Лінгвостилістика жанру технотрилера в сучасній комунікації

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

магістерка Лимаренко М.С.

Анотація

У статті розглянуто основні характеристики технотрилера як нового явища сучасного постмодерного простору. Звернено особливу увагу на функціонування термінологічної та емоційно-експресивної лексики, яка в аналізованих текстах набуває додаткових характеристик, співмірних із вимогами художнього стилю. Зазначено, зокрема, що терміни в художньому тексті - це якісно інші слова, нерідко - із трансформованою семантикою. Найчастіше вони втрачають тут свою дефініцію, але в них залишається те, що дозволяє їх сприймати дещо інакше, ніж інші слова художнього тексту. У свою чергу, постулюється думка, що в технотрилері термін функціонує виключно у своєму первинному значенні. Це спричинено специфікою жанру, в основі якого лежить наукова проблема.

Розвивається теза про те, що в технотрилері відображається взаємодія людини з реально існуючими технологіями, а насамперед - фатальні помилки в цій взаємодії, що призводять до техногенних катастроф. Цей жанр видається цікавим із погляду його амбівалентності, яка виявляється в поєднанні наукового, емоційно-ізольованого аспектів із глибокою психологічністю та експресивністю його мови.

Акцентується дослідницька увага на тому, що жанр технотрилера вже давно відомий у світовій літературі. В українському художньому просторі він з 'явився лише у 2012 році. Його поява пов 'язана з ім 'ям сучасного українського письменника Макса Кідрука. Цей автор перший в український літературі поєднав у своїх творах науковість з емоційністю, психологічним розкриттям природи персонажів.

Зважаючи на новизну цього літературного явища в українській культурі, цікавими для наукового дослідження, окрім його лінгвостилістичних особливостей, є й засоби, ресурси, за допомогою такі книги проникають в масову культуру. Серед них для просування літературних текстів виділено презентацію книги та буктрейлер як нові особливі жанри медійної комунікації, спроектовані на встановлення ідейно-когнітивного контакту з масовою аудиторією. У свою чергу, саме такий ракурс розв 'язання дослідницького завдання дозволяє розглянути метатекстові категорії жанру, проаналізувавши не тільки власне текст, але й матеріал, який супроводжує його функціонування в комунікації.

Ключові слова: технотрилер, презентація, буктрейлер, комунікація, масова аудиторія.

Аннотация

магистрантка Лимаренко М. С.

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Украина

ЛИНГВОСТИЛИСТИКА ЖАНРА ТЕХНОТРИЛЛЕРА В СОВРЕМЕННОЙ КОММУНИКАЦИИ

В статье рассмотрены основные характеристики технотриллера как нового явления современного постмодерного пространства. Обращено особое внимание на функционирование терминологической и эмоционально-экспрессивной лексики, которая в анализируемых текстах приобретает дополнительные характеристики, сопоставимые с требованиями художественного стиля. Отмечено, в частности, что термины в художественном тексте - это качественно другие слова, нередко - с трансформируемой семантикой. Чаще всего они теряют здесь свою дефиницию, но в них остается то, что позволяет их воспринимать несколько иначе, чем другие слова художественного текста. В свою очередь, постулируется мысль, что в технотриллере термин функционирует исключительно в своем первоначальном значении. Это вызвано спецификой жанра, в основе которого лежит научная проблема.

Развивается тезис о том, что в технотриллере отображается взаимодействие человека с реально существующими технологиями, а прежде всего - роковые ошибки в этом взаимодействии, приводящие к техногенным катастрофам. Этот жанр представляется интересным с точки зрения его амбивалентности, которая проявляется в сочетании научного, эмоционально-изолированного аспектов с глубокой психологичностью и экспрессивностью его языка.

Акцентируется исследовательское внимание на том, что жанр технотриллера уже давно известен в мировой литературе. В украинском художественном пространстве он появился только в 2012 году, что связано с именем современного украинского писателя Макса Кидрука. Этот автор первый в украинской литературе соединил в своих произведениях научность с эмоциональностью, психологическим раскрытием природы персонажей.

В связи с новизной этого литературного явления в украинской культуре, интересными для научного исследования, кроме его лингвостилистичних особенностей, есть и средства, ресурсы, с помощью которых такие книги попадают в массовую культуру. Среди них для продвижения литературных текстов выделено презентацию книги и буктрейлер как новые особые жанры медийной коммуникации, спроектированные на установление идейнокогнитивного контакта с массовой аудиторией. В свою очередь, именно такой ракурс решения исследовательской задачи позволяет рассмотреть метатекстовые категории жанра, проанализировав не только собственно текст, но и материал, который сопровождает его функционирования в коммуникации.

Ключевые слова: технотриллер, презентация, буктрейлер, коммуникация, массовая аудитория.

Annotatіon

Student of the 2 year of Masters Lymarenko M. S.

Taras Shevchenko Kyiv National University, Ukraine

LINGUOSTYLISTICS OF TECHNOTHRILLER GENRE IN MODERN COMMUNICATION

The main characteristics of the technotriller as a new phenomenon of postmodern space are considered in the article. Special attention is paid to the functioning of terminological and emotionally expressive lexemes, that in the analyzed texts acquire additional characteristics comparable to the requirements of the artistic style. It is noted, in particular, that the terms in the literary text are qualitatively different words, often with transformable semantics. Most often they lose their definition here, but there remains something that allows them to perceive differently from other words of the artistic text. In turn, the idea is postulated that in the technotriller the term functions exclusively in its original meaning. It is due to the specific nature of the genre, which is based on a scientific problem.

The thesis is developing that in the technotriller the interaction of a person with real technologies is displayed, and first of all - fatal errors in this interaction leading to technogenic catastrophes. This genre is seemed interesting from the point of view of its ambivalence, which manifests itself in a combination of scientific, emotionally isolated aspects with profound psychologicality and expressiveness of its language.

The attention is focused on the fact that the genre of the technotriller has long been known in the world literature. In Ukrainian art space it appeared only in 2012, that is associated with the name of the modern Ukrainian writer Maks Kidruk. This author was the first in Ukrainian literature who mixed in his texts the scientific character with emotionality, psychological disclosure of the nature of the characters.

In connection with the novelty of this literary phenomenon in Ukrainian culture, besides its linguostilistic features, there are also interesting resources for scientific research, with help of which such books enter the mass culture. Among them we can define presentation of the book and the booktrailer as new special genres of media communication, designed to establish ideological and cognitive contact with the mass audience. Such aspects allow us to consider the metatextual categories of the genre, analyzing not only the actual text, but also the material that accompanies its functioning in communication.

Key words: techno thriller, presentation, book trailer, communication, mass audience.

Постановка проблеми та актуальність теми дослідження. Зважаючи на стрімкий розвиток постіндустріального суспільства, зростаючі потреби читачів, художня література, відповідно, також зазнає змін. Серед них, на нашу думку, можна виділити тяжіння художньої комунікації до наукової проблематики та намагання, отже, сильного емоційного впливу на читача, чиї вимоги, у свою чергу, з кожним роком зростають. Для задоволення естетичних та емоційних потреб реципієнтів літературного продукту з'явилося нове, унікальне для українського постмодерного простору явище технотрилера як піджанру власне трилера.

Відомо, що дослівний переклад слова «трилер» - це «трепет». Насправді це і є основна емоція, яку він повинен викликати. Сюжет покликаний утримувати глядача або читача в напрузі до самої розв'язки, що настає, як правило, несподівано і в самому кінці.

Популярність трилера передусім викликана тим, що він ґрунтується на таких природних страхах людства, як боязнь смерті, рабства, насилля, фізичного болю та ін. Сучасного читача приваблюють книги, які примушують відчути страх і безпорадність перед машинами (тут яскраво простежуються ознаки вже технотрилера).

Також варто зазначити, що для трилерів характерна атмосфера постійної загрози. Різні злочини та акти насильства відбуваються раптово. Якщо говорити про соціум, то він описаний у трилерах із досить негативного погляду: громади в таких творах зазвичай корумповані, підкупні, продажні. Відносини між персонажами складні, заплутані й позбавлені довіри.

Сюжети трилерів часто містять персонажів, котрі вступають у конфлікти не тільки між собою, а й незнаними до цього часу силами, тому загроза залишається невідомою та невидимою.

Дія зазвичай відбувається в місті або передмісті, але зрідка в більш екзотичних місцях - джунглі, пустелі, полярні станції.

Серед інших характерних рис трилерів виділяємо такі:

• наявність питання життя і смерті;

• має місце вбивство чи ряд кривавих вбивств, які зазвичай важко пояснити, зрозуміти їх причини та ціль, а також спосіб їх здійснення;

• обов'язковим є позитивний майже ідеалізований герой, що знаходиться у страшній небезпеці;

• негативний персонаж - антагоніст, злий геній, який прагне підкорити чи знищити світ;

• трилери, як правило, містять багато дій, кінематографічні пейзажі, міські пейзажі або спеціальні інтер'єр;

• драматизм, навіть якщо він націлений на чужі думки.

Технотрилер -- піджанр трилера, що висвітлює взаємодію людини з реально існуючими технологіями, а насамперед - фатальні помилки в цій взаємодії, що призводить до техногенних катастроф. Цей жанр видається нам цікавим із погляду його амбівалентності, яка виявляється в поєднанні наукового, емоційно - ізольованого аспектів із глибокою психологічністю та експресивністю його мови. Саме такі дослідницькі акценти видаються нам актуальними та визначають мету статті, яку полягає в аналізі лінгвостилістичних домінант українського технотрилера як метатексту.

Об'єкт дослідження -- стилістичний ресурс технотрилера як явища постмодерної комунікації.

Предмет дослідження -- лінгвостилістика технотрилера в аспекті метатекстуальності - синхронізації мовознавчої специфіки тексту роману із супровідними жанрами презентації та буктрейлера.

Виклад основного матеріалу. Ідейне підґрунтя сюжету технотрилера у своїй основі корелюється з поняттям «термін», який є складовою й невід'ємною частиною його мови. За визначенням

А. В. Крижанівської, Л. О. Симоненко, терміни -- «це номінанти системи понять (реалій) науки, техніки, офіційної мови, причому кожний термін у конкретній галузі має суспільно усвідомлене значення» [5, с. 15]. Отже, дослідники акцентують увагу на основній функції терміна - здатності виражати наукове поняття, вказуючи також і на інші властивості терміна, які є оптимальними для його функціонування в терміносистемі, чим він і відрізняється від загальновживаної лексики.

У художньому ж тексті термін набуває додаткових характеристик, які відповідають вимогам художнього стилю. Звичайно, терміни в художньому тексті - це якісно інші слова, нерідко - із трансформованою семантикою. Найчастіше вони втрачають тут свою дефініцію, але в них залишається те, що дозволяє їх сприймати дещо інакше, ніж інші слова художнього тексту. Глибоке проникнення науки й техніки в суспільне життя зробило природним використання термінів при описах картин природи, навколишнього середовища та ін.

Із технотрилером складається діаметрально протилежна ситуація. Тут термін вживається виключно у своєму первинному значенні. Це спричинено специфікою жанру, в основі якого лежить наукова проблема.

Суспільство сьогодні живе у світі новітніх технологій: це той емоційно-ізольований простір, на фоні якого розгортається життя індивіда. Його ж духовна сфера окреслюється почуттями та емоціями, взаємодією з іншими. На перший погляд, такі різні світи - технічний та емоційний -- функціонують паралельно та ніде не можуть перетинатись. Але матеріальна, фізично існуюча сфера все ж оточує нас і її вплив важко заперечити. Особливо яскраво він спостерігається тоді, коли ми не можемо його контролювати. Саме тому в літературі з'явився такий жанр як технотрилер, що відображає взаємодію людини з реально існуючими технологіями, а насамперед -- фатальні помилки в цій взаємодії, що призводить до техногенних катастроф. Цей жанр вже давно відомий у світовій літературі. В українському художньому просторі він з'явився лише у 2012 році. Його поява пов'язана з ім'ям сучасного українського письменника Макса Кідрука. Цей автор перший в український літературі поєднав у своїх творах науковість з емоційністю, психологічним розкриттям персонажів.

Така інтерференція в романах Макса Кідрука на мовному рівні репрезентована, з одного боку, великою кількістю термінів, що окреслюють наукове підґрунтя технотрилера, а з іншого - експресивною лексикою, що формує психологічно-емоційне тло роману. Як приклад функціонування термінологічної лексики наведемо цитати з роману «Не озирайся і мовчи» Макса Кідрука: «У природі діє фундаментальний закон, - продовжив Арсен, -- за яким усі процеси у всесвіті відбуваються лише в бік збільшення ентропії, тобто в бік зростання безладу». У цьому ж романі фіксуємо й значну кількість експресивів різного частиномовного вираження: «Хлопчак у відчаї закричав. Тіло здригалось. Затиснувши телефон зубами, він припав до ліфтових дверей і спробував їх розсунути. Стулки ледь подались, проте Марк відпустив їх і відсахнувся, побачивши, що всередині моторошно- темної кабіни хлюпається вода». Подібне співіснування таких лексем спричинено самими особливостями жанру, оскільки в таких текстах автору потрібно не лише розкрити персонажів, їхні думки й переживання, а й окреслити коло наукових проблем, бо саме вони є основними рушіями сюжету.

Зважаючи на новизну цього літературного явища в українській культурі, цікавими для наукового дослідження, окрім подібних лінгвостилістичних особливостей, є й засоби, ресурси, за допомогою такі книги проникають в масову культуру. У цьому контексті важливим є мас-медійний дискурс, який «у сучасному світі, зважаючи на глобалізаційні процеси, науково- технічний прогрес, розширення структури, методів поширення інформації, демократизацію мови тощо, відіграє важливу роль» [2, с. 46-47]. А отже, сфера медійної комунікації є найбільш динамічною, вона передбачає чи не найбільший вплив на реципієнтів. Медійні ресурси є потужним засобом піару. Зокрема, й піару художньої літератури. Варто розуміти, що перш ніж почати читати досить об'ємний текст, зокрема роман, реципієнт сам собі дає відповіді на досить прагматичні питання: чому я хочу, чому мені потрібно прочитати цей текст, які емоції він гіпотетично може викликати? Встановлення такого внутрішнього фільтру щодо різного типу текстів, зокрема й художніх, пов'язане з

динамічністю життя сучасної людини, яка серед величезної кількості різної інформації обирає актуальну, потрібну й цікаву саме їй. З цього погляду важливим є максимально можливе привернення уваги до текстового продукту, зокрема художнього. Помічними в цьому є медійні засоби. Серед них для просування літературних текстів ми, зокрема, виділяємо презентацію книги та буктрейлер як нові особливі жанри медійної комунікації, спроектовані на встановлення ідейно-когнітивного контакту з масовою аудиторією. У свою чергу, саме такий ракурс розв'язання дослідницького завдання дозволяє розглянути метатекстові категорії жанру, проаналізувавши не тільки власне текст, але й матеріал, який супроводжує його функціонування в комунікації.

Так, презентація книги - це переважно підготовлений виступ автора, в якому подається інформація про найбільш інтригуючі деталі сюжету, персонажів чи історію створення книги. Може мати візуальний супровід, містити аудіо- чи відеоматеріали. Основна мета презентації -- привернення уваги до авторського літературного продукту.

Предметом наукового аналізу ми обрали презентацію крайнього роману Макса Кідрука «Не озирайся і мовчи». Перш за все, варто звернути увагу на заголовки до кожного зі слайдів презентації. Їх автор вибудовує, зважаючи на специфіку жанру книги, яку він презентує. Зокрема, розглянемо такі заголовки як «Час пливе?», «Плин часу - ілюзія», «Ентропія». Перший із них можна характеризувати як постановку наукової проблеми, другий заголовок є твердженням, а третій - власне термін. Всі вони окреслюють те наукове підґрунтя, навколо якого розгортається сюжет роману. Заголовки «Буллінг», «Розрив поколінь» стосуються психологічної сфери роману. В них закладено інформацію про негативні явища соціуму у сфері людських взаємовідносин, що є однією з основних рис технотрилера.

Для кращого налагодження контакту з аудиторією, наукову інформацію автор часто пересипає жартами: «Властивості простору на мікрорівні цілковито відрізняються від властивостей простору на макрорівні. Приклад: вода та молекула води. Є ще один рівень “вода” в курсових, але ми це про це не говоримо». Це пожвавлює мову лектора, робить її більш природною та цікавою. Крім того, автор часто для пояснення наукових явищ використовує різноманітні аналогії, зрозумілі та близькі реципієнтам: «Моє “зараз” - зріз часу-простору (уявімо у вигляді нарізаної буханки хліба). Скибка - це все, що відбувається в даний момент». Так якась складна для сприйняття інформація подається спрощено та наочно. Коли йдеться про психологічну, соціальну сферу, то часто в презентації наводяться якісь реальні ситуації. Зокрема, й із особистого життя лектора. Це сприяє кращому налагодженню комунікації між автором та реципієнтами. Його мова природна, зрозуміла й близька. Так автор формує певний рівень довіри й прихильності до себе, а, отже, й до книги.

Іншим засобом просування книг є буктрейлери. Це короткий відеоролик за мотивами книги. Основне його завдання - яскраво й образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача, спонукати до читання. За кордоном буктрейлери з'явились у 2002 році. Вперше на публіці подібний ролик був показаний у 2003 році. Це був буктрейлер до десятого роману вампірської саги Крістін Фіхан «Темна симфонія». В Україну цей спосіб просування книг прийшов пізніше, але залишається швидше екзотичною новинкою, ніж актуальним засобом піару. Та все ж справедливим буде сказати, що останнім часом на це явище світової культури почали звертати особливу увагу. Сам Макс Кідрук почав створювати відеоролики до виходу свої книги з 2012 року.

Так, у буктрейлері до крайньої книги Макса Кідрука «Не озирайся і мовчи» автор оминає різні наукові елементи, звертаючи увагу на психологічно-емоційний аспект. Це продиктовано обмеженістю в часі та намаганням швидкого, але довготривалого емоційного впливу на реципієнта. Так званого захоплення, «чіпляння» аудиторії. Буктрейлер починається з переписки двох підлітків, які є головними героями роману: «ти помиляєшся це ти помиляєшся! є такі місця, про які твоя наука нічого не знає! я доведу тобі! за ліфтом, на 10-му, дещо існує»

Уже ця переписка інтригує читача. Словоформа дещо є ретранслятором однієї з основних рис технотрилера - прихована, невідома головному герою загроза. Редукована фраза на 10-му, а також засоби креолізації у вигляді смайлів відтворюють усне мовлення та передають емоції героїв. Це створює для реципієнта ефект реалістичності, робить мову комунікантів живою. Далі ми фіксуємо закадровий текст; «Уявіть, що на Землі існує місце, яке ніби застигло в часі. Місце, здатне сховати будь-кого, хто прагне втекти від реальності. І уявіть, що для того, щоб туди потрапити, достатньо не озиратися і м,овчати. Проблема лише, що у такому місці часом з'являються речі, страшніші за те, від чого ховаєшся»

У закадровому тексті ми спотерігаємо спонукальні форми (уявіть), які звернені до відчуттів реципієнтів, а також прийменники, які створюють ефект невпевненості в тому, що відбувається, унікальності та загадковості подій (ніби). Також фіксуємо повтори (...місце, яке ніби застигло в часі. Місце, здатне сховати будь-кого.), які виконують функцію емоційної градації, нагнітання. Лексеми будь-хто, достатньо автор вживає з метою навіювання відчуття страху, оскільки неймовірні, але водночас жахливі подію можуть статись з будь-ким і за дуже простих умов. Останнє речення насичене емоційною лексикою та має цікаве порівняння, кожна з частин якого підсилює одна одну. Так, є щось ефемерне, від чого людина ховається, отже вже воно для неї є неприємним чи таким, що лякає (одна частина порівняння). Та існує ще якесь дещо, страшніше за це (інша частина порівняння). Така загадковість, певною мірою містичність змушує читача придбати книгу, викликає в нього відчуття тривоги, страху, та водночас й бажання розкрити таємниці, закладені автором в буктрейлері. Все це супроводжується яскравою візуалізацією, де ми можемо бачити цікаві пейзажі (ще одна риса техно), головного героя, який зустрічається з матеріально вираженим, жахливим дещо. Саме йому він і протистоїть в романі.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

технотрилер експресивний лексика кідрук

Таким чином, у статті ми проаналізували загальні лінгвостилістичні особливості нового для українського літературного простору жанру технотрилера. Зважаючи на сучасні соціальні й культурні процеси, для нас було важливим дослідження засобів, завдяки яким такого типу тексти стають відомими широкому загалу. Серед них було звернено увагу на презентацію книги та буктрейлер, в яких при подальшому більш глибинному науковому аналізі можна виділити ознаки окремих жанрів медійної комунікації. Про такі ознаки ми можемо говорити, зважаючи на динамічність цих нових мовних формувань, лаконічність, інформативність, рекламність, високий рівень аналітизму, панівну функцію впливу та цілий ряд інших екстра- та інтралінгвальних чинників. Мовні засоби, прийоми, використані автором в художньому тексті, знаходять своє відображення і в презентації, буктрейлері до книг. Це дозволяє реципієнту не лише отримати загальну інформацію про книгу, а й відчути ті емоції, які він може отримати від прочитання тексту. Така синхронізація лінгвостилістичної специфіки тексту роману із супровідними жанрами презентації та буктрейлера в сучасній художній, мас-медійній комунікації видається абсолютно доречною та виправданою, а її подальші дослідження - такими, що мають перспективу.

Література

1. Деменчук О. В. Лінгвістика експерієнцій: динамічні моделі в семантиці лексики чуттєвого сприйняття: монографія. Рівне. 2011. 415 с.

2. Дергач Д. В. Стилістика онімів в українських мас-медіа : монографія. К.: ВПЦ «Київський університет», 2010. 270 с.

3. Дудик П. С. Стилістика української мови: навч. посібник. К. : Академія, 2005. 322 с.

4. Клименко Н. Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі : монографія. К. : Вид. дім Дмитра Бураго, 2008. 336 с.

5. Кочан І. Синонімія у термінології / Мовознавство. 1992. № 3. С. 32-34.

6. Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. К., 1957. 236 с.

7. Головин Б. Н., Кобрин Р. Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М. : Высшая школа, 1987. 324 с.

8. Чемеркін С. Г. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси. К., 2009. 240с.

9. Цимбаленко Є. Реорганізація масовокомунікативної глобалізації /Інформаційне суспільство. 2009. Випуск 10. Липень-грудень. С. 59-63.

Размещено на Allbest.ru