Міфопоетична інтерпретація літературного і фольклорного твору: тенденції в історії російської літератури ХІХ століття

5. Киченко А.С. "Это что за невидаль: "Вечера на хуторе близ Диканьки"?.." // Литература. Еженедельное приложение к газете "Первое сентября". - №31 (август 1996 г.). - С. 8-9. (0,5 др. арк.).

6. Киченко А.С. Эволюция Гоголя // Литература. Еженедельное приложение к газете "Первое сентября". - № 45 (декабрь 1996 г.). - С. 10-11. (0,5 др. арк.).

7. Киченко А.С. Поэзия серебряного века как единый процесс // Творчість Зінаїди Гіппіус в контексті культури срібного віку. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження поетеси. Дрогобич, 1999. - С.19-21. (0,3 др. арк.).

8. Киченко А.С. Специфика поэтической образности раннего Н.В. Гоголя // П'яті гоголівські читання. Збірник наукових статей. Полтава: ПДПІ, 1999. - С.84-86. (0,4 др. арк.).

9. Киченко А.С. Культура как структура // Класична спадщина і сучасне художнє мислення. Збірник наукових праць до 60-річчя М.І. Борецького. Дрогобич-Черкаси, 2001. - С. 32-43. (0,5 др. арк.).

10. Киченко О.С. Художня система "міф - фольклор" і проблеми структурного методу // Знак. Символ. Образ. Випуск п'ятий. Матеріали міжвузівського науково-практичного семінару з проблем сучасної семіотики. Черкаси, 2000. - С. 17-24. (0,5 др. арк.).

11. Киченко О.С. Про своєрідність структурального аналізу ліро-епіки Шевченка // Тарас Шевченко і європейська культура. Збірник праць Міжнародної наукової шевченківської конференції. Київ-Черкаси, 2000. - С. 153-160. (0,5 др. арк.).

12. Киченко А.С. Рационально-логическое в системе мифо-фольклорных связей // Рациональное и эмоциональное в литературе и фольклоре. Сборник научных статей по итогам всероссийской научной конференции. Волгоград, 2001. - С. 8-10. (0,2 др. арк.).

13. Киченко А.С. О художественной структуре мифологического романа // Срібний вік як явище культури. Матеріали міжнародної наукової конференції до 100-річчя культури Срібного віку. Дрогобич, 2001. - С. 20-22. (0,3 др. арк.).

14. Киченко О.С. Метод і матеріал: семіотичні властивості фольклору і проблеми дослідження міфопоетичних форм // Східнослов'янська філологія. Збірник наукових праць. Випуск 1. Донецьк, 2002. - С. 16-27. (0,5 др. арк.).

15. Киченко А.С. Мифопоэтическая картина космоса в народной загадке (Реконструкция функциональных метафор) // Вестник Волгоградского гос. ун-та. Серия 8: Литературоведение. Журналистика. Вып. 2. - Волгоград: ВолГУ, 2002. - С.5-9. (0,5 др. арк.).

16. Киченко О.С. Ю.М. Лотман і розвиток структуральної семіотики ХХ століття. Стаття перша: проблеми наукової типології // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія: Наук. зап. каф. укр. л-ри та компаративістики / Черкаський держ. університет ім. Б. Хмельницького. - Черкаси: Брама, 2003. - С. 10-17. (0,5 др. арк.).

17. Киченко О.С. Міфологічний простір постмодерністського роману: "Маґ" Дж. Фаулза у контексті традиції // Всесвіт. - 2003. - № 5-6. - С. 146-148. (0,3 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Киченко О.С. Міфопоетична інтерпретація літературного і фольклорного твору: тенденції в історії російської літератури ХІХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.01.02 - російська література та 10.01.07 - фольклористика. - Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Київ, 2004.

У дисертації досліджуються функції міфопоетичних форм у фольклорній та літературній творчості. Система фольклорно-літературних зв'язків розглядається як така, що реорганізує стереотипи міфологічного мислення у міфопоетичні форми. Звертаючись до фольклорного та літературного матеріалу, автор підводить до думки про обумовленість багатьох художніх словесних структур наявністю та специфікою універсального міфологічного начала культури.

Наочним прикладом міфопоетичного типу письма вбачаються російська романтична традиція, зокрема творчість раннього Гоголя. Прочитання міфопоетичного плану його "Вечорів" пов'язується з реконструкцією низки універсальних світоглядових позицій, укорінених в міфо-фольклорній системі світобачення й світовідчуття. Реконструкція визначається як спроба наближення художнього сюжету до міфологізованої позатекстової картини світу.

Ключові слова: інтерпретація, міф, міфопоетика, міфотворчість, реконструкція, структура, фольклор.

Kychenco O.S. Mythopoetic interpretation of literal and folk texts: tendencies in the history of Russian literature of the XIX century. - A manuscript.

The thesis is submitted for Ph.D. degree in the specialization 10.01.02 - russian literature and 10.01.07 - folkloristic. - Scevchenko Institute of literature NAS, Ukraine, Kiyv, 2004.

This dissertation seeks to examine function of mythopoetic forms in folk art and fiction. The system of links between folk art and fiction is considered to transform stereotypes of mythological thinking into mythopoetic forms.

Folk and literal data show that many fictional verbal structures are determined by the pecu liarities of the universal mythological sources of culture. Russian romantic tradition and early Gogol's works in particular are visual examples of mythopoetic type of writing.

To comprehend the mythopoetic plan of Gogol's "Evenings" one should reconstruct a number of universal philosophical viewpoints, which are deeply rooted in mythological and folk systems of world perception. The reconstruction is determined as an attempt to approximate literal plot to the mythological outer-text picture of the world.

Key words: interpretation, myth, mythopoetic, mythology, reconstruction, structure, folklore.

Киченко А.С. Мифопоэтическая интерпретация литературного и фольклорного произведения: тенденции в истории русской литературы ХІХ века. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора филологических наук по специальности 10.01.02 - русская литература и 10.01.07 - фольклористика. - Институт литературы имени Т.Г. Шевченко НАН Украины, Киев, 2004.

В диссертации исследуются функции мифопоэтических форм в фольклоре и истории литературы. Творческая система фольклорно-литературных связей рассматривается с точки зрения трансформации стереотипов мифологического мышления в мифопоэтические формы. Используя фольклорный и литературный материал, автор показывает обусловленность многих художественных словесных структур наличием и спецификой универсального мифологического начала культуры.

В качестве показательного мифопоэтического плана письма анализируется русская романтическая традиция ХІХ века, в частности творчество раннего Гоголя. Анализ "Вечеров на хуторе близ Диканьки" с их сквозной мифо-фольклорной тональностью приоткрывает пути реконструкции фрагментов архаичного мировидения и мироощущения. Реконструктивный взгляд на "Вечера" Гоголя как на своеобразный мифопоэтический комплекс позволяет увидеть, насколько органично вплетено мифологизированное фольклорное слово в поэтическую ткань цикла, как оно оформляет аспект мифопоэтического в качестве смысло- и формообразующей составной.

Трансформируя фольклорную традицию, художественное мышление Гоголя стремится к воссозданию мифологизированной картины действительности на основе приема поэтического контраста. Он отчетливо заметен, во-первых, на двух художественных уровнях "Вечеров" (уровне сквозного диканьско-петербургского сюжета и уровне образно-смысловой структуры письма) и, во-вторых, - в дальнейшей перспективе гоголевского творчества: в повестях "Миргорода", "Арабесок", "Ревизоре", "Мертвых душах". Благодаря глубокому усвоению еще живой фольклорной традиции, художественное мышление Гоголя ориентируется на воссоздание повествовательных структур мифопоэтического плана.

Главный теоретический вывод исследования связывается с попыткой взгляда на систему мифопоэтического как на структурно-смысловое звено культурного механизма. В связи с этим предполагается переосмысление внутренней логики процессов состыковки мифа, фольклора и литературы. Концепт культурного возврата к мифу и мифотворчеству оказывается смыслоопределяющим практически на всех этапах творческой истории, именно он формирует многие черты в системе круговорота "фундаментальных" оппозиций. Речь идет о возможности оценки мифопоэтического в качестве формальной (структурной) подосновы художественного текста, циклично возрождающейся в процессе культурной эволюции. Мифотворчество и мифопоэтика могут расцениваться как константы собственно поэтического плана в рамках той или иной эпохи, вне зависимости от ее социо-исторической ориентации. Мифопоэтический элемент культуры реконструируется в работе на уровнях формально-логической структуры мифа, образно-символической модели, типологии фольклорно-литературного жанра, функционирования художественных типов творчества. Такой ракурс нацелен на выявление "осевой" культурной роли мифопоэтических форм в системе литературно-фольклорных взаимосвязей.

В работе раскрывается фундаментальная трансформационная функция фольклора, подчеркивается, что мифологические архетипы впитываются литературой только благодаря посредничеству фольклора и только через его структурно-семантическую систему. Мифопоэтическая интерпретация художественного текста связывается с проблемой объективизации коррелятивных связей мифа и литературы, границ их адаптации и интеграции. Взаимный диалог творческих систем определяет структуру и содержание культурной эволюции, организует многоуровневые интертекстуальные связи, являющиеся в последние годы предметом пристального изучения литературоведения, философии, культурологии.

Ключевые слова: интерпретация, миф, мифопоэтика, мифотворчество, реконструкция, структура, фольклор.

Размещено на Allbest.ru