Функціональні особливості образної системи іспанської казки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціональні особливості образної системи іспанської казки

А.І. Скробот

У статті розкриваються закономірності образної системи іспанської казки як комунікативно-прагматичного репрезентанта іспанської ментальності. образ іспанська казка лінгвістичний

Ключові слова: образна система, поетика казки, символіка, ментальність етносу, етнокультурний сценарій.

В статье раскрываются закономерности функционирования образной системы испанской сказки как коммуникативно-прагматического репрезентанта испанской ментальности.

Ключевые слова: образная система, поэтика сказки, символика, ментальность этноса, этнокультурный сценарий.

Key words: image system, tail poetics, symbolism, ethnic mentality, ethnic cultural scenario.

Актуальність обраної теми визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних розвідок на інтеграцію комунікативного й когнітивного підходів до аналізу тексту. Комплексне вивчення механізмів продукування тексту казки, закономірностей вербальної реалізації її поетичного простору є важливим для визначення лінгвокультурної значущості тексту казки.

Мета статті полягає у виявленні особливостей функціонування образної системи іспанської казки.

Відповідно до зазначеної мети поставлено такі завдання:

- охарактеризувати лінгвістичний статус іспанської казки;

- виявити закономірності функціонування образної системи іспанської казки;

- розкрити комунікативно-прагматичну специфіку образної системи іспанської казки.

Об'єктом дослідження є тексти іспанської казки

Предметом вивчення є функціональні особливості образної системи іспанської казки.

Народна поетична творчість - складова частина національної культури. Вона становить культурну спадщину, без вивчення і засвоєння якої не може бути справжнього новаторства в сучасній дослідницькій практиці. Казки як суто духовна національна спадщина задовольняють практичні і духовні запити людини. Вони містять у собі морально-повчальні настанови, завдяки яким люди сприймають оточуючий світ. Тексти народних казок є найдосконалішим жанром фольклору, що впродовж багатьох століть був одним із дійових засобів формування естетичних потреб народу. Казка заснована на вигадці, завдяки чому вона ще більш вишукана й небуденна, тому у читача викликають інтерес зображені у ній події. Вигадка є свідомою установкою і вирізняє її з-поміж інших прозових творів, зокрема, легенд, переказів, бувальщин, котрі зазвичай мають не розважальний, а інформативний характер.

Як й інші традиційні жанри фольклору, іспанська казка становить певну художню систему, що своєрідно поєднує риси, набуті протягом більш ніж тисячолітньої історії нації та відшліфовані у віках, з елементами відносно новими, поява яких зумовлена потребами і особливостями сучасного функціонування мови. Записи усної народної творчості збагачують мову нації в її просторовому й часовому вимірах. Іспанська народна казка являє собою складний комплекс віддзеркалень дійсності й усвідомлюється як адресантом, так і адресатом розповіді як художня реальність. Тексти іспанських казок - це специфічні наративні структури з певною організацією, у яких відповідним чином обробляється та зберігається національно маркована семіотично оформлена система, що відображає етнічну ідентичність та менталітет.

Казка має стійку, історично усталену поетику, власне коло дійових осіб, характеризується замкнутістю на- ративної структури й описує незвичайні з погляду повсякденної логіки події (Н. В. Мастилко). За характером дійових осіб іспанські казки поділяються на побутові (дійові особи - люди), анімалістичні (основні персонажі - тварини) і окремо виділені чарівні казки. Сюжет іспанської народної казки виступає найважливішою категорією жанру, він завжди конфліктний і відбиває стосунки між персонажами, характерні для кожної з виділених груп. Конфлікт у цих творах виникає у сфері соціальних або сімейних відносин і розв'язується як за допомогою магічного помічника або завдяки власним зусиллям героїв. У багатьох іспанських народних казках змальовано антагоністичні стосунки в сім'ї - між чоловіком і дружиною (Регеzа testadurez), батьком і сином ('Місіfuz, єі de las botas), між молодшим і старшими братами (Ьа goito maraviUosQ) тощо; в соціальних сферах - між бідняками і панівною верхівкою (El ргmcipe desmemorizado), дурнем і освіченими людьми (Е1 Сгіііо del соnvite), церквою і простим селянином (Un с^а аflсiоnаdо).

Текст казки - це простір символів, знамень іншої реальності. Цим казка подібна до міфу. Казковий простір казки являє собою метапростір, внутрішній простір росту і становлення [2, с. 30]. Символічно він не менш реальний, ніж об'єктивна сторона життя. І хоча в реальному світі не існує злих відьом, велетнів і чаклунів, вони реальні як символ перешкод, пов'язаних з ідеєю росту головного героя. Щоразу, коли казкові персонажі стикаються з подібними перешкодами, вони зустрічаються із злими силами у одній з їхніх іпостасей.

Через символи нашому погляду відкривається існуюча реальність (Є. М. Мелетинський). Наприклад, в казці La abejita Isabel невидиме за допомогою чарівних посередників стає видимим, і у зв'язку з цим важливо згадати, що символи - лише знамення, провісники і носії досвіду справжньої духовної реальності, хоча самі вони не є цією реальністю:

Una tarde, la abejita Isabel salio a pasear. Dejo la colmena sin decir nada a sus companeras. Volaba muy contenta de mata en mata y de flor en flor. Ella conoda el monte, pues saha a recorrerlo casi todos los d^as, pero esa tarde quiso conocer otros lugares y por eso se fue alejando cada vez mas, hasta llegar a la loma de las flores azules. Era laprimera vez que llegaba hasta alU. [Quepaisaje mas bonito! Hab^a mariposas de todos los colores, ypajaritos que con sus trinos alegraban el lugar. Se quedo mucho tiempo sobre una flor azul, mirando todo a su alrededor. El aire balanceaba la flor azul donde estaba Isabel como si fuera un columpio. La abejita Isabel estaba encantada con todo lo que ve^a en la loma de las flores azules. Tan encantada que no se dio cuenta de que el sol se hab^a ido, y vema llegando la noche. Dejo las flores azules y los pajaritos y las mariposas. Inicio el regreso a la colmena. Volaba sin parar. [Que lejos! La noche cubrio el monte, todo estaba oscuro. Dio vueltas y mas vueltas. La abejita Isabel no se acordaba del camino de regreso. [Se hab^a perdido! Angustiada comenzo a llorar. Estuvo andando sin rumbo fijo hasta que le parecio escuchar desde muy lejos voces de otras abejas que la llamaban. Dejo de llorar y se fue acercando. [Eran sus companeras!