Оцінка обстановки на підприємствах легкої промисловості в надзвичайних ситуаціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний університет технологій та дизайну

Кафедра техногенної безпеки

Реферат

На тему: «Оцінка обстановки на підприємствах легкої промисловості в надзвичайних ситуаціях»

Київ 2011

ВСТУП

На промислових підприємствах, які можуть опинитися в умовах надзвичайних ситуацій, інженерно-технічний персонал підприємств повинен бути підготовлений до оцінки обстановки, що прогнозується і реально склалася, та прийняття невідкладних заходів для захисту виробничого персоналу і зменшенню матеріальних втрат.

Завдання на курсову роботу.

Підприємство легкої промисловості розташоване в центрі населеного пункту /крім випадків, передбачених у вихідних даних/, місцевість відкрита.

На території підприємства є:

- чотири виробничих цехи - триповерхові залізобетонні будівлі з великою площею засклення;

- ремонтно-механічний цех, склад, котельня - одноповерхові цегляні виробничі будівлі ;

- адміністративний корпус - будівля з легким металічним каркасом;

- газгольдер із зрідженим пропаном /забезпечує потреби підприємства та населеного пункту/;.

- трансформаторна підстанція закритого типу;

- надземна металічна ємкість з СДОР;

сховище для захисту виробничого персоналу.

На відстані 60 км від підприємства розташована атомна електростанція.

Вихідні дані :

Місце аварії - Сєрово.

Маса зріджених вуглецевих газів - 5 т.

СДОР тип (маса,тон)- Аміак 100

Метеоумови - ніч напів'ясно

Вітер: швидкість - 1 м/с, напрям -177 градусів.

Вид сховища - необваловане.

Рівні радіації: Рп1 - 6 мл рентген

1. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ ВНАСЛІДОК ВИБУХУ ГАЗОПОВІТРЯНОЇ СУМІШІ НА ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА

При пошкодженні ємкості із зрідженими вуглецевоводневими газами відбуваються їх випаровування та зміщування з повітрям, внаслідок чого утворюється вибухонебезпечна газоповітряна суміш. При вибуху газоповітряної суміші виникає повітряна ударна хвиля. Основним параметром, який характеризує поражаючу дію ударної хвилі, є надмірний тиск /Рф/. Величина надмірного тиску залежності від маси вуглецевоводневих газів і відстані від місця вибуху.

Ударна хвиля поражає людей, руйнує або пошкоджує будівлі, устаткування, техніку та майно. Ураження людей відбувається внаслідок прямої і побічної дії ударної хвилі. При прямій дії ударної хвилі причиною ураження є надлишковий тиск. При побічній - люди уражаються уламками зруйнованих будівель та іншими предметами, які переміщуються під дією ударної хвилі. Травми від дії ударної хвилі поділяються на легкі, середні, тяжкі і надто тяжкі.

Дія ударної хвилі на споруди та обладнання характеризується ступенем їх зруйнування. Зруйнування підрозділяються на повні, сильні середні та слабкі.

При вибуху газоповітряної суміші утворюється осередок ураження - територія, в межах якої відбувається ураження людей, зруйнування будівель і споруд, пожежі. Осередок ураження умовно поділяють на зони повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань. В зоні повних зруйнувань надмірний тиск ударної хвилі /Рф/ складає 50 кПа і більше, в зоні сильних зруйнувань Рф = 30 - 50 кПа, в зоні середніх зруйнувань м = 20 - 30 кПа і в зоні слабких зруйнувань Рф = 10 - 20 кПа. Коли нанести зони ураження на план об'єкту народного господарства /підприємства/, можна орієнтовно судити про ступені ураження різних елементів підприємства. Більш точне представлення про ступені зруйнування елементів підприємства можна скласти за допомогою таблиці /Додаток З/.

Послідовність оцінки обстановки

І. Визначаємо величини радіусів зон повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань /відповідно для Рф=50, 30, 20 і 10 кПа/

Радіуси зон зруйнувань, м

Q T	10 кПа	20 кПа	30 кПа	50 кПа
5	368	264	196	178

Радіуси зон зруйнувань для:

Рф=10 кПа становить 7,36 Рф=20 кПа становить 5,28

Рф=30 кПа становить 3,92 Рф=50 кПа становить 3,56

Наносимо на план об'єкту межі зон повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань відповідно до радіусів зон зруйнувань.

Визначаємо ступені зруйнувань будівель, споруд та інших елементів підприємств і наносимо їх на план об'єкту.

Технологічний мінімум: 1000кг-150м Хкг-125м Х=833кг

Зап.газг. =5000кг/833кг=6 раз

Відстань переносу газгольдера 165 м.

Оцінюємо здатність підприємства по продовженню випуску продукції - підприємство не здатне.

Висновки: після аварії елементи підприємства, від яких залежить випуск продукції, отримають повні, сильні або середні зруйнування і підприємство вийде з ладу. Для усунення середніх зруйнувань необхідно виконати капітальний ремонт, а при сильних і повних зруйнуваннях відбудови зводиться до нового будівництва виробничих будівель і оснащення їх обладнанням і технікою.

Основними заходами щодо зменшення втрат від аварії, що пов'язана з вибухом газоповітряної суміші можуть бути:

зменшення запасів вуглецевоводневих газів до обгрунтованого технологічного мінімуму (у 6 раз), щоб на випадок аварії основні елементи об'єкту не руйнувалися або одержували слабкі зруйнування;

перенесення ємкостей з вуглецевоводневими газами на безпечну відстань від цехів то інших важливих елементів об'єкту;

посилення характеристик міцності будівель і споруд шляхом улаштування каркасів, підкосів, опор для зменшення прольотів несучих конструкцій;

своєчасне підготовка до швидкої відбудови одержаних зруйнувань.

2. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЇ З ВИКИДОМ СДОР НА ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації, можуть чинити шкідливу дію на людей, тварин, рослини, визиваючи у них ураження різного ступеня, називаються сильно діючими отруйними речовинами /СДОР/. Багато об'єктів народного господарства України виробляють, переробляють або використовують СДОР у виробничих процесах. ЗДОР можуть бути у вигляді рідин або зріджених газів. Їх зберігають в герметичних ємкостях. При зруйнуванні ємкості відбувається викид СДОР в навколишнє середовище. При цьому виникає хмара зараженого повітря, яка, поширюючись в напрямі вітру від місця аварії, утворює зону хімічного уражання. Зона хімічного зараження охоплює місце безпосереднього розлиття отруйних речовин і територію, над якою важилися пари отруйних речовин з уражаючими концентраціями. В зоні хімічного зараження може бути один «бо кілька осередків хімічного ураження. Осередком ураження СДОР називається територія, на якій відбулось масове ураження людей та тварин. Розміри зони хімічного зараження характеризуються глибиною поширення /Г/ хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями; шириною /Ш/ і площею /S/.

Розміри зони хімічного зараження залежать від типу і кількості викинутих в навколишнє середовище СДОР, метеорологічних умов, ступеня вертикальної стійкості повітря /інверсія, ізотермія, конвекція/, топографічних властивостей місцевості /відкрите, закрите/ та умов зберігання СДОР /обваловані чи необваловані ємкості з СДОР/.

Послідовність оцінки обстановки

1. Визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря.

Для цього користуємося вихідними даними: метеоумови -ніч напів'ясно; швидкість вітру - 1 м/с. Отримуємо, що для даного варіанту ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія.

2. Визначаємо глибину поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями /глибину зони зараження/. Для даного варіанту вона становить 15 км.

3. Визначаємо ширину і площу зони хімічного зараження. Ширина визначається із слідуючого співвідношення:

при ізотермії Ш = 0,03*Г=0,03*15=0,45 км,

де Г - глибина зони зараження, км.

Площа зони хімічного зараження /SЗ, км2/ розраховується як площа рівнобедреного трикутника.

; Sз=0,5*15*0,45=3,375км

4. Наносимо зону хімічного зараження на карту-схему .

Для нанесення зони хімічного зараження на карту-схему необхідно:

- провести через місце аварії вертикальну лінію, паралельну лініям кілометрової сітки;

- верхній напрям цієї лінії приймають за північний напрям і від нього за допомогою транспортиру відкладають кут, відповідний напряму вітру, який взято з вихідних даних;

- треба врахувати, що в вихідних даних дано напрям вітру, звідки він дме /метеорологічний напрям вітру/, тому напрям куди дме вітер, відрізняється від нього на 180° ;

- від місця аварії провести лінію в напрямі, куди дме вітер;

- на цій лінії в масштабі карти-схеми відкласти глибину і ширину зони зараження і побудувати зону зараження у вигляді рівнобедреного трикутника.

5. Визначаємо час підходу зараженого повітря до найближчого населеного пункту, який попадає в зону зараження.

Час підходу /t, хв/ визначається як частка від ділення відстані /R, м/ від місця розлиття СДОР Сєрово до ближчої межі Заполиці на середню швидкість /W, м/с/ переносу зараженого повітря.

;

R=3,3 *3,6=11,88 км

Середня швидкість переносу зараженого повітря (для R> 10 км, швидкості вітру - 1 м/с) W = 2,2 м/с.

Отже, t = 11880/2,2*60=90 хв.

6. Визначаємо тривалість уражаючої дії СДОР /tуд/ в місці розлиття. Тривалість уражаючої дії СДОР визначається часом випаровування СДОР з поверхні її розлиття. Час випаровування СДОР становить 1 год 12 хв (для Аміаку, вид сховища -необвалований).

Основними заходами для захисту виробничого персоналу підприємства і населення можуть бути:

- оповіщення робітників, службовців і населення Сєрово НЕГАЙНО, Заполиця НЕГАЙНО про загрозу, хімічного зараження;

- використання засобів індивідуального захисту;

- прийняття заходів по безаварійній зупинці виробництва та укриття виробничого персоналу об'єкту в сховищі або його евакуація з зони хімічного зараження;.

- евакуація населення з Серово НЕГАЙНО, протягом 1 год 30 хв /евакуацію проводити в сторону, перпендикулярну напряму вітру/.

Терміни виводу виробничого персоналу з укриття і поновлення роботи підприємства обумовлені тривалістю уражаючої дії СДОР в місці розлиття, а саме 1 год 12 хв. Рішення про вихід з укриття і поновлення роботи приймається після проведення хімічної розвідки і дегазації місцевості, будівель і устаткування.

3. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ ПРИ РАДІОАКТИВНОМУ ЗАРАЖЕННІ ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

При радіоактивному зараженні місцевості, в тому числі і території підприємства, виникає можливість опромінення виробничого персоналу.

Критерієм ступеня впливу радіоактивних випромінювань на людей є допустима доза випромінювання, яку може одержати виробничий персонал за визначений період часу в конкретних умовах.

Ддоп. = 0,5 рад /0,57 рентген/ за перший рік від моменту аварії.

При можливій річній дозі 0,5 рад < Д ? 0,5 рад необхідно провести заходи для зниження дози.

При можливій річній дозі більше 5 рад /5,7 рентген/ необхідно проведення евакуації людей з зони радіоактивного зараження.

При оцінці радіаційної обстановки виділяють дві фази аварії на АЕС - ранню і середню.

Рання фаза - час від моменту аварії до припинення викидів радіоактивних речовин.

При оцінці радіаційної обстановки методом прогнозування її тривалість приймають рівною 10 діб. Можлива доза випромінювання, одержана людьми на ранній фазі, може бути визначена за формулою

;

де Рсер. - середній рівень радіації; t - тривалість ранньої фази аварії в годинах /240 годин/; РП1 і РК1 - рівні радіації на початку і в кінці ранньої фази аварії; Косл - коефіцієнт ослаблення.

Коефіцієнт ослаблення залежить від тривалості перебування людей на протязі доби на відкритій місцевості, в будинках і виробничих будівлях. В звичайному режимі приймають, що робітники і службовці знаходяться дома / Косл.д./, на роботі в цеху / Косл.ц./ і на відкритій місцевості /Косл.в.м./ по 8 годин на протязі доби. В цьому випадку

;

Значення Косл.д., Косл.ц,, Косл.в.м. є в довідникові даних.

На ранній фазі аварії можна проводити наступні заходи для захисту людей і зменшенню дози випромінювання:

- укриття людей в захисних спорудженнях;

- використання засобів індивідуального захисту;

- герметизація виробничих і житлових приміщень від попадання радіоактивного пилу;

- йодна профілактика;

- захист продуктів харчування, води від радіоактивного зараження;

обмеження часу перебування людей на відкритій місцевості.

Середня фаза - час від моменту завершення формування радіоактивного сліду до прийняття всіх заходів захисту населення, її розрахункова тривалість приймається рівною 355 добам.

Можлива доза випромінювання /Д2/ на середній фазі визначається

;

де РП2, РК2 - piвні радіації на початку /tП/ і в кінці /tК/ середньої фази аварії, tП = 10 діб; tК = 355+10 діб /час у формулу підставляють в годинах/.

вибух аварія підприємство захист

;

На середній фазі аварії можуть проводитися такі заходи для захисту людей і зниження дози випромінювання:

- йодна профілактика;

- дезактивація виробничих будівель, житлових будинків, територій підприємства та місць перебування населення;

- обмеження споживання забруднених продуктів і води.

Послідовність оцінки обстановки

1. Визначаємо коефіцієнт ослаблення при звичайному режимі роботи і відпочинку виробничого персоналу.

;

Коефіцієнт ослаблення залежить від тривалості перебування людей на протязі доби на відкритій місцевості, в будинках і виробничих будівлях. В звичайному режимі приймають, що робітники і службовці знаходяться дома / Косл.д./, на роботі в цеху / Косл.ц./ і на відкритій місцевості /Косл.в.м./ по 8 годин протягом доби.

Коефіцієнти ослаблення радіоактивного випромінювання:

- на відкритій місцевості Косл.в.м. = І;

- промислових будівель Косл.ц. = 10;

- житлових будинків Косл.б. = 50;

2. Визначити дозу випромінювання, яку може отримати виробничий персонал на ранній фазі аварії в звичайному режимі роботи і відпочинку.

;

де Рсер. - середній рівень радіації; t - тривалість ранньої фази аварії в годинах /240 годин/; РП1 і РК1 - рівні радіації на початку і в кінці ранньої фази аварії; Косл - коефіцієнт ослаблення.

Рср.=(6+1,5)/2=3,75

Д1=3,75*240/2,68=336 млрентген/год

3. Визначити дозу випромінювання, яку може отримати виробничий персонал на середній фазі аварії.

;

де РП2, РК2 - piвні радіації на початку /tП/ і в кінці /tК/ середньої фази аварії, tП = 10 діб; tК = 355+10 діб /час у формулу підставляють в годинах/.

4. Визначити річну дозу, яку може отримати виробничий персонал.

; Дріч=336+1773,38=2109,38 млрентген=2,11 рентген

Річна доза становить 2,11 рентген. При річній дозі в межах від 0,5 рад до 5 рад /0,57 - 5,7 рентген/ проводяться захисні заходи, передбачені для ранньої і середньої фаз аварії.

На ранній фазі аварії можна проводити наступні заходи для захисту людей і зменшенню дози випромінювання:

- укриття людей в захисних спорудженнях;

- використання засобів індивідуального захисту;

- герметизація виробничих і житлових приміщень від попадання радіоактивного пилу;

- йодна профілактика;

- захист продуктів харчування, води від радіоактивного зараження;

обмеження часу перебування людей на відкритій місцевості.

На середній фазі аварії можуть проводитися такі заходи для захисту людей і зниження дози випромінювання:

- дезактивація виробничих будівель, житлових будинків, територій підприємства та місць перебування населення;

- обмеження споживання забруднених продуктів і води.

Размещено на Allbest.ru