Архаїчна загадка як модель художнього цілого

Змістові й формальні традиції жанру архаїчної загадки в структурі літературного твору, художнє ціле як загадка. Стосунки між людиною й світом, закріплені в жанрі загадки. Зв'язок архаїчної загадки з міфологією. Міфологія як давній вид створення ідеалу.

Рубрика Литература
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.10.2010
Размер файла 16,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2

Архаїчна загадка як модель художнього цілого

Неля ЛИСЕНКО,

кандидат філологічних наук,

доцент Донецького інституту соціальної освіти

У статті розглядаються змістові й формальні традиції жанру архаїчної загадки, що виявилися в структурі літературного твору, а також художнє ціле як загадка.

Ключові слова: жанр, загадка, художній твір, метафора, архаїчні форми, художнє ціле.

Усякий текст є певною мірою загадка, що має розгадку, але залежить від ступеня розуміння тексту, його тлумачення (Л.В. Щерба).

Загадку можна вважати унікальним жанром. Унікальність її полягає в тому, що саме в цьому жанрі виявляється закладена здавна модель - ембріон художнього цілого, оскільки запитувальну частину загадки можна порівняти з розгортанням художнього твору, у той час як відповідь-розгадка безпосередньо співвідноситься із прочитанням цього твору, що породжує нові художні смисли, нове поетичне значення, яке принципово незавершене. Таким чином, логіка художнього твору відбита в самій структурі загадки, що зберігає багатомірну модель художнього цілого в єдності твору з його прочитанням [1].

Те, що будь-який художній твір побудований за принципом загадки, відзначають багато дослідників (М. Гіршман [1], В. Топоров [2], Т. Єлизаренкова [3], О. Фрейденберг [5], В. Базанов [6], С. Лазутін [7], С. Жукас [8], В'яч. Іванов [10], Д. Овсянико-Куликовський [9]. Ця "загадковість" виражається на різних рівнях. Як певна загадка постає заголовок тексту, який необхідно співвіднести з цілим тексту. Будь-який художній образ - це іносказання-загадка. Мистецький твір має форму загадки й тому, що міра узагальнення й перенесення з одиничного на загальне допускає принципову багатозначність. Загадуватися може мотив, сюжет (особливо в детективі), герой, його двійники, сам автор.

Твір у певному сенсі виступає як загадка про саму себе. Питання й відповідь у такій загадці принципово ґрунтуються на системі ототожнень, і, отже, одна частина загадки (відповідь) повертає нас до іншої частини тієї ж загадки (питання). Відповідь загадки - не що інше, як означуване, що неминуче відсилає нас до означаючого (питання), тобто знака того ж самого [2, 63].

Література за всіх часів пам'ятає традиції загадки.

Новий час узяв на озброєння найдавнішу жанрову структуру загадки, оскільки її естетичні функції, її "формула світу" (Н. Лейдерман) виявилися значущими й зараз: стосунки між людиною й навколишнім світом, закріплені в жанрі загадки, - універсальні стосунки, обумовлені прагненням людини пізнати світ і своє місце в ньому. У жанрі загадки вибудовується завершений, самодостатній, по-своєму концептуальний образ цілого світу як людського світобачення й світоосягнення в його витоках. Через загадку людина "говорить" зі світом. Осягаючи його, вона ставить питання до буття. У давнину загадка служила засобом випробування мудрості, що визначалася врешті знанням про світ, здатністю передбачати майбутнє (не випадково провидиця Кассандра говорить загадками). Відносини між світом і людиною в загадці гранично діалогізовані й принципово однозначно незавершені. Загадка - це умовний діалог. Усі ці змістові можливості жанру виявилися актуальними для митців нового часу.

Змістові можливості жанру загадки невичерпні, оскільки в мистецтві всіх часів і всіх епох є питання й проблеми, у тому числі й "вічні", які кожна епоха "впізнає" і вирішує по-своєму, із властивими тільки їй особливостями, осягаючи життя в діалозі з ним.

Архаїчна загадка тісно пов'язана з міфологією, а міфологія, крім усього іншого, це й перший, найдавніший вид створення ідеалу, що виражає потяг до вищої досконалості, прагнення бути всезнаючими, всесильними, всемогутніми.

Це перший всесвітній акт пізнання, енциклопедія людського знання, тому що вона осягає всі аспекти буття, а тому універсальна.

Очевидно, кожна архаїчна загадка несла в собі колись космогонічну концепцію, що згодом втратила своє світоглядне значення, формалізувалася, "застигла" у жанровій структурі. Однак ця "світоподібність" не зникла до кінця в жанрі загадки наступних епох. Про це, зокрема, свідчить те, що жанр загадки в мистецтві слова XX століття виявляє безсумнівний зв'язок зі своїми архетипами.

Що ж варто вважати загальною типологічною основою жанру архаїчної загадки у творі? На нашу думку, це постановка й вирішення проблеми випробування людини на знання про світ, тому що як сучасна людина, так і людина архаїчного докласового суспільства пізнає загадковий, невідомий світ, "відгадує" його. Мудрість людини врешті і тут і там визначається її знанням про світ, здатністю розгадувати загадки буття, аж до розгадки майбутнього.

Як відомо, давня модель світу припускає, що сенс світу - у ньому самому, усередині нього. Цей сенс може бути віднайдений, зокрема, при розгадуванні загадки, тому змісти, що розкриваються відповіддю архаїчної загадки, світоподібні й життєподібні, гранично сакральні, говорять про вищі цінності буття й світу. Розгадати таку загадку - значить опанувати знання про світ. Відповіді на низку ієрархічно впорядкованих питань у своїй сукупності вичерпують значеннєву структуру міфопоетичної моделі світу. В архаїчній загадці "просвічування" виняткового й сакрального світлом повсякденного і побутового визначає глибинну єдність цих планів і можливість переходу від одного до іншого [3, 62].

Загадка, "спочатку маючи на увазі не забаву, а повчання, приймала на себе обов'язок у період міфічний передавати з роду в рід пізнання про все, що вважалося тоді величним і істотним", вона відбила інтерес до "питань найважливіших явищ життя й світу" [4, 128-129]. Відзначимо, що пізніша фольклорна загадка більш речовинна, конкретна, з космогонічних явищ цікавиться тільки видимими. Мотив випробування мудрості загадкою виявляється в легендах про сфінкса, у практиці оракулів, у ролі загадки у Ведах і Біблії (загадки Самсона), у Книзі Буття. Форма питання-відповіді, що лежить в основі жанру, служила й культу, будучи однієї з форм передачі релігійних уявлень.

Невідгадана загадка втрачає свій сенс і свою сутність як жанр. Цікаво, що в давній архаїчній загадці відповідь і питання не тавтологічні. "Для ведійської і багатьох інших архаїчних традицій вірно, що... загадка існує в тому розумінні, що її підсумок - відкриття нового (все, що побудовано в загадці як тавтологія, не зачіпає вищих сакральних сенсів і обмежується винятково зовнішніми рівнями структури загадки). У такому формулюванні архаїчна загадка протилежна розумінню загадки в логічній семантиці... Відкриття, знаходження змісту завжди є чимось надприродним, це завжди диво, доступне лише носієві вищої мудрості. Але диво завжди унікальне й нове, і воно не може зв'язувати тавтологічні елементи (питання й відповідь загадки). Отже, і загадка побудована так, що ні про яку логічну тавтологію не йдеться" [3,15].

Та сама загадка може мати кілька розгадок і в пізніші часи, при цьому той факт, що та сама образна частина загадки може мати кілька відповідей, ще не доводить, що відгадка довільна. Споконвічне явище в історії загадок - співвіднесеність загадкового образу з різними предметами. Можливість кількох розгадок дослідники пояснюють не тільки природною подібністю предметів, але й свободою умовних визначень, прийнятих у давньому алегоричному мовленні: те саме слово залежно від обставин могло бути віднесене до різних предметів.

Загадка - одна з форм спілкування зі світом, його осягнення. Але світ нескінченно різноманітний, тому кінцеве, абсолютне знання про нього неможливе. Тому й відповідь-розгадка істинної загадки принципово незавершена, неоднозначна. Цим загадка відрізняється від логічного завдання або питання, що припускають одне рішення й одну відповідь.

Відомо, що загадка тісно пов'язана з одним із принципів конструювання художнього образу, який сформувався ще у колективній творчості. Йдеться про метафору в її зв'язку із давньою фольклорною традицією загадки. У фольклорі саме загадка була "носієм двох конкретних змістів, що дістали згодом значення переносності..." [5, 461_462]. Як тільки один із двох конкретних змістів загадки отримував переносне значення, виникала метафора. Інакше кажучи, метафора вже у фольклорі була певною загадкою, оскільки загадка мала властивість художнього іносказання, своєрідного метафоричного шифру, тайнопису. “Метафоричність - одна з основних, органічних властивостей загадок, на якій ґрунтується можливість їхньої багатозначності. Гра змістових значень, переносний характер метафор - у природі цього жанру, причому ймовірні значення, відповіді на питання "приховані" усередині самої загадки", - пише В. Базанов [6, 240]. "Метафора в загадках характеризує специфіку їхнього змісту й форми, лежить в основі їх стилістичної й композиційної організації, визначає самі творчі принципи художнього відображення дійсності. Метафора - душа загадки", - стверджує й С.Г. Лазутін [7, 95]. Дослідники одностайні в тому, що розгадати фольклорну загадку - це значить знайти реальну розшифровку її метафоричних образів. У літературному ж творі "рівень загадковості метафори збільшується вже тому, що спочатку необхідно розшифрувати її складові метонімічні образи. Впізнавання, "реставрація" певних художніх структур, від яких відштовхується і які має на увазі автор, а також читач, обумовлені відомими всьому колективу традиціями літератури, які служать опорою під час прочитання й розуміння тексту" [8, 16].

Сприйняття метафори-загадки наближається до сприйняття символу, зміст якого споконвічно зберігається, а виявлення такого типу метафор відбувається не на лексичному, а на семантичному рівні. У цьому випадку особливо зростає роль слів, що перебувають поза метафоричною синтагмою (побудовою), але діють у її контексті.

Не тільки метафора, але й мова твору взагалі - це шифр, загадка.

Художній твір - загадка, що осягається не тільки читачем, але й попередньо автором. "Усякий художній твір, що хоч скільки-небудь заслуговує на цю назву, виникає як питання, на яке хоче відповісти митець, як завдання, вирішити яке він прагне. Ця шукана відповідь, це рішення становить потребу його розуму, його душі", - писав Д. Овсянико-Куликовський [9, 44]. У свою чергу, С. Ейзенштейну дослідження загадки уявлялося ніби моделлю вивчення мистецтва в цілому. "Художникові "дається" відгадка - понятійно сформульована теза, і його робота полягає в тому, щоб зробити з неї "загадку", тобто перекласти її в образну форму" [10, 92].

С. Ейзенштейн ніби підводить до висновку про те, що "загадка є по суті перевіркою на цілісність мислення, що володіє всіма прошарками, "глибинними" в основному й у першу чергу" [8, 91].

І якщо, відповідно до образного вислову Ґете, "світобудова - це відкрита таємниця", то художня творчість є "найдивнішою, найнезбагненнішою таємницею" (А. Фет).

Змістові можливості загадки невичерпні. Жанр загадки, безсумнівно, має ще велике майбутнє, бо типологічна сутність історично складених форм неодмінно передбачає внутрішній саморозвиток цих форм у їхньому якісному розмаїтті.

Література

1. ??????? M. ????? ???????????? // ?????? ???????????? ??????. ????. ??????? ????????. - M., 1982.

2. ??????? ?. ??? ??? ? ??. - ????. ??f?a: ????????????? ????? ? ??? ?????????? ????? // ????????? ??????. - M., 1980. - ?.63.

3. ???????????? ?., ??????? ?. ? ????????? ??????? ???? BRAHMODYA // ????????????????? ????????????. - M., 1984.

4. ??????? ?. ???????????? ?????? ??????? ???????? ??????????? ? ?????????. - ???., 1861. - T.I. - ?.128-129.

5. ??????????? ?. ??? ? ?????????? ?????????. -M., 1978. - ?.462-462.

6. ??????? ?. ????????????? ????? ? "?????? ?????" ??????? // ??? - ???????? - ??????????. - ?., 1975. - ?.240.

7. ??????? ?. ??????? ???????? ?????????. - M., 1981. - ?.95.

8. ????? ?. ? ??????????? ????????? ? ?????????? // ????????. ??????? ? ????????. - M., 1982. - ?.16.

9. ????????-??????????? ?. ?? ?????? ?? ??????? ??????????????? ?????????? // ??????? ?????? ? ?????????? ??????????. - ???.I. - ???????, 1907. - ?.44.

10. ?????? ???. ?????? ?? ??????? ????????? ? ????. - M., 1976. - ?.91-92.


Подобные документы

  • Понятие и сущность загадок как метафорических выражений и малого жанра фольклора, описание их древнего значения – средства испытания мудрости и вида военного дипломатического языка. Несколько примеров детских загадок и отгадок к ним на различную тематику.

    презентация [1,2 M], добавлен 28.09.2010

  • Загадка особистості Шекспіра в працях літературознавців. Міфи біографії поета. Періодизація творчості драматурга. Сонет в українській поезії. Таємниця Голуба і Фенікса у працях Іллі Гілілова. Жанрові особливості сонета, його форми. Образ Смаглявої Леді.

    реферат [2,7 M], добавлен 09.11.2014

  • Интерес к Уильяму Шекспиру как к личности и автору произведений. Загадка имени великого писателя. Признаки псевдонима (аргументы нестратфордианцев и стратфордианцев). "Шекспировский текст" в творчестве А.С. Пушкина, А.А. Ахматовой, М.И. Цветаевой.

    реферат [1,2 M], добавлен 22.10.2014

  • Аналіз епічного твору Ніколаса Спаркса "Спіши любити" з використанням схеми. Рік створення твору. Доцільність визначення роду та жанру. Тематичний комплекс, провідні мотиви. Основні ідеї, конфлікт твору. Специфіка архітектоніки, композиція сюжету.

    реферат [16,9 K], добавлен 09.03.2013

  • Особенности творческой манеры Вересаева. Сосредоточенность автора на социально-философской проблематике своего времени, внимание к мировоззренческим вопросам. Характеристика времени и пространств. Сюжетно-композицонная организация рассказа "Загадка".

    реферат [20,1 K], добавлен 03.06.2009

  • Память Одоевского о любомудрии как об особом духовном феномене. Откровения музыки, обманчивая логика бездушных экономических концепций и загадки психологии в романе "Русские ночи". Комическое бытописание автора, сочетание духа анализа с верой в вымыслы.

    реферат [21,2 K], добавлен 11.06.2009

  • Поява еротичного компоненту в сюжетній структурі новели "Пригода Уляни" - фактор, який трансформує сюжет літературного твору на модерністський. Зіставлення різних типів жіночого досвіду між собою - характерна особливість малої прози Ірини Вільде.

    статья [15,9 K], добавлен 18.12.2017

  • Анализ особенностей речевых жанров "Загадка", "Басня" и "Сказка"; элементы, формирующие их восприятие. Структура, содержательная сторона, иносказательный смысл, организация фреймового пространства, идентификация, восприятие и построения в речевых жанрах.

    реферат [38,4 K], добавлен 22.08.2010

  • Краткая биография Н. Носова. Обзор логических и развивающих игр, которые могут быть предложены детям, на основании сказок и рассказов Носова. Викторины на знание произведения "Незнайка". Загадки, кроссворды, сочинение стихов-буриме вместе с детьми.

    контрольная работа [21,2 K], добавлен 15.11.2008

  • Начало развития эрзянской литературы. Проблема описания материальной культуры по литературному источнику. Богатый песенный материал, сказки, пословицы, загадки Мордовии. Мордовия в творчестве М. Горького, Мельникова, В.Г. Короленко, С.А. Есенина.

    реферат [27,1 K], добавлен 22.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.