Безпека та охорона праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Планування та фінансування заходів з охорони праці

1.2 Безпека праці операторів ОЕМ

1.3 Вимоги електробезпеки

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Задача №1

2.2 Задача №2

3. СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Планування та фінансування заходів з охорони праці

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці - одна з провідних функцій управління охорони праці. Перед плануванням обов'язково визначається фактичний стан охорони праці і його прогнозування на майбутнє.

Планування робіт по охороні праці буває перспективним (на тривалий відрізок часу), поточним (на рік) і оперативним (квартал, місяць, декаду).

До перспективних планів належить комплексний план покращення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів, що передбачає створення, відповідно до нормативних актів з охорони праці, умов праці, пов'язаних з перспективними змінами підприємства. Таке планування, як правило, розраховане на термін від 2 до 5 років. Реалізація цих планів забезпечується через річні плани номенклатурних заходів з охорони праці, які вносяться до угоди, що є невід'ємною частиною колективного договору.

Поточні плани передбачають реалізацію заходів із покращення умов праці, створення кращих побутових і соціальних умов на виробництві. Ці плани обов'язково забезпечуються фінансуванням згідно з розробленими кошторисами.

Питання охорони праці можуть віддзеркалюватися в інших поточних планах, які підприємства та організації можуть складати на вимогу трудових колективів: план соціального розвитку колективу; наукової організації праці; механізації важких і ручних робіт; охорони праці жінок; підготовки підприємства до робіт в осінньо-зимовий період; підвищення культури виробництва та ін.

Оперативні плани складаються для швидкого виправлення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха.

Фінансування робіт з охорони праці здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавних, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, що виділяються окремим рядком, таза рахунок інших джерел фінансування, визначених законодавством.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від суми реалізованої продукції.

Для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2% від фонду оплати праці.

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

1.2 Безпека праці операторів ОЕМ

Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої діяльності працівників розумової праці. Їх праця стала більш інтенсивною, напруженою, вимагаючою значних витрат розумової, емоційної і фізичної енергії. Це зажадало комплексне рішення проблем ергономіки, гігієни і організації праці, регламентації режимів праці і відпочинку.

В даний час комп'ютерна техніка широко застосовується у всіх областях діяльності людини. При роботі з комп'ютером людина піддається дії ряду небезпечних і шкідливих виробничих чинників: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного і іонізуючого випромінювань, шуму і вібрації, статичної електрики і ін. 2.

Робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м'язи рук при роботі з клавіатурою ЕОМ. Велике значення має раціональна конструкція і розташовує елементів робочого місця, що важливе для підтримки оптимальної робочої пози людини-оператора.

В процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримувати правильний режим праці і відпочинку. Інакше у персоналу наголошуються значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утомленість і хворобливі відчуття в очах, в поясниці, в області шиї і руках.

1.3 Вимоги електробезпеки

Під час використання ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення джерела загорання внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ виконується як окрема групова три провідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення електроприймачів.

Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника заборонено.

Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільного пункту до розеток живлення.

Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного проводів.

У приміщенні, де одночасно експлуатуються більше п'яти ПЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Штепсельні з'єднання та електророзетки, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників.

Неприпустимим є підключення ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі з використанням перехідних пристроїв.

Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В і 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 і 220 В. Вони також повинні значно відрізнятися за кольорами.

Електромережу штепсельних розеток для живлення ПЕОМ при розташуванні їх уздовж приміщень прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщень, в металевих трубах та гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання.

При розташуванні в приміщенні за його периметром близько 5 ПЕОМ, використання три провідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важко займистого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Задача №1

безпека охорона праця планування

У виробничому приміщені джерела надлишкових тепловиділень, а також випаровувань шкідливих рідин і не лише в середині витяжних шаф, а й поза ними. Визначити необхідну кількість повітря для видалення надлишкових тепловиділень та для зменшення концентрацій шкідливих випаровувань у приміщені до гранично допустимих, якщо повітря щогодини надходить Gi (кг) шкідливих випаровувань, сумарна площа всіх вхідних отворів витяжних шаф F (), швидкість пароповітряної суміші в цих отворах V (м/с), а концентрація парів у повітропроводі місцевої вентиляції Cjm.

Розв'язання:

Необхідну кількість повітря для видалення надлишкових тепловиділень з приміщення до нормованих значень температури розраховують за формулою:

- виділення надлишкового тепла за годину, кДж/год;

- питома теплоємність повітря (1 кДж/(кг К);

- температура видаленого повітря, К;

- температура приточного повітря, К;

- густота приточного повітря (1,239 кг/).

Отже,

Підрахуємо кількість випаровувань яку убере місцева вентиляція

Для бензину:

Для ацетону:

Тоді реальна маса випаруваного бензину:

Тоді реальна маса випаруваного ацетону:

Як бачимо з парами ацетону справиться система витяжних шаф, тому підрахуємо необхідну кількість прокачаного загального обмінною вентиляцією повітря.

Необхідна кількість прокачаного загально обмінною вентиляцією повітря в приміщені визначається за формулою:

де - гранично - допустима концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони (=200 мг/, =100 мг/);

- кількість шкідливих випаровувань в приміщені, зменшувати яку треба загально обмінною вентиляцією, кг/год;

- концентрація шкідливих парів у приточному повітрі, мг/.

Отже,

Відповідь: Необхідна кількість прокачаного загально обмінною вентиляцією повітря в приміщені

Задача №2

Визначити силу електричного струму, що буде проходити через тіло людини при однополюсному доторканні до двох провідної мережі живлення персональних комп'ютерів (мал. 2.1).

Напруга двох провідної електричної мережі U=220В, опір тіла людини приймається =Ом, опори ізоляції проводів 1,2 - = та =, а опір підлоги - =

Розв'язання:

Сила електричного струму розраховується за формулою:

Де - повний опір мережі, який розраховуємо за формулою:

Підставляючи інші данні отримаємо:

Звідки

Тоді:

Відповідь: згідно з таблицею така сила току приведе до паралічу серця.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Буріченко Л.А., Гулевець В.Д. «Охорона праці в авіації»

Гайченко В.А., Коваль Г.М «Основи безпеки життєдіяльності людини». - К., МАУП, 2002.

Жидецький В.Ц «Основи охорони праці»

Збірник нормативних актів з охорони праці. - К., 1996

Чирва Ю.В., Баб'як О.С. «Безпека життєдіяльності» - 2001.

Размещено на Allbest.ru