Постановка проблеми. Лінгвістика усе більше зосереджується на особистісних особливостях як компетенції. Звідси - підвищена увага до екзистенційних характеристик особистості, до переліку яких входить і стать [1: 51]. Гендер як параметр мовної особистості відіграє важливу роль у мовленнєвій поведінці автора і персонажа художнього тексту.

Гендерний підхід до інтерпретації художнього тексту зумовлений неспроможністю автора покинути межі свого соціального середовища й усвідомлення власного гендеру, що істотно впливає на процес створення тексту і його сприйняття. Лінгвістичні пошуки зазнають впливу понять "чоловічого" і "жіночого", що уможливлює інтерпретацію мовної особистості письменниць-жінок [2: 30].

Мовні особистості А. Гавальди, А. Нотомб, І. Френ як яскравих представниць сучасної французької літератури, чиї прозові твори слугували матеріалом для нашої розвідки, отримали відображення при дослідженні гендерного аспекту дослідження стану самотності. Гендер авторок суттєво впливає на будову тексту, встановлення метафоричних образів і мовленнєву поведінку самотніх персонажів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Художній текст свідомо планується і спрямовується автором із метою досягнення певного ефекту, що доводять праці О.І. Горошко [3], А.В. Кириліної [1],

О.Л. Козачишиної [4], Р. Лакофф [5: 223]. Мовна специфіка відображення, обробки й оцінки інформації автором художнього тексту (когнітивний стиль) зазнають значного впливу тендерних стереотипів [4]. Так, стереотип про обмеженість жіночого когнітивного стилю накладається і на художнє мовлення авторів-жінок. На думку М.П. Хіатт, жінки-письменниці зображатимуть у своїх творах соціальні ролі жінки з позицій стосунків із чоловіками: матері, дружини, коханки, дочки. Чоловічі соціальні ролі вважаються суспільно ширшими, тож і тематика зображення у творах чоловіків-письменників, і лексика відрізнятимуться [6: 98]. Відтак, можна зробити висновок про спрямованість чоловічих інтересів у макросвіт і жіночих - у мікросвіт [7-9].

Мета статті - з'сувати мовно-мовленнєві засоби актуалізації стану самотності персонажа, що доповнюють картину комунікативно-прагматичних способів його відображення. Ми зосереджуємо увагу на фокалізації як засобі презентації текстової ситуації самотності. Встановлено, що фокус розповіді передбачає гендерно диференційовані призми подання подій [10: 28].

Виклад основного матеріалу. Події у художньому творі зображені крізь "призму бачення" оповідача, що в наратології представлено поняттям фокалізації. Фокалізація трактується як перспектива, з якої представляються описувані в тексті події і ситуації [11]. Головним чином, "бачення залежить від того, кому належать очі" [12: 146]. У нашому дослідженні відбувається зміна фокалізатора при зображенні гендерно маркованих ключових моментів стану самотності персонажів: від зовнішньої перспективи оповідача до внутрішньої позиції персонажа [4: 77; 13: 221].

У разі подання подій жінкою-фокалізатором авторки більш адекватно виражають власне розуміння світу, використовуючи арсенал тих прийомів, котрі притаманні психології автора-жінки [4: 82]. Залучення жінки-фокалізатора дає авторкам можливість, не порушуючи правдивості звучання тексту, використовувати суто " жіночі" символи, значущі для сприйняття жінками стану самотності.

Найтиповішими ознаками, притаманними жіночому баченню стану самотності, є [4: 82]: прояв типово " жіночих" почуттів (сум, страх, жалість, ніжність, любов, почуття одинокості та бажання материнства): Elle remonta chez elle sur les genoux et tomba de tout son long sur son matelas. Elle n 'eutpas le courage de se deshabiller et songea, l'espace d'une seconde, a mourir sur-le-champ. Qui le saurait? Qui s 'en soucierait? Qui la pleurerait? Elle grelottait de chaleur et sa sueur l'enveloppa d'un linceul glace (Gavalda, EET, 106-107). Виснажена і хвора, Камілла думає про найгірше (elle songea a mourir sur-le - champ). Відчуття страху як абстрактне поняття передане поєднанням стилістичних фігур метафори й оксюморону - sa sueur l'enveloppa d'un linceul glace ("піт огортав її крижаним саваном"), що, разом із номінативними одиницями Elle remonta sur les genoux, tomba de tout son long, mourir sur-le-champ, складають основу орієнтаційної метафори ХВОРОБА І СМЕРТЬ - УНИЗ. Низка запитань демонструє відчай і страх героїні: якщо найгірші підозри справдяться, ніхто про це не дізнається (Qui le saurait?), нікого це не засмутить (Qui s 'en soucierait?), ніхто її не оплаче (Qui la pleurerait?). Нагромадження риторичних запитань надають експресивності і трагізму думкам дівчини; прояв інтересу до дрібних деталей оточення: Oui, c 'etait n 'importe quoi, mais l 'endroit ou elle vivait ne valait guere mieux. Quinze metres carres sous les toits, ce qui lui en laissait donc six pour se tenir debout, un matelas pose a meme le sol, un minuscule point d'eau dans un angle qui evoquait plutot une pissotiere et qui lui servait d'evier et de salle de bains. Un portant pour penderie et deux cartons empiles en guise d'etageres. Une plaque electrique posee sur une table de camping. Un mini-Frigidaire qui jouait aussi le role de plan de travail, de salle a manger et de table basse. Deux tabourets, un halogene, un petit miroir et un autre carton comme placard de cuisine. Quoi d'autre encore? La valise ecossaise ou elle avait entrepose le peu de materiel qui lui restait, trois cartons a dessin et. Non, c 'etait tout. Voilapour le tour duproprietaire [.].

Pas de voisins ou peut-etre un fantome puisqu 'elle entendait parfois des murmures derriere la porte n°12 (Gavalda, EET, 72). ^

Камілла купує камін для свого скромного житла. Його загальна характеристика набуває смислового наповнення через стилістичний прийом метонімії - quinze metres carres. Зображене помешкання настільки убоге і незручне, що фокалізатор називає його endroit n. m. у значенні "localite ^ coin, bled'' [14: 443], що не заслуговує нічого кращого, аніж такої покупки, охарактеризованої як n'importe quoi ("казна-що"). У тісній комірчині під самим дахом, де можна стояти лише на шести квадратних метрах (six pour se tenir debout), кожна деталь перебуває у використанні, і кожна річ виконує подвійну або потрійну функцію: un portant pour penderie ("дверна ручка слугувала вішаком"), deux cartons empiles en guise d'etageres ("дві картонні коробки, поставленні одна на одну, у якості етажерки"), une plaque electrique posee sur une table de camping (" на складному столику стояла електрична плита"), un carton comme placard de cuisine ("кухонна шафа у вигляді коробки"), un minuscule point d'eau servait d'evier et de salle de bains ("крихітна раковина слугувала і умивальником, і ванною"), un mini-Frigidaire qui jouait aussi le role de plan de travail, de salle a manger et de table basse (" міні-холодильник слугував робочим, обіднім і журнальним столиками"). Лексичні одиниці sous les toits, un minuscule point d'eau, un mini-Frigidaire, un petit miroir імплікують концептуальну лінію ТИСНЯВА. Не дивно, що у такому приміщенні у героїні немає сусідів, а тихі голоси за дверима однієї із квартир сприймаються як привид (peut-etre un fantome puisqu'elle entendait parfois des murmures). Тісний простір віддзеркалює реальне життя Камілли - тяжка фізична праця вночі настільки виснажує її, що на спілкування з навколишнім світом не залишається ні сил, ні бажання. Героїня замикається у собі і у своєму помешканні, немов у футлярі.

Варто зазначити особливості синтаксичного оформлення наведеного фрагменту. Інформація про побут представлена у вигляді списку, що підтверджується наявністю номінативних конструкцій на початку й усередині кожного речення, притаманних мовленню жінки-фокалізатора при зображенні самотнього персонажа (Quinze metres carres, un matelas, un portant, deux cartons, une plaque electrique, un mini-Frigidaire, deux tabourets, un halogene, un petit miroir, la valise ecossaise). При перелікові авторка використовує парентезу (Quoi d'autres encore?) як засіб переходу від однієї думки до іншої. Уживання незавершеного речення, що закінчується сурядним сполучником et й трикрапкою, свідчить, на думку

О. Єсперсена [9: 250], про випередження словами думок у жіночому мовленні. У нашому разі це доводить і висловлювання Non, c 'etait tout як своєрідний стоп-сигнал; розмова як важливий знак близькості для жінок:

Je ne suis pas la seule qui aimerait vous ecouter.

C 'est possible, mais je ne crois pas que les autres le feraient aussi bien. Quand je suis avec vous, j 'ai une impression tres etrange: celle d'exister. Quand vous n 'etes pas la, c 'est comme si je n 'existais pas. Je ne parviens pas a expliquer qa. (Nothomb, M). Компанія Франсуази для Хезел надзвичайно важлива і цінна, бажання виговоритися прирівнюється до фізичного існування (Quand je suis avec vous, j 'ai une impression tres etrange: celle d'exister) і проявляється як жіноче бачення емоційної близькості: СПІЛКУВАННЯ = ІСНУВАННЯ. При наявності інших співрозмовників, старого Лонкура і його охоронців, відчуття героїні абсолютно протилежні - Quand vous n'etes pas la, c'est comme si je n'existais pas ("Без Вас я ніби не існую"). Чоловіча компанія для Хезел - ознака відчуження і байдужості. Персонажі-чоловіки сприймаються як порушники комунікативних норм і винуватці фізичної і психологічної самотності дівчини. Подані у дужках речення формують паралельні синтаксичні конструкції із симплокою - Quand. exister - Quand. n'existais pas. Завдяки цій симетричній фігурі персонажем вдало представлено контраст між двома ситуаціями, перша з яких охарактеризована як позитивна, друга - як негативна з огляду на вжите у заперечній формі дієслово exister v. i. у значенні "vivre" [14: 504]. Дефіцит спілкування із собі подібними прирівнюється героїнею до ФІЗИЧНОЇ ПОРОЖНЕЧІ, не-існування;

важливість відчуттів: звуків, запахів, дотиків, візуальних образів. Наприклад, героїню роману А. Гавальди ''Je l'aimais'' Хлою не залишають спогади про чоловіка, який залишив її: [.] J'etais si fatiguee. J'ai ferme les yeux. Je revais qu 'il arrivait. On entendait le bruit d'un moteur dans la cour, il s 'asseyait pres de moi, il m 'embrassait et posait un doigt sur ma bouche pour faire une surprise aux filles. Je peux encore sentir sa douceur dans mon cou, sa voix, sa chaleur, l 'odeur de sa peau, tout est la.

Au bout de combien de temps oublie-t-on l'odeur de celui qui vous a aimee? (Gavalda, JA, 23). Закриваючи очі, героїня переноситься у світ фантазій (J'ai ferme les yeux. Je revais), який вводиться дієсловом rever v. i. у значенні ''laisser aller sa pensee, son imagination, revasser'' [15: 888]. Ця ситуація передана шляхом нанизування попередньої фрази на наступну. Фантазії героїні набувають реальних обрисів завдяки свіжості спогадів. У своїх мріях вона все ще сприймає присутність чоловіка усіма органами чуття: чує шум мотору його автомобіля (On entendait le bruit d'un moteur), відчуває присутність поруч із собою (il s 'asseyait pres de moi), тепло його тіла, обіймів і дотиків (il m 'embrassait et posait un doigt sur ma bouche, sa chaleur, sentir sa douceur dans mon cou), голос (sa voix), запах (l'odeur de sa peau). Такі спогади спричиняють душевний біль і виснажують Хлою, вона почувається втомленою (J'etais si fatiguee). Підкреслені одиниці, виконуючи функцію однорідних додатків, реалізують жіночу емоційність на синтаксичному рівні [16: 15]. Двократний повтор підмета il у реченні надає ваги тому, що для героїні є важливим. Інтенсифікатор si вказує на ступінь виснаження. Питання Au bout de combien de temps oublie-t - on l'odeur de celui qui vous a aimee? ("За скільки часу забувається запах того, хто тебе кохав?") демонструє втому героїні від болючих спогадів і бажання припинити свої страждання.

Особливий інтерес для жінки-фокалізатора в проаналізованих текстах складають особистісні характеристики самотніх людей, їхній одяг, зовнішність, поведінка, а також подробиці життя. Наприклад: La Paulette devait etre au fond du jardin. La Paulette etait toujours au fond de son jardin. Assise sur un banc pres de ses clapiers vides. Elle se tenait la, des heures entieres, du matin jusqu 'au soir peut-etre, droite, immobile, _patiente, les mains _posees sur les genoux et le regard absent.

La Paulette causait toute seule, interpellait les morts et priait les vivants.

Parlait aux fleurs, a ses pieds de salades, aux mesanges et a son ombre. La Paulette perdait la tete et ne reconnaissait plus les jours (Gavalda, EET, 11). У наведеному уривку детально описано життя Полетти. Саме життя видається низкою довгих, нудних і незмінних епізодів з огляду на вжиті часові маркери toujours, des heures entieres, du matin jusqu 'au soir. Лексичні одиниці immobile, patiente, les mains posees sur les genoux, le regard absent, що зображують позу Полетти, імплікують СТАТИЧНІСТЬ, ВІДСУТНІСТЬ РУХУ. Увесь свій час жінка проводить в садку (au fond du jardin), ніби ховаючись від своєї самотньої старості, на що вказує прислівник місця au fond de. Це звичне для неї місцеперебування. Навіть для оповідача це стає очевидним - La Paulette devait etre au fond du jardin (" Полетта, напевно, пішла у дальній кінець саду"), оскільки наступне речення підтверджує здогадки (La Paulette etait toujours au fond de son jardin). Але порожні крільчатники і тут нагадують про її стан (ses clapiers vides). Таке життя призводить до втрати героїнею глузду, що поетапно представлено стилістичною фігурою градації, яка об'єднує дві групи - causait toute seule, interpellait les morts et priait les vivants ("розмовляє сама з собою, звертається до померлих, молиться за живих") і parlait aux fleurs, a ses pieds de salades, aux mesanges et a son ombre (" розмовляє з квітами, з кущами салату, з синичками і з власною тінню"). Перша номінує поведінку, притаманну цілком здоровим людям, другою представлено поведінку як наслідок повної самотності у похилому віці. Відсутність підмета в еліптичному реченні Parlait aux fleurs, a ses pieds de salades, aux mesanges et a son ombre акцентує увагу на поведінці старої жінки і її відсутності у повноцінному суспільстві.

Отже, при зображенні ситуації самотності жінка-фокалізатор, окрім зазначених мовленнєвих засобів, удається до риторичних фігур - метафори, метонімії, оксюморону. Синтаксичний рівень реалізує жіночу емоційність через номінативні конструкції, однорідні члени речення, еліптичні висловлювання, переривчастість викладу.

При зміні фокусу бачення на чоловічий відмічено такі особливості зображення самотнього персонажа: утвердження власного " его" за посередністю любовних перемог, професійних успіхів, усвідомлення свого місця в суспільстві, становлення характеру [4: 90]. При відтворенні особистісних характеристик людей відсутня деталізація, тонкощі людських стосунків і домашнє оточення подаються пунктирно або не згадуються. Самотня жінка у фокусі уваги чоловіка-фокалізатора сприймається за параметрами привабливості / непривабливості, як, наприклад, у такому уривку:

Elle etait belle. Avec sa chemise blanche echancree sur une poitrine opulente et son pantalon noir qui moulait des jambes elancees, Ruth Van Braack ne ressemblait guere a l'image que Trendy se faisait des veuves. [.] Il avait connu quelques femmes mariees, des divorcees, d'innombrables celibataires, des solitaires, des femmes toute juste abandonnees, mais jamais des veuves. Cela conferait a Mme Braack un charme supplementaire (Frain, D, 16). Першочергова позиція уривку представлена привабливістю героїні для молодого чоловіка (Elle etait belle). Мимохідь звернувши увагу на предмети гардеробу, чоловічий погляд одразу спрямовується на жіночі принади. Причому одяг у цьому разі лише сприяє його насолоді жіночою красою - chemise blanche echancree sur une poitrine opulente ("біла блуза з вирізом на пишних грудях"), pantalon noir qui moulait des jambes elancees ("чорні штани щільно облягали стрункі ноги"). Це твердження підкріплюється інвертованим порядком слів у другому реченні. Привабливість героїні суперечить тому образу вдови, який уявляв собі Тренді. Список любовних перемог у житті чоловіка включав багато самотніх представниць прекрасної статі (des divorcees "розлучені", d'innombrables celibataires "численні холостячки", des solitaires "відлюдниці", des femmes toute juste abandonnees "просто залишені жінки"), але відсутність у ньому жінки зі статусом вдови надає пані Браак додаткового шарму (un charme supplementaire). Перелік статусів самотніх жінок передано стилістичним прийомом спадної градації, що передбачає пониження смислового значення, у цьому контексті інтенсивності їх стану - від розлучення до вдівства. Позиція героя демонструє стереотипно чоловічу поведінку. Він бачить пані Браак не як жінку, що втратила чоловіка, а як об'єкт зацікавлення зі статусом вдови, що міг би додати відповідний пункт у список його перемог. Проте поруч із типово чоловічим фокусом бачення самотньої жінки, вдови, виявлено риси жінки-автора, тобто чоловічий субтекст (див.: Пермякова О. В.). Це однорідні члени речення у разі з переліком статусів самотніх жінок, вживання епітетів при описі пані Браак (belle, blanche, opulente, noir, elancees, supplementaire), що надають легкої експресивності висловлюванню.

Подання життєвих подій, зокрема ситуації покинутої чоловіком дружини, відбувається поверхнево, без деталізації: Elle vit seule depuis que mon _pere s 'est barre avec la voisine le _jour de leur dix-neuf ans de mariage.

Symboliquement on peut dire que c 'etait_fort (Gavalda, JVQAQP, 57). Констатація факту зради матері батьком (elle vit seule) передана з боку сина лаконічно, без зайвої експресії. Лише деякі деталі вказують на зневажливе ставлення до батька у цій ситуації - вживання дієслова розмовного жанру se barrer v. pron. у значенні "partir, s'enfuir" [14: 110], притаманне молодим людям висловлювання c'etaitfort ("це було сильно") для підсумку здійсненого вчинку в день дев'ятнадцятої річниці весілля (le jour de leur dix-neuf ans de mariage).

Персонаж із наступного уривку пов'язує свій стрімкий злет із відлюдницьким способом життя:

Avez-vous rencontre d'autres ecrivains?

Non, je n'ai rencontre personne et personne n'est venu me rencontrer. Je connais tres peu de gens Gravelin, bien sur, sinon le boucher, le cremier, l 'epicier et le marchand de tabac. C 'est tout, je crois. Ah oui, il y a aussi cette putain d'infirmiere. et puis les journalistes. Je n 'aime pas voir les gens. Si _ je vis seul, ce n'est _ pas tant par amour de la solitude que par haine du genre humain. Vous pourrez ecrire dans votre canard que je suis un sale misanthrope (Nothomb, HA, 66).

Відсутність інтересу до колег з боку Таха повністю руйнує існуючу традицію письменницьких зустрічей. Його постать не входить до літературного кола, залишаючись осторонь, на що вказує неозначений займенник personne. Перелік іменників - назв професій з однієї галузі (le boucher "м'ясник", le cremier "молочник", l'epicier "бакалійник", le marchand de tabac "продавець з тютюнової лавки") вказує на обмежене коло знайомих героя і сферу інтересів. Згадує чоловік також і представників інших професій, проте досить зневажливо, про що судимо зі згадки про них у другій половині висловлювання й після вигуку Ah oui у супроводі красномовних характеристик. Категоричність поглядів, неповага до співрозмовника, представниць жіночої статі й людей загалом як мовленнєві засоби реалізуються на лексико-семантичному рівні. Зневажливе ставлення до журналістів представлене через номінацію газети лексичною одиницею розмовного стилю canard n. m. у значенні ''journal'' [15: 178]. Медсестру, яка проводить із ним гігієнічні процедури, Тах називає шльондрою (cette putain d'infirmiere). Таким чином, шкала пріоритетів персонажа має такий вигляд: їжа - тютюнопаління. З такими " цінностями" немає необхідності і потягу спілкуватися з людьми (Je n 'aime pas voir les gens). Не любов до самотності відіграє першочергове значення у виборі героєм самітницького життя, а ненависть до людей (haine du genre humain). Цього Тах не приховує, прямо називаючи себе людиноненависником (je suis un sale misanthrope). Ставлення до жінок як до шльондр, як у разі з медсестрою, також видає ненависть Претекстата до слабкої статі, що підтверджує словникове значення іменника putain n. f. ''s'emploie pour maudire qqch. qu'on deteste'' [14: 1039]. Цей момент зображено і в такому фрагменті:

Seriez-vous feministe?

Feministe, moi? Je hais les femmes encore plus que les hommes.

Pourquoi?

Pour mille raisons. D 'abordparce qu 'elles sont laides: avez-vous deja vu plus laid qu 'une femme? A-t-on idee d'avoir des seins, des hanches, et je vous epargne le reste? Et puis, je hais les femmes comme je hais toutes les victimes. Une tres sale race, les victimes (Nothomb, HA, 67). Тах відверто говорить про свою ненависть до представниць жіночої статі, що розцінюється співрозмовником-журналістом як прояв феміністичних поглядів (Seriez-vous feministe?). Припущення журналіста заперечується Тахом. Він видає більш шокуючу правду - Je hais les femmes encore plus que les hommes ("Я ненавиджу жінок ще більше, ніж чоловіків"). Для своєї ненависті персонаж знаходить тисячу причин (mille raisons). На його думку, немає нічого потворнішого за жінку. Якщо для нормального чоловіка жіночі принади мають чи не першочергове значення, то Тах про фізіологічні особливості жіночого тіла висловлюється як про щось аномальне і потворне (A-t-on idee d'avoir des seins, des hanches - "Це треба додуматися - відростити груди, стегна"). Претекстат проводить паралель між жінками і жертвами, резюмуючи тим, що жертви - огидне плем'я (Une tres sale race, les victimes). Такі погляди на жінку суперечать здоровому глузду нормального чоловіка, не знаходять відгуку в оточуючих, а відтак, слугують однією із причин відстороненого існування письменника.

Зі стереотипно чоловічої позиції зображується у наступному уривку самотня жінка: Je les connaissais bien, ces _femmes-la: quarante, quarante-cinq ans, meme en _pleine deprime, il leur suffit de tomber sur un type _plus jeune, c 'est bien rare qu 'elles crachent sur un petit radada. Ca marche neuf fois sur dix; meme si je suis loin d 'etre l'Apollon de service, il suffit de savoir s'y prendre (Frain, HF, 274). Поліцейський, який веде справу про зникнення жінки, видає себе за справжнього експерта у таких справах (Je les connaissais bien, ces femmes - la). Він упевнений, що зникнення не пов'язане із криміналом і саркастично висловлює свою гіпотезу на цей рахунок. Сорока-сорокап'ятирічні жінки у розпалі вікової хандри, лише наштовхнувшись на молодшого чоловіка, рідко коли нехтують інтимними стосунками. Для означення цієї ситуації персонаж обирає стилістично знижену лексичну одиницю radada n. m. arg. ''accouplement du male et de la femelle chez les mammiferes coit" [15], що знижує статус жінки до рівня тварини. Причому до такої поведінки схильні майже усі жінки, що підтверджується "статистичними" даними поліцейського (Ca marche neuf fois sur dix), а отже, представниці прекрасної статі розглядаються ним як об'єкт задоволення фізіологічних потреб.

Мовно-мовленнєві засоби яскраво демонструють, наскільки важливо для персонажа відповідати стандарту чоловічої поведінки, згідно з яким словесна обіцянка вища за почуття: J'ai appele chez sa saur bien sur, j 'y suis meme alle mais qa n 'a servi a rien. L 'oiseau s 'etait envole. Pour la retrouver il aurait deju fallu que je sache dans quel hemisphere la chercher. Et puis j'avais promis de la laisser tranquille. C 'est une qualite que l'on peut me reconnaitre tout de meme. Je suis beau joueur (Gavalda, JA, 151). У першій половині фрагмента подана інформація про пошуки персонажем коханої жінки. Лексичні одиниці bien sur (J'ai appele chez sa saur bien sur "Звичайно, я телефонував її сестрі") і meme (j'y suis meme alle "я навіть їздив до неї") у розповіді доповнюють створений позитивний образ, що полягає у неможливості існування без коханої. Фраза dans quel hemisphere la chercher ("у якій півкулі її шукати") надає масштабності ситуації, в якій опинився мовець, з огляду на словникове значення іменника hemisphere n. m. "moitie du globe terrestre'' [14: 623]. Проте наступне речення, розпочинаючись з Et puis ("між іншим") дозволяє трактувати попереднє не через масштабність, а швидше пафос. Кожне наступне речення, нанизуючись на попереднє, відкриває справжню сутність персонажа. Обіцянка лишити кохану у спокої (j 'avais promis de la laisser tranquille) з гордістю виконана (une qualite que l'on peut me reconnaitre), слова дотримано. Сильну позицію в уривку займає ключова характеристика чоловічого персонажа - Je suis beau joueur ("Я граю за правилами").

Висновки і перспективи досліджень