Повітря робочої зони. Мікроклімат, його нормування та контроль

Размещено на http://www.allbest.ru/

Повітря робочої зони. Мікроклімат, його нормування та контроль

Для нормальної життєдіяльності людини в умовах виробництва треба створити санітарні умови, які дали б змогу не перевтомлюватися та зберегти своє здоров'я.

Ці умови створюються забезпеченням зручного робочого місця, чистого повітря, захисту від дії шкідливих речовин та випромінювань, нормованої освітленості, захисту від шуму, вібрації та ін.

Санітарні вимоги наводяться в нормативних документах, ГОСТах, НПАОПах, санітарних нормах, будівельних нормах, що обов'язкові для виконання всіма підприємствами.

Шкідлива речовина - це речовина, яка у випадку порушення вимог безпеки може при контакті з організмом людини зумовити виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров'я, що негативно позначається в цілому на здоров'ї нації.

Шкідливість речовини залежить від її фізико-хімічних властивостей, концентрації, шляхів проникнення в організм в момент отруєння і від умов праці.

Шкідливі речовини зустрічаються в газоподібному, пароподібному, рідкому і дрібнодисперсному розпиленому стані.

Шкідливі речовини проникають в організм людини через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт і навіть шкіру. Однак основний шлях їхнього проникнення - через дихальні шляхи. При цьому шкідливі речовини всмоктуються слизовою оболонкою і відразу потрапляють у кров.

Шкідливі речовини за ступенем впливу на організм людини поділяються на чотири класи небезпеки: 1 - надзвичайно небезпечні; 2 - високонебезпечні; 3 - помірно небезпечні; 4 - мало небезпечні.

За фізіологічним впливом шкідливі речовини поділяють на:

токсичні (отруєння всього організму),

подразнюючі (подразнення слизових оболонок),

задушливі (токсичний набряк легенів),

канцерогенні (утворення новоутворень - пухлин),

мутагенні (зміна генетичного коду- вплив на спадкоємців),

сенсибілізатори (викликають алергічні реакції).

Розрізняють два види дії шкідливих речовин - гостру й хронічну.

Гостра дія - результат впливу великих концентрацій шкідливих речовин протягом невеликого проміжку часу.

Хронічна дія - результат тривалого впливу концентрацій шкідливих речовин, що не викликають при однократному вдиханні відчутних ознак отруєння.

Професійні отруєння і захворювання можуть виникати тільки при вмісті шкідливих речовин у повітрі вище визначеної концентрації.

ГДК (мг/м3)- це максимальна концентрація, яка не може викликати захворювань чи відхилень у здоров'ї, у процесі роботи чи у віддалений період життя сучасного і наступних поколінь.

Якщо в повітрі містяться кілька речовин, що мають ефект сумації (однонапрямної дії), то якість повітря буде відповідати встановленим нормативам за умови, що:

С1/ГДК1 + С2/ГДК2 + ... + Сn/ГДКn ? 1.

санітарний шкідливий отруєння мікроклімат

Мікроклімат виробничих приміщень - це умови внутрішнього середовища цих приміщень, що визначаються діючою на організм сукупністю температури, вологості, руху повітря та теплового випромінювання нагрітих поверхонь.

Їх значення суттєво впливають на самопочуття та працездатність людини.

Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови.

Оптимальні мікрокліматичні умови - це такі параметри мікроклімату, які за умови тривалого та систематичного впливу на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності, встановлюються для постійних робочих місць.

Допустимі мікрокліматичні умови - це поєднання параметрів мікроклімату, які можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються. Такі умови не викликають ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спричиняти дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності. Допустимі параметри мікрокліматичних умов встановлюють у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обґрунтованою недоцільністю.

У виробничих приміщеннях, в яких не можна встановити допустимі величини мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність, передбачаються заходи щодо захисту від можливого перегрівання та охолодження.

Нормовані параметри мікроклімату на робочих місцях досягаються за рахунок:

раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткування з тепло-, холодо- та вологовиділеннями;

для зменшення термічних навантажень на працівників передбачають максимальні механізацію, автоматизацію та дистанційне управління технологічними процесами й устаткуванням;

за температури внутрішніх поверхонь огороджувальних конструкцій вище допустимих величин робочі місця повинні бути віддалені від них на відстань не менше 1 м;

у виробничих приміщеннях з надлишком тепла використовують природну вентиляцію (аерацію). У разі неможливості або неефективності аерації встановлюють механічну загальнообмінну вентиляцію.

у замкнутих і невеликих приміщеннях для виконання операторських робіт використовують системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулюванням температури та об'єму повітря, що подається.

Найпоширенішими інженерними методами впливу на атмосферу та повітря робочої зони є організація повітрообміну (вентиляція) у приміщеннях. Як ЗІЗ працівників від впливу шкідливих речовин у повітрі робочої зони застосовуються спеціальні протигази - для захисту від паро- та газоподібних речовин, а також респіратори - для захисту від пилу.

Размещено на Allbest.ru