Системне управління охороною праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Самостійна робота

з «Основи охорони праці»

Виконала:

Шаповал Ю.Є.

Викладач:

Рудакова С.Г.

Київ КНЕУ 2017

Завдання 1

Прокоментуйте Ваше бачення проблеми поліпшення умов праці на підприємствах (організаціях) у сучасних ринкових умовах.

Сучасний стан ринку праці України характеризується такими проблемами: недостатній рівень організації умов праці; втрата трудових навичок кваліфікованих кадрів внаслідок впровадження гнучких виробничих систем, що працюють під контролем електронно-обчислювальних машин, дисплейної техніки, форми адаптації людини до яких не вивчені; погіршення якісних характеристик робочих місць, недостатнє введення в дію нових робочих місць; неадекватність структури і форм професійної підготовки і перепідготовки кадрів вимогам сучасного ринку праці; складна ситуація щодо організації умов праці для окремих соціально-демографічних груп населення (молоді, жінок, інвалідів, колишніх військовослужбовців); недоліки системи дотримання норм трудового законодавства щодо режиму і охорони праці окремих груп працюючих.

Оцінюючи законодавчу базу варто зазначити, що вона потребує доповнення рядом важливих Законів України. За допомогою приведених даних можна систематизувати заходи щодо вирішення проблем умов праці нашої країни по регулюванню напрямами, зокрема: формування нормативно-правової бази в сфері охорони праці; створення нових робочих місць. Задоволеність працівників умовами праці залежить від удосконалення охорони праці, комфортної робочої атмосфера, а також буде більше можливостей для навчання і росту. Про стан умов праці свідчить рівень зайнятості у галузі господарства.

Таким чином, вдосконалення вивчення ринку праці потребує негайного розв'язання низки важливих завдань. Це дозволить постійно та системно відстежувати ситуацію умов праці в країні. Умови праці на підприємстві як умови життя працівників у процесі їх діяльності, є одночасно елементом виробничої системи і об'єктом організації, планування й управління. Тому зміна умов праці неможливо без втручання у виробничий процес. Тобто необхідно поєднувати, з одного боку, умови праці, з іншого - технологію виробничих процесів.

Завдання 2

На робочому місці на робітника протягом усієї зміни впливають такі елементи умов праці.

Визначте категорію важкості робіт і доплати за умови праці.

Ut= [5+14Ч] Ч10=57,7

Категорія важкості V доплата праці 20%

Завдання 3

1. Чимало виробничих процесів пов'язано з дією промислового пилу на працівників. Дрібні частки твердих речовин, зважувані у повітрі, прийнято називати пилом. Наявність пороху в повітрі робочих приміщень зумовлена характером та організацією технологічного процесу, ступенем герметичності устаткування, наявністю або відсутністю вентиляційних установок, ефективністю їх роботи.

Пил за походженням поділяється на:

· органічний (рослинного чи тваринного походження - борошно, цукор, тютюн тощо);

· неорганічний (металевий), мінеральний (гіпс, цемент тощо).

2. Одним з різновидів шкідливих речовин є виробничий пил - зважені в повітрі повільно осідаючі тверді частки розміром від декількох десятків до часток мікрометра. Пил являє собою дисперсну систему, тобто аерозоль.

З цілого комплексу властивостей пилу у виробничих умовах найбільше значення в плані санітарно-гігієнічної оцінки впливу на здоров'я людини мають хімічний склад, розчинність, дисперсність, форма, електричний заряд, ступінь радіоактивності й вибухонебезпечність.

Хімічний склад. Залежно від хімічного складу пил може справляти на організм людини фіброгенну, дратівливу, токсичну чи алергенну дії. Причому, хімічна активність пилу, ступінь його впливу на організм залежать і від загальної площі часток.

Розчинність пилу, в сукупності з характеристикою хімічного складу, також значною мірою впливає на організм людини. Так, наприклад, цукровий пил, швидко розчиняючись, не характеризується шкідливою дією на людину. Нерозчинний, наприклад волокнистий пил, довго затримується в організмі, часто призводячи до захворювань дихальних шляхів. У той же час добра розчинність, у випадку токсичного пилу, сприяє його негативній дії на здоров'я людини. Значно впливає і вид розчинника (середовища розчинення) пилу (вода, кислоти, жири), тому що цим визначається шлях попадання його в організм людини - через шкірний покрив, органи дихання чи шлунково-кишковий тракт.

Дисперсність пилу. Ультрамікроскопічний пил може знаходитися в повітрі тривалий час у стані Броунівського руху. Пил з більшими розмірами осідає зі швидкістю, обумовленою розмірами й питомою вагою пилинок. Більш великі й важкі частини осідають зі швидкістю, обумовленою законом Ньютона (з прискоренням сили ваги), а дрібні (0,1...10 мкм ) - законом Стокса (з прискоренням вільного падіння).

3. Існує багато різних способів та заходів, призначених для підтримання чистоти повітря виробничих приміщень у відповідності до вимог санітарних норм. Всі вони зводяться до конкретних заходів:

1) Запобігання проникненню шкідливих речовин у повітря робочої зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення з'єднань, люків та отворів, удосконалення технологічного процесу;

2) Видалення шкідливих речовин, що потрапляють в повітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації або очищення і нормалізації повітря за допомогою кондиціонерів;

3) Застосування засобів захисту людини.

Герметизація та ущільнення є основними заходами із вдосконалення технологічних процесів, в яких використовуються або утворюються шкідливі речовини. Застосування автоматизації дає змогу вивести людину із забрудненого приміщення в приміщення з чистим повітрям. Удосконалення технологічних процесів дозволяє замінювати шкідливі речовини нешкідливими, відмовлятися від застосування пилоутворюючих процесів, замінювати тверде пальне на рідке або газове, встановлювати газо, - пилоуловлювачі в технологічний цикл та ін.

Завдання 4

Визначте коефіцієнт частоти і тяжкості травматизму, а також загальний коефіцієнт травматизму.

Розв'язання:

Механічний цех 1999 р.

Ктт= =22,6

Кч.т.==12

Квв=12Ч26,3=315,6

Механічний цех 2000 р.

Ктт==27

Кч.т.==12

Квв=12Ч27=324

Ливарний цех 1999 р.

Ктт==31,6

Кч.т.==22

Квв=31,6Ч22=695,2

Ливарний цех 2000 р.

Ктт==45,5

Кч.т.==20

Квв=45,5Ч20=910

Таблиця з внесеними результатами:

Завдання 5

1) Об'єктами стандартизації на підприємствах є: організація робіт по охороні праці; контроль стану умов праці; планування робіт по безпеці праці; порядок стимулювання роботи по забезпеченню безпеки праці; організація навчання і інструктажу що працюють по безпеці праці і всіх інших робіт, якими займається служба охорони праці.

2) Стандарти групи 0 - основоположні. Вони встановлюють організаційно- методичні основи ССБТ, термінологію в галузі охорони праці, класифікацію безпечних та шкідливих виробничих факторів, вимоги до організації трудових процесів, навчання, атестації тощо.

Стандарти групи 1 регламентують загальні вимоги безпеки до окремих видів небезпечних і шкідливих виробничих факторів, гранично допустимих значень їх параметрів і характеристик, методів контролю та захисту працюючих. промисловий пил травматизм праця

Стандарти групи 2 встановлюють загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування, до окремих його видів, до методів контролю за дотриманням вимог безпеки.

Стандарти групи 3 регламентують вимоги безпеки до технологічних процесів, робочих місць, режимів праці, систем управління тощо.

Стандарти групи 4 - це стандарти вимог до засобів колективного та індивідуального захисту, їх конструктивних, експлуатаційних та гігієнічних якостей, а також до методів їх випробування та оцінки.

Стандарти групи 5 визначають загальні вимоги безпеки до виробничих будівель, приміщень і споруд.

3) Впровадження стандартів на підприємствах, в установах та організаціях полягає в конкретній реалізації їх вимог у забезпеченні безпеки праці. Стандарти використовуються згідно з комплексними заходами щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці й виробничої санітарії, розроблених на основі обстеження устаткування, технологічних процесів, фактичного санітарно-технічного та протипожежного стану робочих місць.

Завдання 6

1) Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці є Конституція України, Закон України «Про Охорону праці», Кодекс Законів про працю (КЗпП), Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

2) Закон був прийнятий 14 жовтня 1992 року. Він складається з восьми розділів.

3) РОЗДІЛ І. Загальні положення.

В цьому розділу визначається поняття «охорона праці», сфера дії закону та основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

РОЗДІЛ ІІ. "Гарантії прав на охорону праці".

В розділі розглянути права працівників на охорону праці при укладанні трудового договору, під час роботи, права на пільги і компенсації за важки умови праці, право на відшкодування шкоди пов'язаної з виконанням трудових обов'язків.

РОЗДІЛ III. "Організація охорони праці",

Цій розділ містить вимоги до управління охороною праці на виробництві, створення служби охорони праці та інших структур з контролю та управління охороною праці. Розглянути питання фінансування охорони праці, вимоги до основних напрямків роботи з охорони праці: навчання, організація методичних оглядів для певних категорій працівників, розслідування та облік нещасних випадків, інформація та звітність про стан охорони праці, питання додержання вимог охорони праці при проектуванні, будівництві та реконструкції підприємств.

РОЗДІЛ ІV. "Стимулювання охорони праці".

Розділ присвячений питанням економічного стимулювання охорони праці, яке здійснюється за рахунок відшкодування шкоди заподіяної як працівникам, так і іншими підприємствами громадянам, державі; застосування штрафних санкцій до підприємств, організації та установ.

РОЗДІЛ V. " Нормативно-правові акти з охорони праці".

Законом передбачаються такі нормативні акти про охорону праці: державні міжгалузеві та галузеві правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші. В розділі формулюється порядок опрацювання, прийняття та скасування нормативних актів, поширення цих нормативних актів на сферу трудового і професійного навчання молоді.

РОЗДІЛ УІ. "Державне управління охороною праці."

В розділі закріплюються основи структури державного управління охороною праці, затверджуються компетенції та повноваження суб'єктів управління, розкривається система організації наукових досліджень з проблем охорони праці.

РОЗДІЛ УІІ. "Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці".

Визначає органи державного нагляду та їх повноваження і права. Громадський контроль згідно до закону здійснюють трудові колективи та професійні спілки їх повноваження і права.

РОЗДІЛ УШ. "Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці"

В розділі закріплюється за порушення вимог охорони праці адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальність.

РОЗДІЛ ІХ. „Прикінцеві положення"

В розділі встановлюється термін початку дії закону та порядок його введення в дію.

4) Закон «Про охорону праці» має численні нововведення: Впровадження економічних методів управління охороною праці на зміну адміністративно - командним; застосування низки додаткових штрафних санкцій, а також пільг щодо оподаткування; визначення правового статусу служб охорони праці на підприємствах і в органах державного управління всіх рівнів; забезпечення навчання населення з питань охорони праці; створення необхідних передумов для започаткування нових громадських інститутів і можливості обрання комісій охорони підприємств та уповноважених трудового колективу з цих питань тощо.

Завдання 7

1) Одним із способів захисту трудових прав працівників є нагляд та контроль за додержанням трудового законодавства1. У процесі діяльності в сфері нагляду та контролю попереджаються та виявляються порушення трудового законодавства з боку роботодавців, поновлюються трудові права працівників, а винні в порушенні трудових прав притягаються до юридичної відповідальності. Прийнято виділяти державний нагляд і контроль та громадський контроль. Контроль за додержанням трудового законодавства здійснюється як державними органами, так і громадськими організаціями, уповноваженими трудових колективів. Акти органів контролю мають попереджувальний та рекомендаційний характер і можуть прийматися і за відсутності правопорушення.Значення нагляду та контролю у сфері встановлення умов праці зростає у зв'язку з розширенням індивідуально-договірного регулювання трудових відносин. У зв'язку з цим необхідно знати правило про недійсність умов договорів про працю, які погіршують становище працівників (ст. 9 КЗпП). Нагляд та контроль у сфері застосування умов праці передбачає перевірку відповідності правозастосовчих документів чинному трудовому законодавству. Метою нагляду та контролю є:попередження порушення трудового законодавства (перевіряється законність та доцільність рішення роботодавця); виявлення допущених порушень трудового законодавства; поновлення трудових прав працівників. При здійсненні державного нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства застосовуються різні види перевірок: оперативні; цільові; комбіновані. До державних органів нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю належить Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці), що є урядовим органом державного управління,Громадський контроль за додержанням трудового законодавства (про охорону праці) здійснюють професійні спілки, їхні об'єднання в особі своїх виборних органів і представників, трудові колективи

2) Відомчий контроль за дотриманням чинного законодавства про працю, а також норм і правил з охорони праці здійснюють служби охорони праці вище стоячих організацій, а також їх галузеві спеціалісти. Відповідно до встановленого порядку перевірки стану охорони праці в підлеглих установах, зауваження та їх пропозиції щодо створення здорових і безпечних умов праці й запобігання пожежам є обов'язковими для виконання керівниками і спеціалістами підприємства.

Під час здійснення відомчого контролю перевіряють виконання планів роботи з охорони праці на підприємстві, використання виділених на охорону праці коштів, розробку проектної документації, виконання обов'язків з охорони праці службовими особами та інші питання.

Регламентовані перевірки стану охорони праці в низових ланках здійснюються шляхом впровадження оперативного контролю.

Метою оперативного контролю є поліпшення організації роботи з охорони праці, посилення уваги до безпеки праці з боку керівника підприємства, головних спеціалістів, керівників структурних підрозділів і профспілкових організацій, підвищення їх особистої відповідальності за вирішення поточних та перспективних питань охорони праці на підприємстві.

3) Згідно із Законом "Про охорону праці" у разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Завдання 8

Системне управління охороною праці умовно має три основні центри, які і здійснюють комплексне управління охороною праці (рис. 2.2), Комплексне управління охороною праці як з боку держави, так і з боку роботодавців і працівників у найбільш оптимальній формі здійснюється у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (ФССНВ) (недержавна організація з однаковим представництвом усіх трьох вищезазначених сторін в органах управління). Саме з цієї причини ФССНВ є однією з найбільш ефективних складових УОП. У всіх трьох вищезгаданих центрах (держава, роботодавці і працівники) управління охороною праці може здійснюватися на кількох рівнях, а саме: загальнодержавному (національному) рівні;регіональному рівні; галузевому рівні; виробничому рівні (рівень підприємства).

Завдання 9

1) Оцінка стану охорони праці й ефективності заходів для її поліпшення є однією з основних задач керування охороною праці. Усі види господарської діяльності так чи інакше впливають на рівень забезпечення охорони праці, підвищуючи чи знижуючи його. При оцінці ефективності заходів щодо охорони праці необхідно користуватися сукупністю чотирьох груп показників: 1) показники зміни стану умов праці; 2) соціальні показники; 3) економічні показники; 4) соціально-економічні показники.

2) На яких рівнях здійснюється оцінка умов і охорони праці:

в) мікроекономічний (об'єднання, підприємство, фірма, цех, робоча дільниця, робоче місце тощо).

3) До соціальних належать наступні показники, що характеризують трудову діяльність:

· фізіологічні, що характеризують зміни функціонального стануорганізму людини під впливом виробничої діяльності;

· психологічні, що характеризують особливості психічної діяльності й особистості людини в процесі праці;

· генетичні, що характеризують вплив умов праці на відтворенняробочої сили;

· трудова активність, що характеризує ступінь віддачі виробництв працівником у процесі його професійної діяльності фізичних, інтелектуальних і психологічних здібностей;

· рівень професійної і загальної захворюваності, пов'язаної з несприятливими умовами праці;

· чисельність зайнятих на робочих місцях, що відповідає нормативним вимогам (як у комплексі, так і за окремими факторами), і скорочення чисельності працюючих у несприятливихумовах праці;

· плинність кадрів через незадоволеність умовами праці;

· пільги і компенсації по скороченню (ослабленню) результатів впливу на працюючих несприятливих виробничих факторів, підтримці і відновленню нормального функціонуванняфізіологічних систем організму при особливих навантаженняхна роботах зі шкідливими і важкими умовами праці;

· ступінь задоволеності працею;

· престижність професії.

Размещено на Allbest.ru