Значно відрізнялися формально-структуральні підходи в літературознавстві та запропоновані ними методи вирішення перекладознавчих завдань. Розуміння форми, що спрямовує хід думки і вибудовує літературні твори за власними законами, переорієнтовує увагу перекладача з відтворення змісту на втілення формальних показників тексту. Тут у центрі уваги постають проблеми поетичної мови та теорії віршування, питання синтаксису та семантики, стилю і взаємозв'язків компонентів тексту, а також складових елементів творів - сюжету, композиції, мотиву, персонажа, законів побудови тощо. Домінуючим художнім методом свідомо проголошується конструктивний принцип. Розуміння структурності побудови літературних творів виводить інтерпретатора з площини комбінаторики у сферу взаємодії та єдності усіх складових частин художнього тексту, де належить вибудовувати відповідні ієрархії, визначати центральні, домінантні та підпорядковані елементи, переносити ці структури на іншомовний ґрунт. Перехід до структуралізму, означений необхідністю розглядати не лише художній твір як складну ієрархію - метаструктуру елементів побудови, наративних інстанцій та голосів тощо, а й вивчати кожне мистецьке явище в контексті ширших структур, став переломним етапом у літературознавчих підходах до феноменів перекладання. Тоді увиразнилася необхідність розглядати кожне літературне явище як динамічну структуру в її взаємодії з позалітературними феноменами.

В семіотичному плані перекладання окреслюється як перекодування з формату однієї історичної епохи, національної культури, мистецької системи в інший формат. Інтерпретаторові при цьому доводиться відтворювати не лише внутрішній семіотичний простір твору, а й значно ширшу зовнішню семіосферу, в якій текст функціонує, та їх постійну взаємодію.

Формально-структуральні підходи запропонували перекладознавству технології, пов'язані з відтворенням моделей творів як конструювання структур та надструктур; з ідеєю монтажного принципу в мистецтві та з питаннями взаємодії структур мов, культур, літератур, семіосфер. Важливими в цьому контексті виявилися концепції поліструктурності, взаємної перебудови твору - переорганізації структур однієї щодо іншої як динаміки рецепції перекладних версій, а також проблема перекладу як виходу за межі поліструктури, семіосфери і механізмів перекладу, що належать до систем семіотичного простору та системного літературного поля.

Таким чином художній переклад забезпечив зсув статичної моделі тексту до динамічної поліхронії як постійного оновлення динаміки літературного розвитку. Це стало поштовхом для усвідомлення нових аспектів та труднощів інтерпретації, яка ускладнилася тим, що текст почав розглядатися не як завершений, а як постійне перекодування сенсів за допомогою підключення до інших текстів та кодів. Водночас це пов'язало літературний переклад з проблемою деконструкції. В концепції деконструктивістів інтерпретація перестала бути пошуком автентичного смислу, а перетворилася у процес наповнення тексту значеннями і стала не осягненням значення, а постійним його присвоєнням. Деконстуктивна техніка читання призвела до деперсоналізації трактування тексту, який більше не потребує інтерпретатора, бо сам породжує сенси й "самотрактує" себе. У цьому спектрі увиразнилася проблема зв'язку перекладацької діяльності зі взаємодією/ трансформацією дискурсів, розширенням типів дискурсивності та утворенням нових дискурсивних практик. Розширення поля зору в перекладознавчих студіях за рахунок ідей деконструктивізму підсилювало ірраціональні підходи до літературної інтерпретації, пропонуючи багатий матеріал щодо оновлення інтерпретативних моделей та парадигм.

Також звернуто увагу на певні тенденції перебудови літературознавчих концепцій щодо задекларованої перекладознавчої проблематики. Як підтверджує проведений дисертанткою аналіз літературознавчих концепцій крізь призму ідей художнього перекладу, методології перекладання можуть слугувати моделями інтерпретації. Дослідження функцій інтерпретації художніх явищ дає можливість у процесі аналізу зосереджуватися не на змісті, а на процесі відчитування текстів чи інших літературних феноменів, на їх реалізації та функціональності. Існують підстави твердити, що зсуви у літературознавчих метасистемах, ґенеровані перекладацьким мисленням, пов'язані з перенесенням акцентів із парадигм, орієнтованих на зміст, на парадигми, орієнтовані на процес як можливий погляд на сфери мистецтва та їх аналізу.

Насамкінець наголошується на продуктивності наступних розвідок в обраному напрямку. Адже сфера художнього перекладу постає полем культурних перетинів - перехрестям різних мов, культур, літературних систем, - полем діалогу та полілогу різних постатей, текстів, літературознавчих теорій. У цьому зв'язку можна також говорити про перспективність вивчення та розвитку відповідних теоретико-літературних чи перекладознавчих методологій у царині порівняльного літературознавства. Інтердисциплінарність, пов'язана з феноменом художнього перекладу, та цілісний аналіз теоретико-літературних парадигм у їх підходах до проблем інтерпретації дають змогу повернути певну інтеґруючу силу в мистецький та науковий універсум, у сучасний фраґментарний світ.

Література

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Лановик М. Теорія відносності художнього перекладу: літературознавчі проекції. Монографія. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2006. - 470 с. (32.22 др. арк.).

Рецензії:

Грицик Л.В. Літературознавчі аспекти художнього перекладу в контексті новітніх наукових парадигм // Українська мова та література. - 2006. - Число 47. - С.31-32.

Оляндер Л.К. Науковий проект сестер-близнюків [Лановик М.Б. Теорія відносності художнього перекладу: літературознавчі проекції. - Тернопіль, 2006. - 470 с.; Лановик З.Б. Hermeneutica Sacra. - Тернопіль, 2006. - 587 с.] // Слово і час. - 2006. - №12. - С.82-84.

2. Лановик М. Перекладознавчі проблеми компаративістики крізь призму літературознавчих теорій // Літературознавча компаративістика. Навч. посіб. - Тернопіль, 2002. - С.272-309 (3,4 др. арк.).

3. Лановик М. Художній переклад і проблема культурно-національної ідентичності літературних текстів // Міжнаціональні горизонти і компаративістичний дискурс сучасних літературознавчих студій. Монографія. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2005. - С.271-307 (3,2 др. арк.).

4. Лановик М. Теорія відносності і термінологія точних наук у новітньому літературознавстві: перекладознавча проекція // Терміносистеми сучасного літературознавства: досвід розробки і проблеми. Монографія. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2006. - С.42-56 (2,2 др. арк.).

5. Лановик М. Переклад як інтерпретація // Герменевтика і проблеми літературознавчої інтерпретації. Монографія / За ред. Романа Гром'яка. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2006. - С.124-192 (3 др. арк.).

6. Лановик М. Проблема національних дискурсів в сучасному перекладознавстві // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль. - 1999. - С.119-123 (0,4 др. арк.).

7. Лановик М. Міфопоетичний переклад: до проблеми відтворення національних моделей світу // Наукові записки. Серія: Літературознавство. Випуск 10. - Тернопіль, ТДПУ. - 2001. - С. 202-206 (0,8 др. арк.).

8. Лановик М. Переклад та проблема національної ідентичності // Мова і культура нації. Науковий збірник. - Тернопіль, 2001. - С.84-94 (1др. арк.).

9. Лановик М. До проблеми розмежування наукових сфер в сучасному перекладознавстві // Наукові записки. Серія: Літературознавство. Випуск 13. - Тернопіль, ТДПУ. - 2003. - С.116-121 (0,8 др. арк.).

10. Лановик М. Дискурс тексту в художньому перекладі: лінґвостилістичний та літературознавчий аспекти // Семантика мови і тексту. Збірник статей VIII Міжнарод. наук. конференції 22-24 жовтня 2003 р. - Івано-Франківськ: Плай, 2003. - С.291-295 (0,5 др. арк.).

11. Лановик М. Переклад і національне підсвідоме: теорія архетипів та міфопоетика // Південний архів. Філологічні науки: Збірник наук. праць. Вип. ХХI. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. - С.156-158 (0,5 др. арк.).

12. Лановик М. Перекладознавча концепція В. Гумбольдта та її рецепція в українському літературознавстві // Вісник Житомирського педагогічного університету. - Вип.15. - Житомир, 2004. - С.109-115 (0,8 др. арк.).

13. Лановик М. Основні перекладознавчі тенденції у німецькому літературознавстві 19 ст. // Наукові записки. Серія: Літературознавство. Випуск 14. - Тернопіль, ТДПУ. - 2004. - С.184-196 (1 др. арк.).

14. Лановик М. Переклад та міфопоетика. Вплив архетипного мислення на процес художньої інтерпретації // Мандрівець. - 2004. - №3. - С.50-56 (1,5 др. арк.).

15. Лановик М. Теоретико-літературні проблеми знаку і коду в перекладознавчій семіотиці: до проблеми духовних пластів національних літератур // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Збірник наукових праць. - Вип.18. - Частина 2 "Питання менталітету в українській літературі". - К.: Акцент, 2004. - С.292-307 (2 др. арк.).

16. Лановик М. Герменевтичні проблеми теорії художнього перекладу // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов'янська філологія. - Чернівці: Рута, 2004. - Вип.214-215. - С.79-84 (1 др. арк.).

17. Лановик М. Проблеми художнього перекладу в естетичній системі епохи Романтизму // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. - Запоріжжя, 2004. - №3. - С.120-125 (1 др. арк.).

18. Лановик М. Психоаналіз та сучасні проблеми перекладознавства // Наукові записки. Серія: Літературознавство. Вип.15. - Тернопіль, ТНПУ. - 2004. - С.236-254 (1,5 др. арк.).

19. Лановик М. Проблеми перекладу та інтерпретації в літературознавчих працях Олександра Потебні // Проблеми славістики. - Луцьк, 2004. - Чис.1-2. - С.169-175 (0,5 др. арк.).

20. Лановик М. Категорія "національної пам'яті" як форманта художнього перекладу // Питання літературознавства. - Вип.11 (68). - Чернівці: Рута, 2004. - С.100-106 (0,5 др. арк.).

21. Лановик М. Художній переклад: діалог національних культур, історичних епох та мистецьких світів // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - Випуск 33. - Частина 2. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2004. - С.184-190 (0,5 др. арк.).

22. Лановик М. Літературознавчі концепції діалогізму та поліфонізму в системі сучасного перекладознавства // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім.Г.С. Сковороди. Серія Літературознавство. Випуск 1 (41). Частина 2. - Харків: ППВ "Нове слово", 2005. - С.160-169 (0,5 др. арк.).

23. Лановик М. Проблеми художнього перекладу в контексті герменевтичних студій: метакритичний ракурс // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції 12-13 травня 2005 року. - Хмельницький: ХНУ, 2005. - С. 206-208 (0,5 др. арк.).

24. Лановик М. Парадигма структуралізму в перекладознавчих студіях // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. Збірник наукових праць. Вип.14. - Рівне: Перспектива, 2005. - С.92-100 (0,7 др. арк.).

25. Лановик М. Концепція світу і "світів" в естетиці Романтизму: перекладознавчий аспект // Неймовірно можливі світи: референтність, фікційність, текстуалізація. Монографія. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2005. - С.253-270 (1,2 др. арк.).

26. Лановик М. Розвиток концептів "символ", "архетип" та "міф" у теоретико-літературних дослідженнях науки про переклад // Вісник Житомирського педагогічного університету імені І. Франка. - Вип.22. - Житомир, 2005. - С.150-155 (0,7 др. арк.).

27. Лановик М. Феміністичні тенденції та ґендерні проблеми теорії художнього перекладу // Наукові записки. Серія: Літературознавство. Випуск 16. - Тернопіль, ТНПУ. - 2005. - С.188-201 (1,2 др. арк.).

28. Лановик М. Morgenland und Abendland: проблема зіткнення національних світів у сфері художнього перекладу // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Збірник наукових праць. - Вип.21. - Частина 2 "Питання менталітету в українській літературі". - К.: Акцент, 2005. - С.185-200 (1,2 др. арк.).

29. Лановик М. Можливості інтуїтивного підходу до художнього перекладу: теоретико-літературні аспекти // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім.Г.С. Сковороди. Серія Літературознавство. Випуск 3 (43). Частина 2. - Харків: ППВ "Нове слово", 2005. - С.17-24 (1 др. арк.).

30. Лановик М. Сучасне осмислення проблеми національного у розвитку українського перекладознавства // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. - Вип. IX-X. - Івано-Франківськ: Плай, 2005. - С.139-147 (0,8 др. арк.).

31. Лановик М. Іконічна структура тексту та проблема трансляції літературних образів // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Збірник наукових праць. - Вип.22. - Частина 1. - К.: Акцент, 2005. - С.146-154 (0,6 др. арк.).

32. Лановик М. Перекладознавчі пошуки в розвитку герменевтичної думки ХIХ століття // Біблія і культура. - Вип.7. - Чернівці: Рута, 2005. - С.51-57 (0,8 др. арк.).

33. Лановик М. Переклад як деконструкція тексту. Проблема літературного перекладознавства у час кризової доби // Питання літературознавства. - Вип.12 (69). - Чернівці: Рута, 2005. - С.125-137 (1 др. арк.).

34. Лановик М. Художній переклад як проблема рецепції та інтерпретації тексту // Діалог. Медіа-студії: збірник наук. праць / За заг. ред. Александрова О.В. - Вип.3. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. - С. 196-207 (0,8 др. арк.).

35. Лановик М. Наратологічні проблеми художнього перекладу // Наративні виміри літератури. Studia methodologica. Вип.16. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2005. - С.73-80 (0,8 др. арк.).

36. Лановик М. Категорія світу в сучасному літературознавстві: перекладознавча проекція // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Вип.26. - Житомир, 2006. - С.50-53 (0,5 др. арк.).

37. Лановик М. Художній переклад як моделювання образної ієрархії літературного твору // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім.Г.С. Сковороди. Серія Літературознавство. Випуск 2 (46). Частина 1. - Харків: ППВ "Нове слово", 2006. - С.156-161 (0,5 др. арк.).

38. Лановик М. Типологічна парадигма творчості в сучасному літературознавстві: пошуки нових інтерпретаційних моделей в перекладі // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім.Г.С. Сковороди. Серія Літературознавство. Випуск 2 (46). Частина 2. - Харків: ППВ "Нове слово", 2006. - С.154-161 (0,5 др. арк.).

Анотації

Лановик М.Б. Проблеми художнього перекладу як предмет літературознавчої рефлексії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук із спеціальності 10.01.06 - теорія літератури. - Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Київ, 2006.

У дисертації розглядаються проблеми теорії літератури та порівняльного літературознавства у їх проекції на теорію художнього перекладу. Вперше в українській науці аналізуються літературознавчі аспекти художнього перекладу в контексті основних наукових парадигм ХІХ-ХХ ст. Пропонується огляд інтерпретаційних стратегій художньої літератури крізь призму теорій та концепцій психолінґвістики, психоаналізу, міфопоетики, герменевтики, формалізму, структуралізму, семіотики, деконструктивізму та з позицій сучасних ірраціональних підходів (інтуїтивізму, феноменології, імаґології, метафорології, теорії ігор). Головна увага зосереджується на проблемах специфіки та динаміки розвитку цих парадигм, їх співіснування та взаємовпливів. Обґрунтовується, що кожен із інтерпретативних підходів - це інша самобутня модальність, інший принцип систематизації матеріалу, тому залежно від обраного методу необхідна переорієнтація цілої системи. Як підтверджено здійсненим аналізом літературознавчих концепцій, методології перекладання можуть слугувати моделями інтерпретації; а зсуви у літературознавчих метасистемах, ґенеровані перекладацьким мисленням, пов'язані з перенесенням акцентів із парадигм, орієнтованих на зміст, на парадигми, орієнтовані на процес як можливий погляд на сфери мистецтва.

Ключові слова: текст, твір, інтерпретація, літературознавча парадигма, методологія, художній переклад, рефлексія.

Лановик М.Б. Проблемы художественного перевода как предмет литературоведческой рефлексии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.01.06 - теория литературы. - Институт литературы им. Т.Г. Шевченко НАН Украины, Киев, 2006.

В диссертации рассматриваются проблемы теории литературы и сравнительного литературоведения в их проекции на теорию художественного перевода. Впервые в украинской науке анализируются литературоведческие аспекты художественного перевода в контексте основных научных парадигм ХІХ-ХХ вв. Интерпретационные стратегии художественной литературы рассматриваются сквозь призму теорий и концепций психолингвистики, психоанализа, мифопоэтики, герменевтики, формализма, структурализма, семиотики, деконструктивизма и с позиций современных иррациональных подходов (интуитивизма, феноменологии, имагологии, метафорологии, теории игр). Главное внимание сосредоточено на проблемах специфики и динамики развития этих парадигм, их сосуществования и взаимовлияния. Обосновывается, что каждый из интерпретационных подходов - это иная самобытная модальность, иной принцип систематизации материала, поэтому в зависимости от избранного метода необходима переориентации целой системы. Как подтверждено проведенным анализом литературоведческих концепций, методологии перевода могут служить моделями интерпретации; а смещения в литературоведческих метасистемах, вызванные переводческим мышлением, связанные с перенесением акцентов с парадигм, ориентированных на содержание, на парадигмы, ориентированы на процесс как возможный взгляд на сферы искусства.

Ключевые слова: текст, произведение, интерпретация, литературоведческая парадигма, методология, художественный перевод, рефлексия.

Lanovyk M.B. The Problems of Literary Translation as the Subject of Literary Studies Reflection. - Manuscript.

The thesis for the scholarly degree of Doctor of Philology in specialty 10.01.06 - Literary Theory. - Institute of Literature named after T. Shevchenko NAS of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation deals with the Literary Criticism problems of translation. In the situation when the plurality of approaches in the Contemporary Literary Criticism can be overwhelming Ukrainian scholars have to work on the adaptation of foreign paradigms in the Ukrainian Criticism space to create solid foundation for the future studies in the fields of the Comparative Literature and Literary Theory. This research is the first attempt in Ukraine to present the integral outlook upon the problems of Literary Translation from the perspectives of the concepts and ideas of different Literary Paradigms of the 19-20^th centuries beginning with the Romanticism epoch. Romanticism was chosen as the starting point because in the aesthetic concept of Romanticism there new theoretical approach to the problems of literary translation in the author - language - epoch - nation contexts was outworked. Philosophic, artistic and literary concepts of that time were developed in all modern literary paradigms.

The first chapter of the dissertation deals with the psychological and cultural approaches to the problems of the Literary Translation. The author gives short outlook of the genesis of new theoretical background in the aesthetic concept of Romanticism as the source of contemporary theories of translation and the continuation of the ideas in psycholinguistic studies of the Western Europe and in Ukraine, especially in the Potebnja's literary criticism works. The main attention is concerned on the problem of correlation between thinking process and language, thought and image. The influence of the ideas of 19^th century upon the psychoanalysis and their transformation in this paradigm is considered. The author studies the phenomena of consciousness, self consciousness and sub consciousness in the process of reading, understanding and translation as well as the peculiarities of different gender reading, interpretation and translation different elements of the writing works. The differences of literature translation in the realms of biological, linguistic, psychoanalytic and cultural paradigms are considered. The author examines the role of individual and national, historical, cultural memory in literary texts and the possible ways of their transfer. Contemporary approach to the national problem in translation studies development is connected with the key points of national images in literature texts. This idea is rooted in the spectrum of the East-West background as well as national values in the literature systems. The outlook of the multiculturalism and intercultural communication in literature is offered through the review of the artistic nature of the mythological thinking. The wide spectrum of different points of view upon the problem (E. Cassirer, K. G. Jung, E. Noimann, N. Frye) is given.

The second chapter of the research deals with the translation criticism ideas in the light of the main concepts of formalism and structuralism. The possible ways of translation analysis as the dissolving problems of form transformation and constructing the literary text by means of the foreign language in foreign literature system are suggested. The concepts of R. Jakobson, J. Tynianov, J. Mukarzevsky, especially the concepts of hierarchy and dominants in literary work, inner structuring and organization of the meaning, functioning of text and its components as the whole are outlined. As the foundation of the research logic of the semiotic analyses was chosen Lotman's dynamic model of semiotic system, that was proved with adjoining studies of the foreign scholars such as K. Levi-Strauss, J. Mukharzovsky, J. Derrida. Among the narratological questions of fiction translation are discussed such questions as voice authority and correlation of the voices in translated texts; the possibilities of study of different narrative instances of interpreter.

In the third chapter the problems of the text reading, realization, interpretation are discussed. The main paradigms involved here are hermeneutics, phenomenology, receptive aesthetics, intuitivism and other irrational approaches to the text interpretation (such as game theory, metaphorology, imagology, relativism theory, discourse analyses).

Among the problems of translation from the point of view of hermeneutic approach the main attention is concerned upon the stages of reception, understanding and interpretation as well as the different horizons of reading. The phenomenon of movement of horizons and connected difficulties of fusions of horizons in acts of reception, interpretation and translation are analyzed. The author tries to answer the questions about different points of view and the problem of partial reception and reproducibility; as well as the question of subjectivity in the process of translation. She gives the consideration of the ideas of Ukrainian (A. Potebnja, O. Biletsky) and foreign (F. D. Shleiermaher, V. Dilthey, M. Husserl, H. - G. Gadamer) scholars and examines the possible ways of their application to the translation studies. The thoughts of the phenomenology paradigm are based upon the ideas of E. Husserl, R. Ingarden, P. Ricouer. The main attention is paid to the spectrum of potential of possible readings and translations of every text from the different time and space perspectives such as different epochs, individual and national experience; historical, cultural and artistic systems. In this way phenomenology of translation reveals new ideas about the text existence and its possible measures. They are connected with the problems of modeling and reflection of the world as the specific author's vision. New tendencies of resolving of subjectivity of literary texts interpretation coursed with the post structuralism and deconstructivism tendencies are outlined in the key of the hermeneutic concept where the author's position is dominant in the process of translation. Modern realization of the author's perspective concept in the works of E. D. Hirsh, J. P. Sartre, U. Eco, N. Frye and others opens rational approach to the problem of resolving of `conflict of interpretations' not only in the dimension of interpretative schemes of literary studies but in the system of translation studies too. On the basis of Relativism theory foundation the author tries to find both the way of synchronizing coordinate systems of original texts and its interpretations and the possible way of synchronizing the systems of interpretative paradigms in contemporary literary studies.

In the conclusion the author underlines that shifts of the literary theories paradigms of the 19-20^th centuries course the shifts in translation studies thinking; and together they create the common space of semiotic sphere of translation and interpretation. The question of the main importance is to consider the differences of methods of the paradigms as well as their mutual relation, influence and interaction.

Key words: text, writing work, interpretation, literary criticism paradigm, methodology, literary translation, reflection.

Размещено на Allbest.ru