Планування в умовах ринку

Курсова робота

З економіки підприємства

На тему

«Планування в умовах ринку»

ВСТУП

Планування є важливою частиною господарської практики. Багаторічний досвід закордонних і українських підприємств доводить, що недооцінка планування в умовах ринку, зведення його до мінімуму частіше за все приводить до значних економічних втрат. Досвідчені керівники розуміють, що всі великі бої спочатку виграють на папері - на плані і тільки після цього в реальному житті. Ринок не применшує, не заперечує планування взагалі, а тільки зміщує цей процес у первинну виробничу ланку як важливий елемент господарського механізму управління.

Успішно працюючі підприємства здійснюють не тільки довгострокове планування, але й детальну розробку оперативних поточних планів по кожному підрозділу, кожному робочому місці. Календарні плани (декадні, місячні, квартальні, піврічні) конкретизують ціль i завдання підприємства, включають відомості про замовлення, про забезпеченість матеріальними ресурсами, про ступінь завантаження виробничих потужностей та їх використання з урахуванням терміну виконання кожного завдання. У них передбачаються витрати на реконструкцію потужностей, заміну обладнання, оновлення продукції, навчання працівників тощо.

План потрібний не тільки великим і середнім, але й малим підприємствам. Використання трудових і матеріальних ресурсів регламентується нормами i нормативами. Нормативність встановлює вимоги до ефективності використання ресурсів і резуль-татів господарювання.

Стратегія та цілі підприємства, заплановані на конкретний період, є основою розроблення стратегічного плану, в якому визначається стратегічне становище підприємства на основі аналізу конкурентного зовнішнього середовища та внутрішніх особливостей підприємства.

Найскладніший напрям діяльності підприємства - виробнича діяльність, її організація, планування й оперативне регулювання в просторі та часі.

Виробнича діяльність підприємств характеризується системою показників. Найістотнішими з них в умовах вільних ринкових відносин є такі, як попит на продукцію та обсяг виробництва, величина пропозиції й виробнича потужність підприємства, витрати й ціни на продукцію, потреба в ресурсах та інвестиціях, обсяг продажу та загальний дохід тощо.

Найважливішим у процесі планування діяльності підприємств є розроблення виробничої програми, тобто обґрунтування обсягу виготовлення продукції, конкретної номенклатури й асортименту відповідно до потреб ринку.

Планування виробництва продукції на підприємствах - це процес розроблення та виконання основних показників з обсягів виробництва. Номенклатуру, асортимент і кількісні показники продукції визначають виходячи з потреб ринку, на підставі яких складають план збуту продукції.

У процесі планування виробництва продукції необхідно забезпечити взаємоузгодження обсягів виробництва продукції зі зміною попиту на неї в певні періоди.

Визначаючи виробничі можливості, виконують розрахунки наявних і потрібних виробничих потужностей, кількості працівників, матеріальних ресурсів. У ринкових умовах основним обмеженням обсягів виробництва товарів та послуг, що плануються, є недостатність ресурсів. Через це та через межі, що вони ставлять перед усякою виробничою діяльністю, обсяг виробництва на кожному підприємстві лімітується багатьма факторами. Важливим чинником виробничих можливостей підприємства є виробнича потужність. Вона визначає рівень виробництва продукції та послуг, ступінь стримування обсягу випуску, тобто верхню межу продажу продукції. Верхня межа зумовлена наявністю виробничих площ, технологічного устаткування, трудових ресурсів, матеріалів і капіталу.

1. Планування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні

Розрахунки обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні дають змогу на єдиній ціновій основі зіставляти, аналізувати й визначати сумарний обсяг випуску різнорідної продукції. Проте при цьому необхідно враховувати зміни ринкових цін під час планування й визначення обсягів виробленої та реалізованої продукції в різні періоди.

У вартісному вираженні планують обсяги виробництва й реалізації: товарна, валова та реалізована продукція, а також визначають чисту продукцію.

Товарна продукція - це загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених для продажу або реалізації різним споживачам.

Товарна продукція підприємства охоплює:

· готові вироби;

· запасні частини для продажу;

· напівфабрикати виробництва підприємства;

· нестандартне технологічне устаткування, виготовлене як для власних потреб, так і для реалізації;

· частину продукції допоміжних підрозділів, яка реалізується іншим споживачам (технологічне оснащення, енергія тощо);

· інші роботи й послуги виробничого характеру.

Роботи й послуги невиробничого характеру не включають у товарну продукцію (наприклад, капітальний ремонт будівель, послуги транспорту підприємства, науково-дослідні та проектні роботи стороннім споживачам).

2. Характеристика, склад, розрахунки товарної, чистої, валової продукції

Товарну продукцію планують у діючих і незмінних цінах. Розрахунок товарної продукції в діючих цінах необхідний для визначення обсягу продажу, у незмінних цінах товарну продукцію визначають для встановлення динаміки обсягів виробництва та інших показників.

Товарну продукцію розраховують на основі плану виробництва в натуральних показниках, тобто на підставі виробничої програми, у натуральному вимірі за такою формулою:

де ТП - товарна продукція, грн;

n - кількість найменувань продукції, що виробляється у плановому періоді;

Ці - ціна і-го виробу, грн;

Nі - кількість і-х виробів у виробничій програмі.

Для визначення виробничої програми по кожному виробу, а потім обсягу всієї товарної продукції виходять із планового обсягу продажу, необхідного запасу готової продукції на кінець та початок планового періоду. Розрахунок проводять по кожній номенклатурній позиції за такою формулою:

де N_i - виробнича програма і-го виробу в плановому періоді, шт.;

РП_і - обсяг обсягу ( реалізації ) і-го виробу в плановому періоді, шт.;

- відповідно залишки нереалізованої продукції на кінець та початок планового періода, шт.

Розрахунок наведено в табл. 1.

Таблиця 1

ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ТА ОБСЯГ ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Найменування продукції	Планпродажу, од.	Залишки готової нереалізованої продукції, од.	Виробнича програма, од.	Ціна за одиницю, грн	Товарна продукція, тис. грн
С1	500	4	5	501	700	350,7
С2	300	8	5	297	900	297,3
Y1	620	10	7	617	650	401
Усього	-	-	-	-	-	1049

Якщо обсяг реалізації й залишки нереалізованої продукції представлені у вартісному вираженні, то товарну продукцію обчислюють так:

ТП = РП + НРПк - НРПп ,

де РП - реалізована продукція, тис. грн;

НРПк, НРПп - відповідно, залишки нереалізованої продукції на кінець та початок планового періоду, тис. грн.

Залишки нереалізованої продукції охоплюють:

· запаси готової продукції на складі виробника;

· продукцію, відвантажену споживачеві, але не оплачену ним.

Чиста продукція - це заново створена на підприємстві вартість, що характеризує результати використання власного трудового потенціалу.

Чисту продукцію розраховують за такою формулою:

ЧП = ТП - М - Ам,

де ЧП - чиста продукція у плановому періоді, грн;

М - матеріальні витрати на виробництво товарної продукції в плановому періоді, грн;

Ам - сума амортизаційних відрахувань, грн.

З товарної продукції вилучають вартість уречевленої праці (сировини, матеріалів, купованих напівфабрикатів, перенесену вартість засобів виробництва тощо) і в такий спосіб визначають вартість обсягу виробництва, на який будуть витрачені власні кошти підприємства й отримано відповідний прибуток.

Валова продукція - це вартість усієї виробленої в плановому періоді продукції, незалежно від ступеня її виготовлення.

Валова продукція охоплює товарну продукцію, зміну залишків незавершеного виробництва протягом розрахункового періоду, вартість сировини й матеріалів замовника та деякі інші елементи залежно від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства (наприклад, на машинобудівних підприємствах у валову продукцію включаються зміни вартості незакінченого виробництвом технологічного оснащення власного виготовлення).

Розраховують валову продукцію так:

де ВП - валова продукція, грн;

- вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на кінець і початок планового періоду, грн.

Динаміку залишків незавершеного виробництва враховують лише на тих підприємствах машинобудування, де більш тривалий виробничий цикл різних видів продукції.

Обсяг товарної та валової продукції виробничого об'єднання, у складі якого підприємства або підрозділи перебувають на самостійному балансі, визначають підсумовуванням їх відповідних показників.

Планування зміни залишків незавершеного виробництва

До складу незавершеного виробництва входять заготовки, деталі, комплекти, які перебувають на різних стадіях виробничого процесу й підлягають подальшому обробленню або складанню, а також вироби в складанні та на випробуваннях.

Обсяг незавершеного виробництва впливає на ефективність роботи підприємства. З одного боку, незавершена продукція потребує обігових коштів, і це негативно позначається на економічному становищі підприємства, а з іншого - забезпечує нормальний перебіг виробничого процесу, його безперервність і ритмічність. Тому величина незавершеного виробництва має підтримуватися на оптимальному рівні.

У планових розрахунках залишок незавершеного виробництва на початок планового періоду беруть за фактичними даними передпланового періоду, а на кінець - визначають різними розрахунковими методами.

З_нв - ( залишок незавершенного виробництва ) обчислюють для кожного виробу за такою формулою:

де З_нві - залишок незавершенного виробництва і-го виробу, грн.;

С_і - собівартість і-го виробу, грн.;

N_i - середньодобовий випуск і-го виробу, од.;

Тц - тривалість виробничого циклу, днів.;

- коефіцієнт наростання витрат і-го виробу.

З_нв - у цілому по підприємству такою формулою:

де n - кількість найменувань виробів.

Розрахунок залишків незавершеного виробництва та валової продукції наведено в табл.2

Таблиця 2.

ВАЛОВА ПРОДУКЦІЯ ТА ЗАЛИШКИ НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА

Найменування продукції	Товарна продукція, тис. грн	тис. грн	Розрахунок Знв на кінець планового періоду	по собівартості, тис. грн	в оптових цінах, тис. грн	Валова продукція, тис. грн
			Тц, днів	Кнв		С
С1	350,7	212	40	0,7	12	630	211,7	233,8	371,5
С2	297,3	200	40	0,7	10	800	224	246,4	343,7
Y1	401	157	30	0,6	15	580	156,6	172,3	416,7
Усього	1049	569					592,3		1025,7

Коефіцієнт переведення собівартості продукції в товарну дорівнює 1,1.

Коефіцієнт наростання витрат розраховують за такою формулою:

Yпитома вага матеріальних витрат у собівартості і-го виробу.

Для складніших виробівіз тривалим виробничим циклом визначають середній коефіцієнт наростання витрат, виходячі з планових відсотків готовності на різних стадіях виробничого циклу.

Наприклад, плановий відсоток готовності за кварталами:

I - 40, II - 60, III - 80, IV - 100,

Середній коефіцієнт готовності:

( 40+60+80+100 ) / 4*100=0,7.

Розрахунок З конкретних виробів застосовують на підприємстві із незначною номенклатурою. За великої номенклатури продукції З обчислюють у цілому по всій продукції підприємства за такою формулою:

,

де С - собівартість продукції у відповідному плановому періоді, грн.;

Д - кількість днів у цьому періоді;

Т_ц - середня тривалість виробничого циклу, днів;

К_не - середній коефіцієнт наростання витрат.

Обсяг незавершеного виробництва визначають у собівартості. Для оцінки залишків незавершеного виробництва в цінах їхню собівартість множать на коефіцієнт переведення собівартості продукції в товарну продукцію, який обчислюють як відношення товарної продукції в незмінних цінах до її собівартості.

3. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

3.1 Розрахунок річного приведеного обсягу деталей. Розрахунок норм штучно калькуляційного часу і розцінок

3.1.1 Річний приведений випуск деталей, тобто умовна кількість типових деталей, трудомісткість обробки яких дорівнює трудомісткості усіх деталей закріплених за дільницею розраховується виходячи з виробничої потужності дільниці і найбільш раціонального використання обладнання за формулою:

де - фонд дійсної роботи одного верстата годин, приймемо у розмірі 4015 годин (при умові двохзмінного режиму роботи),

Kз - середній коефіцієнт завантаження верстата (інтервал 0,8 + 0,85). - норма штучного часу на провідній операції, хв,

б - це коефіцієнт допустимих витрат на переналагодження верстата (для середньо серійного типу виробництва б =0,05 + 0,08).

Провідна операція обирається за наступною функцією:

3.1.2 Річний обсяг випуску деталей розраховується в інтервалі:

де K_зо, - коефіцієнт закріплення операцій (для середньо серійного типу виробництва

К_зо=11 +20)

3.1.3 Кількість найменувань деталей, які будуть обробляться на дільниці розраховуються за формулою:

шт

3.1.4 Мінімальна кількість деталей в партії розраховується за формулою:

шт

де Т - підготовчо заключний час на провідній операції.

Випуск деталей за половину зміни вираховується за формулою:

шт

Т - оперативний час за зміну (приймаємо Т= 380 хв.).

Т - оперативний час на провідній операції.

Тхв.

Розрахункова партія коригується таким чином, щоб вона була не меншою півзмінного випуску, а також мінімальної кількості деталей і кратна річному обсягу випуску деталей Кількість запусків за рік буде дорівнювати

запусків

3.1.5 Норма штучно калькуляційного часу на операції визначається за формулою:

Т,хв

3.1.6 Відрядна розцінка на кожну операцію технологічного процесу розраховується за формулою:

Р,грн.

де С - годинна тарифна ставка відповідного розряду робіт, грн.

3.1.7 Річна трудомісткість приведеного випуску продукції розраховується за формулою:

н-г

Результати обчислень по інших операціях зведені в таблиці 3

Таблиця 3 - Розрахунок норм часу і розцінок на деталь.

№ операції	Розряд	С,грн.	Р,грн.	N, шт.	Q.н-г
010
Разом			+		+

3.2 Розрахунок кількості верстатів та коефіцієнта їх використання

3.2.1 Розрахункова кількість верстатів по кожній операції визначається за трудомісткістю річного приведеного випуску деталей за формулою:

,шт

де К_вн - коефіцієнт виконання норм.

К_вн = 1.0 -для верстатів з ЧПК. автоматів, напівавтоматів, автоматизованих ліній.

К_вн = 1,05 ч1,2 - для універсальних верстатів.

F - фонд дійсного часу роботи обладнання за рік розраховується за формулою:

F,год

F_н - фонд номінального часу роботи обладнання в розрахунковому році.

, год

(за даними базового підприємства)

а - це втрати часу пов'язані з його плановим ремонтом. а= 3% при двозмінному режимі роботи для верстатів до 10 тон. Розраховуємо коефіцієнт використання обладнання на кожній операції за формулою:

Середній коефіцієнт використання обладнання обчислюється за формулою:

K

Результати обчислень по інших операціях зведені в таблиці 4.

Таблиця 4 - Розрахунок необхідної кількості верстатів і коеефіцієнт їх використання

№ операції	Тип верстака	F,год	Квн	Q.н-г	n,шт	n	Kв
010
Разом				+	+	+	К

3.3 Розрахунок чисельності персоналу дільниці

3.3.1 Розрахунок чисельності основних робітників. Чисельність робітників визначається по кожній операції за трудомісткістю робіт:

чол.

F - фонд дійсної роботи одного робітника протягом року.

год

F - фонд номінальної роботи одного робітника в розрахунковому році

В - втрати час (відпустка, хвороби). (В = 10 - 12 %)

Результати обчислень по інших операціях зведені в таблиці 5.

Таблиця 5 - Розрахунок чисельності основних робітників на дільниці.

№ Операції	Професія	Розряд	Q.н-г.	Квн	Рчол.
010
Разом			+		+

3.3 2 Розрахунок продуктивності праці виробничих працівників

Продуктивність прані виробничих робітників визначаємо, як виробіток продукції в нормо годинах на одного робітника за формулою:

Пгод

3.3.3 Розрахунок кількості допоміжних робітників

Чисельність допоміжних робітників встановлюється в відсотковому відношенню до основних робітників (40-50% від чисельності основних робітників).

Pчол

3.3.4 Розрахунок кількості керівників, спеціалістів, службовців

Кількість керівників визначається на дільниці виходячи з кількості змін і норми керованості. Кількість спеціалістів визначається в відсотковому відношенні до чисельності основних і допоміжних робітників (спеціалісти - 8 ч 12 %):

Ччол

Чисельність службовців приймається у відсотковому відношенні до основних і допоміжних робітників (службовці -3ч5 %):

Ччол.

Таблиця 6 - Зведена відомість чисельності персоналу дільниці

Категорії та професії	Кількість, чоловік
	Всього
1. Основні виробничі робітники, всього
v тому числі, за професіями
1.1
1.2
2. Допоміжні робітники, всього		В тому числі за розрядом:
у тому числі, за професіями		1	2	3	4	5	6
2.1
2.2
		Посадовий оклад
3. Керівники, всього		+
в тому числі, за посадою
3.1
3.2
4. Спеціалісти, всього у тому числі, за професіями		+
у тому числі, за професіями
4.1
4.2
5. Службовці, всього		+
у тому числі, за професіями
5.1
5.2
ВСЬОГО		+

4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4.1 Розрахунок річного фонду заробітної плати персоналу і розміру їх середньомісячного заробітку

4.1.1 Розрахунок річного фонду заробітної плати основних робітників:

Річний фонд заробітної плати виробничих робітників складається з основної і додаткової заробітної плати за рік і обчислюється за формулою:

грн

З_ор - річний фонд заробітної плати.

З _дод.р. - річний фонд додаткової заробітної плати.

Річний фонд заробітної плати виробничих робітників обчислюється:

Згрн.

4.1.2 Основна заробітна плата основних робітників на деталь розраховується:

грн.

Р _від- відрядна розцінка на операцію

Річний фонд додаткової заробітної плати включає оплату відпустки, часу виконання державних обов'язків, доплату за надурочну роботу, роботу в нічну зміну, у вихідні та святкові дні визначається за формулою:

грн

К_дод - це коефіцієнт який враховує додаткову заробітну плату (за даними базового підприємства).

Середньомісячна заробітна плата основних робітників обчислюється за формулою:

грн

4.1.2 Розрахунок річного фонду заробітної плати допоміжних робітників:

грн

4.1.3 Розрахунок річного фонду заробітної плати інших категорій працівників

Розрахунок ведеться за посадовими окладами :

ФЗПгрн

О_п - посадовий оклад.

Всі попередні розрахунки зведені в таблиці 7

Категорії персоналу	ФЗП	З с.м.
Основні виробничі робітники
Допоміжні робітники
Керівники
Спеціалісти
Службовці ВСЬОГО:
	+	З

4.2 Розрахунок елементів собівартості деталі

4.2.1 Визначення вартості основних матеріалів

Вартість основних матеріалів визначаємо виходячи з вартості заготовки за вирахування сум реалізованих відходів за формулою:

М = В _з - В _в, грн..

В_з - вартість заготовки

В_в - вартість відходів які реалізуються

Вартість заготовки обчислюється за формулою.

грн..

Вартість відходів обчислюється за формулою:

грн..

К_тз - коефіцієнт який враховує транспортно - заготівельні витрати .

Маса відходів обчислюється за формулою:

кг.

4.2.2 Розрахунок додаткової заробітної плати на деталь обчислюється за формулою:

грн.

4.2.3 Розрахунок відрахувань в фонд соціального призначення за ставками згідно з законодавством про оподаткування від фонду споживання

грн.

де С_в - ставки відрахувань у фонди соціального призначення, %.

4.2.4 Розрахунок загальновиробничих витрат. Ці витрати складаються з витрат на управління цехами, дільницями, амортизацію основних засобів цеху, витрат на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів, витрат на вдосконалення технології та організації виробництва.

Розмір цих витрат при наближених розрахунках можна прийняти за даними базових підприємств (у відсотках до основної заробітної плати основних робітників на деталь).

грн

Ці витрати поділяються на змінні та постійні:

до постійних витрат відносять витрати на обслуговування і управління виробництвом, витрати, що залишаються постійними при зміні обсягу виробництва.

до змінних витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом, що змінюються прямопропорційно до зміни обсягів виробництва.

Розмір постійних загально виробничих витрат обчислюється за формулою:

грн

Розмір змінних витрат виробничих витрат обчислюється за формулою:

грн

4.2.5 Розрахунок адміністративних витрат

До адміністративних витрат відносять такі загальногосподарські витрати: загально корпоративні витрати, витрати на оплату праці робітників заводоуправління. їх розміри визначаються наближеним методом заданими базових підприємств у відсотках від виробничої собівартості:

грн

4.2.6 Витрати на збут

Витрати на збут включають витрати пов'язані з реалізацією продукцією. їх розмір при наближених розрахунках можна прийняти у відсотках від виробничої собівартості:

грн..

4.3 Розрахунок повної собівартості і ціни деталі

Повна собівартість деталі обчислюється за формулою:

грн..

Ціна деталі розраховується за формулою:

грн..

П - прибуток який розраховується з нормативного рівня рентабельності

грн

Р - норматив рентабельності продукції. %.

Всі попередні розрахунки зведені в таблиці 8.

Таблиця 8 - Розрахунок повної собівартості і ціни деталі.

Найменування статей	Вартість, грн.
1. Вартість матеріалів за вирахуванням відходів	51,4
2. Основна заробітна плата в розрахунку на одиницю продукції	1,7
3. Додаткова заробітна плата в розрахунку на одиницю продукції	0,4
4. Відрахування в фонд соціального призначення	1,1
5.Зогальновиробничі витрати	3,08
6. Адміністративні витрати	2,3
7. Витрати на збут	0,15
Собівартість повна	68,43
Нормативний прибуток	17,1075
Ціна	85,54

4.4 Техніко-економічні показники дільниці

Розрахунок показників за цим розділом проводиться в таблиці 9.

Таблиця 9 - Техніко-економічні показники дільниці

Найменування показника	Величина
1. Річний приведений обсяг продукції	-
1.1В натуральному виразі, шт. ( Nпр )	38000
1.2 По трудомісткості, н-г.	11174
1.3 За повною собівартістю, грн.	3800068,43
2. Річний обсяг випуску деталі, шт.	2000
3. Кількість обладнання, шт.	4
4. Середній коефіцієнт використання обладнання	0,7
5. Чисельність працюючих, чол.	14
5.1 Основні виробничі працівники	5,7
5.2 Допоміжні працівники	3
5.3 Керівники	1
5.4 Спеціалісти	1
5.5 Службовці	1
6. Продуктивність праці	-
6.1 В натуральному виразі в розрахунку на одного основного робітника, шт. ро робітника, шт.	5428,6
6.2 За трудомісткістю, н-г.	1596,3
6.3 За собівартістю, грн.	371477,14
7. Середньомісячна заробітна плата основних виробничих працівників, грн.	1643,43
8. Собівартість деталі, грн.	68,43
9. Ціна деталі, грн.	85,54
10. Матеріальні витрати на 1 грн. повної собівартості деталі	0,8

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Економіка підприємства: Підручник / За ред. Покропивного С. Ф. К.: КНЕУ, 2000. -- 528 с.

2. Ильин А. И. Планирование на предприятии. В 2-х частях. Часть 1. Стратегическое планирование. -- Минск: ООО «Мисанта», 1998. -- 294 с.

3. Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предприятия / Под ред. Бухало С. М. -- К.: Вища школа, 1989.

4. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. / За заг. ред. В.Є. Москалюка. - К.: КНЕУ, 2005. - 384 с.

5. Покропивний С. Ф., Соболь С. М., Швиданенко Г. О. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 1998. -- 208 с.

6. Положення про типовий бізнес-план. Затверджений наказом Фонду державного майна України від 26.05.94 № 301 // Підприємництво і ринок України. -- 1994. -- № 11.

7. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. / Под ред. Т.Г.Морозовой, А.В. Пулькина. -- М.: ЮНИТИ-ДИАНА, 1999. 318 с.

8. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч.посіб. - К.: Каравела, 2005. - 312 с.

9. Фінанси підприємства / За ред. Поддєрьогіна А. М. -- К., 1998. -- 394 с.