Главная
Коллекция "Otherreferats"
Литература
Семантична характеристика художньої мови роману Світлани Талан "Помилка"
Семантична характеристика художньої мови роману Світлани Талан "Помилка"
Поняття синонімії в сучасному мовознавстві. Семантичні групи дієслівних синонімів у романі Світлани Талан "Помилка". Термін як об'єкт лінгвістичних досліджень. Особливості функціонування терміна та сучасної лексики в художньому доробку письменниці.
| Рубрика | Литература |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2015 |
| Размер файла | 89,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Теоретичний аспект вивчення багатства художньої мови
- 1.1 Поняття синонімії в сучасному мовознавстві
- 1.2 Термін як об'єкт лінгвістичних досліджень та його функції у художній мові
- Розділ 2. Семантична характеристика художньої мови роману Світлани Талан "Помилка"
- 2.1 Семантичні групи дієслівних синонімів у романі Світлани Талан "Помилка"
- 2.2 Особливості функціонування терміна та сучасної лексики в художньому доробку письменниці
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
Актуальність дослідження. Усі досягнення науки й техніки знаходять своє відображення в лексиці. Усі слова, що вживаються в певній мові, становлять її лексику (гр. "lexis" - слово), або її словниковий склад. Лексика кожної мови складається в процесі її тривалого історичного розвитку. Тобто українська лексика, як і мова в цілому, тісно пов'язана з історією українського народу [23, с.41].
Одним із важливих завдань сучасної лінгвістики є дослідження індивідуальної мовної картини світу, особливо мовної картини світу письменника, яка є комплексом багатьох чинників - культурно-історичних, суспільно-політичних, індивідуально-психофізіологічних, художньо-виражальних, зумовлених традицією, тематикою тощо.
Проблема вивчення мови художніх творів має тривалу історію, кожного разу вона розв'язувалася залежно від рівня розвитку мовознавства й від світоглядної позиції дослідника та письменника. Особливо цікавим є вивчення лексичного складу художніх творів, а саме, лінгвісти немало уваги приділяють вивченню лексичних синонімів, термінів їх складу, функціям у творах українських письменників. Тому, дослідження лексики як системи, її внутрішньої організації, взаємозв'язків та семантичної структури - одне з найважливіших завдань сучасного мовознавства.
Дослідження лексики сучасної української мови та мови творів художнього простору письменників є актуальним для сучасної мовознавчої та літературознавчої науки.
Мову художнього твору досліджували А. Бевзенко, Т. Масицька, Н. Миронюк, Н. Пашковська, Л. Полюга, М. Фащенко, А. Ярова та інші. Художній простір Світлани Талан - є безмежним та невичерпним джерелом пошуку. На жаль, будь-який аспект сучасного роману "Помилка" в мовознавстві не досліджений. Тому актуальність теми зумовлюється відсутністю ґрунтовних та систематичних досліджень із даної теми.
Об'єктом дослідження є лексика в романі Світлани Талан "Помилка"
Предмет дослідження - процес функціонування синонімічних рядів та термінологічної лексики, їх семантико-стилістичне навантаження в романі "Помилка".
Мета нашого дослідження полягає у з'ясуванні закономірностей функціонування сучасної лексики та використання дієслівної синоніміки української мови сучасною письменницею С. Талан.
Мета роботи зумовлює такі завдання:
· опрацювати наукові праці з досліджуваної теми;
· розглянути поняття синоніма в сучасному мовознавстві;
· класифікувати синонімічні ряди за різними ознаками;
· термін як об'єкт лінгвістичних досліджень та його функції у художній мові
· розробити семантичні групи дієслівних синонімів у романі С. Талан "Помилка";
· проаналізувати особливості функціонування терміна та сучасної лексики в художньому доробку письменниці.
Методологічну основу дослідження складає розв'язання поставлених у роботі завдань застосовано метод лінгвістичного аналізу, застосування прийомів спостереження, зіставлення і порівняння.
Практичне значення роботи вбачаємо в можливості використання її результатів під час викладання курсів і спецкурсів термінознавства, лексикології, стилістики, фольклору на філологічних факультетах ВНЗ, а також при підготовці до написання рефератів.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 28 сторінок.
термін семантичний лексика роман
Розділ 1. Теоретичний аспект вивчення багатства художньої мови
1.1 Поняття синонімії в сучасному мовознавстві
Класифікація синонімів
Дослідження лексики як системи, її внутрішньої організації, взаємозв'язків та семантичної структури - одне з найважливіших завдань сучасного мовознавства. Лінгвісти ще остаточно не визначилися з проблемою, що вважати за синонім і як слід будувати опис синонімів.
М. Муравицька, аналізуючи лексичний склад мови як систему синонімічних рядів, зазначає, що "від вивчення цієї теоретичної проблеми залежить створення лінгвістичної основи для ефективного розв'язання двох практичних завдань. Перше полягає в розширенні можливостей передачі думки шляхом активного засвоєння носіями мови синонімічних засобів, відображених у словниках. Друге завдання пов'язане з вибором найдоцільнішого варіанта у процесі автоматизованої обробки текстової інформації, наприклад, при редагуванні текстів певних функціональних стилів і жанрів" [10, с.42].
Деякі вчені негативно ставляться до проблеми синонімії як такої, так, наприклад, російській лінгвіст професор В. Звягинцев, зауважує, що визначити синонімію на предметно-понятійній основі "цілком непослідовно", і доходить до висновку, що "такої синонімії, яка традиційно тлумачиться у науці про мову, у мові взагалі немає [3, с. 200].
Але, набагато більше суперечок викликає проблема визначення поняття синонім. Наприклад, О. Григорьєва зазначає: "з нашого погляду, тільки змістова тотожність (а не наближеність, близькість значень, як припускають деякі вчені) дозволяє розглядати деякі слова як синоніми. Різноманітна емоційна забарвленість тотожних за значенням слів, різноманітна функціонально-стилістична характеристика, специфіка їх контекстного вживання. специфічні для кожного з них формально-граматичні особливості - не заважають визнати явище синонімічним за наявності тотожності значень".
Так, О. Тараненко, пропонує таке визначення синоніми - це слова, які виражають одне і теж поняття, тотожні або близькі за значенням, але різняться один від одного або відтінками значення, або стилістичним забарвленням (сферою використання), або водночас обома названими ознаками [25, с.47].
А. Капелюшний, тлумачить синоніми, як слова, що позначають те саме поняття, спільні за своїм основним значенням, але відрізняються семантичними відтінками, або емоційно-експресивним забарвленням, або тим та іншим водночас" [3, с.212]. А от, О. Пономарів, зазначає, що синоніми - це слова близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття. Синонімія - повний або частковий збіг значень двох чи кількох слів; подібність слів, морфем, фразеологічних одиниць за значенням при відмінності їх звукової форми" [19, с.56].
Проте О. Тараненко зауважує, що навіть саме поняття семантичної близькості залишається недостатньо окресленим. Та зазначає, що вчення про синоніми виникло та розвивалося на основі спостережень за можливостями добору різних слів для вираження та увиразнення того самого змісту мовлення і, відповідно, за явищем варіантності, паралельності вживання слів. Така варіантність спрямована на виконання різних семантичних та стилістичних функцій:
· семантичного добору слів з ряду можливих назв для уточнення, виділення різноманітних відтінків у характеристиці поняття з метою його адекватного позначення;
· функції стилістичного добору слова з ряду можливих назв з метою адекватно оформленого (у функціонально-стилістичному, емоційно-оцінному та інших аспектах) для певного поняття або ситуації мовлення позначення цього поняття;
· функції підсилення семантичної або емоційно-експресивної характеристики поняття й одночасно "ніби підшукування найточнішої назви для нього шляхом нагромадження слів";
· функції зміни, зумовленої прагненням до уникнення повторень в одному контексті тих самих одиниць [27, с.9-10].
Найбільш поширене у сучасному мовознавстві визначення синонімів формулюється так: синоніми - це близькі або тотожні за своїм значенням слова, що позначають одне поняття, але відрізняються одне від одного:
· відтінками в лексичному значенні;
· своїм емоційним забарвленням;
· належністю до певного стилю;
· своєю вживаністю;
· здатністю вступати в сполучення з іншими словами [29, с.17].
Оскільки лексичне значення слів може бути встановленим лише в певних контекстах, для правильного розуміння явищ синонімії важливо враховувати не тільки предметне значення слів - синонімів, а й особливості їх уживання та граматичні умови сполучуваності їх з іншими лексичними одиницями. За спільністю лексичного значення і загальними граматичними ознаками слова-синоніми об'єднуються в синонімічні ряди, в якому виділяється стрижневе слово, або домінанта (від лат. Dominans-панівний), у цьому слові найчіткіше і найясніше виражається основне загальне значення, властиве всьому ряду, і воно є найуживанішим серед усіх слів. Стрижневим словом виступає в основному синонім без виразного стилістичного замовлення, тобто нейтральний синонім. Якщо увесь синонімічний ряд складається з емоційно експресивних слів, то домінантою в ньому є слово найменш емоційно забарвлене, наприклад: ходити, блукати, бродити, вештатися, блудити, тинятися, сновигати, швендяти. Тут дієслово ходити - стрижневе, воно виражає основні значення: процес дії, який властивий всьому синонімічному ряду, де синонімі розташовуються за принципом градації, з урахуванням семантичної та стилістичної близькості синонімів ряду до стрижневого слова, а також сфери вживання слів.
"Лексико семантичні співвідношення дієслівних синонімів на міжмовному рівні обумовлені специфікою лексичних значень цієї частини мови", - пише А. Бевзенко [1, с.41].В. Виноградов зазначав, що "широту семантичного обсягу" дієслів: "Семантична структура дієслів більш об'ємна і гнучка, ніж усіх інших граматичних категорій. Ця властивість дієслів залежить від особливостей граматичної будови дієслів. У дієсловах засоби об'єднання і диференціації значень різноманітніші, ніж в іменах". Цю особливість дієслівної семантики В. Виноградов слушно пов'язував також із характером морфемної структури дієслова, "з багатозначністю його синтаксичних можливостей, його конструктивною організуючою силою" [5, с.164].
У лексикології існують різні класифікації синонімів, від узагальнених до більш детальних.С. Семчінський серед синонімів виокремлює абсолютні та відносні синоніми. Останні відрізняються один від одного певними відтінками значення або же своїм експресивно - емоційними відтінками значення або ж своїм експресивно-емоційним забарвленням. Абсолютні синоніми - це такі слова, які мають однакове значення і не відрізняються навіть відтінками смислу [29]. Проте кількість абсолютних синонімів у мові не дуже велика. Крім того, з часом деякі абсолютні синоніми перестають бути такими, вони диференціюються стилістично, семантично, або тільки своєю сполучуваністю.
Серед лексичних синонімів (за класифікацією М. Жовтобрюха та Б. Кулика) виділяються:
1. стилістичні, наприклад говорити і балакати (друге слово доречне в розмовному стилі);
2. семантичні, наприклад вивчати і штудіювати (у значенні другого слова є відтінок "ретельно вивчати");
3. семантико-стилістичні, наприклад архітектор і зодчий (друге слово має відтінок урочистості).
Крім лексичних синонімів ці мовознавці виділяють синоніми контекстуальні, тобто такі, які лише в певному контексті мають близьке значення, такі синоніми властиві художнім текстам [6, с.248].
Майже тотожне розмежування синонімів подає М. Плющ. Синоніми за її основними ознаками можна поділити на такі групи: синоніми, що відрізняються між собою емоційним забарвленням, широко використовуються в мові художньої літератури; синоніми, які розрізняються за логічними ознаками, тобто відтінками у змісті того поняття, що є спільним для синонімічного гнізда; такі синоніми називаються семантичними: або ідеографічними; стилістичні - використання яких неоднакове у різних стилях літературної мови, такі синоніми з одними словами сполучаються, а з іншими - ні, в одному жанрі мови - поширені, а в інших - зовсім не вживаються [9, с.144].
О. Пономарів розглядає синоніміку в більш широкому розумінні, і тому, крім лексичних синонімів він розрізняє синоніми морфологічні, синтаксичні, словотвірні, фразеологічні, фонетичні, а також привертає увагу до перифраз та евфемізмів. Ця класифікація відбиває погляди на явище синонімії з боку як лексикології, так і стилістики [21, с.99].
Отже, треба зауважити, що будь-яка класифікація синонімів, тобто поділ синонімів на групи, є умовною. Часом стилістичне розрізнення їх зв'язується з соціальними сприйняттям та оцінкою дійсності.
1.2 Термін як об'єкт лінгвістичних досліджень та його функції у художній мові
У наш час зростає роль наукової термінології в суспільстві, та обсяг, який вона займає в лексиці.Н. Бойко зазначає, що "науково-термінологічна лексика - це сукупність слів, що вживаються в науковій літературі та у мовленні людей, діяльність яких пов'язана з тією чи іншою галуззю науки [2, с.44].
На сьогоднішній день налічується більш як три тисячі тлумачень поняття "термін", але його зміст не з'ясований і досі. Словник лінгвістичних термінів (Д. Ганич, І. Олійник) подає таке визначення цього поняття: "термін - слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття з певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя" [6, с.344].
На думку Д. Сизонова, у визначенні терміна найчастіше розкривається одна конкретна ознака (наприклад, співвідношення з науковим поняттям, системність, точність тощо): "Термін - найбільш інформативна одиниця мови. Термін - точний носій інформації про наукове поняття" [25, с.44].
Б. Головін у праці "Лингвистические основы учения о терминах" подає таке визначення: "термін - це слово, або підрядне словосполучення, що має спеціальне значення, яке виражає та формулює професійне поняття, і яке застосовується в процесі пізнання та засвоєння об'єктів і відношень між ними".
Ми погоджуємося із думкою О. Пономарева, який зауважує, що термін (лат. terminus - "божество меж та кордонів") - це одиниця історично сформованої термінологічної системи, що визначає поняття та його місце в системі інших понять, виражається словом або словосполученням, служить для спілкування людей, пов'язаних єдністю спеціалізації, належить до словникового складу мови і підпорядковується її законам [22, с.92].
Термін уживається для точного вираження поняття з певної галузі знань. Здебільшого вони виражаються одним словом: атом, кисень, клітина, вітамін, модель, водень, синус. Слід зазначити, що більшість термінів становлять іменники, оскільки номінація є носієм найбільш важливих змістів у пізнаванні дійсності: система, тенденція, закон, концепція. На другому місці - терміни-прикметники: колоскові, парнокопитні, членистоногі, комічне, типове; рідше в ролі термінів виступають інші частини мови, зокрема, прислівники - пристрасно (муз.), дієслова - рости (бот.).
Однією з найважливіших ознак терміна є його однозначність у межах тієї термінологічної системи, в якій він уживається. Ця властивість зумовлюється його функцією в мові, яка полягає у тому, що термін має забезпечувати однакове розуміння всіма носіями мови спеціального поняття, яке ним виражається. Але якщо слово, вживане в термінологічній лексиці, поширене й поза її межами, то там воно може набувати різних додаткових та переносних значень, навіть виступати як полісемічне.
Так, у монографії колективу авторів за редакцією академіка І. Білодіда "Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія" наголошується, що до однозначних слів тяжіють передусім термінологічні назви, оскільки цього вимагає їхня природа [26, с.45].
Як зазначає Д. Сизонов, більшість мовознавців цілком відкидають стилістичні функції терміна чи допускають невелике використання їх, звідси випливає ще одна важлива ознака - нейтральність. Наприклад, О. Реформатський пише: "… термін точний і холодний, та сфера експресії для терміна в межах термінології відсутня" [25, с.48].
О. Вербицька, зазначає, що причиною проникнення термінів на сторінки художніх творів є "…активний розвиток сучасного суспільства, ті реальні зміни, що відбуваються в ньому" [20, с.164].
В. Карпова та інші дослідники встановили, що відносна кількість термінів, особливо вузькоспеціалізованих, не досить велика навіть у творах тих письменників, які явно тяжіють до їх використання [8, с.84].
Слід зазначити, що дуже часто наукова термінологія у мові художньої літератури виступає у художньо-естетичній функції, набуваючи нового тропеїчного значення. Терміни можуть бути епітетами як до нейтральних слів, так і до емоційно-забарвлених.
У художніх творах терміни часто виступають засобом створення комічного ефекту, який досягається авторськими мовними прийомами.
При з'ясуванні питання про експресивність та емоційність терміна вирішальну роль відіграє мовне оточення, в якому він знаходиться. Спеціальні слова служать для посилення виразності, емоційності, для створення яскравого, нового, свіжого, оригінального образу. Це пояснюється тим, що термін, як і будь-яке слово, у творі витупає в нерозривній єдності з художнім образом.
Образність професійно-термінологічної лексики базується на ситуативній, а частіше мовно-ситуативній експресії. Так, наприклад,
Н. Бойко у праці "Терміни у мові художньої прози" виділяє наступні способи створення експресії в словах-термінах при збереженні номінативного значення: сполучення з епітетом, вживання професійного терміна із зменшено-пестливим суфіксом, образність мікроконтексту, термін серед незвичного сполучення слів, омонімічність термінів, каламбурне переосмислення термінів, перенесення терміна з однієї терміносистеми в іншу. [2, с.44-47].
Слід зазначити, що у художньому творі можуть також застосовуватися експресивно забарвлені професійні терміни у поєднані з авторськими неологізмами-композитами, які пов'язані зі сферою занять персонажів.
Таким чином, можемо зробити висновок, що функціональне призначення термінологічної лексики у художньому творі найрізноманітніше. Терміни, проникаючи у синонімічні ряди, сприяють створенню яскравого, свіжого, неповторного образу, посилюють виразність тексту, відображають характерні ознаки мовного процесу певної доби.
Розділ 2. Семантична характеристика художньої мови роману Світлани Талан "Помилка"
2.1 Семантичні групи дієслівних синонімів у романі Світлани Талан "Помилка"
Передача думки завжди безпосередньо пов'язується з добором слів. Мовна практика письменника, немислима без вдалого добору слова з синонімічних запасів. Майстерність письменника часто опирається саме на вміле використання синонімічних багатств, на нюансові синонімічні одиниці. Важливим чинником, що зумовлює своєрідність стилю письменника, є синоніміка. Добір і осмислення синонімів сприяє збагаченню художнього тексту, удосконаленню його стилістики.
Мовна палітра Світлани Талан відрізняється перш за все, використанням синонімів. При написанні роману "Помилка" [27] авторка використовує синонімічний ряд слів, яким притаманна однакова семантична скерованість, які в комплексі передають мовну палітру сучасного українського народу.
Надзвичайно яскраво з погляду мови представлена у романі дієслівна синоніміка.
Досліджувані синонімічні одиниці С. Талан ми згрупуємо у синонімічні ряди. Беручи до уваги основне значення синонімічного ряду, поділяємо їх на такі групи:
· дієслова руху;
· дієслова стану;
· дієслова мовлення;
· дієслова мислення.
Добираючи дієслівні синоніми авторка, висуває на перше місце феномен психологічного впливу на реципієнта.
Синоніми на позначення процесів руху та переміщення в просторі є домінантним синонімічним рядом досліджуваного роману. Досить цікавими є лексеми на позначення руху, переміщення, що об'єднуються у синонімічний ряд зі словом-показником "іти", який функціонує в різноманітних синонімічних варіантах та із різними лексичними значеннями. Синонімічно забарвлює письменниця дієслова іти, йти, яке характеризує спокійний, повільний рух-ходьбу людини "Їй одночасно хотілося і втекти додому, і ось так іти мовчки за Захаром" [27, с.65]. Ту ж функцію виконують наступні приклади з роману: "Вероніка і Кіра, накинувши на плечі великі махрові рушники, ішли до річки" [27, с.47].
Досить наближеним елементом до першої підгрупи є дієслово піти з образним функціональним навантаженням: "Вероніка зуміла піти від минулого, жила теперішнім…" [27. с.69], або стилістично нейтральним: "Вероніка все ніяк не могла піти з кладовища…" [27, с. 203].
Видозмінена від нього лексема пішла, пішли під яким розуміється рух в певному напрямку, або із семантикою віддалення від об'єкта: "Подруги пішли вузькою второваною стежкою" [27, с.49], "Вероніка пішла по траві" [27, с.45], "Мати пішла до своєї кімнати…" [27, с.136],"А коли ми підемо на цвинтар?" [27, с. 204], "То ми підемо на танці чи ні?" [27, с.45].
Виявлені нами синоніми відтворюють найрізноманітніші відтінки здійснення ходи, виражають оціночну її характеристику, ставлення мовця до неї або до чинника руху: "Вероніка крокувала вечірньою вулицею" [27, с.302].
Синоніми, що вказують на процес пересування в просторі, його неповторюваність, чітку спрямованість представлені такими одиницями. Наприклад, для повільного пересування авторка використовує такі дієслівні елементи: "…через тиждень зможу пересуватися за допомогою палички" [27, с. 209], "Вона мовчки потягла важкі ноги на кухню, підігріла їжу, поставила на стіл" [27, с.271], або з допомогою порівняння: "Але я ж, як черепаха, повзаю…" [27, с. 199]. Стилістично забарвленими є наступні синоніми: "Позаду пленталася Вероніка [27, с. 199]. "Кіро, ну що ти плетешся, як сонна муха?!" [27, с.49], "потьопала на кухню, не дочекавшись від Вероніки відповіді", під якими розуміємо рух повільними кроками.
Також нами виявлено ряд синонімів на позначення повільного руху людини, яка перебуває в певному психологічному стані, що і спричиняє цю повільність: "Вероніка ледве додибала додому" [27, с.168]. Так, для позначення і підкреслення важкої ходи згорьованої Вероніки Світлана Талан вживає синонім почалапала - іти, ходити повільно, ледве піднімаючи ноги, плестися [4, с.691]: "За звичкою Вероніка швидко накинула халатик і почалапала босоніж на кухню" [27, с.33].
Також у романі письменниця вживає синоніми на позначення руху без мети наприклад, "Микита побродив із кімнати в кімнату просто так, від нічого робити" [27, с.267].
Досить вдало авторка використовує дієслівні синоніми в значення швидкого руху, ядром якого є лексема бігти - "Заспокоївшись, Вероніка побігла знайомою стежиною до річки, на їхнє улюблене місце…" [24, с.102]. Стилістично забарвленими є синонімічні ряди руху в певному напрямку: "Дівчина відкинула вбік ковдру, підбігла до дзеркала на шафі" [27, с.39].
Прямувати - пересуватися у просторі, крокуючи, іти, простувати [4, с.370].С. Талан використовує цю лексему, щоб передати впевнену, піднесену ходу людини, окриленої гарними новинами: "Дівчина прикрила хвіртку й швидко попрямувала до річки" [27, с.232]. З цією стилістичною метою авторка використовує і синонім помчала - під яким розуміється швидкий рух: "вона помчала на кухню і задзвеніла тарілками, накриваючи на стіл" [27, с.116].
З метою увиразнити мову молодих персонажів С. Талан використовує синоніми молодіжного сленгу, наприклад: "Може, прошвирнемося кудись увечері, тугу розвіємо" [27, с.274], літературним відповідником якого є - пройтись. Або: "махнемо у село Воровське…" [27, с.241], тобто - поїдемо.
Синонімічно багатим є рух на транспортних засобах, наприклад: стилістично нейтральне значення дієслова їхати: "Тепер дочка збирається їхати в місто за чотириста кілометрів від дому вступати до медичного інституту" [27, с.89]. Та їх словотвірні видозміни з вказівкою на рух, стан цього процесу тощо. Наприклад, семантика віддалення від певної точки авторка використовує такі дієслівні лексеми: "Минулого тижня Назар виїжджав у відрядження, то я плюнула на все й поїхала в дитбудинок, де вони навчалися й жили" [27, с.233], або приближення: "сьогодні приїхав новий власник будівлі, а приїхав він не на коні, не на мотоциклі, а на білому "мерседесі" [27, с.59], які в кожному окремому випадку виконують різні стилістичні функції, а найголовніше - сприяють уникненню повторів.
Отже, синоніми цього синонімічного ряду містять у собі найрізноманітніші семантико-стилістичні відтінки. Значна група синонімів позначає швидкий рух, досить чисельною є і група синонімів на позначення повільного руху, а також його спрямованості. Різні відтінки передаються контекстом, що сприяє розкриттю характеру персонажів, їх сприйняття, цінностей та принципів виховання тощо.
Синонімічний ряд з домінантою сів, утворився з метою уникнення повторів в одному контексті тих самих одиниць. Наприклад нейтральне стилістичне навантаження виконує синонімічне дієслово сів: "Микита, повернувшись додому, звично дістав свій зошит і сів писати" [27, с.288], "Вона механічно натиснула кнопку електрочайника, важко сіла на стілець"
Стилістично яскравими є синоніми які характеризуються цей процес, саме в момент мовлення: "…холодно? - запитав Захар, сідаючи поряд на піску" [27, с.62], або тривалість його: "ходімо, присядемо, хоч лапки свої відігрієш" [27, с.291].
Образне метафоричне зображення цього процесу: "уже сонце скоро сяде, а ти все не прокидаєшся" [27, с.44] або: "Вероніка сиділа над підручниками, готуючись до вступних іспитів" [27, с.59].
Стилістично яскравими є дієслова на процес вставати з певного місця: "Вероніка по-котячому тихо встала", "За звичкою Вероніка швидко схопилася з ліжка, поправила ковдру, яка збилася набік…" [27, с.45], "Уля почала заговорюватися, і Вероніка підскочила, щоб покликати фельдшера…" [27, с.139].
Для емоційного мовного наповнення роману С. Талан використовує додаткові лексеми, наприклад для характеристики веселого руху вона додає жваво, щосили: "Вероніка жваво підвелася, сіла на ліжку, обхопила коліна руками" [27, с.66], "Вероніка піднімалася, бігла щосили, знову падала, а чіпка маленька рука тягла її далі, на високий пагорб" [27, с.179], "Вероніка підстрибнула на ліжку від радості" [27, с.119].
Синонімічні одиниці, виявлені нами у романі "Помилка" Світлани Талан, відтворюють найрізноманітніші відтінки здійснення мовленнєвого акту героїв, виражають оцінну характеристику його.
Тому, не менш компонентним є синонімічний ряд на позначення процесу мовлення. Здебільшого це одиниці загальномовні, почерпнуті з живого мовлення, які найкраще і найвлучніше передають усі відтінки мовлення людини, проте спостерігаються і такі, що майстерно розкривають сучасну картину світу українського народу.
Одним із найрозгалуженіших синонімічних рядів є синонімія з домінантою говорити, такі синонімічні ряди характеризуються великою кількістю загальномовних синонімів. Група семантико-стилістичних синонімів представлена розмовними, просторічними, знижено-емоційними, діалектними, жаргонними, застарілими дієсловами: "Це відчувалося з того, як часом тремтів його голос, як сумбурно він говорив і часто затинався" [27, с. 19-20], "Мені треба з тобою побалакати, бо як приїдуть лікарі…" [27, с.273], "Шкільні товариші розговорилися" [27, с. 201]. Певним чином увиразнюючи дієслівні синоніми авторка вживає їх з метою уникнення зайвих повторів та одноманітності в мові роману.
Всі лексичні одиниці на позначення акту говоріння можна розподілити за різні ознаками, зокрема, одноразовість або постійність повідомлення.
Досить цікавими є наступні дієслівні синоніми, наприклад розповідати - одноразово повідомляти про щось, якісь подію: "Не тягни, розповідай уже!" [27, с.50], "Захар розповів, що викупив будівлю колишнього садочка під швейне виробництво" [27, с.81]. В наведеному ряді ніби зберігається певна семантична скритість, тому автор вживає її в основному для розкриття таємниць героїв.
Для повідомлення інформації при цьому підкреслити офіційність розмови С. Талан використовує - стилістично забарвленні дієслівні синоніми: "ти мене розбудив, щоб подискутувати?", "Треба було його відвести - зауважила" [27, с.51], "До твоїх очей за кольором підходять, - зазначила Кіра й відразу запропонувала" [27, с.45], "Щоб стати лікарем! - додала Вероніка…" [27, с.114], в даному випадку авторка намагається підсилити емоційно-експресивні характеристики повідомлення.
Для позначення нестандартного комунікативного акту, який передбачає дуже голосне говоріння, С. Талан залучає такі синоніми: кричати, урвати тощо. Ці синоніми об'єднуються у синонімічний ряд, де домінантою виступає слово кричати, що означає "дуже голосно щось говорити, повідомляти" [4]. Наприклад: "Я все зроблю сам! - закричав Микита" [27, с.301], або: "Міська вже стала, - урвала старенька" [27, с.239], "Заздриш, Дене, заздриш, - голосно кинула Вероніка" [27, с.294]
Треба відзначити в окрему велику групу дієслівну синонімію яка виконує емоційно-піднесену та стилістично забарвлену функцію будь-яких повідомлень.
От наприклад дієслівні синоніми розмовного або просторічного характеру емоційне навантаження, яскраво увиразнюючи сільську розмову персонажів: "Виходь увечері, полялякаємо, - запропонувала Кіра" [27, с.99], тобто спокійно і врівноважено поговорити, "Подруга обіцяла приїхати до неї на ніч, як вона сказала, попліткувати" [27, с.122], ту ж функцію але вже досить швидкої розмови несіть наступні приклади: "… весело заторохтіла Кіра" [27, с.101], "Кіра про щось без угаву базікала до самої річки" [27, с.75], "А то я забазікалася…" [27, с.222], "Уля почала заговорюватися".
Досить розгалужений синонімічний ряд, пов'язаний з характерною функцією ока, тобто бачити: "Було приємно бачити, що мати може сама ходить по будинку" [27, с.293], або дивитися "Тоді подивися на мене, - попросив Захар" [27, с.84].
Цей синонімічний ряд можна класифікувати в залежності від одноразового або багаторазового повторювання цієї дії. Наприклад: одноразово: "Вона закохалася в молодого фахівця відразу, як тільки побачила його на колгоспному дворі" [27, с.301].
Одноразовий процес погляду розкривають і наступні експресивно забарвлені дієслівні синоніми: "Микита подивився на неї з гидливістю" [27, с.289], "Здавалося, він зазирнув їй у самісіньку душу" [27, с.79], "Вероніка глянула на годинник" [27, с.21].
Постійно: "Вероніка розплющила очі й примружилася, вдивляючись у настінний годинник" [27, с.21], "Можна подумати, що всім тільки й діла, як на мої сережки витріщатися!" [27, с.89]
Отже, проаналізувавши дієслівну синонімію в романі Світлани Талан "Помилка" можна підсумувати, серед дієслівних синонімів письменниці переважають - руху та мовного процесу, у значенні яких виділяється певна сторона, ознака, риса названого словом явища. Як ми вже мали змогу пересвідчитися, що перевага функції диференціації зумовлена потребою передати найтонші семантичні, емоційно-експресивні, стильові і стилістичні відтінки поняття. Використання дієслівної синонімії допомагає точніше, образніше, емоційніше передати стан, почуття, сприйняття людини.
2.2 Особливості функціонування терміна та сучасної лексики в художньому доробку письменниці
Аналізуючи мову "реалістичного роману" Світлани Талан як текст, як цілісність, підпорядковану авторській позиції, зауважимо, що вона містить все багатство мовних засобів, серед яких особливо яскраво виділяються елементи наукового стилю. Саме вони виявляють творчу індивідуальність письменниці, характеризують її своєрідну й специфічну манеру письма, яка полягає в оригінальному поєднанні, з одного боку, неологізмів, що є характерною рисою мови сучасного роману "Помилка", а з іншого термінів науковості, підкресленої інтелектуалізації мовлення, які досягаються добором засобів наукового стилю.
У Світлани Талан є свої оригінальні прийоми введення в художню мову елементів наукового стилю, зокрема термінів, які є основними мовними засобами роману на лексичному рівні.
Для більш яскравого увиразнення мови головних та другорядних персонажів авторка використовує "реалістичну" лексику яка найбільше наближає зображення сучасних подій.
Саме тому в мові роману головної героїні - Вероніки - лікарки за освітою, переважають лікарські терміни.
Наприклад, "У неї настала дистрофія внутрішніх органів, порушений водно-електролітний баланс [27, с.179]. Дистрофія - порушення живлення окремих частин, або усього організму. Дистрофія це патологічний процес, в результаті якого та чи інша тканина втрачає або накопичує речовини, в нормі не характерною для неї [4, с.293]. Або: "Лікар сказав, що в Діани анорексія" [27, с.308], цей термін тлумачиться як критичне зниження ваги тіла, що часто є небезпечним для життя [4].
Специфічна мова головної героїні сприяє тому, що спеціальні слова і словосполучення частіше всього вживаються в прямому номінативному значенні, що є незрозумілі, або малозрозумілі для читача-неспеціаліста.
В мову героїв авторка вводить також зрозумілі для загального кола читачів слова-терміни медичного походження, наприклад: "поправила лейкопластир на худенькій, тонкій, немов дитячій руці" [27, с.126], "надзвичайну турботу й увагу медперсоналу" [27, с.99], "Давала про себе знати чи то вагітність, що супроводжувалася токсикозом" [27, с.132], "Приїжджай. У неї стався повторний інсульт" [27, с.224], "Я ж оплатив той колінний протез чи як його там…" [27, с.87], "Йому знадобиться тривалий час для реабілітації" [27, с.232], "він повинен буде ходити на милицях" [27, с.232].
В окрему групу можна відокремити сучасні автомобільні слова-терміни, вжиті в прямому значені, наприклад: "Він - самостійна доросла людина, інженер-будівельник, живе у своїй кооперативній квартирі, має автівку…" [27, с.29], "мати новенький "лексус", шикарний заміський будинок і квартиру на сто квадратів в елітному мікрорайоні" [27, с. 192], або метафоричному значені: "Гуркочучи розбитою дорогою й залишаючи за собою хмари дорожнього пилу, підійшов старий "пазик" [27, с.284]. Або інші терміни, що вживаються в тісному взаємозв'язку: "виїхав за межу міста й додав швидкості на широкій магістралі" [27, с.283], - головна дорога за містом [27, с.29].
Наявність термінів у романі "Помилка" письменниці свідчить про її обізнаність у різних галузях знань: "Кіра була агентом із продажу нерухомості" [27, с.109], "Микита недавно змінив імідж" [27, с.214], імідж - штучна імітація або подання зовнішньої форми будь-якого об'єкта, особливо особи [4], або музичні слова-терміни: "…й непомітно зникла, коли стихла музика, яка різала слух, і зазвучали звуки саксофона" [27, с.97],
Також термінологічну лексику авторка вживає у стилістично-виражальному значенні, як образотворчий метафоричний засіб: "Ех, кухня, вічні жіночі апартаменти!" [27, с.185], "Уже прочитала послання Гіпотенузи…" [27, с.278] - тобто вчительки математики; "А я постійно кудись поспішаю, не встигаю, спізнююся і знову біжу. Прямо не життя, а якийсь спринтерський біг" [27, с.312]. Зустрічаємо й терміни, що стосуються роботи в модній індустрії: "вона стане брендовим обличчям однієї відомої торгової марки…" [27, с.78], "Занадто важким був її шлях на подіум від простого стажиста до супермоделі, а потім і до топ-моделі" [27, с.80], "Треба якнайшвидше привести себе у форму, щоб не зірвати намічене портфоліо для одного відомого закордонного глянцевого журналу", "Якщо все піде за планом, буде авторська фотосесія, фото на обкладинці, а це - гроші" [27, с.82].
Тому, з одного боку, вона виконує інформативну роль і несе потрібну у творі наукову інформацію, а з іншого - функціонує як стилістичний засіб.
В свої "реалістичні романи", зокрема, і - "Помилка" Світлана Талан свідомо вводить сучасну просторічну лексику для розмовного створення відповідного колориту в творі, вживаючи ці слова то в прямому номінативному значенні: наприклад: "…не вимагаю від хворих хабарів, а йду після роботи робити уколи, практично виходить, що працюю ще й маніпуляційною медсестрою" [27, с.133], "Він почав тягати по кімнатах "хобот" пилососа, уявивши, як зрадіє мати - їй не доведеться пилососити ввечері", "Вони світилися всюди: на рекламних вивісках бутиків…" [27, с.136].
Детально зображуючи життя сучасних "елітних" людей авторка вводить в їх мову відповідну лексику, наприклад: "прибула мало не вся еліта міста, і треба прислужитися всім цим перам-мерам" [27, с.163], "Уночі починається нелегальний бізнес…" [27, с.129], "…кинув погляд на вікна свого особняка" [27, с.44], "Сеня був правою рукою ще в одному бізнесі Захара Єфремовича" [27, с.130].
Саме з метою стилізації розмовності в мові роману письменниця використовує розмовно-марковану лексику і окремі слова, властиві живому усному мовленню, експресивно виразні типи словотвору. Наприклад: "улюбленого місця тусовки місцевої молоді - красувалася табличка "Зачинено. [27, с.110], "Від цього слова віяло вульгарщиною й неповагою…", "Менти нічого не пронюхали" [27, с.186].
Оскільки вживання розмовно-маркованих слів сприймається як природне в усному мовленні людей у відповідній ситуації, умотивоване залучення їх у художні тексти є виправданим і доцільним - тут вони не виглядають як ненормативні, оскільки сприяють більш правдивому відтворенню комунікативної ситуації.
У своєму романі "Помилка" Світлана Талан не оминула сучасну проблему молоді, а саме - наркоманія, детально зображуючи життя таких героїв. Тому цілком очевидним і природним є те, що в мові молодих персонажів переважає молодіжний сленг, який авторка вводить для характеристики негативних рис людини. У романі нами було зафіксовано велику кількість лексем на позначення наркотичних засобів та їх сленгових відповідників ("Чек" мовою наркоманів означає "доза"), наприклад: "Екстазі! Ходімо в туалет підзарядитися!" [27, с.183], "Амфетамін. У нас його ще називають "феном", іноді - "снідом". Він встромляє ще крутіше" [24, с. 199], "Микита спробував анашу на першому курсі. Тоді Микита, відчувши справжній кайф, зрозумів, що є стовідсотковий спосіб бодай тимчасово позбутися проблем і сумних думок" [27, с.158], де анаша - це сленгові назва марихуани і гашиша, тобто наркотичних засобів; "Микита знав, чим закінчуються ці нічні прогулянки. Клуб. Екстазі. Веселощі. Кайф", "відчути радість від споглядання найпростіших речей і відчути ейфорію нехай ненадовго" [27, с. 192], а кайф і ейфорія - це певного роду задоволення.
Подобные документы
Поняття поетики та її головні завдання. Загальна характеристика поетики Світлани Талан, де розкривається і жанрова своєрідність. "Не вурдалаки" як назва, яка відповідає та не відповідає сюжету, вивчення питання щодо правильності заголовку даного твору.
дипломная работа [65,4 K], добавлен 03.10.2014Характеристика лексики у романі В. Лиса "Соло для Соломії" за тематичними групами. Роль просторічної лексики у художньому стилі. Відображення живого народного слова. Вживання у романі елементів суржикового мовлення, вульгаризму, слова інвективної лексики.
реферат [23,3 K], добавлен 20.05.2015Історіографія творчості М. Стельмаха, універсальність осмислення явищ життя у його прозових творах. Структура та зміст роману "Чотири броди" та лексичні засоби художньої мови автора в ньому. Особливості мовної виразності у романі, що вивчається.
дипломная работа [124,0 K], добавлен 08.07.2016Стилістичні і лексико-семантичні особливості жанру фентезі. Квазеліксеми у научній фантастиці. Процес формування та особливості створення ірреального світу у романі письменника-фантаста Дж. Мартіна за допомогою лінгвістичних та стилістичних засобів.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 10.01.2014Поняття "художня мова" та "мовностилістичні особливості" у мовознавстві і літературознавстві. Психолого-педагогічні проблеми вивчення мовностилістичних особливостей старшокласниками у школі. Специфіка художньої мови романів "Повія" та "Лихий попутав".
дипломная работа [128,6 K], добавлен 26.04.2011Місце лексичних сінонімів у лексикології сучасної Української літературної мови. Поняття про лексичні синоніми. Систематизація синонімів. Дієслівні синоніми у творах Ольги Кобилянської. Семантичні синоніми. Стилістичні синоніми. Контекстуальні синоніми.
дипломная работа [109,2 K], добавлен 23.01.2003Характеристика жанру історичного роману в англійській та французькій літературі ХІХ століття. Роман "Саламбо" як історичний твір. Жанр роману у творчості Флобера. Своєрідність та джерело подій, співвідношення "правди факту" та художньої правди у романі.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 31.01.2014Історія життєвого шляху бельгійського письменника Шарля де Костера. Ознайомлення із безсмертним романом "Легенда про Уленшпігеля". Розгляд використання нідерландської мови у творі. Якісний склад нідерландської лексики та проблеми перекладу роману.
курсовая работа [39,2 K], добавлен 08.07.2014Поняття "мовна картина світу". Способи мовної реалізації концептуального простору в "Тригрошовому романі" Б. Брехта. Концептосфера художнього тексту. Семантична структура бінарних опозицій. Брехтівське художнє моделювання дійсності. Основний пафос роману.
курсовая работа [423,8 K], добавлен 29.10.2014Лексико-стилістичний аналіз роману Ю. Андруховича "12 обручів". Використання елементів експресії та загальновживаної лексики у творі. Стилістичне забарвлення слова. Експресивні функції пасивної лексики та лексики вузького стилістичного призначення.
курсовая работа [79,9 K], добавлен 22.05.2012
