Раціональне харчування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію

2. Раціональне харчування

3. Основні види харчових речовин

Висновки і рекомендації

Список використаної літератури

Вступ

Украина имеет низкую культуру знаний в отношении питания. Они основаны на традиционных подходах без учета произошедших изменений состава потребляемых продуктов, не согласуются, а часто противоречат знаниям физиологии человека.

Между тем, еще отец медицины Гиппократ сказал, что все болезни приходят через рот.

Итак, что же происходит при нашем традиционном питании? Каша с маслом (крахмалы с жирами) или каша с молоком (крахмалы с белками) попадая в желудок превращается в смесь кислой и щелочной среды, которые нейтрализуют друг друга. В нейтральной среде питательные вещества не расщепляются, а подвергаются переработке гнилостными бактериями, живущими в желудке. В результате там образуется гниющая «помойка». Чтобы избавится от нее организм вынужден мобилизовать свои защитные силы, вырабатывать большое количество лейкоцитов, на что затрачивается дополнительная энергия, таким образом, если после традиционного завтрака вскоре хочется есть, значит организм (его клетки) остался голодным, а потратил свои силы на нейтрализацию «помойки» (пищевой лейкоцитоз).

Традиционный обед - суп на мясном бульоне - жиры + крахмалы + белки. Вновь получится ситуация переполнения желудка, которую путают с сытостью.

Человеческий организм имеет очень большой запас прочности. Научные расчеты показывают, что срок жизни может быть 400 лет. Молодые люди едят все подряд и говорят, что все в порядке. Но уже после 30-35 лет человек начинает приобретать «букет заболеваний». Утром нет бодрости, днем - сонливость, вечером - усталость это становится нормальным состоянием зрелого человека. Так быть не должно. Рождение болезненных детей (здоровых почти не рождается) говорит о том, что запас прочности человечества истощился. Начался естественный отбор. Количество здоровья уменьшается с каждым поколением. Если принять здоровье наших дедов за 100%, то у отцов его 50%, у нашего поколения - детей - 25%, следующее - поколение все больное с момента зачатия. Выживание обеспечивается только медикаментозными, профилактическими средствами, правильным питанием, соблюдением здорового образа жизни.

Практически у каждого человека имеется скрытый гастрит. Традиционная картошка с мясом приводит к выделению едких кислот в результате брожения. Гастрит «подготавливает почву» для язвы. Язва вызывает онкологию, которая возникает в результате постоянного раздражения стенки желудка.

В результате брожения в желудке при неправильном питании нормальная микрофлора подавляется, а развивается гнилостная микрофлора. Кишечник может накапливать до 15 кг шлаков в твердой форме - продуктов гниения. Это источник токсинов и днем и ночью. Печень не справляется с их нейтрализацией, происходит отравление окружающих кишечник органов малого таза, что особенно вредно для женщин. Сейчас практически всем людям рекомендуется принимать препараты для поддержания печени. [5]

Противоестественно, когда пища вместо того, чтобы служить источником жизни и здоровья, приносит вред. К сожалению, подобное случается и весьма нередко. Причины вредного влияния пищи на организм различны.

1. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію

Фізіологічні особливості організму людини необхідно розглядати з урахуванням його взаємодії з навколишнім середовищем. У цьому випадку можливе більш повне уявлення про джерела небезпек для здоров'я та життя людини. Така взаємодія здійснюється шляхом обміну речовин і енергії.

Життєві процеси організму пов'язані з постійним поглинанням речовин з навколишнього середовища і виділенням кінцевих продуктів розпаду в це середовище. Сукупність цих двох процесів складає обмін речовин. Саме обмін речовин створює те єднання, котре існує між живими організмами та навколишнім середовищем.

Обмін речовин властивий як живій, так і неживій природі. Однак між ними існує принципова різниця. Внаслідок обміну речовин неживих тіл останні незворотно руйнуються, тоді як обмін речовин живих організмів з навколишнім середовищем є основною умовою його існування.

Обмін речовин складається з двох процесів: асиміляції, або анаболізму - мастичний обмін (засвоєння речовин та синтезу специфічних для кожної тканини сполук), і дисиміляції, або катаболізму -- енергетичний обмін (ферментативного розщеплення органічних речовин та виведення з організму продуктів розпаду). [2]

Внаслідок процесів дисиміляції харчових речовин утворюються продукти розпаду та енергія, які забезпечують хід процесів асиміляції. Взаємозв'язок цих процесів забезпечує існування тваринного організму.

В основі обміну речовин лежить велика кількість хімічних реакцій, які відбуваються в певній послідовності і тісно пов'язані одна з одною. Ці реакції каталізуються ферментами і знаходяться під контролем нервової системи.

Обмін речовин можна умовно розділити на зовнішній обмін, який включає надходження харчових речовин в організм та видалення кінцевих продуктів розпаду, і внутрішній, який охоплює всі перетворення харчових речовин у клітинах організму. [8]

Харчові речовини, які потрапили в організм, витрачаються на енергетичні та будівельні процеси, які протікають одночасно. При розпаді харчових речовин виділяється енергія, яка витрачається на синтез специфічних для даного організму сполук, на підтримку постійної температури тіла, проведення нервових імпульсів та інше.

Основним методом дослідження обміну речовин є метод визначення балансу речовин, які потрапили в організм та видалились зовні, а також їх енергетичної цінності. Баланс енергії визначається на основі даних про калорійність харчових речовин, які вживаються, а також кінцевих продуктів, котрі виводяться з організму. [1]

Потреба людини в енергії визначається дослідним шляхом і виражається в калоріях. Кількість калорій, які надходять в організм з будь-якими продуктами, називається калорійністю їжі. Енергозабезпеченість їжі повинна відповідати енерговитратам організму, тобто енергетичні потреби людини повинні повністю покриватися за рахунок енергетичної цінності харчових продуктів, які входять у раціон людини.

2. Раціональне харчування

Останні десятиліття характеризуються значним зростанням інтересу до проблеми харчування людини, і це не дивно, тому що правильне харчування забезпечує нормальний плин процесів росту і розвитку організму, а так само збереження здоров'я. У той же час відповідь на питання "Що ж значить правильно харчуватися?" залишається спірним. Існує багато поглядів (часом діаметрально протилежних) на харчування: по Брегу, по Шелтону, по Шаталовій; багато людей дотримують вегетаріанської орієнтації харчування, одні віддають перевагу сирій їжі, інші - макробіотику, треті є прихильниками енергетичного харчування і т.д. Віддаючи належне всьому тому раціональний, що закладено в тих чи інших поглядах на харчування, слід зазначити один великий для них недолік: мала кількість спостережень і відсутність строгої статистичної обробки отриманих даних. У найменшому ступені цей недолік присущий розробленої в нас у країні концепції збалансованого харчування (КЗХ) А.А.Покровського, що на дійсний момент є найбільш розповсюдженої.

Концепція збалансованого харчування може бути в цілому зведена до наступного принципам:

· відповідність енергоспоживання енергетичним витратам людини;

· дотримання достатнє строгих взаємин між численними незамінними факторами харчування, кожному з який в обміні речовин належить специфічна роль;

· визначений режим харчування. [6]

Реалізація першого принципу КЗХ має на увазі, по-перше, визначення рівня енерготрат, по-друге, визначення енергії, що міститься в тій чи іншій кількості тієї чи іншої їжі.

Визначивши загальні енерготрати людини, можна так скласти його раціон, щоб енергія, що надійшла в організм із їжею, була б дорівнює витраченої. Випливає, щоправда, відзначити, що стосовно до харчування дітей цей принцип вимагає деякого виправлення: Енергоспоживання повинне бути приблизно на 10% більше енерговитрат, що зв'язано з процесами росту. Середні величини добового загального обміну школярів у віці 7-10 років рівні приблизно 65 ккал/кг маси тіла; у віці 11-15 років - 55 ккал/кг маси тіла. Виходячи з цих величин і потрібно розраховувати енергетичну вартість харчових раціонів школярів.

Енергетична цінність харчових продуктів визначається в такий спосіб. Харчові продукти, що ми їмо, містять у собі харчові речовини: білки, жири і вуглеводи. Перетворення, що утвориться в організмі в процесі, харчових речовин енергію прийнято вимірювати в одиницях теплової енергії - чи кілокалоріях кілоджоулях (1 ккал=4,186 кдж). Кожне з харчових речовин володіє своїм калоричним коефіцієнтом - кількістю енергії, що утвориться в процесі згоряння 1 грама харчової речовини. Для білків калоричної коефіцієнт дорівнює 4 ккал, для жирів - 9 ккал, вуглеводів - 4 ккал. Знаючи загальний обмін людини і калоричні коефіцієнти харчових речовин, можна так скласти харчовий раціон, щоб перетворити перший принцип концепції збалансованого харчування (відповідність енерготрат енергоспоживанню) був реалізований.

Трохи інакше підходять до проблемі забезпечення організму людини необхідною кількістю енергії прихильники концепції енергетичного харчування. Відповідно до цієї концепції енергетична цінність їжі обумовлена в першу чергу змістом у ній так називаної (психічної) життєвої енергії, і найбільш багаті такою енергією продукти рослинного походження, тому що по своєму призначенню є насіннями і повинні дати майбутнє життя. З тваринних продуктів великий запас життєвої енергії містять коров'яче молоко і запліднені яйця. Звідси робиться висновок, що при складанні харчового раціону варто виходити насамперед із забезпечення людини насамперед життєвою енергією, тобто вживати переважно рослинну їжу (продукти переробки злаків, овочі і фрукти) і молочні продукти (краще кисломолочні - кефір, йогурт, сир та інші, тому що в організмі більшості дорослих людей нема ферменту лактаза, що переробляє молочний цукор до кінцевих продуктів). [4]

Якщо тепер повернутися до концепції збалансованого харчування, треба пам'ятати, що облік тільки першого принципу цієї концепції недостатній при правильній організації харчування. Так, наприклад, загальний обмін учня середнього шкільного віку в середньому дорівнює 2400-2500 ккал/доба. Одержати з їжею в добу він повинний приблизно 2700 ккал. Якщо ми дамо йому 300 грам жирів, енерготрати будуть цілком покритий (перший принцип дотриманий), але зрозуміло, що таку дієту використовувати не можна. Для нормальної життєдіяльності людині необхідні в потрібній кількості й оптимальному співвідношенні усі компоненти харчових продуктів: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини і вода (другий принцип концепції збалансованого харчування).

3. Основні види харчових речовин

Для нормального функціонування організму щоденний раціон повинен включати шість основних складових: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду. Харчові речовини, які люди отримують разом з їжею, можна умовно розділити на дві групи: ті, котрі необхідні їм у великих кількостях, або макрокомпоненти (вода, білки, жири, вуглеводи), та ті, котрі необхідні в менших кількостях, або мікрокомпоненти (вітаміни та мінеральні компоненти).

Білки. Білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. Це пластичний матеріал для формування клітин і міжклітинної речовини. Всі складові частини людського організму складаються з білків (м'язи, серце, мозок і навіть кістки містять значну кількість білків). Білки входять до складу гормонів, ферментів, антитіл, які забезпечують імунітет. Вони беруть участь в обміні вітамінів, мінеральних речовин, в доставці кров'ю кисню, жирів, вуглеводів, вітамінів, гормонів. Значення білків визначається не тільки різноманітністю їх функцій, але й незамінністю їх іншими речовинами. Якщо жири і вуглеводи тією чи іншою мірою взаємозамінні, то білки будь-чим компенсувати неможливо. Тому білки вважаються найбільш цінними компонентами їжі. [7]

Білки -- це органічні речовини, що складаються з амінокислот, які, поєднуючись між собою в різних композиціях, надають білкам різноманітних властивостей. Харчова і біологічна цінність бітів визначається збалансованістю амінокислот, що входять до їх складу. Певна частина амінокислот розщеплюється до органічних кислот, з яких в організмі знову синтезуються нові амінокислоти, а потім білки. Ці амінокислоти називаються замінними. Однак вісім амінокислот, а саме: ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, фенілаланін, триптофан, треонін і валін -- не можуть утворюватись в організмі людини з інших амінокислот і повинні потрапляти з їжею. Ці амінокислоти називаються незамінними.

Основними джерелами тваринного білка в харчуванні є м'ясо, яйця, молоко і молочні продукти. Основними джерелами рослинного білка є хліб і крупи. Найдоступнішим джерелом білка є бобові. Доповнюючи їх м'ясом, молоком, яйцями та хлібом, можна задовольнити значну частку потреби організму в білку.

Поєднання білків тваринного та рослинного походження підвищує цінність білкового харчування. Тому в харчуванні людини доцільно поєднувати білки зернових культур з білками молока і м'яса (хліб з молоком, гречану кашу з молоком, вареники з сиром, пиріжки з м'ясом). [3]

Жири. Роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю і участю в процесах обміну. Жири забезпечують у середньому 33% добової енергоцінності раціону. З жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини: вітаміни A, D, Е, К і біологічно важливі фосфоліпіди (лецитин, холін). Жири забезпечують всмоктування з кишечника низки мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. У вигляді сполук з білками жири входять до складу клітинних оболонок і ядер, беруть участь у регулюванні обміну речовин у клітинах.

Дефіцит жирів в їжі послаблює імунітет, тобто знижує опір організму інфекціям. Вони поліпшують смак їжі і викликають відчуття ситості. При нестачі жирів в організмі потреба в енергії задовольняється в основному за рахунок вуглеводів і, частково, білків, що збільшує витрати білків та незамінних амінокислот.

Жири складаються з гліцерину та жирних кислот, які можуть бути насиченими та ненасиченими. Ненасичені жирні кислоти підвищують еластичність та зменшують проникливість судинної стінки, утворюють з холестерином легкорозчинні сполуки, які легко виводяться з організму, забезпечують нормальний ріст і розвиток організму.

Жири можуть бути рослинного та тваринного походження. Тваринні й рослинні жири мають різні фізичні властивості та склад. Тваринні жири -- це тверді речовини, до складу яких входить значна кількість насичених жирних кислот. Рослинні жири, як правило, рідини, які містять ненасичені жирні кислоти. Джерелом рослинних жирів є олії (99,9%), горіхи (53-65%), вівсяна (6,9%) та гречана крупи (3,3%). Джерела тваринних жирів -- сало (90-92% жиру), вершкове масло (72-82%), жирна свинина (49%), ковбаси (20-40 %), сметана (30%), сири (15-30%).

Вуглеводи. Вуглеводи є основною частиною харчового раціону. Фізіологічне значення вуглеводів переважно визначається їх енергетичними властивостями. Вони -- головне джерело енергії організму (становлять 55% енергоцінності добового раціону). Тому в організмі їх міститься тільки близько 2%, хоча в їжі їхня частка становить 70% (400-500 г на добу). Частково вуглеводи дають початок жирам, органічним кислотам, білкам, використовуються в пластичних та інших процесах організму. Надмірне споживання вуглеводів -- поширена причина порушення обміну речовин, що сприяє розвитку низки захворювань. При раціональному харчуванні до 30% вуглеводів їжі здатні переходити в жири. У разі ж надмірної кількості вуглеводів цей відсоток вищий.

Вуглеводи поділяють на групи: моносахариди -- глюкоза, фруктоза, галактоза; олігосахариди -- сахароза; полісахариди -- крохмаль, глікоген, клітковина, пектинові речовини. Основним джерелом вуглеводів у харчуванні людини є рослинна їжа, і тільки лактоза і глікоген містяться в продуктах тваринного походження. Моносахариди (прості вуглеводи) легкорозчинні в воді, швидко всмоктуються в канали травлення й легко засвоюються, Вони мають виражений солодкий смак. [7]

Вітаміни. Важливе значення для організму людини мають вітаміни. Вони регулюють процеси обміну речовин, необхідні для формування ферментів, гормонів та ін. Вітаміни беруть участь в окисних процесах, внаслідок яких з вуглеводів і жирів утворюються численні речовини, які використовуються організмом як енергетичний та пластичний матеріал.

Вітаміни і їх функції

Вітаміни майже не синтезуються в організмі і повинні надходити з їжею. Відсутність вітамінів у раціоні протягом тривалого часу може спричинити різні захворювання. У нашому кліматичному поясі наприкінці зими та на початку весни найчастіше зустрічається дефіцит вітамінів А, С, В1, В2. [4]

Мінеральні речовини. Мінеральні речовини не мають енергетичної цінності, але необхідні для життєдіяльності організму. Потрапляють вони в організм з продуктами харчування у вигляді мінеральних солей. Мінеральні речовини, які містяться в харчових продуктах і тканинах організму в значній кількості, відносять до макроелементів. Макроелементи бувають основного та кислотного характеру. До основних належать кальцій, магній, калій, натрій, до кислих -- фосфор, сірка, хлор. Продуктами харчування, які містять макроелементи кислотного характеру, є м'ясо, птиця, яйця, сичужний сир, хліб, бобові, журавлина тощо. В молоці, кефірі, овочах, багатьох ягодах, фруктах містяться макроелементи основного характеру. Основні властивості макроелементів наведені в таблиці 1.

обмін речовина харчування енергетичний цінність

Таблиця 1

Значення макроелементів для організму людини

Мікроелементи -- це група хімічних елементів, присутніх в організмі людини і тварин у малих концентраціях. Добова потреба в них виражається в міліграмах або частках міліграма. Мікроелементи мають високу біологічну активність та необхідні для життєдіяльності організму. До таких мікроелементів належать залізо, мідь, кобальт, нікель, марганець, стронцій, цинк, хром, йод, фтор. Нестача цих речовин у харчуванні може призвести до структурних та функціональних змін в організмі, а їх надлишок має токсичну дію. [7] Найбільш дефіцитні мінеральні елементи в їжі людини -- кальцій та залізо. Основні властивості мікроелементів наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Значення мікроелементів для організму людини

Неправильне харчування суттєво знижує захисні сили організму і працездатність, порушує процеси обміну речовин, призводить до передчасного старіння і може спричиняти виникнення багатьох захворювань, зокрема інфекційного характеру.

Висновки і рекомендації

Надмірне харчування, особливо в сполученні з нервово-психічною Напругою, малорухливим способом життя, вживанням алкогольних напоїв і курінням, може призвести до виникнення багатьох захворювань. Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) до захворювань, пов'язаних з надмірною вагою, віднесені атеросклероз, серцево-судинні порушення, гіпертонія, ожиріння, жовчнокам'яна хвороба, цукровий діабет та інші. Переїдання досить часто буває причиною захворювань органів кровообігу.

Раціональним вважається таке харчування, яке забезпечує нормальну життєдіяльність організму, високий рівень працездатності і опору впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, максимальну тривалість активного життя.

Несприятливо для організму недоїдання, що виникає не тільки через відсутність їжі, але і під впливом пропаганди "голодних" дієт. У багатьох людей навіть розвивається хворобливий страх "стати товстим". У цих випадках уникають калорійної їжі, штучно викликають блювоту, застосовують відразу після їжі проносні і сечогінні засоби. Подібні заходи не тільки знижують масу тіла, але і можуть привести до авітамінозів і інших порушень в організмі, зокрема в половій сфері. Справа в тім, що відкладення жирової тканини в жінки має визначений біологічний зміст, тому що жир активізує полові гормони. Спеціальними дослідженнями встановлено, що в жінок з масою тіла нижче 43 кг пригноблена функція полових гормонів і, відповідно, знижено лібідо. Таким чином, маса тіла і жирові відкладення (до визначеного рівня) обумовлюють гормональний статус жіночого організму. Сліпо випливати моді і прагнути до "ідеального" фігурі жінкам у дітородному періоді навряд чи доцільно. Різке зниження споживання вуглеводів також спричиняє зміни гормонального тла, зокрема порушення менструального циклу. [8]

Зловживання проносними і діуретичними (сечогінними) препаратами викликає зміни у водно-сольовому (електролітному) обміні. До ознак цих порушень відносяться блідість, пітливість, тремор (тремтіння) пальців рук, напруженість м'язів. В особливо важких випадках спостерігають судорожні припадки, що нагадують епілептичні.

У багатьох людей підвищений інтерес до їжі, що, як правило, приведе до переїдання й ожиріння. Саме правильне - дотримувати в усьому міру: не голодувати і не переїдати, орієнтуючись на самопочуття і показники маси тіла.

Список використаної літератури

1. Апанасенко Г.Л. Здоров'я, яке ми вибираємо. - К.: Т-во "Знання", УРСР, 1989.

2. Безопасность жизнедеятельности: Учебник/ Под общ. ред. С.В. Белова. 2-е изд., испр. и доп. - М.: Высшая школа, 1999.

3. Джигирей B.C., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. - Львів: Афіша, 1999.

4. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України I-IV рівнів акредитації / За ред. Є.П. Желібо і В.М.Пічі. - Київ: «Каравела»; Львів: «Новий Світ-2000», 2001. - 320 с.

5. Лишук В.А, Мосткова Е.В. Основы здоровья. - М.: Росийская академия медицинских наук, 1994.

6. Пивоваров Ю.Л. Гигиена и экология человека. (Курс лекций). - М: МУПК, 1999.

7. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності Навчальний посібник. -- Суми: Вцд-во "Університетська книга", 2000.

8. Царенко А.В., Яцук Г.Ф. Валеологія. Навчальний посібник. - К.: Генеза, 1998.

Размещено на Allbest.ru