Вивчення оглядових тем української літератури в старших класах середніх загальноосвітніх навчальних закладів

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

педагогічних наук

Вивчення оглядових тем української літератури в старших класах середніх загальноосвітніх навчальних закладів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

старшокласник український література

Актуальність дослідження. Проблема національної свідомості підростаючого покоління займає особливе місце у філософії, етиці, естетиці, соціології, психології, педагогіці, методиці тощо. Низка соціальних чинників: здобуття Україною незалежності, глобальні економічні перетворення в нашій державі і в усьому світі, висока насиченість інформаційного простору, необхідність адаптації випускників шкіл до життя, потреба належної інтеграції знань в одну світоглядну систему - ставлять перед сучасною школою завдання забезпечити міцні основи для особистісного розвитку кожного випускника середнього загальноосвітнього закладу. У Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття)» зазначається, що Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного росту і культурного розвитку суспільства. Великий потенціал для реалізації гуманітарної освіти закладений у шкільному курсі вивчення української літератури, зокрема в оглядових темах, які відіграють роль вступу, істотного доповнення або підсумків до великих блоків навчального матеріалу. Оглядові теми характеризуються різноманітним матеріалом не тільки з української літератури, а й з різних сфер науки й мистецтва, відзначаються високим ступенем інтеграції, тому справедливо вважаються найскладнішими в шкільній програмі.

З метою визначення ступеня розробленості проблеми оглядових тем у сучасній методиці вивчення української літератури в 9 - 11 класах середніх загальноосвітніх навчальних закладів було проведено критичний аналіз чинних програм, діючих підручників і методичних посібників, на основі чого зроблено висновок, що проблема визначення оптимальних шляхів, методів і форм вивчення оглядових тем залишається нерозробленою. Для теоретичного осмислення досліджуваної проблеми залучалися насамперед праці українських літературознавців ХХ століття і теперішнього часу: С.Єфремова, Г.В'язовського, В.Дончика, М.Зерова, Б.Лепкого, Д.Чижевського - про періодизацію української літератури; Р.Гром'яка, Г.Клочека, О.Мишанича, М.Наєнка, С.Павличко, М.Ткачука, В.Фащенка - про літературні течії та специфіку сучасних літературознавчих методологій; П.Білоуса, Д.Лихачова, Л.Махновця, Г.Нудьги - про давню літературу; Є.Сверстюка, В.Пахаренка - про особливу роль для українського красного письменства творчої спадщини Т.Шевченка; І.Кошелівця, Б.Кравціва - про творчість митців Розстріляного Відродження; Р.Іваничука, М.Ільницького, І.Кошелівця, В.Лизанчука - про літературу 1945 - 1970-х років ХХ ст.; Н.Анісімової, Є.Барана, М.Жулинського, В.Моренця - про літературу кінця ХХ - початку ХХІ ст. Для кращого розуміння подій, що відбувалися в часи тоталітарного режиму, було опрацьовано мемуари А.Дімарова, М.Вінграновського, Б.Гориня, В.Дрозда, І.Жиленко, О.Ірванця, В.П'янова та ін. Доцільним і високопродуктивним для дисертаційного дослідження виявилося ґрунтовне студіювання історичних праць М.Грушевського, М.Аркаса, Д.Дорошенка, Д.Яворницького, оскільки національна культура, невід'ємним складником якої справедливо вважається література, у свою чергу, є виразною парадигмою суспільного розвитку.

Також було опрацьовано наукові розвідки провідних українських і зарубіжних філософів, педагогів, дидактів, психологів. З філософської літератури використано працю М.Шлемкевича про «сковородянську» і «шевченківську» людину як ідеал для наслідування. З педагогічних першоджерел опрацьовано наукові розвідки Г.Ващенка, М.Стельмаховича, Б.Ступарика про національне виховання; педагогічні настанови К.Ушинського, А.Макаренка, В.Сухомлинського про юну особистість як предмет виховання і про особливості процесу становлення громадянина. З дидактичних першоджерел використано наукові дослідження Й.Песталоцці про успішне навчання учнів іншими учнями, учення Я.Коменського про урок як основну форму навчання, І.Лернера про закономірності процесу навчання, А.Алексюка про загальні методи навчання в школі, Г.Щукіної про активізацію пізнавальної діяльності на уроках, Ю.Бабанського - про педагогіку співробітництва. З першоджерел вікової психології простудійовано дослідження П.Гальперіна про психологічні особливості учнів, наукові розвідки І.Кона про психологію юнацького віку, статті Н.Менчинської про проблеми розумового розвитку учнів, О.Никифорової - про психологію сприймання художньої літератури, С.Якобсон - про психологічні проблеми розвитку дітей. З метою успішного проведення експерименту було використано настанови Н.Кузьміної про методи дослідження педагогічної діяльності, М.Скаткіна про методологію і методику педагогічних досліджень, З.Карпенко з питання герменевтики психологічної практики.

Для належної компетентності в особливостях оглядових тем української літератури в старших класах опрацьовано Національну доктрину розвитку освіти, Концепцію літературної освіти, Концепцію національного виховання, Державні стандарти з української літератури, а для розуміння безперервності процесу й еволюції оглядових тем у шкільній практиці - пояснювальні записки до чинних протягом останніх десяти років програм з української літератури. Праці провідних українських науковців-методистів О.Бандури, Т.Бугайко, Ф.Бугайка, Н.Волошиної, О.Горб, А.Градовського, О.Демчука, С.Жили, О.Ісаєвої, О.Куцевол, О.Мазуркевича, Л.Мірошниченко, В.Неділька, Є.Пасічника, С.Пультера, О.Слоньовської, Б.Степанишина, Г.Токмань, А.Фасолі, П.Хропка, З.Шевченко дали підстави зробити висновок, що оглядові теми є важливою складовою шкільного предмета української літератури. Великою мірою саме вони компенсують ті втрати, які через неможливість охопити всіх авторів, присутні в курсі української літератури для старших класів. До того ж, під час вивчення української літератури в 9 - 11 класах оглядові теми відіграють роль суспільно-політичного і культурно-наукового тла, у контексті якого розвивається література, тому важливим є їх успішне вивчення на відповідних уроках.

У процесі опрацювання науково-методичної літератури з'ясовано, що оглядові теми доступні і посильні для старшокласників. Основною формою уроків, на яких учитель подає, а учні сприймають, осмислюють і засвоюють оглядові теми, досі залишається шкільна лекція, проте в останні роки вчителі-практики часто використовують елементи просемінарських занять і власне семінари, під час яких широко впроваджують інноваційні технології: роботу в системі Інтернет, психологічні тлумачення, інтерпретації, літературознавчі екскурси, міжпредметні зв'язки, а також диференційоване навчання, інтеграцію, ігрові моменти, інтерактивні технології, зокрема роботу учнів усього класу, роботу в малих групах і парах. Без належного засвоєння учнями складного і великого за обсягом матеріалу оглядових тем неможливе глибоке розуміння й усвідомлення художньої цінності літературних творів, що пропонуються для текстуального опрацювання й аналізу, взаємозв'язків у розвитку українського красного письменства, європейської і світової літератури та культури. Незаперечним є факт, що вивчення оглядових тем - найскладніша ділянка роботи вчителя-словесника, проте їх методика досі не розроблена достатньо: жодних спеціальних синтетичних досліджень з вивчення оглядових тем української літератури в середніх загальноосвітніх закладах немає.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з вимогами Державної національної програми «Освіта (Україна ХХІ століття)» та цілями, визначеними чинними сьогодні програмами з української літератури в старших класах середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Дисертаційне дослідження відповідає напряму науково-дослідної роботи кафедри методики викладання української мови та літератури Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова «Теорія та технологія навчання української мови і літератури в середній школі». Тему дисертації затверджено вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 8 від 27 лютого 2003 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 22 квітня 2003 р.).

Об'єктом дослідження є процес вивчення української літератури в старших класах середніх загальноосвітніх закладів (шкіл, гімназій, ліцеїв, коледжів, училищ).

Предмет дисертаційного дослідження - зміст, методи, прийоми й засоби ефективного вивчення оглядових тем у 9 - 11 класах.

Мета дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методичної системи уроків з оглядових тем української літератури в старших класах.

Досягнення поставленої мети передбачало вирішення таких завдань:

- проаналізувати стан вивчення досліджуваної проблеми в науково-методичній літературі;

- вивчити стан реалізації навчального матеріалу оглядових тем української літератури в 9 - 11 класах;

- з'ясувати соціально-психологічні особливості світогляду старшокласників для оптимальної реалізації пропонованої чинною програмою оглядової тематики в старших класах;

- розробити ефективну методичну систему експериментальних уроків з оглядових тем;

- визначити оптимальні методи, прийоми і засоби навчальної діяльності, спрямовані на успішне вивчення оглядових тем української літератури;

- апробувати в ході експериментального навчання пропоновану методику вивчення оглядових тем у старших класах і проаналізувати її результати.

Методологічною основою дослідження є: сучасні наукові положення про системний підхід як оптимальний метод наукового аналізу всіх педагогічних явищ, у тому числі й вивчення оглядових тем української літератури у старших класах; основні положення праць вітчизняних і зарубіжних учених про розвивальне і виховне навчання, про загальнолюдські цінності та морально-етичні ідеали, активно пропаговані творами української літератури; психолого-педагогічні дослідження про механізми засвоєння знань та особливості навчальної діяльності старшокласників.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи наукового дослідження:

- теоретичні: вивчення й теоретичний аналіз праць із філософії, риторики, естетики, етики, вікової психології, педагогіки, методики вивчення української та зарубіжної літератури з теми дослідження, теоретичне узагальнення педагогічного досвіду для визначення теоретично-методичних засад дослідження, порівняльний аналіз навчальних програм і шкільних підручників з української літератури з точки зору методології вивчення оглядових тем.

- емпіричні: спостереження та аналіз уроків, у процесі яких вивчаються оглядові теми в старших класах, індивідуальні й групові бесіди з учителями та учнями, анкетування учнів, інтерв'ю, аналіз усних і письмових робіт старшокласників, педагогічні (констатувальний зріз і формувальний експеримент); кількісний і якісний аналіз здобутих результатів експериментального навчання для з'ясування ефективності методики.

Експериментальна база дослідження. Експериментальне дослідження здійснювалося на базі шести шкіл, двох гімназій, двох ліцеїв та одного вищого професійно-технічного училища в різних регіонах України: в Івано-Франківській області: у навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа-ліцей № 23 Прикарпатського університету імені В.Стефаника», в Українській гімназії № 1 м. Івано-Франківська, в Івано-Франківському державному коледжі технологій та бізнесу, у Вищому професійному училищі № 21 м. Івано-Франківська; у Дніпропетровській області: у Криворізькому Жовтневому загальноосвітньому ліцеї; у Закарпатській області: у ЗОШ № 8 м. Ужгорода, в багатопрофільному ліцеї «Інтелект» - ЗОШ № 11 м. Ужгорода, в «Авторському навчально-виховному комплексі» м. Ужгорода; у Хмельницькій області: в «ЗОШ І - ІІІ ступенів. Центрі сприяння здоров'ю» с. Малиничі Хмельницького району.

Експериментом було охоплено 629 учнів (у контрольних класах - 315, у експериментальних класах - 314) середніх загальноосвітніх закладів.

Дослідження проводилося у три етапи.

На першому етапі (2000 - 2002 р.р.) вивчалася й аналізувалася вітчизняна та зарубіжна літературознавча, психолого-педагогічна й методична література з проблеми дослідження, було опрацьовано програми, підручники, методичні посібники, узагальнено й систематизовано досвід практичної роботи вчителів-словесників; визначалися і конкретизувалися об'єкт і предмет дослідження, уточнювалися завдання і методи наукового дослідження, окреслювався комплекс основних проблем, зорієнтованих на практичне вивчення оглядових тем української літератури у старших класах.

На другому етапі (2003 - 2004 р.р.) здійснювався відбір оптимальних форм, методів, прийомів і засобів, а також теоретично обґрунтовувалися науково-методичні засади вивчення оглядових тем, розроблялась авторська програма як система уроків з відповідної тематики і система занять у кожному зі старших класів, систематично проводилися зрізи знань, анкетування, консультації, бесіди, на основі яких розроблено експериментальну методику вивчення оглядових тем.

На третьому етапі (2004 - 2007 р.р.) здійснювалося експериментальне навчання з метою перевірки ефективності запропонованої методики за розробленими критеріями; аналізувалися й узагальнювалися результати дослідження, формулювалися основні методичні положення, робилися висновки, проводився кількісний і якісний аналіз здобутих результатів дослідження.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження: уперше в методичній науці розроблено, науково обґрунтовано й експериментально перевірено методичну систему вивчення оглядових тем у шкільному курсі української літератури; удосконалено для оптимальної реалізації триєдиної (навчальної, виховної і розвивальної) мети найбільш результативні для вивчення оглядових тем форми уроків: шкільну лекцію, просемінарські і семінарські заняття, уроки неусталеної структури; подальшого розвитку набула робота з використання інтерактивних технологій, уточнено види підходів до диференційованого навчання (з поділом на власне диференційоване, диференційовано-групове, індивідуальне навчання), з метою активізації пізнавальної діяльності старшокласників широко впроваджено інтеграцію і міжпредметні зв'язки.

Практичне значення дослідження полягає в експериментальній перевірці пропонованої методики вивчення оглядових тем української літератури в старших класах, що сприяє зростанню читацької компетенції школярів, розширенню світогляду, виробленню морально-етичних ідеалів і чітких життєвих орієнтирів, вихованню національної свідомості, забезпеченню активних проявів людської гідності, гуманізму.

Матеріали дослідження можуть бути використані у практичній роботі вчителів української літератури, у процесі професійної підготовки студентів-філологів вищих педагогічних навчальних закладів, під час проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів-словесників, для вдосконалення змісту шкільних програм, підручників, методичних посібників.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на Всеукраїнській науковій конференції «Літературна герменевтика та рецептивна теорія у сучасному науковому контексті» (м. Чернівці, 2006 р.) та на ХІІІ Всеукраїнських сковородинівських читаннях (м. Переяслав-Хмельницький, 2007 р.). Про основні положення дисертації доповідалося на міських і обласних семінарах керівників методичних об'єднань шляхом читання лекцій і проведення практичних занять для вчителів української мови й літератури першої та вищої категорії під час проведення курсів перекваліфікації у Івано-Франківському інституті післядипломної педагогічної освіти та під час щорічних педагогічних читань у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (протягом 2003 - 2007 р.р.).

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (242 найменування), 5 таблиць, 7 схем, 2 діаграми, 8 репродукцій. Загальний обсяг роботи - 304 сторінки, із них основного тексту - 195 сторінка, додатків - 85 сторінки.

Публікації. Результати наукових пошуків дослідно-експериментальної роботи висвітлено в 10 публікаціях автора у фахових виданнях, затверджених ВАК України, з яких 7 публікацій - у фахових журналах і 3 публікації - у збірниках наукових праць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, її наукове значення; визначено об'єкт, предмет і мету, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну, окреслено практичне значення здобутих результатів та можливості їх упровадження в шкільну практику.

У першому розділі - «Науково-методичні засади організації оглядового вивчення української літератури» - висвітлюються теоретико-методологічні передумови дослідження. Аналіз чинних програм з української літератури для середніх загальноосвітніх закладів однозначно засвідчив, що оглядові теми в них представлені достатньою мірою. Прийнятною є така класифікація оглядових тем: вступні (настановчі), якими розпочинаються певні періоди чи етапи в літературному процесі; власне оглядові, за допомогою яких подаються загальні уявлення старшокласникам про якусь важливу подію в літературному житті чи розповідається про митця, чиї художні твори за браком навчального часу програма не рекомендує вивчати текстуально; підсумкові, на яких підсумовується вивчене з літератури певного історичного періоду. Також зроблено висновок, що оглядові теми української літератури завжди високоінформативні. Водночас змістове наповнення цих тем відзначається не лише новим матеріалом, а насамперед його багатовекторним і мозаїчним аспектом (відомості з історії, політики, дані про розвиток різного виду мистецтв, здобутки зарубіжної літератури, паралельно з якою розвилася українська).

Ураховуючи напрацювання багаторічної шкільної практики із упровадження оглядових тем української літератури, встановлено, що найбільш широковживаною формою вивчення оглядових тем є шкільна лекція. Також під час вивчення оглядових тем спостерігалося успішне впровадження форм просемінарських і семінарських занять. Сучасний шкільний семінар передбачає різні форми завдань: загальні, групові, індивідуальні. У підготовці до семінару використовуються продуктивні види роботи: план усного виступу, тези, усне повідомлення, реферат, доповідь, дискусія. Водночас те, що раніше вважалося прерогативою семінарів, сьогодні вже розцінюється як інтерактивний метод, наприклад, «круглий стіл», «симпозіум», «інтерв'ю», тому кожен з цих методів може набирати вигляду складової частини уроку з неусталеною структурою.

Особливості провідних форм уроків з оглядових тем - шкільна лекція, просемінар, семінар, урок з неусталеною структурою - висвітлено у підрозділах «Шкільна лекція як широковживана форма вивчення оглядових тем. Особливості лекційного викладу на уроках української літератури» та «Семінарська форма заняття (ґенеза). Елементи класичних семінарських занять як ефективні прийоми роботи під час вивчення оглядових тем української літератури» першого розділу дисертації, де їх детально проаналізовано з метою успішного застосування для вивчення матеріалу оглядових тем.

Узявши до уваги усі типові недоліки шкільних лекцій (малопродуктивність, відсутність учнівської активності, неможливість рівноправного діалогу між учителем і учнями на уроці) та істотні труднощі у підготовці і проведенні семінарських занять за кожною оглядовою темою української літератури в старших класах, а також урахувавши рівень знань, умінь і навичок старшокласників, було зроблено висновок, що в шкільній практиці найбільш ефективними, вдалими, оптимальними з погляду розкриття проблематики оглядових тем стають уроки з неусталеною структурою, у процесі проведення яких є і фрагменти шкільної лекції вчителя, й усні виступи старшокласників, і дискусія, і бесіда, а також можуть бути використані спогади очевидців чи представлені як наочність репродукції шедеврів образотворчого мистецтва, скульптури, згадано епохальні наукові відкриття.

З метою визначення ступеня розробленості проблеми дослідження в освітній практиці й встановлення рівнів засвоєння старшокласниками вступних тем було проведено константувальні зрізи. На основі типових загальноприйнятих критеріїв знань, умінь і навичок з української літератури дібрано критерії, які безпосередньо стосуються вивчення оглядових тем української літератури в старших класах; визначено чотири рівні цих критеріїв навчальних досягнень літературно-художньої компетенції старшокласників: початковий, середній, достатній, високий. Здобуті старшокласниками під час оглядових тем знання, сформовані вміння і навички оцінювалися за розробленими нами критеріями, які полягають у тому, що старшокласники повинні:

- бути здатними адекватно відтворювати матеріал оглядових тем;

- уміти зосереджувати увагу на найважливішій інформації з оглядової теми;

- емоційно сприймати драматичні моменти певного літературного періоду і проявляти почуття емпатії;

- мати уявлення про хронологічні рамки певного літературного періоду;

- проявляти ініціативу з метою самостійної підготовки до виступів з окремого питання оглядової теми;

- уміти оцінювати певне літературне явище і розуміти причини його виникнення;

- давати чіткі відповіді на наскрізні питання оглядових тем;

- уміти у пошуковій системі Інтернет знаходити потрібну інформацію з оглядової теми за ключовими словами;

- уміти співпрацювати на уроці з оглядової теми в малій групі чи парі;

- мати навички в опрацюванні одного чи кількох джерел додаткової літератури з оглядової теми;

- зіставляти і порівнювати різні думки літературознавців;

- брати участь у дискусії і аргументовано доводити свою думку;

- висловлювати власну думку з певного питання оглядової теми на основі самостійно здобутих знань;

- самостійно робити виважені висновки з проблемних питань оглядової теми.

Для учнів з початковим рівнем знань, умінь і навичок характерним було найпростіше відтворення змісту оглядової теми; намагання перелічити прізвища письменників, які творили в цей період, і назвати їхні твори; ці учні розуміли навчальний матеріал у цілому, тому за допомогою навідних запитань учителя в основному розкривали оглядову тему.

Учні середнього рівня здібностей проявляли значно ширші знання з матеріалу певного літературного періоду, орієнтувалися в хронологічних рамках літературних явищ, могли самостійно переказати найголовніше з лекційного матеріалу, готували реферати на посильні їм теми, використовуючи одне джерело додаткової літератури або матеріал одного сайту системи Інтернет.

Старшокласники з достатнім рівнем знань і умінь вільно володіли інформаційним змістом оглядових тем, проявляли навички написання реферату чи усного виступу на основі двох-трьох джерел додаткової літератури; виступали з короткими усними повідомленнями, під час висвітлення проблемних питань оглядових тем на уроці активно брали участь у дискусії; добре володіли навичками пошукової роботи в системі Інтернет і використовували для належного висвітлення дорученого їм питання інформацію кількох сайтів.

Учні з високим рівнем демонстрували глибокі знання з оглядової теми; у рефератах і усних виступах, підготовлених самостійно, посилалися на найновіші думки науковців; робили власні аргументовані висновки; під час дискусій своїми виступами задавали відповідний темп, опонуючи виступаючим; вдало оперували відомостями з літературознавчих джерел, володіли матеріалом додаткової літератури, інформацією з багатьох сайтів системи Інтернет; використовували на практиці знання з літератури, здобуті в попередніх класах; цим учням за завданням учителя успішно вдавалися літературознавчі екскурси, інтерпретації художніх творів, рекомендованих для самостійного читання, тлумачення важливих літературних подій з погляду історичних і політичних передумов.

У другому розділі - «Методична система вивчення оглядових тем в курсі української літератури старшої школи» - зроблено науково-методичне обґрунтування дослідно-експериментального навчання і запропоновано таку систему експериментальних уроків:

1. Література Київської Русі - правдиве дзеркало нашої славної історії та менталітету: вступна оглядова тема в 9 класі.

2. Давня українська література - яскрава сторінка в українському красному письменстві: вступна оглядова тема в 9 класі.

3. Григорій Сковорода - український Горацій, Сократ та Езоп у одній особі: власне оглядова тема у спеціалізованих фізико-математичних 9-их класах та у Вищому професійному училищі № 21.

4. «І де сміявсь Іван Петрович, Тарас Григорович постав». Передумови виникнення нової української літератури»: вступна оглядова тема в 9 класі.

5. «Сцена - мій кумир». Роль і місце театру корифеїв і драматургії першого українського професійного театру: вступна оглядова тема в 10 класі.

6. «А все заповідалося прекрасно». Вступ до літератури кінця ХІХ - початку ХХ століття: вступна оглядова тема до літератури кінця ХІХ - початку ХХ століття в 10 класі.

7. Літературне Розстріляне Відродження 30-х років ХХ століття: вступна оглядова тема в 11 класі.

8. «Сузір'я яскравих зірок на тлі тотальної негоди». Митці-«шістдесятники» в контексті своєї доби: вступна оглядова тема в 11 класі.

9. Сучасний літературний процес в Україні та його перспективи: підсумкова оглядова тема в 11 класі.

10. Сучасна українська любовна лірика: підсумкова оглядова тема в 11 класі.

Для успішного засвоєння матеріалу оглядових тем в експериментальних класах застосовувалися інтерактивні методи групової та індивідуальної роботи. У малих групах учнів з високим рівнем знань учитель виступав опонентом, оскільки здібні старшокласники завжди самі демонструють уміння аргументовано відстоювати власні знання. У групах учнів з середнім рівнем знань у процесі підготовки рефератів і усних виступів учитель виконував роль консультанта. У групах слабковстигаючих старшокласників учитель перебирав роль лідера і своїми доповненнями до сказаного учнями та навідними запитаннями повсякчасно допомагав учасникам цих груп належно висвітлити доручені їм посильні запитання. Продуктивною також виявилася робота в парах, сформованих за чотирма типами: 1. Рівноправне співробітництво для висвітлення одного питання у парі учнів зі знаннями і вміннями одного рівня. 2. Взаємне опонування під час висвітлення одного й того ж питання. 3. «Підтягування» слабковстигаючого учня його успішним напарником. 4. Суперництво (змагання) двох учнів на краще й швидше висвітлення одного й того ж завдання. У першому випадку двом учням пропонувалося одне завдання, учителем поділене на окремі підпитання. У другому випадку вчитель доручав парі учнів висвітлити проблемне питання, наприклад, захоплення Т.Шевченком творами Г.Сковороди в дитячі та юнацькі роки - і негативне ставлення Кобзаря до творчості Г.Сковороди в повісті «Близнята» і щоденникових записах. Взаємне опонування завжди закінчувалося «наближенням до істини», тобто аргументованими переконаннями, що саме спільно зроблені висновки - правильні. У третьому випадку завдання в основному виконував успішний учень, але в процесі виконання знайомив зі своєю роботою слабковстигаючого, тому на уроці і цей учень намагався фрагментарно повторити сказане ровесником, отже, демонстрував знання тієї інформації, що йому запам'яталася. У четвертому випадку два здібні учні виконували задану вчителем роботу власне на уроці, наприклад, працювали в системі Інтернет, шукаючи цікаву інформацію про угруповання українських письменників у діаспорі (наприклад, про «Празьку школу»), а для інтеграції літератури української діаспори з українським образотворчим мистецтвом за рубежем - про відомого художника і скульптора Олександра Архипенка, який жив і творив у першій половині ХХ століття і прославився як скульптор-модерніст, а також як автор пам'ятників Т.Шевченкові та І.Франкові в Америці.

У процесі апробації системи експериментальних уроків було встановлено, що оптимальний результат дають оглядові теми, побудовані на принципах концептуальності й системності. Принцип концептуальності з радіусом дії в межах одного навчального року передбачав концентрацію змісту літературного курсу навколо певної ідеї, блоку певних проблем. Принцип системності діяв під час вивчення оглядових тем у 9-их, 10-х, 11-х експериментальних класах і забезпечував поетапність, наступність вивчення відповідного матеріалу. З цієї причини ефективність принципу системності виразно проявилася насамперед у тих випускних експериментальних класах, які безперервно брали участь в експерименті протягом усіх трьох років (9 - 11 класи). Найбільш ерудовані одинадцятикласники під кінець навчального року за завданням учителя самостійно виявляли спільне у давній українській літературі та сучасному красному письменстві. На уроці з підсумкової оглядової теми було зроблено висновок, що бурлеск виявився живучим протягом століть, тому навіть через тривалий час після виходу «Енеїди» І.Котляревського успішно реалізується у творчості представників сучасного літературного угруповання «Бу-ба-бу» Ю.Андруховича, В.Неборака, О.Ірванця. Одинадцятикласники також пригадали вірші-раки, вірші-лабіринти, акровірші та фігурні вірші визначного поета літератури Бароко - Івана Величковського. Учні демонстрували обізнаність з «курйозними» поезіями сучасних авторів: М.Сарми-Соколовського «Дзвін гетьмана Івана Мазепи», В.Рябого «Між вибухами куль», А.Мойсеєнка «І лукавому - умова кулі», А.Цвид «Кину в полі червоного череса», які мають форму дзвона, квітки, демонічного обличчя, журавлиної зграї.

На основі опитування і тестових завдань, серед яких були не тільки такі, де вимагалося всього лише вказати правильну відповідь, а й завдання творчого характеру, що починалися словами: «Спростуйте або аргументовано доведіть таку думку…», отримано цифрові дані й доведено результативність експериментального дослідження. Результати експерименту відображає таблиця 1.

Таблиця 1. Показники рівня здобутих знань і сформованості вмінь і навичок роботи з оглядових тем

Унаслідок цілеспрямованої роботи в експериментальних класах і дії позитивних психологічних чинників: спонукання, заохочення, похвали, - застосованих до кожного старшокласника зокрема, учні впевнено бралися самостійно готувати реферати, проявляли почуття солідарності до менш ерудованих учасників малих груп, під час роботи у парах доброзичливо ставилися до слабковстигаючих, училися доповнювати сказане іншим учнем, полемізувати, висловлювати протилежні думки до сказаного і відстоювати своє бачення проблеми. Найвищі здобутки були, звичайно, в учнів експериментальних класів достатнього і високого рівнів знань, умінь і навичок. Вони навчилися глибоко і всебічно володіти матеріалом оглядових тем і аналізувати його в цілісності, систематизувати здобуті знання, узагальнювати вивчене, добирати переконливі аргументи в дискусіях, проявляли здатність застосовувати свої знання і вміння в нестандартній ситуації. У експериментальних класах учні з середнім рівнем здобутих знань і сформованих умінь та навичок наблизилися до компетентності учнів з достатнім рівнем знань з контрольних класів: мали цілісно-комплексні уявлення про певні періоди літератури, літературні жанри, які саме в цей період виникли, навчилися працювати з різними джерелами інформації, творчо використовували самостійно здобуті знання, вміння і навички. Учні початкового рівня в експериментальних класах, порівняно з контрольними, позбулися відчуття страху, що їхня відповідь буде недоречною. Інтерактивний метод «вільний мікрофон», який спонукав усіх, без винятку, висловити свою думку, допоміг позбутися комплексів «невдах» тій частині старшокласників, які раніше були пасивними на уроці навіть тоді, коли напередодні належно підготувалися до уроку.

Рис. 1. Результати підвищення ефективності навчання учнів під час вивчення оглядових тем

Діаграма переконливо засвідчує, що середнього, достатнього і високого рівнів знань, умінь і навичок у експериментальних класах досягло значно більше старшокласників, ніж у контрольних класах, а кількість учнів з початковим рівнем знань, умінь і навичок з оглядових тем істотно зменшилося. Позитивна динаміка рівнів здобутих знань і сформованості умінь і навичок роботи старшокласників у експериментальних класах однозначно підтвердила, що застосована методична система уроків з оглядових тем виявилася ефективною.

Проте зміна ставлення старшокласників до оглядових тем як до цікавого й доступного матеріалу потребувала не тільки практичної реалізації оптимального вивчення оглядових тем з погляду методики вивчення української літератури, а й застосування психолого-педагогічних методів і прийомів заохочення. Для ліквідації стереотипу сприймання оглядових тем як важкого для засвоєння на уроці, перенасиченого даними матеріалу, що сприймається старшокласниками без особливого бажання його вивчати, було використано настанови сучасних педагогів і психологів, котрі однозначно стверджують, що успішність старшокласників пов'язана з дією психологічних факторів: мотиваціями, бажанням учитися, готовністю до прикладання вольових зусиль з метою опанування нових знань - іншими словами, залежить від ставлення учнів до навчання в цілому. У віковій психології розрізняють: позитивне творчо-ініціативне ставлення, що характеризується наявністю мотивів удосконалювати способи своєї навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення оглядових тем, розумінням взаємозалежності мотивів і поставленої мети, адекватним застосуванням здобутих раніше знань, умінь і навичок для підготовки рефератів чи усних виступів, усвідомленням себе самого джерелом активності в учінні, позитивними емоціями навіть у випадку невдач, готовністю почати все наново, гнучкістю і оперативністю знань, прогностичним самоконтролем, об'єктивною високою самооцінкою, потенційними можливостями переходити від навчання під керівництвом учителя до самоосвіти, активністю у нових умовах здобувати знання, ініціативністю з перспективою використання прихованих здібностей; позитивне пізнавально-усвідомлене ставлення, що проявляється у виразних навчально-пізнавальних мотивах як ознаках постійної цікавості до матеріалу, усвідомленні пропорційності мотивів і своїх навчальних дій, умінні планувати витрати часу і сил, потрібних для виконання завдання, розумінні причин власних успіхів чи невдач, об'єктивній самооцінці, адекватному ставленні до оцінки, яку за виконане завдання ставить учитель, позитивних емоціях від уроку, задоволенні від своєї активної участі в роботі класу, відзначається системністю у навчанні, усвідомленістю потреби вчитися, нарощувати знання, уміння і навички; нейтрально-позитивне ставлення, що має такі основні ознаки: певне розуміння й первинне осмислення цілей, які ставить учитель, позитивні емоції від своєї власної присутності на уроці, ситуативна позитивна готовність учитися, засвоєння знань доступного рівня, адекватна самооцінка, критичний підхід до власних інтелектуальних можливостей, потенційна готовність до засвоєння нових знань; нейтральне ставлення до навчання, що проявляється у відсутності усвідомленої мети, нудьгуванні на уроках, намаганні уникнути найменших труднощів у випадку самостійного здобування знань з оглядових тем, емоціями здивування і розважальності від найяскравіших епізодів оглядової теми, здатністю відтворювати готові знання, умінням виконувати найпростіші завдання за поданим зразком або згідно з інструкцією, пасивністю у випадку пропозиції отримати допомогу від однокласників або вчителя; негативне ставлення до навчання, яке відзначається такими ознаками: відсутністю будь-якого інтересу до оглядової теми, байдужістю до навчального матеріалу, від'ємними емоціями страху, прихованою постійною невпевненістю в собі, агресивною невдоволеністю собою і вчителем, неадекватно низькою самооцінкою, повною відсутністю узагальнених знань з попередніх тем, браком найпростіших умінь і навичок самостійно вчитися, небажанням сприймати допомогу з боку вчителя, абсолютною інертністю у випадку залучення до роботи в групах чи парах на уроці.

Одержані шляхом усного опитування і письмового анонімного анкетування дані підтвердили, що в процесі експерименту не тільки якісно зросли показники бажання старшокласників вивчати оглядові теми, а й проявилася впевненість у власних силах, в інтелектуальній спроможності опановувати складним новим матеріалом. Таблиця 2 наглядно відображає істотний прогрес у ставленні старшокласників експериментальних класів (порівняно зі старшокласниками експериментальних) до оглядових тем української літератури.

Таблиця 2. Рівні ставлення старшокласників до вивчення оглядових тем

Примітка. КК - контрольні класи; ЕК - експериментальні класи

Відбулися істотні позитивні зрушення навіть у групах з негативним ставленням. Досягнуті результати добре ілюструє така діаграма:

Рис. 2. Динаміка росту зацікавленості учнів оглядовими темами

Узагальнення результатів наукового дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У методичній науці вивчення оглядових тем української літератури у старших класах загальноосвітніх середніх закладів розглядається як один з істотних важелів здобуття літературної освіти. У той же час оглядові теми в усій їх різноманітності (вступні оглядові, власне оглядові, підсумкові оглядові) на практиці становлять серйозну методичну проблему, потребують опрацювання великої кількості різноманітного як літературного й літературознавчого, так і додаткового матеріалу, вимагають глибокого й всебічного розуміння вчителем та старшокласниками історичної доби, в період якої розвивається література.

2. Аналізом теоретичних досліджень з питання оглядових тем і аналізом стану освітньої практики підтвердилася необхідність у розробленні та експериментальній перевірці такої методичної системи, яка сприяла б підвищенню ефективності оглядових тем.

3. Апробованою в ході експерименту методичною системою вивчення оглядових тем доведено, що якість проведення таких уроків великою мірою залежить від адекватного методичного забезпечення, систематичного впровадження інноваційних технологій та інтерактивних методів.

4. Експериментальне навчання засвідчило, що для ефективного вивчення оглядових тем української літератури найкращими виявилися форми шкільної лекції і семінарських занять, а оптимальним варіантом для опанування учнями матеріалу оглядових тем є гнучкі, динамічні уроки з неусталеною структурою, які можуть містити елементи шкільної лекції і семінару в їх довільних комбінаціях.

5. Система експериментальних уроків з оглядових тем української літератури, апробованих у кількох регіонах і різних середніх загальноосвітніх закладах України, наочно показала, що у зв'язку із психолого-педагогічними особливостями розвитку, характерними для представників юнацького віку, всі старшокласники володіють належним потенціалом незадіяних у звичайних умовах можливостей, які вони можуть успішно реалізувати під керівництвом творчого вчителя під час вивчення оглядових тем української літератури за умови впровадження цієї системи.

6. У процесі експерименту підтвердилися передбачені теоретичним аналізом положення, що добір інформації для оглядових тем, їх змістове наповнення позитивно сприяють формуванню гуманістичного світогляду старшокласників, становленню цілісної системи уявлень про різноманітний, полікультурний світ.

7. Аналіз результатів експерименту дає підстави констатувати, що перевірена багаторічною практикою система експериментальних уроків істотно впливає на підвищення ефективності вивчення оглядових тем української літератури. Диференційоване навчання в процесі засвоєння нового матеріалу, продумана інтеграція шкільного курсу красного письменства з різними видами мистецтв і наук, цікава пошукова і самостійна робота старшокласників у системі Інтернет і опрацювання додаткової літератури істотно розширюють базу знань учнів старших класів.

8. Досягнуті в експериментальних класах результати і науково обґрунтовані висновки про успішне проведення експерименту можуть бути використані для створення нових експериментальних програм з української літератури для навчальних закладів різних типів, написання шкільних підручників для старших класів, навчально-методичних посібників, з яких учителі могли б черпати передовий досвід, практичних настанов щодо проведення уроків з оглядових тем.

9. Перспективним напрямом дослідницької роботи може стати створення методичної системи вивчення оглядових тем у шкільному курсі зарубіжної літератури.

У той же час проблема вивчення оглядових тем у старших класах не вичерпується нашим окремо взятим дослідженням, тому рекомендуємо його розглядати тільки як один із можливих ефективних підходів її розв'язання. Перспективи подальшої роботи з вивчення оглядових тем вбачаються в дослідженні оглядових тем в лекційно-семінарському курсі методики викладання української літератури у педагогічних ВНЗ та розробленні методичних рекомендацій для проходження навчально-виховної педагогічної практики в середніх загальноосвітніх закладах студентами п'ятого курсу.

Матеріали дослідження висвітлено в таких друкованих працях

1. Кріль Н. І. Давня література - яскрава сторінка в українському красному письменстві: вступна тема, 9 клас / Н. І. Кріль // Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - № 8. - С. 24 - 29.

2. Кріль Н. І. Література Київської Русі - правдиве дзеркало нашої славної історії та менталітету: вступна тема / Н. І. Кріль // Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - № 2. - С. 26 - 28.

3. Кріль Н. І. Методичний інструментарій для проведення уроку за вступною темою «Давня українська література» / Н. І. Кріль // Українська мова і література в школі. - 2007. - № 1. - С. 22 - 27.

4. Кріль Н. І. Повоєнна українська література як дзеркало пережитого народом / Н. І. Кріль // Питання літературознавства: наук. зб. Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. - Випуск 72. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 119 - 121.

5. Кріль Н. І. Розстріляне Відродження в контексті доби: вступна оглядова тема / Н. І. Кріль // Дивослово. - 2004. - № 11. - С. 24 - 29.

6. Кріль Н. І. Розстріляне Відродження в контексті доби: вступна оглядова тема / Н. І. Кріль // Дивослово. - 2004. - № 12. - С. 29 - 33.

7. Кріль Н. І. Сузір'я яскравих зірок на тлі тоталітарної негоди. Митці-шістдесятники в контексті своєї доби: вступна тема / Н. І. Кріль // Дивослово. - 2005. - № 5. - С. 2 - 8.

8. Кріль Н. І. Сучасний літературний процес в Україні та його перспективи: підсумкова оглядова тема в 11 класі / Н. І. Кріль // Українська мова і література в школі. - 2006. - № 1. - С. 21 - 27.

9. Савчук (Кріль) Н. І. Григорій Сковорода - український Горацій, Сократ та Езоп в одній особі: просемінарське заняття в 9 класі / Н. І. Савчук (Кріль) // Григорій Сковорода - духовний орієнтир для сучасності: У двох книгах / відп. ред. М. П. Корпанюк. - К.: Міленіум, 2007. - Книга 2. - С. 218 - 231.

10. Савчук (Кріль) Н. І. Індивідуальна та групова робота учнів під час вивчення оглядових тем на уроках української літератури у старших класах / Н. І. Савчук (Кріль) // Теоретична і дидактична філологія: зб. наук. праць Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Інститут мови і літератури. Випуск 1. - К.: Міленіум, 2007. - С. 125 - 133.

Размещено на Allbest.ru