Модерністські імплікації в "Сучасній комедії" Джона Голсуорсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОДЕРНІСТСЬКІ ІМПЛІКАЦІЇ В "СУЧАСНІЙ КОМЕДІЇ" ДЖОНА ГОЛСУОРСІ

джон голсуорсі сучасний комедія

Ю. Фурман, студ.

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

У статті переглядається думка про реалістичну манеру письма Джона Голсуорсі. На прикладі трилогії "Сучасна комедія" розглядаються аспекти модерністського світобачення в творчості автора.

"Сучасна комедія" Дж. Голсуорсі - друга трилогія з монументального циклу "Саги про Форсайтів" - відрізняється від попередніх творів письменника поглибленим психологізмом та масштабом занурення в дух "нового часу". Багато дослідників відзначають, що автору вдалося чітко передати фінальні спалахи життя останніх днів вікторіанської епохи і створити романи, які відобразили душевні настрої та ментальність молоді, яка проживала в Лондоні у післявоєнний час [7].

Модерністський контекст є важливим для розуміння означених романів Дж. Голсуорсі. Філософські ідеї того часу ставили під питання віру в людину, науку, механічні сили світу. Новітня філософія фіксувалася не лише словесно, а й знаходила відгук у мистецтві, зокрема у літературі, музиці та живописі. Автор "Саги про Форсайтів" не мав на меті оминати тенденції сучасного мистецтва і вважав за необхідне залучати їх до художнього світу своїх романів. Як і письменники-модерністи, він вводить у власний стиль принципи синестезії різних видів мистецтва. Дж. Голсуорсі характеризував цю особливість так: "Роман намагається стати п'єсою, а п'єса тяжіє до роману, кожен із них намагається працювати засобами живопису. Музика воліє стати розповіддю, поезія мріє стати музикою, живопис претендує на роль філософії", далі автор пояснює цю тенденцію до синестезії тим, що "широкий світ завжди потребуватиме нових форм" [1].

Однією з провідних тем модерністської літератури, пов'язаних із ідеєю взаємного проникнення і збагачення одних видів мистецтва засобами інших, є тема мистецтва та долі його служителів. Калейдоскоп напрямів і тенденцій, постаті художників стають центром уваги на званих вечорах, які розгортаються на сторінках "Сучасної комедії". Тут активно обговорюють декадентські течії мистецтва, висловлюють думки щодо творчості вертижиністів, неогедоністів тощо. Автор вкладає в уста персонажів різні, іноді суперечливі думки щодо новітніх угрупувань.

Митці та їхня доля завжди цікавили Дж. Голсуорсі. Як слушно зауважує О. А. Лазуткіна, людина мистецтва була "ідеалом письменника, але герої його романів, пов'язані з мистецтвом, приречені або на трагічну кінцівку, непорозуміння з боку публіки, чи на існування у постійній боротьбі з інстинктами власника" [3]. Так було у першій трилогії циклу "Саги про Форсайтів", проте справедливим буде зауваження, що в "Сучасній комедії" ці тенденції змінюються. Помітне місце автор відводить образу талановитого митця, майстра живопису, представника кубізму - Обрі Гріну. На нього чекає доля, інша ніж у традиційних митців, яких читач зустрічав у попередніх романах. Обрі отримує всезагальне визнання, його роботи схвалюють і говорять про них в кожному куточку Лондона. Художник пише портрет дружини Тоні Бікета, Вікторіни, в імпресіоністичній манері. Хоча митець зізнається, що кубізм був значно популярнішим і картина у стилі останнього напрямку коштувала б вдвічі більше. Нове мистецтво пропагувало створення самостійних живописних реалій, незалежних від об'єктивності, і було однією з радикальних форм оновлення європейської культури. Кубізм як авангардна течія живопису знаменував повне заперечення реалістичного зображення натури. Головним завоюванням кубістів вважалося опанування повної свободи творчості. Відчуття інших, відмінних від усталеного порядку, життєвих орієнтирів, прагнення досягти більш яскравого і вільного життя, не скутого умовностями суспільства, пробуджує незадоволення і створює ту напругу, котра веде до внутрішнього вибуху, до заперечення всього, що існувало перед цим. Не суперечила "нова реальність" і відвертим сценам, що могли б вважалися аморальними.

Варто зазначити, що дискусія на тему співвідношення мистецтва і моралі письменник актуалізує у "Срібній ложці". Досить відвертий роман "Шпанська мушка", який фігурує у творі Голсуорсі, стає секретною зброєю Сомса проти Марджорі Феррар на суді, де слухають питання моралі, цінностей та життєвих орієнтирів жінки. Розглядаючи означений екземпляр "нової літератури", Форсайт зупиняється на думках передових письменників і літераторів. Серед них є захисники та прибічники нової школи, які з гордістю заявили про переваги роману: "They wrote over their own names that "Canthar" was distinctly LITERATURE; they were sorry for people who thought in these days that LITERATURE had any business with morals. The work must be approached aesthetically or not at all. ART was ART, and morality was morality, and never the twain could, would, or should meet" [4, 286]. Акцентується і те, що естетичний критерій є найважливішим при оцінюванні художнього твору, а мораль - уже зовсім інша річ. Хоча Сомс і недооцінив твір, літературна дискусія, наведена автором, передає різні точки зору і знаменує прорив у суспільній думці і відхід від старих форм мистецтва.

Повертаючись до творів мистецтва у трилогії, зауважимо, що картини постають важливою художньою деталлю романів. У світі Форсайтів художні полотна зазвичай виконують функцію вкладення капіталів, з яких згодом представники родини зможуть отримувати зиск. Це дозволяє прочитувати Голсуорсі саме як реаліста з відтінком іронії. Водночас постать Сомса є неоднозначною. Її трактують радше як фігуру посередника між світом Форсайтів та мистецтвом [4]. Йому вдається поєднувати дві якості: насолоджуватися красою знаменитих шедеврів та вести комерційну діяльність в цій галузі. Він має унікальну здатність відчувати та сприймати красу, проте намагається перетворити її на свою власність, керуючись міркуваннями істинного Форсайта. У сфері колекціонування картин героя цікавлять традиційні зразки, натомість нове сприймається ним насторожено та нерішуче. Раніше Сомс вважав, що на кожній зміні у моді можна добре заробити. У "Сучасній комедії" він не здатен розлучитися з картиною, якій надає величезного значення. У другій трилогії циклу функції художніх полотен розширюються, маркуючи рух нової культури та його утвердження у суспільстві. "Біла мавпа" стає витвором мистецтва, який концептуально су- гестує стан тогочасної цивілізації та представляє собою алегорію всього людства. Старовинна китайська картина, що висить в будинку Монтів, є ключем до назви першого роману "Сучасної комедії". На ній біла мавпа тримає шкоринку апельсина, який вона вже з'їла, і сумними очима дивиться на глядача. Зображена тварина навіює думку про спустошеність сучасного світу: "monkey's eyes are the human tragedy incarnate. Look at them! He thinks there's something beyond, and he's sad or angry because he can't get at it. That picture ought to be in the British Museum, sir, with the label: 'Civilisation, caught out" [5, 279]. Віра розбита вщент, надії майже не лишилося; а мавпа, яка не заспокоїться, доки не отримає свого, стала символом настрою усього світу. Збентежена, розгублена людина перебуває у тому ж пошуку. Ця картина дісталася Форсайту у спадок після смерті двоюрідного брата Джорджа. Він розмістив полотно у вітальні своєї улюбленої доньки Флер. Про високу художню цінність цього твору мистецтва наголошував Обрі Грін, зазначивши, що вона є великим компліментом смаку її володаря.

Мистецька тема оприявнена і в образі самої Флер. У своєму коханні до Джона, вона, ніби Кармен, відчуває справжню іспанську пристрасть. Навіть "у зовнішності Флер багато чого іспанського, недарма вона нагадує жінку з картини Гойї "La Vendimia" [1]. Тому, коли її перший коханий з'являється в місті, героїня нарешті розуміє, чого вона насправді хоче. Поруч із ним все інше перестає існувати, а творча сила кохання надає сенсу її існуванню. Це та єдина і неповторна мить, якою Флер хоче жити далі: "now-new was the feeling, as well as old, that she had for Jon; and the days went by in scheming how, when she was free again, she could see him and hear his voice and touch him as she had touched him by the enclosure rails while the horses went flashing by" [6, 304]. Очевидним є те, що стихійне, ініціальне, навіть інстинктивне начало повертається до людини. Автор ніби натякає на сутність природної людини, порівнюючи Флер з Євою у сцені, коли листя кидає на неї тіні від сонячних променів. Зазначимо, що відповідне бачення природи людських стосунків та сутності героя суголосне з авторською позицією щодо рушійної сили, якою керується людина. Письменник вважав субстратом людського існування - "енергію (чи як би вона там не називалась за останньою модою), тотожною до енергії, з якої створено все живе" [2, 457], що певним чином перегукується з філософією віталізму Д. Г. Лоуренса. Взаємодія людини з усім живим, на думку Голсуорсі, створює досвід, який покладено в основу її підсвідомості. Автор критично ставився до тенденції зображення колективних рис в романі. За Голсуорсі, головним аспектом створення характеру є намагання відтворити індивідуальне життя з усіма його тонкощами та перипетіями. При цьому свобода та життєвість образу є ключовими рисами. На сторінках "Сучасної комедії" перед очима читача розгортається індивідуальне, інтимізоване життя героїв: спонтанні емансипації почуттів керують поведінкою персонажів, вивільнюють їхні внутрішні бажання, затиснені у зовнішньому світі, який перешкоджає відновленню внутрішньої гармонії.

У цьому аспекті символічною вважаємо картину "Золоте яблуко", яку малює героїня. Заборонений плід на полотні Сомс потрактовував як прояв потаємних думок і бажань доньки. Природності людину позбавила машинізована цивілізація, оснащена для знищення духовного та трансцендентного. У моменти, коли Флер малює, пам'ять героїні пробуджується і повертає її до справжнього чуттєвого життя. Мистецтво допомагає їй самореалізуватись, віднайти цілісність із внутрішнім "я", осягнути силу втраченого почуття. Картина виражає душевні вагання героїні, її підсвідомі прагнення. Автор сугестує думку, що життя, сповнене кохання, може стати порятунком людини в цивілізації. Зрештою все те, що Сомс називав "незаконними пристрастями, безладними прагненням, безглуздою метушнею, яка ні до чого не призведе", мало під собою певний ґрунт. Як ми бачимо, герої виступають носіями трагізму доби, адже їхнє кохання приречене: воно не відновлюється, незважаючи на повторення історії. Циклічність на рівні складнощів у реалізації емоційної сфери життя персонажів, до якої також входить лінія стосунків Сомса та Ірен, гостро висвітлює проблему унеможливлення повноцінних людських стосунків у тогочасному житті.

Численні вкраплення елементів модерністського мистецтва, духовні та особисті пошуки героїв, манера письма автора - все вказує на те, що форсайтівський цикл не обмежується одним вектором сприйняття та не вписується в єдині рамки художнього простору літератури реалізму. Творчості Дж. Голсуорсі також притаманні якості й інтенції, що пов'язують його з модерністською традицією, і роблять творчий доробок письменника ще більш довершеним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анфиногенова Т. В. Роль Музыкальных аллюзий в романе Л. Н. Толстого "Война и мир" и форсайтовском цикле Д. Голсуорси [Электронный ресурс] / Т. В. Анфиногенова // Филологические страницы. - Режим доступа: http:// e-filolog.m/russkaja-hteratura/34-msskaja-hteratura/72-role-of-musical-allusions-in- the-novel-ln-tolstoys-war-and-peace-qand-forsaytovskom-cycle-galsworthy.html.

2. Голсуорси Дж. Собр. соч. : в 16 томах / Джон Голсуорси - М., 1962. Т. 16. Создание характера в литературе. - 1931. - 457 с.

3. Лазуткина О. А. Роль картины как произведения искусства в повседневной жизни Форсайтов (по романам Дж. Голсуорси) [Электронный ресурс] / О. А. Лазуткина // Россия. Старооскольский филиал БГУ. - Режим доступа: http://www.vspu.ac.ru /download/povsednevnost/2013/Lazutkina.pdf.

4. Galsworthy J. Swan Song. / John Galsworthy / J. Galsworthy. - Moscow : Foreign Languages Publishing House, 1956. - 342 с.

5. Galsworthy J. The Silver spoon. / John Galsworthy. - Moscow : Foreign Languages Publishing House, - 1956. - 318 с.

6. Galsworthy J. The White monkey / John Galsworthy. - Moscow : Foreign Languages Publishing House, - 1956. - 328 с.

7. Heinemann W. John Galsworthy : An appreciation together with a bibliography [Електронний ресурс]. - L. : W. Heinemann, 1926. - Режим доступу: ttp://www.anchive.oig/stieam/johngalswoithyan00galsuoft/johngalswoithyan00galsuoft_djvu.txt

Размещено на Allbest.ru