Основи логістики

79

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра менеджменту

Логістика

конспект лекцій

для студентів напрямку підготовки 0502 «Менеджмент»

спеціальності 7.050201 освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст

Київ КНУТД 2008

Логістика. Конспект лекцій для студентів напрямку підготовки 0502 «Менеджмент» спеціальності 7.050201 освітньо-кваліфікаційного рівня - спеціаліст /Упорядники: Г.В. Євсєєва - К.: КНУТД, 2008. 57 с. укр. мов.

Упорядник: к.е.н., ст. викл. Г.В. Євсєєва.

Рецензент: к.т.н., доц. С.М. Невмержицька

Відповідальний за випуск: зав. кафедри менеджменту, д.е.н., проф. Ю.В. Гончаров.

Затверджено на засіданні кафедри «Менеджменту» КНУТД

Протокол № від

ЗМІСТ

Вступ

Тема 1. Логістика - інструмент розвитку ринкової економіки

Тема 2. Об'єкти логістичного управління

Тема 3. Концепція логістики

Тема 4. Методологія та наукова база логістики

Тема 5. Логістика закупок та розміщення замовлень

Тема 6. Виробнича логістика

Тема 7. Логістика розподілення

Тема 8. Логістика запасів

Тема 9. Логістика складування

Тема 10. Транспортна логістика

Тема 11. Інформаційна логістика

Тема 12. Логістичний сервіс

Рекомендована література

Вступ

В зв'язку із становленням ринкових відносин у нашій країні з'явився і почав активно розвиватися новий науково-практичний напрямок - логістика.

Актуальність вивчення дисципліни «Логістика» обумовлена, насамперед, тими потенційними можливостями підвищення ефективності функціонування економічних систем, які несе в собі логістичний підхід до управління матеріальними ресурсами.

Предметом логістики як науки є загальні закономірності розвитку логістичних систем, особливості та тенденції управління та оптимізація матеріальних потоків.

Дисципліна складається з наукових основ, концепцій та базових задач логістики, розкривається сутність та методологія системного підходу до вирішення логістичних проблем. В програмі дисципліни викладено основи теорії логістики та методичний інструментарій прийняття типових рішень у постачанні, виробництві та збуті, у сфері переміщення та управління запасами, складського господарства та транспортування.

Вивчення дисципліни «Логістика» базується на загальних знаннях економічної теорії, взаємопов'язане з такими дисциплінами: «Вища математика», «Інформатика і комп'ютерна техніка», «Макроекономіка», «Мікроекономіка», «Фінанси підприємства», «Маркетинг», «Основи менеджменту», «Економіка підприємства», «Операційний менеджмент».

Метою дисципліни «Логістика» є формування у майбутніх спеціалістів системних знань і розуміння концептуальних основ логістики, теорії й практики розвитку цього напряму та набуття навичок самостійної роботи щодо засвоєння навчального матеріалу стосовно сучасних методів управління матеріальними та іншими потоками в сучасних умовах.

Основними завданнями, що мають бути вирішені у процесі викладання дисципліни є:

ѕ набуття студентами глибоких теоретичних знань з питань концепції, стратегії та тактики логістики;

ѕ опанування студентами методичним інструментарієм розроблення та реалізації завдань логістики;

ѕ оволодіння навичками логістичного мислення та розроблення пропозицій щодо удосконалення логістичних систем і механізмів їх функціонування;

ѕ набуття навичок оцінки економічної ефективності та наслідків здійснення логістичних рішень.

Тема 1. Логістика - інструмент розвитку ринкової економіки

1. Походження терміну та сучасні визначення логістики. Передумови розвитку логістики.

2. Етапи розвитку логістики.

3. Мета, завдання та функції логістики.

Основні поняття: логістика, потік, інтеграція, система.

1. Походження терміну та сучасні визначення логістики. Передумови розвитку логістики.

Логістика походить від грецького слова «logistike», що означає мистецтво обрахунків, обмірковувати. Древні греки розуміли під логістикою мистецтво виконання розрахунків. На початку XIX ст., в епоху наполеонівських війн, логістика визначалася як наука про керування при плануванні запасів, перевезеннях і постачанні військ. Новий етап у розвитку військової логістики наступив під час другої світової війни, коли логістичні підходи стали широко застосовуватися при плануванні і підготовці воєнних операцій. На початку 70-х років XX в. логістичний підхід починає широко застосовуватися в економіці різних країн.

Усю сукупність визначень логістики можна об'єднати в дві групи.

Одна з них трактує логістику як напрямок господарської діяльності, що полягає в керуванні матеріальними й інформаційними потоками в сферах виробництва і обігу. Інша - розглядає логістику як міждисциплінарний науковий напрямок, безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних і інформаційних потоків.

У термінологічному словнику по логістиці, виданому в Росії в 1995 р., дається таке визначення логістики: «Логістика - наука про планування, контроль і керування транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними і нематеріальними операціями, які здійснюються в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передачі, збереження й обробки відповідної інформації».

Логістика - наука про організацію, планування, контроль і регулювання руху матеріальних і інформаційних потоків у просторі і в часі, від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.

Логістика - це науково-практична діяльність, яка базується на інтегрованій функції управління матеріальними та супутніми потоками і забезпечує поставку товарів «точно в строк».

Новизна логістичного підходу в управлінні ресурсами полягає в зміні пріоритетів господарської діяльності. Головну роль відіграє не продукт, а процес у формі потоку (матеріального, інформаційного, фінансового і т.д.). Управління потоковими процесами, їх перетворення й інтеграція є новою формою управління, що перевершує традиційні як за рівнем творчого потенціалу, так і за ефективністю кінцевих результатів.

Обґрунтовуючи актуальність використання принципів і методів логістики, слід врахувати кардинальні зміни, що відбулися в останнє десятиріччя у сфері реалізації готової продукції. До них можна віднести: перетворення ринку продавця на ринок покупця (для якого характерним є перевищення пропозиції над попитом), посилення конкурентної боротьби між суб'єктами господарювання, поступове розповсюдження концепції маркетингу з її «орієнтацією на споживача» і як результат зростання насиченості, ширини, глибини товарного асортименту. Ускладнилося прогнозування попиту, зросли матеріальні запаси, збільшились складські і транспортні витрати. Гостро постали проблеми раціонального планування постачання, виробництва і збуту, які повинні бути зорієнтовані на задоволення попиту з мінімальними витратами. Виникла необхідність у посиленні координації між взаємопов'язаними видами діяльності, тобто організацією виробництва, збуту, закупівель, зберігання і транспортування як єдиного матеріального потоку. Отже, вирішення проблем, що виникли останнім часом, пов'язуються з поширенням використання концепції логістики.

2. Етапи розвитку логістики.

Можна виділити три етапи розвитку логістики:

Перший етап (60-і роки XX ст.) - характеризується використанням логістичного підходу для управління матеріальними потоками в сфері обігу. У цей період формується два ключових положення: існуючі ніби окремо потоки матеріалів у виробництві, зберіганні і транспортуванні можуть бути взаємопов'язані єдиною системою управління; інтеграція окремих функцій фізичного розподілу матеріалів може дати істотний економічний ефект.

Другий етап (80-і роки XX ст.) характеризується розширенням інтеграційної основи логістики. Логістика почала охоплювати виробничий процес. У цей період відбувається: швидке зростання вартості фізичного розподілу; зростання професіоналізму менеджерів, які здійснюють управління логістичними процесами; довгострокове планування у сфері логістики; широке використання комп'ютерів для збору інформації та контролю за логістичними процесами; централізація фізичного розподілу; різке скорочення запасів у матеріалопровідних ланцюгах; чітке визначення дійсних витрат розподілу; визначення і здійснення заходів для зменшення вартості просування матеріального потоку до кінцевого споживача.

Третій етап належить до сучасності й може бути охарактеризований так: з'являються фундаментальні зміни в організації та управлінні ринковими процесами у всій світовій економіці; розвиток сучасних комунікаційних технологій; розвиваються галузі, які надають послуги у сфері логістики; концепція логістики починає визнаватися більшістю учасників ланцюгів постачання, виробництва і розподілу; сукупність матеріалопровідних суб'єктів набуває цілісного характеру.

3. Мета, завдання та функції логістики.

Метою логістики є сервіс - поставка товарів «точно своєчасно», тобто забезпечення необхідними товарами в необхідній кількості та якості, в потрібний час, в потрібне місце, відповідному клієнту з мінімальними витратами. Мету логістики пов'язують з виконанням «семи правил логістики» чи «комплексу логістики» (7R).

В сучасних умовах спеціалісти виділяють наступні функціональні підсистеми логістики:

ѕ логістика постачання;

ѕ виробнича логістика;

ѕ збутова логістика.

Виділяють також транспортну, складську та інформаційну підсистеми логістики, які по суті є складовими частинами кожного з перерахованих трьох підсистем.

Завдання логістики можна розподілити на три групи.

Глобальні (зростання прибутку організації за рахунок досягнення з найменшими витратами максимальної пристосованості до мінливої ринкової ситуації, підвищення на ринку своєї частки та одержання переваг перед конкурентами).

Загальні (створення інтегрованої ефективної системи регулювання й контролю за матеріальними та супутніми потоками).

Локальні (прикладом є оптимізація виробничих запасів та максимальне скорочення години зберігання та транспортування вантажів).

Виділяють три функції логістики:

ѕ інтегруюча - формування процесу руху товарів як єдиної цілісної системи;

ѕ організуюча - забезпечення взаємодії й узгодження стадій і дій учасників руху товарів;

ѕ керуюча - підтримка параметрів матеріалопровідної системи в заданих межах.

Контрольні питання:

1. Наведіть основні відомості про історію виникнення логістики.

2. У яких значеннях використовується термін «логістика»?

3. Коли зародилася наука про логістику і хто є її засновником?

4. Наведіть відомі вам визначення поняття логістики.

5. У чому полягає новизна логістичного підходу в управлінні ресурсами?

6. Охарактеризуйте основні етапи розвитку логістики.

7. У чому полягає головна мета логістики?

8. Перелічіть основні завдання логістики.

9. Які функції виконує логістика? Розкрийте їх зміст.

10. Що представляють собою правила логістики «7R»?

Питання для поглибленого вивчення теми:

1. Тенденції розвитку теорії логістики в Україні.

2. Передовий світовий досвід застосування теорії логістики в діяльності підприємств.

3. Причини, які стримують практичне застосування логістики в Україні.

4. Стан розвитку теорії логістики в Україні. Перспективи.

5. Які існують напрямки у визначенні логістики закордоними та вітчизняними спеціалістами.

Література: [1]-[12].

Тема 2. Об'єкти логістичного управління

Поняття матеріального, інформаційного, фінансового та сервісного потоків. Їх класифікація.

Логістичні операції та функції.

Основні поняття: матеріальний потік, інформаційний потік, фінансовий потік, сервісний потік, логістична операція, логістична функція.

1. Поняття матеріального, інформаційного, фінансового та сервісного потоків. Їх класифікація.

Матеріальний потік - це сукупність товарно-матеріальних цінностей, які розглядаються в часовому інтервалі в процесі застосування до них логістичних операцій.

Матеріальні потоки характеризуються кількісними і якісними показниками. Основними з них є напруженість (інтенсивність переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів і готової продукції) і потужність матеріального потоку (обсяги продукції, які переміщуються за одиницю часу). Матеріальний потік має розмірність «обсяг/одиниця часу», тобто є дробом, у чисельнику якого міститься одиниця виміру вантажу (штуки, тонни, і т.д.), а в знаменнику - одиниця виміру часу (доба, місяць, рік і т.д.).

Найважливішими ознаками класифікації матеріальних потоків є такі:

1. По відношенню до логістичної системи:

ѕ зовнішній - це потік, який протікає в зовнішньому, щодо даної логістичної системи, середовищі. Цю категорію складають не будь-які вантажі, що пересуваються поза підприємством, а лише ті, до організації яких підприємство причетне;

ѕ внутрішній - це потік, що протікає у внутрішньому середовищі відносно даної логістичної системи.

2. За призначенням:

ѕ вхідний - це зовнішній потік, який надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища;

ѕ вихідний - це потік, який виходить з логістичної системи і надходить у зовнішнє для неї середовище.

За умови збереження на підприємстві запасів на одному рівні вхідний матеріальний потік буде дорівнювати вихідному.

3. За ритмічністю:

ѕ неперервні - на конвеєрних або автоматизованих лініях у процесі виробництва, транспортування матеріальних ресурсів трубопроводом і т.д.;

ѕ дискретні - організація забезпечення потреб у формі складських і транзитних постачань, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібносерійного і середньосерійного виробництва, регулярне відвантаження готової продукції постійним контрагентам і т.д.;

ѕ бліц-потоки - це разові постачання, подача на робочі місця рідковживаних предметів і засобів праці.

4. Залежно від предмета вивчення:

ѕ продуктові - об'єктом вивчення (аналізу, планування) яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці;

ѕ операційні - потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій;

ѕ ділянкові - сукупні потоки, які розглядаються на окремій ділянці логістичної системи; основою для їх розрахунку є операційні логістичні потоки;

ѕ системні потоки - матеріальні потоки, які циркулюють в цілому у логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків.

Інформаційний потік - це сукупність циркулюючих у логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління і контролю за логістичними операціями.

У логістиці виділяють такі види інформаційних потоків:

1. Залежно від виду систем, які пов'язуються потоком:

ѕ горизонтальний, який належить до одного рівня ієрархії логістичної системи;

ѕ вертикальний - від верхнього рівня логістичної системи до нижнього.

2. Залежно від місця проходження:

ѕ зовнішній, що циркулює між логістичною системою і зовнішнім середовищем (законодавчі акти, нормативно-правові постанови, договори, ліцензії, експертизи);

ѕ внутрішній, що циркулює всередині логістичної системи або її окремого елемента.

3. Залежно від напрямку по відношенню до логістичної системи:

ѕ вхідний;

ѕ вихідний.

4. За видом носіїв інформації:

ѕ на паперових носіях;

ѕ на магнітних носіях;

ѕ електронні;

ѕ інші.

5. Залежно від призначення:

ѕ директивні (управляючі);

ѕ нормативно-довідкові;

ѕ обліково-аналітичні;

ѕ допоміжні.

Інформаційний потік характеризується такими параметрами:джерело виникнення; напрямок руху потоку; періодичність; вид існування; швидкість передачі та прийому; інтенсивність потоку та ін.

Фінансовий потік - це спрямований рух фінансових ресурсів, пов'язаний з матеріальними, інформаційними й іншими потоками як у рамках логістичної системи, так і поза нею.

Для класифікації фінансових потоків використовуються наступні основні ознаки:

1. По відношенню до логістичної системи:

ѕ зовнішні (вхідні й вихідні);

ѕ внутрішні.

2. За призначенням:

ѕ обумовлені процедурами закупівлі товарів;

ѕ інвестиційні потоки;

ѕ у зв'язку з відтворенням робочої сили;

ѕ пов'язані з формуванням матеріальних витрат у процесі виробничої діяльності підприємств;

ѕ виникаючі в процесі дистриб'юції й продажу товарів.

3. За способом переносу авансованої вартості на товари:

ѕ потоки фінансових ресурсів, що супроводжують рух основних фондів підприємства (до них відносяться інвестиційні фінансові потоки й частково фінансові потоки, пов'язані з формуванням матеріальних витрат);

ѕ потоки фінансових ресурсів, обумовлені рухом оборотних коштів підприємства (до них відносяться всі інші групи фінансових потоків, виділені в класифікації по призначенню).

4. Залежно від форм розрахунків:

ѕ грошові потоки, що характеризують рух наявних коштів (потоки наявних ресурсів по гривневих розрахунках і по розрахунках валютою);

ѕ інформаційно-фінансові потоки, обумовлені рухом безготівкових коштів (потоки безготівкових ресурсів по розрахунках платіжними дорученнями, платіжними вимогами, інкасовими дорученнями, документальними акредитивами й рахунковими чеками);

ѕ обліково-фінансові потоки (виникають у ході виробництва товарів або надання послуг на стадії збільшення авансованої вартості). Під збільшенням авансованої вартості розуміється процес формування матеріальних витрат у виробничій діяльності конкретного підприємства.

5. По видах господарських зв'язків:

ѕ горизонтальні (відбивають рух фінансових коштів між рівноправними суб'єктами підприємницької діяльності);

ѕ вертикальні (між дочірніми й материнськими комерційними організаціями).

Сервісні потоки - потоки послуг (нематеріальної діяльності, особливого виду продукції або товару), які генеруються логістичною системою в цілому або її підсистемі (ланкою, елементом) з метою задоволення зовнішніх або внутрішніх споживачів організації.

Характеристиками сервісних потоків є:

ѕ невідчутність сервісу;

ѕ покупець найчастіше бере пряму участь у виробництві послуг;

ѕ послуги споживаються в момент їхнього виробництва;

ѕ покупець ніколи не стає власником послуги;

ѕ сервіс - діяльність (процес) і тому не може бути протестований перш, ніж покупець його купить;

ѕ сервіс часто складається із системи більше дрібних (субсервісних) послуг, причому покупець оцінює ці субсервісні послуги.

2. Логістичні операції та функції.

Логістична операція - це відокремлена сукупність дій з реалізації логістичних функцій, спрямована на перетворення матеріального і/або інформаційного потоку.

Виділяють такі логістичні операції:

1. За природою потоку:

а) логістичні операції з матеріальним потоком:

ѕ складування;

ѕ транспортування;

ѕ комплектація;

ѕ завантаження;

ѕ розвантаження;

ѕ внутрішні переміщення сировини та матеріалів під час реалізації логістичних функцій виробництва;

ѕ упаковування вантажу;

ѕ укрупнення вантажних одиниць;

ѕ зберігання.

б) логістичні операції з інформаційним потоком:

ѕ збір інформації;

ѕ зберігання інформації;

ѕ обробка інформації;

ѕ передача інформації.

2. По відношенню до логістичної системи:

а) зовнішні - орієнтовані на інтеграцію логістичної системи із зовнішнім середовищем (операції у сфері постачання і збуту);

б) внутрішні - операції, що виконуються всередині логістичної системи.

На зовнішні логістичні операції випадкові змінні впливають більшою мірою, ніж внутрішні.

3. За характером виконання робіт:

а) операції з доданою вартістю, які змінюють споживчі властивості товарів (розкрій, розфасовка, сушіння і т.д.);

б) операції без доданої вартості (зберігання товарів).

4. За переходом права власності на товар:

а) односторонні - операції, не пов'язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків, виконуються всередині логістичної системи;

б) двосторонні - операції, пов'язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків від однієї юридичної особи до іншої.

5. За спрямованістю:

а) прямі - операції, спрямовані від генератора матеріального потоку та інформації до його споживача;

б) зворотні - операції, спрямовані від споживача до генератора матеріального потоку та інформації.

Укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію мети логістичної системи, називається логістичною функцією.

Контрольні питання:

1. Дайте визначення матеріального потоку.

2. У якому стані можуть перебувати матеріальні потоки?

3. У яких формах може існувати матеріальний потік?

4. Перелічіть основні класифікаційні ознаки і види матеріальних потоків.

5. Охарактеризуйте інформаційний потік.

6. Які основні причини зростання ролі інформаційних потоків.

7. Дайте класифікацію інформаційних протоків.

8. Взаємозв'язок матеріального та інформаційного потоків.

9. Що собою представляє фінансовий потік?

10. Перелічіть основні класифікаційні ознаки і види фінансових потоків.

11. Дайте визначення сервісного потоку.

12. Охарактеризуйте сервісні потоки.

13. Дайте визначення поняттю «логістична операція».

14. Як класифікуються логістичні операції?

Питання для поглибленого вивчення теми:

1. Перелічить основні логістичні операції у розрізі логістичних функцій.

2. Організація управління матеріальним потоком.

3. Охарактеризувати логістичний процес як ланцюжок із трьома ланками: «постачальники - підприємство - споживачі», по яких рухаються два взаємопов'язаних потоки: матеріальний та нематеріальний.

4. Основні напрямки управління матеріальними потоками.

Література: [1], [4], [5], [7], [8], [11].

Тема 3. Концепція логістики

Концептуальні положення логістики.

Концепція інтегрованої логістики.

Основні поняття: концепція, інтегрована логістика, логістичний ланцюг.

1. Концептуальні положення логістики.

Система поглядів по удосконаленню господарської діяльності шляхом раціоналізації управління матеріальними потоками характеризує концепцію логістики. Основні положення даної концепції.

Системна побудова логістики підприємства на основі методології загальної кібернетичної теорії систем.

Головне в процедурі організації матеріального потоку - це врахування потреб ринку.

Пріоритет розподілу товарів над їх виробництвом.

Необхідність встановлення оптимального рівня обслуговування клієнтів.

Аналіз логістичного ланцюга потрібно вести з кінця процесу.

Під час вдосконалення або проектування будь-якої окремої ланки логістичного ланцюга варто розглядати не ізольовано цю ланку, а весь логістичний ланцюг.

Виконання розрахунків і використання в техніко-економічних обґрунтуваннях рішень з організації вантажопотоку вартості кожної елементарної логістичної операції.

Вибір варіантів логістичної системи на підставі порівняння їх техніко-економічних показників.

Відповідність всіх рішень з планування й організації матеріальних потоків загальної стратегії підприємства.

Наявність і використання найбільш повної інформації.

Під час організації та здійснення матеріальних потоків необхідно створювати і підтримувати ділові, партнерські відносини з іншими підприємствами - учасниками логістичного ланцюга.

Ведення обліку логістичних витрат протягом всього логістичного ланцюга.

2. Концепція інтегрованої логістики.

Нове розуміння логістики як стратегічного елементу в конкурентних можливостях підприємства привело до інтегральної парадигми. Фактор часу отримав найважливіше значення, тому що підприємству потрібна швидка адаптація до умов ринкового середовища й попиту на його продукцію. При цьому повинні скорочуватися всі тимчасові фази життєвого циклу виробу від розробки до дистрибуції в роздрібну мережу. Передумовами для актуалізації застосування інтегрованого підходу в логістиці являються: нове розуміння механізмів ринку та логістики, як стратегічного елементу реалізації конкурентних можливостей підприємства; перспективи та тенденції по інтеграції учасників логістичного ланцюга між собою; технологічні можливості в галузі новітніх інформаційних технологій, які відкривають нові можливості для управління всіма сферами виробничо-комерційної діяльності підприємства. Нові перспективи логістики, засновані на інтегральній парадигмі, проілюстровані на рис. 1. Ця модель представляє матеріальний потік як інтегратор, причому інтегруюча функція може поширюватися на кілька фірм, організацій, логістичних посередників, узагальнених функцій, інформаційних систем і фінансових інститутів.

Єдиною умовою є наявність взаємодії вказаних об'єктів - елементів інтегрованої логістичної системи - або з матеріальними потоками, або опосередковано - через інформаційні та фінансові потоки. Таким чином, логістична система розглядається як єдине ціле - інтегрована система, яка реалізує цілі бізнесу від постачальника до кінцевого споживача.

Матеріальний потік

Інформаційний потік

Інтегрований логістичний підхід

Рис. 1. Схема інтегрованого логістичного підходу

Контрольні питання:

1. Розкрийте зміст основних концептуальних положень логістики.

2. Які основні тенденції являються передумовою створення інтегрованої логістики?

3. Дайте характеристику концепції інтегрованої логістики.

4. В чому полягають переваги інтегрованого підходу в логістиці.

Питання для поглибленого вивчення теми:

1. Виникнення й розвиток інтегральної парадигми логістики.

2. Світовий досвід використання інтегрованої логістики.

3. Інтегрована логістична підтримка.

Література: [1], [2], [4], [8], [9], [11], [12].

Тема 4. Методологія та наукова база логістики

Логістичні системи та принципи їх утворення. Класифікація логістичних систем.

Логістичні ланцюги.

Характеристика методів вирішення логістичних задач.

Моделювання логістичних систем.

Основні поняття: системний підхід, логістична система, логістичний ланцюг, модель.

1. Логістичні системи та принципи їх утворення. Класифікація логістичних систем.

Системний підхід - це методологія наукового пізнання, в основі якої лежить розгляд об'єктів як систем, що дозволяє побачити досліджуваний об'єкт як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні та зовнішні зв'язки.

Логістична система (ЛС) - це адаптивна система зі зворотним зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньосистемні зв'язки та зв'язки із зовнішнім середовищем. Логістична система це сукупність функціонально співвіднесених ланок, які системно реалізують цілісну оптимальну дію на матеріальний потік, орієнтовану на задоволення потреб споживачів. Загальна структура логістичної системи, представлена на рис. 2, функціонує як інтегрована логістична система.

Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості та заданої якості в потрібному місці й у потрібний час для потрібного споживача із заданими витратами.

Рис. 2. Укрупнена схема логістичної інтегрованої системи

Властивості логістичної системи:

ѕ складність;

ѕ ієрархічність;

ѕ цілісність;

ѕ структурованість;

ѕ рухливість;

ѕ унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки;

ѕ адаптивність.

Логістичні системи класифікуються за такими ознаками:

1. За ознакою просторового обмеження::

ѕ макрологістичні (велика логістична система управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні);

ѕ мікрологістичні (охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об'єднаних на корпоративних засадах).

2. Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні системи поділяються на:

ѕ логістичні системи з прямими зв'язками (системи, у якихматеріальний потік доводиться до споживача без посередників, наоснові прямих господарських зв'язків);

ѕ ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи (системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача за участюяк мінімум одного посередника);

ѕ гнучкі логістичні системи (системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв'язками, так і за участю посередників).

2. Логістичні ланцюги.

Логістичний ланцюг - це лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції із доведення матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої (за умови виробничого споживання) або до кінцевого споживача (за умови особистого невиробничого споживання).

У логістичному ланцюзі виділяють такі головні ланки:

ѕ постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;

ѕ зберігання продукції та сировини;

ѕ виробництво товарів;

ѕ розподіл, включаючи відправлення товарів зі складу готової продукції;

ѕ споживання готової продукції.

3. Характеристика методів вирішення логістичних задач.

До основних методів, що застосовуються для вирішення наукових та практичних завдань у сфері логістики належать:

ѕ методи системного аналізу (в результаті системного аналізу виявляється система цілей виробничо-комерційної діяльності та засобів їх оптимального досягнення. Ці методи дають можливість при розподілі ресурсів розглядати комплекс виникаючих при цьому проблем по всьому логістичному ланцюгу: цілі - заходи - ресурси, існуючі інструменти системного аналізу дозволяють враховувати при визначенні необхідних ресурсів та їх розподілі цільове призначення досліджуваних робіт, послідовність їх виконання, взаємозамінність різних видів ресурсів, можливості маневрування ними);

ѕ кібернетичний підхід (дослідження системи на основі кібернетичних принципів за допомогою виявлення прямих та зворотних зв'язків, розгляд елементів системи як деяких «чорних ящиків». Мета - застосування принципів, методів і технічних засобів для досягнення ефективних результатів логістичного, управління. Основними поняттями кібернетики є: система, зворотній зв'язок, інформація);

ѕ методи теорії дослідження операцій (у логістиці предметом дослідження операцій є завдання прийняття найкращих рішень у керованій логістичній системі на основі оцінки ефективності її функціонування. Дослідження операцій полягає в застосуванні наукових принципів, методів і засобів, пов'язаних із функціонуванням системи, з метою надання управлінцям логістичної системи, оптимальні рішення логістичних завдань);

ѕ прогностика (прогностика - теорія та практика прогнозування, наука про закони та способи розробки прогнозів динамічних систем. Об'єкт застосування - логістичні системи. Предмет вивчення - зміни логістичних систем та оточуючого їх зовнішнього середовища. Прогноз - наукове обґрунтоване судження про можливі стани (в кількісній оцінці) об'єкта (логістичної системи) в майбутньому і/або альтернативні шляхи та строки їх здійснення).

4. Моделювання логістичних систем.

Під логістичною моделлю розуміємо будь-який образ (абстрактний чи матеріальний) логістичного процесу або логістичної системи, що використовується як їх замінник.

Основна мета моделювання - прогноз поведінки системи. Основне питання «Що буде, якщо...?».

Всі моделі поділяють на ізоморфні (це моделі, які охоплюють всі характеристики об'єкта) та гоморфні (в їх основі закладено неповне повторення моделі об'єкту, що досліджується, часткова подібність).

За ознакою матеріальності моделі поділяються на матеріальні (повторюють основні геометричні, фізичні, динамічні та функціональні характеристики об'єкта чи явища, що вивчається) та абстрактні (досить часто є єдиним способом моделювання в логістиці. Його поділяють на символічне та математичне).

Математичним моделюванням називається процес встановлення відповідності даному реальному об'єкту деякого математичного об'єкта, що називається математичною моделлю. В логістиці широко застосовують аналітичне та імітаційне моделювання.

Контрольні питання:

1. У чому полягає сутність системного підходу?

2. Дайте визначення логістичної системи. У чому полягає її головна мета?

3. Охарактеризуйте властивості логістичних систем.

4. Як виділити межі логістичної системи?

5. На які типи поділяються логістичні системи за принципом просторового обмеження?

6. Розкрийте сутність мікро- та макрологістичних систем.

7. Як класифікуються логістичні системи залежно від виду логістичних ланцюгів?

8. Дайте визначення логістичного ланцюга. Які головні ланки виділяють у логістичному ланцюзі?

9. Дайте характеристику основних методів, які застосовуються для вирішення наукових та практичних завдань у сфері логістики.

10. Розкрийте сутність процесу моделювання в логістиці.

11. Які існують моделі логістичної діяльності? Дайте коротку характеристику кожної з них.

Питання для поглибленого вивчення теми:

1. Підходи до визначення логістичної системи.

2. Принципіальні відмінності системного підходу при формуванні логістичної системи.

3. Етапи формування логістичної системи.

4. Логістичні стратегії.

5. Якими якостями має володіти об'єкт, щоб його можна було вважати системою.

Література: [1], [2], [3], [4], [5], [8], [9].

Тема 5. Логістика закупок та розміщення замовлення

1. Задачі та функції закупівельної логістики.

2. Організація системи постачання матеріальних ресурсів.

3. Оптимальний розмір замовлення.

Основні поняття: закупівельна діяльність, постачання матеріальних ресурсів, оптимальний (економічний) розмір замовлення.

1. Задачі та функції закупівельної логістики.

Закупівельна логістика представляє собою процес забезпечення підприємств матеріальними ресурсами, розміщення ресурсів на складах підприємства, їх збереження і видачі у виробництво. Метою закупівельної логістики є задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю.

Ця мета досягається рішенням ряду задач, які можна згрупувати в такий спосіб:

ѕ дотримання обґрунтованих термінів закупівлі сировини, матеріалів і комплектуючих виробів;

ѕ забезпечення точної відповідності кількості постачань потребам у них;

ѕ дотримання вимог виробництва по якості сировини, матеріалів і комплектуючих виробів.

Логістика постачання виконує наступні функції:

ѕ формування стратегії придбання матеріальних ресурсів і прогнозування потреби в них;

ѕ одержання й оцінка пропозицій від потенційних постачальників;

ѕ вибір постачальників;

ѕ визначення потреб у матеріальних ресурсах і розрахунок кількості матеріалів і виробів, які замовляються;

ѕ узгодження ціни ресурсів, що замовляються, і висновок договорів на постачання;

ѕ контроль за термінами постачання матеріалів;

ѕ вхідний контроль якості матеріальних ресурсів і їхнє розміщення на складі;

ѕ доведення матеріальних ресурсів до виробничих підрозділів;

ѕ підтримка на нормативному рівні запасів матеріальних ресурсів на складах.

2. Організація системи постачання матеріальних ресурсів.

Процес придбання матеріалів містить у собі ряд логічно взаємозалежних видів робіт. Виділяються наступні стадії процесу придбання матеріалів: складання заявок, аналіз заявок, вибір постачальників, розміщення замовлень, контроль за виконанням замовлень, завершення процесу придбання.

Складання заявок. Заявки на придбання матеріалів містять інформацію про те, які види і яка кількість матеріалів потрібні підприємству, коли вони повинні бути отримані і хто склав заявку. Заявки складаються таким чином, щоб очікувана до надходження кількість матеріалів випереджала фактичну потребу в них.

Аналіз заявок. Ціль аналізу - забезпечення мінімальних витрат по кожному виду матеріалів, конкретні споживчі властивості яких передбачається використовувати у виробництві продукції. Служба постачання не має права заміняти матеріали, зазначені в заявках. Працівники відділу повинні аналізувати заявки, що надходять, і пропонувати такі варіанти придбання матеріалів, що можуть привести до зниження вартості замовлень.

Вибір постачальників. При виборі постачальників основними критеріями є: надійність постачальника, здатність поставляти необхідні ресурси належної якості й у потрібний термін, постачання матеріальних ресурсів по можливо мінімальних цінах, віддаленість постачальника від споживача, наявність у постачальника вільних потужностей і т.д.

Розміщення замовлень. Основними методами закупівель є: придбання матеріалів однією великою партією за один раз (оптові закупівлі); регулярні закупівлі матеріалів, коли покупець замовляє їх необхідну кількість і вони поставляються йому дрібними партіями протягом визначеного періоду; щоденні (щомісячні) закупівлі (використовується при закупівлях дешевих і швидко використовуваних матеріалів); одержання матеріалу в міру необхідності; одиничні закупівлі (матеріал замовляється в тому випадку, якщо він потрібен і вивозиться зі складів постачальників). Документально замовлення оформляється за допомогою висновку контракту між постачальником і споживачем матеріалу.

Контроль за виконанням замовлень. Розміри замовлень і тривалість періоду, протягом якого ці замовлення виконуються, контролюються відділом постачання. При цьому можливе корегування графіків постачання матеріалів і відповідні уточнення графіків випуску продукції.

Завершення процесу придбання. Одержання замовлених матеріалів у точній відповідності з умовами контракту - необхідна ознака завершення угоди. Важливе значення має приймання продукції, у процесі якого необхідно упевниться, що поставлено матеріал потрібної якості, у потрібній кількості, в обумовлений час, за обговорену ціну.

Купівля-продаж відповідним чином документально оформляється.

3. Оптимальний розмір замовлення.

В основі визначення партії постачання в закупівельній логістиці використовують показник оптимального (економічного) розміру замовлення.

Економічний розмір замовлення (EOQ) визначається за формулою, отриманою Ф.У. Харрісом. Однак у теорії управління запасами вона більш відома як формула Уілсона:

(1)

де А - вартість подачі одного замовлення, грн.; S - потреба в товарно-матеріальних цінностях за визначений період, од. (річний обсяг продажу); І - витрати на зберігання одиниці запасу, грн.

На практиці під час визначення економічного розміру замовлення доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це пов'язано з особливими умовами постачань і характеристиками продукції, з яких можна отримати певний зиск, якщо взяти до уваги такі фактори: знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу вантажоперевезень, знижки з ціни продукції залежно від обсягу закупівель, інші уточнення.

Контрольні питання:

1. Дайте визначення поняттю «закупівельна логістика».

2. В чому полягає головна мета закупівельної логістики?

3. Які задачі вирішує закупівельна логістика?

4. Які функції виконує?

5. Розкрийте зміст процесу управління в закупівельній логістиці.

6. Перелічить основні критерії розробки логістичної політики здійснення закупівель.

7. Які стадії включає в себе процес придбання матеріалів? Дайте коротку характеристику кожної з них.

8. Розкрийте сутність методу визначання економічного розміру замовлення.

9. Які коректування необхідно врахувати під час використання моделі економічного розміру замовлення?

Питання для поглибленого вивчення теми:

1. Організація функціонування закупівельної логістики.

2. Шляхи вибору постачальника.

3. Аутсорсинг у постачанні.

4. Наведіть типові проблеми постачання.

5. Викладіть сутність поняття «зробити чи купити».

6. Як здійснити оцінку джерел постачання.

Література: [1], [2], [3], [4], [5], [10].

Тема 6. Виробнича логістика

1. Мета та завдання виробничої логістики.

2. Традиційна та логістична концепція організації виробництва.

3. Внутрішньовиробничі логістичні концепції.

4.«Штовхаючі» та «тягнучі» системи управління матеріальними потоками в виробничій логістиці.

Основні поняття: внутрішньовиробничі логістичні системи, мікрологістична концепція, «штовхаючі» системи, «тягнучі» системи.

1. Мета та завдання виробничої логістики.

Матеріальний потік на своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить ряд виробничих ланок. Управління матеріальним потоком на цьому етапі має свою специфіку і має назву виробнича логістика, або по-іншому - внутрішньовиробнича.

Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних потоків всередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають матеріальні послуги.

До завдань внутрішньовиробничих логістичних систем у рамках заданої виробничої програми належать:

ѕ оперативно-календарне планування з детальним розкладом випуску готової продукції;

ѕ оперативне управління технологічними процесами виробництва;

ѕ загальний контроль якості, підтримка стандартів якості продукції та відповідного сервісу;

ѕ стратегічне і оперативне планування постачань матеріальних ресурсів;

ѕ організація внутрішньовиробничого складського господарства;

ѕ прогнозування, планування і нормування витрат матеріальних ресурсів у виробництві;

ѕ організація роботи внутрішньовиробничого технологічного транспорту;

ѕ контроль і управління запасами матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції на всіх рівнях внутрішньовиробничої складської системи і у технологічному процесі виробництва;

ѕ внутрішньовиробничий фізичний розподіл матеріальних ресурсів і готової продукції;

ѕ інформаційне і технічне забезпечення процесів управління внутрішньовиробничими матеріальними потоками;

ѕ автоматизація і комп'ютеризація управління матеріальними та інформаційними потоками у виробництві.

2. Традиційна та логістична концепція організації виробництва.

Порівняльний аналіз традиційної та логістичної концепції організації виробництва.

Характеристики традиційної концепції організації виробництва	Характеристики логістичної концепції організації виробництва
Виробнича інтеграція розглядається як другорядне питання	Підтримка високого ступеня виробничої інтеграції
Прагнення до максимальної продуктивності	Прагнення до підвищення гнучкості та адаптивності виробництва до кон'юнктури ринку
Оптимізація окремих функцій	Оптимізація потокових процесів
Підтримка будь-якими засобами високого коефіцієнту використання виробничих потужностей	Підвищення пропускної здатності виробничих потужностей
Запаси у вигляді матеріальних ресурсів і готової продукції для забезпечення виробництва й обслуговування споживачів	Запаси у вигляді потужностей для досягнення високої гнучкості та мінімізації технологічних циклів. Відмовлення від надлишкових матеріальних і товарних запасів
Узгодженість виробничих та інфраструктурних операцій здійснюється шляхом завищення часу на їх виконання	Відмова від завищення часу на виконання виробничих і логістичних операцій
Перевага спеціалізованого обладнання	Перевага універсального обладнання
Виробництво орієнтоване на максимізацію партій продукції, яка виготовляється, на програму, на складування	Відмова від виготовлення продукції, на яку немає замовлень покупців. Зменшення партій, підвищення якості виробництва
Допускається брак в межах встановлених норм	Усунення браку
Пасивність в оптимізації внутрішньовиробничих переміщень	Усунення нераціональних внутрішньовиробничих переміщень

3. Внутрішньовиробничі логістичні концепції.

Система just-in-time (JIT), або «точно в строк»

Система «точно в строк» - це сучасна концепція у виробництві, забезпеченні і дистриб'юції, котра заснована на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів і готової продукції у необхідній кількості, в той час, коли ланки логістики їх потребують, з метою мінімізації витрат, пов'язаних зі збереженням запасів. Концепція логістичної системи «точно в строк» характеризується: скороченими логістичними циклами; мінімальними запасами матеріалів незавершеного виробництва, готової продукції; координуванням усіх виробничий процесів; стійкими зв'язаними з постачальниками матеріальними ресурсами; наявністю надійного транспортного обслуговування; високим рівнем сервісу; ефективною інформаційною підтримкою.

До недоліків системи відноситься: низькі запаси роблять будь-які збої в роботі логістичної системи критичними; введення системи може вимагати великих змін, яких важко досягти на практиці.

Мікрологістична система КАNВАN

Однією з перших спроб практичного впровадження концепції «точно в строк» стала розроблена корпорацією Toyota Motor у 1972 р. мікрологістична система KANBAN, впровадження якої було неможливе без відповідного логістичного оточення концепції JIT. Мікрологістична система КАNВАN є системою організації неперервного виробничого потоку, який здатний до швидкої перебудови і практично не потребує страхових запасів. Сутність системи КАNВАN полягає в тому, що всі виробничі підрозділи заводу, включаючи лінії кінцевого складання, забезпечуються матеріальними ресурсами тільки в тій кількості й у такі строки, які необхідні для виконання заданого підрозділом-споживачем замовлення. Засобом передачі інформації в цій системі є картка «kanban». Поширено два види карток: картка відбору - зазначається кількість деталей, яку необхідно взяти на попередній ділянці обробки; картка замовлення - кількість деталей, яку потрібно виготовити на попередній виробничій ділянці. Разом з тим, фахівці відмічають, що відсутність страхових запасів при умові порушень постачальниками договірних зобов'язань часто призводить до зупинок виробничого процесу.

Логістична концепція «МRР»

Базовими мікрологістичними системами, які ґрунтуються на концепції «планування потреб/ресурсів», у виробництві і постачанні є системи «планування потреби в матеріалах/виробничого планування потреби в ресурсах» (materials/manufacturing requirements/resource planning, MRP I/MRP II).

За визначенням одного з розробників системи MRP I, Дж. Орліскі, система «планування потреби в матеріалах (система МRР) у вузькому значенні складається з ряду логічно пов'язаних процедур, вирішальних правил і вимог, які переводять виробничий розклад у «ланцюжок вимог», що синхронізовані у часі, а також запланованого покриття цих вимог для кожної одиниці запасу компонентів, необхідних для виконання розкладу... Система МRР переплановує послідовність вимог і покриття внаслідок змін або у виробничому розкладі, або в структурі запасів, або в характеристиках продукту».

Основні цілі систем МRР сформульовані у наступних положеннях: задоволення потреби у матеріалах, компонентах і продукції для планування виробництва і доставки споживачам; підтримка низького рівня запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції; планування виробничих операцій, графіків доставки, закупівельних операцій. У процесі реалізації цих цілей система МRР забезпечує потік планових кількостей матеріальних ресурсів та запасів продукції на горизонті планування. Система МRР спочатку визначає, скільки і в які терміни необхідно виготовити кінцеву продукцію. Потім система визначає час та необхідну кількість матеріальних ресурсів для виконання виробничого розкладу. На рис. 3 представлено блок-схему системи МRР І.

79

Рис. 3. Блок-схема системи МRР І

Недоліки та деякі обмеження застосування МRР І (недостатньо строге відстеження) стимулювали до розробки на початку 1980-х років другого покоління цих систем - МRР ІІ. Система МRР ІІ дозволила розвинути технологію планування на підприємстві, яка орієнтується на використання корпоративних інформаційних систем, які дозволяють розв'язувати всі завдання управління підприємством на оперативному рівні. Найважливішою функцією МRР ІІ являється забезпечення необхідною інформацією тих, хто приймає рішення у сфері управління фінансами.

Перевагою систем МRР ІІ перед системами МRР І є більш повне задоволення споживчого попиту шляхом скорочення тривалості виробничих циклів, зменшення рівня запасів, більш ефективної системи організації постачань, більш швидкої реакції на зміни попиту. Додатково вирішується комплекс завдань з контролю та регулювання рівня запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва та готової продукції на ЕОМ. Розвиток мікропроцесорної техніки та програмне забезпечення дозволили використовувати МRР ІІ системи в режимі реального часу, зі щоденним оновленням баз даних.

Мікрологістична концепція ОРТ («оптимізована виробнича технологія»)

Основний принцип ОРТ (Optimized Production Technology) - виявлення у виробництві вузького місця або критичних ресурсів. У їх якості можуть виступати: запаси сировини і матеріалів; машини й устаткування; техпроцеси; персонал.

У системі ОРТ в автоматичному режимі вирішується ряд завдань оперативного і короткострокового управління виробництвом, у тому числі формування графіка виробництва на один день, тиждень. Під час формування оптимального графіка виробництва використовується критерій забезпеченості замовлень сировиною і матеріалами, ефективності використання ресурсів, мінімуму обігових коштів у запасах і гнучкості виробництва.

Мікрологістична концепція «худе виробництво»

Сутність внутрішньовиробничої логістичної концепції «худе виробництво» («lean production») виражається у творчому поєднанні таких основних компонентів: високої якості; невеликого розміру виробничих партій; низького рівня запасів; висококваліфікованого персоналу; гнучких виробничих технологій.

Концепція «худе виробництво» отримала свою назву, тому що потребує значно менше ресурсів, ніж масове виробництво (менше запасів, часу на виробництво одиниці продукції), спричиняє менші втрати через брак і т.д.

4. «Штовхаючі» та «тягнучі» системи управління матеріальними потоками в виробничій логістиці.

«Штовхаюча» система є системою організації виробництва, у якій предмети праці, які надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою в попередньої технологічної ланки не замовляються (рис. 4). Матеріальний потік «виштовхується» кожному наступному адресату строго за розпорядженням (командою), яке надходить на передавальну ланку з центральної системи управління виробництвом.

79

Умовні позначення:

- матеріальний потік; - інформаційний потік

Рис. 4. Принципова схема «штовхаючої» системи управління матеріальними потоком в рамках внутрішньовиробничої логістичної системи

Найбільш відомими апробованими логістичними моделями систем даного типу є МRР І, МRР II та інші.

«Тягнучою» системою є системою організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності (рис. 5).

79

Рис 5. «Тягнуча» система управління матеріальним потоком

До «тягнучих» логістичних систем належать системи КАNВАN і ОРТ.

Контрольні питання:

1. Що таке виробнича логістика?

2. У чому полягає особливість об'єктів вивчення виробничоїлогістики.

3. Які завдання вирішуються внутрішньовиробничими логістичними системами?

4. Охарактеризуйте логістичну і традиційну концепцію організації виробництва. У чому їх принципова відмінність?

5. У чому полягає особливість використання системи «точно своєчасно» у виробництві? Які стримуючі фактори її широкого застосування.

6. Охарактеризуйте основні мікрологістичні системи штовхаючого типу: МRР І, МRP II.

7. Розкрийте принцип роботи систем тягнучого типу:КАNВАN і ОРТ.

8. У чому полягає сутність мікрологістичної концепції «худевиробництво»?

9. Розкрийте сутність «штовхаючої» (виштовхуючої) і «тягнучої»(витягуючої) систем. У чому полягає їх принципова відмінність?

Питання для поглибленого вивчення теми:

1. Викладіть зв'язок виробництва і горизонту логістичних рішень.

2. Окресліть потенціал комп'ютерної підтримки виробництва та логістики.

3. Викладіть логістичну концепцію вибору оптимальної технології.

4. Викладіть логістичну концепцію вибору інтегрального використання обладнання.

5. Назвіть інші сфери застосування, крім виробництва, штовхаючого та тягнучого принципу управління матеріальними потоками?

6. Перелічить переваги та недоліки «штовхаючої» (виштовхуючої) і «тягнучої» (витягуючої) систем.