Особливості проведення регіональних досліджень якості життя учнів та студентів сучасних освітніх закладів різних типів

Резюме

якість життя молодь навчальний заклад

Вступ: Якість життя -- це відносно нова для медицини характеристика, яка являє собою можливість людини існувати в суспільному середовищі, у відповідності до свого індивідуального статусу і отримувати задоволення від цього. З 1948 року у медичній науці все більше почали звертати увагу на якість життя, після того, як ВООЗ дала визначення терміну «здоров'я» не лише як відсутність хвороби, але й як присутність фізичного, психологічного та соціального благополуччя. Якість життя учнів та студентів - це особливі соціальні категорії, тісно пов'язані з процесом навчання, досягненням певного рівня успішності, прагненням здобування знань, вибором майбутньої професії, певним рівнем працездатності, які тісно пов'язані із рівнем стану здоров'я, яке, основною мірою зумовлене способом життя.

Метою дослідження є вивчення регіональних особливостей якості життя учнівської та студентської молоді в умовах сучасних навчальних закладів різних типів та її вплив на рівень психічного та соматичного здоров'я, навчальну успішність та подальшу професійну орієнтацію юнаків та дівчат.

Матеріали та методи

При проведенні дисертаційної роботи по вивченню регіональних особливостей якості життя учнівської та студентської молоді, яка навчається в сучасних освітніх закладах різних типів та при дослідженні закономірностей їх впливу на стан фізичного і психічного здоров'я, навчальну та подальшу професійну діяльність проводили обстеження юнаків і дівчат у п'ятьох сучасних закладах освіти м. Івано-Франківська: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківський фінансово-комерційний кооперативний коледж імені С. Граната, Івано- Франківське музичне училище імені Дениса Січин-ського, Івано-Франківський професійний ліцей автомобільного транспорту і будівництва №15, Івано- Франківський ліцей-інтернат для обдарованих дітей з сільської місцевості. У ході роботи проведено остереження 300 учнів та студентів (в тому числі 150 дівчат та 150 юнаків). У процесі проведення роботи з вивчення особливостей основниххарактеристик якості життя серед учнівської та студентської молоді використовували опитувальник SF-36 HealthStatusSurvey. За результатами даної методики проводили оцінку показників розвитку провідних психофізіологічних функцій та їх вплив на юноків та дівчат у навчальних закладах різних типів. Оцінку результатів проводили із використанням методу статистичного аналізу, який відбувався з застосуванням базового пакету прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу Statistica6.0 forWindows(США, StatSoft, ліцензійний номер №AXX910A374605F) та давав можливість отримувати достовірні показники описової статистики та кореляційного аналізу. При проведенні обстежень користувалися характеристиками суб'єктивної оцінки рівня якості життя та здійснювали прогностичну оцінку їх впливу на стан здоров'я учнів та студентів з використанням статистичних моделей.

Результати

Отримані результати оцінки якостіжиття юнаків та дівчат в сучасних закладах освіти різних типів, шляхом застосування загальноприйнятих методів виявили наявність цілого ряду важливих взаємозв'язків основних характеристик якості життя учнівської та студентської молоді з провідними показниками психофізіологічної адаптації, які потрібно враховувати та застосовувати у практику під час процесу розробки та наукового обгрунтування цілого ряду здоров'язберігаючих технологій, забезпечуючих можливість проведення психофізіологічної і психогігієнічної корекції функціонального стану організму юнаків і дівчат, їх особистісних особливостей і провідних характеристик ВНД під час періоду навчання у сучасних закладах освіти різних типів. Отримані результати є однотипними та цілком порівняними, що дозволяє аргументовано і показово виявити встановлення особливостей формування функціональних можливостей і основних корелят психічного і соматичного здоров'я.

Умови оцінки якості життя учнівської та студентської молоді в сучасних навчальних закладав можна характеризувати як такі, що не мають суттєвих відхилень від існуючих стандартів, можуть бути порівнюваними і дозволяють визначити базові показники якості життя серед досліджуваних категорій, розробити та забезпечити впровадження здо-ров'язберігаючих технологій. Отже, оцінка якості життя юнаків та дівчат у сучасних освітніх закладах різних типів може бути корисним аргументом для практичного застосування в профілактичній медицині, лікувальній практиці та у науковій роботі. У нашій державі наукові дослідження якості життя на даному етапі і надалі залишаються недостатньо вивченими як за об'ємом, так і за якістю не тільки через відсутність матеріально-технічної бази, але й надзвичайно малу кількість соціальних запитів.

Ключові слова: якість життя, навчальний процес, заклади освіти, учні та студенти, стан здоров'я.

Постановка проблеми

Якість життя -- це відносно нова для медицини характеристика, яка являє собою можливість людини існувати в суспільному середовищі, у відповідності до свого індивідуального статусу і отримувати задоволення від цього [2, 5, 6]. З 1948 року у медичній науці все більше почали звертати увагу на якість життя, після того, як ВООЗ дала визначення терміну «здоров'я» не лише як відсутність хвороби, але й як присутність фізичного, психологічного та соціального благополуччя [1, 7]. На сьогоднішній день існує думка, що якість життя є поєднанням фізичного, психологічного, емоційного і соціального благополуччя, яке базується на результатах суб'єктивного сприйняття [4, 14].

Якість життя учнів та студентів - це особливі соціальні категорії, тісно пов'язані з процесом навчання, досягненням певного рівня успішності, прагненням здобування знань, вибором майбутньої професії, певним рівнем працездатності, які тісно пов'язані із рівнем стану здоров'я, яке, основною мірою зумовлене способом життя [8, 12, 15, 16, 17].

Так, мала рухова активність спричиняє нетрено-ваність усіх систем і органів і є причиною зниження стійкості організму до захворювань та зниження фізичної та розумової працездатності [10]. Тому, в останні роки, науковці почали звертати особливу увагу на те, що фізична активність і спорт є одним з найважливіших аспектів для покращення якості життя, тому що забезпечують умови для покращення стану здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивчення стану якості життя є основною складовою частиною сучасних міжнародних популяційних досліджень стану здоров'я і вивчення дії на нього демографічних, соціальних, психологічних механізмів та впливу зовнішнього середовища, гігієнічних умов навчання та проживання [3, 9, 11]. Дослідження якості дає змогу прогнозувати продуктивність праці. При проведенні оцінки ефективності сучасних методів профілактики та запровадженні освітніх превентивних програм для виявлення факторів та груп ризиків не застосовуються методи дослідження широкого кола факторів, не забезпечується оцінка суб'єктивного сприйняття стану здоров'я та щоденного функціонування, а також позитивні показники життєдіяльності та емоцій кожної особистості. Виникає гостра проблема запровадження сучасних концепцій, які б давали можливість комплексно оцінювати фізичне, психологічне, емоційне та соціальне здоров'я індивідуума, умови навчального середовища та середовища існування, а також пріоритетні життєві цінності та індивідуальні навички. Незмінно першочерговою залишається і проблема розробки, валідації та впровадження у практику базових методів оцінки якості життя, створення та вивчення нормативних баз даних показників для різних регіонів, а також вивчення впливу способу життя на фізичне і психічне здоров'я при великій тривалості спостереження.

Виділення невирішених раніше частин проблеми. Протягом останнього десятиліття значних змін набула концепція здоров'я, завдяки новим поглядам якої, якість життя досліджується з погляду впливу на стан здоров'я та захворюваності, повноцінне забезпечення фізичних та соціальних функцій існування особистості, її психологічний стан, ступінь задоволення власним життям і ін. У сучасній ситуації якість життя найчастіше застосовують у контексті оцінки протікання якогось конкретного захворювання, ефективності вибраних методів лікування або рівня медичного обслуговування населення певної території [13]. Однак, щоб забезпечити достовірні прогнози та порівняння потрібно, крім застосування спеціальних розроблених опитувальників, використовувати систематизовані нормативні показники, які отримують при проведенні комплексних моніторингових досліджень.

Метою дослідження є вивчення регіональних особливостей якості життя учнівської та студентської молоді в умовах сучасних навчальних закладіврізних типів та її вплив на рівень психічного та соматичного здоров'я, навчальну успішність та подальшу професійну орієнтацію юнаків та дівчат.

Матеріали і методи дослідження. У процесі вивчення якості життя серед учнів та студентів, які перебувають в умовах сучасних освітніх закладів та оцінки впливу на стан психічного і соматичного здоров'я, адаптаційні можливості, навчальну успішність та подальшу професійну орієнтацію юнаків і дівчат проводили їх обстеження у п'ятьох сучасних закладах освіти м. Івано-Франківська: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківський фінансово-комерційний кооперативний коледж імені С. Граната, Івано- Франківське музичне училище імені Дениса Січин-ського, Івано-Франківський професійний ліцей автомобільного транспорту і будівництва №15, Івано- Франківський ліцей-інтернат для обдарованих дітей з сільської місцевості. У процесі проведення дисертаційної роботи обстежено 300 учнів та студентів (в тому числі 150 дівчат та 150 юнаків). У програму обстежень входила оцінка якості життя за результатами суб'єктивних відчуттів та оцінку їх впливу на стан здоров'я та адаптаційні можливості учнів та студентів з використанням статистичних моделей.

Вибір об'єктів для обстеження, їх об'єднання в групи та класифікація за ключовими характеристиками, проводилась з урахуванням кількісної та якісної репрезентативності досліджень. Кількість осіб, які підлягали обстеженню у кожній з досліджуваних груп, визначали методом застосування математичних формул, які розраховували мінімальну кількість учасників для забезпечення статистичної достовірності результатів дослідження, у відповідності до поставлених завдань і забезпечили кількісну і якісну репрезентативність отриманих результатів досліджень та гарантовану валідність проведеного дослідження. Для забезпечення максимальної однорідності досліджуваних груп і досягнення високого рівня якісної репрезентативності виконуваної роботи, звертали увагу на статево-вікові особливості досліджуваних груп, суб'єктивну оцінку якості життя та якісні і кількісні показники їх впливу на соматичне і психічне здоров'я та адаптаційні можливості юнаків і дівчат.

При проведенні роботи використовувались сучасні високоінформативні гігієнічні, медико-соціо- логічні, епідеміологічні, психологічні, фізіологічні, психодіагностичні та методи багатовимірного статистичного аналізу і прогнозування з чітким контролем етапності та черговості їх проведення. Показники якості життя отримували, застосовуючи спеціально розроблені опитувальники та методом інтерв'ювання. Ключові характеристики зв'язку корелят якості життя та стану соматичного і психічного здоров'я, а також особливостями адаптації визначали шляхом застосування описової статистики та кореляційного аналізу.

Статистичну обробку результатів проведеного дослідження проводили шляхом застосування програм багатовимірного статистичного аналізу“Statistica5.5 forWindows” (власність Центру нових інформаційних технологій Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, ліцензійний №AXX910A374605FA) та “Statistica. 6.0 forWindows” (власність Центру нових інформаційних технологій Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, ліцензійний №BXXR901E245722FA). Також застосовували методи описової статистики, за допомогою яких досліджували середні арифметичних величин (М), стандартні відхилення (ст) і стандартні помилки середніх величин (m). Достовірність отриманих показників, забезпечувалась завдяки параметричним (розрахунок критерію Ст'юдента(t)) і непарамет-ричним показникам (розрахунок критерію згоди Пірсона (х²) і критерію Вилкоксона(W)) та рівню значущості (p).

Результати і обговорення

Отримані результати оцінки якості життя учнів та студентів в сучасних закладах освіти різних типів є однотипними та цілком порівняними, що дозволяє доказово дослідити основні характеристики впливу різних психогігієнічних методів на розробку здоров'язберігаючих технологій та встановлення базових корелят психічного і соматичного здоров'я [6].

Результати наукової роботи, вказують на те, що показник вираженості якості життя у відповідності до шкали GeneralHealth (GH) загальне здоров'я становив 69,56±2,38 балів у юнаків та 64,73±2,44 балів (р>0,05) у дівчат університету, 70,70±3,36 балів у юнаків та 64,30±3,80 балів (р>0,05) у дівчат ліцею, 63,80±2,84 балів у юнаків та 61,68±2,84 балів (р>0,05) у дівчат училища, 68,86±3,57 балів у юнаків та 62,56±4,15 балів (р>0,05) у дівчат коледжу, а також 69,23±3,50 балів у юнаків та 62,86±3,82 балів (р>0,05) у дівчат школи.

Рівень впливу стану здоров'я на механізми виконання основних життєзабезпечуючих фізичних навантажень (самообслуговування і ін.) за шкалою PhysicalFunctioning (PF) фізичне функціонування складав: 89,83±1,47 балів у юнаків та 84,43±1,70 балів (р>0,05) у дівчат університету, 92,93±1,09 балів у юнаків та 85,56±1,97 балів (р>0,05) у дівчат ліцею, 92,55±2,46 балів у юнаків та 86,54±3,40 балів (р>0,05) у дівчат училища, 93,00±1,30 балів у юнаків та 86,83±2,37 балів (р>0,05) у дівчат коледжу, а також 92,16±1,23 балів у юнаків та 85,10±1,23 балів (р>0,05) у дівчат школи.

Рівень впливу фізичного стану організму на визначальні показники ролевого функціонувания у відповідності до шкали Role-Physical (RP) рольове фізичне функціонування становив: 80,00±3,20 балів у юнаків та 77,10±3,41 балів (р>0,05) у дівчат університету, 76,83±3,87 балів у юнаків та 78,20±4,28 балів (р>0,05) у дівчат ліцею, 71,40±2,16 балів у юнаків та 71,46±2,19 балів (р>0,05) у дівчат училища, 74,16±5,15 балів у юнаків та 71,66±7,16 балів (р>0,05) у дівчат коледжу, а також 73,50±4,91 балів у юнаків та 73,00±6,19 балів (р>0,05) у дівчат школи.

Показники впливу емоційного стану на рольове функціонування, за шкалою Role-Emotional(RE) рольове емоційне функціонування, який складав 61,13±3,57 балів у юнаків та 69,93±3,09 балів (р>0,05) у дівчат університету, 63,96±4,08 балів у юнаків та 65,70±4,95 балів (р>0,05) у дівчат ліцею, 61,83±3,18 балів у юнаків та 60,83±3,87 балів (р>0,05) у дівчат училища, 57,00±6,19 балів у юнаків та 54,63±7,40 балів (р>0,05) у дівчат коледжу, а також 60,53±4,54 балів у юнаків та 62,50±6,14 балів (р>0,05) у дівчат школи (рис. 1, 2).

Рівень соціального і емоційного стану організму, які могли спричиняти обмеження соціальної активності за шкалою SocialFunctioning (SF) соціальне функціонування, відповідали: 54,86±3,32 балів у юнаків та 43,13±2,73 балів (р>0,05) у дівчат університету, 51,86±3,29 балів у юнаків та 45,06±3,07 балів (р>0,05) у дівчат ліцею, 53,16±2,70 балів у юнаків та 43,05±2,69 балів (р>0,05) у дівчат училища, 50,16±2,45 балів у юнаків та 43,86±3,14 балів (р>0,05) у дівчат коледжу, а також 51,43±3,51 балів у юнаків та 43,36±3,71 балів (р>0,05) у дівчат школи.

Кількість балів для оцінки рівня показника якості життя за шкалою BodilyPain (BP) біль, відповідно складала: 79,00±3,08 балів у юнаків та 76,26±2,70 балів (р>0,05) у дівчат університету, 78,46±3,18 балів у юнаків та 74,46±3,41 балів (р>0,05) у дівчат ліцею, 77,02±2,02 балів у юнаків та 72,04±2,84 балів (р>0,05) у дівчат училища, 77,23±3,58 балів у юнаків та 78,60±4,34 балів (р>0,05) у дівчат коледжу, а також 78,23±3,40 балів у юнаків та 73,00±3,92 балів (р>0,05) у дівчат школи.

Показники якості життя у відповідності до шкали Vitality (VT) життєздатність, мали такі значення: 71,73±2,19 балів у юнаків та 55,83±2,97 балів (р>0,05) у дівчат університету, 70,60±2,34 балів у юнаків та 55,03±2,92 балів (р>0,05) у дівчат ліцею, 70,66±2,34 балів у юнаків та 54,93±2,64 балів (р>0,05) у дівчат училища, 71,00±2,37 балів у юнаків та 54,33±3,46 балів (р>0,05) у дівчат коледжу, а також 70,46±2,51 балів у юнаків та 54,66±3,17 балів (р>0,05) у дівчат школи.

За шкалою MentalHealth (MH) психічне здоров'я показники складали 72,10±2,82 балів у юнаків та 65,60±2,51 балів (р>0,05) у дівчат університету, 72,03±2,90 балів у юнаків та 62,76±2,88 балів (р>0,05) у дівчат ліцею, 72,96±2,42 балів у юнаків та 61,46±3,70 балів (р>0,05) у дівчат училища, 72,66±2,73 балів у юнаків та 61,93±3,19 балів (р>0,05) у дівчат коледжу, а також 71,16±2,98 балів у юнаків та 61,03±3,16 балів (р>0,05) у дівчат школи (рис. 3, ) .

Під час виконання дисертаційної роботи було встановлено, що показники якості життя мають високу прогностичну значимість і є незамінними складовими частинами ймовірного прогностичного аналізу передбачуваних змін загального стану здоров'я, які мають високу ймовірність виникнення, при виникненні патологічних змін, зумовлених виникненням певних захворювань в організмі, завдяки впливу несприятливих факторів навколишнього середовища. Однак, і в умовах сучасних навчальних закладів є ряд невирішених аспектів, які пов'язані з дослідженням характерних особливостей взаємозв'язку окремих показників якості життя з ключовими характеристиками адаптаційних можливостей учнів та студентів та основними моментами соціально-психологічної, психічної та психофізіологічної адаптації.

Висновки

1. Досліджено, що складовими частинами якості життя учнів та студентів є різноманітні показники: об'єктивні (рівень фізичної активності, виконання вправ ранкової гімнастики, матеріальне становище, можливість отримання певного рівня навчальних досягнень і визнання в колективі), а також суб'єктивні (рівень загального самопочуття, рівень задоволення власним життям, оптимізм, відчуття щастя, досягнення поставлених цілей, рівень адаптації в колективі тощо).

2. Одержані під час проведення досліджень результати, свідчать про існування цілого ряду тісних взаємозв'язків базових показників якості життя учнівської та студентської молоді з основними характеристиками психофізіологічної адаптації, які підлягають обов'язковому дослідженню і впровадженню у практику сучасних закладів освіти та охорони здоров'я у процесі розробки та наукового обгрунтування цілої низки здоров'язберігаючих технологій, які дають змогу здійснювати психофізіологічну і психогігієнічну корекцію функціонального стану організму юнаків і дівчат, їх осо-бистісні особливості і провідні характеристики вищої нервової діяльності у процесі навчання в сучасних освітніх закладах різних типів.

3. Суб'єктивну оцінку якості життя учнів та студентів в сучасних навчальних закладах можна оцінити як таку, що не мають суттєвих відхилень від існуючих стандартів, є цілком порівнювальною та дозволяє визначити головні фактори впливу різноманітних підходів для розробки та впровадження здо-ров'язберігаючих технологій на перебіг формування функціональних можливостей організму і розвиток основних адаптаційних реакцій у юнаків і дівчат.

Пропозиції. Перспективи подальших досліджень передбачають продовження досліджень більш тривалого вивченні якості життя у групах втручання серед учнів та студентів сучасних освітніх закладів різних типів, вивчення суб'єктивної оцінки впливу якості життя на адаптаційні можливості та стан соматичного і психічного здоров'я юнаків та дівчат.

Посилання

якість життя молодь навчальний заклад

1. Воронцов М.П., Коробчанский В.О., Михеев В.В. Психогигиеническая оптимизация адаптационно-компенсаторных реакций на стадии донозологических состояний у учащихся-подростков. Здоров'я школярів на межі тисячоліть. Харків. 2000; 96115.

2. Глібова І.С., Якість життя та управління привабливістю умов проживання в найбільших містах Росії [Текст] / І.С. Глібова, Р.М. Кундакчян. - Казань: Казанський університет, 2011. -214с.

3. Гришина І.В., Якість життя населення регіонів Росії: методологія дослідження та результати комплексної оцінки [Текст] / І.В. Гришина, А.О. Полин, С.А. Тімонін .// Сучасні продуктивні сили. Від того, що наздоганяє до випереджаючого розвитку - М .: - - № 1. - С. 70-84

4. Сергета І.В., Дунець І.Л., СтоянН.В., Александрова О.Є. Особливості стану здоров'я студентів медичних вищих навчальних закладів та основні напрямки його збереження. Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. 2011; 1: 94-125.

5. Павлова Ю. Фізична активність та якість життя студентів першого та другого року навчання / Ю. Павлова, В. Тулайдан // Молода спортивна наука України. - 2012. - Вип. 16, Т. 4. - С. 92-99.

6. Павлова Ю. Вплив фізичної активності на якість життя студентів / Ю. Павлова, В. Тулайдан, Б. Виноградський // Вісник Черніг. нац. пед. ун-ту. Сер.: Пед. науки. Фіз. виховання та спорт. - Чернігів, 2011. - Т. 1., Вип. 91, - С. 350-355.

7. Фещенко Ю. І. Процедура адаптації міжнародного опитувальника оцінки якості життя MOS SF-36 в Україні. Досвід застосування у хворих бронхіальною астмою / Ю. І. Фещенко, Ю. М. Мостовой, Ю. В. Бабійчук// Український пульмоно- логічний журнал. - 2002 - № 3. - С. 9-11.

8. Associations between recommended levels of physical activity and health-reported quality of life: findings from the 2001 Behavioral Risk Factor Surveillance System (BRFSS) survey / D.W. Brown, L.S. Balluz, G.W. Heath [et al.] // Prev Med. - 2003. - V. 37. - P. 520-528.

9. Bowling A. Health-related quality of life: a discussion of the concept, its use and measurement / A. Bowling // Measuring disease / A. Bowling eds. - Philadelphia: Open University Press, 1995. - P. 1-19.

10. Canadian normative data for the SF-36 health survey / W. M. Hopman, T. Towheed, T. Anastassiades

11. [et al.]// Canadian Medical Association Journal. - 2000. - V. 163, N 3 - P. 265-271.

12. Harter S. Manual for the self-perception profile for children / S. Harter. - Denver : University of Denver. - 1985. - 56 p.

13. Pisot R. Correlation between percived quality of life and healthy environment in youth factauniversi- tatis / RadoPisot, Veronika L. Kropej // Series : Physical Education and Sport - 2006. - V. 4., № 2. - P. 115123.

14. Posadzki P. Psychosocial conditions of quality of life among undergraduate students: a cross sectional survey / P. Posadzki, P. Musonda, G. Debska, R. Polczyk // Applied Research Quality Life. - 2009. - V.-P. 239-258.

15. Relationship among sociodemographic factors, clinical conditions, and health-related quality of life: examining the EQ-5D in the U.S. general population / E. I. Lubetkin, H. Jia, P. Franks, M. R. Gold // Qual Life Res. - 2005. - V. 14. - P. 2187-2196.

16. Robitail S. Validation of the European proxy KIDSCREEN-52 pilot test health-related quality of life questionnaire: first results / S. Robitail, M. C. Simeoni, M. Erhart // J. Adolesc. Health - 2006. - V. 39. - P. 596 e1-10.

17. Taft C. Performance of the Swedish SF-36 version 2.0 / C. Taft, J. Karlsson, M. Sullivan // Qual. Life Res. - 2004. -V. 13. - P. 251-256. 20. Using reference data on quality of life - the importance of adjusting for age and gender, exemplified by the EORTC QLQ-C30 (+3) / M. J. Hjermstad, P. M. Fayers, K. Bjordal, S. Kaasa // Eur. J. Cancer - 1998. - V. 34.

18. Ziviani J. Children's occupational time / J. Zi- viani, L. Desha, S. Rodger // Occupational therapy with children: understanding children's occupations and enabling participation use / S. Rodger, J. Ziviani eds. - Oxford, England : Blackwell, 2006. - P. 91-92.

Додатки

Рис. 1 Показники порівняльного аналізу особливостей провідних характеристик якості життя учнів та студентів сучасних навчальних закладів різних типів (юнаки)

Рис. 2 Показники порівняльного аналізу особливостей провідних характеристик якості життя учнівта студентів сучасних навчальних закладів різних типів (дівчата)