніше виявити і відсіяти непридатні ідеї.
Під час етапу добору необхідно визначити можливість патентування нової послуги, а так само вирішити всі зв'язані з цим питання. Наприклад, у процедурі розробки нової послуги, як правило, виникають наступні питання:
Задачею інноваційного менеджменту на цьому етапі є інновація пророблення уцілілих після добору ідей до стадій ряду альтернативних послугових задумів (варіант ідеї, виражений значимими для споживання поняттями), оцінки їхньої порівняльної привабливості для споживачів і вибору кращого з задумів.
Розробка задуму і його перевірка
Перевірка задуму передбачає апробування на відповідній групі цільових споживачів, яким представляють пророблені варіанти всіх задумів.
На етапі "Розробка задуму і його перевірка" відбувається по суті перехід від фази виникнення задуму нововведення до фази власне розробки інновації.
Економічний аналіз інновацій
Економічний аналіз полягає в оцінці ділової привабливості послуги і дозволяє вчасно усунути комерційно-малоефективні варіанти з тих, що ще залишилися після проходження через попередні етапи.
Етап економічного аналізу набагато більш деталізований, ніж етап добору ідей і, як правило, ґрунтується на аналізі прогнозів попиту, витрат, передбачуваних капіталовкладення і прибутків.
Розробка нового виду товару або послуги
Розробка послуги -- тривалий і дорогий процес. До цих, пір мова йшла про описання, результати надання послуги.
На цьому етапі необхідно одержати відповідь, чи піддається ідея послуги втіленню в життя, рентабельне як з технічної, так і з комерційної точок зору. Ціль інноваційного менеджменту (на цьому етапі) -- забезпечити прийняття рішень як технічного, так і маркетингового характеру: про механізм надання послуги, її тривалість, її якість, визначення позиції послуги на ринку послуг, перевірка ставлення до послуги з боку споживачів.
Вирішення механізму надання полягає у виборі типу і якості матеріалів, способу надання, можливих обсягів, розмірів і кольорів повідомлень, встановлення вартості і часу виробництва на одиницю продукції, ступеня використання виробничих потужностей, оцінці періоду необхідного для переходу від розробки до комерційного використання і т.д.
Визначення позиції послуги на ринку полягає у виборі ринкового сегмента, порівнянні з певних параметрів параметрах своєї нової послуги з конкуруючими послугами і з іншими пропозиціями фірми.
Перевірка відношення і використання базується на уяві споживачів і їх задоволенні послугами і може бути найрізноманітнішою за складом.
Захист інформації, патентне оформлення пріоритету
Отже, ми визначилися з тим, яку послугу ми будемо надавати. Нам необхідно захистити себе від конкурентного ринку, захистити свої інформації джерела, свою методику розробки даної послуги. Потрібно оформити патент.
Розробка реклами, акцентування та інноваційних ознаках товару або послуги
Далі потрібно розробити методику подання реклами, тобто доведення інформації про можливість надання певної послуги до споживача.
Пробний маркетинг, оцінка ринкових якостей, реакція ринку на перехід до нового рівня споживання
Про новинку, що пройшла через усі попередні етапи інноваційного процесу відомо, здавалося б, усім. Її характеристики, вартість, терміни, якість, експлуатаційні можливості -- усе визначено, усе вже ясно. Не ясно тільки одне: як ринок прийме новий товар, чи будуть і як часто відбуватися повторні замовлення, чи не відмовляться споживачі від новинки, не побачивши в ній нових переваг.
Для того щоб з'ясувати все це, а також визначити можливу реакцію конкурентів і збутової мережі, щоб у разі потреби внести нові корективи до масового впровадження нової послуги застосовують пробний маркетинг -- надання пробних послуг в одному чи декількох обраних підприємствах, спостереження за реальним розвитком подій у рамках наданої послуги та плану маркетингу.
Ціль цього етапу -- оцінити продукцію і попередньо перевірити маркетингову діяльність у реальних умовах до початку повномасштабного надання послуги.
Задача інноваційного менеджменту на цьому етапі полягає в тому, щоб прийняти ряд рішень: коли, де, як довго варто застосовувати пробний маркетинг, яку інформацію одержати і як застосувати результати.
Час проведення визначається кон'юнктурою й особливостями послуги.
Тривалість перевірки звичайно складає від двох місяців до двох років і залежить від того, наскільки фірма випереджає конкурентів, від новаційності надання послуги.
Однак перша реакція не може бути досить показовою і фірмі потрібно час, щоб визначити, як піде надання вказаної послуги спаду первинної зацікавленості споживача.
Фірма повинна визначити, яку інформацію вона хоче одержати. З цим питанням зв'язане наступне: як будуть використовуватися результати перевірки. Не має змісту витрачати гроші, щоб збирати інформацію, що нічого не дасть для прийняття наступних рішень.
Комерційна реалізація, визначення рівня прибутку, можливості фінансування та подальшого розвитку інноваційної діяльності в обраному напрямку
Цей етап є серйозним іспитом для інноваційного менеджменту. Комерційна реалізація нової послуги містить у собі його повномасштабне провадження і комплексне маркетингове забезпечення, часто вимагає великих витрат і швидкого прийняття рішень. Серед факторів, що повинні розглядатися на цьому етапі, -- швидкість визнання споживачами, швидкість визнання каналами збуту, виробничі можливості, структура просування, ціни, конкуренція, термін досягнення прибутковості і вартість комерційної реалізації.
Підприємству необхідно вирішити, коли, де, кому і як запропонувати свою нову послуги на ринку. Частково відповіді на ці питання були отримані на попередніх етапах.
Перше рішення -- про своєчасність надання послуги на ринок. До моменту завершення роботи на ринку може скластися ситуація, коли підприємству переважніше відкласти на час новинку і почекати більш удалої кон'юнктури.
Наступне важливе питання -- де надавати послугу на ринку: в одному регіоні або в декількох, у загальнонаціональному масштабі або в міжнародному. У багатьох підприємств немає ні коштів, ні можливостей, ні впевненості у своїх силах, що дозволяють виходити з новинками відразу на загальнонаціональний ринок.
Зокрема, невеликі фірми вибирають привабливе для себе місто і проводять бліц-компанію по виходу на його ринок. Потім у такий же спосіб один за одним освоюються ринки інших міст. Великі фірми надають пробні послуги спочатку на ринки якогось одного регіону, потім іншого. Фірми, що розташовують мережами загальнонаціонального розподілу нерідко випускають свої нові моделі відразу на загальнонаціональний ринок.
Рішення про те, кому адресувати свою продукцію, які з послідовно освоюваних ринків споживачів є найбільш вигідними, куди направити основні зусилля по стимулюванню збуту, фірми, швидше за все, приймають за результатами пробного маркетингу. В ідеалі для товарів широкого вжитку першорядні сегменти ринку повинні мати наступні характеристики:
складатися з ранніх послідовників (покупців, що швидко реагують на новинку);
ці ранні послідовники повинні бути активними споживачами;
вони повинні бути лідерами думок і сприятливо відзиватися про товари;
вони повинні бути доступні для охоплення при невеликих витратах.
2. Сутність методу виявлення груп патентів. Основні структурні складові Міжнародної патентної класифікації
Поняття "патент" використовується у повсякденному житті у декількох значеннях:
торговий патент;
патент на право індивідуальної власності;
патент на право інтелектуальної власності (патент на винахід, корисну модель), який дає право інтелектуальної власності на об'єкт винаходу (пристрій, речовину, спосіб) або об'єкт корисної моделі (конструктивне виконання пристрою);
інші види патентів (патент на право оренди будівель, патент на право провадження підприємницької діяльності).
Розпочинаючи господарську діяльність, кожен підприємець з'ясовує, що таке патент, чи потрібен він йому, і якщо потрібний, то яких заходів треба вжити для його придбання.
Чинне законодавство України про промислову власність не передбачає присвоєння імені автора чи іншої спеціальної назви винаходу, корисній моделі чи промисловому зразку. Разом з тим воно не містить прямої заборони присвоювати зазначеним об'єктам імені автора чи спеціальної назви. Більш того, Правила складання і подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель передбачають зазначення назви винаходу - п.6.2.1 цих Правил проголошує: “Назва винаходу (корисної моделі) характеризує його (її) призначення, відповідає суті винаходу (корисної моделі) і, як правило, близька до назви відповідної рубрики Міжнародної патентної класифікації (МПК)”.
В Міжнародній патентній класифікації визначено:
Розділ А. Задоволення життєвих потреб людини
Розділ В. Різні технологічні процеси
Розділ С. Хімія, металургія
Розділ D. Текстиль, папір
Розділ Е. Будівництво, гірська справа
Розділ F. Механіка, освітлення, опалення, двигуни
Розділ G. Фізика
Розділ Н. Електрика
3. Практичне завдання
На прикладі Вашої організації проаналізуйте види ризику, які супроводжують впровадження конкретного інноваційного проекту. Спробуйте оцінити: інфляційний ризик; ризик незавершеного проекту; соціально-економічний ризик; податковий ризик; ризик нежиттєздатності проекту.
Прийнято рішення про вкладення інвестицій, їх вартість після дисконтування дорівнює сумі, яку треба вкласти (множник дисконту дорівнює одиниці). Водночас доходи будуть отримані через рік, два або кілька років, тому сьогодні ті доходи, що будуть отримані в майбутньому, коштують менше.
Дисконтування дає можливість встановити нинішній фінансовий еквівалент майбутньої суми, тобто зменшити її на прибуток, що наростає за певний термін, за правилом складних відсотків. Наприклад, якщо сьогодні інвестується 1000 грн. під 10 % річних, то в майбутньому інвестор отримає: через один рік -- 1000 (1 + 0,1) = 1100 грн., через два роки -- 1000(1+0,1)2=1210грн. і т.д.
У загальному вигляді процес реінвестування можна записати так:
MB = НВ (1 + r)n,
де MB -- вартість, що буде отримана в майбутньому; НВ -- нинішня вартість майбутніх прибутків; г -- ставка відсотка; n -- кількість років, за які робиться підсумовування.
Знаючи вартість, що буде одержана в майбутньому, і ставку відсотка, можна визначити нинішню вартість майбутніх прибутків:
Нинішня вартість передбачуваної грошової суми в майбутньому буде тим нижчою, чим вища ставка відсотка в банку і довший термін, необхідний для її отримання.
При використанні методу розрахунку середнього прибутку середній прибуток визначається відношенням загального прибутку до середніх інвестицій за період реалізації проекту. Вибирають проекти з найвищою рентабельністю (табл. 1).
Таблиця 1. Розрахунок середнього прибутку, млн. грн.
|
Показник |
Проект А |
Проект Б |
|
|
Сукупні інвестиції Прибуток Середні інвестиції Середній прибуток Середній відсоток прибутку |
600 150 120 30 25 |
650 250 130 50 38 |
У розглядуваному прикладі проект Б передбачає вищий відсоток середнього прибутку і тому кращий, якщо брати до уваги однаковий п'ятирічний період. Метод розрахунку середнього прибутку можна застосовувати для порівняння різних інвестиційних проектів, але він необ'єктивний для обчислення відсотків середнього прибутку. Цей метод не враховує також в чистому вигляді нинішню вартість майбутнього прибутку.
За методом розрахунку внутрішньої норми рентабельності внутрішня ставка віддачі визначається як ставка дисконту, що забезпечує рівність нинішньої вартості чистого потоку прибутків від проекту і вартості суми інвестицій.
Існує правило: якщо внутрішня норма рентабельності перевищує відсоткову ставку дисконту або дорівнює їй, то інвестиції доцільні.
Програми інвестицій можуть виключати одна одну, якщо одну з них, наприклад, через обмеження фінансових джерел не можна реалізувати. У цьому разі програми класифікують за принципом привабливості для інвестора.
Найефективнішими при виборі інвестицій вважаються метод розрахунку чистої поточної вартості та метод розрахунку індексу рентабельності. Індекс рентабельності оперує з такими самими змінними, що й чиста поточна вартість, але комбінує їх по-іншому. Показник рентабельності інвестицій визначається як відношення поточної вартості прибутку до витрат на капіталовкладення:
Якщо РІ > 1, то інвестиції ефективні.
Маємо два інвестиційні проекти. Норма прибутку за кожним із них залежить від економічної ситуації. На ринку можливі два варіанти економічної ситуації: ситуація А з ймовірністю 0,3 і ситуація Б з ймовірністю 0,7.
Різні проекти неоднаково реагують на різні економічні ситуації: прибуток першого проекту за обставин А зростає на 3,0%, за обставин Б - на 2,2%; прибуток другого проекту за обставин А зменшується на 2,0%, за обставин Б - зростає на 4,3%.
Для інвестиційних проектів інвестор бере позику від 2,5%.
Дамо оцінку проектів за математичним сподіванням прибутку. Визначимо, який інвестиційний проект потрібно провести з погляду ризику банкрутства. Дамо пояснення.
Математичне сподівання прибутку розраховуємо за формулою:
де хі - вибіркові значення випадкової величини, щодо якої здійснюються розрахунки; рі - ймовірність появи відповідних значень хі.
Проводимо розрахунки:
проект 1:
проект 2:
Найбільш вигідним є проект 1. Однак за умови, що інвестор бере позику під 2,5%, жоден з проектів не є прийнятним, оскільки (2,44% та 2,41% < 2,5%). Розраховуємо виграш інвестора з погляду ризику банкрутства. Отримаємо наступні показники:
Таблиця 2
|
Проект |
Ситуації на ринку |
||
|
А з ймовірністю 0,3 |
Б з ймовірністю 0,7 |
||
|
1 |
+3,0% - 2,5% = +0,5% |
+2,2% - 2,5% = -0,3% |
|
|
2 |
-2,0% - 2,5% = -4,5% |
+4,3% - 2,5% = +1,8% |
Перший проект збанкрутує, коли відбудеться ситуація Б, другий - коли відбудеться ситуація А. З погляду ризику банкрутства слід вибрати проект 2.
Список використаної літератури
Гринев В.Ф. Инновационный менеджмент. Учебное пособие. - К.: МАУП, 2000. - 148 с.
Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 504 с.
Макаркин Н.Р., Шаворина Л.В. Инновационный менеджмент. Учебное пособие. - Саратов, 1997.
Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки. Навчальний посібник. - К.: Вікар, 2003. - 262 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз законодавства України про інноваційну та інвестиційну діяльність. Механізм здійснення та призначення інноваційного менеджменту. Складові теорії інноваційного менеджменту та їх взаємодія. Приклади оригінальних інновацій, введених різними банками.
реферат [18,1 K], добавлен 19.01.2010Інновації як засіб підвищення конкурентоспроможності. Інноваційний процес, класифікація та ринок інноваційної продукції. Роль інноваційного менеджменту в комплексі менеджменту організації, його ефективність. Форми управління інноваційною діяльністю.
реферат [26,7 K], добавлен 23.04.2010Специфіка циклів інноваційного менеджменту. Ефективність роботи цільової групи в інноваційних організаціях. Визначення мінімуму приведених витрат по варіантам інноваційних проектів. Управління ризиками при реструктуризації підприємства, їх особливості.
лекция [36,9 K], добавлен 20.10.2009Предмет, об’єкт і суб’єкт менеджменту, його закони, закономірності та принципи. Передумови виникнення та розвиток науки управління організацією. Загальні і конкретні функцій менеджменту. Сутність та основні засади керівництва. Етика в менеджменті.
учебное пособие [1,3 M], добавлен 10.01.2013Середовище організації, як простір для реалізації нововведень. Функції інноваційного менеджменту. Формування й оцінка інноваційного потенціалу, реалізація інноваційної стратегії. Мотивація інноваційної діяльності на прикладі вітчизняних підприємств.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 04.12.2010Характеристика загальних та специфічних функцій менеджменту, їх класифікація: планування, організація, мотивація та контроль. Визначення поняття інноваційного менеджменту. Основні методи виходу організації на зовнішній ринок у міжнародному управлінні.
контрольная работа [390,8 K], добавлен 23.10.2011Стратегічне управління як складова частина банківського менеджменту. Аналіз стратегічного управління в АКБ "Форум". Шляхи використання методів стратегічного управління у банківському менеджменті. Сучасні методи стратегічного управління.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 04.04.2007Основні об’єкти інновації: продукція, матеріали, технологічні процеси, розвиток організації. Сутність основних мотивів розвитку інноваційного бізнесу в малих і крупних компаніях. Загальна характеристика способів зниження ризику інноваційних проектів.
контрольная работа [85,6 K], добавлен 07.10.2011Пошук можливостей інтенсифікації виробництва й задоволення суспільних потреб, використання науково-технічного й інтелектуального потенціалу. Науково-технічна новизна, виробнича застосовність, реалізація інновації. Основи розвитку інноваційної сфери.
реферат [15,0 K], добавлен 11.04.2010Організація як об'єкт управління. Основні види ресурсів організації. Загальна системна модель організації. Горизонтальний та вертикальний поділ праці. Чотири основних функції менеджменту. Основні складові менеджменту. Спільні ознаки діяльності менеджера.
презентация [345,6 K], добавлен 20.05.2011
