Вплив занять оздоровчими видами гімнастики на організм жінок 18-20-ти років

Аналізуючи дослідження В. Рижкової можна констатувати, що при порівнянні показників, які характеризують роботу серця і легень при фізичних навантаженнях і в стані спокою виявляється істотна різниця.

У стані спокою ЧСС у жінок, які займаються фізичним вправами, є меншою, ніж у тих, що не займаються. М'язи серця під впливом фізичних навантажень стають міцнішими, серце починає працювати економніше: воно скорочується рідше і з більшою силою, викидаючи при кожному скороченні в судини більшу кількість крові. Важливим показником роботи серця є також зниження артеріального тиску в стані спокою.

Як свідчать дані, у жінок, що займаються фізкультурою і спортом, серце на фізичне навантаження відповідає порівняно невеликим збільшенням ЧСС (на 22), а в тих, що не займаються ЧСС збільшується на 67. Артеріальний тиск при роботі у тих які займаються також нижчий, що є показником хорошого стану серця. ЧД у тих, які не займаються після навантаження підвищується на 7 подихів, а в тих, що займаються - тільки на 3 подихи [6].

Отже, у жінок які періодично займаються оздоровчими видами гімнастики можливості серця, легень та інших органів значно більші, за рахунок цього фізичне навантаження переноситься ними легше, викликає менші зміни в організмі, а період відновлення після навантажень є значно коротшим. Оздоровчі види гімнастики можуть пов- ною мірою забезпечити належний рівень фізичного розвитку та підвищити функціональні можливості жінки. Узагальнення наукових, статистичних даних із зазначеної проблематики дозволило зробити висновок про необхідність цілеспрямованого підвищення рівня фізичного розвитку під час занять шейпінгом, фітнесом та аеробікою.

З огляду на проблематику та актуальність, метою статті є вивчення впливу оздоровчих видів гімнастики на стан організму студенток (віком 18-20-ти років).

Виклад основного матеріалу. У вибіркову сукупність дослідження увійшли студентки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (20 студенток Т-ТТТ курсів та 20 студенток IV-V курсів). У експерименті порівнювалися основні показники розвитку фізичних якостей студентів.

Для визначення рівня розвитку фізичних якостей у жінок 18-20 років нами було проаналізовано основні показники сили, швидкості, витривалості, гнучкості, точності, координації рухів. Порівняльний аналіз результатів досліджень рівня розвитку фізичних якостей у жінок 18-20 років, що займаються фітнесом та аеробікою, показав збільшення показників в процесі експерименту. З метою вивчення впливу занять оздоровчими видами гімнастики на рівень розвитку фізичних якостей проводилось тестування студенток на початку року та в кінці року.

У студенток, які займаються оздоровчими видами гімнастики, середній показник витривалості при виконанні бігу на 2000 м на початку року становив 11,4 ± 0,85 хв.; в кінці року показник витривалості покращився на 3% і становив 11,1 ± 0,92 хв.

Середній показник сили при виконанні вправи “згинання - розгинання рук в упорі лежачи” на початку року становив 11,1 ± 5,68 р.; в кінці року показник сили покращився на 14,8 % і становив 13,5 ± 5,55 р.

Середній показник сили при виконанні вправ “стрибок у довжину з місця” та “піднімання у сид” з положення лежачи на спині на початку року становив відповідно 163 ± 12.87 м і 39,6 ± 5,32 р.; в кінці року дані показники покращилися на 2% і 10% та становили відповідно 166 ± 11,3 м і 44,0 ± 6,56 р.

За показниками швидкості та спритності вірогідних відмінностей не виявлено, а лише спостерігається тенденція до покращення.

Показник швидкості при виконанні бігу на 100 м на початку року становив 17,3 ± 5,34 с. У кінці року студентки покращили результати на 2%, середній показник становив 16,5 ± 4,59 с. Показник спритності при виконанні човникового бігу 4*9 м на початку року становив 11,3 ± 1,77 с . У кінці року результати покращилися на 2%, середній показник становив 11,1 ± 0,87 с. Середній показник гнучкості при виконанні вправи “нахил вперед” на початку року становив 10,7 ± 2,67 см; у кінці року студентки покращили результати на 10,8 %, середній показник становив 12,0 ± 4,22 см.

Виявилося, що студентки І-ІІІ курсів, які приймали участь у досліджені, мають кращі показники сили, швидкості, витривалості, гнучкості, точності, координації рухів у порівнянні з студентками IV-V курсів. Пояснюється це тим, що на перших курсах у закладах вищої освіти навчальним планом передбачені систематичні заняття фізичного виховання, а на старших курсах такі заняття є факультативні, тобто відвідуються за бажанням. Студентки IV-V курсів, як правило, не виявляють бажання систематично займатися фізичними вправами, тому рівень їхньої фізичної підготовки різко зменшується.

Аналізуючи вітчизняну та зарубіжну літературу можна зазначити, що одним з пріоритетних видів фізкультурно-оздоровчої роботи для жінок є різновиди оздоровчої гімнастики. Мотиви які стимулюють студенток займатися саме різними видами гімнастики є можливість удосконалення форм фігури.

Чисельність і багатогранність засобів гімнастики є джерелом для створення нових видів і форм фізкультурно-оздоровчих занять. Незважаючи на це, в сучасній науково-методичній літературі недостатньо вивчена специфіка оздоровчої ефективності різноманітних видів гімнастики.

Наукові розвідки підтверджують, що висока ефективність занять багато в чому визначається мотиваційною установкою жінок. У нашому досліджені ми поставили за мету з'ясувати основні мотиви жінок 18-20 років до занять оздоровчими видами гімнастики. З метою вивчення мотивації жінок було проведене анкетування за допомогою розробленої нами анкети, яка містила наступні питання: чому людину приваблює певний вид оздоровчої гімнастики, який стаж і кратність відвідування занять у тиждень, а також перелік із шести мотивів, як найбільш розповсюджені серед осіб даної вікової групи. Респондентам пропонувалось проранжувати мотиви за порядком значущості. Аналіз проведеного дослідження дав можливість констатувати той факт, що студентки, які займаються оздоровчими видами гімнастики, на перше місце ставлять бажання удосконалити форми фігури (46,7%), друге місце відводять зниженню ваги (20%), третє - розвитку фізичних якостей (13,2%), четверте - зміцненню здоров'я (10,0%), п'яте -підвищенню впевненості у собі (6,3%); останнє місце посідає мотив реалізації комунікативних потреб (4,8%) (табл. 2).

Таблиця 2 Мотиви, які спонукають жінок 18-20-ти років до занять оздоровчими видами гімнастики (%)