Середовище проживання людини: навколишнє, виробниче та побутове

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА І ДИЗАЙНУ ім. М. БОЙЧУКА

Реферат

з основ безпеки та життєдіяльності на тему:

«Середовище проживання людини: навколишнє, виробниче та побутове»

Виконала ст. ІVк. гр. ДС-1 Вале І.В.

Викладач Романкевич О.В.

Київ-2014

Зміст

Вступ

1. Джерела негативних факторів побутового походження

2. Вплив на людину негативних факторів виробничого середовища

Список використаної літератури

Вступ

Система «людина - середовище існування» є багатокомпонентною системою. До неї входить велика кількість складових, між якими існує безліч зв'язків.

Природно, що збільшення кількості складових системи і зв'язків між ними викликає ускладнення задачі формалізації такої системи, наприклад за допомогою математичних методів.

Складність вивчення системи «людина - середовище існування» обумовлюється також тим, що ця система має ієрархічний характер, тобто є багаторівневою, яка утримує прямі і зворотні зв'язки.

Так, верхній рівень розглянутої системи містить два основних елементи - «людина» і «середовище існування».

При аналізі існування системи під елементом «людина» розглядається не тільки індивід, але і група людей, колектив, жителі населеного пункту, регіону, країни, суспільства в цілому.

«Середовище існування» є другим елементом системи «людина - середовище існування».

Середовище існування являє собою частину біосфери чи техносфери, у якій існує людина і функціонують системи його життєзабезпечення.

Навколишнє середовище - середовище існування людини, обумовлене сукупністю позитивних і негативних природних і антропогенних факторів, здатних впливати на його життєдіяльність.

Другий ієрархічний рівень елемента «середовище існування» складається з трьох наступних основних складових: - природне середовище; - соціальне середовище; - соціально-політичне середовище; - техногенне середовище.

Навколишнє середовище - середовище існування людини, обумовлене сукупністю позитивних і негативних природних і антропогенних факторів, здатних впливати на його життєдіяльність.

Природне середовище - це об'єкти і частина космічного простору, а також та локальна область біосфери, яка включає ділянки літосфери, гідросфери й атмосфери, флору і фауну тієї частини Землі, на якій існує «людина». техногенний травматизм професійний безпека

Таким чином природне середовище поєднує об'єкти космічного і природно-природного походження - флору, фауну й ін., а також і об'єкти, які створені людиною, тобто природно-антропогенні екологічні види і системи.

Ясно, що до групи об'єктів, що складають природне середовище відносяться частина зоряного простору, Сонце, Місяць, природний ландшафт, кліматичні умови, мікро- і макроорганізми й інші елементи, що характерні для місцевості, у якій проживає людина.

Природно-антропогенну групу об'єктів складають природні об'єкти, створені людиною на основі явищ і процесів, що відбуваються в біосфері, чи при їхньому використанні.

Зелені насадження, парки, штучні ставки, водоймища, ділянки архітектурного ландшафту, ділянки атмосфери зі спеціально зміненими кліматичними умовами, деякі підвиди домашніх тварин та рослин і т.п.

Соціальне (соціально-політичне) середовище представляється формами спільної суспільної діяльності людей, які відносяться до конкретних соціальних груп.

Форми суспільної діяльності, що історично склалися в соціально-політичному середовищі і характеризуються визначеним типом взаємин, створюють людську спільність чи соціум ( від лат. socium - загальне).

Соціум - це соціально-політична система, яка у філософському змісті розглядається як соціальний організм. Він створюється і розвивається по своїх особливих законах, що характеризуються надзвичайною складністю. Як правило, у соціумі взаємодіє велика кількість людей.

Результатом їхньої внутрішньої взаємодії і взаємодії з іншими соціально-політичними системами (групами) формуються локально-суспільні умови життєдіяльності й особливе оточення.

Ці умови можуть впливати на інших людей і на соціально-політичні групи. Сукупність таких систем у суспільстві і їхні взаємини створюють соціальне чи соціально-політичне середовище.

Техногенне середовище - умови існування людини, які сформовані у результаті розумового, науково-технічного, духовного розвитку та її предметної діяльності на базі природних явищ і процесів.

Таким чином, техногенне середовище є сукупним результатом досягнень суспільства, що з однієї сторони забезпечують визначений рівень життєдіяльності людини, а з іншого боку - приводять до розбалансу природно сформованих взаємозв'язків у біосфері.

Головною причиною виникнення і розвитку техногенного середовища є природне прагнення людини до підвищеної комфортності життя.

Техногенне середовище виникло і склалося в процесі розумового розвитку людини, що виразилося в його трудовій діяльності, як розумної біологічної істоти, що мислить, що має мораль і естетичні почуття.

Техногенне середовище (техносфера), як підсистема, підрозділяється на побутове і виробниче середовище.

Побутове середовище - це середовище, у якій проживає людину. Воно містить у собі комплекс житлових, соціально-культурних і спортивних будинків та споруд, комунально-побутових організацій і установ.

Основними характеристиками цього середовища є розмір житлової площі на одну людину, ступінь електрифікації, газифікації житла, наявність центральної опалювальної системи, холодної і гарячої води, рівень розвитку суспільного транспорту і та ін.

Виробниче середовище - це середовище, у якій протікають виробничі відносини і здійснюється трудова діяльність людини.

У залежності від суспільно-виробничого положення, яке займає людина у виробничому середовищі, воно може містити в собі окреме підприємство, чи організацію, установу або їх комплекс, у який входять інші підприємства, а також органи керувань районного, обласного й іншого рівнів.

У порівнянні з природним виробниче середовище характеризується максимальною відносною насиченістю негативними антропогенними факторами, перелік і рівень яких залежать від специфіки і культури конкретного виробництва.

1. Джерела негативних факторів побутового походження

У комплексі умов забезпечення безпеки життєдіяльності людини побуту належить особливе місце. Сьогодні міська людина більшу частину життя проводить у штучно сформованій обстановці. Невідповідність організму людини і житлового або виробничого середовища відчувається як психологічний дискомфорт. Віддалення від природи підсилює напругу функцій організму, а використання усе більш різноманітних штучних матеріалів, побутової хімії та техніки супроводжується збільшенням кількості джерел негативних факторів і ростом їхнього енергетичного рівня.

Побутовим середовищем називають сукупність факторів і елементів, що впливають на людину в побуті. До елементів побутового середовища відносяться усі фактори, що пов'язані:

· з устроєм житла, його типом, застосовуваними будівельними матеріалами, конструкцією частин будинку, внутрішнім плануванням, складом приміщень і їхніх розмірів; інсоляцією і освітленням; мікрокліматом і опаленням; чистотою повітря і вентиляцією, санітарним станом, розташуванням житла щодо транспортних магістралей і промислової зони;

· з використанням полімерних будівельних матеріалів, меблів, килимів, покриттів, одягу із синтетичних волокон, які є джерелом шкідливих хімічних речовин;

· з використанням побутової техніки: телевізорів, газових, електричних і НВЧ печей, пральних машин, фенів і інших.;

· з навчанням і вихованням, із соціальним статусом родини, матеріальним забезпеченням, психологічною обстановкою в побуті.

Екологічним варто називати житло разом із прилягаючими ділянками, які формують сприятливе середовище існування (мікроклімат, захищеність від шуму і забруднень, нешкідливість матеріалів у будівництві і тому подібне), не роблять негативних впливів на міське і природне середовище, економічно використовує енергію і забезпечує спілкування з природою.

Сучасне житло ще не може бути назване екологічним тому, що з будівельними та оздоблювальними матеріалами, з меблями й устаткуванням вносяться шкідливі для організму фізичні і хімічні фактори, системи вентиляції не відповідають вимогам очищення повітря квартир, порушується шумовий режим і мікроклімат, дуже великі тепловитрати будинків. Біля великих будинків формується несприятливий мікроклімат і напружена психологічна обстановка.

Усі фактори побутового середовища можна розділити на фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні. Ідентифікація негативних факторів у побутовому середовищі представляє складність через комплексний їхній вплив у всіх його сферах.

Концентрація забруднюючих речовин у повітрі приміщень у десятки і сотні разів вище, ніж на вулиці. Найбільш істотне забруднення робить формальдегід. Формальдегід - це безбарвний газ з різким неприємним запахом, що входить до складу синтетичних матеріалів і виділяється різними речами: меблями, килимами і синтетичними покриттями, фанерою, пінопластом. Меблі виготовляються найчастіше з тирсоплит, до їх сполучній маси входить формальдегід. Синтетичні матеріали виділяють також вінілхлорид, сірководень, аміак, ацетон і багато інших з'єднань, що змішуючись, утворюють ще більш токсичні речовини.

Присутність формальдегіду може викликати роздратування слизуватих оболонок очей, горла, верхніх дихальних шляхів, а також головний біль і нудоту. Меблі дають близько 70% забруднення повітря житлового приміщення, небезпечна концентрація токсичних газів накопичується у закритих шафах і шухлядах.

Небезпечні виділення із синтетичних матеріалів відбуваються при пожежах. Органічне скло і поролон, наприклад, при горінні інтенсивно виділяють синильну кислоту, фосген й інші сильні отрути. Спалювання синтетичних матеріалів у побуті неприпустимо.

У лаках і фарбах містяться токсичні речовини, які характеризуються як загально токсичними, так і специфічними видами дії - алергенною, канцерогенною, мутагенною та іншими. Особливий контроль встановлюється за використанням нових полімерних матеріалів, допущених до застосування санітарною службою.

Фактори, що представляють небезпеку у виробничому середовищі, небезпечні й у побуті. Потребують обережного поводження пожежонебезпечні і вибухонебезпечні речовини: розчинники, ацетон, бензин, а також отрутохімікати для боротьби з комахами - інсектициди, з бур'янами - гербіциди, із хворобами рослин - фунгіциди.

Застосовувати їх потрібно при строгому дотриманні регламентів і заходів безпеки, керуючись діючими інструкціями, викладеними на упаковках, етикетках і в листівках. Так, проникнення хлорофосу, карбофосу й інших аналогічних речовин в організм людини приводить до дезактивації холін-естерази, важливого ферменту нервової системи. Застосування побутових отрутохімікатів у закритих приміщеннях без засобів захисту небезпечно для життя.

Різні миючі і синтетичні речовини, що чистять, викликають дратівну дію на шкіру, можуть викликати алергійні реакції при вдиханні їхньої пари і порошків. Кислотні і лужні побутові препарати, спричиняють виражену місцеву дію на шкіру і слизуваті оболонки.

Небезпеку представляє газове устаткування через можливий витік природного газу, який має вибухонебезпечні і токсичні властивості. Присутність оксидів вуглецю й азоту, що утворюються при згорянні цього палива, ведуть до скорочення обсягу легень (особливо у дітей) і підвищенню сприйнятливості до гострих респіраторних інфекцій. Користатися газовим устаткуванням можна тільки з гарною вентиляцією приміщення.

Сприйнятливість до інфекцій підвищується у зв'язку з вдиханням пари лаків, фарб, хімічних розчинників та їх аерозолів. Шкідливо вдихати тютюновий дим. У США підраховано, що від 500 до 5 000 смертей щорічно безпосередньо пов'язані з пасивним палінням, тобто поглинанням тютюнового диму некурящими.

На людину в побутовому середовищі впливають електричні поля від електропроводки, електричних приладів, освітлювальних пристроїв, НВЧ печей та телевізорів. У кольоровому телевізорі електрони прискорюються напругою в 25 кВ, при їхньому гальмуванні на екрані кінескопа збуджується рентгенівське випромінювання. Конструкція телевізора забезпечує поглинання основної частини цього випромінювання, але при тривалому перебуванні поблизу телевізора можна одержати значну дозу опромінення. Тому телевізор не доцільно використовувати як дисплей комп'ютера і не рекомендується розташовуватися поблизу екрана.

Нерідкі випадки поразки в побуті електричним струмом. Електричні прилади екологічно чисті, істотно полегшують домашню працю, роботу в господарстві і на садовій ділянці, підвищують комфортність життя за умови дотримання правил електробезпеки. У противному випадку побутова електрична техніка стає джерелом серйозної небезпеки.

Матеріали з підвищеною радіоактивністю можуть разом з будівельними матеріалами (гранітом, шлаком, цементом, глиною й іншими.) потрапити в будівельні конструкції житлових будинків і створювати небезпеку радіоактивного опромінення живучих у них людей. При розпаді природного урану як проміжний продукт утворюється радіоактивний газ радон. Виділяючись з будівельних матеріалів та з ґрунту, радон може накопичуватися в не провітрюваному приміщенні і потрапляти в організм через органи дихання. Провітрювання знижує концентрацію радону й отрутних випарів синтетичних матеріалів.

За даними Всесвітньої організацій охорони здоров'я 70% шкідливих компонентів попадає в організм людини з продуктами харчування. Це і різні харчові сурогати, напої, а також сільськогосподарські продукти, при вирощуванні яких інтенсивно застосовувалися гербіциди, пестициди, мінеральні добрива. Причиною харчових отруєнь часто буває патогенний мікроб, наприклад, “кишкова паличка”. Нею заражаються, уживаючи готові м'ясні, рибні, овочеві вироби, які не пройшли термічної обробки. Особливо небезпечний для людини токсин, вироблюваний збудниками ботулізму, для розмноження якого потрібна низька кислотність і відсутність кисню у продуктах, такі умови створюються найчастіше при домашнім консервуванні, коли повна стерилізація не досягається. При вживанні таких консервів токсин попадає в кров і уражає клітки центральної нервової системи. У людини спочатку проявляється загальне нездужання, слабість, запаморочення, головний біль, сухість у роті. Самою характерною ознакою отруєння токсином ботулізму є розлади з боку зору (з'являються сітка перед очима, двоїння предметів, котрі нібито плавають у тумані). Потім настає утруднення ковтання і дихання.

Єдиний порятунок у цих випадках - негайне введення специфічної сироватки, що зв'язує токсин. Не можна вживати консерви з ознаками псування кришок чи такі, що здулися.

Алкоголь, що міститься в багатьох напоях, при вживанні в помірній кількості здатний поліпшувати настрій і самопочуття. Тому в побутових традиціях звичайним є вживання таких напоїв. Однак нерідкими є явища, що змінюють стан людини і викликають утрату самоконтролю. Та сама кількість алкоголю може впливати на різних людей по різному. Так, при прийомі алкоголю натощак концентрація його в крові вище і наслідки отруєння важчі, ніж при прийомі після їжі; жіночий організм більш чуттєвий до алкоголю, у зрівнянні з чоловічим. При постійному та непомірному вживанні алкоголю з'являється залежність від нього наркотичного характеру, що у кінцевому рахунку веде до розвитку симптомокомплексу, іменованого алкоголізмом. У процесі розповсюдження алкоголю в організмі утворюються речовини, які блокують засвоєння організмом цукру і жирів, що у свою чергу знижує засвоєння вітамінів, необхідних для повноцінного харчування клітин. На його окислювання витрачається велика кількість кисню. Всього 5…15% алкоголю виводиться з організму. Межа безпеки досягається при вживанні 0,5…0,75 л вина з 10% вмістом алкоголю протягом двадцяти чотирьох годин.

Зелені насадження в житловій зоні збагачують повітря киснем, сприяють розсіюванню шкідливих речовин і поглинають їх, знижують у літню пору на 8…10 дБ рівень вуличного шуму. Відповідно до рекомендацій екологів і медиків в ідеальній для життєдіяльності зоні будівлі не повинні займати більш 50%, а асфальтовані і покриті каменем простори - більш 30% упоряджених площ. Зелені насадження і газони не тільки поліпшують мікроклімат, тепловий режим, зволожують і очищають повітря, але і роблять доброчинний психофізичний вплив на людей. У містах повинні вестися роботи зі скорочення просторів, покритих каменем, асфальтом, бетоном, зменшенню інтенсивності руху автотранспорту, організації невеликих паркових ансамблів і садів, озелененню фасадів будинків.

2. Вплив на людину негативних факторів виробничого середовища

До основних параметрів виробничого середовища, які визначають рівень психологічних факторів, відносяться кількість працюючих, вид продукції, що випускається, продуктивність праці, тип організації виробничого процесу, рівень автоматизації технологічних процесів, психологічний клімат у колективі, тип керівника, ритмічність виробництва, організація оплати праці.

Перелік негативних факторів, що впливають на безпеку життєдіяльності людини у виробничому середовищі з фізіологічної точки зору, залежить від рівня організації умов праці, ступеня його нешкідливості і безпечності.

До найбільш розповсюджених негативних факторів, які характеризують виробниче середовище, відносяться: недопустимі параметри мікроклімату робочої зони (температури, відносній вологості і швидкості руху повітря), підвищена запиленість, загазованість повітря, підвищений рівень вібрації і шуму, електромагнітних і іонізуючих випромінювань, недостатня чи надмірна освітленість робочої зони, наявність підвищеної напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини.

Слід зазначити, що характеристики середовища існування (соціально-політичного, побутового і виробничого), що впливають на психологію людини і які відбиваються на його фізіології є взаємозалежними. Цей взаємозв'язок може бути безпосереднім чи непрямим. Причому, у ряді випадків ці взаємозв'язки не піддаються прямому виявленню.

У зв'язку з цим рішення задач забезпечення безпеки життєдіяльності людини повинне проводитися на основі глибокого всебічного аналізу взаємозв'язків кожної із вище вказаних підсистем при використанні комплексного системного підходу.

На трудову діяльність на виробництві та в побуті доводиться не менше 50% життялюдини. І саме в процесі трудової діяльності людина піддається найбільшій небезпеці, оскільки сучасне виробництво насичене безліччю різноманітних енергоємних технічних засобів.

Безпека праці є складовою частиною програми економічного і соціального розвитку нашого суспільства. У нашій країні велика увага приділяється створенню необхідних умов для охорони здоров'я працівників і безпеки їх праці.

Загальними причинами виробничого травматизму і професійних захворювань, за даними Федерації незалежних профспілок Росії, є:

1. фізичний знос технологічного обладнання;

2. невиконання роботодавцями необхідних організаційних і технічних заходів щодо забезпечення безпечних умов праці;

3. відсутність необхідного нагляду та контролю за безпечним веденням робіт з боку їх керівників;

4. відсутність посадових осіб, відповідальних за стан охорони праці;

5. ведення робіт без необхідної технологічної документації, яка передбачає заходи з охорони праці;

6. незадовільна організація навчання і перевірки знань працівниками правил охорони праці, порушення порядку інструктажу працівників;

7. низька технологічна і трудова дисципліна.

Конкретні умови праці, як правило, характеризуються сукупністю негативних факторів і розрізняються рівнем шкідливих факторів і ризиком небезпечних.

До найбільш небезпечних робіт на промислових підприємствах можна віднести:

· монтаж і демонтаж важкого устаткування;

· транспортування балонів із стисненими газами, ємностей з кислотами, лугами, лужними металами та іншими небезпечними речовинами;

· ремонтно-будівельні та монтажні роботи на висоті, а також на даху;

· ремонтні та профілактичні роботи на електроустановках і електричних мережах, що знаходяться під напругою;

· земляні роботи в зоні розташування енергетичних мереж;

· роботи в колодязях, тунелях, траншеях, димоходах, плавильних і нагрівальних печах, бункерах, шахтах, камерах;

· монтаж, демонтаж і ремонт вантажопідйомних кранів;

· пневматичні випробування посудин та ємностей під тиском, а також ряд інших робіт.

До найбільш шкідливих можна віднести роботи, пов'язані із застосуванням шкідливих речовин, з виділенням таких речовин у технологічному процесі, із застосуванням різних видів черезжання. Наприклад, до подібних робіт відносяться:

· роботи, в технологічному процесі яких застосовується вібрація (робота з відбійними молотками, перфораторами, робота на вибивних гратах і т. д.);

· роботи в гальванічних і травильних цехах та відділеннях;

· роботи на металургійних і хімічних підприємствах, вугільних та уранових шахтах;

· роботи з використанням джерел іонізуючих випромінювань і ін

Небезпечні виробничі фактори можуть призвести до травми, нещасного випадку, а тривалий вплив шкідливого виробничого фактора до професійного захворювання.

Травма - це пошкодження в організмі людини, викликане дією факторів зовнішнього середовища. Залежно від виду травмуючого чинника розрізняють травми механічні, термічні, хімічні, електротравми, психічні, комбіновані і т.д. А також травми можуть бути виробничими і побутовими.

Нещасний випадок - несподіване і незаплановане подія, що супроводжується травмою.

Професійне захворювання - це захворювання, причиною якого стало вплив на людину шкідливих виробничих факторів у процесі трудової діяльності. Наприклад, тривалий вплив вібрації може викликати виброболезнь, шуму - туговухість, радіації-променеву хворобу і т. д.

Безпека праці - це стан трудової діяльності, що забезпечує прийнятний рівень її ризику. Для виробничої діяльності застосовне поняття виробничої безпеки.

Виробнича безпека - це система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають ймовірність впливу на працюючих небезпечних виробничих факторів, що виникають в робочій зоні в процесі діяльності.

У робочій зоні необхідно забезпечити такі рівні негативних чинників, які не викликають погіршення стану здоров'я людини, захворювань. Для виключення необоротних змін в організмі людини медики-гігієністи обмежують вплив негативних факторів нормативами безпеки.

Існуючі нормативи безпеки поділяються на дві великі групи: гранично допустимі концентрації (ГДК), що характеризують безпечне вміст шкідливих речовин хімічної та біологічної природи в повітрі робочої зони, а також гранично допустимі рівні (ПДУ) впливу різних небезпечних і шкідливих чинників фізичної природи (шум, вібрація , ультра - і інфразвук, електромагнітні поля, іонізуючі випромінюваннятощо)

Гранично допустимий рівень (ГДР) - це максимальне значення негативного (фізичного) чинника, який впливаючи на людину (ізольовано або у поєднанні з іншими чинниками) протягом робочої зміни, щодня, протягом усього періоду трудового стажу, не викликає у нього і у його потомства біологічних змін, у тому числі захворювань, а також психічних порушень (зниження інтелектуальних та емоційнихздібностей, розумової працездатності).

Гранично допустима концентрація (ГДК) - це максимальна концентрація хімічного або біологічного чинника, який впливаючи на людину (ізольовано або у поєднанні з іншими чинниками) протягом робочої зміни, щодня, протягом усього періоду трудового стажу, не викликає у нього і у його потомства біологічних змін, у тому числі захворювань, а також психічних порушень (зниження інтелектуальних та емоційних здібностей, розумової працездатності).

Список використаної літератури

1. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України.- К.: - 2000.

2. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч.посібник.- К.: ІЗМН. - 1996.- 224с.

3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. Посібник. - Кіровоград. - 1998.- 292с.

4. Чирва Ю.О.,Баб'як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. - К.: АТІКА.- 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. - Львов: “Афіша”. - 1999.-254с.

6. Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. - Миколаїв: ТОВ “Компанія ВІД”. - 2001. - 230с.

7. Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу “Безпека життєдіяльності людини”, КНЕУ.- 1998. -44с.

8. Каммерер Ю.Ю.,Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб.пособие.- М.: Энергоатомиздат. - 1985.- 232с.

9. Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. - М.: Просвещение. - 1991. - 223с.

10. Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності.- Львів.: “Новий світ”. - 2000. -320с.

11. СтеблюкМ.І. Цивільна оборона.- Київ.: “Знання-прес”. -2003.- 430 с.

12. Алексеенко В.А. Биосфера и жизнедеятельность: Учеб.пособие. - Логос, 2002.- 212с.

Размещено на Allbest.ru