Своєрідність трактування теми фронтіра в романі Ч. Брокдена Брауна "Едгар Хантлі"

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАТТЯ

з теми: «Своєрідність трактування теми фронтіра в романі Ч. Брокдена Брауна «Едгар Хантлі»»

Літературний процес наприкінці XVIII століття знаменувався, за думкою українського літературознавця Ігоря Лімборського, схрещенням різних жанрових і художніх утворень, примхливою контамінацією різноаспектних образів та мотивів. Творча спадщина Чарльза Брокдена Брауна, і зокрема роман «Едгар Хантлі, або спогади лунатика» (1799), вплинули на розвиток прози американського романтизму, включившись до процесу ідейно-естетичної трансформації жанру роману. Браун дотримувався національно-зорієнтованого підходу до творчості, надаючи перевагу зображенню сучасної для нього Америки, моделюючи атмосферу «готичного» засобами американської дійсності, використовуючи суворий ландшафт та жорстокі випробування персонажів в боротьбі з природою та індіанцями як джерела «готичного жаху». Браунівське висвітлення теми фронтиру отримало резонанс в творах Ф.Купера та деякою мірою В. Ірвінга.

Відомий дослідник творчості Ч. Брокдена Брауна, американський літературознавець Гаррі Уорфел виокремлює три романтичні теми, задані американським фронтиром, які Браун акцентував в «Едгар Хантлі»: це дика природа, хижаки та корінне населення континенту.

Пейзаж виконує експресивну функцію провідника до внутрішнього світу протагоніста роману, юнака Едгара Хантлі. Край, у якому загубився Едгар - негостинний, похмурий і небезпечний гірський ландшафт, підкреслено безлюдний - частково стає алегорією безнадійної самотності персонажа. Темні печери, в яких опиняється дезорієнтований Едгар Хантлі, його намагання вибратися з провалля, його шлях лабіринтом -відображують потьмарення свідомості персонажа-лунатика та його спроби віднайти душевний спокій.

Крім того, пейзаж своєю величчю приголомшує персонажа, «дикість» розімкнутого художнього простору призводить до трансформації внутрішнього, душевного простору Хантлі. Якщо на початку роману Едгар Хантлі виступає як носій «цивілізації», то згодом, потрапивши в дику пустелю, він набуває рис «природності», не менш ніж хижаки або дикуни: захищаючи своє життя, юнак вбиває пантеру томагавком, з'їдає її, щоб врятуватись від голоду, долаючи таким чином свої цивілізовані звички.

Існують дві основні традиції трактування теми індіанців в американській літературі, обидві вони витікають з ессеїстики та епістолярних романів XVIII століття, і полягають в дихотомії «доброго» і «поганого» індіанців.

Філіп Френо в своєму творі «Меланхолічний дикун» (1788) передчув романтичну тенденцію розкриття образа дикуна - мужнього і прекрасного в природній прямоті, ідеал «природної людини», що варіював в творах європейських та американських романтиків, які зі співчуттям зображували корінне населення і нещастя, які несла з собою колонізація. Російський літературознавець О.Н. Ніколюкін наводить приклади подібного ставлення до індіанців в творчості Вашингтона Ірвінга, а саме в нарисі «Риси індіанського характеру» з «Книги ескізів».

Згідно іншої тенденції опису корінних мешканців Америки, вони зображувалися як злі та кровожерливі дикуни, і більшість критиків Ч.Б. Брауна вважають його трактування образів індіанців в «Едгар Хантлі» характерним прикладом саме такого підходу. Зокрема І.І.Самохвалов зазначає, що з позиції авторського ставлення до персонажів-індіанців твори Брауна поступаються Ф.Куперу та Ф. Френо, які заклали гуманістичні традиції в розробці індіанської теми. На думку дослідника Девіда Лі Кларка, уявлення письменника про індіанців не збігалися з уявленнями його європейських сучасників, що керувалися ідеями Шефтсбері і Руссо, ідеалізуючи «благородного дикуна» і «царство природи». Генрі Петтер наголошує, що персонажі-дикуни Брауна підкреслюють ворожість навколишнього світу до героя, що викликає аморальні дії, такі як вбивство, у відповідь. роман проза американський романтизм

Трактуючи тему корінного населення, Чарльз Брокден Браун в романі «Едгар Хантлі» продемонстрував важливість національного матеріалу для американської літератури, він відобразив не «добрих» чи «поганих» індіанців, а розглянув індіанську тему як один із засобів створення атмосфери «готичного жаху». Брокден Браун описує каяття Хантлі за скоєні ним вбивства, тому не можна вважати позицію письменника антигуманістичною. Браун намагався правдиво зобразити корінного мешканця континенту, не прикрашаючи його образ на зразок «благородного дикуна», але й не вважаючи індіанця людиною нижчого сорту. Визнаний майстер романів «фронтиру» Фенімор Купер віддавав належне новаторству Брауна, а знаний літературознавець О.Н. Ніколюкін відзначав, що ранні твори Купера були продовженням традиції, закладеної Ч.Б. Брауном.

Таким чином, розробка Брокденом Брауном теми фронтиру в романі «Едгар Хантлі» мала значний вплив на подальші тенденції використання національного матеріалу в прозі американського романтизму. Зображуючи суворість нерозвіданих ландшафтів первинної Америки та випробування фронтиру, що спіткають протагоніста твору, в «Едгарі Хантлі» Ч.Б.Браун створив атмосферу «готичного жаху» засобами, недоступними його європейським сучасникам. Розвиваючи індіанську тему, Браун намагався подолати дихотомію суто позитивного і суто негативного розкриття образу індіанця, і дотримувався правдивого опису корінних мешканців континенту - в цьому полягає своєрідність підходу Брауна до трактування теми фронтиру і заклечається новаторство письменника.

Література

1. Лімборський І.В. На підступах до романтичного типу художнього мислення: передромантизм в європейських літературах // Зарубіж- на літ. в навч. закл. - 2003. - № 11. - С. 56 - 52.

2. Иванова Е.Г. Генезис и поэтика готических романов Чарльза Брокдена Брауна. Автореф. диссер. на соиск. уч. степени кандидата филол. наук. - Великий Новгород, 2001. - 23 с.

3. Николюкин А.Н. Жанры американской романтической прозы // Американская романтическая проза. - М.: Радуга, 1984. - С. 7 - 32.

4. Самохвалов Н.И. Проблемы американского романтизма. // Аме- риканская литература. Проблемы романтизма и реализма. - Крас- нодар, 1972. - 196 с.

5. Clark D.L. Charles Brockden Brown. Pioneer Voice of America. - Durham, North Carolina, 1952.

6. Petter H. The Early American Novel. - Ohio State Univ. Press, 1971. - 500 p.

Размещено на Allbest.ru