Охорона праці на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Аналіз небезпечних та шкідливих факторів на робочому місці з ПЕОМ

2.Розробка заходів щодо забезпечення безпечних та комфортних умов праці при роботі з персональним комп'ютером

3. Розрахунок ефективності заходів з охорони праці

1. Аналіз небезпечних та шкідливих факторів на робочому місці з ПЕОМ

На користувача ПЕОМ впливають різні групи факторів трудового середовища:

а) фактори виробничого середовища;

б) фактори трудового процесу (вага й напруженість праці);

в) внутрішні засоби діяльності (виробничий досвід людини, його функціональний стан);

г) зовнішні засоби діяльності (робоче місце, пульт керування, основне й допоміжне устаткування);

д) соціально-психологічні аспекти трудових взаємин.

Специфіка використання ПЭВМ полягає в тому, що в процесі діалогу людини й машини користувач сприймає інтелектуальну машину як рівноправного співрозмовника. Тому виникає багато зовсім нових психологічних і психофізіологічних проблем, суть яких потрібно враховувати при проектуванні трудового процесу. Іншою особливістю є значне інформаційне навантаження. Значне навантаження на центральну нервову й зорову системи викликають підвищення нервово-емоційної напруги, і, як наслідок, негативно впливає на серцево-судинну систему. Важливою стороною функціонування організму користувача є вплив на нього комплексу факторів трудового середовища, що включають дію електромагнітних хвиль різних частотних діапазонів, статичного електрики, шуму, мікрокліматичних факторів і ін. Вплив цього специфічного комплексу може зробити на здоров'я людини негативний вплив. При роботах з використанням комп'ютерів виникає цілий ряд ергономічних проблем, рішення яких зі значно знизити навантаження. У цьому випадку маються на увазі тільки питання конструювання робочого місця користувача й не охоплюються питання формування раціонально побудованих символів на екрані й інших, зміна яких можливо тільки при конструюванні нової техніки. Робота користувача ЕОМ найчастіше проходить при активній взаємодії з іншими людьми. Тому виникають питання міжособистісних взаємин, що включають як психологічні, так і соціально-психологічні аспекти. Таким чином, на користувача ЕОМ впливають 4 групи факторів трудового середовища: фізичні, ергономічні, інформаційні й соціально-психологічні [13].

Всі фактори виробничого середовища відповідно до класифікації за ДСТ 12.0.003-74 підрозділяють на небезпечні й шкідливі фактори. При роботі на ПЭВМ існує можливість впливу наступних небезпечних виробничих факторів:

а) можливість виникнення пожеж;

б) вплив електричного струму;

в) можливість механічного травмування (падіння, забиті місця й ін.);

г) опіки в результаті випадкового контакту з гарячими поверхнями усередині лазерного принтера.

Шкідливі виробничі фактори підрозділяють на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні [17].

У процесі роботи на користувача ПЕОМ роблять дія наступні фізичні виробничі фактори:

а) підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

б) підвищений рівень статичної електрики;

в) підвищені рівні запиленості повітря робочої зони;

г) підвищений зміст позитивних і негативних іонів у повітрі;

д) знижена або підвищена вологість повітря робочої зони;

е) знижена або підвищена рухливість повітря робочої зони;

ж) підвищений рівень шуму;

з) підвищений або знижений рівень освітленості;

и) нераціональна організація освітлення робочого місця (підвищений рівень відблисків, підвищений рівень засліпленості, нерівномірність розподілу яскравості в поле зору, підвищена яскравість світлового зображення, підвищений рівень пульсації світлового потоку).

Хімічні виробничі фактори визначаються характеристикою відповідного робочого оточення. Контакт із речовинами, специфічними для робочих місць із ПЕОМ у правильно провітрюваних приміщеннях нижче граничного рівня й не представляє небезпеки, однак він може стати небезпечним у погано вентильованому приміщенні, що містить кілька лазерних принтерів і копіювальних машин [13].

До психофізіологічних виробничих факторів відносяться:

а) напруга зору;

б) напруга уваги;

в) інтелектуальні й емоційні навантаження;

г) тривалі статичні навантаження;

д) монотонність праці;

е) більші інформаційні навантаження;

ж) нераціональна організація робочого місця.

Імовірність впливу біологічних факторів (підвищений зміст у повітрі робочої зони мікроорганізмів) зростає в переповнені й неправильно вентильованих приміщеннях [43].

З ПЭВМ в основному піддаються впливу фізичних і психофізіологічних виробничих факторів. Розглянемо їх більш докладно.

Основними складовими частинами персонального комп'ютера (ПК) є: системний блок (процесор), різноманітні пристрої уведення/висновку інформації (клавіатура, дискові накопичувачі, принтер, сканер), засіб візуального відображення інформації (монітор або дисплей). Монітор, як правило, сконструйований на основі електронної променевої трубки. ПК часто оснащують мережними фільтрами, джерелами безперебійного харчування й іншим допоміжним електроустаткуванням. Всі ці елементи при роботі ПК формують складну електромагнітну обстановку на робочому місці користувача. Комп'ютер є джерелом електромагнітних полів (ЕМП) у діапазоні від 3 Гц до 300 МГЦ, які можуть бути розділені по їхніх фізичних властивостях на електростатичне, змінне електричне й змінне магнітне. ПК є джерелом декількох видів електромагнітних полів і випромінювань: м'якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочастотного й високочастотного.

Наявність у приміщенні декількох комп'ютерів з допоміжною апаратурою й системою електроживлення створює складну картину електромагнітного поля. Основним джерелом електростатичного поля (ЕСП) є позитивний потенціал, що подається на внутрішню поверхню екрана для прискорення електронного променя. ЕСП утвориться за рахунок різниці потенціалів екрана монітора й людини. На його величину впливають потенціали навколишніх предметів і вологість повітря (при вологості вище 50% ЕСП практично відсутнє). Напруженість поля може коливатися від 8 до 75 кв/м. Помітний внесок у загальне ЕСП вносять клавіатури, що електризуються від тертя поверхні, і миші. Експерименти показують, що навіть після роботи із клавіатурою, електростатичне поле швидко зростає, з 2 до 12 кв/м. На окремих робочих місцях в області рук реєструвалися напруженості статичних електричних полів більше 20 кв/м.

Реальна інтенсивність, напруженість, рівень і інші параметри кожного виду ЕМП залежать від технічних характеристик ПК (особливо монітора), режиму роботи, розташування робочого місця в приміщенні й багатьох інших факторів. Дослідження показали, що рівні рентгенівського, оптичного, ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювань, як правило, не перевищують припустимих значень. Однак доти, поки не буде вивчений комплексний вплив цих факторів на людину, необхідно вживати заходів обережності.

Установлено, що ЕМП негативно впливають на центральну нервову систему, викликаючи головні болі, запаморочення, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту, виникнення синдрому стресу. Причому нервова система реагує навіть на короткі по тривалості впливу щодо слабких полів: змінюється гормональний стан організму, порушуються біоструми мозку. Особливо страждають від цього процеси навчання й запам'ятовування. Низькочастотне ЕМП може з'явитися причиною шкірних захворювань (вугрова висипка, екзема, рожевий лишай і ін.), хвороб серцево-судинної системи й кишково-шлункового тракту; воно впливає на білі кров'яні тільця, що приводить до виникнення пухлин, у тому числі й злоякісних. Особлива увага дослідники приділяють впливу ЕМП на жінок у період вагітності. Статистика свідчить, що робота за комп'ютером порушує нормальний плин вагітності, підвищує ймовірність викидня й часто є причиною появи на світло дітей з уродженими пороками, з них найбільш істотними бувають дефекти розвитку головного мозку. Електростатичне поле великої напруженості здатне змінювати й переривати клітинний розвиток, а також викликати катаракту з наступним помутнінням кришталика.

Робота на ПК припускає візуальне сприйняття відображеної на екрані монітора інформації, тому значному навантаженню піддається зоровий апарат. Факторами, що найбільше сильно впливають на зір, є:

а) недосконалість способів створення зображення на екрані монітора (неоптимальні параметри схем розгорнення ЕПТ; несумісність параметрів монітора й графічного адаптера; недостатньо високий дозвіл монітора, невідомість променів і низький рівень інших його технічних характеристик; надлишкова або недостатня яскравість зображення);

б) непродумана організація робочого місця, що є причиною наявності відблисків на лицьовій панелі екрана, відсутності необхідного рівня освітленості робочих місць, недотримання відстані від очей оператора до екрана.

У результаті впливу перерахованих факторів у користувачів ПЭВМ можуть виникати:

а) проблеми із зором (синдром дискомфорту око), викликані зайвим візуальним навантаженням, тривалим концентрацією на екрані, невідповідним кутом зору, поганим висвітленням, відблисками, мерехтінням зображення, поганою комбінацією квітів;

б) астенопічні симптоми (напруга очей, біль в очах, головний біль);

в) окулярні симптоми (сухі очі, роздратовані очі, що сльозяться очі);

г) візуальні симптоми (розпливчасте зображення, подвійне зображення, залишкове зображення);

д) проблеми, пов'язані з носінням окулярів і контактних лінз (у випадку сухості око).

Симптоми порушення зору можна умовно розділити на дві групи: очні (біль, роздратування, печіння, червоність, сверблячка) і зорові (завіса перед очами, двоїння або мелькання). За даними ВІЗ очні й зорові порушення спостерігаються в 40 - 92 % користувачів ПЭВМ час від часу, а в 10-40 % - щодня.

Рівень шуму на комп'ютеризованому робочому місці звичайно набагато менше гранично припустимого, однак навіть неголосний шум (особливо на високих тонах) від принтерів і моніторів може сприйматися як дратівний фактор. Дія шуму поряд зі специфічним впливом на орган слуху може викликати труднощів у якісному розпізнаванні й швидкості сприйняття колірних сигналів, знижує гостроту зору й зорову адаптацію, порушує сприйняття візуальної інформації, знижує здатність швидко й точно виконувати координовані рухи, зменшує на 5-12% продуктивність праці. Основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, накопичувачі, принтери ударної дії.

Чимало досліджень присвячено визначенню хімічного складу повітря на робочих місцях з ПЭВМ. Відзначено збільшення концентрації СО₂ до 0,19% (в атмосферному повітрі СО₂ міститься 0,03%), виявлені діоксин і фурам (входять до складу пластмас, з яких виготовлені електронні плати й корпус дисплея), відзначено збільшення концентрації поліхромових біфенілів (можуть виділятися конденсаторами й трансформаторами), озону, оксиду з і пилу. Найбільшу небезпеку представляє озон, що є канцерогенною речовиною.

Дослідження повітря на робочих місцях з ПЭВМ показали також зміну його іонного складу: концентрація негативних іонів знижується (через 3 години роботи наближається до нуля), концентрація позитивних іонів відповідно підвищується. Підвищений зміст позитивних іонів у повітрі негативно впливає на фізичну працездатність, розвиток стомлення, на діяльність серцево-судинної системи, бронхів, легенів, вегетативної нервової системи. У той же час відзначений сприятливий вплив негативних іонів [17].

При роботі в положенні сидячи більшість груп м'язів перебуває в постійній напрузі, що приводить до швидкої стомлюваності, сприяє розвитку професійних патологічних вигинів хребта. Неправильне розташування дисплеїв по висоті: занадто низьке, під неправильним кутом - є основною причиною появи сутулості; занадто високе положення дисплея приводить до тривалої напруги шийного відділу хребта, що може привести до розвитку остеохондрозу. Ненормальний стан хребта (неправильна постава, різного роду скривлення, зсув або деформація міжпозвонкових дисків) може стати причиною захворювання всього організму [13].

Інтенсивна робота із клавіатурою викликає болючі відчуття в ліктьових суглобах, передпліччях, зап'ястях, у кистях і пальцях рук. Це може стати джерелом важких професійних захворювань рук. Комплекс цих захворювань одержав загальну назву "травми повторюваних навантажень" (ТПН). Робота із клавіатурою є причиною 12 % професійних захворювань, викликаних повторюваними рухами. Захворювання, пов'язані з повторюваними рухами, охоплюють хворобу нервів, м'язів і сухожиль рук. Найбільше часто страждають кисть, зап'ястя й передпліччя, хоча буває, що хвороба торкає плечову й шийну областей. В операторів комп'ютерів захворювання звичайно наступає в результаті безперервної роботи на незручно або неправильно розташованій клавіатурі. На відміну від серцевих приступів і приступів головного болю ТПН являє собою травму нездужань, що накопичуються. Легкий біль у руці, якщо її вчасно не вилікувати, може в остаточному підсумку привести до повної інвалідності.

Таким чином, кістково-м'язові порушення в користувачів ПЭВМ в основному зв'язані:

а) с нераціональною позою, що збільшується відсутністю обліку ергономічних вимог;

б) с повторюваними рухами при роботі на клавіатурі або з мишкою;

в) с обмеженою загальною руховою активністю (гіподинамією).

При роботі на ПЕОМ нерідко не враховуються психофізіологічні можливості людини, відсутні системи контролю стану його провідних фізіологічних показників. У результаті людина безконтрольно піддається високим інформаційним навантаженням, психоемоційним напругам, перенапрузі зорової системи. Все це, повторюючись день у день , приводить до розвитку спочатку функціональних, а потім і соматичних порушень.

До факторів, що впливають на стан здоров'я, ставляться:

а) інформаційні перевантаження мозку в сполученні з постійним дефіцитом часу;

б) тривалий дефіцит інформації, що має сигнальне значення;

в) постійна зміна прийомів і складності роботи із засобами праці (операційні системи, редактори, бази даних, мови програмування, різноманітні прикладні програми й т.д. );

г) екстрені зміни міжособистісних взаємовпливів, викликаних створенням нових мікро- і макроколективів протягом невеликих відрізків часу;

д) порушення біологічних ритмів організму, обумовлене змінними або ненормованими режимами праці;

е) умови тривалої інформаційної ізоляції, обумовлені індивідуальним характером праці на ПЭВМ;

ж) часткова рухова інактивація й ін.

Під впливом цих факторів виникає можливість розвитку інформаційних нервових перенапруг. Високі інформаційні навантаження в умовах дефіциту часу й високої мотивації є причиною розвитку хронічної емоційної напруги. На ранніх етапах воно грає біологічно позитивну роль (мобілізація ресурсів організму), але при тривалій дії веде до виникнення патологічних наслідків. При роботі на ПЭВМ навантаження на різні сенсорні канали перерозподіляється нерівномірно й лягає, як правило, на зір. Напружена зорова робота негативно впливає на функціональний стан органа зору й, як наслідок, на загальний функціональний стан головного мозку. Інформаційний фактор негативно впливає й на серцево-судинну систему й систему кровообігу [17].

Робота на ПЭВМ пов'язана із впливом ряду стресових факторів, що приводить до виникнення фізіологічних, психологічних і поведінкових змін, розладу здоров'я. Психоемоційний стрес сприяє або є причиною багатьох функціональних порушень і захворювань:

а) психосоматичних (психозів, неврозів, порушень сну);

б) серцево-судинної системи (аритмії, гіпертонії, інфаркту міокарда);

в) виразково-дистрофічних поразок шлунково-кишкового тракту;

г) зниження імунітету, розвитку схильності до вірусних і інфекційних захворювань;

д) ревматичних поразок і остеохондрозів;

е) онкологічних;

ж) гормональних розладів і порушень полових функцій і т.д..

Порушення здоров'я й захворювання користувачів ПЭВМ є, як правило, результатом впливу не якого-небудь окремого фактора, а всього комплексу. Так, хвороби шкіри багато авторів зв'язують із наявністю електростатичного поля й впливу психоемоційного стресу, гінекологічні порушення - з впливом електромагнітних полів, стресу, застійних явищ та інших компонентів.

При розробці заходів з охорони праці широко використовують методи аналітичної оцінки умов праці. Найбільш поширеними аналітичними показниками умов праці є категорія важкості праці, коефіцієнт умов праці та небезпечність устаткування.

Інтегральну бальну оцінку важкості праці (І_Т) на конкретному робочому місці можна визначити за такою формулою [15]:

комп'ютер робочий охорона праця

(4.1)

де Х_ВИЗ - елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

- середній бал всіх активних елементів умов праці крім Х_ВИЗ;

- сума всіх елементів крім визначаючого Х_ВИЗ.

У відповідності до інтегральної бальної оцінки важкості праці можна оцінити категорію умов праці та визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях [17]:

(4.2)

де 15,6 і 0,64 - коефіцієнти регресії.

Працездатність людини визначається як величина протилежна стомленню (в умовних одиницях):

(4.3)

Для проведення аналітичної оцінки умов праці відділу визначимо вихідні дані [15]:

а) температура повітря на робочому місці 18^оС;

б) відносна вологість повітря 55%;

в) освітленість приміщення 210 лк.;

г) точність зорових робіт груба (А);

д) рівень шуму 35 дБ;

є) тривалість зосередженого спостереження 30% робочого часу;

ж) тривалість повторюваних операцій - 60 с.;

з) кількість важливих об'єктів спостереження 27 од.;

і) відділ складається з 5 робочих місць з ПЕОМ, які розташовані в 2 приміщеннях;

к) середньорічна заробітна плата одного працівника 4800 грн.

Оцінимо категорію важкості праці працівника відділу. Елементи умов праці, що формують її важкість та їх бальна оцінка представлені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Елементи умов праці робітника відділу

Показник	Значення	Бал
Температура	18	1
Відносна вологість	55	2
Освітленість	210	3
Рівень шуму	35	2
Кількість важливих об'єктів спостереження	27	4
Точність зорових робіт	груба	1
Тривалість повторюваних операцій	60	2
Тривалість зосередженого спостереження, % робочого часу	30	2

Елементом умов праці, який одержав найбільшу оцінку є кількість об'єктів спостереження: Х_оп = 4. Середній бал всіх елементів умов праці (n = 8) дорівнює:



Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначимо за формулою 4.1:

Інтегральна оцінка важкості праці в 46,2 бала відповідає IV категорії важкості праці.

Ступінь стомлення робітників з формулою 4.2 становить:

Тоді працездатність робітника становить:

2. Розробка заходів щодо забезпечення безпечних та комфортних умов праці при роботі з персональним комп'ютером

Аналіз умов праці користувачів ПЕОМ дозволяє визначити напрямку профілактики порушень здоров'я. Основними напрямками профілактики є наступні:

а) раціональна організація режиму праці й відпочинку;

б) раціональна організація робочого простору;

в) технічні засоби профілактики;

г) медичні способи забезпечення здоров'я й оптимальної працездатності.

Вимоги до пропонованої інформації й інших характеристик роботи користувачів ЕОМ нормовані в міжнародних документах. У цей час існує кілька міжнародних організацій, що займаються розробкою нормативних документів для користувачів ЕОМ. Найбільш повним регламентуючим документом є 180 9241 (18ПРО - міжнародна організація по стандартизації).

Сьогодні фахівці в області ергономіки вже зрозуміли, що неможливо знайти ідеального положення, в якому можливо перебувати і працювати впродовж усього робочого дня. Для більшості людей комфортабельним робочим місцем повинно бути таке, яке можливо пристосувати не менш ніж по двох позиціях, при цьому положення крісла, монітору повинні кожен раз відповідати роботі, що виконується, та звичкам. Багато людей вважають, що для парці на комп'ютері більш всього підходить вертикальне і трішки нахилене положення. Можливо, щоб крісло було трошки нахилене вперед.

Положення тіла звичайно відповідає направленню зору. Дисплей, розташований дуже низько чи під неправильним кутом, являється основною причиною сутулості. Відстань від дисплею до очей може змінюватись в залежності від характеру роботи, що виконується: 40 - 70 см. При роботі з текстом відстань від екрана до очей повинна не набагато перевищувати відстань між книгою і очима і становити 40 - 45 см. Рекомендується встановлювати на екран монітору спеціальні скляні поляризаційні фільтри із заземленням. Необхідно уникати того, щоб термінал був обернений екраном в бік вікна, оскільки інтенсивне освітлення поля зору може затопити струмами світла очі і розмити зображення на сітчатці. Якщо приходиться сидіти коло вікна, треба розташувати монітор під прямим кутом до нього, при цьому екран дисплею повинен бути перпендикулярним віконному склу - цим виключають бліці на екрані.

Форма стінки крісла повинна повторювати форму спини працюючого. Крісло необхідно встановити на такій висоті, щоб не відчувався тиск на хребет (крісло розташовано дуже низько) або на стегна (крісло розташовано дуже високо). Спеціалісти по ергономіці вважали, що кут між стегнами і хребтом повинен бути 90⁰, однак недавно проведені експерименти показали, що більшість людей віддають перевагу сидіти тільки відхилившись назад.

Руки повинні розташовуватись так, щоб вони знаходились на відстані 8 - 12 см від тіла. Крісло та клавіатуру необхідно поставити так, щоб не треба було далеко тягтись. При зміні положення тіла (наприклад, з вертикального в нахильне) обов'язково треба переміняти положення клавіатури і дисплея. Може з'явитись корисною підставка клавіатури, що регулюється, дякуючи якій можливо без всякої напруги працювати із маніпулятором "миша". Також можливо розташувати клавіатуру на коліна.

Зручна висота стола особливо важлива в тому випадку, коли на йому розташована клавіатура. Якщо у клавіатури відсутня підставка, а висоту стола не можна змінити (або він дуже високий), то треба більше підняти крісло, а під ноги класти підставну лавку або щось інше. Якщо стіл дуже маленький, необхідно підкласти щось під його ніжки.

Якщо при праці часто дивитись на документи, треба встановити підставку з оригіналом документу в одній площині і на одному рівні з екраном. Якщо треба частіше дивитись на оригінал, ніж на екран, необхідно повернути крісло та екран таким чином, щоб оригінал розташовувався прямо перед очима, а комп'ютер трохи збоку.

Кожну годину необхідно робити перерву в роботі. Весь час треба рухатись - рух стимулює кровообіг.

Вчені визначили синдром стресу оператора ЕОМ - головна біль, біль в очах, алергія, астма, придавленість, роздратованість, депресія.

Для усунення впливу перерахованих чинників необхідно прийняти таки організаційні заходи [13]:

а) обмежити час роботи з ЕОМ впродовж дня;

б) ввести регулярні перерви кожну годину по 10 - 15 хвилин;

в) при праці на ЕОМ знаходитись від дисплею на відстані не менш 700 - 900 мм;

г) необхідно прибирати приміщення два рази в день (вранці та в обід), щоб врятуватись від пилу;

д) використовувати захисний екран та складові, які мають антібликовий ефект, поліпшують контрастність, знімають заряд статистичного електрики і захищають від шкідливого ультрафіолетового впливу (аналогічні екрани із оргскла, сітчасті екрани менш надійні);

є) при покупці нового монітору необхідно впевнитись в його збіганні за специфікацією, розробленою Шведською Національною Радою по Вимірам і Тестуванню MPR ІІ. Монітори, які відповідають цій специфікації, мають логотип LR (Low Radiation) і відрізняються низьким рівнем електромагнітного випромінювання;

Також, необхідно використовувати різні аксесуари і прилади, які полегшують працю - це утримувачі паперу, підставки під ноги, подушки під поперек [17].

Згідно з розрахунком інтегральної оцінки умов праці, що був проведений у розділі 4.1, умови праці робітників відділу потребують поліпшення, зокрема необхідно зменшити кількість об'єктів спостереження та збільшити освітленість робочого місця. Поліпшити освітлення робочого місця можна за рахунок збільшення кількості світильників або збільшення потужності ламп, а зменшення числа важливих об'єктів нагляду за рахунок раціонального розподілу роботи. Здійснення цих заходів дозволить підвищити бальну оцінку до 2.

Якщо умови праці оцінюються тільки балами 1 і 2, то інтегральну оцінку важкості праці визначають за формулою [15]:

(4.4)

Отже, новий середній бал всіх елементів умов праці становить:

Визначимо нову інтегральну бальну оцінку важкості праці:

Нова інтегральна оцінка важкості праці в 29,6 бала відповідає II категорії важкості праці.

Ступінь стомлення робітників з формулою 4.2 становить:

Тоді працездатність робітника становить:

3. Розрахунок ефективності заходів з охорони праці

Здійснення заходів щодо охорони праці дозволило зменшити інтегральну оцінку важкості праці (І_Т) з 46,2 до 29,6. Визначимо, яким чином зміна важкості праці впливає на працездатність людини та його продуктивність [15]:

(4.5)

де - зростання продуктивності праці,%;

R₁ та R₂ - працездатність в умовних одиницях до і після впровадження заходів з охорони праці, які знизили важкість праці;

0,2 - емпіричний коефіцієнт, який показує вплив зростання рівня працездатності на продуктивність праці.

Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні важкості праці:

(4.6)

де Р_ср - середньорічна чисельність персоналу;

З_р - середньорічна заробітна плата одного працівника.

Показник ефективності витрат на заходи з охорони праці визначаємо за формулою:

(4.7)

де Е_р - річна економія від поліпшення умов праці (прибуток або зменшення збитків), грн;

В - загальні витрати (вкладення) підприємства на охорону праці з урахуванням кількості приміщень, грн.

Витрати на поліпшення освітлення робочого місця за рахунок збільшення кількості світильників або збільшення потужності ламп становлять 30 грн. на кожні 50 лк. Тобто для 2-х приміщень витрати на збільшення освітленості на 100 лк становитимуть:

(грн.).

Витрати на зменшення числа важливих об'єктів нагляду за рахунок раціонального розподілу роботи становлять 200 грн. на кожен об'єкт нагляду. кількість цих об'єктів треба зменшити з 27 до 10, тобто витрати становитимуть:

(грн.).

Загальні витрати на поліпшення умов праці становлять:

(грн.).

Ефективність витрат на заходи з охорони праці становить:

Небезпечні та шкідливі фактори присутні не тільки на робочому місці сталевара, слюсаря та будівельника, але й у робітників, займаються інтелектуальною працею. Небезпечним може називатися виробничий фактор, вплив якого на працівника в певних умовах приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я. Якщо виробничий фактор приводить до захворювання або зниження працездатності, його вважають шкідливим.

Тривале перебування людини в зоні комбінованого впливу різних несприятливих факторів може привести до розвитку загальних захворювань, професійних або професійно обумовлених захворювань. Можна виділити наступні основні порушення здоров'я користувачів ПЭВМ:

а) зоровий дискомфорт і хвороби органів зору;

б) перенапруга опорно-рухової системи;

в) розладу ЦНС і хвороби серцево-судинної системи;

г) захворювання шкіри;

д) порушення репродуктивної функції.

Облік рівня й специфіки впливу негативних факторів на працездатність і здоров'я користувачів комп'ютерів дозволить конструювати раціональне трудове середовище, у якій людина не тільки збереже своє здоров'я, але й зможе продуктивно трудитися.

Проведений аналіз небезпечних та шкідливих факторів базового варіанту на робочому місці з ПЕОМ дозволив виявити фактори, які потребують вживання заходів щодо поліпшення умов праці та розробити заходи щодо забезпечення безпечних та комфортних умов праці, зокрема заходи щодо поліпшення освітлення та зменшення числа важливих об'єктів нагляду.

Поліпшення умов праці внаслідок впровадження цих заходів підвищить продуктивність праці при зменшенні категорії важкості робіт на 9,9% та дозволить зекономити заробітну плату за рахунок зростання продуктивності праці на 2376 грн. в рік. при витратах 3520 тис грн. Тобто ефективність витрат на заходи з охорони праці становить 68%.

Список літератури

1 Дементій Л.В. План - пам'ятка до вивчення курсу "Охорона праці в галузі" / Л. Дементій, Г. Юсіна - Краматорськ: ДДМА, 2004. - 44 с.

2 Дементій Л. В. Методичні вказівки з дисципліни "Охорона праці в галузі". Оцінка умов праці при роботі на ПЕОМ / Л. Дементій, Ю. Менафова. - Краматорськ: ДДМА, 2000 - 24 с.

3 Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів: Підручник / В. Жидецький. - Львів: Афіша, 2000. - 176 с.

4 Дементий Л.В. Охрана труда в автоматизированном производстве. Обеспечение безопасности труда: Учебное пособие / Л. Дементий, А. Юсина. - Краматорск: ДГМА, 2007. - 300 с.

Размещено на Allbest.ru