Аналіз експортно-імпортної діяльності вітчизняних підприємств (за матеріалами ТОВ "ТІРО")

Міністерство освіти і науки України

Мукачівський державний університет

Кафедра менеджменту

Курсова робота на тему:

«Аналіз експортно-імпортної діяльності вітчизняних підприємств» (за матеріалами ТОВ «ТІРО»)

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

Виконала:

Студентка Vкурсу

Групи МЗД-51

Спеціальності 7.050206

Бурч Л.В.

Науковий керівник:

к.е.н., доцент Козик В.В.

Мукачево 2009



Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти управління експортно-імпортною діяльністю

1.1 Характеристика та види експортно-імпортних операцій

1.2 Організація планування експортно-імпортної діяльності підприємства

2. Аналіз експортно-імпортної діяльності ТОВ «Тіро»

2.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «Тіро»

2.2 Аналіз та особливості експортно-імпортних операцій ТОВ «Тіро»

3. Шляхи вдосконалення ЗЕД підприємства ТОВ «Тіро»

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають конкурентоздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

Актуальність. Інтеграція підприємств у міжнародне господарське середовище є одним з найважливіших процесів входження України у ринковий простір. Ефективне здійснення зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств можливе за умови оволодіння тією часткою світового ринку, яка відповідає можливостям природноекономічного та науково-технічного потенціалу держави.

Здійснення активної зовнішньоекономічної політики держави, розширення міжнародної торгівлі, інтеграційних економічних зв'язків є важливим чинником стабілізації і реформування її економіки. Нині ці відносини включають у себе не тільки економічні контакти з країнами “далекого зарубіжжя”, а і з країнами СНД, взаємозв'язки з якими базуються на принципах і нормах міжнародних економічних відносин. Все це потребує посиленої уваги до розвитку зовнішньоекономічного комплексу України, вироблення ефективних зовнішньоекономічних стратегії і політики, які б ґрунтувалися перш за все на пріоритеті національних економічних інтересів і гарантували національну безпеку держави.

Метою здійснення ефективного аналізу експортно-імпортних операцій є розробка нових методичних підходів до аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства, що відповідають сучасним інформаційним потребам користувачів та можливостям інформаційних технологій. А саме обґрунтувати необхідність застосування підприємствами методики аналізу партнерських відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій; розробити більш досконалу методику аналізу експортно-імпортних операцій у відповідності до інформаційних потреб споживачів аналітичної інформації.

Аналіз експортно-імпортної діяльності передбачає стратегічну сегментацію діяльності підприємства на зовнішньому ринку, дослідження товарної номенклатури за допомогою різноманітних інструментів

Об'єктом дослідження є здійснення аналізу експортно-імпортних операцій суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «ТІРО».

Поступова інтеграція України у світову господарську систему привела до того, що в даний час у зовнішньоекономічній діяльності беруть участь тисячі підприємців і підприємств. Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - діяльність суб'єктів господарської діяльності України й іноземного суб'єкта господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності.

Комплексні економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови і послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й поступову інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв'язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні, - з іншого.



1. Теоретичні аспекти управління експортно-імпортною діяльністю

1.1 Характеристика та види експортно-імпортних операцій

Міжнародна торгівля має ряд специфічних рис, які відрізняють її від внутрішніх торгових операцій. (Див дод. А) В ході розрахунків використовуються різні валюти; більш відчутним є державне регулювання операцій; наявні відмінності у здатності до переміщення чинників виробництва між країнами і всередині країни; сучасна світова торгівля має багаторівневу структуру; необхідно вираховувати глобальний характер конкурентної боротьби і множинність цін; мають місце два взаємопов'язаних види торгових операцій: експорт та імпорт.

Експорт - продаж продукції (робіт, послуг) іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення продукції за межі митних кордонів держави з метою отримання доходів від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Експортні товари - це товари, вивезені для реалізації за межі митного кордону держави, незалежно від валюти, якою проводиться розрахунок.

В умовах зовнішньоекономічної діяльності найбільш поширеними є різні види експортних операцій(Див дод. Б).

Експорт обумовлений декількома важливими причинами(Див дод. В):

а) використання надлишкових потужностей. Часто компанії володіють виробничими потужностями у поточному або довгостроковому періодах, що не користуються адекватним внутрішнім попитом. Це можуть бути розвідані запаси природних ресурсів або конкретні потужності для виробництва певної продукції, які важко переключити на виробництво інших товарів, що мають відповідний внутрішній попит. При цьому прагнення малих країн торгувати значно ширше, ніж великих. Одна з причин полягає в тому, що технологія виробничого процесу може дозволити фірмі рентабельно випускати продукцію лише у разі крупносерійного виробництва, у більших обсягах, ніж це потрібно для задоволення попиту у своїй країні;

б) зниження витрат виробництва. Дослідження показали, що компанії можуть знижувати свої витрати на 20-30% щоразу, коли подвоюється випуск продукції. Зниження може бути пов'язане з кількома факторами : покриття умовно-постійних витрат за рахунок випуску більшого обсягу продукції; підвищення ефективності за рахунок досвіду, набутого при виробництві великих партій продукції; масовими закупівлями матеріалів і перевезенням їх великими партіями. Тому очевидно, що лідер ринку може отримати переваги щодо зниження витрат виробництва перед своїми конкурентами. Одним із способів збільшення випуску продукції компанією є визначення ринку з глобальної, а не внутрішньодержавної точки зору;

в) підвищення прибутковості. Виробник може за певних умов продавати одну й ту ж саму продукцію з більшою вигодою за кордоном, ніж у себе в країні. Це може бути пов'язано з відмінностями конкурентного середовища на зарубіжному ринку від вітчизняного, тому що там товар перебуває на іншому етапі життєвого циклу. Таким чином, етап зрілості всередині країни може викликати зниження внутрішніх цін, тоді як етап зростання за кордоном може нівелювати актуальність зниження цін. Підвищення прибутковості може також статися у зв'язку з відмінностями всередині країни і за кордоном державних заходів, що впливають на прибутковість;

г) розподіл ризику. Виводячи збут за межі ринку тільки однієї країни, виробник має можливість звести до мінімуму коливання попиту, оскільки цикли ділової активності країн перебувають у різних фазах, а одні й ті ж самі товари перебувають на різних етапах життєвого циклу. Ще однин фактор розподілу ризику за допомогою експорту полягає в тому, що виробник може знайти більше клієнтів, зменшуючи свою вразливість у випадку втрати якого-небудь одного або кількох клієнтів.[1,с.580]

Багато фірм починають займатися експортом зовсім випадково. Почавши експортну діяльність, вони стикаються з несподіваними труднощами. Саме тому до початку експортної діяльності необхідно розробити стратегію експорту і проаналізувати основні проблеми, пов'язані з експортом. Означені проблеми найчастіше зводяться до таких моментів:

- нездатність залучити кваліфікованих експертів з експорту і розробити основний план міжнародного маркетингу;

- недостатня готовність вищої ланки керівництва до подолання початкових труднощів і невірна оцінка потреби у фінансових коштах для експортної діяльності;

- недостатня старанність у виборі закордонних агентів та гуртовиків;

- гонитва за замовленнями з будь-якої країни світу, а не створення бази для розгортання прибуткових операцій та впорядкованого зростання;

- нехтування експортною діяльністю в періоди «ринкових бумів»;

- неспроможність вести справи з іноземними гуртовиками на тих самих засадах, що і з їхніми конкурентами на внутрішньому ринку;

- небажання модифікувати продукцію відповідно до державного регулювання чи інших вимог у зарубіжних країнах;

- нездатність видавати службову, комерційну і гарантійну документацію мовами, зрозумілими торговим партнерам фірми за кордоном;

- нездатність залучити компанію, що спеціалізується на управлінні експортною діяльністю, чи іншого посередника у сфері маркетингу, коли фірма не має у своєму розпорядженні людей, які вміють виконувати спеціалізовані експортні функції;

- нездатність активно використовувати ліцензійні угоди або угоди про створення спільних підприємств.

Компанії, яка займається чи планує займатися експортною діяльністю, варто вирішити, хто саме буде виконувати відповідні функції співробітники компанії чи інші фірми за контрактом.

Імпорт - це купівля вітчизняними суб'єктами ЗЕД в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням іх на територію країни.

Основні види імпортних операцій:

- придбання товарно-матеріальних цінностей в іноземних постачальників на умовах комерційного кредиту;

- ввезення товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг в порядку бартерних угод;

- ввезення товарів в рахунок централізованих імпортних закупівель;

- придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з оплатою готівкою;

- отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг на умовах безоплатної допомоги.

При цьому перед підприємством відкриваються три шляхи для придбання імпортних товарів

1. Придбання товарів у вітчизняних гуртових продавців. Цей спосіб є найшвидшим і найпростішим, оскільки товар вже розмитнений і знаходиться на території країни покупця. Недоліком роботи гуртових продавців є відносно висока вартість товарів порівняно з їх вартістю при самостійному ввезенні, а також обмеженість і непостійність асортименту продукції на складах гуртових продавців.

2. Самостійний імпорт товарів. Щоб самостійно ввезти товар на територію країни, підприємство попередньо має зареєструватися в митних органах і відкрити в банку валютний рахунок. Для декларування товарів, що ввозяться, підприємство може прийняти до штату кваліфікованого декларанта або звернутися до послуг митного брокера.

3. Імпорт через посередника. Якщо підприємство планує здійснити разову закупівлю специфічних товарів або тільки починає свою зовнішньоекономічну діяльність, то на початковому етапі йому не обійтися без послуг посередників. Цей шлях дозволить швидко ввезти необхідні товари, а також дасть підприємству час, щоб зареєструватися на митниці, відкрити валютний рахунок і підготувати персонал до ведення ЗЕД.

Імпульс до участі в торгівлі може надійти або від експортера. Імпульс від імпортера полягає у тому, що фірма шукає більш дешеві і високоякісні сировинні та інші матеріали, комплектуючі або готові вироби, щоб використовувати їх на своїх виробничі підприємства. Або ж вона може активно шукати нові товари, розроблені за кордоном, щоб доповнити наявні асортиментні групи. Це дозволить компанії більше продукції запропонувати на продаж, а імпортерові - використовувати надлишкові потужності своєї торгово-розподільчої мережі. [4,с. 384]

Якщо міжнародні поставки сировини, матеріалів і комплектуючих знижують затрати виробництва або підвищують якість готових виробів, компанія, що здійснює закупівлю, володіє більшою стійкістю проти конкуренції з боку готових виробів, що імпортуються, і може ефективно конкурувати на експортних ринках.

Імпортер, як і експортер, має змогу розподіляти свої ризики. Розширюючи коло постачальників, фірма менше залежатиме від диктату єдиного постачальника.

Загалом фірми віддають перевагу іноземним, а не внутрішнім товарам, виходячи з таких основних причин: ціна, якість, недоступність певних матеріалів у своїй країні, прискорення і безперервність поставок, більш ефективне технічне обслуговування, сучасна технологія, досягнення визначених маркетингових цілей, зв'язок з іноземними підприємствами, що є іноземними філіями головної фірми.

Незважаючи на відомі вигоди, з послугами іноземних постачальників пов'язані і деякі труднощі: вибір за кордоном місця розташування постачальника з належною репутацією; час підготовки до випуску продукції і терміни поставок; труднощі експедиторського супроводу матеріалів, що постачаються; політичні проблеми і труднощі встановлення нормальних відносин з персоналом іноземного підприємства; коливання обмінних курсів; методи здійснення платежів; якість товарів; брак і проблема повернення дефектної продукції; митні тарифи і мито; витрати на оформлення додаткової документації, необхідної для митного очищення; правові проблеми; транспорт; мова; культурні і соціальні традиції.

1.2 Організація планування експортно-імпортної діяльності підприємства

У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортно-імпортних операцій, а саме: прямий експорт та імпорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві або закупівлю в нього відповідних товарів, і непрямий експорт та імпорт, що припускає продаж і купівлю товарів через торговельних посередників. Загальні принципи організації та управління виробничо-збутовою діяльністю промислових фірм. Промислові фірми мають у своєму складі різні підрозділи, які можна розділити на три групи: 1) виробничі відділи, що займаються питаннями, пов'язаними з випуском продукції; 2) функціональні відділи, куди входять відділи збуту, вивчення ринків, реклами, постачання, транспорту, страхування, юридичний, економічний і планування; 3) адміністративні відділи: фінансовий відділ, бухгалтерія, відділ кадрів, відділ відносин із службовцями й урядом. Організаційна структура фірми і принципи управління визначаються низкою чинників - розмірами виробництва, виробничим профілем, технологією виробництва, сферою діяльності, масштабами закордонної діяльності й ін. [6,с. 608]

Розрізняють дві головні форми управління промисловими фірмами: централізована і децентралізована. Централізована передбачає управління господарською діяльністю підприємств з одного центру, жорстку регламентацію і координацію їх діяльності, повну відсутність господарської самостійності. Децентралізована форма управління передбачає створення усередині фірми виробничих відділень, що користуються повною господарською самостійністю. До структури управління децентралізованої фірми входять: центральний апарат; виробничі відділення; центральні служби, контрольна і фінансова служби. Центральний апарат. Вищою керівною ланкою фірми є загальні збори акціонерів. Практично фірмою керує наглядова рада і правління. Наглядова рада обирається на загальних зборах акціонерів. Очолює раду голова. Кількість членів визначається Статутом. Члени правління одержують високу зарплату або гарантовану у вигляді відрахування від прибутку. Сьогодні президент фірми рідко сам керує фірмою, звичайно управління здійснюється колективно з участю різних комітетів, які створюються при наглядовій раді і формуються з її членів. Виробничі відділення. Сучасна велика компанія складається зі значної кількості виробничих відділень. Їх очолюють управляючі. Виробничі відділення об'єднують дочірні компанії, що входять до фірми і здійснюють свою діяльність через відповідні функціональні відділи. Розрахунки здійснюють на основі трансфертних цін через бухгалтерію, грошових платежів немає. Управляючі самі встановлюють норму прибутку для всього відділення. Вони самостійно ведуть облік, підбір кадрів. Центральні служби децентралізованої фірми представлені науково-дослідними і конструкторськими відділами, лабораторіями обчислювальних машин, статистичними відділами, відділами будівництва, транспорту, збуту, постачання, маркетингу, реклами, юридичного відділу і відділу планування. Контрольна та фінансова служба складається з контролера, скарбника, головного ревізора і бухгалтера.. Якщо обсяг зовнішньоторговельних операцій у фірми незначний і основна частина продукції реалізується на зовнішньому ринку, то для здійснення зовнішньоторговельних операцій вона використовує торговельний апарат, призначений для роботи на внутрішньому ринку. При збільшенні зовнішньоторговельних операцій створюється спеціальний експортний відділ, що не входить до складу внутрішнього збутового апарату. Він, як правило складається з таких підрозділів: функціональні сектори; територіальні сектори; галузеві сектори. Іноді замість експортних відділів великі фірми мають підрозділи в закордонних відділеннях, побудовані за регіональним принципом. Їм підпорядковуються всі збутові і виробничі фірми за кордоном. Для реалізації продукції усіх своїх підприємств великі фірми нерідко створюють центральний офіс у вигляді юридичного самостійного акціонерного товариства або дочірньої експортної фірми, при цьому комерційна діяльність повністю відокремлюється від виробничої. Створення таких офісів зі збуту продукції вигідно великим підприємствам. Формально фірма не відповідає за діяльність цих офісів, що дає змогу проводити будь-які операції. Дрібні і середні фірми іноді організовують спільні збутові компанії у формі експортних асоціацій. Поширеною формою експортних операцій великих фірм є складальні заводи. У країнах, що розвиваються, монополістичні об'єднання створюють змішані збутові компанії. У результаті менший ризик втрати власності, зменшуються податки, використовуються місцева збутова мережа. Великі фірми створюють власний зовнішньоторговельний апарат за кордоном. До його завдань входить вивчення ринку, умов угод, смаків споживачів. За кордоном експортер може організовувати оптові фірми зі збуту продукції. Вони приймають від імпортерів замовлення, пересилають їх своїм фірмам, стежать за виконанням замовлень, беруть участь у здаванні продукції замовникам, роблять із ними фінансові розрахунки, організовують рекламу. Деякі фірми мають склади готової продукції. Тоді їхні функції розширюються, вони демонструють товари і реалізують їх за кордоном. За кордоном створюються і фірми, що займаються не тільки оптовою, а й роздрібною торгівлею. Організація роздрібної торгівлі за кордоном характерна для фірм, що випускають автомобілі, телевізори, взуття, парфумерію й інші товари. Оптові фірми виконують свої функції через комівояжерів, що є безпосередніми представниками промислових фірм. Вони приймають замовлення, ознайомлюють покупців із товарами, інформують фірму про смаки покупців, іноді є інкасаторами сум, одержуваних від покупців.



2. Аналіз експортно-імпортної діяльності ТОВ «ТІРО»

2.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «ТІРО»

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІРО» було організовано в 2006 році.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІРО» знаходиться за адресою Закарпатська область, місто Мукачево, вул. Мендєлєєва 3, тел.(03131) 2-13-46.

Форма власності даного підприємства відноситься до приватної. Що стосується власності капіталу, то він є виключно національним. До складу майна підприємства входять основні фонди й оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відбивається в самостійному балансі. Передане підприємству у повне господарське ведення майно утворить статутний фонд, поділений на частини, розмір яких визначається засновницькими документами. Учасники цього товариства несуть відповідальність у межах їхнього внеску. Збільшення статутного фонду -- це зміна статуту, тому це питання вирішують спеціальні загальні збори "з питання зміни статутного фонду товариства" (ст. 40 Закону України "Про господарські товариства").

ТОВ «ТІРО» створено відповідно до Законів України «Про підприємство», «Про господарські товариства», «Про власність», «Про підприємницьку діяльність»,інших законодавчих актів України, а також на підставі Статуту і Установчого договору підприємства.

ТОВ «ТІРО» належить до малих підприємств, оскільки за законодавством України малими вважаються підприємства на яких працює до 200 чоловік, а станом на 01.01.09 року на підприємстві працювало 22 чоловік.

Підприємство здійснює наступну діяльність:

- здійснює імпортні операції - ввіз продукції зі Словаччини, яка в подальшому реалізується в межах області;

- розширення сфер і якості послуг населенню, організаціям;

- розвиток і вдосконалення нових форм і методів підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки;

- одержання прибутку від усіх видів торгової, комерційної, фінансової та іншої діяльності дозволеної законодавчими актами України;

- задоволення потреб колективу.

ТОВ «ТІРО» являється юридичною особою, керується у своїй діяльності законодавством України. Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, має свій фірмовий бланк, від свого імені заключає договори, несе обов'язки, виступає позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або третейському суді.

ТОВ «ТІРО» має свою назву та печатку з повним найменуванням державною мовою, необхідні штампи, а також інші реквізити, що затверджуються правлінням товариства та, при необхідності, реєструються згідно з чинним законодавством.

Підприємство має право: 1) Робити послуги підприємствам, організаціям згідно укладених договорів. 2) Купувати, продавати іншим підприємствам і організаціям, здавати юридичним і фізичним особам в оренду майно.

3) Передавати на договірних засадах матеріально-грошові ресурси іншим підприємствам, організаціям і громадянам, що роблять продукцію та виконують для підприємства роботи й послуги. Це дозволяє зробити фірму стійкою, прибутковою й конкурентноздатною, а також забезпечити її подальший розвиток. ТОВ «ТІРО» має право у встановленому порядку займатися зовнішньоекономічною діяльністю, створювати на території України і за її межами філіали у відповідності з законами держави на території якої вони утворюються. Філіали наділяються майном за рахунок майна ТОВ «ТІРО» на основі затверджених положень. Майно філіалу або його представництва зараховуються на його окремий баланс і на самостійний баланс підприємства. Керівництво діяльністю філіалом або представництвом здійснює представлений керуючий справами, права і обов'язки якого визначаються положенням про філіал або про представництво.

В інтересах здійснення своїх завдань підприємство має право по власній ініціативі приймати всі рішення, якщо вони не суперечать діючому законодавству. ТОВ «ТІРО» має право вступати в громадсько-правові відношення з різними українськими, закордонними, міжнародними підприємствами і організаціями, а також з окремими громадянами.

Згідно статуту ТОВ «ТІРО» може здійснювати такі види діяльності:

- посередницько-консервативну діяльність «в межах соціально-незаборонених законодавством» в сфері торгівлі;

- здійснює зовнішньоторговельну діяльність.

Угоди, що виходять за межі статутної діяльності, але не суперечать чинному законодавству признаються дійсними.

Для державної реєстрації підприємства були подані такі документи:

1. Заява.

2. Ідентифікаційний код засновника підприємства.

3. Установчі документи.

- Рішення власника майна про створення підприємства.

- Установчий договір.

-Статут.

4. Реєстраційну картку, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію.

5. Документ про сплату реєстраційного збору.

6. Документ, що засвідчує сплату власниками внеску до статутного фонду підприємства.

7. Рішення антимонопольного комітету про згоду на створення (злиття, приєднання), якщо це передбачено законодавством.

8. Довідка, про сплату державного мита.

Ціллю діяльності даного підприємства виступає процес задоволення людських потреб, зокрема через процес реалізації м'ясної продукції. Також ціллю діяльності підприємства виступає необхідність досягнення максимального рівня конкурентоспроможності підприємства та забезпечення належних умов праці та заробітної плати своїх працівників.

ТОВ «ТІРО» здійснює оптову і роздрібну торгівлю. Підприємство здійснює збут продукції на ринках, а також має постійних оптових клієнтів, з якими й укладає договори. Динаміка обсягів реалізації продукції залежить від сезонності, цін на ринку, конкурентів і запитів споживачів.

Проведення систематичних аналізів діяльності фірми дозволяє: - швидко, якісно й персонально оцінювати результати діяльності фірми і її структурних підрозділів; - точно й вчасно знаходити й враховувати фактори, що впливають на одержуваний прибуток; - визначити витрати й тенденцію їхніх змін, що необхідно для визначення продажної ціни й розрахунку рентабельності; - знаходити оптимальні шляхи рішення різних проблем і одержання достатнього прибутку.

2.2 Аналіз та особливості експортно-імпортних операцій ТОВ «ТІРО»

ТОВ «ТІРО» займається здійсненням експортно-імпортних операцій. В свою чергу експортно-імпортні операції - міжнародні розрахунки, в процесі котрих регулюються платежі за грошовими вимогами та зобов'язаннями, що виникають у підприємств щодо експорту чи імпорту товарів і послуг.

Найчастіше підприємство закуповує сировину, а саме м'ясо птиці за кордоном (у Словаччині), а також допоміжні матеріали (коробки, плівка, миючі засоби). Після чого з фірмою-партнером укладається контракт, де вказується ціна і кількість, а матеріали постачаються на ТОВ «ТІРО».

Імпортний контракт - це письмовий документ, що містить домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання імпортера передати визначений товар (послуги) у власність покупця і зобов'язання експортера прийняти цей товар (послуги) і сплатити за нього необхідну грошову суму чи зобов'язання сторін виконати умови торгової операції.

На ТОВ «ТІРО» не має окремого підрозділу, який би займався зовнішньоекономічною діяльністю. Тому всім митним оформленням займаються брокери.

Брокер -- це юридична або фізична особа, що виконує посередницькі функції між продавцем і покупцем, між страховиком і страхувальником (страховий брокер), між судновласником і фрахтувальником. Брокер отримує винагороду у вигляді комісійних.

Під час здійснення декларування товарів і транспортних засобів митним органам митний брокер і його представник мають ті самі права щодо пред'явлення цих товарів і транспортних засобів митним органам, що й особа, яка вповноважує їх представляти свої інтереси у взаємовідносинах з митними органами.

Інструментами митно-тарифного регулювання виступають передбачені національним законодавством і міжнародними договорами митні тарифи і система заходів нетарифного регулювання (ліцензування, континентування, квотування), які розробляються у наш час, як правило, з урахуванням міжнародних стандартів у цій галузі. Всі ці заходи пов'язані між собою і створюють поняття митного режиму як сукупності положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, що переміщаються через митний кордон держави, для митних цілей.

Митно-тарифне регулювання представляє собою сукупність різноманітних засобів впровадження в життя митної політики, які забезпечують перед усім економічну охорону кордонів держави.

На ТОВ «ТІРО» для здійснення експортно-імпортних операцій пов'язаних із зовнішньоторговим контрактом, зовнішньоторгові документи підрозділяються на вісім груп: - документація із забезпечення виробництва експортного товару; - документація щодо підготовки товару до відвантаження; - комерційні документи; - документи з платіжно-банківських операцій; - страхові документи; - транспортні документи; - транспортно-експедиційні документи; - митні документи. Зовнішньоторгові документи оформляються на спеціальних бланках і містять такі загальні для всіх документів реквізити: назву фірми-експортера (або вантажовідправника) та фірми-імпортера (або вантажоотримувача), їх адреси, номери телефонів, телефаксів, назву документа, дату, замовлення і дату його підписання, номер наряду, трансу, вивантажувальної специфікації, назву та опис товару, його кількість (кількість місць, вагу нетто та брутто, кубатури), вид упакування та маркірування. Роботу із стандартизації зовнішньоторгових документів здійснює Європейська економічна комісія ООН (ЕЕК ООН -ЕЕСШ). Документи із забезпечення виробництва експортного товару - це документи із забезпечення виробництва експортного товару - містить:доручення на купівлю, що видається на підприємстві для купівлі виробів або матеріалів, інструкція щодо виготовлення - документ, котрий видається на наряд на вивезення із складу , документ, котрий видається на підприємстві і містить вказівку відпустити із складу товари, замовлені клієнтом, інструкція щодо упакування - документ, що видається на підприємстві і містить інструкцію відносно того, як слід упаковувати товари; наряд на внутрішнє транспортування - документ, який містить інструкцію відносно транспортування товарів на підприємстві; статистичні та інші внутрішні адміністративні документи. Документи з платіжно-банківських операцій - містять: інструкцію з банківського переказу - документ, в якому клієнт доручає своєму банку здійснити виплату певної суми в зазначеній валюті названій стороні, що знаходиться в іншій країні, заявку на банківську тратту - заявка, в якій клієнт просить свій банк видати банківську тратту і в якій зазначаються сума і валюта тратти, повідомлення про інкасовий платіж - документ, за допомогою якого банк повідомляє про здійснений платіж по інкасо, повідомлення про платіж: по товарному акредитиву, повідомлення про прийняття товарного акредитива, повідомлення про прийняття документів до оплати по товарному акредитиву, заявку на банківську гарантію, заявку на товарний акредитив ~ документ, за допомогою якого банку доручається відкрити товарний акредитив на умовах, зазначених у цьому документі; товарний акредитив - документ, в якому банк підтверджує, що він відкрив товарний акредитив;банківську тратту - тратта, яка виставляється на користь третьої сторони, переказний вексель; аваль - поручительство по векселю, зроблене особою у вигляді особливого гарантійного запису; авізо - банківське повідомлення, яке посилається одним контрагентом іншому, про зміни у становищі взаємних розрахунків або про переказ грошей, посилання товарів; акцепт - прийняття платником зобов'язань оплатити вексель, рахунок. На формування зовнішньоторговельних цін впливає набагато більше різноманітних факторів, ніж на формування внутрішніх цін. Зокрема, можна виділити такі фактори, як транспортні витрати, страхування, відповідність світовим стандартам, політика в галузі ліцензування та квотування, зовнішньоторговельне законодавство тощо. Під впливом дії цих факторів, а також з огляду на рівень міжнародної конкуренції на провідних ринках товарів і послуг формується так звана «світова ціна». На формування зовнішньоторговельної ціни також значно впливає цінова політика підприємств і організацій, які є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

До митних документів відносять вантажно-митну декларацію.

Вантажна митна декларація - письмова заява, яка містить у собі відомості про товари та інші предмети й транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України або відомості про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, ведення митної статистики, нарахування митних платежів. Оформлюється на бланках: - єдиного адміністративного документу форм МД-2 або МД-4, - додаткових аркушів форм МД-3 або МД-5, - доповнень до ВМД форм МД-6 або МД-7. У випадках визначених Держмитслужбою, замість форм МД-3 або МД-5 можливо використовувати бланки специфікації форми МД-8. Відповідно до ПКМУ від 11.07.2007 № 910 до окремого рішення КМУ бланки форм МД-4, МД-5 та МД-7 не застосовуються. Не складається на товари митною вартістю до 100 євро [за винятком товарів, що підлягають експортному контролю, імпортних товарів, на які встановлено акцизний збір та ін.].

Динаміку експортно-імпортних процесів визначають багато факторів, серед яких особливе місце належить цінам на товари (послуги).

Динаміка експортно-імпортної діяльності часто міняється, тому що вона залежить від сезонності, митних ставок, курсу іноземних валют та ін.

Ринкові відносини закономірно розширюють суть та функціональність аналізу експортно-імпортних операцій, що обумовлюється наступним:

прийняттю обґрунтованих управлінських рішень передує аналітична оцінка участі підприємства в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Це дає змогу сформувати інформаційну базу даних для ситуаційного аналізу макросередовища та його можливостей; комплексний аналітичний підхід до реалізації ефективної зовнішньоекономічної діяльності дає змогу розгорнути стратегічне планування, сконцентрувати увагу на найбільш перспективних пропозиціях; практичне втілення концепції маркетингу є неможливим без ґрунтовного аналізу ринкових ситуацій, оцінки партнерів та конкурентів, аналізу ємності, динаміки та кон'юнктури ринку; оптимальне господарювання досягається при наявності аналітичного контролю за виконанням договірних зобов'язань між партнерами, доходами і витратами, ресурсами та їх використанням.

Для ефективного здійснення експортно-імпортних операцій підприємству потрібно проводити аналіз та оцінку потенційних партнерів при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також оцінку фінансового стану потенційного іноземного партнера, аналіз ризику партнерських відносин.

Проведення такого аналізу дозволить вивчити та відшукати найбільш оптимальні для підприємства шляхи співробітництва в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Проведення аналізу експортно-імпортних операцій доцільно здійснювати у такій послідовності: оцінка обсягів та структури експорту (імпорту) підприємства; оцінка виконання експортних (імпортних) контрактів за вартістю, за фізичним обсягом та за термінами поставок; розрахунок та оцінка факторів, що позначаються на вартісних та кількісних показниках виконання експортних контрактів; аналіз та оцінка впливу факторів на виручку від реалізації експортної продукції та прибутку від експорту; аналіз та оцінка економічного ефекту від здійснення експортних (імпортних) операцій.

Економічний аналіз експортно-імпортних операцій допомагає виявити внутрішньогосподарські резерви. Мобілізація резервів сприяє більш чіткому виконанню зобов'язань, знижує собівартість операції, зменшує невиробничі витрати, підвищує рівень ефективності зовнішньоекономічних операцій і віддачі оборотних засобів, поліпшує фінансовий стан підприємства.



3. Шляхи вдосконалення ЗЕД підприємства ТОВ «ТІРО»

Динаміку експортно-імпортних процесів визначають багато факторів, серед яких особливе місце належить цінам на товари (послуги). Надійна і достовірна інформація щодо рівня і динаміки цін широко використовується у повсякденній діяльності зовнішньоторговельних організацій, товаровиробників, імпортерів та експортерів товарів і послуг, органів державного управління, що координують зовнішньоекономічну діяльність. Ці питання є дуже актуальними для України, яка лише з 1992 року стала повноправним суб'єктом міжнародних економічних відносин і в даний час проводить цілеспрямовану політику щодо подальшої інтеграції у світову економічну співдружність.

Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІРО», яке займається експортно-імпортними операціями та їх застосуванням на промислових і торговельних підприємствах можна запропонувати підходи щодо їх удосконалення з урахуванням особливостей формування ринкових відносин в Україні. Дослідження динаміки реалізації (постачання) за імпортом (експортом) рекомендовано здійснювати з урахуванням зміни валютних курсів та інфляції за період. З цього приводу можна запропонувати підходи до вибору базової валюти при перерахунку різних валют конкретних контрактів у разі здійснення зовнішньоекономічних операцій з різними країнами.

Розрахунки економічної ефективності, визначення сум доходів і витрат рекомендовано здійснювати з урахуванням чинника часу. На формування зовнішньоторговельних цін впливає набагато більше різноманітних факторів, ніж на формування внутрішніх цін. Зокрема, можна виділити такі фактори, як транспортні витрати, страхування, відповідність світовим стандартам, політика в галузі ліцензування та квотування, зовнішньоторговельне законодавство тощо. Під впливом дії цих факторів, а також з огляду на рівень міжнародної конкуренції на провідних ринках товарів і послуг формується так звана «світова ціна» (вона розглядатиметься далі). На формування зовнішньоторговельної ціни також значно впливає цінова політика підприємств і організацій, які є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Підприємство має вивчити зовнішньоторгівельні ціни, тому що не всі ціни як фактор міжнародної торгівлі можна розглядати як світові. Так, не можуть вважатися світовими ціни товарообмінних операцій (угоди на компенсаційній основі, бартерні тощо); на поставки, що носять випадковий, епізодичний, внутрішньофірмовий та преференційний характер; на продукцію спільних підприємств; за угодами, що здійснюються в неконвертованій валюті; в межах закритих економічних угруповань країн або по лінії надання державної допомоги.

Зміцнення позицій підприємства надалі може бути досягнуте за рахунок поліпшення упакування і рекламної підтримки, здійснюваної з урахуванням рекламних переваг потенційних споживачів.

З огляду на настільки швидкі темпи росту вітчизняного ринку, слід зазначити, що для забезпечення конкурентноздатного положення на ньому підприємства, необхідно не тільки вкладати гроші в наукові розробки, але і задіяти всі інструменти маркетингу. На даному підприємстві слід створити відділ маркетингу, який би розробив певну стратегію і тактику поводження на ринку. як основний засіб просування своєї продукції використовувати мерчандайзинг у роздрібній мережі, що передбачає викладення реклами (листівки, постери, наклейки) на місці продажу. Хотілося б зупинитися на удосконалюванні документального забезпечення експортно-імпортних угод, що укладаються підприємством на постачання виробленої продукції. У цьому зв'язку необхідно звернути увагу на необхідність переходу на нові стандарти укладання зовнішньоторговельних контрактів між підприємствами - умови Incoterms 2000. Метою Incoterms є забезпечення комплекту міжнародних правил по тлумаченню найбільше широко використовуваних торгових термінів в області зовнішньої торгівлі.

Для ефективного функціонування підприємство повинно вивчати зовнішнє середовище, яке визначається за допомогою таких груп чинників:

- стан економіки і ринків (економічні фактори);

- діяльність уряду (політико - інституційні фактори);

- структурні тенденції;

- науково-технічні тенденції;

- природно-екологічна складова;

- тенденції ресурсного забезпечення;

- демографічні тенденції;

- соціально-культурна складова;

- несподіванки стратегічного характеру і можливі горизонти стратегічного планування (основний перелік та часові оцінки);

- міжнародне середовище.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути:

1. Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва, зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

Вплив ринкового середовища на формування ціни експортної продукції доцільно проводити за удосконаленою методикою аналізу собівартості експортної продукції за елементами виробничих (матеріальних) витрат з метою вирахування впливу ціни придбаних матеріальних ресурсів (у розрізі постачальників та за визначений проміжок часу) на формування продажної ціни готової продукції. Сприяти виконанню договірної дисципліни, підвищенню економічної ефективності експортно-імпортних операцій буде удосконалена методика аналізу виконання договірних зобов'язань шляхом застосування додаткових кількісних та якісних показників (кількість та питому вагу невиконаних угод, сплачених штрафів, отриманих рекламацій щодо якості у їх загальному обсязі; суму санкцій та її питому вагу за порушення термінів, обсягів і якості поставок) у розрізі контрактів, контрагентів та товарних груп.



Висновки

Предметом роботи є експортно-імпортні операції м'ясної продукції, організація та розробка напрямів їх удосконалення. В якості об'єкта роботи обрано ТОВ «ТІРО», якому запропоновано для ефективного функціонування здійснювати аналіз експортно-імпортної діяльності шляхом проведення оцінки обсягів та структури експорту (імпорту) підприємства; оцінки виконання експортних (імпортних) контрактів за вартістю, за фізичним обсягом та за термінами поставок; розрахунок та оцінка факторів, що позначаються на вартісних та кількісних показниках виконання експортних контрактів; аналіз та оцінка впливу факторів на виручку від реалізації експортної продукції та прибутку від експорту; аналіз та оцінка економічного ефекту від здійснення експортних (імпортних) операцій.

Обов'язковими супутніми умовами зовнішньоекономічної діяльності є виконання певних операцій по забезпеченню просування товару від продавця до покупця; по своєчасному наданню різного роду зовнішньоторговельних послуг - транспортних, страхових, експедиторських, банківських; по здійсненню платіжно-розрахункових операцій, а також наявність комерційної і валютно-фінансової інформації про кон'юнктуру зовнішніх товарних і грошових ринків.

Ринкова економіка створила широкі можливості для здійснення зовнішньоекономічної діяльності, для валютної самостійності фірм. Зовнішньоекономічна діяльність на відміну від зовнішньоекономічних зв'язків здійснюється на рівні виробничих структур (фірм, організацій, підприємств і т.д.) з повною самостійністю у виборі іноземного партнера, номенклатури товару для експортно-імпортної угоди, у визначенні ціни і вартості контракту, обсягу і термінів постачання і є частиною їх виробничо-комерційної діяльності як із внутрішніми, так і з закордонними партнерами. Таким чином, зовнішньоекономічна діяльність являє собою сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і комерційних функцій. Обов'язковими З погляду державних цілей, розвиток сфери експортно-імпортних операцій і обсяг зовнішньоторговельних операцій безпосередньо впливають на насиченість українського товарного ринку і приток іноземної валюти в країну. Звичайно, міжнародна торгівля породжує більш високі ризики для торгових партнерів у порівнянні з торгівлею усередині країни. Однак, експортно-імпортні операції часто більш вигідні, хоча і вимагаю додаткових організаційних і фінансових витрат.

За останні три-чотири роки Україною зроблено ряд кроків у напрямі відкритості для зовнішнього світу, проте процес становлення національного зовнішньоекономічного механізму йде суперечливо і з великими труднощами. Нагальною потребою стає пошук оптимальних форм державного регулювання зовнішньоекономічного процесу, запровадження такого механізму, який би відповідав сучасним вимогам міжнародної економічної взаємодії.

Важливим додатковим фактором економічного відродження України могло б стати залучення іноземних інвестицій. Припливу їх у вітчизняну економіку заважають, кризовий стан економіки, недосконалість нашого законодавства з питань іноземного інвестування. 13 березня 1992 року було прийнято Закон “Про іноземні інвестиції” (в 1996 році втратив чинність), а 19 березня 1996 року - Закон “Про режим іноземного інвестування”. Але обсяг іноземних капіталовкладень залишається незначним. Головним чином це інвестування у створення спільних підприємств. СП, як правило, мають невеликі статутні фонди прагнуть займатися посередницькою діяльністю, залучають здебільшого короткострокові кредити.



Список використаної літератури

1. Багрова І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 580с.

2. Дідівський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. - К.: Знання, 2006.- 354с.

3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» №959-XII від 16.04.1991р.

4. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. Посіб. - К.: 2002.- 384с.

5. Козик В.В., Панкова Л.А. Світове господарство та міжнародні економічні відносини. - Львів.: 1995.- 234с.

6. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп'як Я.С., Григор'єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч.посіб. - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 608с.

7. Лук'яненко Д.Г. Міжнародна економіка. - К., 1996.-289с.

8. Панченко Є.М. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. - К., 1996.-367с.