Повість О. Бальзака "Гобсек"

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1) Влада золота в повiстi Оноре де Бальзака "Гобсек"

2) Людина, що перемогла себе (за повістю О. де Бальзака «Гобсек»)

3) Наскільки є сучасний герой повісті О. Бальзака "Гобсек"?

1) Влада золота в повiстi Оноре де Бальзака "Гобсек"

Одним з найiстотнiших моментiв усiєї творчостi видатного французького реалiста Оноре де Бальзака було прагнення вiдтворити цiлiсну картину епохи. Майже всi його твори, за задумом письменника, були частинами великої епопеї "Людська комедiя", що мала охопити всi можливi явища тогочасного життя. За планом цей епiчний цикл мав складатися з трьох роздiлiв: "Етюди про звичаї", твори з якого змальовували життя, побут i звичаї рiзних прошаркiв французького суспiльства, "Фiлософськi етюди", що мав узагальнювати художнi вiдкриття Бальзака та його уявлення про закономiрностi життя, i, нарештi, "Аналiтичнi етюди", у яких письменник намагався сформулювати закони, якi керують дiйснiстю.

У першому роздiлi ("Етюди про звичаї") Бальзак створив галерею найтиповiших образiв його сучасникiв що мали рiзний соцiальний статус та рiзнi професiї. Повiсть "Гобсек" входить до його складу.

Iм'я центрального персонажу цього твору - лихваря Гобсека - стало прозивним. Проте саме в його образi О. Бальзак не лише змалював типового лихваря, а яскраво вiдтворив особливий психологiчний тип людини, що живе лише однiєю пристрастю - користолюбством у чистому виглядi. Грошi - ось єдина мета, єдина любов i покликання Гобсека.

У художнiй лiтературi чимало образiв користолюбцiв та скнар, але вони не однаковi. Скупий лицар О. Пушкiна насправдi прагне влади, грошi для нього - лише засiб її досягнення, тож вiн швидше прихований владолюб, нiж справжнiй користолюбець. Плюшкiн М. Гоголя - дрiб'язковий скнара "побутового" типу. Не випадково "плюшкiними" називають часом людей, що не бажають викинути вчорашню газету чи щось подiбне: з Гобсеком їх порiвнювати не стане нiхто. У цьому образi узагальнено зовсiм iншi риси приватновласницької психологiї, доведенi до логiчного завершення (хоча майже абсурднi з точки зору нормальної людини).

Ось життєва фiлософiя Гобсека: "Що може задовольнити наше "я", наше марнославство? Золото! Потоки золота. Щоб задовольнити нашi примхи потрiбен час, потрiбнi матерiальнi можливостi i зусилля. У золотi все це є у зародку, i воно насправдi дає все".

При цьому Гобсек не намагається скористатися згаданими ним можливостями золота, йому достатньо його мати. Не заради чогось iншого. Для Гобсека не iснує жодних задоволень, крiм усвiдомлення наявностi свого багатства.

Чи були у нього iншi риси? Через яскравiсть головної характеристики, його життєвого надзавдання, їх майже непомiтно. "Це була людина-автомат, яку щодня заводили", - пише про нього Бальзак.

Навiть людинi, якiй вiн нiби спiвчуває, Гобсек позичає грошi лише на трохи поблажливiших умовах, нiж iншим, та ще й пiдводить свого роду "iдеологiчне пiдгрунтя" цьому вчинку, мовляв, так буде кориснiше для його характеру. Взагалi, до лихварiв люди звертаються лише в найскрутнiшi моменти життя, у розпачi, коли немає iншого джерела, щоб отримати грошi. Наприклад, коли наближається банкрутство, й банки вiдмовляють у кредитi. У самому лихварствi як явищi, первiсно закладено дещо жорстоке, та Гобсек перевершує у цьому навiть своїх "колег": спостереження за людьми, що потрапили у безвихiдь для нього стає розвагою. Про спiвчуття, зазвичай, взагалi не йдеться.

Гобсек при всiй обмеженостi в цiлях, як не дивно, не примiтивний. Вiн здатен робити узагальнення щодо природи суспiльства, аналiзува ти його рушiйнi сили. Знає вiн i психологiю людей. Щоб зробити висновок про всевладнiсть золота i створити власну фiлософiю щодо цього, теж треба вмiти мислити. Отже, вiн розумна людина, але його пристрасть виявляється сильнiшою за розум. Влада золота, про яку вiн стiльки торочив, робить своєю жертвою самого Гобсека, вiн сам собi створює пастку.

Що може бути абсурднiшим за смерть вiд голоду посеред незлiчено го багатства? Але попри абсурднiсть, вона є логiчною: Гобсека вбиває власна ж iдея про всевладнiсть золота та його неперевершену самоцiннiсть. Вiн настiльки боявся втратити свої надбання, що непомiтно для себе знищив їх у фiзичному розумiннi: дорогi тканини, посуд, картини - все зiпсувалося, все виявилось втраченим для свiту. Якщо зважити на наявнiсть авторського задуму, цей зумисний зовнiшнiй абсурд - природне завершення подiбного ставлення до життя.

"Чи є у цiєї людини Бог?" - риторично запитує iнший герой твору, Дервiль. Так, є: це Мамона, iнакше кажучи грошi. Служiнню цьому iдоловi подаровано життя Гобсека.

Суворо та безжально засуджує Бальзак жагу накопичення i власне процес збагачення людини. Анi Гобсеку, анi iншим не приносить золото щастя. I хай образ Гобсека - гранiчний випадок, вiн свiдчить, до чого призводить шлях користолюбства, а художня майстернiсть письменни ка робить це застереження ще переконливiшим.

бальзак гобсек золото образ герой

2) Людина, що перемогла себе (за повістю О. де Бальзака «Гобсек»)

Оноре де Бальзак вважав, що психологію та життєві погляди людини формує соціальне середовище. Так, холодна та скупа людина Гобсек, герой однойменної повісті, замолоду був людиною життєлюбною, наділеною природним прагненням самоствердитися в житті. Ідеалізм і романтичні мрії хлопця зіткнулись із суворою правдою життя, де не було місця для слабких, знесилених і нікчемних. «Він пережив багато страшних випробувань, -- каже Оноре де Бальзак про свого героя. -- Зазнав усього: романтичних невдач, голоду, потоптаного кохання, спокуси великих грошей, злиднів, хвороб та багатства». Вже будучи немолодою людиною, герой повісті прийшов до розуміння того, що «є тільки одне надійне земне благо, яке має найвищу цінність, -- це золото». Золото, на його думку, -- єдине, що може дати можливість вижити, не бути розчавленим чиїмось брудним чоботом. Гобсек розуміє, у якому суспільстві він живе, і гроші потрібні йому для того, щоб відчувати себе в безпеці. Він не марить кріслом відомого політика, але його влаштовує влада лихваря, знову-таки для самозахисту, щоб інші не ставилися до нього зверхньо, щоб його боялися і поважали.

Саме цим Бальзак підкреслює, що життя в суспільстві, де людина заради самозахисту повинна перекреслити в собі все людське, стати лихварем і негідником, трагічне.

Суворі суспільні закони примусили цю обдаровану, надзвичайну особистість відмовитися від сім'ї, від друзів, від комфорту, себто від усіх радощів життя. «Він зберігав свою життєву енергію, вгамовуючи в собі всі людські почуття». Цими словами Бальзак наче підбиває підсумок завершенню внутрішньої еволюції свого героя як особистості. Гобсек досягає найціннішого в житті -- почуття внутрішньої свободи. Але якою ціною? Ціною втрати високого людського змісту свого життя. Проте не всі благородні якості вмерли в душі лихваря. Тому ця людина ще продовжує боротися із собою. Зайшовши у справах до кімнати Фанні Мальво, він відчув, як опинився в атмосфері щирості і душевної чистоти. «Мені навіть стало легше дихати», -- розповідає Гобсек Дервілю. Першим його бажанням було допомогти дівчині, але відразу проти цієї благородної думки повстав увесь його життєвий досвід. «І я пішов, переборовши свої великодушні наміри, бо мені не раз доводилося спостерігати, як благодійництво вбиває того, кому зробили милість».

Високі людські почуття він одразу стримує в собі, бо суспільство, до якого належить, не дозволяє давати волю найкращим порухам душі. Повною протилежністю Гобсеку, який вбив у собі всі пристрасті, постають графиня Анастазі де Ресто та її коханець Максим де Трай. їхнє розбещене життя викликає осуд не тільки Гобсека, а й самого Бальзака. Автор підкреслює, що таке високе почуття, як кохання, за умов тогочасного жорстокого суспільства може перетворитися на аморальну пристрасть, на злочин проти власних дітей. Чудовий знавець людських душ Бальзак не вважає людською нормою ні розбещеність графині та її коханця, ні безсторонність та іронію Гобсека, бо філософія таких гобсеків формується поведінкою саме таких графинь. Чи був щасливий духовний злидар Гобсек? Він перестав бути людиною. Адже людина на те і є людиною, щоб думати, відчувати, страждати, кохати, зневірятися, тобто жити.ає розум.

3) Наскільки є сучасний герой повісті О. Бальзака "Гобсек"?

1. Образи скнар у світовій літературі. (Скупий лицар у Пушкіна, Плюшкін у Гоголя.)

2. "Гобсек" - повість про утвердження влади буржуазії. (Бальзак, вірний життєвій правді, показав, як справжнім хазяїном Липневої монархії стає "вульгарний багач-вискочка", що після революції 1830 року проникає в усі сфери життя суспільства, стає при владі, потіснивши аристократію. Їхня влада не гребує нічим і часто ігнорує моральні засади життя суспільства.)

2-a. Чому Гобсек - типовий герой? (Гобсек - лихвар, а отже, людина, яка завжди матиме зиск у суспільстві, де ходять гроші. Не так важливо, що за гроші в обігу, але важливе до них ставлення. Гобсек типовий не тільки для свого часу, але й для будь-якого суспільства, де формуються капіталістичні відносини, де капітал завойовує позиції при владі.)

2-б. Які риси Гобсека сучасні? (Гобсек - це уособлення влади грошей. Головна його риса - прагнення будь-що заробити гроші, примножити капітал. Він розуміє цінність грошей і твердо оцінює їх значення для людини. Його своєрідна формула актуальна й сьогодні: гроші дають свободу, а великі гроші владу. Над усе він цінує гроші, як це дехто робить і зараз. Гроші для нього цінніші за дружбу, кохання, родинні стосунки, - на жаль, ця риса досить типова й для сучасності. І в наш час - час майнового розшарування - губляться певні цінності і стосунки.)

3. Чого не зрозумів Гобсек? (По-перше, не зрозумів, що вже на певному етапі не він володіє грошима, а вони керують ним. Втративши моральні орієнтири, Гобсек пропустив момент, коли гроші зробили його бранцем золота. По-друге, Гобсек збіднив своє життя, не зумівши поставити гроші на службу хоч би собі і своїй далекій родичці. Адже він міг насолоджуватися теплом родинної любові, дарувати кохання, по-іншому бачити цей прекрасний світ. Але він прожив павуком біля грошей.)

4. Ставлення до грошей - одна з сучасних проблем "Гобсека". (Бальзак показав, скільки грошей потрібно нормальній людині, звичайно, не називаючи суму. Як саме слід ставитися до грошей, дізнаємося з опису життя Фанні Мальво та Дервіля. Гроші мають служити для життя, для справи. Слід регулювати свої потреби відповідно до статків, а якщо позичаєш, то розраховуй, як повертатимеш борг. І слід пам'ятати, що світ не закінчується грошима, є й інші цінності в житті.)

Размещено на Allbest.ru