Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ ЗА НАПРЯМАМИ 6.050701 - ”Електротехніка та електротехнології”, 6.050702 -„Електромеханіка”,6.050201. -„Системна інженерія”.

Кременчук 2012

Методичні вказівки щодо практичних занять з вивчення навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності ” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 6.050701 - ”Електротехніка та електротехнології”, 6.050702 - „Електромеханіка”, 6.050201. - „Системна інженерія”.

Укладачі: асистент М.М. Яцина, ст. викладач Малишко В.І.

Рецензент д.т.н. проф.. Чебенко В.М.

Кафедра «Безпека життєдіяльності»

Затверджено методичною радою Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Протокол № ____ від “____” _________ ____20___року

Голови методичної ради ______________ проф. В. В. Костін

Зміст

шкідливий небезпечний забруднення пожежонебезпечний

Вступ

Практичне заняття № 1 Статистична оцінка небезпечиних і шкідливих чинників для життя людини

Практичне заняття № 2 Кількісне оцінювання ризику небезпек

Практичне заняття № 3 Забруднення атмосфери аерозолями та їх вплив на здоров'я людини

Практичне заняття № 4 Аналіз небезпеки під час роботи зі шкідливими та пожежонебезнечиими речовинами

Практичне заняття № 5 Психофізіологічні особливості людини та безпека життєдіяльності

Практичне заняття № 6 Оцінювання захисних споруд

Практичне заняття № 7 Надання першої медичної допомоги в НС

Список література

Вступ

Згідно із затвердженою концепцією освіти з напряму «Безпеки життя і діяльності людини» об'єктом освітнього напрямку з БЖД є безпека особи як явища, а предметом - моделі безпеки (або небезпеки).

Практичні заняття з безпеки життєдіяльності є задачно - орієнтовним етапом навчання, складовою ланкою у загальному блоці дисциплін «БЖД». Вони мають на меті забезпечити розвиток тих якостей особи, що сприяють її безпеці її життя, а також небхідних знань та вмінь щодо правильних дій щодо попередження шкоди людині і довкіллю. Більшість практичних занять присвячені розгляду типових небезпечних ситуацій природного і техногенного походження. Детальний розгляд ситуацій передбачає:

- ідентифікацію типу експлуатації;

- оцінку рівня ризику;

- прогнозування наслідків (вид шкоди);

- визначення чинників, що зменшують рівень небезпеки та рівень втрат від розвитку ситуації;

- дії щодо попередження шкоди;

- прийняття адекватного рішення плану дій;

- реалізація прийнятого плану дій.

До кожного заняття наведені контрольні запитання і вказана відповідна література.

Тематика занять викладена у послідовності, що відповідає вивченню лекційного курсу дисципліни БЖД.

Практичне заняття №1 Статистична оцінка небезпечиних і шкідливих чинників для життя людини

Тема: Категорійно-понятійний апарат з БЖД, таксономія небезпек.

Мета: Усвідомити концепцію допустимого ризику та визначити небезпечні й шкідливі чинники для життя людини, що найчастіше трапляються, шляхом соціального опитування студентів.

Короткі теоретичні відомості

Життєдіяльність-це специфічна форма активності людини, яка охоплює усю різноманітність взаємодії людини з навколишнім середовищем. Будь-яка діяльність людини є потенційно-небезпечною. Потенційна небезпека діяльності людини існує як явно, так і приховано, у вияві її результатів, котрі важко передбачити, і які можуть бути причиною травм, загибелі, захворювань, погіршення працездатності і самопочуття та інших небезпечних наслідків.

Небезпека-це наслідок впливу окремих факторів на людину.

Розрізняють уражаючі, небезпечні та шкідливі фактори.

Уражаючі фактори можуть призвести до загибелі людини.

Небезпечні фактори викликають за певних умов травми чи раптове погіршення здоров'я( головний біль, погіршення зору, слуху, зміну психологічного чи фізичного стану).

Шкідливі фактори можуть викликати захворювання чи зниження працездатності людини, як у явній, так і в прихованій формі.

Важливо зазначити, що усвідомлення небезпечних та шкідливих факторів для життя людини є тільки першим кроком до безпечної життєдіяльності. Необхідно встановити умови, за яких ці чинники спричиняють небажані наслідки і попередити їх виникнення.

Хід роботи

Студентам пропонується оцінити небезпечність для життя мешканця України 25-ти чинників, наведених в таблиці 1, за такою шкалою: найнебезпечніший чинник (на думку студента) - оцінено в 25 балів, а далі - 24, 23, 22 і до останнього, який вважається найменш небезпечним - в 1 бал.

Зрозуміло, маючи неоднаковий життєвий досвід, студенти по-різному оцінюють небезпечність того чи іншого чинника, тому отримані результати треба статистично обробити. Для кожного чинника підраховують кількість балів, які визначили студенти, цю суму ділять на кількість опитаних студентів і одержана величина слугує середньоюоцінкою небезпечності того чи іншого чинника: чим вона є більшою, тим небезпечніший чинник.

Середню оцінку небезпечності j-го чинника Sj визначають за формулою:

Sj =? Sij / n (1)

де Sij - індивідуальна оцінка небезпеки для j-го чинника;

n - кількість опитаних студентів.

Якщо прийняти, що перелічені чинники охоплюють усі небезпеки життя людини, то можна також оцінити відносну частку кожного чинника qj в сумарною кількістю небажаних наслідків за формулою:

qj = (Sj / 325 ) * 100 = Sj / 3,25, % (2)

Результати розрахунків заносимо в табл. 1.

Таблиця 1

Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників для життя людини

№	Чинник	Індивідуальна оцінка Sij	Середня оцінка Sj	Відносна частка qj
1	Авіаційний транспорт
2	Автомобільний транспорт
3	Атомна енергетика
4	Вживання спиртних напоїв
5	Виробничі травми
6	Вбивства та навмисні ушкодження
7	Водойми
8	Діагностичне опромінення
9	Електричний струм
10	Залізничний транспорт
11	Інфекційні захворювання
12	Інші чинники
13	Куріння
14	Методичні препарати
15	Наркотичні речовини
16	Побутові травми
17	Робота в правозахисних органах
18	Пожежі
19	Самогубства
20	СНІД
21	Спортивні та масові заходи
22	Стихійні лиха
23	Тероризм
24	Харчові отруєння
25	Хірургічні втручання

Питання для самоперевірки

1. Який з методичних підходів до оцінки коефіцієнта індивідуального ризику використовує результати опитування населення?

А) експертний;

Б) інженерний;

В) соціологічний;

Г) модельний.

2. У якому рядку чинники, які призводять до до нещасних випадків, знаходяться у послідовності зменшення їх реалізації?

А) техніка > людський чинник > середовище перебування;

Б) людський чинник > техніка > середовище перебування;

В) середовище перебування > людський чинник > техніка;

Г) людський чинник > середовище перебування > техніка.

3. У нас еленому пункті А в результаті дорожньо-транспортного пригод загинуло 100 осіб за рік. Визначити рівень ризику для цього чинника, якщо в пункті А проживає 500 тис. осіб.

4. Яку концепцію використовує сучасна наука про безпеку життєдіяльності людини?

А) концепцію допустимого ризику;

Б) концепцію абсолютної безпеки середовища;

В) концепцію невизначеного ризику;

Г) концепцію мінімального ризику.

5. За рахунок чиєї енергії виявляється дія механічних небезпечних чинників?

А) їх енергії;

Б) енергії людини;

Б) опосередковано;

Г) їх енергії та енергії людини.

6. Кофіцієнт індивідуального ризику на підприємстві - це:

А) відношення кількості працівників на підприємстві до кількості потерпілих за рік;

Б) відношення кількості потерпілих за рік до кількості працівників на підприємстві;

В) відношення кількості нещасних випадків з летальним наслідком за рік до кількості працівників на підприємстві;

Г) кількості нещасних випадків з летальним наслідком за рік до загальної кількості нещасних випадкі.

Література :[ 1], [ 3]

Практичне заняття № 2 Кількісне оцінювання ризику небезпеки

Тема: Ризик як кількісна оцінка небезпеки. Застосування «ризик-орієнтованого» підходу для побудови імовірно - логічних моделей виникнення та розвитку НС.

Мета: Визначте відносну частку кожного джерела небезпеки (у процентному співвідношенні), що формує для цієї людини загальний індивідуальний ризик.

Короткі теоретичні відомості

Важливою характеристикою небезпеки є шкода - якісна або кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою. Кожний окремий елемент шкоди має своє кількісне вираження: чисельність загиблих, кількість поранених чи хворих, площа ураженої території, вартість пошкоджених транспортних засобів, тощо. Універсальною одиницею вираження шкоди є збитки у грошовому еквіваленті. Небезпека само по собі вказує лише на потенційну можливість спричинення шкоди. Для оцінки її імовірності та тяжкості прояву застосовують поняття «ризику». Ризик смертельної небезпеки ( найтяжча шкода- смерть людини) розраховується як частота з формулою ________, де n-кількість подій із смертельними наслідками, N- максимально можлива кількість цих подій ( кількість подій n i N обов'язково визначаються за однаковий інтервал часу, найчастіше за один рік)

При розрахунку загального ризику величина N- у формулі _______ є максимальною кількістю всіх без винятку подій. При розрахунку ґрунтового ризику величина N- це максимальна кількість подій у певній групі населення ( виокремлена із загальної кількості людей за певною ознакою, наприклад за віком, професією, місцем проживання тощо).

Хід роботи

Необхідно виконати розрахунок ризику певної особи, особисті данні якої зазначені за варіантом. Методу розрахунку наведено на прикладі розв'язання аналогічної задачі.

Приклад розрахунку кількісного оцінювання ризику небезпеки.

Про людину відомо, що їй 50 повних років, чоловічої статі, мешкає у місті, є професійним будівельником (спеціальність „муляр-штукатур"). Спосіб життя людини відрізняється наявністю шкідливої звички куріння. Відомо також, що людина має власний легковий автомобіль, використовуючи його для приватних цілей 100 годин на рік, і це є для неї основною причиною додаткового ризику.

Розрахуйте для цієї людини сумарний ризик наразитися протягом року на смертельну небезпеку.

Визначте відносну частку кожного джерела небезпеки (у процентному співвідношенні), що формує для цієї людини загальний індивідуальний ризик, і побудуйте кругову діаграму джерел ризиків. Необхідні для розрахунку дані візьміть із додаткових таблиць 2 - 9, наведених нижче.

Розв'язання.

1. 0цінимо для досліджуваної людини ризик смертельної небезпеки внаслідок соматичних та генетичних захворювань, а також через природне старіння організму:

вік 50 років означає належність до вікової групи №12 (табл. 4) відповідно шуканий ризик для людини цієї групи (табл. 4) становить R1=0,0084=8,4 10^-3. Застосуємо поправку, що враховує місце проживання особи (місто) та стать (чоловіча), звернувшись до табл. 4: коефіцієнт К пр=1,45, тому скореговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок соматичних та генетичних захворювань, а також через природне старіння організму становить:

R1 =Кпр ·R1=1,45 ·8,4 ·10^-3=1,22 ·10^-2 (3)

2.0цінимо для досліджуваної людини ризик загибелі протягом року внаслідок можливого нещасного виладку на виробниитві:

будівельні спеціальності за табл. 5 мають код5 і ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом 1-ї години К,=6 10. Кількість робочих годин протягом календарного року складає для цієї професійної групи робітників 2024 години, тому скориговане значення ризику наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку на виробництві становить:

R2=6 ·10^-7·2024=1,21· 10^-3

Зв.ув! Якби ми досліджували ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку на виробництві для особи протилежної статі (жінки), відповідно до даних табл. 4 слід було застосувати поправку, яка враховує статистику у співвідношенні нещасних випадків між чоловіками і жінками: для даної вікової групи (50 років), воно складає 74%/26%= 2,8, тобто скориговане значення ризику наразитися на смертельну небезпеку протяг ом року внаслідок можливого нещасного випадку на виробництві для особи жіночої статі становило б:

R2 = 1/1,28 ·1,21·10^-3= 4,3·10^-4

З. Оцінюємо для досліджуваної людини ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку в побуті:

вік 50 років означає належність до вікової групи №12 (табл. 3) в1дповідно шуканий ризик для людини цієї групи (табл. 3) становить RЗ=0,00120=1,2 10^-3. Застосуємо поправку, що враховує місце проживання особи (місто) та її стать (чоловіча), звернувшись до табл. 4: коефіцієнт Кпр=1,6, тому скореговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок можливого нещасного випадку в побуті становить:

R3=Кпр·R3=1,6 ·1,2 ·10^-3=1,92 ·10^-2 (6)

4. 0цінюємо для досліджуваної людини ризики наразитися на смертельну небезпеку протягом року, зумовлені її індивідуальним способол життя: за даними табл. 7 знаходимо ризик смерті курця, спричинений його шкідливою звичкою -- курінням, R4=8000 *10^-6,а за даними табл. 4 застосовуємо поправковий коефіцієнт, що враховує стать (чоловiча) і місце проживання людини (місто) - Кпр=1,45. Тепер скореговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок куріння обчислюється як:

R4=Kпр · R4=1,45·8000·10^-6=1,16*10^-2

Iз табл. 5 дістаємо, що для непрофесійної діяльності „Водіння автомобіля" погодинний ризик наразитися на смертельну небезпеку становить R4=1 * 10^-4 Оскільки за умовою задачі кількість годин водіння автомобіля протягом року становить 100 годин, скореговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок ДТП обчислюється, зважаючи на поправковий коефіцієнт Кпр=1,6 (табл. 4), що враховує стать (чолові ча) і місце проживання людини (місто), як:

R4=Кпр·100 ·R4=1,6· 100 ·1 ·10^-4=1,6 ·10^-2

Якби ми досліджували ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку при непрофесійному водінні автомобіля для особи протилежної статі (для жінки), відповідно до даних табл. 4 слід було застосувати поправку, яка враховує статистику ризику нещасного випадку залежно від статі й місцевості, де мешкає людина: для жінок, що мешкають у місті, поправковий коефіцієнт К пр=0,28, тому скореговане значення ризику наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку, пов'язаного з водінням власного автомобіля, для особи жіночої статі становило б:

R2=0,28 ·100·1 ·10^-4=2,8 ·10^-3

5. 0цінимо для досліджуваної людини сумарний ризик (загальний) наразитися на смертельну небезпеку протягом року, спричинений як її професійною діяльністю, так і індивідуальним способом життя:

R=R1+R2+R3+(R4/+R4//)=1,22·10^-2+1,21·10³+1,92·10³+1,16·10²+1,6·10² =4,29*10^-2

6. 0цінимо для досліджуваної людини відносні частки кожного з ризиків наразитися на смертельну небезпеку протягом року і подамо їх у вигляді діаграми.

27% 4% 3% 38%

Діаграма ризиків смертельних небеспек

Висновок. Очевидно, що домінуючим внеском у сукупний (загальний) ризик наразитися на смертельну небезпеку є додаток, R4/+R4// (27%+38%=65%), зумовлений індивідуальним способом життя людини.

7. Проведемо якісний аналіз абсолютних величин складових загального ризику для даної людини за упорядкованою шкалою ризиків смертельних небезпек (табл. 9).

Ризик померти внаслідок соматичних та генетичних захворювань, а також через природне старіння організму становить 1,22 * 10^-2. Така величина серед групи високого ризику відноситься до розряду екстремальних ризиків.

Ризик померти внаслідок нещасного випадку на виробництві(1,21* 10^-3) -- дуже високий.

Ризик наразитися на смертельну небезпеку в побуті (1,92 *10^-3) -- теж дуже високий.

Ризик передчасної смерті внаслідок індивідуального способу життя (куріння і поїздки на автомобілі) становить (2,76 *10^-2), що класифікуеться як екстремальний ризик.

Тож загальний (сумарний) ризик передчасної смерті внаслідок цих факторів -- екстремальний.

Задачя для самостійного розрахунку

Розрахуйте ризик наразитися на смертельну небезпеку для для іншої людини, коли відомо:

1. вік людини;

2. стать людини;

3. місце проживання;

4. вид професійної діяльності;

5. спосіб життя (основні причини додаткового ризику).

Таблиця 2

Варіанти завдань для задачі

№ варіанта (остання цифра номера зал. книжки)	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Вік, років	19	29	39	42	38	45	52	41	25	33
Стать	чол.	чол.	жін.	жін.	чол.	чол.	чол.	чол.	жін.	чол.
Місцевість, де проживає	село	місто	село	село	місто	місто	село	місто	село	місто
Вид проф. діяльності	фермер	шахтар	вчителька	агроном	будівельник	льотчик цивільної авіації (1800 годин нальоту)	ремісник-гончар	оператор АЄС	продавець	водій
Заняття пов`язане з додатковими факторами ризику	паління	надмірне вживання алкоголю	поїздки на велосипеді 600км на рік	поїздки на власному авто 150 год на рік	мисливство, 200год на рік	кіннотник, 250 год на рік	спелеолог, 150 год на рік	академічна гребля, 600 год на рік	паління	лижні прогулянки, 150 год на рік

Таблиця 3

Ризик наразитися на смертельний нещасний випадок у побуті для чоловіків різного віку ( на 1-ну людину протягом року)

Вікові групи за №	Вікові групи, роки	Ризик смерті у побуті	Вікові групи за №	Вікові групи, роки	Ризик смерті у побуті
-	Усі літа разом	0,00092
-	Працездатний вік (15-16 років)	0,00097	№10	40-44	0,00089
№1	0	0,00078	№11	45-49	0,00100
№2	1-4	0,00031	№12	50-54	0,00120
№3	5-9	0,00025	№13	55-59	0,00130
№4	10-14	0,00022	№14	60-64	0,00140
№5	15-19	0,00072	№15	65-69	0,00150
№6	20-24	0,00110	№16	70-74	0,00170
№7	25-29	0,00088	№17	75-79	0,00270
№8	30-34	0,00083	№18	80-84	0,00420
№9	35-39	0,00084	№19	85 і старше	0,00700

Таблиця 4

Ризик смерті людини від генетичних та соматичних захворювань і внаслідок природного старіння організму (на 1-ну людину протягом року)

Вікові групи за №	Вікові групи, роки	Ризик смерті у побуті	Вікові групи за №	Вікові групи, роки	Ризик смерті у побуті
-	Усі літа разом	0,01050
-	Працездатний вік (15-16 років)	0,03800	№10	40-44	0,00270
№1	0	0,02300	№11	45-49	0,00480
№2	1-4	0,00080	№12	50-54	0,00840
№3	5-9	0,00030	№13	55-59	0,01500
№4	10-14	0,00020	№14	60-64	0,02500
№5	15-19	0,00030	№15	65-69	0,03800
№6	20-24	0,00040	№16	70-74	0,05900
№7	25-29	0,00050	№17	75-79	0,09100
№8	30-34	0,00090	№18	80-84	0,14300
№9	35-39	0,00160	№19	85 і старше	0,24000

Таблиця 5

Поправковий коефіцієнт К_пр для урахування місця проживання людей ті її статі

Тип населеного пункту	Нещасні випадки	Хвороби
	Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки
Місто	1,6	0,28	1,45	0,38
Село	1,9	0,31	1,7	0,42

Таблиця 6

Ризик смертельної небезпеки, спричиненої різними видами професійної та непрофесійної діяльності ( на 1-ну людину чоловічої статі ща 1-ну годину)

Код виду діяльносі	Вид діяльності	Ризик смертельної небезпеки	Код виду діяльності	Вид діяльності	Ризик смертельної небезпеки
Виробничі професії	15	Пожежники	1,10-7
1	Працівники вуглекоксівних підприємств	5·10 -7 -5·10-6	16	Поліцейські, міліціонери, військовослужбовці	1,5·10-7
2	Робітники пов'язані з процесом вулканізації	5·10 -7 -5·10-6	17	Водії-професіонали	3·10-7
3	Моряки на риболовецьких траулерах	6·10-7	18	Боксери-професіонали	4·10-7
4	Працівники вугільних шахт, шахтарі	2,5·10-7-6·10-7	19	Верхолази, монтажники	3,2·10-6
5	Будівельні робітники	6·10-7	20	Трактористи	4,2·10-6
6	Гончарі та глазурувальники	2,5·10-7	21	Льотчики цивільної авіації	2,1·10-7-1·10-6
7	Працівники АЕС	4·10-8	22	Льотчики-випробувачі	6·10-5
8	Працівники легкої промисловості	5·10-8-6·10-8	23	Військові вертольотчики	1,2·10-5
10	Працівники вантажної промисловості	4·10-8-6·10-8	Непрофесійний спорт, дозвілля
11	Працівники промисловості (в цілому)	1,2·10-7	24	Велосипедисти, лижники, легкоатлети	3·10-7
Невиробничі професії	25	Боксери, борці	4,5·10-7
	26	Мисливці, біатлоністи	7·10-7
12	Працівники торгівлі	3,5·10-8	29	Гребці, плавці	1·10-5
13	Працівники сфери обслуговування, педагоги, студенти	5·10-8	30	Альпіністи, спелеологи, драйвери	2,7·10-5
			31	Жокеї, кіннотники	1·10-4
14	Працівники села, фермери	6·10-8	32	Водії автомобіля	1·10-8-1·10-5
			33	Інші види занять	1·10-8

Таблиця 7

Співвідношення нещасних випадків, спричинених різними видами діяльності, між особами протилежної статі залежно від віку, %

Вікова грпа, роки	15-24	25-34	35-44	45-54	55-64	65-74
Чоловіки	80	81	76	74	71	62
Жінки	20	19	34	26	29	38
Разом, %	100	100	100	100	100	100

Таблиця 8

Ризик смерті людини внаслідок згубних звичок порівняно з ризиком смертельних небезпек невиробничого характеру ( на 1-ну людину за рік)

№	Джерело небезпеки	Ризик загибелі	№	Джерело небезпеки	Ризик загибелі
1	Паління	8000·10-6	7	Випадки утоплення	91·10-6
2	Надмірне вживання алкоголю	212·10-6	8	Випадкові удушення, закупорювання дихальних шляхів	58·10-6
3	Дорожнє-транспортні пригоди ДТП	190·10-6	9	Ураження електричним струмом	19·10-6
4	Побутові отруєння	97·10-6	10	Самовбивства та самоушкодження	258·10-6
5	Випадкові падіння	62·10-6	11	Убивства й навмисні ушкодження	117*10-6
6	Ураження при пожежі	48·10-6	12	Дія радону-22, що міститься у повітрі приміщення	250·10-6

Таблиця 9

Класифікатор безпеки професійної діяльності

Категоріїї небезпеки	Умови професійної діяльності	Ризик загибелі 1-й людини за рік
1	Безпечні (працівники швейної, взуттєвої, текстильної, паперової, типографічної, харчової та лісової промисловості)	<0.0001 (R<1·10-4)
2	Відносно безпечні (працівники металургійної, суднобудівної, вугледобувної промисловості, чавуноливарного, гончарного та керамічного виробництва, працівників промисловості загалом, а також працівники цивільної авіації)	0.0001…0.0010 (1·10-4<R<1·10-3)
3	Небезпечні (зайняті у вуглекоксівному та вулканізаційному виробництві, члени екіпажів риболовецьких траулерів, будівельні робітники, верхолази, трактористи)	0.0010…0.0100 (0·10-3<R<1·10-2)
4	Особливо небезпечні (льотчики-випробувачі, члени екіпажів військових вертольотів, водолазів)	>0.000 (r>1·10-2

Таблиця 10

Шкала порівняння ризиків смертності

Упорядкована шкала ризиків смертності
Низький	Середній	Високий
<1·10-8	1·10-8	1·10-7	1·10-6	1·10-5	1·10-4	1·10-3	1·10-2	>1·10-2
Знехтуваний	Низький	Відносно-низький	Середній	Відносно-високий	Високий	Дуже високий	Екстремальний

Питання для самоперевірки

1. Схарактеризуйте основні способи визначення ризику прояву небезпек.

2. Поясніть, у чому полягає відмінність концепції абсолютної небезпеки і концепції прийнятного (допустимого) ризику?

3. За якими критеріями здійснюється оцінювання ризику небезпек?

4. У який спосіб здійснюється управління ризиком?

5. Розрахуйте й оцініть індивідуальний ризик загибелі людини, спричинений негативними наслідками куріння якщо, за даними медиків, із кожного мільйона населення планети кожні 2-3 години вмирає 1 курець.

6. Розрахуйте й оцініть індивідуальний ризик загибелі людини, спричинений негативними наслідками надмірного вживання алкоголю, якщо за даними медиків, із кожного мільйона населення планети кожні 4-5 днів вмирає 1 людина, котра зловживала алкоголем.

7. Користуючись довідниковими таблицями розв'яжіть задачі №1 і №2 та проаналізуйте отримані результати.

Література: [1],[4]

Практична робота №3 Забруднення атмосфери аерозолями та його вплив на здоров'я людини

Тема: Техногенні небезпеки та їх наслідки.

Мета: Усвідомити небезпеку для здоров'я людини антропогенного забруднення атмосфери аерозолями.

Короткі теоретичні відомості

Атмосферою ( від грецького «атмос»- пара, «сфера- куля) називають зовнішню газову оболонку Землі. Чисте суже атмосферне повітря є сумішшю газів, яка складається переважно з азоту ( 78%), кисню (21%), аргону ( 0,9%), вуглекислого газу ( 0,03%). Склад атмосферного повітря дуже швидко змінюється за рахунок надходження в атмосферу твердих частин ( попіл і пил) та різноманітних газоподібних речовин.

Існує фізичне і хімічне забруднення атмосфери. Внаслідок господарської діяльності у повітряний басейн сучасних промислових зон та великих міст надходять домішки антропогенного характеру, органічних кислот, ефірів, нітросполук, ароматичних вуглеводі тощо. Для більшості з них встановлені норми ГДК ( гранично-допустимі концентрації).

Хід роботи

Завдання 1: Знайти відносну частку площі легень людини, яку можуть покрити тверді частинки пилу протягом років проживання на територіях з різним рівнем забруднення атмосфери аерозолями. Для проведення розрахунків вихідними умовами служать:

вік людини, щодо якого проводимо розрахунок;

концентрація частинок пилу в повітрі;

середній розмір частинок пилу;

середній об'єм повітря, яке вдихає людина за рік (див. табл. 11).

Таблиця 11

Середній об'єм повітря, який вдихає людина

Вік	Об'єм повітря за рік, мЗ	Кількість років	Всього, мЗ
1	2	3	4
до 1 року	1044	1	1044
1-2 роки	1886	1	1886
2-7 років	3183	5	15915
до 1 року	1044	1	1044
1-2 роки	1886	1	1886
2-7 років	3183	5	15915
7-12 років	5185	5	25925
12-17 років	7340	5	36700
> 17 років	8109	п	8109 п

Частку площі легень, вкриту пилом, розраховують за формулою:

Р = S1/S₂, (4)

де S1 - середньостатистична площа легень людини, яка приблизно рівна 125 м ;

S2 - площа, яку можуть вкрити одинарним шаром частинки пилу, що потрапили в легені.

Ця площа визначається за формулою:

S₂=S₀·N₀ (5)

де S о - площа, яку покриває одна частинка;

N - кількість частинок, які містяться у легенях.

Площа, яку покриває одна сферична частинка пилу радіусом г, рівна

S₀ = р r ² (6)

а кількість частинок, які осідають у легенях, визначається за об'ємом повітря V, що вдихає людина за Т років, а саме:

N₀ = С·V·к₁(1-к₂) (7)

де С - концентрація частинок пилу в повітрі, шт./м;

V- середній об'єм повітря, який вдихає людина протягом Т років, м (визначається за табл. 11);

к1 - коефіцієнт, що враховує, яка частка пилу, що потрапляє в легені, залишається в них (к1=0,1);

к2 - коефіцієнт, що враховує частку пилу, яка потрапивши у легені, з часом розсмоктується (к2=0,9).

Варіанти завдань наведені у табл. 12. У кінці заняття треба зробити висновок про вплив запиленості атмосферного повітря на стан легенів людини, порівнявши здобуті результати розрахунків для різного ступеня запиленості атмосфери.

Таблиця 12

Варіанти індивідуальних завдань

№з/п	Радіус часточок г, мкм	Концентрація пилуС, шт./смЗ	Вік людиниТ, роки	Р
1	2	3	4	5
1	0,10	0,5 103	60
2	0,11	1,0 103	55
3	0,12	5,0 103	50
4	0,13	10,0 103	45
5	0,14	30,0 103	40
6	0,15	50,0 103	45
7	0,16	60,0 103	50
8	0,17	100,0 103	55
9	0,18	200,0 103	60
10	0,19	400,0 103	65
11	0,20	0,5 103	70
12	0,21	1,0 103	65
13	0,22	5,0 103	60
14	0,23	10,0 103	55
15	0,24	30,0 103	50
16	0,25	50,0 103	45
17	0,26	60,0 103	50
18	0,27	100,0 103	55
19	0,28	200,0 103	60
20	0,29	400,0 103	65
21	0,5	0,5 103	70
22	0,31	1,0 103	65
23	0,32	5,0 103	60
24	0,33	10,0 103	55
25	0,34	30,0 103	50
26	0,35	50,0 103	45
27	0,36	60,0 103	50
8	0,37	100,0 103	55
29	0,38	200,0 103	60
ЗО	0,39	400,0 103	65

Завдання 2. Знайти відносну частку площі легень людини, яку додатково можуть покрити частинки диму від паління цигарки протягом і років. Вихідні дані для проведення обчислень:

кількість років, протягом яких людина палить;

маса смоли, що утворюється при спалюванні однієї цигарки;

кількість цигарки, яку в середньому випалює один курець за один день;

середній розмір частинок диму.

Спочатку знаходимо скільки сферичних частинок смоли радіусом г, які утворюються при спалюванні однієї сигарети, за формулою:

n = M/m (8)

де М - маса смоли, що утворюється при спалюванні однієї ци-уарки;

р - густина смоли, яку приймаємо рівною 110 кг/м ;

m - маса однієї частинки диму радіусом r.

Далі визначаємо кількість цигарки, яку випалює курець за t років при викурюванні g цигарок за один день, за формулою:

n1= 365gt (9)

Потім знаходимо кількість частинок смоли, що осідають у легенях, за формулою:

де к1 - коефіцієнт, який враховує частку диму, що потрапляє влегені та залишається в них (к1=0,1), і к2 - коефіцієнт, що враховує частку диму, який, потрапивши в легені, з часом розсмоктується (k2 =0,5).

Далі знаходимо площу, яку покривають частинки диму, за формулою:

S3= р r ² ·N1 = 274 M·g·t·k1(1-k2) / pr ³ (10)

Звідси, частка легень, покрита частками диму, рівна:

P=S3/S1 (11)

Варіанти завдань наведені в табл. 13. При проведенні розрахунків приймаємо, що частинки диму мають радіус 0,1 мкм.

№ з.п	Маса смоли, утворюється при спалювані однієї цигарки, M	Кількість цигарок, які випалює курець за один день, g	Кількість років куріння, t	Р
1	2	3	4	5
1	0,50	11	1
2	0,51	12	2
3	0,52	13	3
4	0,53	14	4
5	0,54	15	5
6	0,55	16	6
7	0,56	17	7
8	0,57	18	8
9	0,58	19	9
10	0,59	20	10

Запитання для самоконтролю

Опишіть складові природного середовища.

Опишіть біологічний кругообіг речовин.

Дайте характеристику атмосфери.

Дайте характеристику гідросфери.

Дайте характеристику літосфери.

Опишіть гігієнічне значення сонячної радіації.

Опишіть гігієнічну роль повітря.

Опишіть гігієнічну роль прісної води.

Опишіть гігієнічну роль ґрунтів.

Наведіть класифікацію природних ресурсів.

У чому виявляється експлуатація біологічних ресурсів?

Які проблеми виникли під час розробки паливно-енергетичних та мінеральних ресурсів?

Назвіть основні види забруднення гідросфери.

Назвіть основні види забруднення літосфери.

Опишіть екологічні проблеми, які виникли унаслідок забруднення природного середовища.

У скільки разів загальні витрати енергії в середньому на одну людину в світі перевищують такі витрати первісної людини?

а) у 2-3 рази;

б) у 5-6 разів;

в) у 10-20 разів;

г) у 40-50 разів.

18. В якій послідовності проходить потік сонячної енергії через глобальну екосистему Землі?

а) редуценти - консументи - продуценти;

б) продуценти - редуценти - консументи;

в) консументи - редуценти -продуценти;

г) продуценти - консументи - редуценти.

19. Якими шляхами відбувається теплообмін організму людини з навколишнім середовищем?

а) шляхом випаровування та конвекції;

б) шляхом конвекції та випромінювання;

в) шляхом випаровування;

г) шляхом конвекції;

д) шляхом випромінювання, випаровування та конвекції;
є) шляхом випромінювання.

20. Які екологічні проблеми, що пов'язані з забрудненням атмосфери, відносяться до глобальних?

а) утворення смогів та випадання кислотних дощів;

б) випадання кислотних дощів та підвищення середньої температури Землі;

в) зменшення вмісту озону в верхніх шарах атмосфери та підвищення середньої температури Землі;

г) зменшення вмісту озону в верхніх шарах атмосфери та утворення смогів;

д) випадання кислотних дощів та зменшення вмісту озону в верхніх шарах атмосфери.

Література: [3],[4]

Практична робота №4 Аналіз небезпеки під час роботи зі шкідливими та пожежонебезнечиими речовинами

Тема: Техногенні небезпеки та їх наслідки.

Мста: Показати можливість досягнення граиичиої концентрації шкідливої речовини та нижньої концентраційної межі пожежонебезпеки у приміщенні.

Короткі теоретичні відомості

При вмісті у повітрі робочої зони одночасно декількох шкідливих речовин односпрямованої дії, оцінку здійснюють за сумою відношень фактичних концентрацій речовин до їх ГДК, яка не може перевищувати одиниці, де с1, с2, сп,- фактична концентрація шкідливих речовин відносно ГДК цих речовин.

Забруднення атмосферного повітря може призвести до значного погіршення стану здоров'я населення.

Хід роботи

Приклад 1. Знайти час, за який при температур 25єС у лабораторії об'ємом 90 м³ (5мх6мх3м), де випадково витік бензол і утворив пляму площею 0,1 м² (0,33мх0,33м) буде встановлена:

граничнодопустима концентрація;

середня смертельна концентрація;

нижня мело пожежонебезпеки.

Для розв'язку задачі необхідні такі довідкові дані:

граничнодопустима концентрація - 5 мг/м³;

середня смертельна концентрація - 38000 мг/м³ протягом 4 год.;

нижня межа пожежонебезпеки - 1,2 % об.;

швидкість випаровування при температурі повітря 25°С і при швидкості руху повітря 0,25 м/с (оптимальна) - 436 мг/(м²/с);

леткість - 320 000 мг/м³.

Оцінюючи небезпеку отруєння, враховують леткість речовин. Вона свідчить про максимальну концентрацію пари речовини, яка досягається внаслідок її випаровування при заданій температурі. Якщо леткість нижча ніж ГДК, то отруєння неможливе.

Леткість бензолу перевищує ГДК і ССК, тому виникає небезпека отруєння.

Робочою формулою для розрахунку часу встановлення відповідних концентрацій є рівняння

VС = Sut (12)

де V- об'єм приміщення, м ;

С - концентрація речовини у повітрі, мг/м ;

S - площа плями рідини, м ;

u- швидкість випаровування рідини, мг/(м с);

t - час випаровування, с.

Звідси час дорівнюватиме:

t= VС / Su (13)

Для граничнодопустимої концентрації у робочій зоні знаходимо безпосередньо:

tГДК= 10с.

Аналогічно для середньої смертельної концентрації маємо

tССК= 22 год.

Щоб визначити час встановлення нижньої межі пожежонебезпеки, необхідно від об'ємних відсотків у нижній межі пожежонебезпеки перейти до масово-об'ємної концентрації. За визначенням об'ємно-масової концентрації встановлюємо, що

C=m / V (14)

де m- маса речовини,

V - об'єм приміщення.

За законом Авогадро, маємо:

m= M ·н·1000 / 0,0224 (15)

де М - молярна маса речовин - 0,224 г/моль;

н - об'єм пари речовини, який займає т мг речовини, а за нижньою межею пожежонебезпеки в % об. (НМП) знаходимо:

V = н 100% / HMP (16)

Підставивши у формули, одержимо:

_{C =} М-НМР /0,00224 (17)

Тепер маємо:

tHMP = V·M·HMP / 0,00224*S*u (18)

tHMP = 23,96год.

Якщо пляму рідини збільшити до 1 м², то час відповідно зменшиться вдесятеро.

Важливо знати, який об'єм розлитої рідини призведе до встановлення концентрації, що відповідає нижній межі пожежо-небезпеки. Його оцінюють за формулою:

Vp = m / p (19)

де m- маса випаруваної речовини;

р -її густина, яка для бензолу дорівнює 0,8 г/см = 800 мг/см. Маса речовини, яка випарувалась, дорівнює:

m = u·s· tHMP (20)

Таким чином маємо:

Vp = u·s· tHMP / p (21)

Vp = 4,7 л.

Тому одним із засобів безпеки під час. роботи з легкозаймистими речовинами є вимога зберігати у лабораторії тільки денну норму рідини, тобто стільки, скільки використовується протягом робочого дня

Завдання 1. Знайти час, за який при температурі 25?С у лабораторії об'ємом V, де випадково витік бензол і утворив пляму площею 5, буде досягнено ГДК, ССК і НМП при швидкості випаровування II. Варіанти завдань наведені в табл. 14.

Таблиця 14

Варіанти індивідуальних завдань

№ з/п	Об'єм лабораторії м2 лабораторії V, м1	Площа плями бензолу 5", м2	Швидкість випаровува випаровування II, мг/(м2с)	Час встановлення
	V,м3	бензолу s, м2	випаровуння u	ГДК	ССК	НМП
1	2	3	4	5	6	7
1	90	0,15	436
2	110	0,12	424
3	80	0,11	431
4	60	0,10	411
5	70	0,14	405
6	105	0,17	398
7	95	0,13	380
8	85	0,12	371
9	75	0,11	430
10	115	0,24	425
11	120	0,22	415
12	125	0,23	410
13	130	0,24	395
14	125	0,27	392
15	120	0,25	385
16	110	0,21	376
17	90	0,18	378
18	105	0,19	412
19	108	0,17	423
20	99	0,21	431
21	111	0,27	429
22	96	0,15	422
23	93	0,14	418
24	104	0,18	402
25	103	0,19	408
26	108	0,14	393
27	91	0,16	383

Запитання для самоконтролю

Назвіть шляхи підвищення безпеки технологічних процесів.

Обґрунтуйте компроміс між рівнем безпеки виробництва та його прибутковістю.

Опишіть механічні чинники та їх потенційну небезпечність.

Опишіть термічні чинники та їх потенційну небезпечність.

Література: [1], [4], [5].

Практична робота №5 Психофізіологічні особливості людини та безпека життєдіяльності.

Тема: Соціальні небезпеки. Соціальні та психологічні фактори ризику.

Мета: Показати вплив психофізіологічних особливостей людини на її безпеку. Завдання. Оцінити окремі елементи психофізіологічної надійності людини за допомогою наведених нижче тестів: * тест на визначення темпераменту особистості;

Короткі теоретичні відомості

Шлях до повного фізичного, психічного та соціального благополуччя кожної людини лежить тільки через пізнання себе як конкретної особистості, а не людини взагалі.

Серед психологічних факторів, що підсилюють піддатливість людини нещасним випадкам, можна виділити такі:

1. невідповідність людини обраній професії ( професійно-психологічна непридатність)

2. несприятливий психофізіологічний стан людини ( втома, емоційна напруженість)

3. індивідуальні особливості нервової системи

4. низький інтелектуальний рівень людини.

Для вивчення індивідуальних психологічних особливостей людини існують найрізноманітніші тести, які застосовуються, наприклад, при професійну відборі кандидатів на конкретну посаду. Це можуть бути тести на встановлення належності людини до певного психологічного типу, або типу нервової системи, темпераменту, тести для виявлення рівня розвитку певних здібностей, пам'яті, мислення, концентрації, уваги, тести для виявлення обдарованості тощо.

Психологами доведено, що особи з підвищеним ризиком травматизу виявляють себе за різними психологічними тестами і методиками ( практичний інтелект, час реакції, реагування, спритність, стан нервової системи то що) вираженою неповноцінністю одержаних результатів, порівняно з контрольною групою осіб.

Хід роботи

* тест на вивчення професійно важливих якостей персоналу
системи: "людина - машина - знакова система";

*тест визначення ступеня задоволення основних потреб людини;

тест на визначення рівня самооцінки;

тест на визначення рівня стресостійкості.

Після проведення відповідних тестів студенти аналізують одержані результати з точки зору особистої безпеки.

Тест для виявлення темпераменту особистості (за Г. Айзенком)

Тест ЕРІ за Айзенком посідає перше місце серед інших пси-ходіагностичних методик за частотою використання. За цією методикою треба відповісти на 30 запитань, даючи ствердну (так) чи заперечну (ні) відповідь. При відповіді "так" треба проставити проти номера запитання знак "+", а при відповіді "ні" - знак "-". Пам'ятайте, чим щиріші будуть ваші відповіді, тим об'єктивнішим буде результат.

Перелік запитань:

1. Чи часто Ви відчуваєте потяг до нових вражень, щоб пережити нове сильне відчуття?

Чи часто Ви відчуваєте потребу в друзях, які можуть Вас зрозуміти, підтримати, висловити співчуття?

Чи вважаєте Ви себе безтурботною людиною?

Чи дуже важко Вам відмовитися від своїх намірів?

Чи обмірковуєте Ви свої справи не поспішаючи і вважаєте за доцільне почекати, перш ніж діяти?

Чи завжди Ви дотримуєтесь своїх обіцянок, навіть тоді, коли це вам невигідно?

Чи часто у Вас бувають спади і піднесення настрою?

Чи швидко Ви дієте і говорите, не витрачаючи багато часу на обдумування?

Чи виникало у Вас коли-небудь почуття, що ви нещасливі, хоча жодної причини для цього не було?

Чи правильно, що на спір ви здатні відважитися на все?

Чи ніяковієте Ви, при бажанні познайомитися з особою протилежної статі, яка Вам симпатична?

Чи виводить Вас з рівноваги почуття гніву?

Чи часто Ви дієте необдумано, під впливом ситуації?

Чи часто Вас турбує думка, що вам не слід було б щось робити або говорити?

Чи надаєте Ви перевагу читанню книжок перед спілкуванням з людьми?

Чи правда, що перебуваючи у товаристві, Ви звичайно буваєте мовчазні і стримані?

Чи трапляються випадки, що Ви поширюєте плітки?

Чи трапляється у Вас безсоння, викликане різними розмірковуваннями, що спадають на думку?

Чи вам приємніше і легше прочитати про те, що Вас цікавить, у книзі, хоч можна швидше і простіше довідатися про це від друзів?

Чи буває у Вас сильне серцебиття?

Чи подобається Вам робота, яка потребує постійної уваги?

Чи бувають у Вас напади тремтіння?

Чи ви говорите про знайомих людей тільки хороше навіть тоді, коли впевнені, що вони про це не довідаються?

Чи правда, що Вам неприємно бути в компанії, де постійно кепкують один з одного?

Чи подобається Вам робота, яка потребує швидкої реакції?

Чи правда, що Вам не дають спокою думки про різні неприємності і "жахи", які можуть трапитися, хоча в реальності все закінчується благополучно?

Чи Ви коли-небудь спізнювались на побачення або на роботу?

Чи правда, що Ви дратівливі?

Чи правда, що Ви неквапливі в рухах?

Чи часто Вам сняться жахи?

Після опитування відповіді звіряють поступово за трьома колонками з ключем опитування, який наведено в табл. 2.11. Якщо відповіді збігаються з ключем опитування, то біля питання ставимо одиницю, а якщо не збігаються, то - нуль. Потім підраховують суму одиниць окремо за трьома колонками: перша S1, друга S₂ і Sз третя.

Аналіз результатів тесту починають із третьої колонки. Якщо сума Sз > 5, то можна стверджувати, що відповіді на запитання були нещирі і подальший розгляд результатів немає сенсу. Якщо Sз < 5, то, використовуючи круг Айзенка, визначаємо темперамент. Для цього на горизонтальній осі відкладаємо суму S₂ а на вертикальній осі - суму S₂ і на перетині перпендикулярів до цих осей знаходимо точку, яка покаже сектор з притаманним характером.

Таблиця 15

Ключ опитування

№ з/п	Перше число так + ні -	Друге число так + НІ -	Третє число так + ні -	№ з/п	Перше число так + ні -	Друге число так + ні -	Третє число так+ ні -
1	2	3	4	1	2	3	4
1	+			16	-
2		+		17
3	+			18		+
4		+		19	-
5	-			20		+
6			+	21	-
7		+		22		+
8	+			23
9		+		24	-
10	+			25		+
11		+		26	+
12			-	27		+
13	+			28	-
14		+		29
15	-			30	+	+

Тест для вивчення професійно важливих здібностей персоналу в системі "людина - машина - знакова система"

Для ефективної роботи в системі "людина - машина -знакова система" важливі сенсорно-перцентивна (сприйняття і увага) та інтелектуальна (обробка інформації, прийняття рішень) складові діяльності. Для оцінки таких здібностей використовують таблиці Шульте, з допомогою яких вивчають рівень уваги.

Є два типи таблиць. У першому типі у 25 клітинках таблиці хаотично розміщені 25 послідовних чисел від 1 до 25 (див. табл. 16). У другому типі у 25 клітинках таблиці хаотично розміщені 25 непослідовних чисел від 1 до 99 (див. табл. 17).

Необхідно за 1 хвилину в кожній таблиці відшукати і записати у послідовний ряд наявні в них числа. Ніяких поміток у таблицях робити не можна. Подано два варіанти кожного типу таблиць, оскільки рівень уваги студентів неоднаковий і за 1 хвилину окремі з них можуть відшукати більше ніж 25 чисел. У цьому випадку вони продовжують шукати числа у другому варіанті таблиць до спливу часу тесту. Кількість чисел, знайдених в обох варіантах одного типу таблиць, підсумовують.

Порівняльну оцінку визначають за кількістю правильно записаних чисел. У першому типі моделюється ситуація, в якій особа почуває себе впевнено, оскільки знайшовши будь-яке число, вона знає, яке число буде наступним. У другому типі моделюється ситуація, в якій особа почуває себе невпевнено, бо, знайшовши будь-яке число вона не знає, яке число має шукати далі.

Після проведення тесту треба зробити аналіз здобутих результатів, порівнюючи рівень уваги серед студентів для першого і другого типів таблиць Щульте, і показати зв'язок уваги студентів із ситуацією, яка моделюється відповідним типом таблиць.

Таблиця 16

Перший тип таблиць з послідовним набором чисел

21	12	7	1	20
6	15	3	17	18
19	4	8	25	13
24	2	22	10	5
9	14	11	23	16

Варіант1 Варіант 2

9	5	11	23	20
14	25	17	19	13
3	21	7	16	1
18	12	6	24	4
8	15	10	2	22

Таблиця 17

Другий тип таблиць з непослідовним набором чисел

Варіант 1 Варіант 2

5	28	47	11	51
16	8	43	19	63
17	34	55	31	12
13	57	64	3	39
16	37	98	29	54
80	92	46	59	35
43	21	8	40	2
65	84	99	7	77
	--	^ п	-> А	Л О

Тест для визначення ступеня задоволення основних потреб людини

За допомогою цього тесту особа оцінює свої потреби: фізіологічні, потреби в безпеці, соціальні (міжособистісні) потреби, потреби у визнанні, потреби у самовираженні. Це відкриває орієнтири для самовдосконалення, допомагає ефективніше використовувати свої здібності, додає впевненості в собі і підвищує рівень особистої безпеки.

Методика визначення ступеня задоволення основних потреб містить 15 тверджень, які необхідно попарно порівняти і надати перевагу одному із пари.

Спочатку порівнюється перше твердження послідовно з чотирнадцятьма іншими, потім друге - з тринадцятьма іншими і так далі. У таблицю результатів записуємо номер того твердження, якому надаємо перевагу (див. табл. 19). Під час тестування корисно для кожного твердження вголос промовити фразу "Я хочу...".

Перелік тверджень:

Домогтися визнання і поваги.

Мати хороші відносини з людьми.

Забезпечити собі майбутнє.

Заробляти на життя.

Мати хороших співрозмовників.

Зміцнити своє становище.

Розвивати свої сили та здібності.

Забезпечити собі матеріальний комфорт.

Підвищити рівень майстерності та компетентності.

Уникати неприємностей.

Прагнути до нового і невідомого.

Забезпечити собі стан впливу.

Купувати хороші речі.

Займатися справою, яка потребує повної віддачі.

Бути зрозумілим для інших.

Заповнивши таблицю, підраховують частоту появи того чи іншого твердження, за якою визначають найпріоритетніші потреби особистості (перші п'ять, які найчастіше з'являються).

Потім визначають ступінь задоволення п'яти головних потреб, підрахувавши загальну кількість появи тверджень з певними номерами у таблиці результатів, а саме:

Фізіологічні потреби визначає сума тверджень - 4, 8, 13.

Потреби в безпеці визначає сума тверджень - 3, 6, 10.

Соціальні (міжособистісні) потреби визначає сума тверджень -2, 5, 15.

Потреби у визнанні визначає сума тверджень - 1,9, 12.

Потреби в самовираженні визначає сума тверджень - 7,11,14.

Здобуті результати вміщують у таблицю задоволення по треб (див. табл. 19)

По закінченні роботи з тестом треба зробити висновки про ступінь задоволення головних потреб особистості та рівень особистої безпеки.

Таблиця 18

Таблиця результатів

Номери тверджень, які порівнюються
2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
														1	X
														2
	3	3	6	3	8	9	3	11	3	3	14	15	3	номери тверджень, які порівнюються
													4
												5
											6
										7
									8
								9
							10
						11
					12
													13

У таблицю результатів внесено як зразок результати порівняння 3-го твердження з усіма іншими. Наприклад, порівнюючи 3 твердження з 10, перевагу надали 3-му і тому в клітинку на перехресті 3-го і 10-го тверджень поставлено 3-тє, а порівнюючи це твердження з 15-м перевагу надано 15-му і в клітинку на перехресті 3-го і 15-го поставлено 15-те.

Таблиця 19

Таблиця задоволення потреб

42-
35 т											Потреба незадоволена
28											Потреба
21-											астково задоволена
14 - 7 -		1		2		3		4		5	Потреба задоволена
	¦ І
0	Матеріальні потреби	Потреби в безпеці	Соціальні (міжособистісні) потреби	Потреби у визнанні	Потреби у самовираженні	Види потреб
	4	3	2	1	7	Твердження
	8	6	5	9	11
	13	10	15	12	14

Тест на визначення рівня самооцінки

Відповідаючи на запитання тесту, вкажіть, як часто Ви перебуваєте у перелічених нижче станах за такою шкалою: дуже часто - 4 бали, часто - 3 бали, інколи - 2 бали, рідко - 1 бал, ніколи - 0 бала (табл. 20). Пам'ятайте: чим щиріші відповіді, тим об'єктивніший результат.

Таблиця 20

№ з/п	Запитання	Відповідь
		Дуже часто	Часто	Інколи	Рідко	Ніколи
1	Я часто хвилююся даремно	4	3	2	1	0
2	Мені хочеться, щоб мої друзі підбадьорювали мене	4	3	2	1	0
3	Я боюсь виглядати невігласом	4	3	2	1	0
4	Я хвилююся за своє майбутнє	4	3	2	1	0
5	Зовнішній вигляд інших значно кращий, ніж мій	4	3	2	1	0
6	Прикро, що багато хто мене не розуміє	4	3	2	1	0
7	Відчуваю, що не вмію належно розмовляти з людьми	4	3	2	1	0
8	Люди чекають від мене дуже багато чого	4	3	2	1	0
9	Відчуваю себе скутим (скутою)	4	3	2	1	0
10	Мені здається, що мене спіткає якась неприємність	4	3	2	1	0
11	Мене хвилює думка про ставлення до мене інших людей	4	3	2	1	0
12	Я відчуваю, що говорять про мене за моєю спиною	4	3	2	1	0
13	Я не почуваю себе в безпеці	4	3	2	1	0
14	Мені ні з ким поділитися своїми думками	4	3	2	1	0
15	Люди не особливо цікавляться моїми досягненнями	4	3	2	1	0

Підрахуйте суму балів, яку набрали. Якщо сума балів

понад 30, то ви себе недооцінюєте;

менше як 10, то вам слід позбутися відчуття зверхності, зазнайства і сприйміть як належне, що причиною кожної ситуації є ви самі;