Причини погіршення стану здоров’я населення України

Размещено на http://www.allbest.ru/

оздоровлення санітарний навчальний загальноосвітній

Реферат

на тему: „ Причини погіршення стану здоров'я населення України ”

Протягом останнього десятиліття наша країна переживає тяжкі часи, а життєвий рівень дитячого населення як стратегічно значущої частини народу України падає Батьки і державні заклади неспроможні задовольнити елементарні потреби життєдіяльності дітей, забезпечити нормальні умови навчання, виховання, оздоровлення та медико-санітарного забезпечення - усього того, що має вирішальне значення в формуванні здоров я дітей і підлітків - майбутнього трудового та інтелектуального потенціалу країни. За період перебування в дошкільних закладах хронічна захворюваність зростає на 7-9%. На кінець дошкільного періоду життя дітей відхилення в опорно-руховому апараті мають 30-32%, носоглотки - 21-25%, нервовій системі - 27-30%, органах травлення - 27-30%. Алергічні прояви реєструються у 25% дітей старшого дошкільного віку. Рівня "шкільної зрілості" в 6 років досягає лише половина дошкільників.

За даними спеціальних медичних епідеміологічних спостережень, за період навчання в школі здоров'я дітей значно погіршується. В чотири рази зростає частота виявлення порушень зору, в два рази - органів травлення, в 3,5 рази - нервової і ендокринної систем та функціональних відхилень у серцево-судинній системі.

В середньому в Україні лише 10,0% випускників шкіл можна вважати здоровими, 52,6% - мають серйозні морфофункціональні відхилення, а 36,0% - 40,0% школярів страждають на хронічні захворювання (М. М. Коренєв та ін.). Останніми роками також спостерігається зростання нервово-психічних захворювань у школярів. Тільки 23% дітей можна визнати благополучними, 77% учнів становлять групу ризику, причому 28% з них мають дисфункціональні стани, які виходять за межу норми (М. М. Коренєв та ін.).

Темпи зростання захворюваності підлітків 15-17 років значно вищі порівняно з дітьми молодших вікових груп. На сьогодні в Україні діє 23 тис. дошкільних закладів і 22,2 тис. загальноосвітніх навчальних закладів, де щоденно перебуває більше 9 млн. і підлітків, тобто більше 1/6 частини всього населення України. Умови виховання, навчання та проведення дозвілля в цих закладах стають все більш агресивними щодо здоров"я дітей і підлітків.

Без урахування негативних наслідків щодо впливу на підростаючий організм порушуються гігієнічні принципи організації навчального процесу.

Збільшується термін навчання в школі (до 12 років), зменшується вік дітей, що навчаються в школах, підвищується навчальне навантаження на учнів, зменшується кількість класів та груп у загальноосвітніх навчальних закладах, професійно-технічних училищах та збільшується їх наповнюваність.

Сучасна загальноосвітня школа та репродуктивне здоров'я 23 призводить до значного погіршення мікрокліматичних умов і підвищення бактеріального забруднення шкільних приміщень.

Змінюються і вводяться нові навчальні програми та підручники, в т. ч. і комп'ютерні, які повинні мати гігієнічну оцінку щодо їх безпеки для фізичного і психічного здоров"я школярів.

Проведене за єдиною схемою в 2001-2002 рр. обстеження всіх загальноосвітніх закладів України виявило, що матеріально-технічний стан середніх загальноосвітніх навчальних закладів і їх оснащення не відповідають гігієнічним вимогам до умов для повноцінного і гармонійного розвитку дітей: спортивні зали мають 68% із обстежених 13 620 закладів, актові зали - 45%, обідні зали - 70%, приміщення для подовженого дня - лише 9%.

Кабінети комп'ютерної техніки обладнані в 30% навчальних закладів, комп'ютерне обладнання яких відповідає гігієнічним вимогам в 75% випадків, а спеціальні комп'ютерні меблі є лише в 31% кабінетів. Навчальними меблями повністю забезпечено 77% навчальних закладів.

Навчальні приміщення за функціонально-планувальними показниками та освітленням не відповідають гігієнічним вимогам більш як у 20% шкіл. Фактична наповнюваність навчальних закладів перевищує проектну серед міських - в 28%, сільських - 5,3% шкіл.

Навчання у 2-2,5 зміни здійснюють у 14% (серед міських - в 33%, серед сільських - в 7% шкіл), а початок занять раніше, ніж о 830 - у 23% навчальних закладів, що призводить до систематичного порушення хронобіологічних режимів життєдіяльності дітей.

Аналіз організації медичного обслуговування засвідчив: - лише 18,0% загальноосвітніх навчальних закладів України мають медичні приміщення, що відповідають вимогам ДСанПіН 5.5.2.008-01 "Державні санітарні правила і норми по устаткуванню, утриманню загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу"; - забезпеченість медичними працівниками недостатня (лікарями-педіатрами забезпечено в цілому лише 8,9% шкіл: серед них міських шкіл - 24,7% та сільських - 1,4%); - медичними оглядами в 2002-2002 навчальному році були охоплені 86,7% учнів у міській місцевості і лише 51% - в сільський; - в умовах навчального закладу лише в 20,5% шкіл проводяться профілактично-оздоровчі заходи щодо оздоровлення учнів з порушеннями у стані здоров"я. Результати гігієнічного вивчення фактичного харчування учнів різних регіонів України виявив ряд суттєвих порушень харчування школярів: - раціони харчування мають недостатній енергетичний вміст: енергетична цінність раціонів в деяких регіонах (сільська місцевість Херсонської та Київської областей) нижча від нормативної на 20-25%; - раціони харчування розбалансовані за вмістом білків, жирів, вуглеводів, тобто порушено співвідношення основних нутрієнтів (у більшості регіонів раціони не містять достатньої кількості тваринного білка та рослинного жиру); - в раціонах харчування - дефіцит вітаміну А (19-38% від потреби у дівчат та 19-47% у хлопців) та мікронутрієнту кальцію (27-42 % від потреби у дівчат та 34- 44% у хлопців); 24 - серед шестирічних учнів перших класів функціонально не готові до систематичного навчання в школі ("незрілі") 46,4% дітей, серед семирічних - 22,5%; - серед "зрілих" учнів вірогідно вище (в 5,9 раза) кількість учнів, у яких протягом навчального дня не спостерігаються ознаки стомлюваності: відповідно 25,0% серед "зрілих" і 4,2% серед "незрілих" учнів; - серед семирічних учнів у динаміці навчання не спостерігаються ознаки стомлюваності у 22,9%, серед шестирічних - лише у 10,7%, що в 2,1 рази менше (рі 0,05); - лише половина учнів (50,0%) має середній та високий рівень функціонального стану організму, а решта дітей відчуває напруження функцій серцево-судинної, дихальної та нервової систем, що вимагає подальшого поглибленого вивчення реакцій організму школярів в динаміці їх навчання;

Для забезпечення необхідних для збереження здоров я дітей умов життєдіяльності науковцями та фахівцями практики з гігієни дітей і підлітків розроблено ряд нормативних документів, які регламентують гігієнічно обґрунтовані умови навчання, виховання і оздоровлення: - ДСанПіН 5.5.2.008-01 "Державні санітарні правила і норми по устаткуванню, утриманню загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу"; - ДСанПіН 5.5.6.009-98 "Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах"; - ДСанПіН 5.5.5.23-99 "Улаштування, утримання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів"; - розроблено проект "Державних санітарних правил і норм щодо улаштування, утримання та організації діяльності позашкільних навчальних закладів"; - на розв'язання соціальної проблеми припинення дитячої бездоглядності в Україні спрямовані ДСанПіН 5.5.3.052-99 "Тимчасові санітарні правила і норми улаштування, обладнання, утримання притулків для неповнолітніх та організація харчування і медичного забезпечення дітей"; - розпочата розробка державних санітарних правил і норм "Гігієнічні вимоги до влаштування, утримання та режиму роботи комп'ютерних ігрових клубів".

Гігієнічне забезпечення оптимальних умов життєдіяльності дітей - основа збереження їх здоров"я.

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах.

Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки. Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання, або при внесенні їх в рот забрудненими руками.

величезній (понад 90 м2) всмоктувальній поверхні легенів утворюються сприятливі умови для потрапляння шкідливих речовин у кров.

Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, ЇЇ кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень).

Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини потрапивши в організм розподіляються в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору -- в зубах, марганцю -- в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване „депо" і затримуватись в ньому тривалий час.

При хронічному отруєнні шкідливі речовини можуть не лише накопичуватись в організмі (матеріальна кумуляція), але й викликати "накопичення" функціональних ефектів (функціональна кумуляція).

Ступінь несприятливого впливу шкідливих речовин, що присутні в повітрі робочої зони визначається також низкою інших чинників. Наприклад, підвищена температура і вологість, як і значне м'язове напруження, в більшості випадків, підсилюють дію шкідливих речовин.

Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах проводяться обов'язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24 місяці, залежно від токсичності речовин) медичні огляди.

Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.

За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):--

1-й -- речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон);

2-й -- речовини високо небезпечні, ГДК 0,1...1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги);

3-й -- речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий);

4-й -- речовини мало небезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас).

Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Необхідно зазначити, що в списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм людини:

О -- гостро направленої дії;

А -- алергічної дії;

К -- канцерогенної дії;

Ф -- фіброгенної дії.

Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

Примітка: П -- пари; А --аерозоль.

Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:-- вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин менш шкідливими і т. п. Наприклад, свинцеві білила замінені на цинкові, метиловий спирт -- іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання -- миючими розчинами на основі води;-- удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів тощо);-- автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що виключає безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами;-- герметизація виробничого устаткування, робота технологічного устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укрить;-- нормальне функціонування систем опалення, загальнообмінної вентиляції, кондиціювання повітря, очистки викидів в атмосферу;-- попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни;-- контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони; використання засобів індивідуального захисту.

Використана література

Джигирей В.С., Житецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. - Львів, 2000.

Миченко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. - Кіровоград, 2002.

Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров'я людини та екологія. - К., 2000.

Размещено на Allbest.ru