Тема

Розвиток інформаційного менеджменту в країнах світу

Резюме

Дана курсова робота присвячена інформаційнному менеджменту, як історичній складовій того, що з самого спочатку інформаційний менеджмент сприймався як менеджмент створення систем, пов'язаних із розробкою, рекламою, торгівлею та експлуатацією комп'ютерних мереж, які обслуговують різноманітні інформаційні потреби сучасних промислових підприємств, банків, комерційних організацій, навчальних закладів тощо.

В роботі надано енціклопедичне визначення інформаційного менеджменту, як спеціальної області менеджменту, що виокремилась як самостійний напрям у світовій науковій практиці наприкінці 70-х рр. XX століття, що займається інформацією і інформаційними системами менеджменту; та його розвиток.

Прийняття будь-якого рішення вимагає оперативної обробки значних масивів інформації за допомогою інформаційних систем менеджменту; компетентність керівника вже залежить не стільки від досвіду, отриманого в минулому, скільки від володіння достатньою кількістю актуальної для даної ситуації інформації та вміння зробити корисні висновки за отриманими результатами переробки інформації. Розв'язанням цієї проблеми займається відповідний розділ менеджменту, а саме: інформаційний менеджмент. Розгляду саме цього розділу і присвячена дана курсова робота.

Реферат

Ключові слова: інформаційний менеджмент (ІМ), інформаційна система менеджменту (ІСМ), програмне забезпечення в ІМ, автоматизація збору та обробки інформації, корпоративна інформаційна система (КІС).

Об'єкт дослідження: інформаційний менеджмент, як історична складова того, що з самого спочатку інформаційний менеджмент сприймався як менеджмент створення систем, пов'язаних із розробкою, рекламою, торгівлею та експлуатацією комп'ютерних мереж, які обслуговують різноманітні інформаційні потреби сучасних промислових підприємств, банків, комерційних організацій, навчальних закладів тощо.

Методи дослідження: опис й класифікація понять й програм інформаційного менеджменту в управлінні роботою менеджерів, опис обробки інформації у інформаційних системах менеджменту у різних державах світу.

Досягнення розробки та їх новина: зроблено опис інформаційного менеджменту, технології й програм інформаційного менеджменту в управлінні роботою менеджерів, запропоновано опис обробки інформації у інформаційних системах менеджменту корпорацій й підприємств різних держав світу.

В роботі доведено, що у сучасних умовах соціально-економічного розвитку різних країн світу, особливо важливою областю стало інформаційне забезпечення процесу управління, яке полягає у зборі й переробці інформації, необхідної для прийняття обгрунтованих управлінських рішень.

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Поняття інформаційного менеджменту й інформаційних систем менеджменту у розрізі їх розвитку
• 1.1 Визначення інформаційного менеджменту
• 1.2 Інформаційні системи менеджменту у світі
• Розділ 2. Концепція й задачі інформаційного менеджменту у сучасній світовій практиці
• 2.1 Концепція інформаційного менеджменту
• 2.2 Задачі інформаційного менеджменту
• Розділ 3. Поняття інформаційних систем менеджменту з погляду різних світових концепції
• 3.1 Інформаційні системи в менеджменті
• 3.2 Засоби автоматизації діяльності інформаційного менеджменту
• Розділ 4. Світові тенденції у сфері інформаційного менеджменту
• 4.1 Управління даними та архітектура
• 4.2 Тенденції в інформаційному менеджменті: портали та управління контентом
• Висновок
• Література
• Вступ
• Інформаційний менеджмент -- це спеціальна область менеджменту, що виокремилась як самостійний напрям у світовій науковій практиці наприкінці 70-х рр. XX століття.
• У сучасних умовах світового соціально-економічного розвитку, особливо важливою областю стало інформаційне забезпечення процесу управління, яке полягає у зборі й переробці інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
• Огляд літератури по інформаційному менеджменту:
• Автори Матвієнко О.В., Цивін М.Н. у опорному конспекті лекцій «ІНФОРМАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ», що виданий Київ: Слово КНУКіМ у схемах і таблицях вводять і роз'яснюють у логічній послідовності всі базові поняття навчального курсу «Інформаційний менеджмент». Використання опорного конспекту доцільне для первинного, швидкого ознайомлення з курсом інформаційного менеджменту. Цей опорний конспект доцільно використовувати для закріплення вивченого матеріалу, для відновлення у пам'яті необхідних понять при вивченні наступних розділів курсу та інших дисциплін, які спираються на курс «Інформаційний менеджмент». Опорний конспект доповнено практичними завданнями для більш ефективного опрацювання студентами навчального матеріалу в процесі самостійної роботи. Тестові питання до кожного з розділів курсу дають студенту змогу самоперевірки та контролю засвоєння знань.
• Автори Галіцин В. К., Сидоренко Ю. Т. у своєму навчальному посібнику «Програмні оболонки і пакети», що виданий К.: КНЕУ, доводять, що метою вивчення дисципліни є формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок з методології побудови та використання програмних оболонок і пакетів, освоєння розвинутих і перспективних засобів їх конструювання для менеджерів. У роботі Устинової Г.М. «Информационные системы менеджмента: Основные аналитические технологии в поддержке принятия решений. Изд-во DiaSoft-UP, СПб, 2000» розглянуте світові визначення різних інформаційних систем й технологій, доведено амеріканській й російській підхід до створення й впровадження інформаційних систем менеджменту.
• Зокрема, у даної курсової роботі розглянуті інформаційні системи менеджменту виробників різних країн та наданий їх опис, також розглянуто задачі й функції інформаційного менеджменту з погляду країн Європи й США.
• Завжди перед керуючим органом постають завдання отримання інформації, її переробки, а також генерування й передачі нової похідної інформації у вигляді керуючих впливів. Такі впливи здійснюються в оперативному й стратегічному аспектах і ґрунтуються на раніше отриманих даних, від правдивості й повноти яких багато в чому залежить успішне рішення багатьох завдань управління.
• Прийняття будь-якого рішення вимагає оперативної обробки значних масивів інформації; компетентність керівника вже залежить не стільки від досвіду, отриманого в минулому, скільки від володіння достатньою кількістю актуальної для даної ситуації інформації та вміння зробити корисні висновки. Розв'язанням цієї проблеми займається відповідний розділ менеджменту, а саме: інформаційний менеджмент. Розгляду саме цього розділу і присвячена дана курсова робота.
• Розділ 1. Поняття інформаційного менеджменту й інформаційних систем менеджменту у розрізі їх розвитку
• 1.1 Визначення інформаційного менеджменту
• У наш час слово «менеджмент», що має англійське походження, відоме майже кожній освіченій людині. В загальному розумінні - це вміння досягати поставленої мети, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки людей. Водночас менеджмент (відповідним терміном в українській мові є управління) означає функцію - особливий вид діяльності, спрямований на ефективне керівництво людьми у різноманітних організаціях, а також певну сферу людського знання, яке допомагає реалізовувати цю функцію. У більш конкретному розумінні, менеджмент - це управління в соціально-економічних системах: сукупність сучасних принципів, методів, засобів та форм управління виробництвом з метою покращення його ефективності та збільшення прибутку.
• Інформація (від латинського informatio - роз'яснення), з самого початку означала відомості, передані людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів, і т.д.), а десь із середини 20 століття стала загальнонауковим поняттям, що поєднує в собі обмін відомостями між людьми, людиною й автоматом, автоматом і автоматом. Найбільш вираженою властивістю для інформації є здатність вносити зміни. Практична цінність інформації залежить від того, яку роль вона відіграє у прийнятті рішення, а також від уміння її використати. Сама по собі вона нічого не варта.
• На будь-якому підприємстві деякої держави світу, в організації, галузі, та й у світовій економіці в цілому, можна виділити три основні компоненти: бізнес (він реалізується за допомогою певних комерційних операцій, організованих структур та стратегій); предметні технології (з їхньою допомогою виробляється різна продукція) та інформація, яка все це зв'язує в єдине ціле.
• В науці про управління, нажаль, поки що не існує однозначного розуміння такого поняття як інформаційний менеджмент (ІМ). Тому що різні види менеджменту тісно пов'язані між собою (наприклад, документарний та інформаційний), а також тому, що, як правило, менеджмент трактується як синонім управління і не завжди враховуються його специфічні особливості. Крім того, мода на використання іноземних термінів заважає коректному розумінню поняття інформаційний менеджмент.
• Так вже історично склалось, що з самого спочатку інформаційний менеджмент сприймався як менеджмент створення систем, пов'язаних із розробкою, рекламою, торгівлею та експлуатацією комп'ютерних мереж, які обслуговують різноманітні інформаційні потреби сучасних промислових підприємств, банків, комерційних організацій, навчальних закладів тощо. На сьогоднішній день майже кожна велика фірма прагне мати таку систему (її ще також називають корпоративною інформаційною системою КІС' або інформаційною платформою).
• 1.2 Інформаційні системи менеджменту у світі
• Найхарактернішою рисою корпоративної інформаційної системи є розширений контур автоматизації управлінської діяльності для одержання само регулятивної системи, спроможної гнучко й оперативно перебудовувати принципи свого функціонування. А це означає, що обов'язковою вимогою до корпоративних інформаційних систем є інтеграція в їхньому складі великої кількості програмних продуктів. До складу КІС мають увійти засоби для документаційного забезпечення управління, інформаційної підтримки предметних галузей, комунікативного програмного забезпечення, засоби організації колективної роботи працівників та інші допоміжні (технологічні) продукти.
• Система «БОСС-Референт». Цю систему розроблено на базі програмного продукту Lotus Notes, який є загальновизнаним стандартом для систем підтримки групової роботи з даними.
• У системі управління електронним документообігом «БОСС-Референт» здійснюються централізоване зберігання, пошук, пересилання складних документів будь-якого формату й розмежування доступу до них. Користувачу надається можливість отримувати необхідну інформацію про клієнтів і партнерів, планувати ділові контакти й заходи, проводити обмін інформацією з територіально розподіленими об'єктами. Система дає змогу автоматизувати складання наказів залежно від конкретної ситуації, контроль за їх виконанням і призначення відповідальних осіб. Вбудована система електронної пошти забезпечує обмін повідомленнями І з внутрішніми, і з зовнішніми кореспондентами. Крім текстової інформації поштові повідомлення можуть містити графічні зображення, табличні дані, голосову й відеоiнформацiю тощо.
• Для зручності роботи система підтримує єдину адресну книгу організації, групує повідомлення в папках, архівує і в разі потреби друкує. Окрім роботи з внутрішніми документами (накази, розпорядження, службові записки, заяви, нормативно-довідкові та юридичні документи) система також дозволяє реєструвати всі вхідні документи (листи, факси, е-mail), зокрема й телефонні звернення. Система також надає можливість обмеження доступу до окремих документів на рівні конкретних виконавців, зміст конфіденційних документів може бути закодований.
• Комплексна система формування документів і організації конфіденційного документообігу ОРТІМА-Work Flow. Work Flow (розробник «Оптима», Росія) -- це система не тільки ведення документообігу, а й комплексної автоматизації бізнес-процесів, для якої управління документообігом -- лише частковий випадок застосування.
• Базовими компонентами ОРТІМА-Work Flow є такі програми, якMicrosoft Exchange Server, Microsoft SQL Server , Microsoft Office, програмне забезпеченняServer Net. Вони утворюють архітектуру «клієнт -- сервер», встановлюючи стійку взаємодію з ресурсами обчислювальної мережі та операційної системи, і дозволяють здійснювати масштабування до будь-яких розмірів розподілених систем корпорації.
• До складу Work Flow входять п'ять програмних модулів, кожний з яких може бути встановлений на клієнтських робочих станціях або на сервері і стратегія установки яких залежить від конкретного документообігу та кількості робочих станцій. Відкрита модульна структура системи забезпечує її гнучкість і пристосованість до умов замовника.
• КІС SAP R/3. Родоначальником інформаційних ERP-систем для менеджменту стала німецька компанія SAP AG з продуктом R/3. До числа ж найбільш значних представників ринку можна віднести фірми PeopleSoft, Oracle, Baan й J. D. Edwards. Однак світовим та українським лідером за кількістю впроваджуваних на великих підприємствах ERP-систем є SAP AG із системою SAP R 3.
• SAP AG -- німецька компанія, найбільший в Европе виробник програмного забезпечення. Штаб-квартира у Вальдорфі.
• Найменування SAP було складене на основі перших букв повної назви: «Datenverarbeitung» «Systems, Applications and Products in Data Processing». З 2005 року назва «SAP AG» замінила цю абревіатуру, і тепер є офіційною назвою компанії.
• Продукти фірми відображають всі внутрішні процеси підприємства: бухгалтерський облік, торгівля, виробництво, фінанси, управління персоналом і складами (WMS|). Додатки зазвичай можна адаптувати під правовий контекст певної країни.
• Буква R з є початковою буквою слова «Realtime», і означає негайну проводку і актуалізацію даних, які в рамках Інтеграції негайно доступні всім зацікавленим відділам підприємства. Цифра 3 означає, що в системі реалізована архітектура клієнтсистема управління базами даних (триланкова модель), на відміну від R 2, яка працювала на мейнфреймах (великих ЕОМ).
• Як і будь-який продукт, система SAP R 3 має свої переваги і недоліки. Основними достоїнствами SAP R 3 фахівці називають багатофункціональність, можливість застосування галузевих рішень і впровадження окремими модулями відповідно до темпів розвитку компанії, престижність і поліпшення іміджу підприємства в очах партнерів, підвищення ефективності управлінських і виробничих процесів тощо.
• SAP R 3 виконує своєрідну виховну роль для українських компаній. Такі системи, на думку експертів, несуть у собі жорстко регламентовані, універсальні бізнес-процеси, під які підприємству доводиться підлаштовуватися. Але ця особливість має й певні мінуси. Якщо компанія розвивається швидкими темпами, то велика ERP-система, зокрема й SAP R 3, може не встигнути за змінами в бізнесі.
• Але, така широкопрофільна система має однаковою, максимально допустимою мірою задовольнити всі підрозділи організації, за можливості зберегти існуючі методи і структуру управління та контролювати постійно мінливі бізнес-процеси. Наповнення предметної частини КІС може істотно змінюватися залежно від профілю діяльності підприємства, масштабів організації та обсягів інформаційних робіт. З їх збільшенням стає актуальним упровадження спеціалізованих програмних засобів, спроможних підтримувати значні за обсягом бази і сховища даних, електронні архіви змішаної документації із забезпеченням необхідного рівня надійності й безпеки збереження інформації тощо.
• Звичайно, така система пов'язана із зовнішнім світом (Інтернет, електронна пошта, тощо). З часом таке поняття інформаційного менеджменту дещо видозмінилось та розширилось. Зараз коректніше буде вважати, що інформаційний менеджмент - це те, що загалом відповідає за управління процесом взаємодії бізнесу та інформаційних технологій. (Згідно з означенням, прийнятим ЮНЕСКО, інформаційна технологія - це комплекс взаємопов'язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, які займаються обробкою та зберіганням інформації; обчислювальну техніку та методи організації і взаємодії як з людьми, так і з промисловим обладнанням, їх практичні додатки, а також пов'язані з із цим соціальні, економічні та культурні проблеми). Процес інформаційного менеджменту, який відбувається у сучасних організаціях, являється невід'ємною частиною процесу управління організацією та необхідним процесом для збільшення ефективності бізнес-процесів у сучасних економічних умовах. Звичайно, цей процес мають підтримувати та контролювати кваліфіковані фахівці.
• Становлення методів керування промисловими підприємствами відбулося в першій половині XX ст. їх широкий розвиток пов'язаний насамперед з такими відомими іменами, як Ф. Тейлор, Г. Гантт, Л. Брандейс, А. Шмідт, А. Файоль.
• Ф. Тейлор працював над удосконаленням виробничого планування і виокремив його як найважливіший елемент організації виробництва. Він досліджував фактори, що впливають на продуктивність виробництва, і методи раціональної організації робочого часу. Ф. Тейлор вважав, що виробниче планування і управління повинні здійснювати професійні менеджери.
• На початку XX ст. вийшла його книжка «Принципи наукового менеджменту», в якій широко використовується поняття «наукове управління». Ф. Тейлор стверджував, що «управління -- це справжня наука, яка спирається на точно визначені закони, правила і принципи». Він виходив з того, що управління як особливий вид діяльності складається з низки принципів, які можна застосовувати з однаковим успіхом до всіх видів соціальної діяльності. На зміну розпливчатим і суперечливим принципам управління, запропонованим його попередниками, Ф. Тейлор сформував чітку наукову систему знань, в основу якої покладено чотири наукові принципи, які він назвав законами управління:
• створення наукового фундаменту, який замінить старі, суто
  практичні методи роботи, наукове дослідження кожного окремого
  виду трудової діяльності;
• відбір працівників і менеджерів на основі наукових критеріїв, їх тренування і навчання;
• співпраця адміністрації з працівниками у справі практичного впровадження наукової організації праці та управління;
• рівномірний, справедливий розподіл обов'язків і відповідальності між працівниками й менеджерами.
• А. Файоль провів теоретичний аналіз організації діяльності та виокремив шість її основних видів: технічна (виробництво), комерційна, фінансова, охорона праці та власності, звітність, управління. Основна заслуга робіт А. Файоля полягає в тому, що він першим дав теоретичний аналіз управлінської діяльності та визначив, що управління здійснюється за допомогою реалізації функцій планування, організації, розпоряджень, координації та контролю.
• Разом із Ф. Тейлором працював і Г. Гантт, який досліджував кількісні методи організації виробництва. І нині відома діаграма Гантта як один з методів наочного впорядкування робіт. Ідея Гантта полягає в тому, що головним ресурсом планування є час, а основою для прийняття управлінських рішень -- відхилення між фактичним і запропонованим станом робіт. Показавши на діаграмах Гантта по горизонталі інтервали часу, а по вертикалі - роботи, операції, устаткування, за допомогою нескладних обчислень можна визначити фактичний стан справ і той, що планувався.
• Незважаючи на те що діаграми Гантта мають низку очевидних вад (наприклад, за їх допомогою незручно планувати різноманітні взаємозалежні ланцюжки робіт або коли критичним ресурсом є не лише час), і дотепер усі сучасні системи керування проектами і планування графіки робіт пропонують подавати у вигляді діаграм Гантта.
• Істотне подальше вдосконалення методів планування здійснило військове відомство США в 50-тІ роки XX ст., запропонувавши методи сіткового планування, або вибору «критичного шляху».
• Усі зазначені розробки лягли в основу наукової дисципліни, що виникла в середині XX ст., -- промислової інженерії, що займається керуванням і організацією виробництва, а також дослідженням операцій. Згодом було розроблено багато статистичних і оптимізаційних алгоритмів планування, які використовуються в корпоративних інформаційних системах. Наприклад, у відомій КІС R/З (фірма-розробник -- SАР Німеччина) з метою прогнозування потреби в продукції (функція Foreсаst) з урахуванням інформації про фактичний попит за попередні періоди використовуються статистичні й евристичні методи для розрахунку сезонних коливань попиту. Другим прикладом є метод оперативного планування в підсистемі планування ВУЗ виробництва 8АР, у якій програмне забезпечення
• реалізовано алгоритм розрахунку дати виконання замовлення, скорочення тривалості виробничого циклу, мінімізації переналагоджень устаткування тощо.
• На початку 60-х років у США розпочалися роботи з автоматизації керування запасами. Пожвавлення економіки після другої світової війни, активне зростання багатосерійного й масового виробництва товарів народного споживання та торгівлі спонукали виробників до використання математичних моделей планування попиту й керування запасами, що веде до істотної економії засобів у вигляді запасів і незавершеного виробництва. Було встановлено, що вибір оптимального обсягу партії замовлення - одна з найважливіших умов підвищення ефективності виробництва, тому що недостатній обсяг запасів призводить до зростання адміністративних витрат у разі повторних замовлень, а надлишковий -- до заморожування засобів.
• Період до середини 60-х років XX ст. можна назвати періодом розвитку методик управління підприємством. Він є початковим етапом у зародженні та становленні інформаційних систем. У цей період почалися роботи з автоматизації управління підприємствами на базі великих ЕОМ і централізованого оброблення інформації. Створюються інформаційні системи для управління окремими підрозділами чи видами діяльності, які з часом інтегруються в комплексні автоматизовані системи.
• Метод ОРТ - оптимізаційна технологія виробництва -- було створено в Ізраїлі в 70-х роках. На його основі було розроблено ряд програмних пакетів. І 1,ей метод призначений для максимізації випуску продукції за скорочення обсягу запасів і виробничих витрат. У його основу покладено визначення дефіциту виробничих потужностей та матеріальних ресурсів і якнайточніший їх облік під час планування.
• Період від початку 90-х років XX ст. до початку XXI ст. можна назвати третім етапом у розвитку корпоративних інформаційних систем. Характерною особливістю цього етапу є побудова КІС на базі концепції ЕRР (Enterprise Recuirements Planning) - планування ресурсів підприємства та перехід на нову технічну платформу (персональні комп'ютери). У цей час прискореними темпами відбуваються зміна архітектур інформаційних технологій перехід від традиційних мейнфреймів із централізованим обробленням інформації до відкритих інформаційних систем з розподіленим обробленням інформації. Концепція ЕRР стала основною моделлю бізнесу, яку використовують виробники й дотепер для досягнення виробничої ефективності.
• Застосування методології ЕRР стає стандартним. Виробники, що сподіваються на успіх за зростаючої конкуренції на ринку, повинні активно використовувати ЕRР просто для того, щоб відповідати виробничій ефективності конкурентів. Основним показником для віднесення програмних систем до корпоративних стає відповідність їх методології ЕRР.
• Широкого застосування набувають сучасні корпоративні інформаційні системи R/3, Вааn IV, Sса1а, Галактика і т. ін., промислові СУБД провідних розробників Огасl, Іnformiх, Sybase. У зв'язку з розвитком мережевих технологій локальні КІС поступаються місцем клієнт-серверним і Web - серверним КІС. Розвиток мережі Інтернет надає все більше можливостей для роботи з віддаленими підрозділами корпорацій, відкриваються широкі перспективи електронної комерції, обслуговування покупців через Інтернет і багато іншого.
• Початок третього тисячоліття ознаменував новий виток (четвертий етап) у розвитку інформаційних технологій. Характерною ознакою його є глобальна комп'ютеризація суспільства. Інформаційні технології не лише охоплюють всі сторони бізнесової діяльності, а й стають невід'ємним атрибутом побутової сфери.
• Що стосується розвитку КІС, то в новому тисячолітті основу їхньої архітектури визначатиме нова методологія СSRР планування ресурсів, синхронізоване з покупцем. СSRР пропонує модель бізнесу та набір інструментів, які спроможні зробити партнерство з покупцем і досяжним, і підтримуваним.
• Аналізуючи загальний стан на світовому ринку КІС в останні п'ять років, можна дійти висновку, що основною тенденцію є повсюдний перехід на використання Iternet - технологій.
• Майже всі гіганти індустрії прикладного програмного забезпечення, такі як Sар (Німеччина), Галактика (спільно Росія - Білорусь) Реор1е Soft, Вааn, Оrас1е (США) та інші провідні корпорації, заявили про вихід Інтернет версій своїх програмних комплексів у перші роки XXI ст.
• Розділ 2. Концепція й задачі інформаційного менеджменту у сучасній світовій практиці
• 2.1 Концепція інформаційного менеджменту
• Концепція інформаційного менеджменту об'єднує наступні підходи: економічний, що розглядає питання залучення нової документованої інформації із урахуванням корисності та фінансових витрат; аналітичний, що базується на аналізі потреб користувачів щодо інформації та комунікації; організаційний, розглядає вплив інформаційних технологій на організаційні аспекти; системний, розглядає обробку інформації в організації, приділяючи особливу увагу оптимізації комунікаційних каналів, інформації, матеріальних коштів та інших витрат, методів роботи.
• Інформаційний менеджмент в організації виконує стратегічні, оперативні та адміністративні задачі. До стратегічних задач відносяться: створення інформаційної інфраструктури організації та управління інформаційними технологіями. Оперативні та адміністративні задачі мають більш вузький та підпорядкований характер.
• Сфера інформаційного менеджменту -- сукупність всіх необхідних для управління рішень на всіх етапах життєвого циклу підприємства, що включає всі дії і операції, пов'язані як з інформацією у всіх її формах й станах, так і з підприємством в цілому. При цьому повинні вирішуватися завдання визначення цінності і ефективності використання не тільки власне інформації (даних і знань), так щоб кожен менеджер отримував тільки релевантну інформацію, але і інших ресурсів підприємства, що в тій чи іншій мірі входять в контакт з інформацією: технологічних, кадрових, фінансових та ін. Інформаційний менеджмент має важливе значення в державному управлінні.
• 2.2 Задачі інформаційного менеджменту
• 1. Формування технологічного середовища інформаційної системи
• 2. Розвиток інформаційної системи і забезпечення її обслуговування
• 3. Планування в середовищі інформаційної системи
• 4. Формування організаційної структури в області інформатизації
• 5. Використання і експлуатація інформаційних систем
• 6. Формування інноваційної політики і здійснення інноваційних програм
• 7. Управління персоналом у сфері інформатизації
• 8. Управління капіталовкладеннями у сфері інформатизації
• 9. Формування та забезпечення комплексної захищеності інформаційних ресурсів
• Для розуміння сутності інформаційного менеджменту та його задач варто прийняти до уваги такі положення:
• 1. Інформація являється комплексною категорією. Тобто вона може бути:
• - умовою і засобом для ділового спілкування,
• - засобом передачі суспільству відомостей про організацію,
• - джерелом відомостей про зовнішнє середовище,
• - товаром.
• 2. Інформаційний менеджмент відбувається у межах конкретної організації.
• 3. Інформація являє собою самостійний фактор виробництва, що лежить в основі процесу прийняття управлінського рішення.
• 4. Інформаційний менеджмент має відношення не просто до інформації, а саме до інформаційної діяльності організації.
• Враховуючи це, можна узагальнити: інформаційний менеджмент - управління діяльністю, пов'язаною із створенням та використанням інформації в інтересах організації.
• Основною ціллю інформаційного менеджменту є забезпечення ефективного розвитку організації шляхом регулювання різних видів її інформаційної діяльності.
• У зв'язку з цим перед інформаційним менеджментом постає ряд певних задач.
• Головною задачею інформаційного менеджменту являється інформаційна підтримка основної діяльності організації. Задача інформаційного менеджменту, з цієї точки зору, полягає в інтегруванні створених співробітниками індивідуальних інформаційних елементів системи ( документи, справи, технології) на основі програми пошуку та на базі пропозицій через Інтернет і відповідного маркетингу використовуваних інформаційних ресурсів.
• Наступна задача інформаційного менеджменту полягає у переробці різноманітного масового продукту, що пропонується на інформаційному ринку, в інформацію, релевантну діям - перехід від зовнішніх знань у знання, релевантні внутрішнім рішенням.
• Важливою задачею інформаційного менеджменту являється вибір раціональних форм комунікацій, техніки та інформаційних технологій, а також характеристик інформаційних ресурсів, необхідних для досягнення цілей організації.
• Крім того, інформаційний менеджмент розв'язує задачі планування, керівництва, контролю та організації документарного забезпечення управління організацією за певними цільовими критеріями для підтримки узгоджених організаційно-інформаційних дій членів організації.
• Інформаційний менеджмент в країнах Європи й США стосується всіх функцій управління сучасної організації. Управлінський цикл містить чотири функції, - це планування, організація, мотивація та контроль.
• Функція планування - це діяльність суб'єкта по визначенню темпів, пропорцій, розвитку об'єктів управління. Планування здійснюється в різних варіантах і являється основою існування організації, підприємства, фірми тощо. Найпоширеніші на сьогодні оперативне й стратегічне.
• Оперативне планування відображає поточну діяльність організації.
• Стратегічне пов'язане з перспективами.
• Функція стратегічного планування здобуває в цей час особливе значення. Її специфіка: особливість самого стратегічного управління.
• Стратегічне управління, що зародилося в США - це управління, що орієнтоване на забезпечення "виживання" організації та її ефективного розвитку в умовах динамічно мінливого зовнішнього середовища.
• На відміну від оперативного управління, стратегічне має інші критерії ефективності, а саме: своєчасність і точність реагування організації на зміни зовнішнього середовища.
• Стратегічне планування - процес, що включає ряд стадій. Скласти стратегічний план, тобто визначити ті дії, які організація повинна зробити для виконання стратегії.
• Планування складається з таких поетапних стадій:
• 1) Визначення місії організації.
• Місія - це чітко виражена причина існування організації, що підкреслює її відмінності від аналогів.
• 2) Визначення цілей організації.
• Ціль - це очікуваний, кінцевий результат. Саме через цілі, місія одержує реалізацію.
• 3) Аналіз середовища
• 4) Аналіз стратегічних альтернатив.
• 5) Вибір стратегії.
• 6) Реалізація стратегії.
• 7) Стратегічний контроль.
• Стратегічний контроль здійснюється протягом усього періоду реалізації стратегії. Він сприяє досягненню цілей стратегії.
• Значення планування в цілому полягає в тому, що плани підвищують ступінь результативності діяльності організації.
• Ефективність діяльності управлінського апарату організації залежить від цілого ряду факторів:
• ? Забезпечення організаційною й обчислювальною технікою;
• ? Використання сучасних технологій;
• ? Розподіл посадових обов'язків у рамках управлінської ланки;
• ? Інформаційне забезпечення управлінської діяльності;
• Інформація являє собою найважливіший організаційний ресурс. Вона входить у загальний комплекс ресурсів фірми, поряд з кадровими, фінансовими й т.д. Інформація має багато спільних рис із іншими ресурсами:
• - Інформацію необхідно планувати з точки зору виявлення потреби в ній організації;
• - Витрати на одержання й використання інформації можна оцінити з економічної точки зору й вони повинні входити в загальний баланс організації.
• - Інформаційні потреби можуть і повинні бути співвіднесені з можливостями їхнього задоволення, як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел.
• При споживанні інформація не зникає, а змінює свою цінність.
• Спеціаліст організації, працівник, керівник являються не просто користувачами, яким постачається інформація, а безпосередніми учасниками інформаційного процесу, найважливішою частиною інформаційного менеджменту.
• Розділ 3. Поняття інформаційних систем менеджменту з погляду різних світових концепції
• 3.1 Інформаційні системи в менеджменті
• Практична реалізація комунікаційних процесів в апараті управління здійснюється інститутами інформаційного менеджменту у вигляді організації документообігу, без документарних зв'язків, циркуляції документарних потоків в рамках системи управління внутрішньою інформацією фірми (головною метою даної системи є створення ефективної системи інформаційного забезпечення процесів управління), функціонування інформаційних систем та мереж.
• Інформаційний менеджмент з'явився на світ як визнання того факту, що інформація є абсолютно необхідним ресурсом, щоб менеджмент був систематичним. Менеджери в сфері інформаційного менеджменту займаються розробкою й контролем систем, що обробляють і розподіляють інформацію. Для більш ефективної організації й використання інформації багатьма західними фірмами були розроблені інформаційні системи менеджменту (ІСМ).
• У вітчизняній літературі часто використовують терміни, "автоматизована система управління", "автоматизовані інформаційні системи", а в закордонної - "інформаційні системи", "інформаційні системи менеджменту". Причому за рубежем за замовчуванням передбачається, що інформаційні системи менеджменту автоматизовані.
• Особливістю американського підходу до розробки ІС є концепція безперервності вдосконалення ІС, що забезпечує виживання організації в ринкових умовах. У нас цей життєво важливий підхід сформульований як варіант технології проектування у випадку, якщо на об'єкті вже існує АІС.
• Інформаційна система менеджменту - це система збору інформації, що обробляє й представляє її у формі, найбільш зручній для прийняття на її основі рішень, і розподіляючи її між кінцевими користувачами. Для прийняття рішень на основі інформації, остання повинна бути точною, своєчасною, доречною, легко доступною та представленою в необхідному форматі.
• Потужність інформаційних систем менеджменту використається багатьма західними компаніями. Наприклад, корпорація XEROX (США) використовує свої ІСМ для посилання й одержання електронної пошти, оглядових звітів, фінансових документів, для вивчення інформації щодо споживачів і ринків збуту, а також для одержання самих останніх новин. У компанії 3М інформаційні системи менеджменту використовуються для капіталізації заощаджених на витратах коштів і впровадження інноваційних технологій. ІСМ дозволяють користуватись децентралізованою системою управління, що забезпечує найбільшу гнучкість у прийнятті рішень. Це досягається за рахунок зв'язування ІСМ із регіональних представництв компанії в одну велику мережу, що регулює критичні аспекти діяльності фірми в цілому. Дані щодо фінансів, керування персоналом та інженерними проектами можуть бути легко переслані з одного представництва в інші, а також консолідовані в штаб-квартирі компанії з метою одержання загальної картини діяльності фірми. Подібна інтеграція децентралізованих зусиль дозволяє значно заощаджувати час і кошти.
• Для розробки конкретної ІСМ необхідно насамперед встановити мету її створення, визначити можливі обмеження, визначити джерела одержання інформації й канали її редистрибуції, і тільки потім приступати до конкретного планування. У процесі розробки необхідно забезпечити тісні контакти між розробниками та кінцевими користувачами. Варто пам'ятати, що метою створення інформаційних систем є забезпечення інформаційної підтримки менеджерів при прийнятті ними рішень. Ця підтримка полягає в:
• - своєчасному попередженні менеджерів про можливі проблеми в майбутньому;
• - одержанні інформації, яка буде використовуватись при прийнятті рішень;
• - автоматичному прийнятті системою дрібних рішень, не потребуючи втручання менеджера;
• - автоматизації рутинних операцій.
• Обмеження при розробці інформаційних систем менеджменту можуть бути обумовлені як зовнішніми, так і внутрішніми причинами. Зовнішні обмеження містять у собі правові питання, побажання споживачів і потреби постачальників. До внутрішніх обмежень відносять витрати по розробці ІСМ, доступність робочої сили щодо використання як персоналу, напрямку політики фірми та технічних характеристик комп'ютера, на основі якого розробляється ІСМ.
• Наступним кроком після визначення цілей створення інформаційної системи є чітке визначення цілей використання інформації. Конкретні цілі залежать від менеджера, що цією інформацією буде користуватися. Деяким потрібна складна комп'ютеризована система, для інших ІСМ повинна бути якомога простішою. Одним потрібні тільки факти, іншим - інформація, необхідна в конкретній поточній ситуації. Після визначення цілей використання інформації можна визначити й джерела її одержання.
• Потім необхідно зібрати систему. Для цього треба спочатку позначити всі потоки інформації (наприклад, такі як, звіти щодо маркетингової діяльності й продажу), визначити спосіб зберігання інформації, метод її введення в систему, а також обладнання, яке буде для цього використовуватися. Так як для рішення одного завдання теоретично можна розробити безліч різних систем, то необхідно також ураховувати кінцеву вартість інформаційної системи, її технічні характеристики й прийнятність для конкретного користувача.
• В США, якщо АІС на об'єкті вже існує, то процес розробки нових задач (або перепроектували існуючих) охоплює 8 етапів:
• Формулювання вимог (аналог ТЗ);
• Постановка задачі (частина ТП);
• Побудова алгоритму рішення задачі (частина ТП);
• Розробка контрольного прикладу (частина ТП);
• Розробка машинної блок-схеми і програм (частина РП);
• Відладка нових програм на контрольному прикладі (частина РП);
• Відладка нових програм на реальних даних (пробна експлуатація);
• Приймання в промислову експлуатацію.
• При введенні системи в дію потрібно навчити всіх потенційних користувачів роботі з нею, пояснити принцип її дії, а також показати, які саме вигоди несе використання системи.
• 3.2 Засоби автоматизації діяльності інформаційного менеджменту
• Також, слід ще торкнутись теми автоматизації діяльності інформаційного менеджменту.
• Протягом останніх десятиліть менеджменти найбільш розвинутих країн (США, Японія) перейшли на 'творчі' інформаційні технології так званого третього рівня. Вони охоплюють повний інформаційний цикл - виробництво інформації (нових знань), їх передачу, переробку, використання для досягнення нових, більш високих цілей.
• Інформаційні технології третього рівня означають вищий етап комп'ютеризації менеджменту, тобто дозволяють поєднати силу людського розуму та потужність електронної техніки.
• До сучасних технічних засобів автоматизації інформаційно-управлінської діяльності відносять такі:
• 1. персональні комп'ютери, об'єднані в мережі;
• 2. електронні друкарські машини;
• 3. текстообробні системи ( проблемноорієнтовані комп'ютерні системи, що мають більші функціональні можливості);
• 4. копіювальні машини;
• 5. комунікаційні засоби, телефонна техніка;
• 6. засоби для автоматизації введення архівних документів і пошуку інформації (це також і нетрадиційні носії інформації: магнітні диски й стрічки, мікрофільми, диски з оптичними записами);
• 7. засоби для обміну інформацією - «електронна пошта»;
• 8. відео інформаційні системи;
• 9. локальні комп'ютерні мережі;
• 10. інтегровані мережі установ.

Розділ 4. Світові тенденції у сфері інформаційного менеджменту

4.1 Управління даними та архітектура

У 2007-му році компанія Accenture (www.accenture.com ) провела велике міжнародне опитування директорів з інформаційних технологій різних країн. Професіонали сфери технологій розповіли про інформаційний менеджмент, у тому числі й про можливості управління даними.

75% ІТ-директорів поділилися своїми планами розробки загальної стратегії інформаційного менеджменту протягом найближчих декількох років. Вони вказують на необхідність всеохопного управління організаційними даними та використання цих даних для посилення стратегічної переваги на ринку.

До ключових висновків дослідження можна віднести наступні.

Якість даних

Якість даних -- це один із чотирьох ключових аспектів, які необхідні для ефективного управління інформацією всередині організації. Ризики, пов'язані із недостатньою якістю даних, абсолютно очевидні -- мільярди доларів, які щороку витрачаються на помилки, зроблені компаніями, необхідність постійного редизайну неправильних процесів і навіть втрата бізнесу. І хоча всі ІТ-директори, які взяли участь в опитуванні, знають про ці ризики, 29% із них визнають, що майже нічого не роблять для забезпечення якості даних у своїй компанії.

Управління (ключовими) даними

Тільки ефективне управління та правильно налаштований обіг ключових даних всередині підприємства є запорукою завтрашнього успіху. На превеликий жаль, дослідження вказує на те, що 34% ІТ-директорів не володіють ефективними системами управління ключовими даними. Знову ж таки, майже всі респонденти наголосили на потребі створення таких систем та озвучили свій намір надалі розвивати цю сферу. Майже всі ІТ-директори (98%) мають намір закінчити проекти налаштування такої системи протягом найближчих трьох років.

Інформаційна політика

Створення ефективної інформаційної політики -- це третій ключовий аспект для забезпечення продуктивного управління даними. Проте формування такої політики потребує значних ресурсів та часу, на що готова піти далеко не кожна компанія. Тому не дивно, що 36% респондентів визнають, що в їхніх компаніях взагалі не існує інформаційної політики, а 45% стверджують, що інформаційна політика їхніх компаній не зовсім ефективна.

Управління метаданими

Лише 10% респондентів володіють потужними програмами управління метаданими. По суті, більше половини респондентів (52%) навіть не замислюються над можливістю впровадження таких програм. Така ситуація особливо невтішна, зважаючи на те, що саме управління метаданими може слугувати запорукою успішного визначення ключових даних компанії та максимально ефективного їх використання [9].

4.2 Тенденції в інформаційному менеджменті: портали та управління контентом

Компанія Accenture провела міжнародне опитування, в якому взяло участь 162 інформаційних директорів (керівників ІТ-організацій, наділених правом приймати рішення) кількох країн. Їм було запропоновано серію запитань, які стосувалися інформаційного менеджменту, включаючи їхні внутрішні портали та потенціал в управлінні контентом.

Більше, ніж 75% інформаційних директорів поділилися своїми планами розробити загальну стратегію управління інформацією в компанії протягом найближчих трьох років. Втім, на даний момент у 85% компаній немає нічого навіть приблизно схожого на таку стратегію.

IT-директори очікують, що впровадження загальної стратегії управління інформацією допоможе їм більш швидко та гнучко реагувати на ринкові зміни та покращить взаємодію зі споживачами та клієнтами. Окрім цього, підвищиться комфорт під час прийняття рішень, оскільки стануть доступними всі необхідні дані. Директори чудово розуміють, що для досягнення цих цілей їм слід відходити від "уривчастого" підходу до управління інформацією та починати займатися розробкою загальної стратегії. Втім, лише 15% респондентів можуть похвалитися, що володіють такою стратегією вже сьогодні.

Безсумнівно, що при потребі управляти контентом перед керівниками компаній у різних формах постає безліч викликів (електронна пошта, сервіси миттєвих повідомлень, відсутність загальної бази документів та єдиного джерела важливої інформації, тощо). І коли на основі розрізненої інформації приймаються важливі бізнес-рішення -- компанія приймає на себе величезні і часто невиправдані ризики. Все ці проблеми і призводять у кінцевому результаті до того, що наявність загальної стратегії управління інформацією впливає на кожен аспект діяльності компанії: продаж, підтримку продукції, сервіс, тощо.

52% респондентів, які взяли участь у дослідженні, переконані, що впровадження єдиної стратегії управління інформацією також сприятиме досягненню конкурентної диференціації.

При цьому організації повністю розуміють, що основним рушієм на шляху до реалізації загальної інформаційної стратегії є хороша і надійна інфраструктура. Адже саме наявність відповідних інформаційних технологій є запорукою успіху.

Висновок

Ми живемо у час всебічного розвитку оточуючого нас світу. У зв'язку з цим, з кожним днем збільшується кількість інформації стосовно найрізноманітніших сфер нашого життя. Тобто розширюється інформаційна сфера. А оскільки жодна з організацій, підприємств, фірм не являється інформаційної ізольованою, то дуже важливим питанням є питання отримання якісної та корисної інформації, яка забезпечувала б оптимальність процесу управління.

Інформаційний менеджмент з'явився як частина теорії менеджменту приблизно на межі 20-21 століть. Він являв собою якісно нову інформаційну концепцію, яка дала поштовх розвитку нової індустрії у сфері управління. Ця концепція пов'язана з тим, що водночас із традиційними важелями управління з'являється ще один - управління бізнесом за допомогою інформаційних технологій.

В даній курсовій роботі саме було розглянуте інформаційний менеджмент, як історична складова того, що з самого спочатку інформаційний менеджмент сприймався як менеджмент створення систем, пов'язаних із розробкою, рекламою, торгівлею та експлуатацією комп'ютерних мереж, які обслуговують різноманітні інформаційні потреби сучасних промислових підприємств.

В роботі доведено, що у сучасних умовах світового соціально економічного розвитку, особливо важливою областю стало інформаційне забезпечення процесу управління, яке полягає у зборі й переробці інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

В роботі було розглянуто задачі й функції інформаційного менеджменту з погляду країн Європи й США.

В роботі також зроблено опис інформаційного менеджменту, технології й програм інформаційного менеджменту в управлінні роботою менеджерів, запропоновано опис обробки інформації у інформаційних системах менеджменту корпорацій й підприємств різних держав світу, також розглянуті всесвітні тенденції в інформаційному менеджменті.

Й дійсно, так історично склалось, що з самого спочатку інформаційний менеджмент сприймався як менеджмент створення систем, пов'язаних із розробкою, рекламою, торгівлею та експлуатацією комп'ютерних мереж, які обслуговують різноманітні інформаційні потреби сучасних промислових підприємств, банків, комерційних організацій, навчальних закладів тощо. На сьогоднішній день майже кожна велика фірма прагне мати таку систему - деяки з яких було розглянуте у даній курсовій роботі.

Звичайно, інформаційна система менеджменту пов'язана із зовнішнім світом (Інтернет, електронна пошта, корпоративні мережі, тощо). Ми побачили, що часом поняття інформаційного менеджменту дещо видозмінилось та розширилось. Зараз коректніше буде вважати, що інформаційний менеджмент - це те, що загалом відповідає за управління процесом взаємодії бізнесу та інформаційних технологій.

Таким чином, інформаційний менеджмент відіграє дуже важливу роль у діяльності кожної організації оскільки фактично являється потужною та ефективною інформаційною підтримкою. А це забезпечує їй існування у сучасних економічних умовах, які вимагають досить швидкого планування та прийняття рішень.

Література

1. Маскон, Майкл Альберт, Франклин Хедоури Основы менеджмента, М., Изд. "Дело", 1997.

2. Статья Ларина М.В., доктора исторических наук, професора Применение методологии информационного менеджмента в документационном обеспечении управления" .Опубликовано: Всероссийская конференция Автоматизация делопроизводства и электронный документооборот в органах власти

3. Костров, А.В. Основы информационного менеджмента: Учебное пособие. М.: Финансы и статистика, 2001.

4. Костров, А.В. Введение в информационный менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1996.

5. Інформаційні системи в менеджменті: Навчальний посібник. - Львів: НУ Львівська політехніка, 2004.

6. Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / Голосов О.В и др. М.: Финансы и статистика, 1998. - 240 с.

7. Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В., Краєва О.С. Основи інформаційних систем: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 420 с.

8. Устинова Г.М. Информационные системы менеджмента: Основные аналитические технологии в поддержке принятия решений. Изд-во DiaSoft UP, СПб, 2000. -368 с. Глава 2.

9. За матеріалами "Information Management Trends in Data Management and Architecture", http://www.accenture.com/Global/Research_and_Insights/ Скорочений переклад: Ярослав Федорак, 2007.

10. За матеріалами "Information Management Trends in Data Management and Architecture", http://www.accenture.com/Global/Research_and_Insights/ Скорочений переклад: Ярослав Федорак, 2008.

11. Матвієнко О.В., Цивін М.Н. ІНФОРМАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ, опорний конспект лекцій, Київ: Слово КНУКіМ, 2002

12. Галіцин В. К., Сидоренко Ю. Т. Програмні оболонки і пакети: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 212 с.

13. Грещак М.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посібник - к.: КНЕУ, 2001. - 228с.

14. Гуменюк Н.Д. і ін. Економічні методи керування і прискорення розвитку виробництва.-Київ Техніка, 1999. -192с.

15. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах. Навчальний посібник. Видання 2-ге, перераб. і доп.Київ, КНЕУ, 2001.-239 с.

16. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту. К.: А.С.К., 2002. - 759 с.

17. Іваненко С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту. К.: Знання-Прес, 2003. - 349 с.

18. Бутинець Ф.Ф., Іваненко С.В., Давидюк Т.В., Шахрайчук Т.В. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. Житомир: ПП „Рута”, 2002. - 544 с.

19. Петров В.Н. Информационные системы. С-Пб.: Питер, 2002. - 686 с.