Огляд Сендайської рамкової програми зі зниження ризиків стихійних лих на 2015-2030 роки
Створення Управління Організації Об’єднаних Націй зі зниження ризику стихійних лих у 1999 році. Аналіз підтримання імплементації, виконання та перегляду Хіогської рамкової програми. Синтез розглядання в Сендайській програмі надзвичайних природних явищ.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2018 |
| Размер файла | 559,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 341.1
Київського національного торговельно-економічного університету
ОГЛЯД СЕНДАЙСЬКОЇ РАМКОВОЇ ПРОГРАМИ ЗІ ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ СТИХІЙНИХ ЛИХ НА 2015-2030 РОКИ
І.В. Гавронська
Людство як частина екосистеми планети, значною мірою й чинник впливу на неї перебуває в стані постійної взаємозалежності з екосистемою. Будь-які зміни в системі так чи інакше впливають на життєдіяльність людської цивілізації та окремих її формувань. Сьогодні велике занепокоєння світова громадськість, представники науки й державної влади висловлюють щодо екологічних викликів, із якими доводиться мати справу сучасному поколінню. За різними прогнозами, виклики у сфері екології можуть загрожувати значним погіршенням якості життя населення планети чи окремих її регіонів або й навіть масштабними знищеннями. Деякі виклики виявляються поступово, самою своєю появою даючи підстави для оцінювання подальшого розвитку подій і можливих втрат, даючи можливість уживання заходів щодо уникнення чи мінімізації таких змін або шкоди від них. Водночас інші виклики, такі як стихійні лиха, не дають такої можливості. Сьогодні не справедливим буде сказати, що стихійні лиха не можна передбачити чи зменшити їх наслідки, однак доводиться визнати, що ризики, пов'язані зі стихійними лихами, постійно збільшуються, видозмінюються. Декількома роками раніше відзначалося збільшення кількості стихійних лих [1, с. 1], людських і фінансових втрат від них, що давало змогу стверджувати, що така тенденція продовжиться й надалі. На щастя, тенденція все ж дещо змінилася, наразі не видається можливим однозначно стверджувати, що планета завантажена кількістю стихійних лих, що наростає. Однак справедливим буде відзначити, що, попри зменшення кількості стихійних лих, які зазвичай набувають значного суспільного резонансу, порівняно з попередніми роками, зросла кількість більш, так би мовити, непоказних, таких як засуха (див. інфографіку [2, с. 2]), які також несуть велику загрозу безпеці людства.
Немає однозначної думки щодо докорінної причини стихійних лих, ще більше дискусій точиться навколо таких, що є наслідком кліматичних змін, з виділенням антропогенних чинників і чинників природного походження, зокрема астрономічних. При цьому беззаперечною залишається та обставина, що стихійні лиха, так чи інакше, виникатимуть, створюючи ризики для людства. ризик стихійний імплементація сендайський
Велике значення для управління ризиками стихійних лих має діяльність ООН. Базовим документом ООН у сфері зниження ризику стихійних лих і пом'якшення їх негативних наслідків стала «Іокогамська стратегія безпечнішого світу: Керівні принципи запобігання стихійним лихам, забезпечення готовності й пом'якшення їх наслідків», що була прийнята в 1994 році.
Пізніше, у 1999 році, за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (Резолюція 54/219 [5]) було створено Управління Організації Об'єднаних Націй зі зниження ризику стихійних лих (далі - ЮНІСДР). ЮНІСДР уходить до складу Секретаріату ООН і його функції стосуються соціальних, економічних, гуманітарних сфер і навколишнього природного середовища. До безпосередньої функції ЮНІСДР належить підтримання імплементації, виконання та перегляду Хіогської рамкової програми дій (Хіогська програма) на 2005-2015 рр. «Створення потенціалу протидії лихам на рівні держав і громад», у якій наголошувалося на необхідності підтримання створення та зміцнення національних комплексних механізмів, таких як багатогалузеві національні платформи, а також надання пріоритету заходам зі зниження ризику стихійних лих (ЗРЛ) на національному й місцевому рівнях [6].
Для цілей продовження реалізації завдань Хіогської програми та на її заміну 18 березня 2015 року в місті Сендай у Японії Третьою всесвітньою конференцією ООН зі зниження ризику надзвичайних ситуацій було прийнято Сендайську рамкову програму (2015-2030) (далі - Сендайська програма) [7], яка являє собою 15-тирічний добровільний незобов'язальний договір, що окреслює план широких орієнтованих на людину заходів щодо зниження ризиків стихійних лих. Документ був схвалений державами-членами в липні того ж року Резолюцією Генеральної Асамблеї 69/284 [8], складається з шести розділів, першим із яких є преамбула, а наступні п'ять присвячені, відповідно, таким питанням: очікуваний результат і цілі, основоположні принципи, пріоритети для дій, роль зацікавлених сторін і міжнародне співробітництво та глобальне партнерство.
Сендайська програма націлена на стихійні лиха різного роду, більш і менш масштабні, часті й поодинокі, раптові та поступові, незалежно від причини виникнення, чи природної, чи антропогенної, а також на пов'язані з ними природні, біологічні й технологічні збитки та ризики. Програмою передбачається багаторівневе управління ризиками. Очікується, що реалізація програми забезпечить значне зниження ризиків стихійних лих, людських втрат, погіршення здоров'я, умов життя, економічних, фізичних, соціальних, культурних і природничих активів осіб, підприємств, спільнот і країн. Програмою поставлено чіткі цілі, через оцінювання досягнення яких надалі цілком реально можна буде визначити ефективність програми.
У третьому розділі Сендайської програми визначено такі основоположні принципи.
• Першочергова відповідальність держав за запобігання ризикам стихійних лих і їх зменшення в тому числі шляхом співробітництва.
• Спільна відповідальність між урядами та національними органами, секторами, зацікавленими особами, відповідно до національних обставин.
• Захист осіб і їхнього майна поряд із пропагандою та захистом прав людини, включаючи право на розвиток.
• Залучення всього суспільства.
• Повне залучення всіх державних інституцій, виконавчих і законодавчих, на національному та місцевому рівнях.
• Розширення повноважень місцевих органів влади й громад за рахунок надання ресурсів і відповідальності за ініціативи та прийняття рішень, залежно від обставин.
• Використання підходу врахування різноманітності загроз (multi-hazard approach) [9] поряд із прийняттям усеохопних рішень на основі достатньої поінформованості про ризики.
• Узгодженість між зниженням ризиків стихійних лих і політикою, планами, підходами та механізмами сталого розвитку в різних секторах.
• Прийняття до уваги місцевих і специфічних характеристик ризиків стихійних лих під час визначення заходів щодо зниження ризиків.
• Переважна економічна ефективність доведення до громадськості ризиків стихійних лих та інвестування в приватний сектор перед постсти- хійним реагуванням і відновленням.
• Міжнародне співробітництво та глобальне партнерство мають бути ефективними, змістовними й сильними.
• Підтримка розвиненими країнами та партнерами країн, що розвиваються, з урахуванням відповідно потреб і пріоритетів, визначених ними.
Знайшов відображення й принцип «відбудувати краще» (“Build Back Better”) [10], який уперше привернув увагу міжнародної громадськості під час відбудови провінції Ачех в Індонезії після землетрусів і цунамі в Індійському океані 2004 року. Концепція «Відбудувати краще» визначається різними шляхами, однак ключовим залишається те, що відновлення майна та спільноти має відбуватися таким шляхом, щоб надалі зробити їх менш вразливими до стихійних лих і посилити їх здатність до опору та відновлення (resilience). Тут варто зазначити, що зменшення вразливості й посилення здатності до опору є ключовими в розумінні концепції управління ризиками стихійних лих. Дещо пізніше після введення в обіг наведених понять, наприкінці 2012 року, дослідник у галузі вірогідності й ризиків увів поняття та відповідний термін - «антикрихкість» (Antifragility) [11], яке відрізняється від здатності до опору й відновлення (resilience) тим, що включає не лише відновлення до наявних на момент впливу якостей, а і як наслідок події набуття кращих, ніж досі, якостей. Тому через широке застосування концепції «Відбудувати краще» автор уважає за доцільне застосовувати термін «антикрихкість» як такий, що більше відповідає сутності явища, тому надалі застосовуватиме його під час перекладу терміна resilience.
Четвертий розділ Сендайської програми присвячений пріоритетам дій. Усього їх визначається чотири: розуміння ризиків, посилення державного управління ризиками стихійних лих для керування ризиками стихійних лих, інвестування в зниження ризиків стихійних лих для забезпечення анти- крихкості, посилення готовності до стихійних лих для ефективної відповіді та застосування концепції «Відбудуй краще» під час відновлення, реабілітації й відбудови. Для кожного пріоритету дій визначено шляхи та засоби досягнення на кожному з двох рівнів, перший із яких - національний і місцевий, а другий - глобальний і регіональний. Серед шляхів і засобів досягнення цілей і завдань програми окремо варто відзначити створення глобальних та національних платформ зі зниження ризиків стихійних лих, які покликані забезпечити співробітництво у сфері через забезпечення обміну інформацією й урахування думки всіх зацікавлених сторін.
Слідуючи одному зі своїх основоположних принципів, Сендайська програма в п'ятому розділі визначає, що, незважаючи на те що передусім держави є відповідальними за реалізацію завдань і цілей програми, також значний внесок мають робити зацікавлені сторони. Для цього державам пропонується забезпечити зацікавленим сторонам можливість реалізувати свої повноваження через створення відповідної нормативної бази, доведення до громадськості необхідної інформації, залучення широкого кола категорій населення, зокрема жінок і дітей.
У міжнародному співробітництві та глобальному партнерстві значна відповідальність покладається програмою на розвинені країни, закликаючи їх до допомоги й підтримки країн, що розвиваються. Окрема увага приділена маленьким острівним державам, таким, що не мають доступу до світового океану, і країнам Африки як таким, що потребують особливої допомоги. Така підтримка має реалізуватися через фінансову й технічну допомогу, обмін інноваціями й технологіями. Також окремо виділено питання підтримки програми з боку міжнародних організацій, зокрема таких, що входять до структури ООН, а також міжнародних фінансових фондів та інших організацій.
Сендайська програма, як і її попередниця - Хіогська програма, належить до м'якого права, однак її ефективність уже можна очікувати на підставі результатів реалізації Хіогської програми. Як можна судити з наведеної вище інфографі- ки, значно зменшилася кількість постраждалих від стихійних лих, і це за постійного збільшення густоти населення. Крім того, відзначається ефективність і у фінансових показниках, а також у рівні доведення до відома широкої громадськості необхідної інформації й даних. Програма побудована так, що поступ у її реалізації одними державами сприятиме такій реалізації іншими державами. Викладена в статті інформація покликана сприяти імплементації Сендайської програми на національному та місцевому рівнях в Україні.
Література
1. Disaster Risk Reduction in the United Nations Roles, mandates and results of key UN entities, 2013
2. International Decade for Natural Disasters Reduction. Yokohama Strategy and Plan of Action for a saferworld. In: World conference on natural disaster reduction, Yokohama, Japan, 1994.
3. International Strategy for Disaster Reduction Resolution 56/195 adopted by the General Assembly.
4. Hyogo framework for action 2005-2015: building the resilience of nations and communities to disasters. In: World conference on disaster reduction, Kobe, Japan, January 2005.
5. The Sendai Framework for Disaster Risk Reduction 2015-2030, Sendai, Japan, March 2015.
6. Establishment of an open-ended intergovernmental expert workin g group on indicators and terminology relating to disaster risk reduction Resolution 69/284 adopted by the General Assembly on 3 June 2015.
7. Antifragile Things That Gain From Disorder 2012 by Nassim Nicholas Taleb.
8. Is “antifragile” better than “resilient”? by Kurt Cobb, originally published by Resource Insights, Nov 24, 2013.
Анотація
Стаття присвячена огляду Сендайської рамкової програми дій на 2015-2030 роки як ключовому міжнародному договору у сфері управління ризиками стихійних лих.
Ключові слова: стихійні лиха, управління ризиком, Сендайська рамкова програма дій, міжнародний договір щодо стихійних лих, зниження ризику стихійних лих.
Статья посвящена обзору Сендайской рамочной программы действий на 2015-2030 годы как ключевому международному договору в области управления рисками стихийных бедствий.
Ключевые слова: стихийные бедствия, управление риском, Сендайская рамочная программа действий, международный договор о стихийных бедствиях, уменьшение риска стихийных бедствий.
The article is dedicated to review of the Sendai Framework for Disaster Risk Reduction 2015-2030 as the core international agreement in the field of disaster risk management.
Key words: disasters, risk management, Sendai Framework, international agreement on disasters, disaster risk reduction.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Актуальні програми ООН у сфері зниження ризику природних катастроф і зміцнення потенціалу протидії до порушення функціонування соціальних і економічних систем та погіршення стану довкілля. Підходи до зниження ризику надзвичайних ситуацій в Україні.
статья [355,2 K], добавлен 05.10.2017Призначення та завдання безпеки життєдіяльності, характеристики стихійних лих та надзвичайних ситуацій: пожеж, епідемій, землетрусів, затоплень, аварій техногенного походження. Основні засоби захисту населення від стихійних лих та аварій на підприємствах.
лекция [22,2 K], добавлен 25.01.2009Поняття та визначення безпеки життєдіяльності. Характеристика аналізаторів людини та вплив їх на предметну діяльність. Номенклатура небезпек для спеціальності інженер. Поняття ризику, прийнятого ризику. Класифікація надзвичайних ситуацій.
контрольная работа [60,0 K], добавлен 01.12.2006Вивчення методики розрахунку продуктивності вентиляторів, необхідної для повітрообміну у виробничих приміщеннях. Особливості розрахунку продуктивності вентиляторів для зниження запиленості, для регулювання температури, для зниження вмісту шкідливих газів.
лекция [64,8 K], добавлен 29.04.2010Сутність та причини виникнення вібрацій. Фізична характеристика і класифікація вібрацій. Санітарно-гігієнічне нормування вібрацій. Загальні методи зниження вібрацій. Вимірювання вібрації і вібровимірювальна апаратура. Дія вібрації на організм людини.
реферат [10,1 M], добавлен 23.02.2010Характеристика тектонічних стихійних лих. Інтенсивність на наслідки землетрусів - підземних поштовхів у земній корі або верхній частині мантії. Правила поведінки населення при землетрусах. Вулкани, їх види. Продукти та основні причини їх виверження.
реферат [9,6 K], добавлен 17.11.2013Стихійні лиха – це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руийнування і нищення матеріальних цінностей. Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені циклони.
реферат [21,4 K], добавлен 13.07.2008Визначення необхідності примусової вентиляції, сумарного рівня шуму у виробничому приміщенні та зниження шуму після використання облицювання. Розрахунок освітленості робочого місця, аналіз запилення повітряного середовища. Аналіз виробничого травматизму.
контрольная работа [51,3 K], добавлен 20.01.2010Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом. Методи зниження ризику під час грози на відкритій місцевості. Удар струму низької напруги, що виявляється ознаками специфічної дії електричного струму: підвищення тиску, аритмія.
презентация [3,7 M], добавлен 24.09.2015Короткий огляд найпоширеніших надзвичайних ситуацій. Дії у випадку загрози виникнення хімічної та радіаційної небезпеки. Алгоритм дій при загрозі стихійного лиха та отриманні штормового попередження. Правила поведінки в зоні раптового затоплення.
презентация [1,1 M], добавлен 18.01.2014
