Значення освітленості для трудової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Значення освітленості для трудової діяльності

2. Основні світлотехнічні поняття освітлення

3. Основнi вимоги до виробничого освiтлення

4. Нормування освiтлення

5. Класифiкацiя видiв та систем виробничого освiтлення

6. Природне освітлення

7. Штучне освітлення

8. Експлуатація освітлювальних установок

Висновки

Список літератури

Вступ

Освітлення виробничих приміщень впливає на стан здоров'я, продуктивність праці, якість продукції і рівень виробничого травматизму. Організація правильного освітлення робочих місць, зон обробки і виробничих приміщень має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню травматизму, поліпшенню якості продукції. І навпаки, недостатнє освітлення утруднює виконання технологічного процесу і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору.

Людина та її здоров'я є найбільшою цінністю держави. самою важливою складовою в життєдіяльності людини є її трудова діяльність. Тому одна з найважливіших державних задач в Україні є охорона життя і здоров'я громадян, в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці. Основним Законом України (Конституцією України) визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Україна використовує світовий досвід організації роботи щодо поліпшення умов і безпеки праці (Директиви ЄС і Конвенції МОП та інш.). Принцип державної політики України в галузі охорони праці є пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів їх виробничої діяльності.

Мета охорони праці - це необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтацій пріоритетності життя і здоров'я людей по відношенню до результатів їх виробничої діяльності. Головним об'єктом дослідження в охороні праці є людина в процесі праці і засоби виробництва, виробниче середовище, організація праці та виробництва.

Із загального обсягу інформації, через зоровий канал людина одержує 80%. Якість інформації, що надходить, залежить від освітлення. Незадовільна кількість або якість не тільки втомлює зір, але й викликає втому організму в цілому. Нераціональне освітлення може бути причиною травматизму. Часте пристосування очей, різкі тіні, освітлення надто яскравим світлом втомлює очі, знижують його захисну реакцію, око втрачає контрастну чутливість і гостроту зору. Збереження зору людини, стан її центральної нервової системи і безпека на виробництві значною мірою залежать від умов освітлення. Нормується - Будівельні норми і правила: СНіП ІІ-4-79. Природне і штучне освітлення, в основу нормування виробничого освітлення покладена характеристика здорової роботи, що дозволить забезпечити високу продуктивність праці.

1. Значення освітленості для трудової діяльності

освітлення виробничий травматизм

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під час здійснень будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. До таких процесів належать адаптація, акомодація та конвергенція.

Адаптація - пристосування ока до зміни умов освітлення.

Акомодація - пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни криви: кришталика.

Конвергенція - здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі.

При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Згідно із статистичними даними, до 5% травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до професійних захворювань, наприклад, таких як: короткозорість, спазм акомодації. Так, при світлому пофарбуванні інтер'єру завдяки збільшенню кількості відбитого світла рівень освітленості підвищується на 20--40% (при тій же потужності джерел світла), різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення. При надмірній яскравості джерел світла та предметів, що знаходяться у полі зору, може відбутись засліплення працівника. І Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість навколишніх предметів призводять до частої переадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок цього -- швидкого втомлення органів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються і знаходяться в полі зору, краще фарбувати в кольори середньої світлості, коефіцієнт відбиття яких знаходиться в межах 0,3--0,6, і, бажано, щоб вони мали матову або напівматову поверхню.

2. Основні світлотехнічні поняття освітлення

Свiтло - це видима частина спектру електромагнiтного випромiнювання з довжиною хвилi вiд 380-760 нм.. Попадаючи на сітчату оболонку очей, воно викликає зорове вiдчуття. Свiтлотехнiчнi величини - показники, що визначають виробниче освiтлення, основане на оцiнцi вiдчуттiв, виникаючих вiд впливу свiтлового випромiнювання на очi. Розрiзнюють кiлькiснi та якiснi показники, що характеризують освiтлення виробничих примiщень. Основнi кiлькiснi світлотехнічні показники:

Свiтловий потiк (Ф, лм) - потужнiсть променистої енергiї, яка оцiнюється людським оком по свiтловому вiдчуттю. Свiтловий потiк визначається не тiльки як фiзична величина, а й як фiзиологiчна, оскiльки вимiрювання її засновано на зоровому сприйманнi. Розподiл свiтлового потоку у просторi враховує сила свiтла.

Сила свiтла (I, кд) - відношення свiтлового потоку до тiлесного кута w, у межах якого вiн розповсюджується рiвномiрно.

(ст. рад) - характеризується відношенням площi поверхнi, вирізаємої на сферi конусом з вершиною у центрi сфери, до квадрата її радiуса.

Освiтленiсть (Е, лк) - густина свiтлового потоку на поверхнi, що освiтлюється.

Яскравість (L, кд/м2) - густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку.

де a - кут мiж напрямком свiтлових променiв та нормаллю до поверхнi.

До основних якiсних показникiв, що визначають умови зорової роботи, вiдносяться: фон, контраст мiж фоном, видимiстю, показник осліпленість, коефiцiєнт пульсації освiтленостi та показник дискомфорту.

Фон - поверхня, безпосередньо прилегла до об'єкта розбiжностi, на якiй вiн розглядається. Характеристики фону визначаються коефiцiєнтом відбиття, що уявляє собою відношення свiтлового потоку, вiдбитого вiд поверхнi, до свiтлового потоку, падаючого на дану поверхню.

Фон вважається при:

P < 0, 2 - темним;

P вiд 0, 2 до 0, 4 - середнiм;

P > 0, 4 - світлим.

Контраст об'єкта розбiжностi з фоном (К) - відношення рiзницi мiж блискучiстю об'єкта розбiжностi L0 та блискучiстю фону Lф до блискучостi фону, на якому розглядається даний об'єкт.

Контраст об'єкта розбiжностi при значеннях:

К до < 0, 2 - малий;

K від 0, 2 - 0, 5 - середнiй;

K > 0, 2- великий (об'єкт та фон рiзко вiдрiзняються по блискучостi).

Видимiсть (V) - здiбнiсть очей сприймати об'єкт при освiтленостi вiд 0, 1 до 105 лк

V = K /Kгр,

де К - контраст мiж об'єктом та фоном;

Кгр - найменший вiдрiзнюваний контраст.

Показник осліпленості (Р) - критерiй оцiнки осліплюючої дiї, що створюється освiтньою установкою, значення якого визначається по формулi:

Р = (S - 1) * 1000,

де S - коефіціент ослiпленостi, дорiвнює відношенню V1 /V2;

V1 - видимiсть об'єкта спостереження при екрануванні блискучих джерел свiтла;

V2 - видимiсть об'єкта спостереження за наявнiстю блискучих джерел в полi зору.

Блискучість - пiдвищена яскравість свiтних поверхней, що погiршує видимiсть об'єктiв.

Коефiцiєнт пульсації освiтленостi (Кп) - критерiй оцiнки вiдносної глибини коливань освiтленостi у результатi зміни у часi свiтлового потоку газорозрядних ламп при живленнi їх змiнним струмом.

Коефiцiєнт нерiвномiрностi освiтлення (Z) - визначається відношенням.

Робоча поверхня - поверхня столу, верстату, частини обладнання, на якiй здiйснюється робота та нормується або вимiряється освiтленiсть. Знаходиться частiше за все на висотi 0. 8 м вiд рiвня пiдлоги.

Об'єкт розрізнення - предмет, що розглядається, окрема його частина або дефект, що розрiзнюється (крапка, лiнiя, товщина шрифту лiтер i т.п.).

3. Основнi вимоги до виробничого освiтлення

Задачу створення найкращих умов для бачення можна вирiшити освiтлювальною установкою, що вiдповiдає наступним вимогам: Освiтленiсть на робiтничому мiсцi повинна вiдповiдати характеру зорової роботи, тобто не нижче встановлених норм.

Ефак = (0, 9 - 1, 2) Ен .

Збiльшення освiтленостi (до визначеної межi) збiльшує продуктивнiсть працi (оптимальна освiтленiсть пiдвищує продуктивність працi на 15%). Подальше збiльшення освiтленостi приводить до збiльшення вiдбитої блискучості, що неприємно людському оку.

Необхiдно забезпечити рiвномiрний розподiл блискучостi на робочій поверхнi, а також у межах оточуючого простору. Враховує коефiцiєнт нерiвномiрностi освiтлення:

Z = E max /Emin.

Нерiвномiрнiсть освiтлення у зонi розмiщення робочих мiсць має бути 1,5 для робiт I - III розряду зорових робiт при люмінесцентних лампах, 2- при iнших джерелах та 1,8 та 3 для робiт IV-VII та VIII розрядів вiдповiдно.

На робочої поверхнi повиннi бути вiдсутнi рiзкi тіні, розмiри, що спотворюють форму об'єктiв розрізняння. Ця умова забезпечується завдяки використанню свiтильникiв з світлорозсіючим матовим склом.

В полi зору повинна бути вiдсутня пряма та вiдбита блискучість, що приводить до погiршення видимостi об'єктiв. Для обмеження осліплюючої дiї свiтильникiв загального освiтлення (тобто прямої блискучості) їх пiдвiщують на визначеній висотi над рiвнем пiдлоги, або використовують освiтлювальну арматуру з вiдповiдним захисним кутом, або арматуру: що розсіює світ. Щоб обмежити вiдбиту блискучість, наприклад, при освiтленнi блискучих поверхней (глянцевий папiр, екран дісплею та iн.) треба встановлювати свiтильники з регульованим направленням світлового потоку чи з розсіювачами світла.

Величина освiтленостi має бути постiйною у часi. Для цього стабілізують напругу живлення, жорстко крiплять свiтильники, застосовують спеціальні включення світильників.Для створення правильної кольоропередачi необхiдно обирати джерела свiтла з спектром близьким до природнього.

Всi елементи освiтнiх установок не повиннi створювати небезпечнi та шкiдливi виробничi фактори. Слiд виключити або зводити до мiнiмуму шум, тепловi видiлення, небезпеку поразки струмом, пожежо- та вибухонебезпечнiсть свiтильникiв.

З метою кращих для зору умов роботи кiлькiсть та якiсть освiтлення слiд пов'язати з кольоровим оточенням. Світле фарбування інтерьєру, завдяки збiльшенню кiлькостi вiдображеного свiтла, дозволяє збiльшити рiвень освiтленостi при тiй же потужностi свiтла. Окрiм того, зменшуються рiзкi тіні, знижуються яркостні контрасти мiж свiтильниками та поверхнями, на яких вони розмiщені.

Глибина пульсацiй газорозрядних ламп, що живляться вiд мережi змiнного струму, має бути обмежена. Допустимий коефiцiєнт пульсації не повинен пеpевищувати 10-20%.

Освiтнi установки мають бути надiйнi, зручнi, простi у експлуатацiї, економічнi та естетичнi.

4. Нормування освiтлення

Вибiр нормованих параметрiв, проектування та розрахунок освiтлення здiйснються згiдно СНіП II-4-79. Згiдно яким всi роботи розбиваються на 8 розрядів зорових робiт.

Розряд зорових робiт залежить вiд мiнiмального розмiру об'єкта розглядання. Першi п'ять мають підрозряди (а, б, в, г), якi визначаються фоном та контрастнiстю об'єкта з фоном.

Внаслідок непостiйностi природного освiтлення протягом дня та пори року, кiлькiсна оцiнка цього виду освiтлення здiйснюється у залежності вiд розряду зорових робiт по коефiцiєнту природного освiтлення (КПО, е).

КПО визначається відношенням (у вiдсотках) освiтленостi в данiй точцi у серединi примiщення Евн до одночасно виміряної зовнiшньої горизонтальної освiтленостi Езов, що створюється свiтлом вiдкритого небосхилу.

Прийнято роздiльне нормування КПО для бокового та верхнього освiтлення. В примiщеннi, що освiтлюється тiльки боковим свiтлом, нормується мiнiмальне значення КПО у межах робочої зони, яке має бути забезпечено у точках, найбiльш вiддалених вiд вiкон. В примiщеннi з верхнiм або комбiнованим освiтленням нормується середнє значення КПО у межах робочої зони.

Для штучного освiтлення нормується абсолютне значення рiвня освiтленостi на робочих поверхнях у виробничих примiщеннях, також залежно вiд розряду зорових робiт, фону, контрасту об'єкта з фоном та системи освiтлення. Так для обчислювальних центрiв величина штучної освiтлення при виконаннi робiт високої зорової точностi (розряд III, підрозряд "г") при одному загальному освiтленнi повинна бути не нижче 200 лк.

При визначеннi норми освiтленостi необхiдно враховувати ряд умов, викликаючих необхiднiсть пiдвищення або зниження рiвня освiтленостi. Норми освiтленостi слiд пiдвищувати, наприклад, при виконаннi робiт I-IV розряду, якщо напружена зорова робота виконується на протязі всього робочого дня. В деяких випадках норму освiтленостi слiд знижувати, наприклад, у примiщеннях де виконуються роботи малої та середньої точностi, при короткочасному перебуваннi людей.

5. Класифiкацiя видiв та систем виробничого освiтлення

Виробниче освiтлення залежно вiд джерела свiтла може бути: природнiм, штучним та сумiщеним.

Природнє освiтлення обумовлено прямими сонячними променями та розсiяним свiтлом небосхилу, мiняється залежно вiд географiчної широти, ступеню хмарності, часу дiб вiд сотен частин люкс вночi до десятків тисяч люкс вдень.

Штучне освiтлення створюється штучними джерелами свiтла: лампами розджарювання або газорозрядними лампами.

Сумiщене освiтлення уявляє собою доповнення природнього освiтлення штучним в світлий час дiб при недостатньому за нормами природним освiтленням.

Природнє освiтлення пiдроздiляється на бокове - через свiтловi прорiзи у зовнiшнiх стiнах; верхнє - через лiхтарi та свiтловi прорiзи у покриттi , а також через прорiзи у мiсцях перепаду висот будинку; комбiноване - освiтлення, що сполучає бокове та верхнє природнє.

Штучне освiтлення по складу буває слідуючих систем: загального та комбiнованого. При загальному освiтленнi свiтильники розмiщуються у верхнiй зонi (не нижче 2,5м над пiдлогою) рiвномiрно (загальне рiвномiрне освiтлення) або стосовно до розташування обладнання (загальне локалiзоване освiтлення).

Доповнення загального освiтлення мiсцевим, свiтловий потік якого створюється вiд свiтильникiв встановлених безпосередньо на робочих мiсцях, називається комбiнованим освiтленням.

Мiсцеве освiтлення застосовується тiльки спiльно з загальним освiтленням.

По функцiональному призначенню штучне освiтлення пiдроздiляють на наступнi вигляди: робоче, аварiйне, евакуаційне, охоронне та чергове.

Робочим називають освiтлення примiщень будинкiв, а також дiльниць вiдкритих просторiв, призначених для роботи, проходу людей та руху транспорту.

Аварiйне освiтлення використовується для продовження роботи при аварiйному вiдключеннi робочого освiтлення. Найменша освiтленiсть робочих поверхней при аварiйному режимi роботи повинна складати 5% освiтленостi, нормованої для робочого освiтлення.

Евакуаційне освiтлення передбачається для евакуацiї людей при аварiйному вiдключеннi робочого освiтлення. Воно необхiдне у проходах, на сходах, у виробничих примiщеннях, де працює бiльш 50 чоловік; у примiщеннях допомiжних будинкiв, де можуть одночасно знаходитись бiльш 100 чоловік. Найменша освiтленiсть при евакуацiйному освiтленнi на пiдлозі основних проходiв та на ступенях сходів - 0,5лк. Свiтильники аварiйного та евакуаційного освiтлення приєднують до незалежного джерела живлення.

Охоронне освiтлення передбачається вздовж меж територiй, що охороняються у нiчний час. Освiтленiсть має бути 0,5лк на рiвнi землi у горизонтальній площини. До чергового освiтлення примiщень прибiгають у неробочий час, при цьому використовуються частина свiтильникiв того або iншого виду освiтлення.

6. Природне освітлення

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювавння зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хворих (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.

Природному освітленню властиві й недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.

На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають такі чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь тони скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини, так і ззовні приміщення.

Організація правильного освітлення робочих місць сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню травматизму, поліпшенню якості продукції. Виробничі приміщення повинні мати світлопрорізи, які дають достатнє природне освітлення. Без природного освітлення можуть бути конференц-зали і зали засідань, виставочні зали, роздягальні, санітарно-побутові приміщення, очікувальні приміщення медичних закладів, приміщення особистої гігієни жінок, коридори та проходи.

Природне освітлення - це освітлення приміщень світлом неба (прямим чи відкритим), яке проникає через світлові прорізи в зовнішніх огорожуючих конструкціях. Для природного освітлення характерна висока дифузність (розсіяність) світла, яка позитивно впливає на роботу органів зору. Природне освітлення поділяють на бокове, верхнє і комбіноване. Бокове - здійснюється через світлові прорізи в зовнішніх стінах; верхнє- здійснюється через ліхтарі, світлові прорізи в покритті, а також через прорізи в стінах у місцях перепаду висот будівлі; комбіноване- це поєднання верхнього і бокового освітлень.

Оскільки природне освітлення приміщень змінюється залежно від широти місцевості, пори року і часу дня, а також погоди, основною величиною для розрахунку і нормування природного освітлення всередині приміщення прийнято коефіцієнт природної освітленості е,%.

Згідно з СНіП ІІ-4-79 “Природне освітлення” значення е при природному і суміщеному освітленні нормується залежно від характеристики здорової роботи. Встановлено 8 розрядів здорової роботи, з урахуванням найменшого об'єкта, що розрізняється:

I. Найвища точність - розмір об'єкта менше 0,15мм.

II. Дуже висока точність - від 0,15-0,3мм.

III. Висока точність - від 0,3-0,5мм.

IV. Середня точність - від 0,5-1мм.

V. Мала точність - від 1-5мм.

VI. Груба (дуже мала точність) - більше 5мм.

VII. Робота з матеріалами, що світяться і виробами в гарячих цехах- більше 0,5мм.

VIII. Загальне спостереження за ходом виробничого процесу.

Нормоване значення е СНІП ІІ-4-79 подані для ІІІ світлового поясу. Нормоване значення е з урахуванням характеру здорової роботи, системи освітлення, району розташування будівельна території колишнього СРСР (Україна знаходиться в IV світловому поясі) необхідно розраховувати за формулою:

де:

М - коефіцієнт світлового клімату, який враховує особливості світлового клімату, визначається залежно від району розташування будівлі на території колишнього СРСР (для України М = 0,9).

С - коефіцієнт сонячності клімату, який враховує додатковий світловий потік, що проникає через світлові прорізи протягом року і визначається залежно від орієнтації будівлі відносно сторін світу (для України С = 1,0).

Оскільки природне освітлення постійно змінюється протягом року, дня, залежно від погоди та інших факторів, то для нормування природного освітлення прийнято коефіцієнт, який визначається відношенням освітленості в певній точці Ев до освітленості під небом Е3.

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) показує, яку частину зовнішнього дифузійного світла небосхилу, в процентах, становить освітлення в певній точці всередині приміщення і нормується характером зорової роботи (таблиця 2).

Таблиця 2. Нормативні значення КПО для виробничих приміщень

Характеристика здорової роботи	Найменший розмір об'єкта розпізнання, мм.	Розряд здорово роботи	Значення КПО при природному освітлені
			Верхньому і комбінованому	Боковому
Найвищої точності	Менше 0,15	І	10	3,5
Дуже високої точності	0,15 - 0,3	ІІ	7	2,5
Високої точності	0,3 - 0,5	ІІІ	3	2,0
Середньої точності	0,5 - 1,0	IV	4	1,5
Малої точності	1,0 - 5,0	V	3	1,0
Груба	більше 5,0	VI	2	0,5

Виконання норм освітленості забезпечується заданим розміром вікон при бічному освітленні або розміром світлових ліхтарів - при верхньому освітленні.

Найпростіший метод розрахунку природної освітленості, що застосовується головним чином як перевірочний, зводиться до вибору типу вікон і розрахунку за світловим коефіцієнтом. сВітловим коефіцієнтом називається відношення сумарної площі вікон до площі підлоги у цьому ж приміщенні:

де:

- світловий коефіцієнт,

- сумарна площа вікон у приміщенні, м²,

- площа підлоги у цьому ж приміщенні.

Таблиця 3. Значення світлового коефіцієнта для виробничих приміщень

Розряд роботи	Вид робіт за ступенем точності і назва приміщень	Значення світлового коефіцієнта
II	Роботи високої точності.	0,20 - 0,16
III	Точні роботи: у с/госп. ремонтних майстернях, відділеннях: верстатне, слюсарне, збиральне, електроремонтне, паливної апаратури, мідницьке, столярне.	0,16 - 0,14
IV	Роботи малої точності: у с/госп. Ремонтних майстернях, відділеннях: розбиральне, мийне, випробувальне, фарбувальне, ремонту с/г машин, кузня, зварювальне, інструментальна комірка.	0,14 - 0,12
V	Грубі роботи: гаражі, сараї для зберігання машин, склади металу.	0,12 - 0,10
VI	Досить грубі роботи: проходи, проїзди, коридори.	0,10 - 0,08

В чинних СНіП ІІ-4-79 нормативні значення КПО наведені для ІІІ світлового поясу. Істотне значення має те, в якому поясі розміщується підприємство, або природне освітлення залежить від кількості сонячних днів в році, а також від стійкості снігового покрову, тому використовують додаткове штучне освітлення.

7. Штучне освітлення

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень у темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники. Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне та ін.

Робоче освітлення - призначається для нормального перебігу виробничого процесу.

Аварійне освітлення - влаштовують для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення. Найменша освітленість робочих поверхонь при аварійному режимі повинна складати не менше 2лк. всередині приміщення і не менше 1лк. на відкритих майданчиках. Світильники аварійного освітлення мають бути під'єднані до мережі, яка не залежить від мережі робочого освітлення.

Евакуаційне освітлення - влаштовують для евакуації людей з приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення.

Загальне освітлення - це освітлення при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення. поділяється на загальне рівномірне освітлення, при якому світловий потік рівномірно розподілений без урахування розміщення обладнання, та загальне локалізоване, при якому світловий потік розподілений з урахуванням розташування робочих місць.

Місцеве освітлення - створюється світильниками, які концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Використання тільки місцевого освітлення у виробничих умовах заборонено, тому що воно створює велику різницю між освітленістю робочих поверхонь і навколишнього простору.

Комбіноване освітлення - складається з загального освітлення та місцевого освітлення. Комбіноване освітлення використовують для забезпечення високої освітленості на робочих поверхнях.

Джерела світла є важливими складовими частинами освітлювальних пристроїв промислових підприємств. Правильний вибір типів і потужності ламп визначає експлуатаційну і економічну ефективність освітлювальних пристроїв. Штучне освітлення здійснюється за допомогою газорозрядних ламп та ламп розжарювання.

Лампа розжарювання - джерела світла з випромінювачем у вигляді дроту (нитка, спіраль) з тугоплавкого матеріалу, що розжарюється до температури 2500-3000 С. Вони належать до джерел теплового випромінювання і поки що є досить поширеними джерелами світла. Це пояснюється такими їх перевагами: зручні в експлуатації, не потребують додаткових пристроїв для ввімкнення в мережу, прості у виготовленні.

Але лампи розжарювання мають і суттєві недоліки: низька світлова віддача - 10-35лм./Вт., низький ККД - 10-13%, малий термін служби - 1-1,5 тис. годин, в спектрі переважають жовті і червоні промені, що відрізняє їх склад від природного світла, вони спотворюють кольоропередачу і тому їх не використовують при роботах, які вимагають розрізнення кольорів.

В освітлювальних пристроях використовують лампи розжарювання багатьох типів: вакуумні, газонаповнені безспіральні, безспіральні з криптоно-ксеноновим наповненням, дзеркальні з дифузо-відбиваючим шаром, галогені лампи з йодним циклом, які в колбі містять пари йоду, що підвищує температуру розжарювання спіралі і запобігає розпилюванню вольфрамової нитки, збільшуючи термін служби до 3000 годин, а світлову віддачу - до 30лм/Вт., та ін.

Газорозрядні лампи - це прилади, в яких випромінювання оптичного діапазону спектра виникає в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів і парів металів, а також в наслідок явища люмінесценції. До переваг газорозрядних ламп порівняно з лампами розжарювання відносять їх більшу світлову віддачу- 40-110 лм/ВТ., значно більший термін служби - 8-12 тис. год., спектр випромінювання близький до спектра природного світла. До недоліків газорозрядних ламп належить значне коливання світлового потоку внаслідок безінерційності випромінювання газорозрядних ламп, тому при кожній зміні напряму напруги в мережі, світловий потік від однієї лампи знижується (на 50-100%). При розгляданні деталей, що швидко рухаються або обертаються в пульсуючому світловому потоці, виникає явище стробоскопічного ефекту- спотворення зорового сприйняття об'єктів, які розрізняються внаслідок збігання кратності частотних характеристик руху об'єктів і зміни світлового потоку в часі в освітлювальних пристроях (замість одного предмета видно зображення декількох, спотворюється напрям і швидкість руху предмету). Пульсація світлового потоку негативно впливає на центральну нервову систему, погіршує умови зорової роботи, а стробоскопічний ефект призводить до збільшення небезпеки травматизму. Для зменшення коливання світлового потоку газорозрядні лампи необхідно підключати до різних фаз або встановлювати у дволампових світильниках пускорегулюючий пристрій (дросель, стартер) з випереджувальним запалюванням однієї лампи, що відповідно збільшує їх вартість. Недоліком, у деяких типів цих ламп, є довгий період запалювання- 10-15сек. Протягом цього часу змінюються електричні і світлотехнічні характеристики ламп. Газорозрядні лампи можуть створювати радіоперешкоди, усунення яких вимагає спеціальних пристроїв. Найбільш поширеними газорозрядними лампами є люмінесцентні. Внутрішня поверхня трубки вкрита тонким шаром люмінофору, що служить для перетворення ультрафіолетового випромінювання, яке виникає при електричному розряді в парах ртуті, на видиме світло. Промисловістю випускається декілька типів таких ламп, залежно від розподілу світлового потоку по спектрах: ЛД (лампи денного світла), ЛДЦ (лампи з поліпшеною кольоропередачею), ЛБ (лампи білого світла), ЛТБ (лампи тепло-білого світла), ЛХБ (лампи холодно-білого світла). Крім люмінесцентних ламп, досить поширені лампи другові ртутні люмінесцентні ДРЛ - ртутні лампи високого тиску, галогені лампи: ДРИ - другові ртутні з йодидами, ДКсТ- другові ксенонові трубчасті, ДНаТ- другові натрієві трубчасті.

Створення у виробничих приміщеннях якісного та ефективного освітлення неможливе без використання раціональних освітлювальних пристроїв.

Освітлювальний пристрій - це сукупність джерел світла (лампи) і освітлювальної арматури. Пристрій далекої дії- це прожектор, а ближньої дії- світильник.

Світильники характеризуються розподілом світлового потоку в просторі, захисним кутом і коефіцієнтом корисної дії. ККД світильника m:

де:

- світловий потік світильника,

- світловий потік лампи.

Захисний кут світильника- це кут g , який характеризує зону, в межах якої око спостерігача захищене від дії лампи (захищає око працюючого від осліплення). Цей кут визначається кутом між горизонталлю і лінією, яка є дотичною до тіла лампи, що світиться і краю відбивача або непрозорого екрану.

У світильників з люмінесцентними лампами малий захисний кут, тому вони не застосовуються для місцевого освітлення.

За розподілом світлового потоку в просторі розрізняють світильники прямого, переважно прямого, розсіяного, переважно відбитого і відбитого світла.

Для забезпечення сприятливих умов зорової роботи нормують мінімальну освітленість на найтемнішій ділянці робочої поверхні. При штучному освітленні нормується абсолютне значення освітленості. Норми встановлюються СНіП ІІ-4-79 залежно від характеру зорової роботи з урахуванням фону (світлий, сірий, темний), контрасту об'єкта з фоном (малий, середній, великий) і системи освітлення (загальне або комбіноване).

Нормуються також показники якості освітлення: показник дискомфорту, показник осліпленості, коефіцієнт пульсації освітленості.

Показник освітленості, Р, який обмежує осліплюючу дію світильників загального призначення, не повинен перевищувати 20-80 одиниць, залежно від розряду зорової роботи і періодичності перебування людей в приміщені. Коефіцієнт пульсації залежно від системи освітлення і характеру роботи, що виконується, не повинен перевищувати 10-20%. Розрахунок штучного освітлення є визначення потрібної потужності електричного освітлювального пристрою для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості. При проектуванні освітлювального пристрою необхідно:

Вибрати тип джерела світла.

Визначити систему освітлення.

Вибрати тип світильника.

Розподілити світильники і визначити їх кількість.

Визначити норму освітленості на робочому місці.

Для розрахунку штучного освітлення використовують такі методи:

Метод коефіцієнта використання світлового потоку.

Метод питомої потужності.

Точковий метод.

На практиці, для розрахунків використовують метод коефіцієнта використання світлового потоку, точковий метод, а в деяких найпростіших випадках, користуються методом питомої потужності.

Збереження зору людини, стан її центральної нервової системи і безпека на виробництві, значною мірою залежить від умов освітлення.

8. Експлуатація освітлювальних установок

Жодна освітлювальна установка, як це випливає з численних обстежень, не може залишатися ефективною, якщо за нею не буде забезпечений регулярний і хороший догляд. Старіння ламп і пов'язане з цим, зниження їх світлового потоку, накопичення пилу і бруду на поверхнях світильників і лампах, а також поступове погіршення властивостей, що відображають поверхні приміщень та обладнання - все це сприяє втраті світлового потоку і поступового зменшення рівня освітленості.

Старіння джерел світла є неминучим, ступінь же забруднення світильників і поверхонь приміщень та обладнання може контролюватися, а при добре організованій експлуатації наслідки забруднення можуть бути зведені до мінімуму.

Правильна організація експлуатації освітлювальних установок повинна передбачати: регулярне очищення засклених прорізів і світильників від бруду; ретельну прийомку освітлювальних установок після закінчення монтажних робіт і після капітальних ремонтів; контроль напруги в мережі; своєчасну зміну ламп і чистку світильників; планово-попереджувальний огляд і ремонт світильників і електричної мережі; регулярний косметичний ремонт приміщення. Для цього передбачені спеціальні пересувні візки з платформами, телескопічні драбини, підвісні пристрої. Всі маніпуляції проводяться при відключеному стані. Якщо висота підвісу до 5 м - обслуговуються східцями драбинами (обов'язково 2 людини). Контроль освітлення здійснюється не рідше 1 разу на рік шляхом виміру освітленості або сили світла за допомогою фотометра; наступне порівняння з нормативами.

Висновки

Світло - це найважливіше образотворче засіб управління формою об'єктів: він може підвищити її виразність і здатний зруйнувати її. Для кращого виявлення форми потрібно вибрати переважний напрямок падіння світла; при рівномірному освітленні об'ємного елементу з усіх боків він може здатися плоским.

Виробничі приміщення повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність. Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

Освітленість у виробничих приміщеннях відповідати вимогам СНіП ІІ-4-79.

Необхідно забезпечити достатнє освітлення у виробничих приміщеннях, а також в межах навколишнього простору.

Значення освітленості у виробничих приміщеннях - це забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтацій пріоритетності життя та здоров'я людей по відношенню до результатів їх виробничої діяльності.

Природне освітлення в приміщеннях повинно відповідати вимогам СН-ІІ-4-79. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи. Природне освітлення нормується залежно від характеристики зорової роботи.

Штучне освітлення у виробничих приміщеннях має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Штучне освітлення має відповідати вимогам СНіП ІІ-4-79.

Вірно розраховане освітлення, у виробничих приміщеннях, має економічне значення, тому що дозволяє забезпечити високу продуктивність праці.

Список літератури

1. Будівельні норми і правила: СНіП-ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение. ДБНВ.1. 1-7-2002.

2. Вісловух А.М. Основи охорони праці: Опорний комплект лекцій.- К: ІПК ДСЗУ, 2007 - 185 с.

3. Катренко П.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навчальний посібник.- Суми: ВТД «Університетська книга». 2003 - 496 с.

4. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник. 5-е вид. / За ред. М.П. Гандзюка. - К.: Каравела, 2011. - 384 с.

5. Грибан В.Г., Негодченко О.В. Охорона праці. Навчальний посібник. - Київ: «Центр учбової літератури», 2009.

6. Зеркалов Д.В., Сабарно Р.В., Полукаров О.І., Коз'яков В.С., Мітюк Л. О. Основи охорони праці: Підручник. 21ге видання, доповнене та перероблене. / За ред. К.Н. Ткачука і М.О. Халімовського. -- К.: Основа, 2006 -- 448 с.

7. Москальова В.М. Охорона праці. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. - Рівне: НУВГП, 2009.

Размещено на Allbest.ru